UA125970C2

UA125970C2 - Заміщені похідні індоліну як інгібітори реплікації вірусів денге

Info

Publication number: UA125970C2
Application number: UAA201912061A
Authority: UA
Inventors: Жан-Франсуа Бонфанті; Жан-Франсуа Бонфанти; Барт Рудольф Романі Кестелейн; Барт Рудольф Романи Кестелейн; Дороте Аліс Марі-Ев Бардьо; Дороте Алис Мари-Эв Бардьо; Арно Дідьє М Маршан; Арно Дидье М Маршан; Ервін Кусеманс; Эрвин Кусеманс; Бук Бенуа Кристіан Альбер Ґіслен де; Бук Бенуа Кристиан Альбер Гислен де; Пьєр Жан-Марі Бернар Рабуассон; Пьер Жан-Мари Бернар Рабуассон
Original assignee: Янссен Фармасьютікалз, Інк.; Янссен Фармасьютикалз, Инк.; Католіке Універсітейт Левен; Католике Университейт Левен
Priority date: 2017-05-22
Filing date: 2018-05-18
Publication date: 2022-07-20
Also published as: DK3630724T3; KR20200010355A; CA3061026A1; AU2018274101B2; JP2020520950A; ES2884157T3; LT3630724T; JP7179773B2; AU2018274101C1; US20210300868A1; UY37741A; EP3630724B1; ZA201907713B; EA039702B1; CR20190531A; TW201900611A; EP3630724A1; EA201992784A1; HUE054379T2; PH12019502577A1

Abstract

Даний винахід стосується заміщених похідних індоліну, способів попередження або лікування вірусних інфекцій денге шляхом застосування вказаних сполук, а також стосується вказаних сполук для застосування як лікарського препарату, більш переважно для застосування як лікарського препарату для лікування або попередження вірусних інфекцій денге. Даний винахід додатково стосується фармацевтичних композицій або комбінованих препаратів на основі таких сполук, композицій або препаратів для застосування як лікарського препарату, більш переважно для попередження або лікування вірусних інфекцій денге. Даний винахід також стосується способів одержання цих сполук.

Description

ПЕРЕДУМОВИ СТВОРЕННЯ ВИНАХОДУ

Флавівіруси, які переносяться комарами або кліщами, є причиною інфекцій у людини, які становлять загрозу життю, таких як енцефаліт і геморагічна гарячка. Існують чотири різні, але тісно пов'язані серотипи флавівірусу, що спричиняє денге, які називаються ОЕММ-1, -2, -3 та -4.

Денге є ендемічним захворюванням для більшості тропічних і субтропічних регіонів в усьому світі, переважно для міських і напівміських районів. Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (М/НО), 2,5 мільярда людей, з яких 1 мільярд дітей, перебувають під загрозою інфікування ОЕММ (М/НО, 2002). За оцінками, щорічно в усьому світі реєструють від 50 до 100 мільйонів випадків гарячки денге (ОР, півмільйона випадків захворювання денге у тяжкій формі (тобто геморагічної гарячки денге (ОНР) і синдрому шоку під час геморагічної гарячки денге

ІОЗ5І), а також більш ніж 20000 смертельних випадків. ОНЕ стала основною причиною госпіталізації та смерті дітей в ендемічних регіонах. Загалом денге є найбільш поширеною причиною захворювання, спричиненого арбовірусом. Внаслідок нещодавніх великих спалахів у країнах, розташованих у Латинській Америці, Південно-Східній Азії та західній частині Тихого океану (зокрема в Бразилії, Пуерто-Рико, Венесуєлі, Камбоджі, Індонезії, В'єтнамі, Таїланді), кількість випадків денге за останні роки значно збільшилася. Із поширенням захворювання в нові райони не лише збільшується число випадків денге, але й спалахи мають тенденцію до набуття більш тяжкого перебігу.

У випадку наступного інфікування іншим серотипом гетерологічні антитіла, які вже існують, утворюють комплекси із серотипом вірусу денге, який повторно інфікує організм, але не нейтралізують патоген. Натомість, як вважають, полегшується проникнення вірусу в клітини, що

Зо призводить до неконтрольованої реплікації вірусу та підвищення піку титрів вірусів. Як під час первинної, так і під час вторинної інфекцій більш високі титри вірусу пов'язані із захворюванням денге в більш тяжкій формі. Оскільки материнські антитіла можуть легко передаватися немовлятам під час грудного вигодовування, це може бути однією з причин того, що діти є більш схильними до захворювання денге у важкій формі порівняно з дорослими.

У місцевостях із поширенням двох або більше серотипів, котрі циркулюють одночасно, які називаються також регіонами з підвищеною ендемічністю, ризик захворювання денге у серйозній формі значно вищий через підвищений ризик перенесення вторинної, більш тяжкої інфекції. Крім того, в умовах підвищеної ендемічності ймовірність появи більш вірулентних штамів є підвищеною, що, в свою чергу, підвищує ймовірність геморагічної гарячки денге (ОНЕ) або синдрому шоку під час геморагічної гарячки денге.

Комарі, які переносять вірус денге, зокрема Аєдез аеєадурії та Аєдез аїІрорісіи5 (тигровий комар), мігрують у північну частину земної кулі. Згідно з даними Центрів контролю і профілактики захворювань (СОС) Сполучених Штатів (США), обидва види комарів на даний час є поширеними в південному Техасі. Поширення комарів, які переносять вірус денге, на північ не обмежується поширенням у США, а спостерігається також і в Європі.

Вакцина проти денге ЮРепдмахіа?, що виготовляється Запоїї Рахіеиг, була вперше схвалена в

Мексиці і разом з цим отримала схвалення в більшості країн. Проте вакцина залишає широкі можливості для вдосконалення через обмежену ефективність, особливо проти СЕММ-1 і -2, низьку ефективність у суб'єктів, які раніше не були заражені флавівірусами, і тривалу схему застосування.

Незважаючи на ці недоліки, вакцина являє собою революційний продукт в ендемічних умовах, оскільки вона забезпечуватиме захист більшої частини населення, але, ймовірно, не немовлят, які найбільше страждають від денге. Крім того, схема застосування та надто обмежена ефективність у суб'єктів, які раніше не були заражені флавівірусами, робить її непридатною та недоцільною/неекономічною для мандрівників із не ендемічних районів у райони, ендемічні за денге. Вищезгадані недоліки вакцин проти вірусу денге є причиною того, чому існує потреба у противірусному засобі для передконтактної профілактики денге.

Крім того, до сьогоднішнього дня спеціальні противірусні лікарські засоби для лікування або попередження інфекції, спричиненої вірусом гарячки денге, є недоступними. Очевидно, що досі 60 існує велика нереалізована потреба медицини в терапевтичних засобах для попередження або лікування вірусних інфекцій у тварин, більш конкретно у людей, а особливо вірусних інфекцій, спричинених флавівірусами, більш конкретно вірусом денге. Надзвичайно необхідними є сполуки із належною противірусною ефективністю, які не мають побічних ефектів або мають низькі ступені прояву побічних ефектів, характеризуються широким спектром активності проти багатьох серотипів вірусу денге, низькою токсичністю та/або задовільними фармакокінетичними або фармакодинамічними властивостями.

У документі МО 2010/021878 розкриті похідні 2-фенілпіролідину та індоліну як антагоністи рецепторів, чутливих до холоду та ментолу, для лікування запальних захворювань і захворювань центральної нервової системи. У документі МО 2013/045516 розкриті похідні індолу та індоліну для застосування в лікуванні вірусних інфекцій денге.

У даному винаході передбачені сполуки, заміщені похідні індоліну, які проявляють високоефективну активність проти всіх чотирьох (4) серотипів вірусу денге.

СТИСЛИЙ ОПИС ДАНОГО ВИНАХОДУ

Даний винахід базується на несподіваному відкритті того, що щонайменше одна з вищезгаданих проблем може бути вирішена за допомогою представлених сполук за даним винаходом.

У даному винаході передбачені сполуки, які, як було показано, характеризуються високою противірусною активністю проти всіх чотирьох (4) серотипів, відомих на сьогодні. Крім того, у даному винаході продемонстровано, що дані сполуки ефективно інгібують проліферацію вірусу денге (ОЕММ). Отже дані сполуки являють собою придатний клас ефективних сполук, які можна застосовувати в лікуванні та/"або попередженні вірусних інфекцій у тварин, ссавців і людей, більш конкретно для лікування та/або попередження інфекцій, спричинених вірусами денге.

Крім того, даний винахід стосується застосування таких сполук як лікарських препаратів та їх застосування для виготовлення лікувальних засобів для лікування та/або попередження вірусних інфекцій, які, зокрема, спричинені вірусами, що належать до родини вірусів денге, у тварин або ссавців, більш конкретно у людей. Даний винахід також стосується способів одержання всіх таких сполук і фармацевтичних композицій, що містять їх в ефективній кількості.

Даний винахід також стосується способу лікування або попередження вірусних інфекцій денге у людей за допомогою введення пацієнту, який потребує цього, ефективної кількості

Зо однієї або декількох таких сполук або їх фармацевтично прийнятної солі, необов'язково в комбінації з одним або декількома іншими лікарськими препаратами, наприклад з іншим противірусним засобом.

Даний винахід стосується сполук формули (І), у тому числі будь-якої їх стереохімічно ізомерної форми, в' о7УНз о он (І) ет

З5 А о де я а

В. тю, й Є

А являє собою. Х й або с В; : ж З (а-ї) (а-2) де

А' являє собою хлор, К2 являє собою водень, КЗ являє собою водень, А являє собою (а-1),

В" являє собою пентафторсульфаніл, К? являє собою водень, 7 являє собою вуглець, та Ко являє собою водень; або

ВА' являє собою хлор, К? являє собою водень, КЗ являє собою водень, А являє собою (а-1),

В? являє собою трифторметил, К? являє собою водень, 7 являє собою вуглець, та К9 являє собою метил; або

ВА' являє собою хлор, К? являє собою водень, ЕКЗ являє собою водень, А являє собою (а-1),

В? являє собою трифторметил, К? являє собою фтор, 7 являє собою вуглець, та КУ являє собою водень; або

В? являє собою трифторметокси, ЕК? являє собою водень, 7 являє собою вуглець, та К9 являє собою метил; або

АВ" являє собою трифторметокси, КЕ? являє собою фтор, 7 являє собою вуглець, та К9 являє собою водень; або

А' являє собою фтор, К2? являє собою метокси, КЗ являє собою водень, А являє собою (а-1),

В" являє собою трифторметокси, ЕЕ? являє собою водень, 7 являє собою вуглець, та Б являє собою водень; або

ВА' являє собою хлор, К? являє собою водень, КЗ являє собою дейтерій, А являє собою (а-1),

В? являє собою трифторметокси, ЕК? являє собою водень, 7 являє собою вуглець, та К9 являє собою водень; або

В' являє собою хлор, К- являє собою -ОСНоСНгОН, ВЗ являє собою водень, А являє собою (а-1), В" являє собою трифторметокси, КЕ? являє собою водень, 7 являє собою вуглець, та Кб являє собою водень; або

В" являє собою трифторметил, ВЕ? являє собою метокси, 7 являє собою азот, та Ре відсутній; або

А' являє собою хлор, К2 являє собою водень, КЗ являє собою водень, А являє собою (а-2), та К" являє собою трифторметил; або

В? являє собою трифторметилтіо, КЕ? являє собою водень, 2 являє собою вуглець, та К9 являє собою водень; або її фармацевтично прийнятна сіль, сольват або поліморф.

Перша група сполук формули (І) являє собою сполуки формули (І), де радикал А являє собою (а-1).

Друга група сполук формули (І) являє собою сполуки формули (І), де радикал А являє собою (а-г2).

В альтернативному поданні даний винахід стосується сполуки, яка характеризується

Зо формулою (1), в! о7УНз о Он ()

А о де 4 5 й шо З х 5 4 й х

Д являє собою . І С Й збо я -0 .

ОТ З

Те іа-ї) (а-2)3 де сполука вибрана з групи, що складається з

СІ СІ

ОМе ОМе

КЛ А «з ку з 58 М М Й о но но сі СІ

ОоМе ОМе

Уа Уа

КЕ Кк

М є м. й о х вч о тон ж С тууон

Е в Ге)

А пови. х Мн о х Мн о е ; тую Е Е й

Й но но

СІ сі но

ОМе то оМе

М К М о

Ки п о що МН о ті он Е он о о

СІ СІ

.о ОМе со ОМе

Е й За М Фі Е Фі є о / о - о я о

М М го но й но сі о ОМе

Фі с

Е о

Е уро но або її фармацевтично прийнятна сіль, сольват або поліморф.

Частиною даного винаходу також є фармацевтична композиція, яка містить вищевказану сполуку або її стереоїзомерну форму, фармацевтично прийнятну сіль, сольват або поліморф 5 разом з одним або декількома фармацевтично прийнятними наповнювачами, розріджувачами або носіями.

Фармацевтично прийнятні солі вказаних сполук включають їхні солі приєднання кислоти та основні солі. Придатні солі приєднання кислоти утворені з кислот, які утворюють нетоксичні солі. Придатні основні солі утворені з основ, які утворюють нетоксичні солі.

Мається на увазі, що фармацевтично прийнятні кислі солі, вказані вище у даному документі, включають терапевтично активні нетоксичні форми солей приєднання кислоти, які сполуки формули (І) здатні утворювати. Ці фармацевтично прийнятні солі приєднання кислоти можна легко одержувати шляхом обробки основної форми такою відповідною кислотою. Відповідні кислоти включають, наприклад, неорганічні кислоти, такі як галогеноводневі кислоти, наприклад, хлороводнева або бромоводнева кислота, сірчана, азотна, фосфорна кислоти тощо; або органічні кислоти, такі як, наприклад, оцтова, пропанова, гідроксиоцтова, молочна, піровиноградна, щавлева (тобто етандіова), малонова, бурштинова (тобто бутандіова кислота), малеїнова, фумарова, яблучна, винна, лимонна, метансульфонова, етансульфонова, бензолсульфонова, п-толуолсульфонова, цикламова, саліцилова, п-аміносаліцилова, памова кислоти тощо.

Сполуки за даним винаходом також можуть існувати у несольватованій і сольватованій формах. Термін "сольват" використовується в даному документі для опису молекулярного комплексу, що містить сполуку за даним винаходом і одну або декілька молекул фармацевтично прийнятного розчинника, наприклад етанолу.

Термін "поліморф" означає здатність сполуки за даним винаходом існувати в більш ніж одній формі або мати кристалічну структуру.

Сполуки за даним винаходом можна вводити у вигляді кристалічних або аморфних продуктів. Їх можна одержувати, наприклад, у вигляді твердих пресованих мас, порошків або плівок за допомогою таких способів як осадження, кристалізація, сублімаційне висушування, висушування розпиленням або висушування випарюванням. Їх можна вводити окремо, або в комбінації з однією або декількома іншими сполуками за даним винаходом, або в комбінації з одним або декількома іншими лікарськими засобами. Зазвичай їх будуть вводити у вигляді складу в поєднанні з одним або декількома фармацевтично прийнятними наповнювачами.

Термін "наповнювач" застосовується в даному документі для опису будь-якого інгредієнта, відмінного від сполуки(сполук) за даним винаходом. Вибір наповнювача значною мірою залежить від таких факторів як конкретний спосіб введення, вплив наповнювача на розчинність і стабільність та природа лікарської форми.

Сполуки за даним винаходом або будь-яка їх підгрупа можуть бути складені в різні фармацевтичні форми з метою введення. Як відповідні композиції можна зазначити всі композиції, які зазвичай застосовують для лікарських засобів, що вводяться системно. Для одержання фармацевтичних композицій за даним винаходом ефективну кількість конкретної сполуки, необов'язково у формі солі приєднання, як активний інгредієнт об'єднують в однорідну суміш із фармацевтично прийнятним носієм, при цьому носій може набувати великого різноманіття форм залежно від форми препарату, яка є бажаною для здійснення введення. Ці фармацевтичні композиції переважно представлені у вигляді одиничної лікарської форми, придатної, наприклад, для перорального або ректального введення. Наприклад, при одержанні композицій у лікарській формі для перорального введення може застосовуватися будь-яке зі звичайних фармацевтичних середовищ, таких як, наприклад, вода, гліколі, олії, спирти тощо, у випадку рідких препаратів для перорального введення, таких як суспензії, сиропи, настойки, емульсії та розчини; або твердих носіїв, таких як крохмалі, цукри, каолін, розріджувачі,

Зо змащувальні засоби, зв'язувальні речовини, розпушувачі тощо, у випадку порошків, пігулок, капсул і таблеток. Завдяки простоті введення таблеток та капсул вони являють собою найбільш переважні одиничні лікарські форми для перорального введення, у випадку яких, безумовно, використовуються тверді фармацевтичні носії. Також включені препарати у твердій формі, які можуть бути перетворені на рідкі форми безпосередньо перед застосуванням.

Особливо переважним є складання вищевказаних фармацевтичних композицій в одиничну лікарську форму для простоти введення та рівномірності дозування. Одинична лікарська форма, використовувана у даному документі, означає фізично дискретні одиниці, придатні як одиничні дози, при цьому кожна одиниця містить попередньо задану кількість активного інгредієнта, розраховану для одержання необхідного терапевтичного ефекту, у комбінації з необхідним фармацевтичним носієм. Прикладами таких одиничних лікарських форм є таблетки (зокрема подільні або вкриті оболонкою таблетки), капсули, пігулки, пакетики з порошком, пластинки, супозиторії, розчини або суспензії для ін'єкцій тощо, а також багато окремих варіантів із ними.

Фахівці в галузі лікування інфекційних захворювань зможуть визначити ефективну кількість з урахуванням результатів тестів, представлених у даному документі далі. Загалом передбачається, що ефективна добова кількість буде становити від 0,01 мг/кг до 50 мг/кг маси тіла, більш переважно від 0,1 мг/кг до 10 мг/кг маси тіла. Доцільним може бути введення необхідної дози у вигляді двох, трьох, чотирьох або більше частин дози через відповідні інтервали часу протягом доби. Вказані частини дози можуть бути складені у вигляді одиничних лікарських форм, наприклад таких, що містять від 1 до 1000 мг і, зокрема, від 5 до 200 мг активного інгредієнта на одиничну лікарську форму.

Точне дозування і частота введення залежать від конкретної застосовуваної сполуки за даним винаходом, конкретного стану, що підлягає лікуванню, тяжкості стану, що підлягає лікуванню, віку, маси тіла і загального фізичного стану конкретного пацієнта, а також від іншого медикаментозного лікування, яке індивід може одержувати, що є добре відомим фахівцям у даній галузі. Крім того, очевидно, що ефективна кількість може бути зменшена або збільшена залежно від реакції суб'єкта, що підлягає лікуванню, та/або залежно від оцінки лікарем, який призначає сполуки за даним винаходом. Отже вищевказані діапазони ефективної кількості є лише рекомендаціями і не призначені для обмеження тією чи іншою мірою обсягу або 60 застосування даного винаходу.

Мається на увазі, що даний винахід також включає будь-які ізотопи атомів, що наявні у сполуках за даним винаходом. Наприклад, ізотопи водню включають тритій і дейтерій, а ізотопи вуглецю включають С-13 і С-14.

Будь-яка хімічна формула, використовувана в даному документі, зі зв'язками, показаними лише у вигляді безперервних ліній, а не у вигляді безперервних клиноподібних або пунктирних клиноподібних зв'язків, або іншим чином показана як така, що має конкретну конфігурацію (наприклад, К, 5) навколо одного або декількох атомів, передбачає кожен можливий стереоізомер або суміш двох або більше стереоізомерів.

Передбачається, що терміни "сполука формули (1І)" і "проміжні сполуки синтезу формули (І)" вище та нижче в даному документі включають їхні стереоізомери та їхні таутомерні форми.

Терміни "стереоізомери", "стереоїзомерні форми" або "стереохімічно ізомерні форми" вище або нижче в даному документі використовуються взаємозамінно.

Даний винахід включає всі стереоїзомери сполук за даним винаходом у вигляді чистого стереоїзомеру, чи то у вигляді суміші двох або більше стереоізомерів. Енантіомери є стереоізомерами, які являють собою незбіжні під час накладання дзеркальні відображення один одного. Суміш пари енантіомерів 1:1 являє собою рацемат або рацемічну суміш. Діастереомери (або діастереоіїзомери) являють собою стереоізомери, які не є енантіомерами, тобто вони не співвідносяться як дзеркальні відображення.

Термін "стереоїзомери" також включає будь-які ротамери, що також називаються конформаційними ізомерами, які сполуки формули (І) можуть утворювати.

Таким чином, даний винахід включає енантіомери, діастереомери, рацемати, Е-ізомери, 2- ізомери, цис-ізомери, транс-ізомери, ротамери та їхні суміші в усіх випадках, якщо це можливо з точки зору хімії.

Значення всіх цих термінів, тобто енантіомери, діастереомери, рацемати, Е-ізомери, 2- ізомери, цис-ізомери, транс-ізомери та їхні суміші, відомі фахівцю в даній галузі.

Абсолютну конфігурацію визначають згідно із системою Кана-Інгольда-Прелога.

Конфігурація при асиметричному атомі визначається як К або як 5. Розділені стереоізомери, абсолютна конфігурація яких невідома, можуть бути позначені як (ж) або (-) залежно від напрямку, в якому вони обертають плоскополяризоване світло. Наприклад, розділені

Зо енантіомери, абсолютна конфігурація яких невідома, можуть позначатися як (ж) або (-) залежно від напрямку, в якому вони обертають плоскополяризоване світло.

Якщо встановлений конкретний стереоіїзомер, то це означає, що цей стереоізомер практично не містить інших стереоізомерів, тобто зв'язаний з менше ніж 50 95, переважно з менше ніж 20 95, більш переважно з менше ніж 10 95, ще більш переважно з менше ніж 5 95, зокрема з менше ніж 2 95 і найбільш переважно з менше ніж 1 95 інших стереоізомерів. Таким чином, якщо сполука формули (І) вказана, наприклад, як (К), це означає, що сполука практично не містить ізомеру (5).

Деякі сполуки формули (І) можуть існувати також у їхній таутомерній формі.

Передбачається, що такі форми, з огляду на те, що вони можуть існувати, хоча явно й не показані у вищенаведеній формулі (І), включені в обсяг даного винаходу.

Всі сполуки формули (І) за даним винаходом мають щонайменше один асиметричний атом вуглецю, вказаний на фігурі нижче за допомогою атома вуглецю, позначеного ": в! о7 з

Ак І о он (І)

А о

Внаслідок присутності вказаного хірального центру "сполука формули ()" може являти собою (К)-енантіомер, (5)-енантіомер, рацемічну форму або будь-яку можливу комбінацію двох окремих енантіомерів у будь-якому співвідношенні. Якщо абсолютна (К)- або (5)-конфігурація енантіомера невідома, то даний енантіомер можна також ідентифікувати шляхом виявлення того, що енантіомер є правообертальним (ї)- або лівообертальним (-)- після вимірювання питомого оптичного обертання вказаного конкретного енантіомера.

В одному аспекті даний винахід стосується першої групи сполук формули (І), де сполуки формули (І) характеризуються (ж) питомим обертанням.

У додатковому аспекті даний винахід стосується другої групи сполук формули (І), де сполуки формули (І) характеризуються (-) питомим обертанням.

Приклади

Способи І С/М5

Вимірювання під час здійснення високоефективної рідинної хроматографії (НРІС) проводили за допомогою насоса для І С, детектора на діодній матриці (БАС) або УФ-детектора та колонки, як описано у відповідних способах. За необхідності включали додаткові детектори (див. наведену нижче таблицю способів).

Потік із колонки спрямовували до мас-спектрометра (М5), який був оснащений джерелом іонізації за атмосферного тиску. До компетенції фахівця в даній галузі належить налаштування регульованих параметрів (наприклад, діапазону сканування, часу вимірювання тощо) з метою одержання іонів, які дають змогу визначити номінальну моноїзотопну молекулярну масу (МУМ) сполуки. Збір даних проводили за допомогою відповідного програмного забезпечення.

Сполуки описували за їхніми значеннями експериментального часу утримування (Кі) та іонами. Якщо в таблиці даних не вказано інше, то вказаний молекулярний іон відповідає (МАНІ (протонованій молекулі) та/або (М-НІ- (депротонованій молекулі). У випадку, якщо сполука не була безпосередньо здатна до іонізації, вказують тип аддукту (тобто |МАМНА!, (ІМАНСООГ тощо). Для молекул зі складними ізотопними розподілами (Вг, СІ) вказаним значенням є значення, одержане для найменшої маси ізотопу. Усі результати одержували з експериментальними похибками, які зазвичай пов'язані із застосовуваним способом.

Далі в даному документі "БОЮ" означає одиничний квадрупольний детектор, "МБО" означає мас-селективний детектор, "КТ" означає кімнатну температуру, "ВЕН" означає містковий гібрид етилсилоксану/діоксиду кремнію, "САЮ" означає детектор на діодній матриці, "Не" означає діоксид кремнію підвищеної міцності.

Умовні позначення способів І С/М5 (витрата виражена у мл/хв., температура колонки (Т) - у "С, тривалість аналізу - у хвилинах).

Умовне Витрата Трива- позна- . ----- | лість чення Прилад Колонка Рухома фаза Градієнт т аналізу способу колонки! (хв.) 84,2 95 А протягом 0,49 хв., до 10595 А

У/аїегв: , е | А:95595 7 ММ за 2,18 хв., 0,343

Асдийу? ОРІ СО Муаїегв: ВЕН СНІСООМН»5 / |Їутримування протягом! мл/хв.

ІЇС-А С18 (1,7 мкм, 62 - ОАО-Оцаціо 2,1х100 мм) 5 ув СНЗіСМ, 1,94 хв., знову до тт

Містотм ' В: СНІЗСМ 84295 А за 0,73 хв., | 40"С утримування протягом 0,73 хв.

Від 84,2 95 А/15,8 95 В , ко до 10,5 95 А за 2,18 хв, сво кавен. | Маю вене | З ОоМщи утримування протя і - . 8 (1,7 мкм, 1,96 хв, назад до 6,1

Свв отМ СОЇ 2их100 мм) сн ваз АБ ЗВ за ми 0,73 хв, утримування протягом 0,49 хв.

А: 10 мМ 08

Маїегв: Мазег5: ВЕН. | СНІСООМНа в Від 95 95 А до 5 95 А за /

ІЇ0-б |Асдийу? ОРІ С9| С18 (1,7 мкм, | 95 95 НгО-5 95 | 1,3 хв., утримування мл/хв. 2 -ВАр-5ОДЮ 2,1х50 мм) СсНнзСМ протягом 0,7 хв. ББеС

В: СНзЗСМ

А: 10 мМ

Маїегв: Маїегв: НО ТЗ СНІСООМН» Від 100 95 А до 0,7 . в 95 95 5 96 А за 2,10 хв., мл/хв. 6-0 ІАсаийу? ОРІ Се (1,8 мкм, НО 095 А за 0 90 ВИ 3,5 -ПАС-8О0 | 2,1х100 мм) рова хи хв

СнНнЗСМ до 5 95 А за 0,5 хв. 55"

В: СНзЗСМ

Способи БЕС/М5

Вимірювання під час ЕС проводили із застосуванням аналітичної системи надкритичної флюїдної хроматографії (ЕС), укомплектованої насосом для двокомпонентних сумішей для

Зо доставки діоксиду вуглецю (СО2) та модифікатора, автоматичним дозатором, термостатом для колонок, детектором на діодній матриці, оснащеним проточною кюветою для роботи під високим тиском, що витримує до 400 бар. За умови оснащення мас-спектрометром (М5) потік із колонки спрямовувався до (М5). До компетенції фахівця в даній галузі належить налаштування регульованих параметрів (наприклад, діапазону сканування, часу вимірювання тощо) з метою одержання іонів, які дають змогу визначити номінальну моноїзотопну молекулярну масу (МУМ) сполуки.

Збір даних проводили за допомогою відповідного програмного забезпечення. Аналітичні способи 5ЕС-М5 (витрата виражена у мл/хв., температура колонки (Т) - у"С, протитиск (ВРЕ) - у барах).

Умовне Трива- позна- | Витрата лість чення Колонка Рухома фаза Градієнт тяттнтня аналізу способу Т колонки | ------------

ВРА

Колонка Оаїсеї А: 602 10 95-50 95 В за 6 2,5 9,5

ЗЕС-А |Спігаїраке А5ЗЗ3 (3,0 |В: ЕЮН (40,2 95 хв., утримування тя тя мкм, 150х4,6 мм ІРиМН»2-З3 бо НгО 3,5 хв. 40 110

Колонка Оаїсеї А: 602 10 95 - 50 95 В за 6 2,5 9,5

ЗЕО-В |Спігаїракб 003 (3,0 |В: ЕЮН (40,2 95 хв., утримування тя тя мкм, 150х4,6 мм) ІРИМН» 3,5 хв. 40 110

Колонка Оаїсеї А: 602 10 95-50 95 В за 6 2,5 9,5

ЗЕО-б |Спігаїраке А5ЗЗ3 (3,0 |В: ЕЮН (40,2 95 хв., утримування тя тя мкм, 150х4,6 мм ІРИМН» 3,5 хв. 40 110

Колонка Оаїсеї А: СО» о 3,5 З мкм, 100х4, мм) ІРИМН» хв. 35 105

Колонка УУпеІїКФ-О- |А: СО» 10 95-50 95 В за 6 2,5 9,5

ЗЕС-Е (|(Е, К) (5,0 мкм, В: ЕЮН (0,2 95 хв., утримування тя тя 250х4,6 мм) ІРИМН»г 3,5 хв. 40 110

Колонка Оаїсеї А: 602 10 95-50 95 В за 6 2,5 9,5

ЗЕС-Е |Спігаїракб ІОЗ (3,0. |В: ЕЮН (40,2 95 хв., утримування тя тя мкм, 150х4,6 мм) ІРИМН» 3,5 хв. 40 110

Колонка Недіх М/пеїк А: СО» 4095 В з 3,5 З

ЗЕС-О |О1, 5, 5 (З мкм, в: меон утримуванням З хв во ля 100х4,6 мм І І 35 103

Колонка Оаїсеї! , о 3,5 З мкм, 100х4,6 мм) І І 35 103

Значення температури плавлення

Значення являють собою або максимальні значення, або діапазони значень температури плавлення, і їх одержують із експериментальними похибками, які зазвичай пов'язані з даним аналітичним способом. рзсо823е (позначений як ОС)

Для низки сполук значення температури плавлення визначали за допомогою Ю5С823Зе (МеШег"-ТоІедо). Значення температури плавлення вимірювали за градієнту температури, що становив 10 "С/хвилина. Максимальна температура становила 300 "С.

Кути оптичного обертання

Кути оптичного обертання вимірювали на поляриметрі Регкіп-ЕІтег 341 з натрієвою лампою і вказували наступним чином: |дФ|" (А, с у ГЛ00 мл, розчинник, Т у"С).

ІФА" - (1004) / (Іхс), де І означає довжину пробігу в дм, а с означає концентрацію у г/100 мл для зразка за температури Т СС) і довжини хвилі А (в нм). Якщо використовувана довжина хвилі світла становить 589 нм (О-лінія натрію), то замість неї можна використовувати символ 0.

Завжди має наводитися знак напрямку обертання (ї або -). У випадку застосування цього рівняння концентрацію та розчинник завжди вказують у круглих дужках після кута обертання.

Кут обертання вказують у градусах, а одиниці концентрації не наводять (вважається, що вони виражені в г/100 мл).

Скорочення, використовувані в експериментальній частині (МАН): . -. . . . .

Я 0 Їдуллет/////7777777777777777777771 Ме фазот/////////////С піл)/карбодіїмід екв. (еквівалент 77777777 4700 |квартет/:///С-ЗКОЦ метилхлорид нет КК о вколоти ниненневян

НАТО (|М'М'-тетраметилуронію 2-Ме-ТНЕ 2-метилтетрагідрофуран гексафторфосфат - СА5 (148893-10-1

Приклад 1. Синтез 4-(3-(1-(4-хлорфеніл)-2-оксо-2-(6-(пентафтор-ле-сульфаніл)індолін-1- іл)етил)аміно)-5-метоксифенокси)бутанової кислоти (сполука 1) та хіральне розділення на енантіомери ТА та 18.

. дон оме

В щі ва Сеюу на" и тр

Що Ї ОМ, ДС, їв У 63 год. є г ім ще й я» ть,

ДЛЯ ще С

Кк Д БНотондня оси у Й 7 НАТУ во -е З мов ке ко - жа і ЕОН лоно І Ж і дет й Ж я їв То

ДСЗ гадодо чт СБ Мм кт. бі год. « З-Ме-ТНЕ,- ЯКОС, і кож за кл. СЯ код.

Її щ

З - й па - ет г ке Нерамудіоксяні Г» сте пре " | вл Аг кот. З гад. кв ти г превнех ня кот. го ск нь

СНЯСМ БОС ів тгал Ге ї У я з Стук СЕ В; ох он їв і т з е

І Харальне ваздення

Енантпомери 1а1В

Синтез проміжної сполуки Та

До механічно перемішуваного розчину трет-бутил-4-бромбутаноату (СА 110661-91-11 (42,3 г, 0,19 моль) у ОМЕ (600 мл) додавали порціями тверду суміш З-аміно-5-метоксифенолу |(ІСА5 162155-27-3) (26,4 г, 0,19 моль) і Св2СОз (123,6 г, 0,379 моль). Реакційну суміш перемішували за 60 "С протягом 65 год. і давали їй можливість досягти кімнатної температури. Суміш виливали в

НгО (2,5 л). Продукт екстрагували за допомогою ЕТО (2 рази). Об'єднані органічні шар промивали сольовим розчином, висушували над Моад5О» та фільтрували. Розчинник випарювали за зниженого тиску та випарювали спільно з толуолом. Залишок очищували за допомогою НРІ С з нормальною фазою (нерухома фаза: силікагель 6бОА 25-40 мкм (МегскК), рухома фаза: градієнт від 20 95 ЕОАс, 80 95 гептану до 60 95 ЕІЮАс, 40 95 гептану) з одержанням трет-бутил-4-(3- аміно-5-метоксифенокси)бутаноату 1а (27 г).

Синтез проміжної сполуки 16

За 0 "С, ВНз-піридин (1,46 мл, 14,5 ммоль) повільно додавали до розчину 6б-(пентафтор-6- сульфаніл)-1Н-індолу (СА 1379811-84-3| (1,0 г, 4,11 ммоль) у ЕЮН (8,5 мл). Повільно додавали 5 н. НСІ (7 мл). Суміш перемішували за 0 "С протягом 2 год. та забезпечували повільне нагрівання до кімнатної температури за перемішування протягом ночі. Після охолодження до 0 "С (на льодяній бані) додавали по краплях 5095 Маон (2 мл) та перемішування продовжували протягом 15 хв. Додавали воду (50 мл) та продукт екстрагували за допомогою ЕСРО/ЕЮАс 2/1. Органічний шар відділяли, висушували над Ма5О5, фільтрували та розчинник випарювали за зниженого тиску. Залишок очищували за допомогою флеш- хроматографії на силікагелі (25 г) із застосуванням градієнта гептан/СНесСіг2 від 100/0 до 0/100.

Фракції, що містять продукт, об'єднували й випарювали за зниженого тиску. Залишок висушували у вакуумі за 45 "С з одержанням 6-(пентафтор-Аб-сульфаніл)індоліну 15 (328 мг).

Синтез проміжної сполуки 1с

Суміш одержаного б-(пентафтор-ІЄ-сульфаніл)індоліну 15 (328 мг, 1,34 ммоль), 2-(4- хлорфеніл)оцтової кислоти |(СА5 1878-66-6| (228 мг, 1,34 ммоль), НАТИи (778 мг, 2,0 ммоль) та діїізопропілетиламіну (663 мкл, 4,0 ммоль) у СНз3СМ (15 мл) перемішували за кімнатної температури протягом 65 год. Розчинник випарювали за зниженого тиску. Залишок розчиняли у

Зо 2-Ме-ТНЕ (50 мл) та промивали за допомогою 1 н. НСІ (25 мл) та сольового розчину. Органічний шар відокремлювали, висушували над Мо95зО»:, фільтрували і розчинник випарювали при зниженому тиску. Залишок очищували за допомогою флеш-хроматографії на силікагелі (12 г) із застосуванням градієнта гептан/ггОАс від 100/0 до 0/100. Потрібні фракції об'єднували та випарювали за зниженого тиску. Продукт кристалізували з СНоСіІг/ЕІОАс, відфільтровували, промивали (Зх) за допомогою ЕТОАс і висушували у вакуумі за 45"7С з одержанням 2-(4- хлорфеніл)-1-(6-(пентафтор-/б-сульфаніл)індолін-1-ілу-етанону їс (209 МГ). Фільтрат випарювали за зниженого тиску. Залишок перемішували у ЕСО (2 мл), відфільтровували, промивали (Зх) за допомогою ЕСО і висушували у вакуумі за 45 "С з одержанням другої серії проміжної сполуки 1с (155 мг).

Синтез проміжної сполуки 14

За -70 С у потоці М» 1 М СІНМОЗ5 у ТНЕ (1,78 мл, 1,78 ммоль) додавали по краплях до суміші 2-(4-хлорфеніл)-1-(6-(пентафтор-лб-сульфаніл)індолін-1-іл)етанон 1с (354 мг, 0,89 ммоль) у 2-Ме-ТНЕ (35 мл) та суміш підтримували за -70 "С протягом 30 хв. Додавали по краплях

ТМ5СЇ (182 мкл, 1,42 ммоль). Суміш перемішували протягом 30 хв. за -70 "С та додавали по краплях розчин М-бромсукциніміду (198 мг, 1,11 ммоль) у суміші розчинників ТНЕ (1,5 мл) та 2-

Ме-ТНЕ (5 мл). Після перемішування протягом 1 год. за -78"С реакційну суміш гасили насиченим водним розчином МНАСІ (50 мл). Охолоджену баню видаляли та реакційну суміш перемішували протягом 50 хв. Додавали воду (10 мл), та органічний шар відділяли, висушували над Мда5О5, фільтрували, та розчинник випарювали за зниженого тиску з одержанням 2-бром-2- (д4-хлорфеніл)-1-(6-(пентафтор-/е-сульфаніл)індолін-1-іл)етанону 1а (424 МГ), який застосовували як такий на наступній стадії.

Синтез сполуки 1 та хіральне розділення на енантіомери ТА та 18

Суміш 2-бром-2-(4-хлорфеніл)-1-(6-(пентафтор-лб-сульфаніл)індолін-1-іл)уетанону 14 (424 мг, 0,89 ммоль), трет-бутил-4-(З-аміно-5-метоксифенокси)бутаноату Та (260 мг, 0,92 ммоль) та діїзопропілетиламіну (306 мкл, 1,78 ммоль) у СНзСМ (30 мл) перемішували за 60 "С протягом 18 год. Забезпечували досягнення реакційною сумішшю кімнатної температури та виливали її у перемішувану воду (150 мл). Продукт екстрагували (2х) за допомогою ЕбС2О. Об'єднані органічні шари промивали сольовим розчином, висушували над М95О»., фільтрували й розчинник випарювали за зниженого тиску. Залишок очищували за допомогою флеш-хроматографії на силікагелі (40 г) із застосуванням градієнта гептан/п(ОАс/ЕЮН від 100/0/0 до 40/45/15. Потрібні фракції об'єднували, випарювали за зниженого тиску та випарювали спільно з діоксаном.

Залишок (602 мг, який містить 58 95 проміжної сполуки 1е) змішували з 4 М НОСІ у діоксані (4 мл) та суміш перемішували за кімнатної температури протягом 5 год. Тверді речовини відфільтровували, промивали за допомогою діоксану (Зх) та ЕСО (2х), і висушували у вакуумі за 45" З одержанням неочищеного 4-(3-(1-(4-хлорфеніл)-2-оксо-2-(6-(пентафтор-ле- сульфаніл)індолін-1-іл)етил)іаміно)-5-метоксифенокси)бутанової кислоти (сполука 1, 309 мг").

Аналітичний зразок (60 мг) рацемічної сполуки 1 додатково очищували за допомогою препаративної НРІ С (нерухома фаза: ЕР ХВгіддефт Ргер С18 ОВО - 10 мкм, 30х150 мм, рухома фаза: 0,25 95 розчин МНАНСО» у воді, СНзСМ). Чисті фракції об'єднували та органічний леткі

Зо речовини випарювали за зниженого тиску. Водний розчин, який залишився, випарювали за зниженого тиску спільно з о-ксилолом. Залишок розчиняли у суміші розчинників, яка складається з СНізСМ та води, випарювали за зниженого тиску та випарювали спільно з діоксаном. Залишок ліофілізували з суміші розчинників, яка складається з СНЗСМ (2 мл) та води (0,8 МЛ), З одержанням чистої 4-(3-(1-(4-хлорфеніл)-2-оксо-2-(6-(пентафтор-Аб- сульфаніл)індолін-1-іл)етил)іаміно)-5-метоксифенокси)бутанової кислоти (сполука 1, 40 мг) у вигляді порошку.

Енантіомери сполуки 1 (249 мг) розділяли за допомогою препаративної хіральної ЕС (нерухома фаза: СПігаїраке РіасеІ АЮ, 20х250 мм, рухома фаза: СО», ЕЮН-О,4 95 ІРІМН»).

Фракції, які містять продукт, що являє собою перший елюйований енантіомер, об'єднували, випарювали за зниженого тиску та випарювали спільно з МеонН. Залишок перемішували у воді (3,р5 мл) та Меон (1 мл), тверді речовини відфільтровували, промивали (3х) за допомогою води/Меон 4/1 і висушували у вакуумі за 45 "С з одержанням енантіомера ТА (41 мг). Фракції, які містять продукт, що являє собою другий елюйований енантіомер, об'єднували, випарювали за зниженого тиску та випарювали спільно з МеоОН. Залишок перемішували у воді (3 мл) та

Меон (0,6 мл), тверді речовини відфільтровували, промивали (Зх) за допомогою води/мМеон 4/1 і висушували у вакуумі за 45 "С з одержанням енантіомера 18 (48 мг).

Сполука 1:

ІН ЯМР (400 МГц, ОМ50О-4ав) б ррт 1,86 (дип, У-6,8 Гц, 2 Н) 2,33 (Її, У-7,3 Гц, 2 Н) 3,12-3,25 (т, 2 Н) 3,61 (5, З Н) 3,84 (І, 9У-6,5 Гц, 2 Н) 3,99-4,13 (т, 1 Н) 4,47-4,59 (т, 1 Н) 5,57 (й, У-8,6 Гу, 1

Н) 5,76 (, 9-21 Гц, 1 Н) 5,91-5,96 (т, 2 Н) 6,45 (а, 9-8,6 Гц, 1 Н) 7,39-7,50 (т, З Н) 7,51-7,62 (т, З

Н) 8,58 (а, 9-2,0 Гц, 1 Н) 12,12 (рг 5, 1 Н)

Ї С/М5 (спосіб І С-С)3: КІ 1,09 хв., МН-62 1

Енантіомер 1А:

ІН ЯМР (360 МГц, ОМ50О-ав) б ррт 1,85 (дип, 9У-6,8 Гц, 2 Н) 2,26 (ргії, 9-6,8 Гц, 2 Н) 3,15- 3,25 (т, 2 Н) 3,61 (5, З Н) 3,84 (рег ї, 9У-6,4 Гу, 2 Н) 4,02-4,12 (т, 1 Н) 4,48-4,60 (т, 1 Н) 5,59 (а, 98,6 Гу, 1 Н) 5,76 (І, 9-2,0 Гц, 1 Н) 5,93 (Її, 922,0 Гц, 1 Н) 5,96 (І, 9У-2,0 Гу, 1 Н) 6,47 (й, 9-8,4 Гц, 1

Н) 7,42-7,47 (т, З Н) 7,53-7,59 (т, З Н) 8,58 (й, 92,2 Гц, 1 Н)

І С/М5 (спосіб І С-0): В: 1,99 хв., МН"621

ІФого: -44,67 (с 0,28, ОМЕ) 60 Хіральна 5ЕС (спосіб 5ЕС-А): В; 3,54 хв., МН"621 Хіральна чистота 97,9 95.

Енантіомер 18

І"Н ЯМР (360 МГц, ОМ50-ав) б ррт 1,86 (дціп, У-6,8 Гц, 2 Н) 2,33 (її, У-7,3 Гц, 2 Н) 3,14-3,29 (т, 2 Н) 3,61 (5, З Н) 3,84 (І, 9-6,4 Гц, 2 Н) 4,01-4,11 (т, 1 Н) 4,48-4,58 (т, 1 Н) 5,58 (а, 9-91 Гу, 1

Н) 5,76 (ї, 9-2,0 Гц, 1 Н) 5,93 (І, 9-1,68 Гц, 1 Н) 5,94-5,96 (т, 1 Н) 6,48 (а, 9-91 Гц, 1 Н) 7,41-7,48 (т, З Н) 7,52-7,61 (т, З Н) 8,58 (й, 9-2,2 Гц, 1 Н) 12,13 (рі 5, 1 Н)

І С/М5 (спосіб І С-0): В: 1,98 хв., МН"621

ІФого: 46,0 (с 0,265, ОМЕ)

Хіральна 5ЕС (спосіб 5ЕС-А): В; 3,82 хв., МН"621 Хіральна чистота 99,0 95.

Приклад 2. Синтез 4-(3-(1-(4-хлорфеніл)-2-(4-метил-6-(трифторметил)індолін-1-іл)-2- оксоетил)аміно)-5-метоксифенокси)бутанової кислоти (сполука 2) та хіральне розділення на енантіомери 2А та 28.

Ах вої ке

Б сни Не РЕ (М Ек ий, 0-25 о

Т и АсСОН МеОН кто Ї і тод 2а ку

А СМме Ї 7 Ооме

Ї Товт утоми 0 СРСМ ВО, бум ут б Ще ст ри: От

Те " шо тод. же зв 7

РОЙ й с КО ;

А оо Мо, СУ ме та их КО пом и ГУ нати Е он т пики Оси «Хе вн нн в ее вола МеОНОТНЕ фі ТТ о овамво ув, кот. З год. їк ТМ, кот. З год. т за 2 г ну

Шк Її В оме Й

На її Му а зе ко Хіральне оолоканіу в до ЯНА розділення у Енантюмерн клоїЗтвя. Є т МО; й о вн зА:2В ї г ї

Синтез проміжної сполуки 2а

Ра/С (10 95) (1,18 г) додавали до розчину 1-бензил-4-метил-6-(трифторметил)індоліну |(СА5 1156512-79-6| (11,8 г, 40,5 ммоль) в АСОН (11,8 мл) і МеонН (118 мл). Реакційну суміш перемішували за кімнатної температури протягом 12 год. в атмосфері Нео. Суміш фільтрували через подушку з Сеїйеф і концентрували за зниженого тиску. Залишок поглинали за допомогою

СНоСі»?, промивали за допомогою води, сольового розчину, висушували над Модазбоз, фільтрували і концентрували за зниженого тиску. Залишок очищали за допомогою флеш- хроматографії на силікагелі (гептан/ш(ОАс 9/1). Чисті фракції об'єднували і розчинник випарювали до сухого стану з одержанням 8,2 г 4-метил-6-(трифторметил)індоліну 2а.

Синтез проміжної сполуки 25

Трет-бутил-4-(3-аміно-о-метоксифенокси)бутаноат ї1а (2,94 г, 10,5 ммоль) додавали до розчину метил-2-бром-2-(4-хлорфеніл)ацетату (СА 24091-92-7| (2,51 г, 9,53 ммоль) у СНІЗСМ (200 мл). Додавали діїзопропілетиламін (2,46 мл, 14,3 ммоль) та реакційну суміш перемішували за 80 "С протягом ночі. Розчинник випарювали за зниженого тиску. Залишок розчиняли в СНеоСіг2 і промивали 1 н. НСІ. Органічний шар промивали водою, висушували над Мо5О54, фільтрували та випарювали до сухого стану за зниженого тиску. Залишок очищували за допомогою колонкової хроматографії на силікагелі (100 г) із застосуванням градієнта ЕЮАсСЕЮН

Зо (3:1у/гептан від 0/100 до 50/50. Фракції, що містять продукт, об'єднували та випарювали за зниженого тиску та залишок висушували у вакуумі за 50 "С з одержанням трет-бутил-4-(3-((1-(4- хлорфеніл)-2-метокси-2-оксоетил)аміно)-о-метоксифенокси)бутаноату 25 (3,74 г) у вигляді жовтого масла.

Синтез проміжної сполуки 2с

Гідроксид літію (336 мг, 14,0 ммоль) додавали до розчину трет-бутил-4-(3-(1-(4-хлорфеніл)-

2-метокси-2-оксоетил)аміно)-о-метоксифенокси)бутаноату 25 (3,74 г, 7,02 ммоль) у суміші розчинників, яка складається з води (25 мл), МеонН (25 мл) та ТНЕ (75 мл), та реакційну суміш перемішували за кімнатної температури протягом 5 год. Додавали насичений водний розчин

МНАСІ (50 мл) та органічні леткі речовини випарювали за зниженого тиску. Залишковий водний розчин підкислювали за допомогою 1 н. НСІ до рН 2 та двічі екстрагували за допомогою ЕЮАс.

Об'єднані органічні шари висушували над Мо95О54, фільтрували та випарювали за зниженого тиску. Залишок висушували у вакуумі за 50С з одержанням 2-((3-(4-(трет-бутокси)-4- оксобутокси)-5-метоксифеніл)аміно)-2-(4-хлорфеніл)оцтової кислоти 2с (3,22 г) у вигляді густого коричневого масла.

Синтез проміжної сполуки 24

М, М-діїзопропілетиламін (1,58 мл, 9,57 ммоль) додавали до розчину 2-((3-(4-(трет-бутокси)- 4-оксобутокси)-5-метоксифеніл)аміно)-2-(4-хлорфеніл)оцтової кислоти 2с (1,44 г, 3,19) та 4- метил-6-(трифторметил)індоліну 2а (953 мг, 3,51 ммоль) у сухому ОМЕ (30 мл). Додавали НАТИ (1,82 г, 4,78 ммоль) та реакційну суміш перемішували за кімнатної температури протягом 2 год.

Реакційну суміш виливали у воду (400 мл) та білу суспензію екстрагували за допомогою ЕІАСс.

Водний шар насичували шляхом додавання масі та знову екстрагували за допомогою ЕІЮАСс.

Об'єднані органічні шари промивали сольовим розчином, водою, висушували над Мд5ЗО.4 та випарювали за зниженого тиску. Залишок очищували за допомогою колонкової хроматографії на силікагелі (100 г) їз застосуванням градієнта ЕЮАсС:ЕЮН (3:1)/гептан від 0/100 до 60/40.

Фракції, що містять продукт, об'єднували й випарювали за зниженого тиску. Залишок (1,41 г) очищували за допомогою препаративної НРІ С (нерухома фаза: КР ХВгідде? Ргер С18 ОВО - 10 мкм, 50х150 мм, рухома фаза: 0,25 95 розчин МНАНСО:» у воді, СНзСМ). Фракції, що містять продукт, об'єднували та випарювали за зниженого тиску з одержанням трет-бутил-4-(3-(1-(4- хлорфеніл)-2-(4-метил-б-(трифторметил)індолін-1-іл)-2-оксоетил)аміно)-5- метоксифенокси)бутаноату 2а (808 мг) у вигляді білої твердої речовини.

Синтез сполуки 2 та хіральне розділення на енантіомери 2А та 28

Трет-бутил-4-(3-(1-(4-хлорфеніл)-2-(4-метил-б6-(трифторметил)індолін-1-іл)-2- оксоетил)аміно)-5-метоксифенокси)бутаноат 2а (808 мг, 1,28 ммоль) змішували з 4 М НСІ у діоксані (9,6 мл) та суміш перемішували за кімнатної температури протягом 15 год. Реакційну

Зо суміш барботували газоподібним азотом протягом 30 хв. Розчинник випарювали за зниженого тиску з одержанням 4-(3-(1-(4-хлорфеніл)-2-(4-метил-6-«трифторметил)індолін- 1-іл)-2- оксоетил)аміно)-5-метоксифенокси)бутанової кислоти (сполука 2, 735 мг) у вигляді світло- коричневої твердої речовини.

Енантіомери сполуки 2 (735 мг) розділяли за допомогою препаративної хіральної ЕС (нерухома фаза: СпПігаісекю Ріасе, ОО 20х250 мм, рухома фаза: СО», ЕЮН-О.4 95 іРИМН»).

Фракції, що містять продукт, об'єднували та випарювали за зниженого тиску з одержанням енантіомера 2А як першого елюйованого продукту та енантіомера 2В як другого елюйованого продукту. Обидва залишки змішували з ЕТОАс та водою. Суміш підкислювали до рН 1-2 за допомогою 1 н. НСІ. Шари розділяли та водний шар двічі екстрагували за допомогою ЕАс.

Об'єднані органічні шари промивали водою, висушували над Маоа5О»:4, фільтрували та випарювали за зниженого тиску. Залишок висушували у вакуумі за 507С з одержанням енантіомера 2А (216 мг) та енантіомера 2В (184 мг) відповідно.

Сполука 2:

І"Н ЯМР (360 МГц, ОМ50-ав) б ррт 1,87 (бг аціп, У-6,9 Гц, 2 Н) 2,25 (з, З Н) 2,33 (ргії, 9-71

Гу, 2 Н) 3,07-3,20 (т, 2 Н) 3,62 (5, З Н) 3,84 (р 1, 9-6,4 Гц, 2 Н) 3,97-4,09 (т, 1 Н) 4,48-4,60 (т, 1

Н) 5,57 (Бг а, 9-8,8 Гц, 1 Н) 5,76 (ї, 9У-1,8 Гу, 1 Н) 5,90-5,99 (т, 2 Н) 6,43 (рг а, 2У-8,68 Гц, 1 Н) 725 (5, 1 Н) 7,44 (а, 9-84 Гу, 2 Н) 7,56 (рг а, 9-84 Гу, 2 Н) 8,22 (5, 1 Н) 12,15 (рг 5, 1 Н)

І С/М5 (спосіб І С-С)3: КІ 1,14 хв., МН-577

Енантіомер 2А:

ІН ЯМР (360 МГц, ОМ50О-дв) б ррт 1,87 (дціп, 9У-6,8 Гц, 2 Н) 2,25 (5, З Н) 2,34 (І, 9-7,3 Гц, 2

Н) 3,05-3,23 (т, 2 Н) 3,62 (5, З Н) 3,85 (І, У-6,4 Гц, 2 Н) 4,03 (19, 9-10,2, 7,3 Гц, 1 Н) 4,54 (Ід, 9у10,2,6,2 Гу, 1 Н) 5,57 (а, 9-88 Гц, 1 Н) 5,76 (І, 92,0 Гу, 1 Н) 5,91-5,99 (т, 2 Н) 6,42 (а, 2-8,8

Гу, 1 Н) 7,24 (5, 1 Н) 7,44 (а, 9-84 Гц, 2 Н) 7,56 (а, У-8,8 Гц, 2 Н) 8,22 (5, 1 Н) 12,17 (рг 5, 1 Н)

І.С/М5 (спосіб І С-С): В 1,26 хв., МН"577

ІФого: -39,07 (с 0,438, ОМЕ)

Хіральна 5ЕС (спосіб 5ЕС-В): Ве 5,11 хв., МН-577 Хіральна чистота 100 95.

Енантіомер 28:

ІН ЯМР (360 МГц, ОМ50О-дв) б ррт 1,88 (дціп, уУ-6,9 Гц, 2 Н) 2,25 (5, З Н) 2,34 (І, У-7,3 Гц, 2

Н) 3,06-3,24 (т, 2 Н) 3,62 (5, З Н) 3,85 (ї, У-6,4 Гц, 2 Н) 3,97-4,11 (т, 1 Н) 4,55 (9, 2-10,3, 6,68 Гц, 60 1 Н) 5,58 (а, У-8,4 Гц, 1 Н) 5,77 (1, 9-20 Гц, 1 Н) 5,92-5,99 (т, 2 Н) 6,43 (а, У-8,8 Гц, 1 Н) 7,25 (5,

1 Н) 7,41-7,50 (т, 2 Н) 7,52-7,60 (т, 2 Н) 8,23 (5, 1 Н) 12,17 (рг 5, 1 Н)

І С/М5 (спосіб І С-0): Ве 1,25 хв., МНУ577

ІФого: 47,17 (с 0,384, ОМЕ)

Хіральна 5ЕС (спосіб 5ЕС-В): В: 8,00 хв., МН"577 Хіральна чистота 99,6 95.

Приклад 3. Синтез /4-(3-((1-(4-хлорфеніл)-2-(5-фтор-6-(трифторметил)індолін-1-іл)-2- оксоетил)аміно)-5-метоксифенокси)бутанової кислоти (сполука 3) та хіральне розділення на енантіомери ЗА та ЗВ.

ТІ І

«хх Ше т ть . не о а, і мк 2; г. Я вні кі н НАТИ ка най сне ке Ка

Е р ВНітридня ори п в ки, я -- ї ее, вн вн вно НС ве ПРІБМЕЬІОМЕ, речи ТМ, Кия дере т За кот., 12 год. ТНК Є, | ц

МС. з год. т ? -к КІ Х год. З:

Ока г м Ф дя нити Где а

Що м ще а я г" НОЯ М у діоксані) г їх т де Тече і с аж пк ес, З у кі кі

САМ КС, Я год. Е ТЕ У У и ке ілгод. крим, Н Шен шин я А я зов 7 зі в Кк во з 8

Хіральне розклення

Енакнтюмери

ЗАВ

Синтез проміжної сполуки За

За 0"С ВНз-піридин (10,45 мл, 103,4 ммоль) повільно додавали до розчину 5-фтор-6- (трифторметил)-1Н-індолу |(СА5 1493800-10-4| (7,0 г, 34,5 ммоль) у ЕЮН (45 мл). Додавали по краплях 6 н. НСІ (105 мл) за підтримання температури нижче 10 "С. Суміш перемішували за 0 С протягом З год. Додавали воду та підвищували основність суміші до рН 8,5 за допомогою концентрованого розчину Маон (температура нижче 20 "С). Додавали ЕІАс. Органічний шар розділяли, промивали водою, висушували над Мд5О5, фільтрували й розчинник випарювали за зниженого тиску. Толуол додавали та видаляли за зниженого тиску (з видаленням слідових кількостей піридину). Залишок очищали за допомогою флеш-хроматографії на силікагелі (20-45 мкм, 120 г, СН:Сіг/мМеон 98,5/1,5). Чисті фракції об'єднували та розчинник концентрували за зниженого тиску з одержанням 5-фтор-6-(«трифторметил)індоліну За (3,5 г).

Синтез проміжної сполуки 30

Суміш 5-фтор-6-(трифторметил)індоліну За (500 мг, 2,44 ммоль), 2-(4-хлорфеніл)оцтової кислоти |(СА5 1878-66-6| (457 мг, 2,64 ммоль), НАТИ (1,39 г, 3,66 ммоль) та діізопропілетиламіну (1,2 мл, 7,31 ммоль) у ОМЕ (10 мл) перемішували за кімнатної температури протягом 12 год.

Суміш виливали у льодяну воду, осад відфільтровували та поглинали за допомогою СНесСі».

Органічний шар висушували над МБО: і концентрували за зниженого тиску. Сполуку кристалізували з СНзСМ ії висушували з одержанням /2-(4-хлорфеніл)-1-(5-фтор-6- (трифторметил)індолін-1-іл)етанону ЗБ (854 мг).

Синтез проміжної сполуки Зс

За -78 С у потоці М» 1 М ГІНМОЗ5 у ТНЕ (4,78 мл, 4,78 ммоль) додавали по краплях до

Зо суміші 2-(4-хлорфеніл)-1-(5-фтор-6-(трифторметил)індолін-1-іл)етанону ЗБ (854 мг, 2,39 ммоль) у ТНЕ (7 мл). Додавали по краплях ТМ5СЇІ (485 мкл, 3,82 ммоль). Суміш перемішували протягом 15 хв. за -78 "С та додавали по краплях розчин М-бромсукциніміду (510 мг, 2,87 ммоль) у ТНЕ (7 мл). Після перемішування протягом 2 год. при -78 "С реакційну суміш гасили насиченим водним розчином МНАСІ. Додавали ЕТОАс та органічний шар відділяли, висушували над Мозох, фільтрували та розчинник випарювали за зниженого тиску. Залишок очищували за допомогою флеш-хроматографії на силікагелі (15-40 мкм, 40 г, СНеоСіг/гептан 50/50). Чисті фракції об'єднували та розчинник концентрували за зниженого тиску з одержанням 2-бром-2-(4- хлорфеніл)-1-(5-фтор-6-«трифторметил)індолін-1-іл)етанону Зс (820 мг).

Синтез проміжної сполуки За

Суміш 2-бром-2-(4-хлорфеніл)-1-(5-фтор-6-(трифторметил)індолін-1-ілуетанону Зс (820 мг, 1,88 ммоль), трет-бутил-4-(3-аміно-2-метоксифенокси)-бутаноату Та (528 мг, 1,88 ммоль) та дізопропілетиламіну (388 мкл, 2,25 ммоль) у СНІЗСМ (20 мл) перемішували за 70 "С протягом 4 год. Реакційну суміш концентрували за зниженого тиску. Залишок поглинали за допомогою

ЕОАс. Органічний шар двічі промивали 1 н. розчином НСІ, водою, висушували над Мо5о»х, фільтрували та розчинник видаляли за зниженого тиску. Залишок очищували за допомогою флеш-хроматографії на силікагелі (15-40 мкм, 40 г, 100 95 СНеосСі»). Чисті фракції об'єднували та розчинник концентрували за зниженого тиску з одержанням трет-бутил-4-(3-(1-(4-хлорфеніл)-2- (5-фтор-6-(трифторметил)індолін-1-іл)-2-оксоетил)аміно)-о-метоксифенокси)-бутаноату За (1,07 г).

Синтез сполуки З та хіральне розділення на енантіомери ЗА та ЗВ

Розчин трет-бутил-4-(3-(1-(4-хлорфеніл)-2-(5-фтор-6-(трифторметил)індолін-1-іл)-2- оксоетил)аміно)-5-метоксифенокси)бутаноату За (1,07 г, 1,68 ммоль) у НСІ (4 М у діоксані) (20 мл) перемішували за 5 "С протягом З год. та за кімнатної температури протягом 12 год. Осад відфільтровували, промивали діїзопропіловим етером і висушували. Залишок очищували за допомогою хроматографії з оберненою фазою (нерухома фаза: УМС-асіив Тгіай-С18 10 мкм

З0х150 мм, рухома фаза: градієнт від 65 95 0,295 МНАНСО»з, 3596 СНзСМ до 25905 0,2 95

МНАНСО:, 75 956 СНІСМ) з одержанням сполуки З (540 мг). Аналітичний зразок (30 мг) додатково очищували за допомогою хроматографії з оберненою фазою (нерухома фаза: УМС-асіив Тгіап-

С18, 10 мкм, 30х150 мм, рухома фаза: градієнт від 65 95 0,2 МНАНСО», 35 95 СНІСМ до 25 95 0296 МНаАНСО», 7595 СНзСМ) з одержанням //- 4-(3-(1-(4-хлорфеніл)-2-(5-фтор-6- (трифторметил)індолін-1-іл)-2-оксоетил)аміно)-5-метоксифенокси)бутанової кислоти (сполука 3,

ЗО мг, 0,16 НгО). Кількість, що залишилась, сполуки З (510 мг) застосовували для хірального розділення енантіомерів за допомогою препаративної хіральної ЕС (нерухома фаза: УупеїкК 01 5, 5, 5 мкм, 250х30 мм, рухома фаза: 60 95 СО», 40 95 МеонН). Перший елюйований енантіомер (250 мг) додатково очищали за допомогою флеш-хроматографії на силікагелі (20-45 мкм, 24 г,

СсНнгсСіг/мМеон 98/2). Чисті фракції об'єднували та розчинник концентрували за зниженого тиску з одержанням після затвердіння у гептані/діззопропіловому етері енантіомера ЗА (170 муГг).

Забезпечували твердіння другого елюйованого енантіомера (249 мг) у гептані/дізопропіловому етері з одержанням енантіомера ЗВ (182 мг).

Сполука 3: "Н ЯМР (500 МГц, ОМ50-дав) б ррт 1,78-1,92 (т, 2 Н) 2,26 (ріг 5, 2 Н) 3,15-3,91 (т, 2 Н) 3,61 (5, З Н) 3,84 (рі 5, 2 Н) 4,02 (Бг а, 2-7,88 Гц, 1 Н) 4,54 (Ба, 2-5,99 Гу, 1 Н) 5,58 (Бг а, 9У-8,51 Гц, 1

Н) 5,76 (Бі 5, 1 Н) 5,90-5,99 (т, 2 Н) 6,42 (рг а, 2-8,51 Гц, 1 Н) 7,44 (рг а, О-7,88 Гц, З Н) 7,55 (Бг а, у-7,88 Гц, 2 Н) 8,38 (рг а, 9У-6,31 Гц, 1 Н) 11,60-12,92 (т, 1 Н)

І С/М5 (спосіб І С-А): ВІ 2,94 хв., МН"581

Температура плавлення: 206 С

Енантіомер ЗА:

І"Н ЯМР (500 МГц, ОМ50-ав) 6 ррт 1,87 (дип, У-6,86 Гц, 2 Н) 2,29-2,39 (т, 2 Н) 3,18-3,30 (т, 2 Н) 3,62 (5, З Н) 3,85 (1, 9У-6,46 Гц, 2 Н) 4,03 а, У-10,25, 7,25 Гц, 1 Н) 4,54 па, О-10,17, 6,15 Гц, 1

Н) 5,58 (9, 9У-8,51 Гц, 1 Н) 5,76 (5, 1 Н) 5,95 (Бг а, У-11,35 Гц, 2 Н) 6,43 (9, 9-8,83 Гц, 1 Н) 7,43- 7,48 (т, З Н) 7,55 (й, 9-8,51 Гу, 2 Н) 8,39 (а, 9-6,91 Гц, 1 Н) 12,08-12,27 (т, 1 Н)

І С/М5 (спосіб І С-А): Ве 2,95 хв., МН"581

ІФЧого: -48,92 (с 0,315, ОМЕ)

Хіральна 5ЕС (спосіб 5ЕС-О): Ві 1,65 хв., МН"581 Хіральна чистота 100 9.

Енантіомер ЗВ

І"Н ЯМР (500 МГц, ОМ50-ав) 6 ррт 1,87 (дип, 9У-6,54 Гц, 2 Н) 2,25-2,46 (т, 2 Н) 3,15-3,91 (т, 45.2 Н) 3,62 (5, З Н) 3,85 (Б, 9У-6,31 Гц, 2 Н) 3,98-4,07 (т, 1 Н) 4,50-4,59 (т, 1 Н) 5,58 (Бг а, У-8,83

Гц, 1 Н) 5,76 (5, 1 Н) 5,95 (Бг а, У-12,30 Гц, 2 Н) 6,43 (Бг а, У-8,83 Гц, 1 Н) 7,42-7,48 (т, З Н) 7,56 (бга, 9-8,20 Гц, 2 Н) 8,39 (рг а, 9У-6,31 Гц, 1 Н) 11,40-12,54 (т, 1 Н)

І С/М5 (спосіб І С-А): Ве 2,94 хв., МН"581 (Фо: 47,87 (с 0,27, ОМЕ)

Хіральна 5ЕС (спосіб 5ЕС-С): Ве 2,14 хв., МН"581 Хіральна чистота 99,43 95.

Приклад 4. Синтез 4-(3-(1-(4-хлорфеніл)-2-(4-метил-6-(трифторметокси)індолін-1-іл)-2- оксоетил)аміно)-5-метоксифенокси)бутанової кислоти (сполука 4) та хіральне розділення на енантіомери 4А та 48.

тТЕдА, си . змо, п діокели г Нког дохо пр меОон

Ях протягом ночі я протягом ночі

Ехо. сл УМО, В МеМо,», НО. по, ЕКО. лю ВО Бе. МКУ вує с. МН, Бриметнлсилітацетнлен, й ЇЇ й СНАХ кло З хв. У її ТТ й вно, ї ні Я ї сві, РаСІХРВЬ»

Тянютр 07702202 т 8З-Я ТО хх

Ї брсечовння Б кл, 0 хв. Ї награевання зі зворотним | БМ ОБУЄ с ЗУКІ Н.О, кт. ЗО хв. ав ХОЛОлиЛЬНиКОМ. Зе пратягоам нетчі рр ток шик ВН; -пірилни пакети, яке ЖИ, Я год. І БЕВЗ год.

ФУ аа ак

М в НАТО ов А он зе а СВМЕЬЮМЕ, Тони бу о кот. б гад, ї а.

Іть с найму й уні -ко Хіральне дювкан) 5 тн ї розділення Енантомерн -- - - х52- Ви ня і я удях - 5 -- Су шеше кт. ії5 год. в ї р; М с отуон заї4В т и З

Синтез проміжної сполуки 4а

До розчину 2-метил-4-«трифторметокси)аніліну І(ІСАБ 86256-59-9| (10,0 г, 52,3 ммоль) в діоксані (20 мл) додавали трифтороцтовий ангідрид (8 мл, 57,2 ммоль). Реакційну суміш перемішували за кімнатної температури протягом 1 год. Реакційну суміш концентрували за зниженого тиску. Залишок розподіляли між ЕІОАс і 1 н. НС. Фази розділяли. Органічну фазу промивали за допомогою насиченого розчину МанНСОз у воді, НгО та сольового розчину, висушували над Ма»5О», фільтрували та концентрували за зниженого тиску з одержанням 14,7 г 2,2,2-трифтор-М-(2-метил-4-(трифторметокси)феніл)уацетаміду 4а у вигляді білого порошку.

Сполуку застосовували на наступній стадії без додаткового очищення.

Синтез проміжної сполуки 4с

В оцтовий ангідрид (11,4 мл, 61,1 ммоль), охолоджений при 0 "С, краплями додавали 70 95 азотну кислоту (3,9 МЛ). Додавали порціями 2,2,2-трифтор-М-(2-метил-4- (трифторметокси)феніл)ацетамід 4а (5 г, 17,4 ммоль) та реакційну суміш нагрівали при 55 С протягом 12 год. Після охолодження до кімнатної температури реакційну суміш розбавляли за допомогою ЕАс та промивали за допомогою НгО. Органічну фазу промивали за допомогою сольового розчину, висушували над Маг50», фільтрували і концентрували за зниженого тиску.

Залишок розчиняли в метанолі (46 мл). Додавали 2 М К»СОз (23 мл, 46 ммоль) і реакційну суміш нагрівали при 70 "С протягом 4 год. Додавали більшу кількість 2 М К»СОз (10 мл, 20 ммоль) і реакційну суміш нагрівали при 70 "С протягом 12 год. Реакційну суміш частково концентрували за зниженого тиску з видаленням метанолу. Залишок екстрагували за допомогою ЕОАс. Органічну фазу промивали за допомогою НгО і сольового розчину, висушували над Маг50»5, фільтрували і концентрували за зниженого тиску. Залишок очищали за допомогою флеш-хроматографії на силікагелі із застосуванням градієнта ЕІОАсС (від 20 95 до 95) в гептані з одержанням 3,6 г 2-метил-б-нітро-4-«(трифторметокси)аніліну 4с у вигляді жовтої твердої речовини.

Синтез проміжної сполуки 4а

До розчину 2-метил-б-нітро-4--трифторметокси)аніліну 4с (1,8 г, 7,69 ммоль) в оцтовій кислоті (10,9 мл) краплями додавали розчин нітриту натрію (0,806 г, 11,7 ммоль) в Не5О0/Нго (2

Зо мл, 1/1). Реакційну суміш перемішували за кімнатної температури протягом 30 хв. Додавали

НгО (22 мл) і сечовину (0,802 г, 13,4 ммоль). Через 10 хв. за кімнатної температури краплями додавали розчин йодиду калію (1,7 г, 10,2 ммоль) в НгО (11 мл). Реакційну суміш перемішували за кімнатної температури протягом 30 хв. Жовту тверду речовину відфільтровували, промивали за допомогою Н2О та висушували з одержанням 2,4 г 2-йод-1-метил-З-нітро-5- (трифторметокси)бензолу 44.

Синтез проміжної сполуки 4е

До розчину 2-йод-1-метил-З3-нітро-5-(трифторметокси)бензолу 44 (3,5 г, 10,0 ммоль) в ЕЮН (30 мл) додавали розчин МНАСІ (2,7 г, 49,9 ммоль) в НгО (30 мл). Реакційну суміш нагрівали за 50 "С. Додавали залізо (2,6 г, 46,9 ммоль) та реакційну суміш нагрівали зі зворотним холодильником протягом 40 хв. Після охолодження до кімнатної температури реакційну суміш фільтрували через СеїйеФ). Тверді речовини промивали за допомогою ЕН. Фільтрат частково концентрували за зниженого тиску для видалення ЕН. Залишок розділяли між ЕОЮАсС і насиченим розчином Мансо»з у воді. Фази розділяли. Органічну фазу промивали за допомогою

НО і сольового розчину, висушували над Маг5О»4, фільтрували і концентрували за зниженого тиску. Залишок очищали за допомогою флеш-хроматографії на силікагелі із застосуванням градієнта ЕТОАс (від 095 до 25595) в сгептані з одержанням 2,9 г 2-йод-З-метил-5- (трифторметокси)аніліну 4е у вигляді жовтого масла.

Синтез проміжної сполуки 41

Розчин 2-йод-3-метил-5-(трифторметокси)аніліну 4е (2,9 г, 9,1 ммоль) в триетиламіні (23 мл) дегазували за допомогою аргону протягом 15 ХВ. Додавали дихлорбіс(трифенілфосфін)паладій(І!) (0,327 г, 0,47 ммоль), йодид міді(І) (0,164 г, 0,86 ммоль) та триметилсилілацетилен (1,8 мл, 13,1 ммоль). Реакційну суміш нагрівали при 65 "С протягом 12 год. Після охолодження до кімнатної температури реакційну суміш розбавляли за допомогою

НгО й екстрагували за допомогою ЕТОАс (Зх). Органічні фази об'єднували, промивали за допомогою НгО і сольового розчину, висушували над Маг»5О54, фільтрували і концентрували за зниженого тиску. Залишок очищали за допомогою флеш-хроматографії на силікагелі із застосуванням градієнта ЕОАс (від 095 до 20 95) в гептані з одержанням 2,6 г З-метил-5- (трифторметокси)-2-(триметилсиліл)етиніл)аніліну 4ї у вигляді оранжевого масла.

Синтез проміжної сполуки 49

До розчину З-метил-5-(трифторметокси)-2-(триметилсиліл)етиніл)аніліну 41 (2,7 г, 9,3 ммоль) в ММР (27 мл) додавали ІВиОК (3,1 г, 27,8 ммоль). Реакційну суміш нагрівали при 80 С

Зо протягом 4 год. Після охолодження до кімнатної температури реакційну суміш розбавляли за допомогою НгО і екстрагували за допомогою ЕОАс (2х). Органічні фази об'єднували, промивали за допомогою Н2гО і сольового розчину, висушували над Маг5О», фільтрували і концентрували за зниженого тиску. Залишок очищали за допомогою флеш-хроматографії на силікагелі із застосуванням градієнта ЕІОАсС (від 0 95 до 20 95) в гептані з одержанням 1,7 г 4- метил-6-(трифторметокси)-1Н-індолу 49 у вигляді оранжевого масла.

Синтез проміжної сполуки 4П

При 0"7С ВНз-піридин (1,2 мл, 11,6 ммоль) краплями додавали до розчину 4-метил-6- (трифторметокси)-1Н-індолу 49 (0,5 г, 2,32 ммоль) в ЕН (З мл). Повільно краплями додавали б н. НСІ (б мл), при цьому температуру реакції підтримували нижчою за 10"сС. Суміш перемішували при 0 "С протягом З год. Додавали воду (12 мл) і підвищували основність суміші до рН 8-9 за допомогою концентрованого розчину МаонН у воді (температуру реакції підтримували нижчою за 20 7С). Суміш екстрагували за допомогою ЕАс. Органічний шар промивали за допомогою води, висушували над Ма5О», фільтрували і розчинник випарювали за зниженого тиску. Додавали толуол та розчин концентрували за зниженого тиску з одержанням 450 мг 4-метил-6-«трифторметокси)індоліну 4П.

Синтез проміжної сполуки 4ї

М, М-діїзопропілетиламін (1,58 мл, 9,57 ммоль) додавали до розчину 2-((3-(4-(трет-бутокси)- 4-оксобутокси)-5-метоксифеніл)аміно)-2-(4-хлорфеніл)оцтової кислоти 2с (1,44 г, 3,19) та 4- метил-6-(трифторметокси)індоліну 4п (846 мг, 3,51 ммоль) у сухому ОМЕ (30 мл). Додавали

НАТИ (1,82 г, 4,78 ммоль) та реакційну суміш перемішували за кімнатної температури протягом 2 год. Реакційну суміш виливали у воду (400 мл) та білу суспензію екстрагували за допомогою

ЕАс. Водний шар насичували шляхом додавання Масі та знову екстрагували за допомогою

ЕЮОАс. Об'єднані органічні шари промивали сольовим розчином, водою, висушували над Ма5зО4 та випарювали за зниженого тиску. Залишок очищували за допомогою колонкової хроматографії на силікагелі (100 г) із застосуванням градієнта ЕАсС:ЕЮН (3:1)/гептан від 0/100 до 60/40. Фракції, що містять продукт, об'єднували й випарювали за зниженого тиску. Залишок (1,47 г) очищували за допомогою препаративної НРІ С (нерухома фаза: КЕР ХВгіддеФ Ргер С18

ОВО - 10 мкм, 50х150 мм, рухома фаза: 0,25 95 розчин МНАНСО: у воді, СНІЗСМ). Фракції, що містять продукт, об'єднували та випарювали за зниженого тиску з одержанням трет-бутил-4-(3- бо ((1-(4-хлорфеніл)-2-(4-метил-6-«трифторметокси)індолін-1-іл)-2-оксоетил)аміно)-5-

метоксифенокси)бутаноату 4ї (821 мг) у вигляді білої твердої речовини.

Синтез сполуки 4 та хіральне розділення на енантіомери 4А та 48

Трет-бутил-4-(3-(1-(4-хлорфеніл)-2-(4-метил-б6-(трифторметокси)індолін- 1-іл)-2- оксоетил)аміно)-5-метоксифенокси)бутаноат 4їі (821 мг, 1,27 ммоль) змішували з 4 М НСІ у діоксані (9,5 мл) та суміш перемішували за кімнатної температури протягом 15 год. Реакційну суміш барботували газоподібним азотом протягом 30 хв. Розчинник випарювали за зниженого тиску з одержанням 4-(3-(1-(4-хлорфеніл)-2-(4-метил-6-«трифторметил)індолін- 1-іл)-2- оксоетил)аміно)-5-метоксифенокси)бутанової кислоти (сполука 4, 750 мг) у вигляді брудно-білої твердої речовини.

Енантіомери сполуки 4 (750 мг) розділяли за допомогою препаративної хіральної 5ЕС (нерухома фаза: СпПігаісекю Ріасе, ОО 20х250 мм, рухома фаза: СО», ЕЮН-О.4 95 іРИМН»).

Фракції, що містять продукт, об'єднували та випарювали за зниженого тиску з одержанням енантіомера 4А як першого елюйованого продукту та енантіомера 4В як другого елюйованого продукту. Обидва залишки змішували з ЕТОАс та водою. Суміш підкислювали до рН 1-2 за допомогою 1 н. НСІ. Шари розділяли та водний шар двічі екстрагували за допомогою ЕОАс.

Об'єднані органічні шари промивали водою, висушували над МозО»:4, фільтрували та випарювали за зниженого тиску. Залишок висушували у вакуумі за 507С з одержанням енантіомера 4А (213 мг) та енантіомера 4В (194 мг) відповідно.

Сполука 4:

ІН ЯМР (360 МГц, ОМ50О-4в) б ррт 1,87 (дціп, 9У-7,0 Гц, 2 Н) 2,20 (5, З Н) 2,33 (І, У9-7,1 Гц, 2

Н) 2,98-3,16 (т, 2 Н) 3,61 (5, З Н) 3,84 (І, У-6,4 Гц, 2 Н) 4,04 (19, 2-10,4, 7,0 Гц, 1 Н) 4,53 (Ід, уУ10,3, 6,4 Гу, 1 Н) 5,56 (а, 9У-9,1 Гц, 1 Н) 5,76 (І, 92,0 Гу, 1 Н) 5,91-5,98 (т, 2 Н) 6,45 (а, 2-8,8

Гу, 1 Н) 6,687 (5, 1 Н) 7,38-7,47 (т, 2 Н) 7,50-7,61 (т, 2 Н) 7,89 (в, 1 Н) 12,18 (рг 5, 1 Н)

Ї С/М5 (спосіб І С-С)3: КІ 1,14 хв., МН-593

Енантіомер 4А:

ІН ЯМР (360 МГц, ОМ50О-4в) б ррт 1,87 (дціп, 9У-6,9 Гц, 2 Н) 2,20 (5, З Н) 2,34 (І, 9-7,3 Гц, 2

Н) 2,98-3,16 (т, 2 Н) 3,62 (5, З Н) 3,85 (І, У-6,4 Гц, 2 Н) 4,05 (19, 2-10,4, 7,0 Гц, 1 Н) 4,53 (Ід, уУ10,3, 6,4 Гу, 1 Н) 5,56 (а, У-8,8 Гц, 1 Н) 5,76 (І, 9-1,8 Гу, 1 Н) 5,91-5,99 (т, 2 Н) 6,45 (а, 2-8,8

Гу, 1 Н) 6,88 (5, 1 Н) 7,38-7,49 (т, 2 Н) 7,51-7,61 (т, 2 Н) 7,89 (в, 1 Н) 12,17 (рг 5, 1 Н)

І С/М5 (спосіб І С-С): В 1,29 хв., МН"593

ІФЧого: -39,67 (с 0,455, ОМЕ)

Хіральна 5ЕС (спосіб 5БЕС-О): В 3,34 хв., МН"593 Хіральна чистота 100 95.

Енантіомер 48

І"Н ЯМР (360 МГц, ОМ5О-ав) б ррт 1,88 (дшіп, У-6,9 Гц, 2 Н) 2,20 (5, З Н) 2,34 (І, 9-71 Гц, 2

Н) 2,98-3,16 (т, 2 Н) 3,62 (5, З Н) 3,85 (І, У-6,4 Гц, 2 Н) 4,05 (19, 2-10,3, 7,1 Гц, 1 Н) 4,53 (Ід, 9у10,2, 6,6 Гу, 1 Н) 5,56 (а, У-8,8 Гц, 1 Н) 5,76 (І, 9-1,8 Гу, 1 Н) 5,92-5,99 (т, 2 Н) 6,46 (а, 2-8,8

Гу, 1 Н) 6,88 (5, 1 Н) 7,38-7,49 (т, 2 Н) 7,50-7,63 (т, 2 Н) 7,89 (в, 1 Н) 12,16 (рг 5, 1 Н)

І.С/М5 (спосіб І С-С): АВ: 1,30 хв., МН"593 (Фо: 43,7" (с 0,38, ОМЕ)

Хіральна 5ЕС (спосіб спосіб БЕС-О): В: 3,16 хв., МН"593 Хіральна чистота 100 95.

Приклад 5. Синтез /4-(3-(1-(4-хлорфеніл)-2-(5-фтор-6-(трифторметокси)індолін-1-іл)-2- оксоетил)аміно)-5-метоксифенокси)бутанової кислоти (сполука 5) та хіральне розділення на енантіомери 5А та 58.

кю МО НВ В МО -

Бе ж КО Ноя Коди мех МОХ Бе, МНАЄТ еф х 7 ЇЇ Й - г ж 7 уе - А -Н:Н1А -А-ДА.АЯЯ м у 2 нн

ОКО ВЕ від ДОС до ДЯ, ОТ тв ВАЗН, вода, вв, рать ібтол. Ха БОС, 16 год. 5ь сн, ЕХ в ій гол, с еМНе ж | гу рас їх БЕ; ТИ У роя ШК,

Па ММ в АХ ЕН би НС в Ж шо, 16 год а ОС, З тон. це шлю Я М й

ХЛ ге ГУ ож не з й Хі г ря ми

Б пе в. «а зсчирн ю ии о -К ть

ШОЇ водію вот в ї Те и чи щи и Р Но

МАВ, Бий ОРОММЕЬ шок ав Кк

СНЬ кот. 15 год, щ СНОМ, ВИС, 18 год. а й а

НС М у діоксвні ГИ Хіральне

Мой Ме роздення - сх й - і лек , Бвантюмерн к.т.. 15 год. на й ЗА: в «А у тугон е 5 в!

Синтез проміжної сполуки 5а

Охолоджували розчин 4-бром-2-фтор-1-(трифторметокси)бензолу |(САЗ 105529-58-6) (98,7 г, 381,1 ммоль) в концентрованій На5О4 (98 95, 200 мл) до 0 "С за допомогою льодяної бані.

Додавали порціями КМОз (43,0 г, 425,3 ммоль). Після додавання льодяну баню приймали і суміш перемішували за кімнатної температури протягом 16 год. Реакційну суміш виливали у крижану воду (2 л) під час перемішування. Суміш екстрагували за допомогою СНесСі» (3х500 мл).

Об'єднані органічні шари промивали насиченим водним розчином МансСОз (2х500 мл), сольовим розчином (500 мл), висушували над Маоа5О.4, фільтрували та концентрували за зниженого тиску з одержанням 1-бром-5-фтор-2-нітро-4-(трифторметокси)бензолу 5а (117,2 г), який застосовували на наступній стадії без додаткового очищення.

Синтез проміжної сполуки 5Б

У перемішувану суспензію 1-бром-5-фтор-2-нітро-4-(трифторметокси)бензолу 5а (70,0 г, 230 ммоль) і МНАСІ (123,2 г, 2,30 моль) в ІРГОН (1 л) та воді (330 мл) додавали відновлювальне порошкоподібне залізо (64,3 г, 1,15 моль) в атмосфері М». Реакційну суміш перемішували при 60 "С протягом 16 год. Реакційну суміш розбавляли за допомогою ЕАс (1 л) і фільтрували крізь СеїйеФф). Фільтрат концентрували за зниженого тиску. Залишок розділяли між ЕАС (1 л) і водою (800 мл). Шари розділяли й органічну фазу промивали сольовим розчином (1 л), висушували над Мо5О»:, фільтрували та концентрували за зниженого тиску. Залишок очищували шляхом перегонки за зниженого тиску (масляний насос, т. кип. 60-64 "С).

Одержували 2-бром-4-фтор-5-(трифторметокси)анілін 55 (47,3 г) у вигляді жовтого масла.

Синтез проміжної сполуки 5с

У суміш 2-бром-4-фтор-5-(трифторметокси)аніліну 55 (18,4 г, 67,2 ммоль) й етиніл(триметил)силану (19,9 г, 202,4 ммоль, 28,00 мл) в ЕМ (300 мл) додавали Сиї (1,28 г, 6,72 ммоль) і РІ(РРАз)2Сі» (2,40 г, 3,42 ммоль). Реакційну суміш нагрівали в атмосфері М2 при 90 С протягом 16 год. Після охолодження до кімнатної температури суміш розбавляли за допомогою МТВЕ (300 мл) і фільтрували крізь СеїйефФ. Фільтрат концентрували за зниженого тиску. Залишок очищували за допомогою флеш-хроматографії на силікагелі (ІЗСОФ, колонка для флеш-хроматографії на силікагелі зЗераБіазпе 220 г, елюент: градієнт від О до 5 956 ЕОАсС в

Зо петролейному етері при 100 мл/хв. Одержували 4-фтор-5-(трифторметокси)-2- (триметилсиліл)етиніл)анілін 5с (16,1 г, чистота 90 95) у вигляді коричневого масла.

Синтез проміжної сполуки 5а

Нагрівали суміш 4-фтор-5-(трифторметокси)-2-(триметилсиліл)етиніл)аніліну 5с (16,1 г, 55,3 ммоль) і ІВИОК (18,6 г, 165,8 ммоль) в ММР (220,00 мл) при 90 "С протягом 16 год. в атмосфері

М». Після охолодження до кімнатної температури реакційну суміш виливали у крижану воду (1 л) й екстрагували за допомогою МТВЕ (3х300 мл). Об'єднані органічні фази промивали водою (2х200 мл), сольовим розчином (300 мл), висушували над Мо95О».4, фільтрували та концентрували за зниженого тиску. Залишок очищували за допомогою флеш-хроматографії на силікагелі (ІЗСОФ, колонка для флеш-хроматографії на силікагелі ЗеранБіазнФ 120 г, елюент: градієнт від О до 5 95 ЕАс у петролейному етері за 85 мл/хв.) з одержанням продукту, який являє собою 5-фтор-6-(трифторметокси)-1Н-індол 54 (11 г), у вигляді темно-зеленого масла.

Залишок об'єднували з іншою фракцією (загальна кількість - 17,2 г) і додатково очищували шляхом перегонки за зниженого тиску (масляний насос, т. кип. 60-64 "С) з одержанням 5-фтор- б-(трифторметокси)-1Н-індолу 54 (14,7 г, чистота 95 95) у вигляді безбарвного масла.

Синтез проміжної сполуки 5е

При 0"С ВНз-піридин (13,8 мл, 136,9 ммоль) краплями додавали до розчину 5-фтор-6- (трифторметокси)-1Н-індолу 54 (6 г, 27,4 ммоль) в ЕН (40 мл). Краплями додавали 6 н. НСІ (90 мл) з підтриманням температури нижче 10 "С. Суміш перемішували при 0 "С протягом 2 год.

Додавали воду (100 мл) та підвищували основність суміші до рН 8-9 за допомогою концентрованого розчину Маон у воді (температуру реакції підтримували нижче 20 "С). Суміш екстрагували за допомогою СНеосСі». Органічний шар промивали за допомогою води, висушували над М950О5, фільтрували і розчинник випарювали за зниженого тиску. Додавали толуол та розчин концентрували за зниженого тиску з одержанням 5,52 г 5-фтор-6- (трифторметокси)індоліну Бе. Сполуку застосовували на наступній стадії реакції без додаткового очищення.

Синтез проміжної сполуки 51

До суміші 2-бром-2-(4-хлорфеніл)оцтової кислоти (СА 3381-73-5) (0,61 г, 2,4 ммоль), 5- фтор-6-(трифторметокси)індоліну 5е (0,55 г, 2,2 ммоль) та ОМАР (0,027 г, 0,22 ммоль) у СНоСіг (14 мл) додавали ЕОСІ (0,51 г, 2,7 ммоль). Суміш перемішували за кімнатної температури протягом 18 год. Суміш розбавляли 10 95 розчином КгСОз у воді. Шари декантували. Органічний шар промивали водою, висушували над М950О»5, фільтрували й розчинник концентрували за зниженого тиску з одержанням 2-бром-2-(4-хлорфеніл)-1-(5-фтор-6-(трифторметокси)індолін-1-

Зо іл)етанону 51 (1,1 г, фіолетове масло). Сполуку застосовували на наступній стадії без додаткового очищення.

Синтез проміжної сполуки 549

Суміш 2-бром-2-(4-хлорфеніл)-1-(5-фтор-6-«(трифторметокси)індолін-1-іл)уетанону 51 (1,1 г, 2,2 ммоль), трет-бутил-4-(З-аміно-5-метоксифенокси)бутаноату Та (1,0 г, 3,3 ммоль) та діізопропілетиламіну (1,5 мл, 8,7 ммоль) у СНІСМ (29 мл) перемішували за 80 "С протягом 18 год. Реакційну суміш концентрували за зниженого тиску. Залишок очищували за допомогою флеш-хроматографії на силікагелі (30 мкм, 40 г, градієнт гептан/Шг(ОАс від 85/15 до 75/25).

Фракції, які містять очікувану сполуку, об'єднували та розчинник концентрували за зниженого тиску з одержанням трет-бутил-4-(3-((1-(4-хлорфеніл)-2-(5-фтор-6-(трифторметокси)індолін- 1- іл)-2-оксоетил)аміно)-5-метоксифенокси)бутаноату 59 (480 мг, чистота 57 95 згідно з І С/М5).

Синтез сполуки 5 та хіральне розділення на енантіомери 5А та 5В

Суміш трет-бутил-4-(3-((1-(4-хлорфеніл)-2-(5-фтор-6-(трифторметокси)індолін- 1-іл)-2- оксоетил)аміно)-5-метоксифенокси)бутаноату 59 (0,48 г, 0,42 ммоль, чистота 57 95) у НСІ (4М у діоксані) (4,6 мл) перемішували за кімнатної температури протягом 18 год. Суміш концентрували за зниженого тиску, поглинали у ЕВМ (5 мл) і знову концентрували іп масио.

Залишок очищували за допомогою флеш-хроматографії на силікагелі (30 мкм, 24 г, градієнт

СНеСІг/Меон від 99/1 до 96/4). Чисті фракції об'єднували й випарювали до сухого стану.

Залишок (150 мг) додатково очищували за допомогою НРІ С з оберненою фазою (нерухома фаза: УМС-асіив Тгпіап-С18, 10 мкм, 30х150 мм, рухома фаза: градієнт від 65 95 0,2 95 МНАНСО», 3595 СНзСМ до 25 95 0,2 ую МНАНСО», 75 96 СНзСМ) з одержанням 4-(3-((1-(4-хлорфеніл)-2-(5- фтор-6-(трифторметокси)індолін-1-іл)-2-оксоетил)аміно)-5-метоксифенокси)бутанової кислоти (сполука 5, 71 мг). Енантіомери (55 мг) розділяли за допомогою хіральної ЕС (нерухома фаза:

СпігаІсе? О0Б-Н 5 мкм 250х20 мм, рухома фаза: 55 95 СО», 45 95 МеонН) з одержанням після сублімаційного висушування у суміші розчинників, яка складається з СНз3СМ/води, першого елюйованого енантіомера 5А (25 мг, біла тверда речовина) та другого елюйованого енантіомера 58 (25 мг, біла тверда речовина).

Сполука 5:

І"Н ЯМР (500 МГц, ОМ50-ав) 6 ррт 1,86 (дип, У-6,70 Гц, 2 Н) 2,24-2,43 (т, 2 Н) 3,06-3,25 (т, 2 Н) 3,61 (5, ЗН) 3,84 (р, 9-6,31 Гц, 2 Н) 3,94-4,13 (т, 1 Н) 4,46-4,57 (т, 1 Н) 5,56 (Бг а, У-8,83 60 Гц, 1 Н) 5,75 (5, 1 Н) 5,93 (5, 1 Н) 5,95 (5, 1 Н) 6,45 (Бг а, 9У-8,83 Гц, 1 Н) 7,44 (рг а, 2-8,20 Гц, З Н)

7,54 (рга, 9-8,20 Гц, 2 Н) 8,16 (рг а, У-6,62 Гц, 1 Н) 12,12 (рг 5, 1Н)

І С/мМ5 (спосіб І С-А): ВІ 3,00 хв., МН-597

Енантіомер 5А:

ІН ЯМР (500 МГц, ОМ50О-ав) б ррт 1,86 (дип, У-6,94 Гц, 2 Н) 2,25-2,44 (т, 2 Н) 3,06-3,26 (т, 2 НН) 3,61 (5, З Н) 3,84 (І, 2-6,46 Гц, 2 Н) 4,05 (а, У-10,32, 7,09 Гц, 1 Н) 4,48-4,55 (т, 1 Н) 5,56 (а, уУ-8,83 Гц, 1 Н) 5,76 (1, 9У-1,89 Гу, 1 Н) 5,94 (рг а, 9-11,98 Гц, 2 Н) 6,45 (а, 2-8,83 Гц, 1 Н) 7,42- 7,46 (т, З Н) 7,54 (а, 9-8,20 Гц, 2 Н) 8,16 (рг а, 9У-6,94 Гу, 1 Н) 12,01 (рг 5, 1Н)

І С/М5 (спосіб І С-А): Вк 3,00 хв., МН"-597

ІФо-о: -35,87 (с 0,257, ОМЕ)

Хіральна 5ЕС (спосіб БЕС-Н): В: 1,34 хв., МН-"597 Хіральна чистота 100 95.

Енантіомер 58:

ІН ЯМР (500 МГц, ОМ50О-ав) б ррт 1,85 (дшіп, У-6,86 Гц, 2 Н) 2,27 (І, 9-7,25 Гц, 2 Н) 3,10-3,31 (т, 2 Н) 3,61 (5, З Н) 3,78-3,90 (т, 2 Н) 4,05 (19, У-10,40, 7,25 Гц, 1 Н) 4,52 (Ід, У-10,32, 6,46 Гц, 1

Н) 5,57 (9, 9-8,83 Гц, 1 Н) 5,75 (ЇЇ, 9У-1,89 Гу, 1 Н) 5,94 (рг а, У-16,39 Гц, 2 Н) 6,45 (а, 2-8,83 Гц, 1

Н) 7,41-7,46 (т, З Н) 7,55 (й, 9-8,51 Гц, 2 Н) 8,16 (Ббг а, 9У-6,94 Гц, 1 Н)

І С/М5 (спосіб І С-А): Вк 3,00 хв., МН"-597

ІФого: 52,87 (с 0,231, ОМЕ)

Хіральна 5ЕС (спосіб БЕС-Н): В, 3,14 хв., МН"597 Хіральна чистота 100 95.

Приклад 6. Синтез 4-(3-(1-(4-фтор-2-метоксифеніл)-2-оксо-2-(6-(трифторметокси)індолін-1- іл)етил)аміно)-5-метоксифенокси)бутанової кислоти (сполука 6) та хіральне розділення на енантіомери б6А та 68.

Е Е до. стей шт» т Те о С Мет ай мес ше! Ії й в 7 нати й ние в ва теж

Ей сп Шк Ше , Бе ре ее, МІК оо Би о КУ ' й 5 , що Іо; ат РОМ ме 1 1 дехуне:

ВМ, кл. З год, ва В, тод, вв СНЬСМ, ОС, 5 гол. реч - ії Хіральне ме ше Ме НСЦЯМудюксані) мим щі) ОМ розділення Енантіомери ші гу 5 зтплоктоЗ го З у 000000 БАЕВ вобортик МА Дол тедактиюх ИК

Бодя Й ож Коня рон

Ве пу, Е й

Синтез проміжної сполуки ба

Суміш 6-(трифторметокси)індоліну (СА 959235-95-1| (2 г, 9,84 ммоль), 2-(4-фтор-2- метоксифеніл)оцтової кислоти |(СА5 886498-61-91 (2,17 г, 10,8 ммоль), НАТО (5,62 г, 14,8 ммоль) та діїзопропілетиламіну (4,р9 мл, 29,5 ммоль)» у ОМЕ (20 мл) перемішували за кімнатної температури протягом З год. Додавали воду та лід і осад відфільтровували і висушували з одержанням 2-(4-фтор-2-метоксифеніл)-1-(6-«трифторметокси)індолін-1-іл)етанону ба (3,44 г).

Синтез проміжної сполуки бр

За -78 "С у потоці Ма ГІНМО5 (18,7 мл, 18,7 ммоль) додавали по краплях до суміші 2-(4- фтор-2-метоксифеніл)-1-(6-«трифторметокси)індолін-1-іл)етанону ба (3,44 г, 9,532 ммоль) у ТНЕ (45 мл). Додавали краплями ТМ5СЇ (1,42 мл, 11,2 ммоль). Суміш перемішували протягом 15 хв. за -78 "С та додавали по краплях М-бромсукцинімід (1,83 г, 10,2 ммоль) у ТНЕ (35 мл). Після перемішування протягом 2 год. за -78 "С реакційну суміш гасили насиченим розчином МНАСІ.

Суміш екстрагували за допомогою ЕІОАс, висушували над Мод5О»х, фільтрували та розчинник концентрували за зниженого тиску з одержанням 2-бром-2-(4-фтор-2-метоксифеніл)-1-(6- (трифторметокси)індолін-1-іл)летанону бр (4,48 г). Неочищену сполуку застосовували без додаткового очищення на наступній стадії.

Синтез проміжної сполуки бс

Суміш 2-бром-2-(4-фтор-2-метоксифеніл)-1-(6-(трифторметокси)індолін-1-іл)етанону 65 (2,0 г, 4,46 ммоль), трет-бутил-4-(3-аміно-5-метоксифенокси)бутаноату Та (1,26 г, 4,46 ммоль) та дізопропілетиламіну (1,15 мл, 6,69 ммоль) у СНІЗСМ (45 мл) перемішували за 80 "С протягом 5 год. Реакційну суміш концентрували за зниженого тиску. Залишок очищували за допомогою флеш-хроматографії на силікагелі (15-40 мкм, 40 г, гептан/Бг(ОАс 85/15). Фракції, які містять очікувану сполуку, об'єднували та розчинник концентрували за зниженого тиску з одержанням трет-бутил-4-(3-(1-(4-фтор-2-метоксифеніл)-2-оксо-2-(6-(трифторметокси)індолін- 1-

іл)уетил)аміно)-5-метоксифенокси)бутаноату бс (1,6 г, чистота 67 95 згідно з Ї С/М5).

Синтез сполуки 6 та хіральне розділення на енантіомери 6А та 6В

Розчин трет-бутил-4-(3-(1-(4-фтор-2-метоксифеніл)-2-оксо-2-(6-«(трифторметокси)індолін-1- іл)уетил)аміно)-5-метоксифенокси)бутаноату бс (1,5 г, 2,31 ммоль) у НСІ (4 М у діоксані) (15 мл) перемішували за 5 "С протягом 2 год. та за кімнатної температури протягом З год. Розчинник концентрували за зниженого тиску та додавали З н. Маон до одержання нейтрального значення рН. Розчин екстрагували за допомогою ЕАс. Органічний шар висушували над Мозох, фільтрували та концентрували за зниженого тиску. Залишок очищали за допомогою флеш- хроматографії на силікагелі (20-45 мкм, 40 г, градієнт СН»СІг/Меон від 99,5/0,5 до 95/5). Чисті фракції об'єднували та розчинник концентрували за зниженого тиску з одержанням сполуки 6 (646 мг). Невелику фракцію кристалізували з СНізСМ/діїзопропілового етеру з одержанням 4-(3- ((1-(4-фтор-2-метоксифеніл)-2-оксо-2-(6-(трифторметокси)індолін-1-іл)етил)аміно)-5- метоксифенокси)бутанової кислоти (сполука 6, 35 мг). Кількість, що залишилась, (600 мг) застосовували для хірального розділення енантіомерів за допомогою хіральної 5ЕС (нерухома фаза: СпігаІсеї? О0Б-Н 5 мкм 250х20 мм, рухома фаза: 60 95 СО», 40 95 Меон) з одержанням енантіомера 6А як першого елюйованого продукту та енантіомера 6В як другого елюйованого продукту. Обидва енантіомери додатково очищували за допомогою флеш-хроматографії на силікагелі (20-45 мкм, 12 г, градієнт СН»СІг/МеОнН від 100/0 до 95/5). Чисті фракції об'єднували та розчинник концентрували за зниженого тиску з одержанням опісля затвердіння у дііззопропіловому етері/пентані (з декількома краплями СНзЗСМ), енантіомера бА (108 мг) та енантіомера 68 (108 мг) відповідно.

Сполука 6:

І"Н ЯМР (400 МГц, ОМ50О-ав) б ррт 1,87 (дип, У-6,82 Гц, 2 Н) 2,33 (І, 9-7,33 Гц, 2 Н) 3,08-3,27 (т, 2 Н) 3,61 (5, З Н) 3,78-3,91 (т, 5 Н) 3,92-4,02 (т, 1 Н) 4,33-4,42 (т, 1 Н) 5,59 (а, 9-8,59 Гц, 1

Н) 5,75 (5, 1 Н) 5,87 (бг а, У-7,07 Гц, 2 Н) 6,39 (рг а, 9У-8,59 Гу, 1 Н) 6,78 (1д, У-8,46, 2,27 Гц, 1 Н) 6,94-7,02 (т, 2 Н) 7,29-7,35 (т, 2 Н) 8,03 (5, 1 Н) 12,14 (рг 5, 1 Н)

Ї С/М5 (спосіб І С-В): КІ 2,76 хв., МН-593

Температура плавлення: 164 "С

Енантіомер бА:

ІН ЯМР (500 МГц, ОМ5О-ав) б ррт 1,87 (дціп, 9У-6,78 Гц, 2 Н) 2,31-2,47 (т, 2 Н) 3,10-3,28 (т, 2 Н) 3,62 (5, З Н) 3,80-3,93 (т, 5 Н) 3,93-4,06 (т, 1 Н) 4,33-4,44 (т, 1 Н) 5,59 (Бг а, У-8,51 Гц, 1 Н) 5,76 (5, 1 Н) 5,88 (рг а, 9У-8,83 Гц, 2 Н) 6,39 (Бг а, 9У-8,683 Гу, 1 Н) 6,79 (14, У-8,43, 2,05 Гц, 1 Н) 6,95-7,04 (т, 2 Н) 7,30-7,37 (т, 2 Н) 8,03 (5, 1 Н) 12,16 (рг 5, 1 Н)

І С/М5 (спосіб І С-А): Не 2,86 хв., МН-593

ІФог-о: -37,37 (с 0,255, ОМЕ)

Хіральна 5ЕС (спосіб ЗБЕС-І): В1,03 хв., МН-593 Хіральна чистота 100 95.

Енантіомер 68

ІН ЯМР (500 МГц, ОМ5О-ав) б ррт 1,87 (дип, У-6,86 Гц, 2 Н) 2,30-2,45 (т, 2 Н) 3,09-3,26 (т, 2 Н) 3,62 (5, З Н) 3,80-3,93 (т, 5 Н) 3,93-4,06 (т, 1 Н) 4,33-4,44 (т, 1 Н) 5,59 (Бг а, У-8,51 Гц, 1 Н) 5,76 (5, 1 Н) 5,88 (рг а, 9У-8,83 Гц, 2 Н) 6,39 (Ббг а, 9-8,51 Гу, 1 Н) 6,79 (1д, У-8,43, 2,05 Гц, 1 Н) 6,95-7,04 (т, 2 Н) 7,30-7,37 (т, 2 Н) 8,03 (рг 5, 1 Н), 12,18 (ріг 5, 1Н)

І С/М5 (спосіб І С-А): В: 2,88 хв., МН"593

ІФЧого: 32,77 (с 0,294, ОМЕ)

Хіральна 5ЕС (спосіб 5ЕС-1І): В 1,82 хв., МН-593 Хіральна чистота 99,56 9.

Приклад 7. Синтез 4-(3-((1-(4-хлорфеніл)-1-дейтеріо-2-оксо-2-(6-(трифторметокси)індолін-1- іл)етил)аміно)-5-метоксифенокси)бутанової кислоти (сполука 7-О) та хіральне розділення на енантіомери 7А-О та 78-00 й с є г пресі Ах ту 7 ом Га з зр г Ко гі з к Н НАТІ т мае бита, сн тр же и тиви, Веди Зам, що В.О та с 7 ІФ; пише ОК АК йо нняве Кк ї ей йРевмЕІ Ї

ІМЯБ. кох. тод. т ТНЕ.-ВЕ С, тод. ть СНАМ, МЕС, Я год. я -к ХМіральне в у Е Му ою : о А роздізення Гвовтюмкр 7А ки? че і ; М ТА, . 7 3 й докт. З й сл о А. к Енантіюмен 7 ко ами к ре т Х-й , Тр е й а я не ОКОдск бу ях ворот я сних Рис ше тА й ЕН, г год. т т її» ук Хіральне

Мескац. в. ву - щі розділення Енантюмер 7А-Б дом, меОн Бери к ра Енантіомер ТВА кох. й год. є ССО тв Сухе й Абсалютну стереахімію хірального пектру ("з енантіимеру 7 не визначали

Синтез проміжної сполуки 7а

Перемішували суміш 6б-(трифторметокси)індоліну |(ІСА5 959235-95-1| (2 г, 9,84 ммоль), 2-(4- хлорфеніл)оцтової кислоти |(СА5 1878-66-6| (1,85 г, 10,8 ммоль), НАТИи (5,6 г, 14,8 ммоль) і діізопропілетиламіну (4,9 мл, 29,5 ммоль) у ОМЕ (40 мл) за кімнатної температури протягом 12 год. Додавали воду й осад відфільтровували. Залишок поглинали за допомогою ЕАс.

Органічний розчин промивали 10 95 водним розчином К2СОз, сольовим розчином, висушували над Ма50О», фільтрували й розчинник випарювали за зниженого тиску. Залишок очищували за допомогою хроматографії на силікагелі (15-40 мкм, 80 г, градієнт гептан/Е(ОАс, від 90/10 до 60/40). Чисті фракції об'єднували й розчинник концентрували за зниженого тиску з одержанням 2-(4-хлорфеніл)-1-(6-«трифторметокси)індолін-1-іл)етанону 7а (З г).

Синтез проміжної сполуки 7Б

При -78 С у потоці М» додавали краплями 1,5 М ГІНМО5 у ТНЕ (11,2 мл, 16,9 ммоль) до суміші 2-(4-хлорфеніл)-1-(6-(трифторметокси)індолін-1-іл)етанону 7а (З г, 8,43 ммоль) у ТНЕ (50 мл). Суміш перемішували протягом 15 хв. при -78"С і додавали краплями розчин М- бромсукциніміду (1,65 г, 9,3 ммоль) в ТНЕ (30 мл). Після перемішування протягом 2 год. при -18 7С реакційну суміш гасили насиченим розчином МНА:СІ. Суміш екстрагували за допомогою

ЕАс. Органічний шар відокремлювали, висушували над М950О54, фільтрували й розчинник випарювали за зниженого тиску З одержанням 2-бром-2-(4-хлорфеніл)-1-(6- (трифторметокси)індолін-1-іл)уетанону 765 (3,6 г). Сполуку застосовували як таку на наступній стадії.

Синтез проміжної сполуки 7с

Перемішували суміш 2-бром-2-(4-хлорфеніл)-1-(6-«(трифторметокси)індолін-1-іл)етанону 75 (3,6 г, 8,3 ммоль), трет-бутил-4-(3З-аміно-5--метоксифенокси)бутаноату Та (2,3 г, 8,3 ммоль) і діїзопропілетиламіну (1,7 мл, 9,94 ммоль) у СНзСМ (80 мл) при 70 "С протягом 4 год. Суміш концентрували за зниженого тиску, розбавляли за допомогою ЕОАс і промивали за допомогою 1 н. НС ї води. Органічну фазу відокремлювали, висушували над Мо5О»., фільтрували й розчинник випарювали за зниженого тиску. Сполуку очищували за допомогою флеш- хроматографії на силікагелі (15-40 мкм, 120 г, гептан/є(ОдАс 80/20). Чисті фракції об'єднували та

Зо випарювали до сухого стану з одержанням після кристалізації з діїзопропілового етеру трет- бутил-4-(3-(1-(4-хлорфеніл)-2-оксо-2-(6-«(трифтор-метокси)індолін-1-іл)етил)аміно)-5- метоксифенокси)бутаноату 7с (2,6 г).

Синтез сполуки 7 та хіральне розділення на енантіомери 7А і 7В

Розчин трет-бутил-4-(3-(1-(4-хлорфеніл)-2-оксо-2-(6-«трифторметокси)-індолін- 1-

іл)уетил)аміно)-5-метоксифенокси)бутаноату 7с (2,4 г, 3,8 ммоль) у НСІ (4 М у діоксані) (24 мл) перемішували за 5"С протягом З год. та за кімнатної температури протягом З год. Осад відфільтровували Й висушували з одержанням /- 4-(3-(1-(4-хлорфеніл)-2-оксо-2-(6- (трифторметокси)індолін-1-іл)етил)аміно)-о-метоксифенокси)бутанової кислоти у формі солі НСІ (сполука 7, 2 г, 0,8 екв. НСІ, 0,07 екв. НгО). Сполуку 7 (2 г, сіль НС) нейтралізували перед хіральним розділенням шляхом обробки розчину сполуки 7 (сіль НСІЇ) за допомогою 1 н. Масон та випарювання органічного шару за зниженого тиску. Енантіомери розділяли за допомогою препаративної хіральної ЕС (нерухома фаза: СпігаІсеі? О0-Н 5 мкм 250х30 мм, рухома фаза: 50 96 СО», 50 95 ІРОН (-- 0,3 95 ІРІМН»)) і додатково очищували за допомогою препаративної ахіральної ЗЕС (нерухома фаза: Суапо?, 6 мкм, 150х21,2 мм, рухома фаза: 80 95 СО», 20 95

Меон (-- 0,3 95 ІРІМН»)). Фракції, що містять продукт, об'єднували й випарювали за зниженого тиску. Два енантіомери поглинали за допомогою ЕАс і промивали за допомогою 1 н. НОСІ.

Органічні шари відокремлювали, висушували над Мд5О5, фільтрували й розчинник випарювали за зниженого тиску. Забезпечували твердіння першого елюйованого енантіомера з етеру/діїізопропілового етеру з одержанням енантіомера 7А (616 мг). Забезпечували твердіння другого елюйованого енантіомера з етеру/діїззопропілового етеру з одержанням енантіомера 7В (715 мг).

Сполука 7:

ІН ЯМР (500 МГц, ОМ50-а6) б ррт 1,87 (дціп, 9У-6,9 Гц, 2 Н) 2,34 (Її, 9-7,3 Гц, 2 Н) 3,07-3,28 (т, 2 Н) 3,62 (5, З Н) 3,85 (І, У-6,5 Гц, 2 Н) 4,04 (а, 2-10,5, 7,1 Гу, 1 Н) 4,52 (а, 2О-10,3, 6,5 Гц, 1

Н) 5,57 (5,1 Н) 5,76 (, 9-22 Гу, 1 Н) 5,90-6,00 (т, 2 Н) 7,01 (аа, У-8,2, 1,6 Гу, 1 Н) 7,33 (а, У-8,2

Гу, 1 Н) 7,41-7,48 (т, 2 Н) 7,55 (й, 9-8,5 Гц, 2 Н) 8,03 (5, 1 Н)

Ї С/М5 (спосіб І С-В): КЕ 2,70 хв., МН-579

Температура плавлення: 150 С

Енантіомер 7А:

ІН ЯМР (500 МГц, ОмМ50-ав6) б ррт 1,87 (дшіп, У-6,7 Гц, 2 Н) 2,34 (ргї, 9-7,3 Гц, 2 Н) 3,08- 3,27 (т, 2 Н) 3,62 (5, З Н) 3,85 (рг 1, 9-6,3 Гц, 2 Н) 3,99-4,11 (т, 1 Н) 4,47-4,57 (т, 1 Н) 5,57 (рг 5, 1

Н) 5,76 (5, 1 Н) 5,95 (рг а, 9-10,1 Гц, 2 Н) 6,45 (рі 5, 1 Н) 7,01 (Ока, 9-7,6 Гу, 1 Н) 7,34 (рг а, 9-7,9

Гу, 1 Н) 7,44 (рг а, 9-8,5 Гц, 2 Н) 7,55 (рг а, 9-8,2 Гц, 2 Н) 8,04 (рг 5, 1 Н) 12,12 (рг 5, 1 Н)

Зо Ї С/М5 (спосіб І С-А): Ве 2,95 хв., МН"579

ІФЧого: -48,57 (с 0,27, ОМЕ)

Хіральна 5ЕС (спосіб 5ЕС-0): Ві1,13 хв., МН"579, Хіральна чистота 100 95.

Енантіомер 7В:

ІН ЯМР (500 МГц, ОМ5О-а6) б ррт 1,87 (Бгі, 9У-6,8 Гц, 2 Н) 2,34 (рг1ї, 9У-7,3 Гц, 2 Н) 3,09-3,27 (т, 2 Н) 3,62 (5, З Н) 3,85 (Бг1ї, 9-61 Гц, 2 Н) 3,99-4,10 (т, 1 Н) 4,46-4,59 (т, 1 Н) 5,57 (5, 1 Н) 5,76 (Бг 5, 1 Н) 5,95 (бг а, 9У-10,1 Гц, 2 Н) 6,45 (рг 5, 1 Н) 7,01 (бга, 9У-7,9 Гц, 1 Н) 7,34 (Бга, 9У-7,9

Гц, 1 Н) 7,44 (Бга, 9-82 Гц, 2 Н) 7,55 (Бга, У-8,2 Гц, 2 Н) 8,04 (Біг 5, 1 Н) 12,12 (бг5, 1 Н)

Ї С/М5 (спосіб І С-А): Вк 2,94 хв., МН"579 (Фо: 42,97 (с 0,28, ОМЕ)

Хіральна 5ЕС (спосіб 5ЕС-0): Ве2,13 хв., МН"579, Хіральна чистота 100 95.

Синтез дейтерованої сполуки 7-О та хіральне розділення на енантіомери 7А-О та 78-00:

Ацетат міді(ІЇ) (241 мг, 1,33 ммоль) додавали однією порцією до розчину енантіомера 7А (384 мг, 0,663 ммоль) у СНІСМ (15 мл) за кімнатної температури. Реакційну суміш нагрівали у герметизованій пробірці під впливом мікрохвильового випромінювання за 130 "С протягом 2 год.

Реакційну суміш випарювали до сухого стану за зниженого тиску та залишок поглинали за допомогою СНеСіг та води. Шари розділяли. Водний шар знову екстрагували за допомогою

СНесСі2. Об'єднані органічні шари промивали сольовим розчином та водою, висушували над

Ма5оО», фільтрували та випарювали за зниженого тиску. Залишок, який містив неочищену проміжну сполуку 74, розчиняли в МеонН (20 мл). Додавали ціанобородейтерид натрію (349 мг, 5,31 ммоль) та дві краплі оцтової кислоти та реакційну суміш перемішували за кімнатної температури протягом 55 год. Додавали додаткову кількість ціанобородейтериду натрію (48 мг, 0,663 ммоль) та декілька крапель оцтової кислоти та реакційну суміш перемішували протягом 7 год. за кімнатної температури. Розчинник випарювали за зниженого тиску. Залишок змішували з водою та ЕБО. Двофазну систему підкислювали до рН 1-2 шляхом додавання 1 н. НСІ. Шари розділяли. Водний шар знову екстрагували за допомогою ЕТО. Об'єднані органічні шари висушували над Мд5О»5 і розчинник випарювали за зниженого тиску. Залишок висушували у вакуумі за 50"С з одержанням рацемічної 4-(3-(1-(4-хлорфеніл)-1-дейтеріо-2-оксо-2-(6- (трифторметокси)індолін-1-іл)етил)аміно)-о-метоксифенокси)бутанової кислоти (сполука 7-0, 242 мг) у вигляді білої твердої речовини. бо Енантіомери сполуки 7-О (242 мг) розділяли за допомогою препаративної 5ЕС (нерухома фаза: Кготабхії (К, К) УУ/пеїКк-01 10/100, рухома фаза: СО», ЕЮН-О,4 95 іІРІМН»). Фракції, що містять продукт, об'єднували та випарювали за зниженого тиску з одержанням енантіомера 7А-

О як першого елюйованого продукту та енантіомера 78-О як другого елюйованого продукту.

Обидва енантіомери змішували з ЕСО та водою. Суміш підкислювали до рН 1-2 за допомогою 1 н. НОСІ. Шари розділяли та водний шар двічі екстрагували за допомогою Его. Об'єднані органічні шари промивали водою, висушували над Мо95О»., фільтрували, випарювали за зниженого тиску і висушували у вакуумі за 50 С з одержанням енантіомера 7А-О (85 мг, дейтерований на 92 95, відповідно до "Н ЯМР) та енантіомера 78-О (77 мг, дейтерований на 92 95, відповідно до "Н ЯМР) у вигляді брудно-білих твердих речовин.

Енантіомер 7А-0:

І"Н ЯМР (360 МГц, ОМ50-ав) б ррт 1,87 (дип, У-7,0 Гц, 2 Н) 2,34 (й, 9-71 Гц, 2 Н) 3,07-3,25 (т, 2 Н) 3,61 (5, З Н) 3,84 (ї, 9У-6,4 Гц, 2 Н) 4,05 (4, 9О-10,3, 7,1 Гу, 1 Н) 4,52 (4, 9У-10,3, 6,4 Гц, 1

Н) 5,76 (Ї, У-2,0 Гу, 1 Н) 5,92-5,98 (т, 2 Н) 6,45 (в, 1 Н) 7,01 (аа, 9-81, 1,5 Гц, 1 Н) 7,33 (9, 9-81

Гу, 1 Н) 7,39-7,49 (т, 2 Н) 7,51-7,60 (т, 2 Н) 8,03 (5, 1 Н) 12,17 (рг 5, 1 Н)

І.С/М5 (спосіб І 0-0): В: 1,13 хв., МН"58О0 (Фо: 54,27 (с 0,41, ОМЕ)

Хіральна 5ЕС (спосіб ЗБЕС-Е): Ве 5,51 хв., МН"580, Хіральна чистота 100 95.

Енантіомер 78-00

ІН ЯМР (360 МГц, ОМ50О-дав) б ррт 1,87 (дип, У-6,9 Гц, 2 Н) 2,34 (ї, 9-7,3 Гц, 2 Н) 3,07-3,25 (т, 2 Н) 3,61 (5, З Н) 3,84 (ї, 9У-6,6 Гц, 2 Н) 4,05 (4, 9-10,4, 7,3 Гц, 1 Н) 4,52 (4, 9У-10,3, 6,4 Гц, 1

Гу, 1 Н) 7,40-7,49 (т, 2 Н) 7,51-7,62 (т, 2 Н) 8,03 (5, 1 Н) 12,16 (рг 5, 1 Н)

І.С/М5 (спосіб І 0-0): В: 1,10 хв., МН-58О0

ІФЧого: -50,17 (с 0,459, ОМЕ)

Хіральна 5ЕС (спосіб 5ЕС-Е): В: 6,10 хв., МН"580, Хіральна чистота 100 95.

Приклад 8. Синтез 4-(3-((1-(4-хлор-2-(2-гідроксиетокси)феніл)-2-оксо-2-(6- (трифторметокси)індолін-1-іл)етил)аміно)-5-метоксифенокси)бутанової кислоти (сполука 8).

Що Вцитя и. ді - - пр с ПініїнМОХУТНЕ, 5 5 в 5 себомоМЕ о, й ТНЕ. -ПКС.ітюд 000 ву нен ОН кт, нратятом щі ха ТСТМЯМе, Сік ОО й ночі ва У МНУ,-ЛИС до-ЗК стол ве й ж

Її" , т . г

І М тн вро У ме той У ме я ся, ах о он поши ТЯ оМесМАе: ще ЕВ м шк мен тНнЕВНО І нн о : ях їх ! з ко чно

У не М 007 7 - М ки с-й НО, шо

РГС рей У --ї3 реє вся в ть ВСЕМ у поксанії ЩА шк г

МАТИ, ВМ: Буде ТК мокру

Бмвєтотяв ОК В; што тод. ОО Є вк З в ї с й я а, У в Кк но я Ї

Об яю МК кі кот. 185 год. кт СО оон

Синтез проміжної сполуки ва

Зо До суміші етил-2-(4-хлор-2-гідроксифеніл)ацетату |(СА5 1261826-30-5) (5,2 г, 24,2 ммоль) та карбонату цезію (15,8 г, 48,5 ммоль) в ОМЕ (90 мл) при 10 "С додавали (2-брометокси)(трет- бутил)диметилсилан ІСА5 86864-60-0) (6,26 мл, 29,1 ммоль). Реакційну суміш перемішували за кімнатної температури протягом ночі. Додавали воду та суміш екстрагували за допомогою

ЕАСс. Органічну фазу висушували над Мд5О», фільтрували та концентрували за зниженого тиску. Залишок очищували за допомогою флеш-хроматографії на силікагелі (15-40 мкм, 80 г, гептан/Е(ОАс 80/20). Чисті фракції об'єднували та розчинник видаляли за зниженого тиску з одержанням етил-2-(2-(2-(трет-бутилдиметилсиліл)окси)етокси)-4-хлорфеніл)ацетату ва (7,8 г).

Синтез проміжної сполуки 8Б

До охолодженого (-70 С) 1 М розчину біс(триметилсиліл)аміду літію у ТНЕ (41,8 мл, 41,8 ммоль) додавали розчин етил-2-(2-(2-(трет-бутилдиметилсиліл)окси)-етокси)-4- хлорфеніл)ацетату 8а (7,8 г, 20,9 ммоль) у ТНЕ (45 мл). Після перемішування протягом 1 год. при -70 "С додавали хлортриметилсилан (4,24 мл, 33,5 ммоль). Реакційну суміш перемішували при -70 "С протягом 15 хв. Додавали М-бромсукцинімід (4,46 г, 25,1 ммоль) в ТНЕ (45 мл) та перемішування продовжували при -55 "С протягом 2 год. Реакційну суміш виливали в НгО та екстрагували двічі за допомогою ЕАс. Органічні шари об'єднували, висушували над Ма5Оа, фільтрували та концентрували за зниженого тиску з одержанням етил-2-бром-2-(2-(2-(трет- бутилдиметилсиліл)окси)-етокси)-4-хлорфеніл)ацетату 85 (10,1 г), який застосовували на наступній стадії без додаткового очищення.

Синтез проміжної сполуки 8с

Суміш етил-2-бром-2-(2-(2-(трет-бутилдиметилсиліл)окси)етокси)-4-хлорфеніл)ацетату 85 (2,0 г, 4,429 ммоль), трет-бутил-4-(З3-аміно-5-метоксифенокси)бутаноату Та (1,62 г, 5,76 ммоль) та діїзопропілетиламіну (1,53 мл, 8,86 ммоль) у СНЗСМ (40 мл) перемішували за 50 "С протягом 12 год. Реакційну суміш концентрували за зниженого тиску. Залишок очищали за допомогою флеш-хроматографії на силікагелі (15-40 мкм, 80 г, градієнт гептан/Ег!ОАс від 85/15 до 60/40).

Чисті фракції об'єднували та розчинник концентрували за зниженого тиску з одержанням трет- бутил-4-(3-(1-(2-(2-(трет-бутилдиметилсиліл)-окси)етокси)-4-хлорфеніл)-2-етокси-2- оксоетил)аміно)-5-метоксифенокси)-бутаноату 8с (11 г).

Синтез проміжної сполуки 8а

Моногідрат гідроксиду літію (142 мг, 3,37 ммоль) у воді (7,5 мл) додавали по краплях до розчину трет-бутил-4-(3-(1-(2-(2-(трет-бутилдиметилсиліл)окси)-етокси)-4-хлорфеніл)-2-етокси- 2-оксоетил)аміно)-о-метоксифенокси)бутаноату 8с (1,1 г, 1,69 ммоль) у ТНЕ/СНзЗОН (1/1) (15 мл)

Зо за 10 "С. Реакційну суміш перемішували за кімнатної температури протягом 5 год., розбавляли водою та охолоджували до 0 "С. Розчин повільно підкисляли до рН 6-7 за допомогою 0,5 н. НСІ та екстрагували за допомогою ЕІОАс. Органічний шар висушували над Ма5О», фільтрували та розчинник концентрували за зниженого тиску з одержанням 2-((3-(4-(трет-бутокси)-4- оксобутокси)-5-метоксифеніл)аміно)-2-(2-(2-(трет-бутилдиметилсиліл)окси)етокси)-4- хлорфеніл)оцтової кислоти 84 (675 мг). Сполуку застосовували без додаткового очищення на наступній стадії.

Синтез проміжної сполуки ве

До о орозчину / 2-(3-(4-(трет-бутокси)-4-оксобутокси)-5-метоксифеніл)аміно)-2-(2-(2-(трет- бутилдиметилсиліл)окси)етокси)-4-хлорфеніл)оцтової кислоти 84 (675 мг, 1,08 ммоль) у ОМЕ (6 мл) додавали НАТИ (617 мг, 1,62 ммоль), діїізопропілетиламін (536 мкл, 3,24 ммоль) та 6- (трифторметокси)індолін, |САБ 959235-95-1| (220 мг, 1,08 ммоль). Реакційну суміш перемішували за кімнатної температури протягом 7 днів. Реакційну суміш розбавляли водою.

Осад відфільтровували, промивали водою та поглинали за допомогою ЕІАс. Органічний шар промивали 10 95 розчином К2СОз та водою, висушували над Ма5О», фільтрували та розчинник концентрували за зниженого тиску з одержанням // трет-бутил-4-(3-(1-(2-(2-(трет- бутилдиметилсиліл)окси)етокси)-4-хлорфеніл)-2-оксо-2-(6-«(трифторметокси)індолін- 1- іл)уетил)аміно)-5-метоксифенокси)бутаноату бе (385 мг). Сполуку застосовували без додаткового очищення на наступній стадії реакції.

Синтез проміжної сполуки 81

У потоці Мо за 5"С, НСІ (4 М у діоксані) (1,19 мл, 4,76 ммоль) додавали по краплях до розчину трет-бутил-4-(3-(1-(2-(2-(трет-бутилдиметилсиліл)окси)-етокси)-4-хлорфеніл)-2-оксо-2- (6-(трифторметокси)індолін-1-іл)етил)аміно)-о-метоксифенокси)бутаноату 8е (385 мг, 0476 ммоль) у МеОнН (5 мл). Реакційну суміш перемішували за кімнатної температури протягом 1 год.

Суміш охолоджували до 0 "С, підвищували її основність за допомогою 10 95 водного розчину

КСО» та екстрагували за допомогою ЕЇОАс. Органічну фазу відділяли, висушували над Ма5Ох, фільтрували та розчинник концентрували за зниженого тиску. Залишок очищували за допомогою флеш-хроматографії на силікагелі (15-40 мкм, 24 г, СН-СІг/МеонН 99/1). Чисті фракції об'єднували та розчинник видаляли за зниженого тиску з одержанням метил-4-(3-(1-(4-хлор-2- (2-гідроксиетокси)феніл)-2-оксо-2-(6-(трифторметокси)індолін-1-іл)етил)аміно)-5- бо метоксифенокси)бутаноату 81 (99 мг).

Синтез сполуки 8

Моногідрат гідроксиду літію (32 мг, 0,76 ммоль) у воді (2,5 мл) додавали по краплях до розчину метил-4-(3-(1-(4-хлор-2-(2-гідроксиетокси)феніл)-2-оксо-2-(6-«трифторметокси) індолін- 1-іл/уетил)аміно)-5-метоксифенокси)бутаноату 81 (99 мг, 0,152 ммоль) у ТНЕ (2,5 мл) за 10 "с.

Реакційну суміш перемішували за кімнатної температури протягом 18 год. і концентрували за зниженого тиску. Залишок очищали за допомогою флеш-хроматографії на силікагелі (20-45 мкм, 12 г, градієнт СНг-СІг/МеОН від 99/1 до 90/10). Фракції, які містять очікувану сполуку, об'єднували та розчинник видаляли за зниженого тиску. Друге очищення здійснювали за допомогою обернено-фазової НРІ С (нерухома фаза: УМсС-асіив Тгіапй-С18, 10 мкм, 30х150 мм, рухома фаза: градієнт від 65 95 0,2 95 МНАНСО», 35 956 СНазСМ до 25 95 0,2 95 МНаАНСО», 75 95 СНЗСМ) з одержанням після сублімаційного висушування у суміші, яка складається з води/СНзСМ (8/2), 4- (3-(1-(4-хлор-2-(2-гідроксиетокси)феніл)-2-оксо-2-(6-«трифторметокси)індолін-1-іл)етил)аміно)-

Б-метоксифенокси)бутанової кислоти (сполука 8, 16 мг).

Сполука 8:

ІН ЯМР (500 МГц, ОМ50О-ав) б ррт 1,86 (дип, У-6,86 Гц, 2 Н) 2,28-2,47 (т, 2 Н) 3,10-3,27 (т, 2 Н) 3,61 (5, З Н) 3,68-3,88 (т, 4 Н) 4,06-4,23 (т, З Н) 4,39 (а, У-10,09, 6,62 Гц, 1 Н) 5,70-5,76 (т, 2 Н) 5,91 (рг а, 9-9,14 Гц, 2 Н) 6,44 (а, 2-8,83 Гц, 1 Н) 6,99-7,03 (т, 2 Н) 7,12 (9, У-1,89 Гц, 1 Н) 7,34 (а, 9-8,20 Гц, 2 Н) 8,02 (5,1 Н)

Ї С/М5 (спосіб І С-В): КІ 2,65 хв., МН-639

Приклад 9. Синтез 4-(3-(1-(4-хлорфеніл)-2-(5-метокси-6-(трифторметил)-2,3-дигідро-1 Н- піроло|3,2-В|піридин-1-іл)-2-оксоетил)аміно)-5-метоксифенокси)бутанової кислоти (сполука 9).

Кк в к -Е

Ду ра мопме й ною Ме р «ху МО. СМЕ-БщА | мо.

Е -- тав ЛУуне. дО чи Но І в'бчи я ще | А і в ку пд Сх я МН пак, нІБОз ве МЕ мае ку вот. ОО год. за МКС, БО год. зь ІМС Я кад ве Ї й ЕЕ І Воє в є Во

КЕ Ек. м 2, Восз ер ван сю т» ст М

З, оптова Я й МАВ о СВІЄЬ Зо -й нАЕЮН шо; вот в м

І т хг маг г й з рі г Я : я е ук пра дети ри

ТЕКА, СН; во сте й БЕК ж ? бвю тя в Ї Т- . Е дин з вк М тя чи Й кох. гад. -й Я СмАК мет" в, пет» чЕ за 0 СНЮЄвоктої тод. ок СНУСМ, ОС, Зб гол, и в ту и . | т ні ме НОСІЯ Му дізвсані) Її / ож

Е вч т МШ--ЯО х« о а ре ка є М кот. Я год. ка бро сн Її 7 Шх " з ренти ши п, щі що и

М ща у, 7 т й 9 Те дон мат я по. ме з е

Синтез проміжної сполуки За

Суспензію 2-хлор-6-метил-3-«трифторметил)піридину |(СА5 1099597-74-6) (4,8 г, 24,6 ммоль у метоксиді натрію (25 95 у МеОнН) (24 мл, 105 ммоль) перемішували за кімнатної температури протягом 60 год. Суміш виливали у льодяну воду та двічі екстрагували за допомогою ЕСО.

Об'єднані органічні шари висушували над Маг5О»5, фільтрували та концентрували за зниженого тиску з одержанням 2-метокси-6-метил-3-«трифторметил)піридину За (4,69 г). Продукт застосовували як такий на наступній стадії.

Зо Синтез проміжної сполуки 90

НО: (2,32 мл, 49,1 ммоль) додавали по краплях до охолодженого (0 "С) розчину 2-метокси- б-метил-3-(трифторметил)піридину За (4,69 г, 24,5 ммоль) у На25О4 (63,3 мл, 1,128 моль).

Реакційну суміш перемішували за 50 "С протягом 60 год. Реакційну суміш обережно виливали у льодяну воду та суміш перемішували за 0"С протягом 30 хв. Тверду речовину відфільтровували та промивали водою з одержанням /2-метокси-б6-метил-5-нітро-3-

(трифторметил)піридину 95 (4,38 г) у вигляді білої твердої речовини.

Синтез проміжної сполуки 9с

В атмосфері Мао 2-метокси-6-метил-5-нітро-3-«(трифторметил)піридин 965 (4,38 г, 18,5 ммоль) розчиняли у сухому ОМЕ (84 мл). Додавали ОМЕ-ОМА (12,2 мл, 91,5 ммоль) та реакційну суміш нагрівали за 120 "С протягом 4 год. Після охолодження до кімнатної температури суміш концентрували за зниженого тиску та твердий залишок очищували за допомогою колонкової хроматографії на силікагелі (120 г) із застосуванням градієнта петролейний етер/ЕОАс від 100/0 до 60/40). Чисті фракції об'єднували та розчинник видаляли за зниженого тиску з одержанням (Е)-2-(6-метокси-3-нітро-5-(трифторметил)піридин-2-іл)-М, М-диметилетенаміну 9с (4,5 г) у вигляді червоної твердої речовини.

Синтез проміжної сполуки а в атмосфері Ме2 (Е)-2-(6-метокси-3-нітро-5-(трифторметил)піридин-2-іл)-М, М- диметилетенамін 9с (4,5 г, 15,5 ммоль) розчиняли у толуолі (87 мл). Додавали силікагель (4,64 г), порошок заліза (8,63 г, 154,5 ммоль) та оцтову кислоту (35,4 мл) і реакційну суміш перемішували за 90 "С протягом 2 год. Реакційну суміш фільтрували через Сеїйеф і тверду речовину декілька разів прополіскували за допомогою ЕАс. Об'єднані фільтрати випарювали та залишок очищували за допомогою колонкової хроматографії на силікагелі (градієнт петролейний етер/ЕОАс від 100/0 до 65/35) з одержанням 5-метокси-6-(трифторметил)-1 Н- піроло|З,2-б|піридин 94 (3,1 г) у вигляді жовтої твердої речовини.

Синтез проміжної сполуки 9е

В атмосфері Ма 5-метокси-6-«(трифторметил)-1Н-піролої|3,2-б|піридин 89а (2,04 г, 9,44 ммоль) розчиняли у сухому СНесСі» (90 мл). Додавали ОМАР (123 мг, 1,01 ммоль) та ВосгО (2,49 г, 11,4 ммоль). Реакційну суміш перемішували протягом 30 хв. за кімнатної температури, концентрували за зниженого тиску та залишок очищували за допомогою колонкової флеш- хроматографії на силікагелі (градієнт петролейний етер/ЕАс від 100/0 до 96/4) з одержанням трет-бутил-5-метокси-6-(трифторметил)-1 Н-піроло|3,2-б|Іпіридин-1-карбоксилату У9е (2,95 г) у вигляді білої твердої речовини.

Синтез проміжної сполуки 9

Трет-бутил 5-метокси-6-(трифторметил)-1Н-піроло|3,2-5|Іпіридин-1-карбоксилат 9е (1,45 г,

Зо 4,59 ммоль) розчиняли у ЕЮН (30 мл) та реакційну суміш продували азотом. До реакційної суміші додавали Ра/сС (10 95) (976 мг, 0,917 ммоль) та гідрогенізували її протягом ночі за 50 "С.

Реакційну суміш охолоджували до кімнатної температури та фільтрували через СеїШе?. Осад на фільтрі промивали за допомогою ЕН та фільтрат концентрували за зниженого тиску. Залишок очищували за допомогою колонкової рлеш-хроматографії (градієнт петролейний етер/ЕЮАс від 100/0 до 95/5) з одержанням трет-бутил-5-метокси-6-(трифторметил)-2,3-дигідро-1 Н-піроло|3,2-

Б|Іпіридин-1-карбоксилату 9 (1,2 г) у вигляді білої твердої речовини.

Синтез проміжної сполуки 99

Розчин трет-бутил-5-метокси-6-«(трифторметил)-2,3-дигідро-1Н-піролоЇ3,2-б|піридин-1- карбоксилату 9 (1,2 г, 3,77 ммоль) у ТЕА/СНоСїг (1/1) (19 мл) перемішували за кімнатної температури протягом 1 год. Реакційну суміш розбавляли за допомогою СНе2Сі» (60 мл), промивали насиченим водним розчином МагСОз (60 мл) та сольовим розчином (60 мл).

Органічний шар висушували над Ма»5О»4, фільтрували та концентрували за зниженого тиску.

Залишок очищували за допомогою колонкової флеш-хроматографії на силікагелі (40 г, градієнт петролейний етер/ЕОАс від 80/20 до 40/60) з одержанням 5-метокси-6б-(«трифторметил)-2,3- дигідро-1Н-піролоїЇЗ3,2-б|піридину 99 (745 мг) у вигляді жовтої твердої речовини.

Синтез проміжної сполуки 9

В атмосфері Мао 5-метокси-6-«(трифторметил)-2,3-дигідро-1 Н-піроло|3,2-б|Іпіридин 99 (350 мг, 1,60 ммоль) розчиняли у сухому СНеСіг (6,5 мл). Додавали ОМАР (28 мг, 0,229 ммоль) та 2- бром-2-(4-хлорфеніл)оцтову кислоту |(САЗ 3381-73-5| (460 мг, 1,84 ммоль). Додавали ЕОСІ (383 мг, 1,998 ммоль) та реакційну суміш перемішували за кімнатної температури протягом 1 год.

Реакційну суміш розбавляли за допомогою СНоСі», охолоджували до 0"С та додавали насичений водний розчин КгСОз. Шари розділяли та органічний шар промивали сольовим розчином, висушували над Маг50О» і концентрували за зниженого тиску. Залишок очищували за допомогою колонкової флеш-хроматографії на силікагелі (40 г, градієнт петролейний етер/ЕОАс від 100/0 до 60/40). Здійснювали друге очищення на силікагелі (40 г, градієнт толуол/ЕСгО від 100/0 до 90/10). Здійснювали третє очищення (12 г, градієнт толуол/ЕС2О від 98/2 до 97/3). Чисті фракції об'єднували і концентрували за зниженого тиску з одержанням 2- бром-2-(4-хлорфеніл)-1-(5-метокси-6-«(трифторметил)-2,3-дигідро-1Н-піролоїЇ3,2-б|піридин-1- іл)етанону 9П (407 мг) у вигляді блідо-зеленої піни. бо Синтез проміжної сполуки 9і

В атмосфері Ма /2-бром-2-(4-хлорфеніл)-1-(5-метокси-6-(трифторметил)-2,3-дигідро-1 Н- піроло|З3,2-бБ|Іпіридин-і-іл)летанон 9п (400 мг, 0,9 ммоль) та трет-бутил-4-(З-аміно-5- метоксифенокси)бутаноат Та (300 мг, 1,07 ммоль) розчиняли у сухому СНЗСМ (40 мл). Додавали діізопропілетиламін (232 мкл, 1,33 ммоль) та реакційну суміш нагрівали до 70 "С протягом 36 год. Реакційну суміш розбавляли за допомогою 20 мл ЕІАс та промивали за допомогою 1 М

НСІ та сольового розчину. Органічний шар висушували над Маг25О:4, фільтрували та концентрували за зниженого тиску. Залишок очищували за допомогою колонкової флеш- хроматографії на силікагелі (40 г, градієнт толуол/ЕТОАс від 100/0 до 94/6). Друге очищення здійснювали за допомогою колонкової хроматографії на силікагелі (2х12 г, градієнт петролейний етер/ацетон від 100/0 до 95/5). Чисті фракції об'єднували і концентрували за зниженого тиску З одержанням трет-бутил-4-(3-((1-(4-хлорфеніл)-2-(5-метокси-6- (трифторметил)-2,3-дигідро-1 Н-піролої|3,2-б|піридин-1-іл)-2-оксоетил)аміно)-5- метоксифенокси)бутаноату 9і (341 мг) у вигляді білої піни.

Синтез сполуки 9

Трет-бутил-4-(3-(1-(4-хлорфеніл)-2-(5-метокси-6-«(трифторметил)-2,3-дигідро-1Н-піроло|3,2-

БІпіридин-1-іл)-2-оксоетил)аміно)-5-метоксифенокси)бутаноат 9і (341 мг, 0,525 ммоль) розчиняли в атмосфері Ме у НСІ (4 М У діоксані) (6,62 мл). Реакційну суміш перемішували за кімнатної температури протягом З год. Суміш концентрували за зниженого тиску. Залишок очищували за допомогою колонкової флеш-хроматографії на силікагелі (40 г, градієнт толуол/Е(ОАс/Асон від 99/0/1 до 50/49/1). Здійснювали друге очищення на силікагелі (2х12 г, градієнт СН»-СІг/Меон/Асон від 99/0/1 до 96/3/1). Здійснювали третє очищення на силікагелі (12 г, градієнт СНеоСіг/МеоОнН/АсОН від 98/1/1 до 96,5/2,5/1). Чисті фракції об'єднували і концентрували за зниженого тиску з одержанням 4-(3-((1-(4-хлорфеніл)-2-(5-метокси-6- (трифторметил)-2,3-дигідро-1 Н-піролої|3,2-б|піридин-1-іл)-2-оксоетил)аміно)-5- метоксифенокси)бутанової кислоти (сполука 9, 72 мг) у вигляді білої твердої речовини.

Сполука 9:

ІН ЯМР (500 МГц, ОМ5О-4ав) б ррт 1,84-1,91 (т, 2 Н) 2,30-2,37 (т, 2 Н) 3,21-3,30 (т, 2 Н) 3,62 (5, З Н) 3,80-3,89 (т, 2 Н) 3,94 (5, З Н) 3,98-4,12 (т, 1 Н) 4,56 (9, 9У-10,64, 6,15 Гц, 1 Н) 5,58 (ад, 9-8,83 Гц, 1 Н) 5,76 (І, 9У-1,89 Гц, 1 Н) 5,95 (рг а, 9У-10,72 Гц, 2 Н) 6,40 (а, У-8,83 Гу, 1 Н) 7,44

Зо (9, 9-8,51 Гц, 2 Н) 7,56 (а, 9У-8,51 Гц, 2 Н) 8,53 (5, 1 Н) 12,06-12,26 (т, 1 Н)

І С/мМ5 (спосіб І С-А): ВІ 2,87 хв., МН-594

Приклад 10. Синтез 4-(3-(1-(4-хлорфеніл)-2-оксо-2-(2-(трифторметил)-5,6-дигідро-4Н- тієноЇЗ,2-б|пірол-4-іл)етил)аміно)-5-метоксифенокси)бутанової кислоти (сполука 10) та хіральне розділення на енантіомери 10А та 108.

А Ж вооглий | о т з Ву,

Щ о ХА | в. Шо о Ся ре рек

Овни й Фи ЗМ ВА: х ТЕР Зроя 5

Котов Менсох гі Ме-ТНЕ, З ВВ ТНЕ, кот,

СНасМ кт. ОО на ов кл. Хгоадо кове пл 20 год. 100 хв. ма шк г ве ее й г» ве її С . си пмо з, Же цнвов воЖовитя ту В я, о мете «ее тр 7 ПРОМ, 2 буутанол, ер " ок ді

КОЖ Бо ва ЗЄС год. шо 410» ї х зе г їх ша Же

Ян Й Рея Харальне

НИ Я М у діаксані! о ж НК Я и розльхення Енантімери клосбтюк. 7 ОД е й трон "7 А:ЮВ ?

Синтез проміжної сполуки 1ба

Розчин етил-2-(3-аміно-5-«"«трифторметил)тіофен-2-іллацетату (СА 860398-39-6| (1,49 г, 5,88 ммоль) у СНІСМ (40 мл) перемішували за кімнатної температури в атмосфері М». Додавали

Мансо:з (0,544 г, 6,47 ммоль) та 2-(4-хлорфеніл)уацетилхлорид ЦСАЗ 25026-34-0) (861 мкл, 5,88 ммоль) та реакційну суміш перемішували за кімнатної температури протягом 100 хв. Суміш виливали у перемішувану Н2О (200 мл) та екстрагували за допомогою Еб2О (2х100 мл).

Об'єднані органічні шари промивали сольовим розчином, висушували над Мао5О», фільтрували та випарювали за зниженого тиску. Залишок очищали за допомогою флеш-хроматографії на силікагелі (50 г) із застосуванням градієнта гептан/ггОАс від 100/0 до 80/20. Потрібні фракції об'єднували, випарювали за зниженого тиску та випарювали спільно з толуолом з одержанням етил-2-(3-(2-(4-хлорфеніл)ацетамідо)-5-(трифторметил)тіофен-2-іл)лацетату 10а (1,15 г).

Синтез проміжної сполуки 106 2 М розчин ГІВНа. у ТНЕ (2,59 мл, 5,18 ммоль) повільно додавали до перемішуваного розчину етил-2-(3-(2-(4-хлорфеніл)ацетамідо)-5-(трифторметил)тіофен-2-іл)іацетату 10а (1,05 г, 2,59 ммоль) у 2-Ме-ТНЕ (20 мл). Реакційну суміш перемішували за кімнатної температури протягом 18 год. Суміш виливали у перемішувану суміш НгО (100 мл) та ЕБО (100 мл).

Додавали по краплях 1 н. НСІ (10 мл) (для піноутворення) та після перемішування протягом 15 хвилин розділяли шари. Органічний шар промивали сольовим розчином, висушували над

Ма5о», фільтрували та випарювали за зниженого тиску. Залишок очищували за допомогою флеш-хроматографії на силікагелі (25 г) із застосуванням градієнта гептан/РгОонН від 100/0 до 50/50. Потрібні фракції об'єднували, випарювали за зниженого тиску та випарювали спільно з толуолом. Залишок перемішували у толуолі (б мл) за 45"С оппротягом 15 хвилин, відфільтровували за кімнатної температури, промивали за допомогою толуолу (Зх) і висушували у вакуумі за 50"С з одержанням 2-(4-хлорфеніл)-М-(2-(2-гідроксиетил)-5- (трифторметил)тіофен-3-іл)ацетаміду 1056 (1,15 г).

Синтез проміжної сполуки 10с

Трифенілфосфін (1,02 г, 3,85 ммоль) додавали до перемішуваного розчину 2-(4-хлорфеніл)-

М-(2-(2-гідроксиетил)-5-(трифторметил)тіофен-з3-іл)лацетаміду 1056 (1,0 г, 2,75 ммоль) у ТНЕ (20 мл) в атмосфері М». Додавали ди-трет-бутилазодикарбоксилат (0,71 г, 3,02 ммоль) та одержаний розчин перемішували за кімнатної температури протягом 20 год. Леткі речовини випарювали за зниженого тиску та залишок очищували за допомогою флеш-хроматографії на силікагелі (25 г) із застосуванням градієнта СНеСіг/гептан від 0/100 до 100/0. Потрібні фракції

Зо об'єднували та концентрували за зниженого тиску до залишкового об'єму, що становив 15 мл.

Забезпечували кристалізацію продукту протягом періоду, який становить 4 дні. Тверді речовини відфільтровували, промивали за допомогою гептану (4х) і висушували у вакуумі за 50 7С з одержанням 2-(4-хлорфеніл)-1-(2-(«трифторметил)-5,6-дигідро-4Н-тієноЇ3,2-б|пірол-4-іл)уетанону 10с (0,75 г).

Синтез проміжної сполуки 104

За -75 С у потоці М» 1 М ГІНМО5 у ТНЕ (4,34 мл, 4,34 ммоль) додавали по краплях до суміші 2-(4-хлорфеніл)-1-(2-«(трифторметил)-5,6-дигідро-4Н-тієно|3,2-б|пірол-4-іл)'етанону 10с (750 мг, 2,17 ммоль) у 2-Ме-ТНЕ (30 мл) та суміш підтримували за -75 "С протягом 20 хв.

Додавали по краплях ТМ5СІ (444 мкл, 3,47 ммоль). Суміш перемішували протягом 20 хв. при - 7570 і додавали краплями розчин М-бромсукциніміду (502 г, 2,82 ммоль) в ТНЕ (5 мл). Після перемішування протягом 20 хв. за -75 "С реакційну суміш гасили насиченим водним розчином

МНАСІ (25 мл). Охолоджувальну баню видаляли та реакційну суміш перемішували до тих пір, поки температура реакції не досягла -15 "С. Додавали воду (25 мл) та ОІРЕ (25 мл) та суміш перемішували протягом 10 хв. Органічний шар відділялли та водну фазу екстрагували за допомогою ЕСО. Об'єднані органічні шари висушували над Мод5О», фільтрували та розчинник випарювали за зниженого тиску з одержанням 2-бром-2-(4-хлорфеніл)-1-(2-(трифторметил)-5,6- дигідро-4Н-тієноїЇ3,2-б|пірол-4-іл)уетанону 104 (921 мг), який застосовували як такий на наступній стадії.

Синтез проміжної сполуки 10е

Суміш 2-бром-2-(4-хлорфеніл)-1-(2-(трифторметил)-5,6-дигідро-4Н-тієноЇ3,2-5|пірол-4- іл)уетанону 10а (921 мг, 2,17 ммоль), трет-бутил-4-(3-аміно-о-метоксифенокси)бутаноату Та (1,22 г, 4,34 ммоль) та дізопропілетиламіну (747 мкл, 4,34 ммоль) у 2-бутанолі (15 мл) перемішували за 45 "С протягом 2 год. Забезпечували досягання реакційною сумішшю кімнатної температури та виливали її у перемішувану воду (50 мл). Продукт екстрагували (2х) за допомогою ЕСО.

Об'єднані органічні шари висушували над Ма5О»5, фільтрували та розчинник випарювали за зниженого тиску та випарювали спільно з діоксаном (2х). Залишок очищували за допомогою флеш-хроматографії на силікагелі (40 г) із застосуванням градієнта гептан/г(ОАсС/ЕЮН від 100/0/0 до 40/45/15. Потрібні фракції об'єднували, випарювали за зниженого тиску та випарювали спільно з діоксаном (2х) з одержанням трет-бутил-4-(3-(1-(4-хлорфеніл)-2-оксо-2- бо (2-«трифторметил)-5,6-дигідро-4Н-тієно|3,2-б|пірол-4-іл)етил)аміно)-5-

Зо метоксифенокси)бутаноату 10е (1,36 г), який застосовували як такий на наступній стадії.

Синтез сполуки 10 та хіральне розділення на енантіомери 10А і 108

Трет-бутил-4-(3-(1-(4-хлорфеніл)-2-оксо-2-(2-(трифторметил)-5,6-дигідро-4Н-тієно|3,2-

БІпірол-4-іл)етил)аміно)-5о-метоксифенокси)бутаноат 10е (1,36 г, 2,17 ммоль) змішували з 4 М

НОЇ у діоксані (15 мл) та суміш перемішували за кімнатної температури протягом 20 год. Тверді речовини відфільтровували, промивали діоксаном (3х) і висушували у вакуумі за 50 7с.

Залишок (1,4 г) очищували за допомогою препаративної НРІ С (нерухома фаза: КР ХВгіддетФ

Ргер С18 ОВО - 10 мкм, 50х150 мм, рухома фаза: 0,25 95 розчин МНАНСО» у воді, СНзЗСМ).

Потрібні фракції об'єднували й органічні леткі речовини випарювали за зниженого тиску. Водний розчин, який залишився, екстрагували (2х) за допомогою суміші розчинників, яка складається з

ЕгО/2-Ме-ТНЕ (2/1). Об'єднані органічні шари промивали сольовим розчином, висушували над

Маз5о», фільтрували та випарювали за зниженого тиску з одержанням неочищеної 4-(3-(1-(4- хлорфеніл)-2-оксо-2-(2-(трифторметил)-5,6-дигідро-4Н-тієноїЇ3,2-б|пірол-4-іл)етил)аміно)-5- метоксифенокси)бутанової кислоти (сполука 10, 0,54 г). Аналітичний зразок (40 мг) розчиняли у перемішуваному ЕСО (1 мл) та додавали 4 М НС у діоксані (250 мкл). Після перемішування протягом 2 хв. продукт відфільтровували, промивали (Зх) за допомогою Еб6О/діоксану (4/1) і висушували у вакуумі за 50 "С з одержанням сполуки 10 (20 мг).

Енантіомери сполуки 10 (500 мг) розділяли за допомогою препаративної хіральної ЕС (нерухома фаза: СпігаІракфФ Оіасеї ІС, 20х250 мм, рухома фаза: СО», ЕН). Фракції, які містять продукт, що являє собою перший елюйований енантіомер, об'єднували, випарювали за зниженого тиску і очищували за допомогою флеш-хроматографії на силікагелі (12 г) із застосуванням градієнта гептан/Егє(ОАс:ЕТН:АсСОН від 100/0:0:0 до 60/30:9,8:0,2. Потрібні фракції об'єднували, випарювали за зниженого тиску та випарювали спільно з ОСМ. Залишок висушували у вакуумі за 50 "С з одержанням енантіомера 10А (164 мг). Фракції, які містять продукт, що являє собою другий елюйований енантіомер, об'єднували, випарювали за зниженого тиску і очищували за допомогою флеш-хроматографії на силікагелі (12 г) із застосуванням градієнта гептан/Егє(ОАс:ЕТН:АсСОН від 100/0:0:0 до 60/30:9,8:0,2. Потрібні фракції об'єднували, випарювали за зниженого тиску та випарювали спільно з ОСМ. Залишок висушували у вакуумі за 50 "С з одержанням енантіомера 108 (167 мг).

Зо Сполука 10:

ІН ЯМР (360 МГц, ОМ50-9) б ррт 1,87 (Її, 9-6,8 Гц, 2 Н), 2,31-2,37 (т, 2 Н), 3,26-3,38 (т, 2

Н), 3,62 (5, З Н), 3,84 (рг1ї, 5-64 Гц, 2 Н), 4,29 (пд, 2-10,5, 6,8 Гц, 1 Н), 4,79 (ца, У-10,2, 6,2 Гу, 1

Н), 5,49 (5, 1 Н), 5,76 (І, У-2,0 Гц, 1 Н), 5,91-5,97 (т, 2 Н), 7,44 (а, 9-84 Гц, 2 Н), 7,54 (а, 9-8,8 Гц, 2 Н), 7,76 (5, 1 Н)

Ї С/М5 (спосіб І С-03): КЕ 1,93 хв., МН-569

Енантіомер 10А:

ІН ЯМР (400 МГц, ОМ50О-аб) б ррт 1,83-1,91 (т, 2 Н), 2,30-2,36 (т, 2 Н), 3,23-3,30 (т, 2 Н), 3,62 (рі 5, З Н), 3,85 (Бг 5, 2 Н), 4,30 (т, 9У-9,5 Гц, 1 Н), 4,79 (т, уУ-6,8 Гц, 1 Н), 5,48 (Бга, 9-8,8 Гц, 1 Н), 5,76 (г 5, 1 Н), 5,94 (рг а, У-9,0 Гц, 2 Н), 6,35 (Бг а, 9-81 Гц, 1 Н), 7,43 (Бг а, 9-7,3 Гц, 2 Н), 7,54 (бБга, .-8,1 Гц, 2 Н), 7,76 (Бг 5, 1 Н), 12,10 (Бг 5, 1 Н)

І.С/М5 (спосіб І С-С): В 1,03 хв., МН"569

ІФЧого: 36,9 (с 0,4445, ОМЕ)

Хіральна 5ЕС (спосіб 5ЕС-РЕ): Ве 5,52 хв., МН"569 Хіральна чистота 100 95.

Енантіомер 108:

І"Н ЯМР (400 МГц, ОМ50-аб6) б ррт 1,83-1,91 (т, 2 Н), 2,34 (рії, У-6,8 Гц, 2 Н), 3,23-3,30 (т, 2 Н), 3,62 (5, З Н), 3,85 (Б, 9У-5,9 Гц, 2 Н), 4,25-4,35 (т, 1 Н), 4,75-4,83 (т, 1 Н), 5,48 (рг а, 9-84

Гу, 1 Н), 5,76 (ре 5, 1 Н), 5,94 (рг а, У-8,8 Гц, 2 Н), 6,35 (Бг а, 9У-8,4 Гц, 1 Н), 7,43 (рга, 9-7,7 Гц, 2

Н), 7,54 (бБга, 9-7,9 Гц, 2 Н), 7,76 (в, 1 Н), 12,11 (бг 5,1 Н)

І.С/М5 (спосіб І С-С): В 1,03 хв., МН"569

ІФЧого: -39,12 (с 0,437, ОМЕ)

Хіральна 5ЕС (спосіб 5ЕС-Е): В: 6,98 хв., МН"569 Хіральна чистота 97 95.

Приклад 11. Синтез /4-(3-(1-(4-хлорфеніл)-2-оксо-2-(6-(трифторметил)тіо)індолін-1- іл)уетил)аміно)-5-метоксифенокси)бутанової кислоти (сполука 11)

. зЕмед зем сне я я сх мжом

Всннт но Мен Ше -, ях : но дВ. та к МнІас

Сн, КС, 16 голо ія КхКх. ЕЕКИСРИСМ я Та» ацетон, кода, а о діавюдн, МКК, З год. чь кл. 16 год. не тМмаско, В зем од БОЖКО В. лу тав ше: ду ме т У молоситв ДО 7 4! Ши ТНЕ КС, 7 СУ МеОН, ме 110-фенантролін, па 16 год. чів ТКС, газ.

БМ, коло бод - - т І Ся Мінкох й к. в. се Я «Я и гмМасд я єї У янсву І грн -к, метнк тКЄ ше в в СНОМ кто б год, тв Ж Що: По

МУ З

Я" я ть

Л 4 дл, і й ме ЯМ НСРУ діоксані, Хі ре я р те пу Ш кот. 35 год. бо ту пргБЖВ. 2-бутанол, Те Ж х мк ге ПФК; в Мт

З, 16 гол. та в хх 5

Синтез проміжної сполуки 11а

До суспензії Ман (26,5 г, 663 ммоль, 60 95 у маслі) у ТНЕ (100 мл) за 0 "С додавали порціями б-бром-1Н-індол |САЗ 52415-29-9| (100 г, 510 ммоль). Реакційну суміш перемішували протягом

ЗО хв. за 15 "С. Після охолодження 0 "С додавали 5ЕМСІ (93,6 г, 561 ммоль, 99,5 мл). Реакційну суміш перемішували протягом 16 год. за 15 "С та виливали у насичений водний розчин хлориду амонію (200 мл). Суміш розбавляли етилацетатом (300 мл). Шари розділяли та водний шар екстрагували етилацетатом (2х200 мл). Об'єднані органічні шари промивали сольовим розчином (500 мл), висушували над Ма»5О», фільтрували та концентрували іп масо. Залишок очищували за допомогою колонкової хроматографії на силікагелі із застосуванням петролейного етеру. Фракції, що містять продукт, об'єднували та випарювали за зниженого тиску з одержанням 6-бром-1-((2-(триметилсиліл)етокси)метил)-1Н-індолу 11а (134 г) у вигляді жовтого масла.

Синтез проміжної сполуки 116

Суміш 6-бром-1-(2-(триметилсиліл)етокси)метил)-1Н-індолу 1ї1а (134 г, 411 ммоль), 4,4,А445,5,5,5'-октаметил-2,2/-6і(1,3,2-диоксаборолан) (158,5 г, 624 ммоль), Ра(арросі» (15,02 г, 20,5 ммоль) та КОАс (161,2 г, 1,64 моль) у 1,4-діоксані (1,5 л) перемішували за 100 "С протягом 5 год. у атмосфері М»г. Реакційну суміш охолоджували до 25 "С та фільтрували через подушку

СеШефФ. Розчинник випарювали за зниженого тиску та залишок очищували за допомогою колонкової хроматографії на силікагелі (градієнт петролейний етер/етилацетат від 100/0 до 50/1). Фракції, що містять продукт, об'єднували та випарювали за зниженого тиску з одержанням 6-(4,4,5,5-тетраметил-1,3,2-диоксаборолан-2-іл)-1-((2- (триметилсиліл)етокси)метил)-1 Н-індолу 116 (104 г) у вигляді світло-жовтого масла.

Синтез проміжної сполуки 11с

До розчину 6-(4,4,5,5-тетраметил-1,3,2-диоксаборолан-2-іл)-1-((2- (триметилсиліл)етокси)метил)-1 Н-індолу 116 (52 г, 139 ммоль) у ацетоні (2,4 л) та НгО (2,4 л) додавали МаО. (119 г, 557 ммоль) та МНаОАс (53,7 г, 696 ммоль). Реакційну суміш перемішували при 25 "С протягом 16 годин. Реакцію повторювали у такому ж масштабі (52 г сполуки 115) та реакційні суміші з обох реакцій об'єднували для обробки. Осад

Зо відфільтровували та розчинник (ацетон) видаляли за зниженого тиску. Додавали етилацетат (5 л) та органічний шар відділяли. Водний шар екстрагували етилацетатом (3х5 л). Об'єднані органічні шари висушували над Ма»5О», фільтрували та концентрували іп масо з одержанням (1-(2-(триметилсиліл)етокси)метил)-1Н-індол-б-іл/боронової кислоти 11с (85 г) у вигляді чорно- коричневої твердої речовини, яку застосовували на наступній стадії без додаткового очищення.

Синтез проміжної сполуки 114

Суміш ТМ5СЕ: (207,5 г, 1,46 моль), Си5СМ (10,7 г, 87,6 ммоль), Зв (224,6 г, 875,6 ммоль), (1- ((2-«(триметилсиліл)етокси)метил)-1 Н-індол-б-іл/боронової кислоти 11с (85 г, 292 ммоль),

Адгбо: (161 г, 584 ммоль), КзРОх (186 г, 876 ммоль), 1,10-фенантроліну (31,6 г, 175 ммоль) та молекулярних сит 4А (85 г) у ОМЕ (1 л) перемішували за 25 "С протягом 16 годин в атмосфері

М». Реакційну суміш фільтрували через подушку з СеїЇйефФ. Фільтрат розбавляли за допомогою

МТВЕ (1 л), промивали водою (3х500 мл), висушували над Маг25О:4, фільтрували та концентрували за зниженого тиску. Залишок очищували за допомогою колонкової хроматографії на силікагелі (петролейний етер/етилацетат 100/1). Фракції, що містять продукт, об'єднували та випарювали за зниженого тиску З одержанням 6-(«трифторметил)тіо)-1-((2- (триметилсиліл)етокси)метил)-1 Н-індолу 114 (38 г) у вигляді світло-жовтого масла.

Синтез проміжної сполуки 11е

До розчину 6-(трифторметил)тіо)-1-(2-«"триметилсиліл)етокси)метил)-1Н-індолу 114 (38 г, 109 ммоль) у ТНЕ (1,5 л) додавали ТВАЕ.ЗН2О (345 г, 1,09 моль) та етан-1,2-диамін (131,45 г, 2,19 моль). Реакційну суміш перемішували за 70"С протягом 16 год. Реакційну суміш охолоджували до 25 "С та виливали у насичений водний розчин МанНсСоОз (3 л). Водну суміш екстрагували етилацетатом (3х1 л). Об'єднані органічні шари висушували над Ма»5О, фільтрували та концентрували за зниженого тиску. Залишок очищували за допомогою препаративної НРІ С (колонка: Рпепотепех Сетіпі С18, 250х50 мм, 10 мкм, рухома фаза: вода (0,05 95 гідроксиду амонію, об./06.), СНЗСМ) з одержанням 6-(трифторметил)тіо)-1Н-індолу 11е (10,1 г) у вигляді брудно-білої твердої речовини.

Синтез проміжної сполуки 111

Суміш 6-(трифторметил)тіо)-1Н-індолу 11е (1,0 г, 4,6 ммоль) та комплексу боран- диметилсульфід (7 мл) нагрівали у герметизованій пробірці за 75" С протягом 5 год.

Забезпечували досягнення реакційною сумішшю кімнатної температури та додавали по краплях до перемішуваного Меон (30 мл) (екзотермічна реакція). Після додавання одержаний розчин нагрівали зі зворотним холодильником протягом З год. Розчинник випарювали за зниженого тиску та залишок очищували за допомогою флеш-хроматографії на силікагелі (25 г) із застосуванням градієнта гептан/СН2Сі» від 100/0 до 40/60. Потрібні фракції об'єднували, випарювали за зниженого тиску та випарювали спільно з діоксаном. Продукт висушували у вакуумі за 50 "С з одержанням 6б-(трифторметил)/тіо)індоліну 111 (0,79 г).

Синтез проміжної сполуки 119

Розчин 6-(трифторметил)/тіо)індоліну 111 (0,79 г, 3,6 ммоль) у СНІСМ (30 мл) перемішували

Зо в атмосфері Мг2. Додавали Мансо»з (0,333 г, 3,96 ммоль) та реакційну суміш охолоджували на льодяній бані. Додавали розчин 2-(4-хлорфеніл)уацетилхлориду (СА5 25026-34-0О| (0,852 г, 4,51 ммоль) у СНІСМ (20 мл) та реакційну суміш перемішували за кімнатної температури протягом 16 год. Суміш виливали у перемішувану НгО (100 мл). Осад відфільтровували та промивали водою (4х10 мл). Тверді речовини перемішували у ЕсО/гептан (3/2) (20 мл), відфільтровували, промивали за допомогою ЕбгО/гептан (3/2) (2х10 мл) і висушували у вакуумі за 5070 з одержанням 2-(4-хлорфеніл)-1-(6-«(трифторметил)тіо)індолін-1-іл)етанону 119 (1,033 г).

Синтез проміжної сполуки 11п

За -78 С у потоці М» 1 М СІНМО5 у ТНЕ (5,56 мл, 5,56 ммоль) додавали по краплях до суміші 2-(4-хлорфеніл)-1-(6-«трифторметил)/тіо)індолін-1-іл)уетанону 119 (1,033 мг, 2,78 ммоль) у 2-Ме-ТНЕ (40 мл) та суміш підтримували за -78 "С протягом 20 хв. Додавали по краплях ТМ5СІ (568 мкл, 4,45 ммоль). Суміш перемішували протягом 35 хв. при -78 "С і додавали краплями розчин М-бромсукциніміду (643 г, 3,61 ммоль) в ТНЕ (8 мл). Після перемішування протягом 35 хв. за -78"С реакційну суміш гасили насиченим водним розчином МНаАСІ (30 мл).

Охолоджувальну баню видаляли та реакційну суміш перемішували до досягнення реакційною сумішшю кімнатної температури. Додавали воду (30 мл) та ОІРЕ (30 мл) та суміш перемішували протягом 20 хв. Органічний шар відділяли, промивали сольовим розчином, висушували над

Маз5о», фільтрували та розчинник випарювали за зниженого тиску з одержанням 2-бром-2-(4- хлорфеніл)-1-(6-(трифторметил)/тіо)індолін-1-іл)етанону 11 (1,25 г), який застосовували як такий на наступній стадії.

Синтез проміжної сполуки 11ї

Суміш 2-бром-2-(4-хлорфеніл)-1-(6-(трифторметил)тіо)індолін-1-іл)етанону 11п (1,25 мг, 2,18 ммоль), трет-бутил-4-(З-аміно-5-метоксифенокси)бутаноату Та (1,56 г, 5,56 ммоль) та діізопропілетиламіну (957 мкл, 5,56 ммоль) у 2-бутанолі (25 мл) перемішували за 45" протягом 16 год. Забезпечували досягнення реакційною сумішшю кімнатної температури та виливали у перемішувану воду (100 мл). Продукт екстрагували (2х) за допомогою СНесСі».

Об'єднані органічні шари промивали сольовим розчином, висушували над Мд5О», фільтрували й розчинник випарювали за зниженого тиску. Залишок очищували за допомогою флеш- хроматографії на силікагелі (40 г) із застосуванням градієнта гептан/г(ОАс/ЕЮН від 100/0/0 до 70/20/10. Потрібні фракції об'єднували та випарювали за зниженого тиску з одержанням трет- бо бутил-4-(3-(1-(4-хлорфеніл)-2-оксо-2-(6-(трифторметил)/тіо)індолін-1-іл/уетил)аміно)-5-

метоксифенокси)бутаноату 111 (2,0 г), який застосовували як такий на наступній стадії.

Синтез сполуки 11

Трет-бутил-4-(3-(1-(4-хлорфеніл)-2-оксо-2-(6-(трифторметил)/тіо)індолін-1-іл)етил)аміно)-5- метоксифенокси)бутаноат 111 (1,81 г, 2,78 ммоль), змішували з 4 М НСІ у діоксані (20 мл) та суміш перемішували за кімнатної температури протягом 3,5 год. Тверді речовини відфільтровували, промивали за допомогою діоксану (Зх) та ЕСО (20 мл). Тверді речовини розчиняли у СНоСі» (100 мл) та змішували з водою (50 мл) та насиченим водним розчином

Маг2бОз (30 мл). Після перемішування протягом 15 хв. шари розділяли. Органічний шар промивали сольовим розчином, висушували над Ма95О»., фільтрували та випарювали за зниженого тиску. Залишок очищували за допомогою препаративної НРІ С (нерухома фаза: КР

ХВгіддетФ Ргер С18 ОВО - 10 мкм, 30х150 мм, рухома фаза: 0,25 95 розчин МНАНСО: у воді,

СНаіСМ). СНІСМ випарювали та залишковий водний розчин підкислювали до рН З за допомогою 1 н. НС. Продукт екстрагували за допомогою ЕЮАс (100 мл). Органічний шар промивали сольовим розчином (50 мл), висушували над Мд5О», фільтрували, випарювали за зниженого тиску та випарювали спільно з СНоСіг з одержанням 4-(3-(1-(4-хлорфеніл)-2-оксо-2-(6- ((трифторметил)/тіо)індолін-1-іл)етил)іаміно)-о-метоксифенокси)бутанової кислоти (сполука 11, 164 мг).

Сполука 11:

ІН ЯМР (360 МГц, ОМ5О-ав) 6 ррт 1,87 (дшіп, 9-71 Гц, 2 Н) 2,25-2,38 (т, 2 Н) 3,16-3,27 (т, 2

Н) 3,62 (5, З Н) 3,81-3,87 (т, 2 Н) 3,95-4,08 (т, 1 Н) 4,44-4,56 (т, 1 Н) 5,57 (бг а, У-8,8 Гц, 1 Н) 5,74-5,77 (т, 1 Н) 5,90-5,98 (т, 2 Н) 6,47 (рг а, 9-8,8 Гу, 1 Н) 7,34-7,40 (т, 2 Н) 7,41-7,48 (т, 2 Н) 7,51-7,59 (т, 2 Н) 8,39 (5, 1 Н) 12,16 (рг 5, 1 Н)

Ї С/М5 (спосіб І С-С)3: КІ 1,12 хв., МН-595

Таблиця

Сполуки, одержані, як описано вище

Кут оптичного

С о ОМе 1 кв З рацемічна

Е тур но с

ОМе

ТА рю - Іодого -- «44,62 ва М

ОС І тро но с

ОМе ва М

ОС І тро но

Таблиця

Сполуки, одержані, як описано вище

Кут оптичного

СІ

.о ОМе 2 кл М уд рацемічна

М Н о

Е тро но

СІ

.о ОМе 2А Кк ща (офого - -39,0?

МН о го »

СІ

ОМе 28 кл що (Того - ат 1?

М Н о го » сі

ОМе

З Е о Фі рацемічна е М он

Р о с

ОМе

ЗА Е о Фі Ісдого - -48,97

Ре М о, Н у он

Р о

С

ОМе зв Е Фі (дого - на47,8

Ре М о, Н у он

Р о

Таблиця

Сполуки, одержані, як описано вище

Кут оптичного

СІ

ОМе 4 Е о, . с рацемічна о. М Н ик По туон о

СІ

ОМе 4А о (оо2о - -39,6?

Кк М хр еЕ Е С туон о

СІ

ОМе тв к 7 о (офого т наз,

МН о 2 й: о

СІ

ОМе с рацемічна

К М

Н г но

СІ

ОМе

БА о сі (офого - -35,82

Кк М

Н

Е но

СІ

ОМе 5В со (офого - 52,82

Кк М

Н

Е но

Зб

Таблиця

Сполуки, одержані, як описано вище

Кут оптичного

Е

МеО ОМе «з рацемічна

К М

РОСО й Ше

Е о но

Е

МеО ОМе бА о «з (ооо - -37,32

К М

РОСО й пу

Е о но

Е

МеО ОМе 9 з ІФого - 32,77 х Н но

СІ

ОМе 7А-0 В о (офоео - ваг

М о

СІ

ОМе 7-0 з "о Іофого - -50,12

М й Ф т Н о о

СІ но то ОМе 9 Фі рацемічна

Кк М

СОЮ у

Е он о

СІ

ОМе

Е з рацемічна

Р М

З Н о меО М но

Таблиця

Сполуки, одержані, як описано вище

Кут оптичного с

ОМе 10 9 рацемічна е Н -ОУ тр 8 но с

ОМе 10А бю дО ІФого - 36,97 е Н --ОУ тр 8 но с

ОМе 108 О Ісо-о - -39,17 е МН

ЧНО ую 8 но с

ОМе 11 с рацемічна

К М

5. М Н о но

ПРОТИВІРУСНА АКТИВНІСТЬ СПОЛУК ЗА ДАНИМ ВИНАХОДОМ

Аналіз противірусної активності щодо ОЕММ-2

Тестували противірусну активність усіх сполук за даним винаходом щодо штаму 16681

РЕМУ-2, який мітили підсиленим зеленим флуоресцентним білком (есЕР). Середовище для культивування складалося з мінімального підтримувального середовища, доповненого 2 95 термічно інактивованої фетальної телячої сироватки, 0,04 95 гентаміцину (50 мг/мл) і 2 мМ 1- глутаміну. Клітини Мего, одержані з ЕСАСС, суспендували в середовищі для культивування та додавали по 25 мкл у 384-лункові планшети (2500 клітин/лунка), які вже містили противірусні сполуки. Зазвичай ці планшети містили 5-кратні серійні розведення, одержані в результаті 9 стадій розведення тестованої сполуки, концентрація якої в 200 разів перевищувала кінцеву концентрацію, в 100 956 ЮМ5О (200 нл). Крім того, кожну концентрацію сполуки тестували в чотирьох паралельних аналізах (кінцевий діапазон концентрацій: 25 мкМ - 0,000064 мкМ або 2,5 мкМ - 0,0000064 мкМ для найбільш активних сполук). Врешті, кожний планшет містив лунки, які визначали як контролі з вірусом (що містили клітини та вірус за відсутності сполуки), контролі з клітинами (що містили клітини за відсутності вірусу та сполуки) та контролі із середовищем (які містили середовище за відсутності клітин, вірусу та сполук). У лунки, які визначали як контролі з середовищем, додавали по 25 мкл середовища для культивування замість клітин Мего. Після того, як клітини додавали у планшети, планшети інкубували протягом 30 хвилин за кімнатної температури для забезпечення рівномірного розподілу клітин у лунках. Далі планшети інкубували у термостаті з повністю зволоженою атмосферою (37 "С, 595 СО») до наступного дня. Потім додавали штам 16681 ОЕМУ-2, мічений еСЕР, за множинності зараження (МОЇ), що становила 0,5. Отже, в усі лунки, що містили тестовану сполуку, а також у лунки, які визначали як контролі з вірусом, додавали по 15 мкл вірусної суспензії. Паралельно додавали по 15 мкл середовища для культивування до контролів із середовищем та клітинами. Далі планшети інкубували протягом З днів у термостаті з повністю зволоженою атмосферою (37 "С, 5 965 СО»). У день проведення зчитування вимірювали флуоресценцію есЕР із застосуванням автоматизованого флуоресцентного мікроскопа при 488 нм (блакитний лазер). Застосовуючи внутрішньолабораторну систему ГІМ5, розраховували криві залежності доза-ефект для кожної сполуки та визначали напівмаксимальну ефективну концентрацію (ЕСвхо). Отже, відсоток інгібування (І) для кожної тестованої концентрації розраховували із застосуванням наступної формули: І-100х(Зт-Зсс)(Зус-Зсс); при цьому 5т, Осс і Зус являють собою рівень сигналу еСЕР у лунках із тестованими сполуками, контролями з клітинами і контролями з вірусом відповідно.

ЕСво являє собою концентрацію сполуки, за якої реплікація вірусу інгібується на 50 95, що виміряно за 50 95 зниженням інтенсивності флуоресценції есЕР порівняно з контролем із вірусом. ЕСво розраховували із застосуванням лінійної інтерполяції (таблиця 1).

Паралельно у тих самих планшетах оцінювали токсичність сполук. Після проведення зчитування сигналу еОЕР в усі лунки 384-лункових планшетів додавали по 40 мкл АТРІЇЙе, барвника, який є індикатором життєздатності клітин. АТР присутній в усіх метаболічно активних клітинах, а якщо клітини піддаються некрозу або апоптозу, то його рівень різко знижується.

Система аналізу АТРІ йе базується на виробленні світла, спричиненому реакцією АТР. із доданою люциферазою та Ю-люциферином. Планшети інкубували протягом 10 хвилин за кімнатної температури. Потім планшети вимірювали на Міемжміих. Також визначали напівмаксимальну цитотоксичну концентрацію (ССвхо), задану як концентрація, необхідна для зменшення люмінесцентного сигналу на 50 95 порівняно з лунками контролю з клітинами. І нарешті, визначали індекс вибірковості (ЗІ) для сполук, який розраховували наступним чином:

ЗІ-ССво/ЕСво.

Таблиця 1

ЕСво, ССбво і 5І для сполук за даним винаходом в аналізі противірусної активності щодо ОЕММ-2 5А 1700023 | 6 | 710 | 9 | 440 | 6 6 1 000063 | з | 712 | з | 9500 | з / 68 | 000039 | з | 15 | 4 | 39700 | з 780 .1ДюЙюИьо0Ів | з | 96 | з | 588 | з / 8 | 000015 | з | 13 | 4 | 86800 | з 7.79 1 000099 | 4 | 712 | 4 | 2600 | 4

М - кількість незалежних експериментів, в яких тестували сполуки.

Аналіз із застосуванням кількісної ПЛР зі зворотною транскриптазою (КТ-ДРСК) щодо чотирьох серотипів

Противірусну активність сполук за даним винаходом тестували щодо штаму ТС9748666

БЕММУ-1 (МСРМ), штаму 16681 ЮЕММ-2, штаму Нбв7 СЕММ-3 (МСРМ) і штаму Нг241 ОЕММ-4 (МСРУ) в аналізі з КТ-ДРСЕ. Отже клітини Мего інфікували або ОЕММ-1, або -2, або -3, або -4 за наявності або відсутності тестованих сполук. У день З після інфікування здійснювали лізис клітин і клітинні лізати застосовували для одержання кДНК як вірусу-мішені (З'ЮТК ОЕММ; таблиця 2), так і еталонного гена клітини (р-актину, таблиця 2). Згодом здійснювали дуплексну

ПЛР у режимі реального часу на пристрої І ідпісусіег480. Одержане значення Ср є обернено пропорційним відносно рівня експресії РНК цих мішеней. Інгібування реплікації ОЕММ під дією тестованої сполуки призводить до зсуву Ср для гену З'ЮТК. З іншого боку, якщо тестована сполука є токсичною для клітин, то спостерігатиметься аналогічний ефект щодо експресії р- актину. Для розрахунку ЕСво застосовували порівняльний спосіб ДАСр, який базується на відносній генній експресії гена-мішені (З'СТК), що нормалізована за конститутивним геном клітини (В-актином). Крім того, визначали значення ССво на основі значень Ср, одержаних для конститутивного гена р-актину.

Таблиця 2

Праймери та зонди, застосовувані для кількісної КТ-РСЕК у режимі реального часу а Елементи, що являють собою репортерні барвники (ЕАМ, НЕХ) і гасники люмінесценції (2ЕМ і АВКЕО), виділені жирним шрифтом і курсивом. ь Нуклеотидну послідовність праймерів і зондів вибирали з консервативної ділянки в З'ОТЕ- ділянці геному вірусу денге, виходячи з вирівнювання 300 нуклеотидних послідовностей чотирьох серотипів вірусу денге, депонованих у Сепбрапк (сопоа еї а!., 2013, МеїШйоа5 Мої Віої,

СНарівг 16).

Середовище для культивування складалося з мінімального підтримувального середовища, доповненого 2 95 термічно інактивованої фетальної телячої сироватки, 0,04 9о гентаміцину (50 мг/мл) і 2 мМ Г-глутаміну. Клітини Мего, одержані з ЕСАСС, суспендували в середовищі для культивування і додавали по 75 мкл/лунка в 96-лункові планшети (10000 клітин/лунка), які вже містили противірусні сполуки. Зазвичай ці планшети містили 5-кратні серійні розведення, одержані в результаті 9 стадій розведення тестованої сполуки, концентрація якої в 200 разів перевищувала кінцеву концентрацію, в 100 96 ЮОМ5О (500 нл; кінцевий діапазон концентрацій: 25 мкМ - 0,000064 мкМ або 2,5 мкМ - 0,0000064 мкМ для найбільш активних сполук). Крім того, кожний планшет містив лунки, які визначали як контролі з вірусом (що містили клітини та вірус за відсутності сполуки) і контролі з клітинами (що містили клітини за відсутності вірусу та сполуки). Після того, як клітини додавали у планшети, планшети інкубували в термостаті з повністю зволоженою атмосферою (37 "С, 595 СО») до наступного дня. Серотипи 1, 2, З і 4 вірусу денге розбавляли з метою одержання в аналізі Ср, що становить «22-24. Отже, в усі лунки, що містили тестовану сполуку, а також у лунки, які визначали як контролі з вірусом, додавали по 25 мкл вірусної суспензії. Паралельно додавали по 25 мкл середовища для культивування до контролів із клітинами. Далі планшети інкубували протягом З днів у термостаті з повністю зволоженою атмосферою (37 "С, 5 95 СбОг2). Через З дні надосадову рідину з лунок видаляли і клітини двічі промивали крижаним РВ5 («100 мкл). Осади із клітин зберігали в 96- лункових планшетах при -80 "С протягом щонайменше 1 доби. Потім екстрагували РНК із застосуванням набору для проведення лізису СеїІ5-ї0-СТ "М згідно з інструкціями виробника (І їе

Тесппоодіеє5). Клітинні лізати можна зберігати при -80 "С або негайно застосовувати на стадії зворотної транскрипції.

Під час підготовки до стадії зворотної транскрипції готували суміш А (таблиця ЗА) і розподіляли по 7,57 мкл/лунка в 96-лунковому планшеті. Після додавання 5 мкл клітинних лізатів здійснювали п'ятихвилинну стадію денатурації при 75 "С (таблиця 38). Після цього додавали 7,43 мкл суміші В (таблиця ЗС) та ініціювали стадію зворотної транскрипції (таблиця

ЗО) для одержання кДНК.

Таблиця З

Синтез кДНК із застосуванням суміші А, денатурації, суміші В і зворотної транскрипції

А СумішША

Планшети | 8 Яв(

Об'єм

Зразки 828 реакційної 20 суміші (мкл)

Компонент Концентрація Об'єм(мкл)іна! 0000 суміші Одиниця Вихідна Кінцева 1 зразок х зразків вимірювання міанОе 1 711717777717777117117Ї17771711711111111171111727 | 6019,56

ВЗита5 | мкм | 20 2 | 027 | 05 | 12420

Васіпв7б6 | мкм | 20 2 2 | 027 | 05 | 12420

Об'єм суміші/лунка (мкл) в Стадія денатурації

Температура

Денатурація

С Суміш В

Компонент . '

Концентрація Об'єм (мкл) на неєт ні нн | чне | тек | хек вимірювання

Буфер 2 о МоСе | мМ | 2500 2419,2 амтР | мм ' | 1000 1728,0

Інгібітор

Ехрапа ВТ 50,00 112,3

ІВ) Протокол синтезу КДНК

Зворотна о '

Денатурація

Таблиця 4

Суміш і протокол для ФРСК

А Суміш С

Об'єм реакційної

Зразки 833 суміші 25 мкл 11111111 Концентраця 0 Обєм(мкліна/./://З

Компонент суміші Одиниця . . . вимірюванні Вихідна Кінцева 1 зразок х зразків я

Воспе

Суміш Коспе

Рзиг258 | мкм | 20 | (03 7 ющ| 038 | 316,54

ВЗит25 | мкм | 20 | 03 | 098 | 316,54

Рзшиз43 | мкм | 20 | 01 | оз | 108,29

Расіп/43 | мкм | 20 1 03 щ | 038 | 316,54

Васіпб7б | мкм | 20 | 03 | 038 | 316,54

Расіп773 | мкм | 20 | 01 | оз | 108,29

Об'єм суміші/пробірка (мкл) 22,02

В Протокол аРСКЗ

Попередня інкубація/денатур| 957С 10 хв. 4,4 ація

Денатурація циклів

Таблиця 5

ЕсСово, ССво і ЗІ для сполук проти серотипу 1 в аналізах із застосуванням ЕТ-Я9РСВ ни ВТ-ЯРСВ. серотипу 1 ТС97485666

ЕСсо (мкМ) М ССво (мКМ) М 0,000096 4 »79500 4 0,000091 5 233100 5 0,00010 З »54200 З 0,00011 4 »45200 4 0,00033 З »5910 З 6 | фоооба 4 20500 4 0,00024 З »6180 З

ТА 0,00022 5 56000 5

Таблиця 6

ЕСово, ССво і 5І для сполук проти серотипу 2 в аналізах із застосуванням КТ-ДРСВ ни ВТ-9РСВ серотипу 2 16681

ЕСзо (мкМ) М ССво (мКМ) М 0,00018 4 »11700 4 0,000061 4 »36300 4 0,000096 З »46900 З 0,000067 4 »39400 4 0,00029 З »5770 З 68 | 000 З 28100 З 0,00016 З 29330 З 0,00011 6 131977 5

Таблиця 7

ЕСово, ССво і 5І для сполук проти серотипу З в аналізах із застосуванням ЕТ-ДРСВ в ВТ-9РСВ. серотипу З Н87

ЕСзо (мкМ) М ССво (мкМ) М 0,0019 4 »1590 4 0,00085 4 »2050 4 0,0015 З »3870 З 0,00092 4 »2360 4 0,0026 З »719 З 6 | 00056 4 2520 4 0,0024 З »574 З

ТА 0,0042 5 6210 5

Таблиця 8

ЕсСово, ССво і ЗІ для сполук проти серотипу 4 в аналізах із застосуванням ЕТ-Я9РСВ ни ВТ-ЯРСВ. серотипу 4 Н241

ЕСто (мкМ) М ССво (мкМ) М 0,0096 4 2980 4 0,010 4 1020 4 0,014 З 333 1 0,012 З 553 2 0,020 З 618 З 68 7 ющ| 0,029 4 317 З 0,013 З 1000 З 0,030 5 105 5

ПЕРЕЛІК ПОСЛІДОВНОСТЕЙ

«1105 бапввеп Ріпіакштшасецііса15, Іпс.

Каєпо1їі1іеКе ОпіуегскзібеїЄ Гецуеп «1205 ЗАМІЩЕНІ ПОХІДНІ ІНДОЛІНУ ЯК ІНГІБІТОРИ РЕПЛІКАЦІЇ ВІРУСІВ

ДЕНГЕЗАМІЩЕНІ ПОХІДНІ ІНДОЛІНУ ЯК ІНГІБІТОРИ РЕПЛІКАЦІЇ ВІРУСІВ ДЕНГЕ

«1305 ТІР 374 «1505 ЕРІ7172247.3 «151» 2017-05-22 «1605 14 «170» віб5БАР 1.3.6 «2105 1 «2115 19 «2125» ДНК «213» вірус денге «4005 1 сддЕсададуд адассссес 19 «2105 2 «2115 21 «2125» ДНК «213» вірус денге «4005 2 чадасадсад даєсеєсвддеЕ с 21

Зо «2105 З «2115 28 «2125» ДНК «213» вірус денге

З5 «4005 З аадчдасвада дудєсгададда дасссссс 28 «2105 4 «2115 18 «2125» ДНК «213» вірус денге «4005 4 чассаддеЕса Єсассаєсе 18 «2105 5 «2115 21 «2125» ДНК «213» вірус денге «4005 5 аєдеЕссасує сасасеЕєсає д 21 60 «2105 6

«2115 21 «2125» ДНК «213» вірус денге «4005 6 рЕССЯдсЕдДсс сЕЯДадудсься с 21 «2105 7 «2115 20 «2125» ДНК «213» вірус денге «4005 7

Есоддадссдд адесесасааа 20 «2105 8 «2115 20 «2125» ДНК «213» вірус денге «4005 8

ЕсеЕсаасддєс содсссаєдає 20

Зо «2105 9 «2115 19 «2125» ДНК «213» вірус денге

З5 «4005 9 авреєссасаса аєдеЕддсає 19 «2105 10 «2115 23 «2125» ДНК «213» вірус денге «4005 10 ччдаєсадасса дадаєсстдс де 23 «2105 11 «2115 20 «2125» ДНК «213» вірус денге «4005 11 савессавєє ЕСЕД9ДдСсЄЕС 20 60 «2105 12 «2115 20

«2125» ДНК «213» вірус денге «4005 12 сааєссаєсе Едсддсудсес 20 «2105 13 «2115 20 «2125» ДНК «213» вірус денге «4005 13 садсаєсаєе ссаддсасад 20 «2105 14 «2115 20 «2125» ДНК «213» вірус денге «4005 14 саасаєсаає ссаддсасад 20

Claims

ФОРМУЛА ВИНАХОДУ Зо 1. Сполука формули (І), зокрема будь-яка її стереохімічно ізомерна форма: в! 2 в ВЗ о он М а й А од) де А являє собою КЕ - І Ди к-і ТЕ Ж Кк (а-1) або с: ШИ де А" являє собою хлор, К2 являє собою водень, КЗ являє собою водень, А являє собою (а-1), В" являє собою пентафторсульфаніл, КЕ? являє собою водень, 7 являє собою вуглець та КУ являє собою водень; або А" являє собою хлор, К2 являє собою водень, КЗ являє собою водень, А являє собою (а-1), В" являє собою трифторметил, ЕК? являє собою водень, 7 являє собою вуглець та КУ являє собою метил; або А' являє собою хлор, К? являє собою водень, КЗ являє собою водень, А являє собою (а-1), І" являє собою трифторметил, НА» являє собою фтор, 7 являє собою вуглець та КУ являє собою водень; або А' являє собою хлор, К? являє собою водень, КЗ являє собою водень, А являє собою (а-1), І"

являє собою трифторметокси, ЕК? являє собою водень, 7 являє собою вуглець та К9 являє собою метил; або А" являє собою хлор, К2 являє собою водень, КЗ являє собою водень, А являє собою (а-1), В" являє собою трифторметокси, Р? являє собою фтор, 7 являє собою вуглець та КУ являє собою водень; або А" являє собою фтор, К? являє собою метокси, ВЗ являє собою водень, А являє собою (а-1), В" являє собою трифторметокси, КЕ? являє собою водень, 7 являє собою вуглець та Б5 являє собою водень; або ВА' являє собою хлор, К? являє собою водень, КЗ являє собою дейтерій, А являє собою (а-1), І: являє собою трифторметокси, КЕ? являє собою водень, 7 являє собою вуглець та Кб являє собою водень; або В' являє собою хлор, К2 являє собою -ОСН»СНгОН, ВЗ являє собою водень, А являє собою (а- 1), В" являє собою трифторметокси, КЕ? являє собою водень, 2 являє собою вуглець та Кб являє собою водень; або А" являє собою хлор, К2 являє собою водень, КЗ являє собою водень, А являє собою (а-1), В" являє собою трифторметил, Е? являє собою метокси, 7 являє собою азот та ЕК відсутній; або ВА являє собою хлор, К? являє собою водень, ЕЗ являє собою водень, А являє собою (а-2) та В" являє собою трифторметил; або А" являє собою хлор, К2 являє собою водень, КЗ являє собою водень, А являє собою (а-1), В" являє собою трифторметилтіо, К? являє собою водень, 7 являє собою вуглець та КУ являє собою водень; або її фармацевтично прийнятна сіль або сольват.
2. Сполука за п. 1, де А являє собою (а-1).
3. Сполука за п. 1, де А являє собою (а-г2).
4. Сполука за будь-яким із пп. 1-3, де вказана сполука характеризується (кт) питомим обертанням.
5. Сполука за п. 1, де вказана сполука вибрана з: СІ СІ ОМе ОМе -ди М М в М н о Е М Н о ї а о но но сі сі ОМе ОМе са у К М К М М е МН о що Н о он Е он Е о, о ОМе мо ОМе т. ща К М К М Я Мн о Я Н о Е о Е о г но, но, сі сі ОМе ОМе та та М М Кк о Н Е Н о о Е ов о , НО .
6. Фармацевтична композиція, яка містить сполуку за будь-яким із пп. 1-5 разом із одним або декількома фармацевтично прийнятними наповнювачами, розріджувачами або носіями.
7. Фармацевтична композиція за п. 6, яка містить другий або додатковий активний інгредієнт.
8. Фармацевтична композиція за п. 7, де другий або додатковий активний інгредієнт являє собою противірусний засіб.
9. Сполука формули (І) за будь-яким із пп. 1-5 для застосування як лікарського препарату.
10. Сполука формули (І) за будь-яким із пп. 1-5 для застосування в лікуванні інфекції денге та для попередження або лікування захворювання, асоційованого з інфекцією денге.
11. Сполука формули (І) для застосування за п. 10, де інфекція денге являє собою інфекцію, викликану вірусами штаму ОЕЄММ-1, ОЕММУ-2, ОЕММУ-3 або ОЕММ-4.