Німеччина: криза ідентичності засмутить не лише Мерца

Серія місцевих виборів вибила Німеччину та її уряд із рівноваги. Позиції канцлера Фрідріха Мерца тепер можуть похитнутися, а його коаліційний уряд переживає кризу.

Однак цей відхід від звичного стану справ у Німеччині назрівав роками.

Країна стикається з новими, незручними й невирішеними реаліями.

Згадайте поширені стереотипи про Німеччину — і одразу ж перегляньте їх.

Країна, де панує нудна політика, орієнтована на пошук консенсусу? Це вже в минулому.

Впевнена в собі економіка-гігант, що задає тон в автомобілебудуванні? Це вчорашній день.

Країна, що слугує взірцем вражаючої ефективності? Та тут навіть поїзди вже не ходять за розкладом.

Чимало німців, з якими я спілкувалася, вважають, що їхня країна віддалилася від тих засад, на яких колись трималася їхня національна ідентичність.

І питання про те, що буде далі, поки що залишається без відповіді.

Уособленням цієї невизначеності наразі є канцлер, який опинився у скрутному становищі, й чиї позиції похитнулися через невтішні результати регіональних виборів.

За останні два тижні партія Фрідріха Мерца поступилася першим місцем у Берліні, зазнала нищівного падіння рейтингів у Саксонії-Ангальт і взагалі залишилася поза парламентом у Мекленбурзі-Передній Померанії.

Мерца наразі рятує ​​те, що в лавах його власної правоцентристської партії ХДС поки що ніхто не наважується відкрито кинути виклик канцлеру, попри наполегливі чутки про можливу зміну лідера.

Утім, його становище хитке: він має рекордно низький рівень підтримки серед виборців, які часто характеризують його як пихату людину, відірвану від реальності.

Це проблема, яку в урядових колах іноді делікатніше називають питанням "комунікації".

Прихильники канцлера вважають, що настав час активізувати вкрай необхідні реформи — у співпраці з партнером по коаліції, лівоцентристською СДПН, — а також знайти кращий підхід до спілкування з людьми.

Заміна канцлера не вирішить проблему, адже будь-хто інший зіткнувся б із "тими самими викликами", стверджує Юрґен Гардт, речник із питань зовнішньої політики в парламенті від партії Мерца (ХДС) та її сестринської партії (ХСС).

Гардт наголосив, що на інших регіональних виборах, які відбулися раніше цього року, результати ХДС/ХСС були значно кращими. Цю розмову ми вели за лічені хвилини після того, як Мерц виступив перед законодавцями від своєї партії на закритому засіданні в Бундестазі.

"Гадаю, Фрідріх Мерц усвідомлює свої слабкі сторони, — каже Гардт. — Він працюватиме над собою, а ми — над собою як партія. І, сподіваюся, протягом наступних кількох місяців ми переконаємо людей, що рухаємося правильним шляхом".

Мерц прийшов до влади у 2025 році, пообіцявши запровадити жорсткішу міграційну політику та пожвавити економіку Німеччини, що перебувала в занепаді.

Здавалося, він уособлював динамізм, здатний стати протиотрутою від тієї нудної та гнітючої атмосфери, що супроводжувала діяльність мінливої ​​трипартійної коаліції під керівництвом лівоцентриста Олафа Шольца.

Прихильники Мерца стверджують, що він досяг певних успіхів.

Цього тижня провідні економічні інститути підвищили прогнози економічного зростання країни на 2026 і 2027 роки до рівня понад 1%, тоді як кількість випадків незаконного в'їзду до Німеччини — та Європи загалом — порівняно з минулим роком зменшилася.

Однак це не розвіє занепокоєння громадськості щодо жодного з цих питань.

Домогосподарства й бізнес продовжують потерпати від високих витрат на енергоносії, а також зберігаються побоювання, що Китай підриває німецьку промисловість, зокрема її знакову автомобільну галузь.

Це разючий контраст із колишнім рецептом успіху Німеччини: дешевим російським газом, що живив економіку, яка стрімко зростала завдяки експорту.

Щодо імміграції, то увага тепер змістилася з самих новоприбулих на питання громадської безпеки, витрат на соціальне забезпечення та інтеграції.

Попри окремі винятки на місцях, схоже, що виборці втрачають довіру до двох головних правлячих партій Німеччини (ХДС та СДПН).

На цьому тлі набирає сили нова політична сила — "Альтернатива для Німеччини" (AfD). Ця партія викликає занепокоєння в органів безпеки своєю проросійською позицією, а її регіональні осередки класифікуються німецькими спецслужбами як правоекстремістські.

Сама ж AfD називає такі звинувачення наклепом і викривленням фактів. Минулої неділі партія здобула свою третю в історії перемогу на земельних виборах — цього разу в північно-східній землі Мекленбург — Передня Померанія.

Співголова партії Аліса Вайдель заявила мені цього тижня, що політичне майбутнє Фрідріха Мерца добігає кінця.

Попри численні скандали останніх років, AfD нині очолює загальнонаціональні рейтинги з показником близько 28%. Вона поводиться впевнено й зухвало — як політична сила, що задає тон у країні.

Партія вміло використовує ностальгію за минулим і тривогу щодо сьогодення, зміцнюючи свої позиції в регіонах колишнього комуністичного Сходу, які стали її оплотом.

На одному з плакатів AfD, який я бачила у Берліні, було написано: "Берліну потрібен порядок". Це поки що не підкріплена ділом обіцянка партії повернути втрачене відчуття стабільності.

Утім, у самій столиці Німеччини минулої неділі лідером опитувань стала партія "Ліві" (Die Linke), що завдало ще одного удару по традиційних німецьких партіях широкого спрямування.

Ця перемога привернула пильну увагу до "Лівих" на тлі звинувачень в антисемітизмі. Керівництво партії наполягає на своїй відданості справі захисту єврейської громади.

Цей етап регіональних виборів яскраво продемонстрував лінії розколу в суспільстві: зниження підтримки політичного центру та гострі суперечки навколо AfD, що посилюють поляризацію.

Рідко коли місцеві вибори в повоєнній Німеччині викликали такий резонанс усередині країни й такий значний інтерес за кордоном.