UA73593C2 - Method and device for production of bristle products and bristle product - Google Patents

Description

Опис винаходу

Винахід відноситься до способу одержання щіткових виробів, що містять, принаймні, один держак і щетинки, 2 що знаходяться на ньому, із плавкого пластику, причому щетинки одержують з розплаву пластику шляхом упорскування його у формувальні канали, виконані у формі щетинок. Винахід також відноситься до пристрою для виготовлення щіткових виробів і до самих щіткових виробів.

Щіткові вироби, у даному випадку, насамперед усілякі щітки, малярські пензлі і мітли, одержують переважно механічним шляхом, спочатку виготовляючи держака з отворами, а потім механічно вставляючи туди пучки щетинок. З появою пластмас корпуси щіток стали виготовляти литтям під тиском, а щетинки закріплюють там або звичайним механічним способом, або останнім часом термічним. У будь-якому випадку спочатку необхідно одержати екструдуванням або прядінням моноволокно для щетинок, потім нарізати з нього щетинки і закріпити їх у держаку. По відомому способу щетинки вставляють у петлю і зашпаровують у корпус щітки за допомогою металевого якоря. 19 Неодноразово починалися спроби спростити цей процес за рахунок одержання щетинок чи пучків щетинок заодно з держаком і установки держака в корпус щітки. Більш ста років тому (В 788/1861, ОВ 24895/1896) було запропоновано відливати щетинки і держак, до якого вони прикріплені, з еластичного матеріалу типу гуми і потім насаджувати на твердий корпус щітки. Також пропонувалося виготовляти елементи, що чистять, об'єднані в групи, разом із держаком за одну операцію лиття під тиском, можливо, шляхом роздільної подачі двох потоків розплаву з наступним прикріпленням держака до корпуса щітки (ОЕ 941364, БВ 2151971, 05 301644, 05 4244076, 005 5040260, 05 5966771, УМО 98/03097). Нарешті, у О5 5926900 запропоновано виготовляти всю щітку - корпус і щетинки - як цільну деталь при литті під тиском.

Щітки такого типу на практиці використовуються тільки для розчісування волосся, у меншому ступені як одноразові. Для багатьох цілей такі щітки не придатні, оскільки міцність на вигин щетинок, одержуваних литтям с 29 під тиском, неприйнятно мала. На відміну від щетинок, отриманих прядінням, вони не володіють необхідною для Ге) стабільності молекулярною структурою, що в основному характеризується подовжньою орієнтацією молекулярних ланцюжків у рівнобіжному щетинкам напрямку. Тому їх варто розглядати як робочі або чистильні елементи, а не як дійсні щетинки. Відсутність стабільності особливо помітно в зоні з'єднання робочих елементів із держаком, де молекули зовсім позбавлені орієнтації. Унаслідок цього робочі елементи, правильно о встановлені в момент виробництва, після недовгого користування утрачають своє положення і схильні гнутися, Ге») ламатися і не повертатися у вихідне положення (пружне відновлення після вигину). Ця технологія вимагає також, щоб робочі елементи і держак виготовлялися з одного матеріалу. Це веде до росту собівартості, тому що якісні о щетинки можна одержати тільки з матеріалу високої якості. Будь-яка спроба знизити витрати ведедо компромісу се у виборі пластику. При цьому сфера споживання таких щіток залишається вкрай обмеженою. Виконати держак і 3о щетинки чи одні й інші щетинки з різних матеріалів неможливо, особливо з урахуванням вимог до механічної в міцності, коефіцієнту тертя, фарбуванню і т.п.

Відомі також щітки (05 2621639), що містять робочі елементи ("штирі"), що по суті є не щетинками, а штирями, стрижнями, смугами і т.п. Вони отримані литтям під тиском з гуми чи гумоподібного пластику, « наприклад, еластомеру, і мають більший перетин, а часто Її меншу довжину, чим щетинки. Така компактна З конструкція "щетинок" у щітках даного типу необхідна з двох причин: для одержання необхідної стабільності і с зносостійкості і для того, щоб забезпечити достатнє заповнення форми і наступне видалення матеріалу, при

Із» цьому формувальні канали повинні бути не занадто вузькими і не занадто глибокими. Ці "штирі" м'яко впливають на оброблювану поверхню і мають підвищений коефіцієнт тертя, тобто вони мов би погладжують і масажують, а не скребуть. Типова область застосування їх - щітки для волосся, що призначені для поділу й укладання 49 волосся, а шкіру голови лише масажують. Твердість цих елементів забезпечується тільки за рахунок діаметра і це. відносини діаметр-довжина, а також твердості пластику. Щітка по ОБ 2621639 виходить у процесі лиття під со тиском шляхом уведення тонкої гнучкої пластини держака з отворами в прес-форму відповідно, до розташування робочих елементів, причому прес-форма містить множину каналоподібних формувальних порожнин, що і-й сполучаються з отворами у держаку і формують робочі елементи у виді штирів. Протилежна, напірна, сторона

Те) 20 постачена розподільними каналами, що направляють розплав пластику, наприклад, нейлону, в окремі отвори і відповідні формувальні канали. Формувальні канали мають розширення відразу за отворами держака, що с» створюють стовщення по обидва боки тонкої пластини держака для осьової фіксації робочого елемента в обох напрямках. Хоча застосовуваний нейлон має властивості, необхідні для одержання щетинок, вони тут не використовуються, тому що через стовщення не можна одержати подовжню орієнтацію молекул, принаймні, у 29 основи елементів, що чистять. Те ж відноситься і до іншої відомої щітки для волосся (ЕР-В1 0120229), де

ГФ) спочатку формують держак відразу з гільзоподібними конічними виступами, а потім упорскують додатковий юю пластик як ядро усередину цих гільз, де він, упираючись у відкритий кінець гільзи, утворює стовщення. З задньої сторони ядра з'єднані другою пластиною держака з того ж матеріалу. Метою такої технології є в першу чергу забезпечення міцного, вісестійкого з'єднання між обома частинами, при цьому робочі елементи виходять 60 дуже громіздкими.

Чистильні елементи такого типу відомі також для зубних щіток і мітел (5 5040260, 05 5966771). Такі щітки формують із двох частин. Нарешті, відомі зубні щітки (05 1924152, 05 2139242, ОЕ 826440, МО 00/64307), де блок щетинок являє собою сполучення звичайних щетинок з перевіреною чистильною дією і стрижне- чи штиреподібних чистильних елементів з еластичного гумоподібного пластику. бо В основу даного винаходу покладена задача створити спосіб і пристрій для одержання щіткових виробів, у якому можна було б використовувати відомі переваги технології лиття під тиском при забезпеченні якості і споживчих властивостей одержуваних щіткових виробів на рівні властивостей щетинок, отриманих прядінням щетинки. З використанням відомого способу, у якому щетинкоподібні робочі елементи, що знаходяться на держаку, одержують шляхом упорскування розплаву пластику у формувальні канали, поставлена у винаході задача вирішується тим, що: - одержують держак з наскрізними отворами, що діють подібно прядильним філь'єрам і; - отвори, до яких приєднують канали, мають мінімальну ширину « Змм на, принаймні, частині своєї глибини; - причому відношення між цією шириною і довжиною проходження розплаву, обумовлене глибиною 70 наскрізних отворів і довжиною каналів, складає « 1:5, - а розплав пластику впорскують з, принаймні, однієї сторони держака, вхідної сторони розплаву, через отвори в канали з метою формування щетинок.

Зазначене відношення-переважно менше/ дорівнює 1:10. Нижня межа цього відношення може бути близько 1:250.

Спосіб відповідно до винаходу відкриває новий шлях у виробництві щіткових виробів. Опора, на якій знаходяться щетинки і яка може утворювати сам корпус щітки чи його частину, наприклад, у виді вставки і т.п., одночасно служить одноразовим "пристосуванням" для виготовлення щетинок шляхом лиття під тиском. Завдяки динамічним силам і тертю об стінки в отворах утворюється розтягнутий потік, подібний діючому у прядильній філь'єрі, що володіє відносно великим зусиллям зрушення в зоні, що прилягає до стінок. Це змушує молекулярну структуру орієнтуватися в напрямку потоку розплавленого чи пластифікованого матеріалу, продовжуючись у формувальних каналах для щетинок, де відношення між найбільш вузькою частиною наскрізних отворів і довжиною поточного потоку розплаву, обране відповідно до винаходу, оптимізує подовжню орієнтацію молекул.

Це самозміцнення щетинок за рахунок орієнтації молекулярних ланцюжків у подовжньому напрямку особливо яскраво виявляється в частково кристалічних термопластичних матеріалів. Більш того, у противагу щітковим Га виробам, отриманим у цільному виді, щітковий виріб відповідно до винаходу охоплює невелику частину довжини щетинки, а саме її корінь чи основу, у держаку, на який щетинка спирається. Ця коренева зона найбільш слабка о в сенсі твердості, оскільки молекули в ній майже чи зовсім не орієнтовані. Така стабілізація забезпечує не тільки підвищену міцність на вигин, зокрема, міцність від утомленості на вигин, але і більш високу міцність на розтягання. У порівнянні з відомими щітками, виготовленими як цільні вироби, міцність на вигин щетинки, со необхідна при заданому відхиленні, може збільшуватися на 4095 і більш, при цьому значно зростає модуль пружності. Оскільки істотно збільшується і міцність на розтягання, щетинки з великим перетином і великою о довжиною легко віддаляються з прес-форми. ю

У принципі спосіб відповідно до винаходу прийнятний для обробки всіх пластиків, що піддаються литтю.

Однак з урахуванням необхідних властивостей щетинок переважно використовувати термопластичні чи о термопружні матеріали чи їх суміші (сплави), оскільки ці пластики також забезпечують оптимальну орієнтацію /-зче молекул.

У принципі для держака може використовуватися будь-який матеріал, зокрема, пластики, що відрізняються по механічних властивостях від матеріалу щетинок, пластики інших модифікацій, квітів і т.п., а також і « непластичні матеріали - дерево, метал і ін. Наскрізні отвори можна одержувати литтям, плавленням, лазерною обробкою, литтям під тиском, перфоруванням, свердлінням і т.п. у залежності від матеріалу носія. їм може бути - с надане будь-яке розташування. Якщо отвори знаходяться близько друг до друга, що забезпечується способом ц відповідно до винаходу, то і щетинки розташуються більш щільно у виді пучків, смуг чи пакетів. Можна, "» навпроти, робити великі відстані між отворами для розміщення в них індивідуальних щетинок, що відстоять далі друг від друга. Можливо сполучати ці підходи, одержуючи блоки щетинок будь-якої конфігурації. Нарешті, наскрізні отвори можуть мати вісепаралельний профіль, щоб надати подовжній профіль щетинкам. -І У кращому варіанті здійснення винаходу самі наскрізні отвори виконані з поперечним і/чи поздовжнім перетином, і/чи тиск упорскування вибирають так, щоб розплав, проходячи через наскрізні отвори, піддавався

Мн подовжній орієнтації молекул, принаймні, у периферійній зоні щетинок, подібно тому, як це відбувається при с прядінні моноволокон щетинок.

На ступінь подовжньої орієнтації молекул можуть впливати перетин і абсолютна глибина отворів. Чим вужче шо перетин і більше глибина отворів, тим сильніше зрушення при упорскуванні розплаву. На величину зрушення се» впливають також тиск чи швидкість упорскування. Показано, що в способі по винаходу, чим вище швидкість упорскування, тим помітніше зростає міцність на вигин щетинки, особливо якщо врахувати найменшу ширину отвору і відношення між цією шириною і довжиною шляху, проходжуваного розплавом.

На зрушення потоку може також впливати форма наскрізних отворів у радіальному й осьовому напрямку.

Якщо наскрізні отвори мають фігурний перетин, то зусилля зрушення на фігурних ділянках більше, ніж у ядрі і) потоку. При звужуваному перетині від сторони упорскування до протилежної сторони крива швидкості ближче до іме) виходу крутіша. Конічне чи східчасте звуження створює розтягнутий потік, що витягає молекулярні ланцюжки в подовжньому напрямку. во Глибина наскрізних отворів у держаку переважно така, що впорскнуті щетинки охоплюються держаком у тій зоні, де подовжня орієнтація молекул недостатня. Це, наприклад, зона примикання щетинок.

Спосіб відповідно до винаходу дозволяє також упорскувати щетинки різної довжини так, щоб кінці щетинок у готовій щітці утворювали неплоску конфігурацію.

Наскрізні отвори у держаку, діючи подібно прядильним філь'єрам, створюють подовжню орієнтацію молекул 65 незалежно від довжини щетинок так, щоб щетинки різної довжини мали однаково гарне поводження при вигині і відновлювалися після деформації. Формувальні канали для щетинок можна виготовляти з високою точністю,

одержуючи задану топографію готового блоку щетинок відповідно до призначення щітки. У відомих щітках, зокрема, зубних, така топографія досягається прийомами механічної обробки, що не забезпечують високої точності.

Можна також формувати щетинки шляхом упорскування з одержанням кінців різної форми, підганяючи тим самим роботу окремих щетинок чи блоку щетинок у цілому до конкретних умов застосування.

В іншому варіанті здійснення способу розплав пластику направляють через наскрізні отвори в кільцевому режимі з метою одержання порожніх щетинок.

У цьому випадку розплав пластику прокачують у кільцевому режимі через прорізи в канали. Виходять порожні 7/0 щетинки з відкритим або закритим вільним кінцем. У першому випадку вони мають форму каналів, де тертя об стінки забезпечує орієнтацію молекул не тільки по зовнішнім, але і по внутрішніх стінках порожнистої щетинки.

Порожниста щетинка може при бажанні заповнюватися наповнювачами відповідно її призначення.

Як варіант, після формування і видалення порожнистих щетинок з форми в порожнини щетинок упорскують додатково розплав пластику, одержуючи щетинку з ядром, на поверхні якого також забезпечена подовжня /5 орієнтація молекул завдяки зусиллю зрушення на вході в порожню щетинку і тертю об її внутрішню стінку.

Таким чином, одержують складену щетинку, у якій пластикові матеріали підбирають знов-таки відповідно призначенню. Ядро, що заповнює порожнисту щетинку, може складатися з недорогого і/чи твердого матеріалу, зовнішня поверхня якого відповідає призначенню щітки, наприклад, служить робочим шаром для посилення поліруючої чи шліфуючої дії. Зовнішня поверхня може також утворювати більш м'який робочий шар. Коли цей 2о шар зношується, внутрішнє ядро оголюється і служить індикатором зносу, особливо якщо ядро й оболонка мають різні кольори. Внутрішню стінку порожнистої щетинки чи впорскнуте ядро можна також робити фігурними для поліпшення адгезії. Збільшення поверхні веде також до посиленого тертя розплаву об стінки, що додатково сприяє подовжній орієнтації молекул.

Порожнисту щетинку можна виконувати з отворами, через які потім упорскують додатковий розплав, минаючи с об стінки щетинки. Тоді на поверхні щетинки утворюються різні структури в залежності від форми виступів і вибору матеріалу. Виступи можуть мати форму шишки, пальця чи нитки. При правильному підборі розмірів ці отвори і) також діють подібно прядильним філь'єрам.

Можна також спочатку екструдувати ядро щетинки, а потім, принаймні, частково оточити його розплавом пластику, що впорскується, одержуючи порожнисту щетинку. со зо У ще одному переважному варіанті здійснення винаходу на стороні подачі розплаву опори виконують, принаймні, одне поглиблення, що вдається в протилежну сторону, а потім під тиском заповнюють це б» поглиблення, принаймні, частково розплавом пластику, утворюючи щетинки. ю

Це створює відповідний запас розплаву для подачі додаткового розплаву в щетинки в міру необхідності. Крім того, таким чином, задні частини щетинок цілком чи частково з'єднуються між собою і міцно фіксуються проти ме) з5 сил висмикування. Якщо щетинки не приварені до стінок отворів, будь-які сили висмикування передаються на ча цей запас пластику на задній стороні держака і поглинаються ним. Поглиблення може бути виконано безперервним на стороні держака, протилежній щетинкам, чи у виді каналів на деякій відстані друг від друга, утворюючи гратчасту конструкцію, що веде до отворів. Після упорскування матеріалу щетинок задні ділянки щетинок з'єднуються між собою за допомогою гнучких смуг чи грат у поглибленні. Оскільки тільки щетинки « повинні виготовлятися з високоякісного пластику, виходить економічна конструкція, що виконує також і в с декоративну функцію на зворотній стороні держака. . В іншому варіанті держак, що обмежує об'єм, наприклад, принаймні, частково циліндричний держак, а одержують з отворами, що діють подібно прядильним філь'єрам, і екструдують розплав пластику для щетинок через ці отвори зсередини.

Це дозволяє одержувати щетинки з криволінійним держаком, де, на противагу механічним методам -І кріплення, можна домогтися точного вирівнювання і взаєморозташування щетинок, а при бажанні також одержати необхідну топографію кінців щетинок. і Відповідно до одним з варіантів здійснення способу, держака одержують у виді відрізка труби і розплав с пластику для щетинок упорскують через отвори зсередини.

Це дозволяє одержувати круглі щітки, щітки для вій і т.п. з будь-якою топографією поверхонь щетинок, що і, можуть мати різну довжину. За допомогою відомих прийомів здійснити це в достатньому ступені на круглих сю щітках неможливо.

Якщо закрити трубчастий перетин з одного кінця, то способом відповідно до винаходу можна одержувати туалетні щітки, щітки для миття пляшок і т.п. 5Б Порожній простір, утворений держаком, можна, принаймні, частково заповнювати розплавом пластику для щетинок. Якщо опора має малий поперечний переріз, як у випадку щіток для вій, держак можна заповнювати (Ф, цілком, щоб одержати масивний предмет. При великих перетинах можна заповнювати лише окремі ділянки, що ка сприймають найбільші навантаження. Можна також надавати частковому наповненню пластиком форму зміцнюючих ребер і т.п. чи каналів для подачі чи відводу матеріалу між щетинками. 60 Держака переважно одержують із пластику литтям під тиском. Його можна виготовити заздалегідь і помістити в прес-форму, забезпечену каналами.

В іншому кращому варіанті здійснення способу держак і щетинки одержують багатокомпонентним литтям під тиском, у якому після упорскування держака з отворами впорскують через отвори розплав пластику для щетинок. 65 Таким чином, можна одержувати держак і щетинки в одній прес-формі. У багатьох випадках вони утворюють цільну щітку. При бажанні можна одержувати держак з матеріалом для щетинок у багатокомпонентному екструдері чи в дві чи більш стадій упорскування для того, щоб покрити також і задню сторону опори щетинок з метою одержання корпуса великих розмірів чи одночасного виготовлення ручки, рукоятки і т.п. Корпус держака і щетинки можна одержувати з різних пластиків, з наповнених чи не наповнених пластиків чи з пластиків різного

Кольору.

Отвори у держаку можуть бути виконані співвісно з каналами чи під кутом до них так, щоб надати щетинкам будь-яку необхідну орієнтацію щодо корпуса готової щітки.

Переважно отворам надають конічний перетин від сторони введення розплаву до протилежної сторони, бажано східчасте, щоб одержати профіль по типу прядильної філь'єри. 70 Отвору можуть також забезпечуватися вхідними ухилами на стороні введення розплаву, щоб розширити і стабілізувати корінь щетинки усередині держака й у той же час одержати розтягнутий потік.

Більш того, отвори можуть бути постачені буртиками на стороні введення розплаву і/чи на протилежній стороні, де внутрішній буртик разом із пластиком, що заповнює поглиблення, дозволяє поглибити ніжку щетинки, тоді як зовнішній буртик полегшує зв'язування матеріалу щетинок і держака по більшій довжині. Те й інше /5 забезпечує зусилля зрушення на більшій довжині шляху через держак.

Отвори у держаку переважно мають подовжній і/чи поперечний профіль. Це дозволяє одержувати фігурну зовнішню робочу поверхню щетинки в залежності від призначення щіткового виробу. Збільшена площа поверхні також створює більше тертя об стінки і тим самим - зусилля зрушення.

Держак може складатися з одного чи, принаймні, у деяких місцях, декількох шарів або може бути

Виготовлений з поверхневих сегментів з різних матеріалів. Він може бути плоским чи мати будь-як кривизну.

Щетинки також можна одержувати з, принаймні, двох різних пластиків.

У кращому варіанті здійснення винаходу наскрізні отвори у держаку виконані відповідно до розміщення щетинок у готовому блоці щетинок щіткового виробу, де, як відзначалося вище, можна вибирати розташування у виді пучків, смуг, пакетів чи окремих щетинок або їхніх різних сполучень. сч

У наступному кращому варіанті здійснення винаходу щетинки, що впорскуються через держак, потім витягають, що саме по собі відомо для стрижневидних робочих елементів (ОЕ 2155888). Це можна здійснити і) відразу після упорскування й усередині прес-форми шляхом відповідного зсуву форми або ж при наступній після упорскування операції. Крім того, знакоперемінні згинаючі сили дозволяють підвищити гнучкість щетинок, сприяючи орієнтації молекул. Тим самим створюється запас міцності на вигин при наступній експлуатації с зо щетинок.

Щоб полегшити витягування шляхом додавання розтяжних зусиль, можна упорскувати виступи, наприклад, б» стовщення, на кінцях щетинок. Витягування здійснюється силами, що розтягують, у проміжку між держаком і ю виступом, що дозволяє одночасно деформувати стовщення, сполучаючи їх із щетинками. Можливо також екструдувати виступи, що з'єднують між собою всі чи деякі щетинки, а потім відокремлюються. Витягування ме) зв Можна здійснювати в одну чи кілька стадій для того, щоб зменшити сили, що розтягують, на кожній зі стадій. ї-

Можна обмежувати витягування окремими ділянками щетинки.

Замість витягування чи на додаток до нього можна здійснювати стабілізацію - термічну, хімічну або шляхом модифікування пластику.

Впорскнуті щетинки тим самим знаходять стабільність на рівні екструдованих чи випрядених щетинок. «

Якщо опора і щетинки виконані з одного пластику, то можна регулювати процес лиття під тиском таким в с чином, щоб щетинки приварювалися до опори. Це можливо й у випадку застосування різних пластиків, що володіють достатньою спорідненістю друг до друга. Тоді матеріали держака і щетинок підбирають чи ;» модифікують для того, щоб вони витримували відповідну напругу, оскільки для щетинок звичайно застосовують термопласти більш високої якості. При приварюванні чи при плавленні щетинок до опори одержують з'єднання без зазорів. Така щітка відповідає найвищим гігієнічним вимогам, наприклад, до зубних, терапевтичних щіток чи -І щіток, що служать для обробки харчових продуктів. Додатковою перевагою може бути виготовлення щетинок і/чи опори з пластику з антибактеріальними властивостями. о Принаймні, щетинки можуть бути виготовлені з пластику, що впливає на їхню хімічну, фізичну, механічну чи с споживчу властивості. Такий пластик може бути наповненим, наприклад, частками, волокнами і т.п. Волокна в наповненому розплаві також витягаються в подовжньому напрямку при упорскуванні через отвори, тим самим ік додатково підсилюючи самозміцнення щетинки за рахунок орієнтації молекул. Волокна чи наповнювачі можна сю домішувати до полімеру розплаву чи модифікувати, щоб підвищити його точку плавлення так, що вони залишаються в розплаві у твердому стані і структурують поверхню щетинки. Якщо точки плавлення матеріалів щетинок і волокон близькі, поліпшується зв'язок між ними за рахунок поверхневого розплавлювання. 5Б Стабілізуюча дія волокон особливо велика, якщо вони отримані з пряденого моноволокна.

Винахід також відноситься до пристрою для одержання щіткових виробів з, принаймні, одним держаком і (Ф, розташованими на ньому щетинками з пластику, що піддається литтю, що містить прес-форму з вхідним каналом ка для розплаву пластику, сполучного простору для держака і формувальних каналів, що відходять від зазначеного простору, у які впорскується розплав. Відомий пристрій подібного типу для лиття виготовлених заодно держака і во щетинкоподібних робочих елементів (В 2151971 А).

Відповідно до першого варіанта здійснення винаходу такий пристрій відрізняється тим, що держак з отворами, виконаними аналогічно прядильним філь'єрам і маючи мінімальну ширину на, принаймні, частині своєї довжини, менше/рівної Змм, вставляється в порожнину, до якої прилягають наскрізні отвори, так, що наскрізні отвори сполучаються з формувальними каналами і зв'язують формувальні канали з каналом подачі для 65 екструдування розплаву пластику у-формувальні канали, причому відношення між найменшою шириною наскрізних отворів і сумарною довжиною каналів і глибиною наскрізних отворів менше/дорівнює 1:5, переважно менше/дорівнює 1:10-1:250.

Отвору у держаку з будь-якого матеріалу виконані литтям, литтям під тиском чи механічною обробкою, і держак вставляється в порожнину прес-форми так, що отвори розташовані перед каналами і переважно прямо сполучені з ними, утворюючи зв'язок між каналом подачі розплаву пластику і формувальних каналів для щетинок. У циклі упорскування розплав надходить з каналу подачі в порожнину прес-форми і через отвори держака у формувальні канали. Молекули розплаву чи пластифікованого матеріалу в отворах орієнтуються в подовжньому напрямку завдяки їхнім властивостям прядильних філь'єр. Коренева частина щетинок з менш вираженою орієнтацією і, відповідно, меншою міцністю на вигин і розтягання, примикає до держака. 70 В іншому пристрої відповідно до винаходу частина багатомісної прес-форми містить другий канал подачі розплаву пластику, що відкривається в порожнину прес-форми для екструдування держака з наскрізними отворами, що діють аналогічно прядильним філь'єрам, і декількома шпильками, що переставляються, відповідній кількості отворів, що на першій стадії упорскування проникають через порожнину для держака і закривають формувальні канали і які виводяться з порожнини на другій стадії упорскування. На першій стадії упорскується /5 держак з отворами. Після видалення шпильок на другій стадії впорскують щетинки через отвори, що відкрилися.

Або можна передбачити засіб для переміщення держака, вставленого в порожнину прес-форми, у положення, при якому отвори приблизно сполучаються з формувальними каналами і зв'язують формувальні канали з каналом подачі з метою упорскування розплаву пластику у формувальні канали.

У третьому варіанті спочатку в порожнину прес-форми упорскується держак, можливо, у кілька стадій, а потім він установлюється перед другою прес-формою, що містить формувальні канали для щетинок, після чого через держак впорскується розплав для одержання щетинок.

В усіх зазначених варіантах виконання пристрою держак виконаний із придатного для лиття пластику з отворами, аналогічними прядильним філь'єрам, сформований у відповідній порожнині прес-форми і потім, як у відомому процесі багатокомпонентного лиття під тиском, другий пластик для щетинок впорскується в ту ж форму с ов чи в додаткову прес-форму після переміщення держака чи прес-форми з держаком. Такий цикл залишає досить часу для пристосування пристрою для лиття під тиском. Якщо пластикові матеріали держака і щетинок мають і) достатню спорідненість, вони зварюються в зоні отворів. У будь-якому випадку наскрізні отвори мають мінімальну ширину на, принаймні, частині своєї довжини, що менше/дорівнює Змм, а відношення цієї ширини до сумарної глибини отворів і довжині каналів менше/дорівнює 1:5, переважно « 1:10. При цьому досягаються ті ж с

Зо переваги, що й у вищеописаному пристрої.

В усіх варіантах пристрою можна передбачити виконання у держаку, принаймні, одного поглиблення на о стороні каналу подачі, відкіля починаються отвори, що приймає частину розплаву пластику для щетинок. ю

Або держак заздалегідь виготовляється з поглибленням і потім вставляється в порожнину прес-форми, або поглиблення робиться в опорі в ході упорскування першого компонента. При наступному упорскуванні щетинок о поглиблення, принаймні, частково заповнюється другим компонентом, що утворює щетинки, з метою з'єднати че основи щетинок між собою. Тут під "поглибленням" мається на увазі порожнина будь-якого типу, що служить для з'єднання щетинок. Воно може цілком охоплювати задні частини всіх щетинок або складатися по суті з окремих містків, розташованих у виді грат і з'єднуючих щетинки. Запас розплаву в поглибленні може подавати додатковий розплав до щетинок при прикладенні тиску до прес-форми. У твердому стані він забезпечує позитивне з'єднання « між містками і держаком і сприймає, принаймні, частину сил витягування, що впливають на щетинку. Він також с може разом із держаком утворювати корпус щітки. Оскільки держак затиснутий у прес-формі, розплав пластику й для щетинок можна впорскувати під високими тисками, навіть коли держак ще не застиг чи виконаний з «» податливого пластику, наприклад, еластомеру, оскільки аналогічні прядильним філь'єрам отвори зберігають свою форму.

Крім того, принаймні, у частини формувальних каналів перетин їхніх усть, звернених до держака, може -І звужуватися на конус щодо перетину відповідного отвору, що веде до додаткового обтиснення потоку розплаву і відповідно подовжньому орієнтуванню молекул. о Формувальні канали можуть мати різну довжину, щоб одержувати фігурну робочу поверхню на кінцях с щетинок готового блоку щетинок. Отвори можуть знаходитися на різних відстанях друг від друга і мати різні 5р перетини, що дозволяє одержувати більш-менш щільне розташування щетинок, якщо потрібно, з різною міцністю о в готовому блоці щетинок. се» Обриси кінців формувальних каналів можуть розрізнятися, наприклад, можуть бути більш-менш сферичними чи сходитися в точку. Формувальний канал може також закінчуватися декількома тонкими капілярними каналами для одержання пальчикових щетинок.

У наступному варіанті пристрою формувальні канали відкриваються своїми кінцями в розширену порожнину з утворенням голівки щетинки збільшеного перетину чи виступу на кінці щетинки. В останньому випадку іФ) передбачений засіб для збільшення відстані між держаком і виступом, щоб розтягувати впорскувані через ко держак щетинки.

Подібно витягуванню моноволокон, пристрій відповідно до винаходу дозволяє поліпшувати якість литих бо щетинок після їх формування шляхом збільшення подовжньої орієнтації молекул полімеру за рахунок наступного витягування всієї чи частини довжини щетинки. Це надає щетинці відмінну міцність на вигин, зокрема, міцність від утомленості на вигин, і тим самим підвищений модуль пружності. Тим самим навіть литі щетинки зберігають форму після тривалої експлуатації. Поліпшується також поверхнева міцність, і навіть локалізовані зовнішні сили при користуванні не викликають дефектів поверхні, здатних привести до поломки. Це особливо відноситься 65 до кристалічних чи частково кристалічних полімерів, а у відповідній ступені і до більш-менш аморфних полімерів.

В особливо кращому варіанті здійснення винаходу засіб для збільшення відстані являє собою засіб для відкривання і закривання прес-форми. У залежності від необхідного чи можливого подовження щетинки і від величини перетину більша чи менша частина довжини ходу відкривання прес-форми може використовуватися для витягування. Після витягування виступи на кінцях щетинки, що утворилися при литті під тиском, відокремлюються і віддаляються. Вільні кінці щетинок можна піддавати механічній обробці, наприклад, шліфуванню, або округляти чи заточувати на конус іншим способом. Якщо виступи утворені тільки на одному кінці кожної окремої щетинки, їх також можна деформувати в пучок щетинок при витягуванні.

У ще одному кращому варіанті здійснення винаходу в стінках порожнини прес-форми, протилежних формувальним каналам, виконані шпилькоподібні повзунки, що можуть вводитися через отвори держака у 7/0 формувальні канали без контакту з їхніми стінками, утворюючи кільцеві простори між собою й отвором, і відводитися після упорскування розплаву пластику через кільцевий простір з утворенням порожніх щетинок, причому формувальні канали і/чи шпильки виконані так, що порожні щетинки виходять відкритими чи закритими.

На другій стадії упорскування в порожню щетинку чи її частину вводиться додатковий розплав пластику і виходить щетинка з ядром.

Подібні прядильним фільєєрам отвори у держаку переважно сполучаються з формувальними каналами прес-форми. Вони також можуть підводитися під кутом стосовно відповідного наскрізним отворам держака.

Можливі сполучення того й іншого.

У наступному кращому варіанті здійснення винаходу порожнина для відливка держака з наскрізними отворами містить формувальні елементи для утворення буртиків, що створюються з однієї чи обох сторін отворів го так, що виходять подовжені наскрізні отвори чи вхідні і/чи вихідні ухили отворів. Це служить у першу чергу для забезпечення потрібного напрямку потоку з досягненням необхідної подовжньої орієнтації молекул.

Особливо в тонких держаках вони також збільшують довжину закріплення щетинок у держаку.

Наскрізні отвори і формувальні канали можуть мати подовжній і/чи поперечний профіль. Подовжній профіль служить для надання щетинці відповідної форми і для збільшення зусилля зрушення. Поперечний профіль у сч ов наскрізних отворах призначений для поліпшення прикріплення основи щетинки, а у формувальних каналах - для надання щетинці відповідної форми. і)

Перетин формувальних каналів переважно безперервно звужується до кінця, щоб додати щетинці кути згину, що змінюються по довжині. Це також полегшує видалення щетинок із прес-форми.

Формувальні канали можуть звужуватися до кінця безперервно або східчасто. Кожна ступінь створює с зо розтягнутий потік, що сприяє вирівнюванню молекул. Готова щетинка набуває східчасті обриси.

Додаткову формувальну порожнину можна одержати чи зробити доступною декількома шляхами. Це може б» бути багатомісна форма чи друга прес-форма, що сполучається з першою. Разом із держаком вона утворює ю формувальний простір для екструдування корпуса щітки, а при бажанні також ручки чи рукоятки таким чином, що готовий щітковий виріб може бути отриманий в одній багатомісній прес-формі. ме)

У найбільш кращому варіанті здійснення винаходу частина прес-форми, у якій знаходяться формувальні ї- канали, містить рівнобіжні шаруваті плити, утворюючи із сусідніми плитами один чи кілька формувальних каналів, причому плити можна відокремлювати друг від друга при видаленні щетинок із прес-форми.

Для дуже тонких і довгих щетинок необхідні формувальні канали відповідної довжини і дуже вузького перетину, які можна одержувати відомими способами - свердлінням, ерозією і т.п. Багатошарова конструкція « прес-форми відповідно до винаходу дозволяє кожній фігурній плиті утворювати лише частину формувального пт») с каналу. Ці відкриті канали легко виходять відомими способами обробки металу - фігурним шліфуванням, електроерозійним шліфуванням, лазерною обробкою і т.п. Відкриті канали пари сусідніх фігурних плит ;» взаємодіють, утворюючи єдиний фігурний канал. Багатошарова структура дозволяє, починаючи з однієї сторони прес-форми, злегка зміщати окремі фігурні плити друг щодо друга, що спрощує видалення щетинок із прес-форми. Досить розвести їх на декілька мікрон. -І Ще один кращий варіант здійснення винаходу передбачає установку в тій частині прес-форми, де знаходяться формувальні канали, шаруватих плит поперек формувальних каналів так, щоб їх можна було о зміщати по окремості чи групами в напрямку формувальних каналів і/чи поперек його. с Істотною перевагою такої конструкції є можливість вентиляції формувальних каналів у площинах розділу між плитами так, що повітря, що знаходиться у формувальному каналі, легко відсмоктується в декількох місцях при ік надходженні в канал впорскнутого на високій швидкості розплаву, і при цьому не потрібні спеціальні 4) вентиляційні отвори на кінці формувального каналу, що спотворюють форму кінців щетинок. Така конструкція має ще і ту перевагу, що видалення щетинки з прес-форми можливо шляхом послідовного розсовування плит, починаючи з тієї, що знаходиться наприкінці формувального каналу, і при цьому послабляються сили, що

Впливають на щетинку при видаленні з прес-форми, хоча вони і залишаються локалізованими.

Ця шарувата конструкція плит і спосіб їх розведення можуть також використовуватися для східчастого (Ф, витягування впорскнутих щетинок, обмежуючи при цьому, якщо потрібно, тільки визначеними ділянками ка щетинки.

Поперечне розведення плит може використовуватися для згинання щетинок шляхом їхнього витягування бор близько до поверхні. Згинання поперемінно в різні сторони надає щетинкам додаткову гнучкість, дозволяючи поліпшити їхнє поводження при вигині і здатність повертатися у вихідне положення. За допомогою поперечного розведення можна також здійснювати різання щетинок, зокрема, за допомогою плити, що приймає кінці формувального каналу.

Більш того, ця шарувата конструкція дозволяє здійснювати заміну окремих плит, зокрема, тієї, що утворює 65 кінець формувального каналу. Цю плиту можна заміняти плитою, що утворює іншу конфігурацію порожнини на кінці формувального каналу, і тим самим вносити зміни в конфігурацію кінців щетинок. Ця кінцева плита може,

зокрема, утворювати порожнину для формування виступів на щетинках, що сприяють витягуванню. Інші плити також можна заміняти, варіюючи конфігурацію тих чи інших ділянок щетинки.

Для видалення з прес-форми щетинок з фігурними кінцями, принаймні, плита, що утворює кінець формувального каналу, складається з рівнобіжних шаруватих сегментів, причому кожний із сусідніх сегментів утворює формувальний канал чи ряд формувальних каналів так що сегменти можна розводити з метою видалення кінців щетинки з прес-форми.

Відповідно до додаткового варіанта здійснення винаходу прес-форма з формувальними каналами, принаймні, частково складається з концентричних елементів, що утворюють формувальні канали і мають 7/о Відповідну концентричну конфігурацію своїх звернених друг до друга поверхонь. Це дозволяє зводити щетинки в пучки і т.п., причому при бажанні тільки в деяких частинах блоку щетинок.

Спосіб і пристрій відповідно до винаходу уперше відкривають можливість повної автоматизації виробництва.

Тут немає ніяких напівфабрикатів, і по суті із сировини відразу виходить готовий виріб. Матеріали держака і корпуса щітки надходять зі складу сировини (гранульований пластик, барвники й інші добавки) у машину для /5 лиття під тиском, переважно багатомісну. Щетинки виготовляються не окремо, а в тій же прес-формі, наприклад, на другій стадії процесу. Система керування може включати автоматичну заміну всіх чи деяких інструментів. По суті можна починати виробництво партії виробів відразу після одержання замовлення і поставляти її точно в термін.

Нарешті, винахід відноситься до щіткового виробу, що містить держак і щетинки, отримані литтям під тиском 2ор З термопласта чи реактопласту і знаходяться на держаку, який відрізняється тим, що держак містить, принаймні, один отвір, що має найменшу ширину « Змм на, принаймні, частині своєї довжини, у кожнім отворі знаходиться одна наскрізна щетинка з максимальною шириною поперек своєї осі « Змм, причому відношення цієї поперечної ширини до довжини щетинки складає « 1:5, переважно « 1:10-1:250. Перетин щетинок переважно відповідає перетину наскрізних отворів, але може бути і менше його. Ге!

Більш того, принаймні, частина щетинок може бути порожнистою, а їхні вільні кінці - відкритими чи о закритими. Вони також можуть оточувати ядро щетинки, що заповнює її і переважно виконане з іншого пластику.

Порожниста щетинка може також бути перфорована, і через ці перфорації щетинка може заповнюватися ядром, що утворює при цьому зовні щетинки штиревидні виступи з більш м'якого чи більш твердого матеріалу.

В іншому варіанті здійснення винаходу, принаймні, частина щетинок містить пальцевидні виступи, утворені со прямо на цільній щетинці, чи у випадку порожнистої щетинки, одержувані упорскуванням матеріалу ядра щетинки через відповідні перфорації. Ф

Переважно, принаймні, частина щетинок містить пластик, наповнений частками і/чи волокнами. У той часяк М) волокна в першу чергу додатково підсилюють щетинки, самоукріплені за рахунок подовжньої орієнтації молекул, порошкоподібні наповнювачі вибираються в залежності від призначення, наприклад, вони здійснюють абразивну о чи поліруючу дію на поверхні щетинки. Частки можуть бути також офарблюючими пігментами, діючими /-Їча речовинами і т.п., наприклад, порошкоподібні частки, що здійснюють гігієнічну чи терапевтичну дію при контакті з вологою.

Відповідно до ще одного варіанта здійснення винаходу, принаймні, частина щетинок має структуру, що « проходить по суті паралельно осі й зменшує дію вторинних сил зв'язування поперек орієнтації молекул для того, щоб при випадковому механічному тиску чи при користуванні щітковим виробом щетинки розщеплювалися - с уздовж своєї структури на прапорці, пальці і т.п. ц Більш того, принаймні, частина щетинок може бути виконана з електропровідного пластику для того, щоб "» створювати електричні чи магнітні поля на інших ділянках щетинок, зокрема, при користуванні. Щетинки можуть також складатися з прозорого світлопровідного пластику, переважно тільки в зоні ядра. Світло, що попадає ззаду, наприклад, лазерне, переноситься до кінців щетинки, запускаючи фотохімічні реакції і т.п. -| Відповідно до ще одного варіанта здійснення винаходу, держак містить, принаймні, одне поглиблення. Від с кожного поглиблення відходить, принаймні, один отвір, а поглиблення заповнюється пластиковим матеріалом щетинок. (9) Поглиблення може бути суцільним решетовидним, чи у формі смуг чи грат, заповнюваних матеріалом с 50 щетинки при упорскуванні щетинок, звідкіля потім розплав упорскується через отвори, утворюючи опорну структуру у виді смуг чи грат для щетинок на задній стороні носія, що може бути жорсткою чи гнучкою у сю залежності від конфігурації і розмірів.

Опора і/чи щетинки може складатися з різних пластиків, що відповідають суперечливим вимогам до держака і щетинок.

Принаймні, ділянки держака можуть бути багатошаровими, зокрема, принаймні, частково складатися з гнучкого і/чи еластичного пластику, що дозволяє пристосування до оброблюваної поверхні. о Оскільки держак і щетинки з'єднані без зазорів, щіткові вироби задовольняють самим жорстким гігієнічним іме) вимогам, що ще підсилюється, якщо щетинки і/чи держак виконані з матеріалу з антибактеріальними властивостями. 60 Далі винахід докладно описується з посиланнями на деякі варіанти здійснення винаходу, представлені на кресленнях, причому Фіг.1-4 відносяться до відомого рівня техніки.

Фіг.1 - частковий розріз держака, виготовленого відомим способом разом із щетинками як цільний виріб;

Фіг.2 - збільшений вид деталі ІІ на Фіг.1;

Фіг.3 - частковий розріз, аналогічний представлений на Фіг.17, першого варіанта виконання щіткового 65 виробу, отриманого відповідно до винаходу;

Фіг.4 - збільшений вид деталі ІМ на Фіг.3;

Фіг.5 - поперечний розріз держака до розміщення в ньому щетинок;

Фіг.6 - збільшений вид деталі МІ на Фіг.5 після упорскування щетинок;

Фіг.7 - поздовжній розріз варіанта виконання у виді мітли;

Фіг.8 - поздовжній розріз іншого варіанта виконання, аналогічного Фіг. 7;

Фіг.9 - частковий розріз циліндричної щітки;

Фіг.10 - збільшений вид деталі Х на Фіг.9;

Фіг.11 - частковий розріз голівки щітки;

Фіг.12 - вид плоскої щітки з частковим вирізом; 70 Фіг.13 - схематичний вид зверху блоку щетинок квадратної щітки;

Фіг.14 - перетин ХІМ-ХІМ на Фіг.13;

Фіг.15 - збільшений вид деталі ХМ на Фіг.14;

Фіг.16-19 - часткові розрізи держака з різними геометричними формами отворів;

Фіг.20 - вид зверху блоку щетинок голівки зубної щітки;

Фіг.21 - поздовжній розріз ХХІ-ХХІ голівки зубної щітки по Фіг.20;

Фіг.22 - вид зверху іншого варіанта виконання держака в голівці зубної щітки;

Фіг.23 - поздовжній розріз голівки зубної щітки по Фіг.22;

Фіг.24 - збільшений вид деталі ХХІМ на Фіг.23 до упорскування щетинок;

Фіг.25-29 - часткові розрізи держака з впорскнутими щетинками в різних варіантах виконання отворів;

Фіг.30 - частковий розріз держака з щетинками різної конфігурації;

Фіг.31 - частковий розріз держака з впорскнутою порожнинною щетинкою;

Фіг.32 - частковий розріз з іншим варіантом щетинки, аналогічний Фіг.31;

Фіг.33 - схематичне зображення напірної сторони прес-форми з формувальними каналами різних конструкцій;

Фіг.34 - частковий перетин Фіг.33; сч

Фіг.35 - схематичний вид у перспективі частини прес-форми по Фіг.33;

Фіг.36 - розріз багатомісної прес-форми у фазі упорскування; і)

Фіг.37 - збільшений вид деталі ХХХМІ! на Фіг.36;

Фіг.38 - прес-форма по Фіг.36 по завершенні фази упорскування в ході витягування щетинок;

Фіг.39 - збільшений вид деталі ХХХІХ на Фіг.38; со зо Фіг.40 - розріз прес-форми з формувальними каналами в кожній фазі упорскування;

Фіг.41 - прес-форма по Фіг.40 у ході видалення відливка; Ме)

Фіг.42 - прес-форма по Фіг.42 у ході часткового видалення відливка; ю

Фіг.43 - інший варіант виконання прес-форми по Фіг.40 у фазі упорскування;

Фіг.44 - прес-форма по Фіг.43 у фазі початкового видалення; ме)

Фіг.45 - прес-форма по Фіг.43 у фазі продовженого видалення; ї-

Фіг.46 - наступний варіант виконання прес-форми у фазі упорскування;

Фіг.47 - прес-форма по Фіг.46 у ході витягування щетинок;

Фіг.48 - інший варіант виконання прес-форми з формувальними каналами у фазі упорскування;

Фіг.49 - прес-форма по Фіг.48 у ході витягування щетинок; «

Фіг.50 - частковий розріз держака з впорскнутими щетинками; з с Фіг.51 - частковий розріз держака з впорскнутими щетинками; . Фіг.52 - частковий розріз складеної щетинки; и?» Фіг.53 - частковий розріз іншого варіанта складеної щетинки, аналогічний Фіг.52;

Фіг.54 - третій варіант складеної щетинки;

Фіг.55-58 - різні варіанти формувальних елементів прес-форми в розрізі; -І Фіг.59-62 - часткові поздовжні розрізи формувальних елементів по Фіг.55-58;

Фіг.63-68 - різні розрізи інших варіантів виконання складених щетинок; о Фіг.69 - розріз щетинки, що розщеплюється. с Фіг1 і 2 - часткові розрізи щіткового виробу, наприклад, в області голівки зубної щітки, отриманої відомим способом лиття під тиском як цільний виріб (див., наприклад, ОЗ 5926900). Вона містить держак 1 і ік рівнобіжні щетинкоподібні робочі елементи у виді "стрижнів" чи "штирів", що відходять від держака і конічно 4) звужуються до свого вільного кінця. Опору і робочі елементи виготовляють у прес-формі, порожнина якої відповідає готовому виробу. При подачі розплаву пластику в напрямку стрілки З спочатку заповнюється частина порожнини, що утворює опору, а потім заповнюються формувальні канали для робочих елементів 2, завдяки ов Чому виходять робочі елементи з великим діаметром і відносно малим відношенням діаметра до довжини.

Молекули полімеру в розплаві мають неправильну, вузлувату структуру, що у цілому залишається такою і в (Ф) області держака 4. Як видно на перехідній ділянці 5, молекулярні ланцюжки здобувають до деякої міри ка подовжню орієнтацію, коли попадають у формувальні канали для робочих елементів 2, за рахунок зменшення перетину. Тертя об стінки створює зусилля зрушення на подальшому шляху розплаву, що також до деякої міри бо сприяє орієнтації молекул, принаймні, у зовнішній зоні поблизу поверхні стрижневидного робочого елемента.

Ступінь подовжньої орієнтації відіграє вирішальну роль у забезпеченні пружності при вигині, міцності від утомленості на вигин і відновлення вихідного положення елементів, що чистять. Як показано на Фіг.2, найслабшим місцем робочого елемента 2 є перехідна ділянка 5 до держака 4, оскільки орієнтація молекул там зовсім недостатня і, більш того, узагалі має місце на подальших відрізках тільки поблизу поверхні. 65 Відповідно до винаходу, як показано на Фіг.3-4, спочатку формують держак 6 з наскрізними отворами 7 по типу прядильних філь'єр. В ідеалі такі наскрізні отвори мають форму сопел, як прийнято в техніці прядіння.

Однак вони можуть мати і більш просту геометрію, аби досягалася, як при прядінні, головна мета - самозміцнення за рахунок подовжньої орієнтації молекул, що починається вже в наскрізних отворах.

Держак 6 у представленому варіанті містить поглиблення 8 на задній стороні, через яке проходять наскрізні отвори 7. Розплав пластику для щетинок 9 впорскують у поглиблення 8 з напірної сторони, показаної стрілкою 3, і одночасно впорскують його Через наскрізні отвори 7 у формувальні канали (не показані) прес-форми, що буде описана нижче. Щетинки 9 рівномірно зчіплюються з пластиком 10, що заповнює поглиблення 8, як показано, зокрема, на Фіг.4. Оскільки наскрізні отвори за формою подібні прядильним філь'єрам, неорієнтовані молекули 11 одержують попередню орієнтацію при вході в отвори 7 і на подальшому шляху розплаву майже цілком 7/0 Витягаються в подовжньому напрямку ще до виходу з держака 6. Відповідне самозміцнення (за рахунок орієнтації молекул) надає щетинкам 9 властивості, близькі до властивостей щетинок, отриманих екструзією чи прядінням моноволокон.

На Фіг.5 показаний цілком держак 6. Він може утворювати корпус щітки чи, принаймні, частину такого і тому має відповідну конфігурацію. Він постачений рядом наскрізних отворів 7, що відповідають блоку щетинок готової /5 Щітки, кожен з яких призначений для однієї щетинки. Наскрізні отвори виконані у виді прядильних філь'єр (ідеальний випадок представлений на Фіг.б). У термінології прядильного виробництва розплав пластику утворіоє"упоглибленні 8 так звану прядильну подушку 12, що надходить у вхідну лійку у виді конічно звуженого перетину 13. Ця вхідна лійка відкривається в направляючу зону 14 (інакше називану зоною зрушення) циліндричного перетину, а та через перехідну конічну ділянку 15 відкривається в так називану зону вирівнювання 16 зменшеного перетину. Відношення діаметра до довжини в зоні вирівнювання складає від 1:1 до 1:6. Отвір 7 такої форми забезпечує оптимальне витягування і подовжню орієнтацію молекул у щетинці 9.

Щоб одержати щетинкоподібну структуру, найменша ширина наскрізних отворів 7, наприклад, у зоні вирівнювання 16, повинна бути «х Змм. Відношення між довжиною щетинки і найменшим перетином отвору 7 повинне бути « 1:5, переважно « 1:10 і може досягати 1:250. Експериментально показано, що в отворі, що має с гр тільки зону вирівнювання 16, конічна вхідна ділянка якої звужується до діаметра цієї зони, при відношенні діаметра до довжини 1:4 збільшуються швидкість упорскування і тертя об стінки розплаву, що відмінно само і) зміцнює щетинку. При більших відношеннях діаметра до довжини, наприклад, 1:1, полегшується застосування більш тонкого, а, отже, більш гнучкого держака.

При конфігурації отвору 7 відповідно до Фіг.б вхідний діаметр лійки 8,5мм і діаметр зони вирівнювання со 0,5мм збільшують швидкість плину розплаву в 28,5 разів. Чим вище швидкість, тим крутіше крива розподілу швидкостей і яскравіше виражене зусилля зрушення, що збільшується ще за рахунок конічних переходів. б

Плавильна подушка 12 відповідно до Фіг.б у звичайному прядінні волокон служить джерелом розплаву. юю

Відповідно до винаходу вона також є джерелом розплаву при упорскуванні щетинок 9 і засобом додаткового розподілу. Більш того, додатковий розплав надходить у наскрізні отвори 7 і далі у формувальні канали в міру о необхідності під дією звичайного ливарного тиску, забезпечуючи повне заповнення форми. Ця подушка також рч- утворює частину конструкції готового щіткового виробу після упорскування, що включає щетинки 9, складаючи разом із держаком шарувату структуру, показану на Фіг.3. Або ж поглиблення 8 може розділятися по довжині носія 6 з утворенням рівнобіжних містків чи грат, з якими з'єднуються щетинки 9. У випадку грат з'єднання « може мати місце в точках перетинання.

На Фіг.7 схематично представлений варіант виконання щітки, у якому держак 6, як і на Фіг.З і 5, має форму - с пластини і постачений наскрізними отворами 7, через які впорскуються щетинки 9. Задня сторона держака 6 ц заповнена пластиком щетинок 9 і з'єднана з корпусом мітли 17 механічним шляхом чи литтям під тиском. Корпус "» 17 охоплює краю держака 6 і містить по центрі держак 18 для ручки мітли. Варіант відповідно до Фіг.8 по суті відповідає Фіг.7, однак держак 19 ручки виконаний з того ж матеріалу, що щетинки 9, і відлитий заодно з ними.

На Фіг.9 показана щітка для вій, у якій держак 20 має по суті форму труби і закритий із закругленого -І кінця. Трубчастий держак 20 містить вузькі наскрізні отвори 21 у виді прядильних філь'єр (Фіг.10). Розплав с для щетинок впорскують у трубчастий держак 20, і через наскрізні отвори 21 він попадає у формувальні канали (не показані) прес-форми, утворити тісно скупчені тонкі щетинки 9. При цьому трубчастий держак 20 цілком с заповнюється розплавом пластику з одержанням зміцнюючого його циліндричного ядра 21. Держак 20 і/чи ядро 21 можуть одночасно утворювати ручку з правої сторони Фіг.9. ї-о Держак 22 у варіанті по Фіг.11 являє собою короткий циліндр із закругленим кінцем і наскрізними, с» розходячими по суті радіально отворами 7. Відношення діаметр-довжина в наскрізних отворах складає порядку 171. їв цьому випадку розплав пластику для щетинок 9 надходить зсередини і проникає через наскрізні отвори 7 назовні, утворюючи тим самим щетинки 9. Окремі щетинки У можна робити порожніми, щоб вони служили, наприклад, напрямними для рідини. У цьому випадку прес-форма (не показана) постачена шпильками, що переставляються, між формувальними каналами для щетинок 9, що утворюють порожню внутрішність 23 і) щетинок і які після упорскування щетинок 9 відводяться назад. За допомогою додаткових шпильок можна ко виконати наскрізні отвори між щетинками для подачі рідкого середовища. Внутрішнє покриття 24, утворене розплавом пластику на внутрішній поверхні держака 22, зміцнює частково циліндричний держак 22. Його бо внутрішню порожнину можна цілком чи частково заповнити додатковим пластиком. Застосовуваний для цієї мети розплав пластику може також заповнювати порожні щетинки 23 чи продавлюватися через них, утворюючи на виході порожніх щетинок 23 продовження щетинок з іншого матеріалу. Варіант, зображений на Фіг.11, придатний, наприклад, для туалетних щіток. Подібним способом можна також одержувати сферичні щітки з єдиною точкою упорскування на сферичному держаку. 65 На Фіг.12 схематично зображена плоска щітка з корпусом 25 і ручкою 26, виготовлена цілком, наприклад, литтям під тиском чи пневмоформуванням. На кінцевій грані корпуса 25 виконані наскрізні отвори, що починаються від порожнини 27, по типу прядильних філь'єр. Розплав пластику для щетинок 9 щітки впорскують у порожнину 27 через одну чи дві точки упорскування. Розплав проникає через наскрізні отвори 7 у формувальні канали (не показані) прес-форми, утворюючи в такий спосіб щетинки 9. У той же час цей розплав утворює ядро 28, що заповнює порожнину 27, що зміцнює корпус 25 і місце прилягання ручки. Таке зміцнення особливе важливе для корпуса щітки, отриманого пневмоформуванням.

На Фіг.13 показана по суті квадратна щітка для рук чи її опора, що також може служити щіткою для волосся чи пензлем. Держак б тут являє собою готову раму, що з однієї сторони відкрита, а на закритій стороні постачена наскрізними отворами 7. Блок щетинок складається з зовнішнього набору 29 і внутрішнього набору 30, 7/0 що на Фіг.13 показані штрихуванням. У процесі одно- чи двостадійного лиття під тиском перший розплав пластику впорскують через наскрізні отвори 7 другого набору 30, одержуючи щетинки 31 чи 32 з різними механічними і/чи фізичними властивостями. Зовнішні щетинки 31 можуть мати більший діаметр, чим внутрішні щетинки 32 (показані в збільшеному масштабі на Фіг.15). Вони також можуть мати різні наповнювачі чи різне фарбування.

На Фіг.16-19 представлені різні конструктивні виконання держака б з наскрізними отворами 7, причому розміри дані в міліметрах. Ці розміри забезпечують відмінний ефект прядильних філь'єр, якщо користуватися термінологією прядильного виробництва при розгляді Фіг.б. Вхідні лійки і перехідні зони у всіх варіантах по

Фіг.16-149 звужуються на конус під 60 9. Випускні діаметри вхідної лійки і перехідної зони, а відповідно, впускні діаметри ділянок, що вирівнюють, чи зон зрушення, у кожнім випадку рівні О,бмм. Товщина подушки розплаву складає 0,5мм, а діаметр ділянки, що вирівнює, дорівнює 0,2мм у всіх чотирьох випадках. Довжина направляючих і ділянок наскрізних отворів, що вирівнюють, 7 розрізняється. Вона складає відповідно 1,8 і

О,88мММм для Фіг.1б6, 1,6 і 1,0мм для Фіг.17, 1,4 їі 1,2мм для Фіг.18 і 0,6 і 2, О0мм для Фіг.19. Подовжня орієнтація молекул розплаву досягається, зокрема, за рахунок довжин направляючої і вирівнюючої ділянок, де зусилля зрушення велике завдяки тертю об стінки. с

Фіг.20 і 21 зображують голівку 33 зубної щітки, одержувану шляхом лиття під тиском заодно з ручкою 34 зубної щітки (не цілком показана). Голівка 33 зубної щітки складається з частини 35 ближче до ручки і о передньої частини З6, віддаленої від неї; разом вони утворюють держак для щетинок, причому передня частина 36 виготовлена з більш м'якого пластику, наприклад, еластомеру. На задній стороні частин 35 і 36 є поглиблення, у яке впорскують розплав пластику для щетинок. Частина блоку щетинок на передній частині 36 со

Зо голівки складається з пучків 37, утворених індивідуальними щетинками, а на близькій до ручки частині 35 голівки щільно вставлені окремі щетинки 38. Щетинки, що утворюють пучки 37, і щільно набрані щетинки 38 іа можуть бути виконані з пластиків з різними властивостями, фарбуванням і т.п. ю

На Фіг.22 і 23 показана голівка зубної щітки. Тут описуються тільки відмінності від Фіг.20 і 21. У даному випадку передня частина 36 також містить пучки 39, але конструкція наскрізних отворів 7 для їхнього одержання і. з5 інша. Для формування цілого пучка служить єдиний отвір, як видно на Фіг.23. На Фіг.24 перетин таких ї- наскрізних отворів дано в збільшеному масштабі. Вони містять вхідну лійку 40, напрямну ділянку 41 і перехідну зону 42, що відкривається в кілька сусідніх ділянок 43, що вирівнюють. Кількість ділянок 43, що вирівнюють, відповідає кількості щетинок у пучку 39 (Фіг.22 і 23). Окремі щетинки 44 у пучку 39 можуть мати різну довжину для того, щоб їхні кінці утворювали похилу чи криволінійну поверхню (див. Фіг.23). Кінці щетинок точно « закруглені. шщ с В описаних вище варіантах здійснення винаходу конфігурація наскрізних отворів 7 по суті повторює й прядильні філь'єри. Домогтися потрібної орієнтації молекул можна і за допомогою більш простої конструкції и? наскрізних отворів, як показано на Фіг.11 і Фіг.25-29. Відповідно до Фіг25 держак б містить отвір 7, з'єднаний з поглибленням 8 за допомогою конічно звуженої ділянки 45, що відповідає вхідній лійці, за ним Випливає по суті циліндрична, можливо, з невеликою конічністю, ділянка 46, що відкривається в буртик 47 на -і держаку, подовжуючи тим самим зону зрушення. У той же час ділянка 48 щетинки 9, де орієнтація молекул ще чи майже зовсім не відбулася, охоплена буртиком 47 держака 6. Варіант по Фіг.26 відрізняється від Фіг.25 тим, що о держак постачений буртиком 49, що заходить у поглиблення 8, тоді як на Фіг.27 показані зовнішній і внутрішній с буртики 47 чи 49, а внутрішній буртик 50 на Фіг.28 містить додаткову вхідну лійку 51. Нарешті, варіант по Фіг.29 відрізняється від Фіг.28 тим, що держак б постачений зовнішнім буртиком 52, що звужується на конус о усередину, створюючи ще одну вузькість для текучого розплаву. се» На Фіг.30 показані різні варіанти щетинок, одержуваних у наскрізних отворах 7 держака 6 однакової форми, а саме гладкостінна конічна щетинка 54, щетинка 55 неправильної по довжині конфігурації, фігурна щетинка 56 з рівномірними по довжині виступами і східчастою конічною щетинкою 57. Їх можна одержати литтям під тиском із шаруватими плитами в прес-формі, як буде показано далі.

На Фіг.31 і 32 зображений держак 6 з наскрізними отворами 7 і поглибленнями 8, як описано вище, у якому іФ) щетинки впорскують як порожні щетинки 58 із закритими кінцями 59 чи порожні щетинки 60 з відкритими кінцями ко 61. Порожнину 62 чи 63 одержують за допомогою формувальних переставних шпильок (не показані) на напірній стороні, які вставляють у наскрізні отвори і формувальні канали (не показані) перед екструдуванням щетинок. бо Розплав пластику для щетинок 58 чи 60 впорскують у поглиблення 8 і накачують у кільцевий зазор між наскрізними отворами і формувальними каналами і вставленою шпилькою, причому подовжня орієнтація по внутрішній стінці формувального каналу і по стінці формувальної шпильки здійснюється завдяки тертю об стінки і збільшеній швидкості розплаву так, що забезпечується самозміцнення щетинки за рахунок подовжньої орієнтації молекул по всьому перетині і довжині порожньої щетинки. 65 На Фіг.33-35 схематично зображена частина 70 багатомісної прес-форми, що містить формувальні канали 71 для щетинок, виконані відповідно до розташування щетинок у блоці щетинок готового щіткового виробу. Показані у верхній частині схеми формувальні канали 72 мають напівкруглий перетин, канали 73 у центрі схеми - квадратне, а внизу представлені формувальні канали 74 круглого перетину. Прес-форма 70 складається з плит, набраних шарами паралельно формувальним каналам так, що сусідні плити 75, 76 утворюють частину кожного формувального каналу. Через малі перетини і велику довжину формувальних каналів 71, що ускладнює видалення виливків у напрямку формувальних каналів, плити 75, 76 можна злегка зрушувати в напрямках, показаних подвійною стрілкою.

Фіг.36 зображує агрегат 77 для лиття під тиском-з багатомісною прес-формою, в якій нерухома частина 78 містить канал подачі 79 розплаву пластику для щетинок і порожнину 80, у яку вставляють раніше виготовленого 7/0 держака 6 з наскрізними отворами чи відливають його прямо в порожнині. Рухлива частина 81 містить формувальні канали 71 для щетинок. В останньому з варіантів є ще третя частина 82 з порожниною 83, куди надходить розплав, впорскнутий через канал подачі 79, через наскрізні отвори (не показані) держака 6 і формувальні канали 71; заповнюючи цю порожнину, розплав утворює плитовидний упор 84. На Фіг.37 докладно показана площина розділу між частинами 78 і 81 агрегату 77 для лиття під тиском. Після упорскування частина 7/5 82 із плитовидним упором 84, що з'єднує кінці щетинок 9, спочатку зміщається в напрямку стрілок так, що щетинки 9 витягаються і виходять щетинки 85 із ще поліпшеною подовжньою орієнтацією молекулярних ланцюжків. Витягування можна здійснювати відразу після виливка чи з деякою затримкою в залежності від матеріалу і від геометричних розмірів формувальних каналів, тобто від отриманої геометрії щетинки.

На Фіг.40-49 представлена прес-форма 86 з формувальними каналами 71, що складається з окремих плит 87, покладених шарами поперек осі формувальних каналів 71, і кінцевої плити 88, причому кожна з плит 87 утворює подовжню ділянку формувального каналу 71. Кінцева плита 88 формує кінці щетинок. Розплав пластику впорскують через наскрізні отвори 7 держака 6 у формувальні канали 71, поки він не досягне кінцевої плити 88.

Вентиляція може здійснюватися в площині розділу між плитами 87, як відомо в звичайній технології лиття під тиском. Плити 87 і 88 можна зміщати щодо держака 6 чи нерухомої частини прес-форми або по окремості, або, сч ов як на Фіг.41 і 42, групами. Це можна здійснити в одну стадію (див. Фіг.41). Однак переважно спочатку зрушувати кінцеву плиту 88, при бажанні разом із сусідніми плитами 87, при цьому спочатку вивільняються кінці і) щетинок 9, а потім їхня інша довжина.

Як показано подвійною стрілкою на Фіг.41, плити 87, 88 можна зрушувати дотично поперек формувальних каналів 71 чи провертати так, що щетинки піддаються знакоперемінним згинаючим навантаженням щодо со зо держака 6, що веде до самозміцнення поблизу поверхні щетинки в місці згину і тим самим ще поліпшує гнучкість щетинок і здатність повертатися у вихідне положення. б»

Кінцева плита 88 переважно є змінною, утворюючи або упор при витягуванні, або змінюючи обриси щетинки ю 9. На Фіг.43 показана така кінцева плита 88 з округленими розширеннями 89 для формування круглих голівок на щетинках 9. З метою видалення готових щетинок кінцева плита 88 розділена на сегменти паралельно о формувальним каналом, як описано при розгляді Фіг.33-35. Якщо округлена голівка 90 служить тільки упором ї- при витягуванні щетинок 9 і потім підлягає видаленню, це можна зробити поперечним зсувом кінцевої плити 88, що виконує в даному випадку функцію відрізання.

Інший варіанту кінцевої плити 88 представлений на Фіг.44. Вона також містить закруглені розширення 91 з подовжнім профілем 92 на стороні упорскування. Для видалення прес-форми спочатку відводять кінцеву плиту « 88 і переформують голівки, утворені в округленому розширенні 91 так, щоб вони були рівнобіжні щетинкам, п») с одночасно додаючи їм подовжній профіль 93. Після цього форму видаляють так, як було описано в зв'язку з

Фіг.41 і 42. ;» Наступний варіант кінцевої плити 88, що має ділянка 94 зі збільшеною конічністю і наступне за нею розширення 95, завдяки чому впорскнута щетинка 9 одержує звужений, і потім стовщений кінець, показаний на

Фіг.46 і 47. При відводі кінцевої плити 88 витягається тільки передня частина щетинки, як показано на Фіг.47, -І а її діаметр зменшується так, що отримана щетинка у своїй передній частині 96 тонше, ніж в інших, зате завдяки додатковому витягуванню має підвищену міцність від стомлення на вигин. Кінцева плита 88 також о розбита на сегменти для видалення стовщених кінців 97 щетинок. Якщо стовщені кінці 97 служать тільки с упорами при витягуванні, їхній потім відокремлюють. І в цьому випадку дотичний поперечний рух кінцевої плити 88 створює знакоперемінну згинаючу навантаження в області зменшеного перетину щетинки на переході до се) ділянки 96, додаючи їй додаткову гнучкість. 4) На Фіг.48 і 49 показана прес-форма 86 для одержання так званих пальчикових щетинок. У цьому випадку кінцева плита 88 набору плит 87 кожного формувального каналу 71 має кілька формувальних каналів 98 меншого перетину, що конічно звужуються від площини розділу між кінцевою плитою 88 і сусідньою плитою 87 і боб Можуть забезпечуватися невеликими розширеннями на кінцях. При видаленні щетинок спочатку зміщається кінцева плита 88, при цьому формується і витягається пластмаса, що знаходиться у формувальних каналах 98.

Ф) Кожна окрема щетинка 9 містить на кінці пальчиковидні продовження 99. ка Формувальні канали 71 у прес-формі 98 можуть сполучатися з наскрізними отворами 7 у держаку 6 так, що щетинки розташовуються перпендикулярно держаку 6, як показано на Фіг.50. Формувальні канали можуть також бо розташовуватися на держаку 6 під кутом щодо наскрізних отворів 7 з одержанням щетинок 100, вигнутих під відповідним кутом. На Фіг. 51 представлений варіант, де держак 6 містить щетинку 101, що проходить під кутом, і гнуту щетинку 102, сформовану вигином у відповідному формувальному каналі.

Нарешті, на Фіг.52-54 показані деякі варіанти складених щетинок, які можна одержати способом відповідно до винаходу. Складена щетинка 103 на Фіг. 52 складається з порожнистої щетинки 104 і ядра 105. Порожниста 65 Щетинка 104, як показано на Фіг.31 і 32, виходить упорскуванням розплаву в кільцевий зазор наскрізного отвору 7 у держаку 6.,.а потім у її порожнину впорскують ядро 105. У даному варіанті порожниста щетинка 105 містить перфорації 106, через які пластик ядра 105 проникає зовні, утворюючи виступи 107. Складена щетинка 103 на

Фіг.53 складається з порожнистої щетинки 104 і ядра 105, причому перфорації 108 у порожнистій щетинці 104 проходять у напрямку упорскування, і через них екструдують розплав ядра 105 з утворенням пальчикоподібних виступів 109.

У варіанті по Фіг.54 складена щетинка 103 містить порожнисту щетинку 104 і ядро 105, причому на кінці порожнистої щетинки виконані перфорації 110 і через них екструдують розплав ядра 105 з утворенням пальчикоподібних виступів 111.

Фіг.55-62 зображують різні варіанти концентричних формувальних елементів 140 прес-форми в подовжньому 7/0 | поперечному перерізах. На Фіг.55 показані фігурна стрижнева форма 112 з, наприклад, каналами паралельно її осі, ї порожниста циліндрична кільцева форма 113, що утворює формувальні канали 114 на їх звернених друг до друга периферіях. На Фіг.59 даний відповідний поздовжній перетин. Формувальний елемент 140 на Фіг. 56 складається зі стрижневої форми 116 і кільцевої форми 115, у якій обидві звернені друг до друга поверхні містять канали в подовжньому напрямку, створюючи проміжні формувальні канали 117 круглого перетину. 7/5 Формувальні елементи 140 на Фіг.57 і 61 їі Фіг.58 і 62 мають кілька концентричних складових частин, що надають концентричну конфігурацію формувальним каналам 114, 117. Ці формувальні елементи 140, що можуть являти собою окрему форму чи частину прес-форми по Фіг.36-42, можуть використовуватися для одержання пучків щетинок. Ці сусідні елементи 112, 113 переважно можуть зміщатися по осі друг щодо друга, наприклад, послідовно починаючи зсередини назовні, щоб видаляти щетинки з форми після упорскування розплаву через 2о наскрізні отвори держака у формувальні канали 114, 117.

Фіг.63-68 представляють додаткові варіанти складених щетинок. Складена щетинка по Фіг.б63 містить масивне ядро 119 і тонку оболонку 120, що можуть виготовлятися з різних пластикових матеріалів, чи наповнених чи ненаповнених пластиків, як описано вище при розгляді складених щетинок. Тонка оболонка 120 може демонструвати ступінь зносу ядра 119 у міру його оголення. сч

Складена щетинка по Фіг.64 складається з ядра 121 і оболонки 122, що товща, ніж на Фіг.61, а трикомпонентна складена щетинка 118 містить ядро 123, проміжний шар 124 і оболонку 125. і)

Перетин ядра й оболонки щетинки не обов'язково повинний бути круглим. На Фіг.6б6 показана складена щетинка 103 із трикутним ядром 126 і оболонкою 127, що доповнює ядро до круглої форми, тоді як складена щетинка 103 на Фіг.67 має трикутне ядро 128, орієнтоване по діагоналі щодо квадратної оболонки 129. Фіг.б68 с зо представляє складену щетинку 103 подовжнього профілю, де хрестоподібне ядро 130 доходить до периферії другого компонента 131, що заповнює порожнини хрестоподібної частини. Завдяки різній твердості і/чи різному Ме наповненню пластикових матеріалів ядра 130 і оболонки 131 виходять більш тверді робочі поверхні на оголених ю кінцях хрестоподібного ядра.

Нарешті, у складеній щетинці 403 по.Фіг.69 вторинні сили зв'язування ослаблені завдяки введеним у неї ме)

Зз5 прикордонним шарам 132. При користуванні чи випадково під механічним впливом ці сили послабляються ї- настільки, що щетинка розщеплюється на секторовидні пальці. - с . и? -І (95) 1 о 50 сю»

Ф) іме) 60 б5 г г г

З

? З , 4 " Бе г

Філ, ! Фіг?

З

З ї З то фур нишшши МК

ТІ о хх

І І | лм Зх

УК р 8 Ди и 87 7 ! 10 й

Фіг3 З ФігА 7 7 сія спр тварини есе

АВ члартаварвиавва,авераває у

Фіг.5 ї

ПЕВ сн с

ЕЕ ЦЕ Іе да (8) в Б дд 13 14 ди о ) І6

Фіг і з ФО дв в 7 КЕ- 17

КЕ десни о сс ь со зв кН НН м

ТАНЯ ТТ Я

Фіг; З я 7 о й - с ПО й ЩІ І МІ Ї

Ї КИМ КМ хз» ТАН

Фіг8

З З

З

В Шішищу» ШИ (95) З 7-во Й г

Я Не її Стів р 7 ше І ж 5 1 я ж 5. і со Фіг.о СЕК се» Фіг.10 гг 24 7 нене, | С стен с ДК -А рикитати тю, Мр екотисьня сг Ко, до ч 6о Її Ї г У з

Фігл1 Ку з 65 ев ? во ге а

Фіг12 2ез 70 5 7 Мб зе

МК В "6 зе Шя-- ! ХХ я СЕ що

А, Ше - їй 7 що за

Фіг.13 за Фіг.14 7

Фіг.15

БО" С

У АЙ м Тв

М А АК М жави леї сії сч е чаг з б «ог -

З

Фіг.16 Фіг.17 Ге)

Би во" 7 2 7 т з а о школи в АД ВНЯ

Я ля Ф

Я ши б «ве Ме б зве сечі що)

Фіглв Фігла со зя За 33

Зо зе А ,/ за -

Б - «

Шини ші с Фіг.20 3 й "з 35 / 34 щі 7

І Усі ІІІ зе ЦЕ КМ МИ - і | ! І

ЦІ

ЦІН Н

(9) 3-5 | і 1 Фіг.21 хо; зв со сб» ко 60 65 за 3533 зе ДЛ / 34

Фіг.22 щі 35 33 34

І

«- |" ШИ 484 і ШИПШИНИ ЦІ 44 що за

Фіг.23 з6 дя т- - 40 с о ШЕ 29 аж їй Го) 43 43

Фіг.24 со

Фо

ІС

! | Го) а З з 5 а ! І | -

Ї; |! ІЗ 47 | і8 7 ! хі По 47 47 І 7 ве г 46 6 е 6 | 6 у «

СХ си й КК З

Коливі Ск Краю Сваау З о с 8 В 49 8 а 80 31 в зі ч Фіг.25 Фіг.26 Фіг.27 Фіг.28 Фіг.29

Із» 54 зо зе 57 и є в - 1 кл 7. І Ї Ї о Ї МІЙ М, п (Се) 50 Фіг.30 с» 59 в я ЩО ЇЇ а (Ф; єг2 | 3

Й о 6 і 7 6 |. 7

ПО Й ях ЕХ і ІБК бо Ге КУ кра ВЕ 8 І6 8

Фіг.31 Фіг.32 65 т - 70 г 70

Щи | іт і 75 й ? песен ооее тот в) ра в 70 76 сф орд 15 ші !

Фіг.33 20 До зво . ооо є й Й 25 І о со

Ше щ Фіг.35 о

Іо)

Хр : 7 сн а Вени м, | « в Ж і

Ь - свв и де їй ; Ї Я Й і з з ШІ ШО

Фіг.36 ОМ з | 717 ВІ Во й

Фіг. 37 -І 9 78 як 78 о ! ;

Б аа и не о

С 5 кий за с а М ШИ і я ве ба і 85 57 ві 8 7 Фіг.38 Фіг.39 бо в і . с. і 87

Шоу -ав

Фіг. й в-.. Дежлеунтие в-.. БЕрОТМЯ в іа Пе ОБ о Дня

З Дати 2 У

З і ; ' І і вв- 5 ДН БІ

М Б 87 БО В

ДІА й Я й й БО В В Б В

ДА А Я й А ВО В Б В КУ вв -Шо ль вв -- Я та-я- Гео)

Фіг.41 Фіг.42

Ге)

І в) я «

Є и пт ; » ДА ав

Фіг4АЗ ва зо -

ЛА ЕеНе-я нт НАНКНКИ НЕ; (Се) ОО еВ З

ЗЕМ ША ДеЯ ЗР ТЕК 5 ПЕТ Не Пехкв

Очне мк ДИ

ВИМ 2 п ж їх шини З

ЛЬ де КА

Ф) ! Ж 95 93 і ші р у ща кО 7 поря вв 1 . . 991 92 ШЕ.

Фіглі МОУ КК бо й вв-Я КУМ

Фіг45 Зі зе б5

. р ве л и ?

ПММ т 000, ве

Фіг.4б 45

Й

ОК й 4 що вв . . . с 7

КІ зе 17 зе о

ШО Щ Й

2 ! я !

ЕМО

97 щ

Фіга? й

Ге) «0»

ОН . х

СІЧ

БОМ ИН не

Дивний ийний

Фігав зв зв -І

МАЗІ КК, со я

ДА ЯН

ОК --» й ї ЗК В м Й в їй 52 й в - 7 зв ов

Фіг.49 б5

З | / 100 67 ї й де я 7

Фіг.50 101 Ї й ги | ще 6 7 ;

Фіг.51 ш -

МЕ цо І

КК і і ДА,

Сх 7 й Й х 17-кз КУ, 109 о . Д-не ї що і пе 103 т ; щ т" 105 Тов г. та . «5 КК лоя 7 й ,

Ки т ї Й й в ТЕ ме | реч я

Фіг.52 Фіг.53 Фіг.54 о со б

І

140 со 140 ши | пз "до ШЕ т

ТК ХХ, це в я о |і дует па

Фіг.55 14 Фіг.50 « - с о пе 1

З хз» ДЕ, бк 15 у ДОВ -і Фігоб и? Фіг.60 о пе 140

Го! що /

ККУ КОВО в. ОО пу що ОО

Фіг.57 х Фіг.61 ца 49 ит о - «Б и7

Є У НЕТ п во ши у не ПИ в. оо ДН

Фіг.58 1іі17 Фіг.62 б5

3 "З юз

Ж дб то ж іг2

М 5

Се 121

Фіг.б63 Фіг.б4 70 па, їез в із ка що 124 лей 125 127

Фіг.65 Фіг.б66 вв, 5 У, ізі

АК, «0 я-Ж п

ОА 130 129

Фігбт Фіг.б8 с вве" ІЗЗ о

ПДАМХ ця й 133 133

І Фо

Фіг.б9

ІС) со

Claims (1)

1. Формула винаходу м

   1. Спосіб одержання щіткових виробів, що містять принаймні один держак (6) і розміщені на ньому щетинки (9) із здатного до лиття під тиском пластику, у якому щетинки одержані з розплаву пластику шляхом « упорскування його у виготовлені за формою щетинок формувальні канали (71), який відрізняється тим, що 70 держак (6) виготовляють з наскрізними отворами (7), що діють по типу прядильних фільєр і з якими з'єднані - с канали (71), що мають найменшу ширину « З мм на принаймні частині своєї довжини, причому відношення між ц зазначеною шириною і довжиною шляху, що проходить розплав, являє собою суму глибини наскрізних отворів "» (7) ії довжини каналів, складає « 1:5, а розплав пластику впорскують із принаймні однієї сторони держака (б), сторони (3) уведення розплаву, через наскрізні отвори (7) у канали (71) для формування щетинок.

   2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що відношення між найменшою шириною наскрізних отворів і -і довжиною шляху проходження розплаву складає « 1:10.

   о З. Спосіб за п. 2, який відрізняється тим, що відношення між найменшою шириною наскрізних отворів і довжиною шляху проходження розплаву складає до 1:250.

   о 4. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що наскрізні отвори (7) мають подовжній і/чи поперечний переріз о 50 і/чи тиск упорскування, який вибирають таким, щоб розплав, що проходить через наскрізні отвори (7), піддавався подовжній орієнтації молекул у принаймні периферійній зоні щетинок. с» 5. Спосіб за пп. 1-4, який відрізняється тим, що глибина наскрізних творів (7) у держаку (6) достатня для того, щоб держак (6) охоплював впорскнуті щетинки (9) принаймні на ділянці, де подовжня орієнтація молекул недостатня. 22 6. Спосіб за пп. 1-5, який відрізняється тим, що щетинки (9) упорскують на різну довжину для того, щоб кінці о щетинок у готовій щітці утворювали поверхню, що не є плоскою.

   7. Спосіб за пп. 1-6, який відрізняється тим, що впорскують щетинки (9), що мають кінці різної конфігурації. де 8. Спосіб за пп. 1-7, який відрізняється тим, що впорскують щетинки (9), що мають профільовану поверхню.

   9. Спосіб за пп. 1-8, який відрізняється тим, що розплав пластику для щетинок проводять у кільцевому зазорі 60 в наскрізних отворах (7) з одержанням порожнистих щетинок (58, 60).

   10. Спосіб за п. 9, який відрізняється тим, що після упорскування порожнистих щетинок (104) у них упорскують принаймні один додатковий розплав пластику з одержанням ядра (105) щетинки.

   11. Спосіб за пп. 9-10, який відрізняється тим, що порожнисту щетинку (104) виконують з перфораціями (106) і додатковий розплав пластику для ядра (105) упорскують через зазначені перфорації з утворенням виступів б5 (107) на щетинці (103).

   12. Спосіб за пп. 1-8, який відрізняється тим, що ядро (105) щетинки спочатку впорскують, а потім принаймні частково оточують розплавом пластику, одержуючи порожнисту щетинку (104) з ядром.

   13. Спосіб за пп. 1-12, який відрізняється тим, що держак (6) містить принаймні одне поглиблення (8) на своїй стороні (3) подачі розплаву, причому від нього до протилежної сторони відходить принаймні один наскрізний отвір (7), і при упорскуванні щетинок (9) поглиблення (8) принаймні частково заповнюють розплавом (10) пластику для щетинок (9).

   14. Спосіб за пп. 1-12, який відрізняється тим, що утворюючий порожнину держак (20) отримують з наскрізними отворами (7), що діють по типу прядильних фільєр, а розплав (21) пластику для щетинок (9) упорскують через наскрізні отвори (7) зсередини держака. 70 15. Спосіб за п. 14, який відрізняється тим, що держак виконують у вигляді відрізка труби (20).

   16. Спосіб за пп. 14-15, який відрізняється тим, що відрізок труби (20) закритий принаймні з одного кінця.

   17. Спосіб за п. 14, який відрізняється тим, що порожнину, утворену держаком (20), принаймні частково заповнюють розплавом пластику (21) для щетинок (9).

   18. Спосіб за пп. 1-17, який відрізняється тим, що держак (6) з наскрізними отворами (7) отримують із /5 пластику литтям під тиском.

   19. Спосіб за пп. 1-17, який відрізняється тим, що держак (6) з наскрізними отворами (7) виготовляють заздалегідь і вставляють у прес-форму (77), що має канали (71) для щетинок (9).

   20. Спосіб за пп. 1-18, який відрізняється тим, що держак (6) і щетинки (9) тримують шляхом двокомпонентного чи багатокомпонентного лиття під тиском, причому спочатку відливають держак (6) з 2о наскрізними отворами (7), а потім через наскрізні отвори (7) упорскують розплав пластику для щетинок (9).

   21. Спосіб за пп. 1-20, який відрізняється тим, що наскрізні отвори (7) у держаку (6) сполучають з каналами (71).

   22. Спосіб за пп. 1-20, який відрізняється тим, що отвори (7) у держаку (6) виконують під кутом щодо каналів (71). сч

   23. Спосіб за пп. 1-22, який відрізняється тим, що отвори (7) мають переріз, що звужується від сторони (3) подачі розплаву держака (6) до протилежної сторони по типу прядильних фільєр. і)

   24. Спосіб за п. 23, який відрізняється тим, що переріз отворів (7) у держаку (6) плавно звужують на конус.

   25. Спосіб за пп. 23-24, який відрізняється тим, що отвори (7) оснащують вхідними ухилами з боку (3) подачі розплаву. со зо 26. Спосіб за пп. 23-25, який відрізняється тим, що отвори (7) оснащують буртиками (47, 49) на стороні подачі розплаву і/чи на протилежній стороні. Ме

   27. Спосіб за пп. 1-26, який відрізняється тим, що отвори (7) у держаку (6) мають подовжній і/чи поперечний ю профіль.

   28. Спосіб за пп. 1-27, який відрізняється тим, що отвори (7) у держаку (б) виконують відповідно до ме) розміщення щетинок (9) у готовому щітковому виробі. ї-

   29. Спосіб за пп. 1-28, який відрізняється тим, що держак (6) принаймні частково виконують із принаймні двох шарів різних матеріалів.

   30. Спосіб за пп. 1-29, який відрізняється тим, що щетинки (9) відливають із принаймні двох різних пластиків.

   31. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що після упорскування через держак (6) щетинки (9) витягають по « частині чи всій довжині. з с 32. Спосіб за п. 31, який відрізняється тим, що щетинки витягають чи згинають додаванням сил, що розтягують, і/чи знакоперемінних згинаючих сил. з 33. Спосіб за пп. 71 і 31, який відрізняється тим, що кінці щетинок, віддалені від держака (6), у ході упорскування оснащують упорами (84) і витягають щетинки (9) з додаванням тягнучого зусилля для збільшення Відстані між держаком (6) і упорами (84). -І 34. Спосіб за п. 33, який відрізняється тим, що упори виконують у вигляді згущень (96).

   35. Спосіб за п. 34, який відрізняється тим, що згущення (90) сполучають із щетинками (9) при витягуванні о останніх. с 36. Спосіб за п. 33, який відрізняється тим, що плитоподібний упор (84) напорскують на кінці щетинок (9) 5ор для їхнього з'єднання між собою і по завершенні витягування щетинок (9) відокремлюють упор, утворюючи вільні ік кінці щетинок. 4) 37. Спосіб за п. 33, який відрізняється тим, що відстань між упором (84, 90) і держаком (6) збільшують поступово.

   38. Спосіб за пп. 1-37, який відрізняється тим, що щетинки (9) стабілізують після упорскування і/чи після ВИТЯГУування.

   39. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що держак (б) із впорскнутими щетинками (9) з'єднують з Ф) корпусом щітки і/чи маніпулятором. ка 40. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що держак (б) і щетинки (9) виготовляють з одного пластику.

   41. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що держак (6) і щетинки (9) виготовляють із пластиків різних во модифікацій чи різних кольорів.

   42. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що пластики, з яких виготовляють держак (6) і щетинки (9), мають можливість зварюватися між собою в ході упорскування розплаву пластику для щетинок.

   43. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що принаймні для виготовлення щетинок (9) вводять пластик чи суміші пластиків з наповнювачами, що впливають на їх хімічні, фізичні, механічні чи споживчі властивості. 65 44. Спосіб за п. 43, який відрізняється тим, що для виготовлення щетинок і/чи держака використовують пластик з антибактеріальною добавкою.

   45. Спосіб за п. 43, який відрізняється тим, що як наповнювачі використовують волокна.

   46. Спосіб за п. 44, який відрізняється тим, що використовують волокна, довжина принаймні частини яких перевищує найменший переріз отворів (7) у держаку (6).

   47. Спосіб за пп. 45 чи 46, який відрізняється тим, що уводять волокна з пластику, точка плавлення якого близька до точки плавлення пластикового матеріалу щетинок (9).

   48. Спосіб за пп. 45-47, який відрізняється тим, що використовують волокна з екструдованих прядених моноволокон.

   49. Пристрій для виготовлення щіткових виробів з принаймні одним держаком (6) і розміщеними на ньому 7/0 щетинками (9) із здатного до лиття під тиском пластику, що містить литтєву прес-форму (77) з принаймні одним каналом (79) подачі пластику, до якого прилягає порожнина (80) для держака (6), а від неї відходять формувальні канали (71), куди впорскують розплав для одержання щетинок, який відрізняється тим, що держак (6) з наскрізними отворами (7) по типу прядильних фільєр має можливість бути вставленим у порожнину (80), а його отвори, що мають на принаймні частині своєї довжини найменшу ширину х З мм, сполучені з 75 формувальними каналами для з'єднання останніх з каналом подачі розплаву для упорскування розплаву пластику у формувальні канали, причому відношення між найменшою шириною отворів та сумарною глибиною отворів (7) ії довжиною формувальних каналів (71) складає « 1:5.

   50. Пристрій для виготовлення щіткових виробів із принаймні одним держаком (6) і розміщеними на ньому щетинками (9) із здатного до лиття під тиском пластику, що містить литтєву прес-форму (77) з принаймні одним го каналом (79) подачі пластику, до якого прилягає порожнина (80) для держака (6), а від неї відходять формувальні канали (71), куди впорскують розплав для одержання щетинок (9), який відрізняється тим, що частина прес-форми містить додатковий канал подачі, що виконаний з можливістю відкривання в порожнину для прийому розплаву для виливка держака (6) з наскрізними отворами (7) по типу прядильних фільєр, причому наскрізні отвори мають на принаймні частині своєї довжини найменшу ширину « З мм і утворюють з'єднання між с формувальними каналами (71) і каналом (78) подачі розплаву для упорскування розплаву пластику у о формувальні канали (71), причому відношення між найменшою шириною отворів (7) та сумарною глибиною отворів (7) ії довжиною формувальних каналів (71) складає « 1:5.

   51. Пристрій за пп. 49-50, який відрізняється тим, що відношення між найменшою шириною отворів (7) та сумарною глибиною отворів (7) і довжиною формувальних каналів (71) складає від « 1:10 до 1: 250. (зе)

   52. Пристрій за пп. 49-50, який відрізняється тим, що переріз принаймні деяких формувальних каналів (71), Фо обернених до держака (6), звужується щодо перерізу сполученого з ним отвору (7).

   53. Пристрій за пп. 49-50, який відрізняється тим, що держак (6) містить принаймні одне поглиблення (8)з боку каналу (79) подачі розплаву для формування щетинок (9), від якого відходять наскрізні отвори (7), яке со утворює порожнину для розміщення частини розплаву (10) для формування щетинок.

   54. Пристрій за пп. 49-50, який відрізняється тим, що формувальні канали (71) мають різну довжину. -

   55. Пристрій за пп. 49-50, який відрізняється тим, що кінці формувальних каналів (71) мають різну конфігурацію (90, 91, 92).

   56. Пристрій за пп. 49-50, який відрізняється тим, що формувальні канали (71) відкриваються своїми кінцями « в розширену порожнину (83, 84, 95) з утворенням упора (84, 90, 95) на кінцях щетинок (9), а він містить засіб для збільшення відстані між держаком (6) і упорами (83, 84, 95) після упорскування щетинок для витягування т с щетинок. ч 57. Пристрій за п. 56, який відрізняється тим, що засіб для збільшення відстані утворений засобом для » відкривання і закривання прес-форми (77).

   58. Пристрій за пп. 49-50, який відрізняється тим, що стінка порожнини (80) для держака (6), протилежна каналам (71), оснащена шпилькоподібними повзунками, що мають можливість введення через отвори (7) - держака у формувальні канали (71) на відстані від їхніх стінок, утворюючи кільцевий зазор між повзунками й с отворами, і виведення з порожнистих щетинок після упорскування розплаву пластику в кільцевий зазор і утворення порожнистих щетинок. о 59. Пристрій за пп. 49-50, який відрізняється тим, що принаймні частина наскрізних отворів (7) у держаку о 20 (6) сполучена з формувальними каналами (71) прес-форми (77).

   60. Пристрій за пп. 49-50, який відрізняється тим, що принаймні частина формувальних каналів (71) с» прес-форми (77) розташована під кутом до сполученого з ними наскрізним отворами (7) у держаку (б).

   61. Пристрій за пп. 49-50, який відрізняється тим, що порожнина (80) для виливка держака (б) з наскрізними отворами (7) містить формувальні елементи для утворення буртиків (47, 49) для збільшення довжини наскрізних отворів з однієї чи обох сторін. Ге! 62. Пристрій за п. 61, який відрізняється тим, що буртиками утворені конусні отвори чи вхідні і/чи вихідні ухили отворів. де 63. Пристрій за пп. 49-50, який відрізняється тим, що отвори і формувальні канали містять подовжні і/чи поперечні профілі. 60 64. Пристрій за пп. 49-50, який відрізняється тим, що переріз формувальних каналів (71) безперервно звужується до периферійного кінця.

   65. Пристрій за пп. 49-50, який відрізняється тим, що переріз формувальних каналів (71) переривчасто звужується до периферійного кінця.

   66. Пристрій за пп. 49-50, який відрізняється тим, що передбачена додаткова порожнину, що разом із 65 держаком (б) утворює порожнину для виливка корпуса щітки, а при необхідності - також ручку чи маніпулятор.

   67. Пристрій за пп. 49-50, який відрізняється тим, що частина (70) литтєвої прес-форми, що містить формувальні канали (71), складається з рівнобіжних шаруватих плит (75, 76), що разом із сусідніми плитами утворюють формувальний канал (71) чи ряд формувальних каналів, причому плити (75, 76) мають можливість розведення для видалення щетинок із прес-форми.

   68. Пристрій за пп. 49-50, який відрізняється тим, що частина (86) литтєвої прес-форми, що утворює формувальні канали (71), складається з плит (87, 88), покладених шарами поперек формувальних каналів і здатних переміщатися індивідуально чи групами уздовж і/чи поперек формувальних каналів.

   69. Пристрій за п. 68, який відрізняється тим, що принаймні плита, що утворює кінці формувальних каналів, має можливість заміни плитою з іншою формувальною порожниною. 70 70. Пристрій за пп. 68-69, який відрізняється тим, що принаймні плита, що утворює кінець формувального каналу, складається з рівнобіжних шаруватих сегментів, а кожен сусідній сегмент утворює один чи ряд формувальних каналів, причому сегменти мають можливість розведення для видалення форми.

   71. Пристрій за пп. 49-50, який відрізняється тим, що принаймні частина прес-форми, що має формувальні канали, містить концентричні формувальні елементи (140), що утворюють на своїх обернених одна до одної 7/5 периферіях формувальні канали (114, 117), що мають відповідну концентричну конфігурацію.

   72. Щітковий виріб, що містить держак і розташовані на ньому щетинки з термопласту, отримані литтям під тиском, який відрізняється тим, що держак (6) містить принаймні один наскрізний отвір (7), принаймні частина довжини якого має найменшу ширину « З мм, який має можливість прийняти одну впорскнуту щетинку з максимальним розміром поперек своєї осі х З мм, а відношення між цим поперечним розміром і довжиною 2о щетинки складає « 1:5, переважно « 1:10-1:250.

   73. Щітковий виріб за п. 72, який відрізняється тим, що переріз щетинок (9) по суті відповідає чи менший перерізу наскрізних отворів (7).

   74. Щітковий виріб за п. 72, який відрізняється тим, що принаймні деякі з щетинок (9) порожнисті.

   75. Щітковий виріб за п. 74, який відрізняється тим, що вільні кінці порожнистих щетинок (59, 60) відкриті СМ чи закриті. о

   76. Щітковий виріб за пп. 74-75, який відрізняється тим, що порожниста щетинка (104) заповнена ядром (105) і охоплює його.

   77. Щітковий виріб за п. 76, який відрізняється тим, що порожниста щетинка (104) заповнена ядром (105) з іншого пластику й охоплює його. со

   78. Щітковий виріб за пп. 76-77, який відрізняється тим, що порожниста щетинка (104) має перфорації й охоплює ядро (105), причому ядро (105) проходить через перфорації (106, 108) порожнистої щетинки й утворює Ф виступи (107, 109) на зовнішній поверхні щетинки. юю

   79. Щітковий виріб за п. 72, який відрізняється тим, що принаймні деякі щетинки (103) мають пальцеподібні продовження (111). о

   80. Щітковий виріб за п. 72, який відрізняється тим, що принаймні деякі з щетинок (9) виконані з пластику, ї- наповненого частками і/чи волокнами.

   81. Щітковий виріб за п. 72, який відрізняється тим, що принаймні частина щетинок (103) має структури (132), що проходять по суті паралельно їхній осі і зменшують сили вторинного зв'язування поперек напрямку « орієнтації молекул.

   82. Щітковий виріб за п. 81, який відрізняється тим, що щетинки (103) виконані з можливістю розщеплення - с уздовж структур (132) на пальці чи подібні елементи. а 83. Щітковий виріб за п. 72, який відрізняється тим, що принаймні частина щетинок (9) виконана з пластику, "» який проводить енергію.

   84. Щітковий виріб за п. 72, який відрізняється тим, що принаймні ядро щетинок (9) виконане з прозорого, світлопровідного пластику. -і 85. Щітковий виріб за п. 72, який відрізняється тим, що держак (6) містить принаймні одне поглиблення (8) і о принаймні один отвір (7), що починається в цьому поглибленні, причому поглиблення заповнене пластиком (10) щетинок (9). (9) 86. Щітковий виріб за п. 72, який відрізняється тим, що держак (б) і/чи щетинки (9) виконані з різних пластиків. с 50 87. Щітковий виріб за п. 72, який відрізняється тим, що принаймні частина держака (6) складається з декількох шарів. сю 88. Щітковий виріб за п. 72, який відрізняється тим, що держак (6) принаймні частково виконаний із гнучкого чи еластичного пластику.

   89. Щітковий виріб за п. 72, який відрізняється тим, що щетинки виготовлені з пластику, що має антибактеріальні властивості. о 90. Щітковий виріб за п. 72, який відрізняється тим, що держак має антибактеріальні властивості. іме) Офіційний бюлетень "Промислоава власність". Книга 1 "Винаходи, корисні моделі, топографії інтегральних мікросхем", 2005, М 8, 15.08.2005. Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і 60о науки України. б5