UA71267A - Спосіб реабілітації хворих з ідіопатичним сколіозом і-ііі ступеня і остеохондрозом хребта - Google Patents

Abstract

Спосіб реабілітації хворих з ідіопатичним сколіозом І-ІІІ ступеня і остеохондрозом хребта містить витягування хребта. Самовитягування хребта здійснюють шляхом його крайнього кіфозування в спеціальних положеннях. В цих позиціях здійснюють одночасний рух тазового пояса вперед і нагору, голови - вперед і нагору з наступним ритмічним низькоамплітудним розгойдуванням тулуба у сторони до стомлення.

Description

Опис винаходу

Винахід відноситься до області медицини, а точніше, до реабілітації при ідиопатичному сколіозі, що в 2 даний час є актуальною проблемою сучасної ортопедії і реабілітології, тому що дотепер не розроблені досить ефективні методи консервативного лікування цієї складний багатоплощинної деформації хребетного стовпа.

Як відомо, основними етапами лікування хворих сколіозом є мобілізація, корекція і стабілізація хребта в положенні репозиції (Фізична реабілітація. - Ростов на Дону, 1999. -С0.220-221). Як думають, найбільш об'єктивним і складним, з погляду організації реабілітаційних заходів, є останній етап, задача якого 70 складається в "утриманні" лікувального ефекту (Шоммер Н.З. Як зупинити сколіоз. -М.: Медицина, 1996. -97с.), оскільки корекція сколіотичної деформації хребта є успішною тільки за результатами віддалених (більш ніж через 2-3 роки) спостережень (Абальмасова Е.А., Ходжиєв Р.Р. Сколіоз: зтиология, патогенез, семейнье случаи, прогнозирование и лечение. - Ташкент; Абу Али ибн Сина, 1995. -199бс.).

Така стабілізація в положенні корекції можлива тільки при нормалізації тонусу паравертебральних м'язів: 12 зниження тонусу спазмованної мускулатури з боку увігнутості сколіотичної дуги і підвищенні тонусу розтягнутих м'язів з боку вершини сколіотичної деформації (Беленький В.Е., Куропаткнн Г.В. Диалог травматолога с биомехаником. -М.: Медицина, 1996. -103с.). При складних формах сколіозу необхідно гармонізувати тонус паравертебральних м'язів а області компенсаторних дуг противокривлення і створити в них достатній тренувальний ефект для утримання хребта в ортостатичному положенні.

У літературі відомий спосіб нормалізації тонусу м'язів хребта, поясів кінцівок і самих кінцівок при остеохондрозі і тунельних синдромах шляхом їх пасивно статичного розтягання за допомогою іншої кінцівки (обтяженням) чи допоміжного устаткування (стінки, стільця і т.д.).

Цей метод заснований на статичному розтяганні (тракції суглобів у місці локалізації хворій) і утриманні цього положення протягом 10-ЗОсек. Він зручний і простий у застосуванні, однак не був використаний для реабілітації хворих сколіозом (Омогак 9. ца. Мапицаіе Меадігіп. Оіадповіїс - Зійда: Тпіете, 1997). «

Як прототип обраний "Спосіб лікування шийного відділу хребта, остеохондроза і кривошиї" (Деклараційний патент України Мо24072, Аб1Н1/2), що полягає в пасивному витягуванні шийного відділу хребта. Недоліком цього методу є його обмежене застосування тільки в шийному відділі хребта, а також неможливість використання цього методу самим хворим (без фахівця з мануальної терапії), що значно обмежує його практичне в використання. Ге)

В основу винаходу поставлена задача створення комплексу лікувальної фізкультури, заснованому на самовитягуванні в симетричному положенні (т.зв. "спосіб аутотракції"), для реабілітації хворих з ідиопатичним сч сколіозом І-І ступеня й остеохондрозом хребта, при якому за рахунок доступних вправ, у відносно короткий «-- термін нормалізується тонус паравертебральної мускулатури, що поряд із тренуванням м'язів корсета хребта (спини і черевного преса) дозволить довгостроково утримувати досягнутий лікувальний ефект і домогтися - позитивних віддалених результатів.

Поставлена задача виришується таким чином, що в способі реабілітації хворих з ідиопатичним сколіозом

І-Ш ступеня й остеохондрозом хребта, що включає розтягання м'язів спини шляхом крайнього активного « кифозування всього хребта (у тому числі шийного і поперекового відділів), додатково здійснюється рух тазового З пояса вперед і нагору (в в.п.х. лежачи на спині, сидячи чи стоячи), а також ритмічні рухи голови і тулуба в с сторони для корекції асиметричного тонусу паравертебральних м'язів шляхом нормалізації їх реципрокної

Із» іннервації і зняття патологічного гіпертонусу.

На практиці спосіб здійснюють таким чином. Перед аутотракцією пацієнту проводять пластичний масаж (Озерова Л.А., Мельниченко Е.В., Деклараційний патент на винахід Мо42263 А, Бюл. Мо9 від 15.10.2001) протягом 20-30хв., чим досягається деяка мобілізація і корекція сколіотичної деформації, а також зменшення 7 патологічного тонусу паравертебральних м'язів у хворих остеохондрозом і сколіозом індивідуально для кожного - пацієнта. Потім хворий робить активне самовитягування (т.зв. аутотракцію) хребта шляхом його крайнього кифозування в спеціальних положеннях (корригируючих положеннях репозиції), виконуючи комплекс ЛФК, тобто ді додатково здійснюється рух тазового пояса вперед і нагору (в в.п.х. лежачи на спині, сидячи чи стоячи), а

Ге»! 20 також ритмічні рухи голови і тулуба в сторони для корекції асиметричного тонусу паравертебральних м'язів шляхом нормалізації їх реципрокної іннервації і зняття патологічного гіпертонусу. тм Прнчинно-наслідковий зв'язок між істотними ознаками винаходу, імовірно, такий: при аутотракції (тобто активному самовитягуванні хребта) релаксуються "гіпертонічні" паравертебральні м'язи на стороні увігнутості сколіотичної дуги деформації на основі стрегчинг-зфекту постпліометричної і постізометричної релаксації на 29 тлі реципроктного гальмування центрів м'язів-антагоністів При цьому зменшується їхня функціональна протидія в. контралатеральним м'язам-антагоністам, розтягнутим дугою сколіотичного скривлення, що оптимізує умови для виконання ними динамічного ритмічного навантаження до стомлення, купірованню нейро-дисторофічннх розладів, нормалізації статико-динамічних відносин у м'язовому корсеті хребетного стовпа. Останнє приводить г до зміцнення м'язів спини і черевного преса і пролонгованої фіксації хребта в положенні репозиції. хребта і сколіотичною хворобою виконується відповідно до таблиці

Мо Вихідне положення хворого Виконання вправи Методичні вказівки б5 -Д-

1. Лежачи на спині, кисті зі На вдиху потягнутися нагору, на видиху руками максимально зігнути шию |Лопатки від кушетки не схрещеними пальцями на й у цьому положенні упертися потилицею в кисті рук (рух голови назад і відривати, плечовий пояс потилиці, лікті в сторони, ноги нагору). Ритмічно розгойдуватися головою і тулубом у сторони з кифозувати без значного випрямлені, коліна зімкнуті. частотою - один рух у 1-1, ,5сек. і амплітудою близько 10см - 10-20сек. напруження грудних до легкого стомлення, 3-4 рази. м'язів. Подих вільний.

Стопу від опори не відривати. Подих вільний. 2. | Теж. Скороченням м'язів черевного преса максимально зігнути (кифозувати) Тіж тулуб, після чого виконати рухи газом нагору і вперед. Ритмічно розгойдувати тулубом у сторони - 10-20сек., до легкого стомлення, 3-4 70 рази. 3. |Лежачи на животі, руки уздовж Повільно підняти верхню половину тулуба на 10-15 см над кушеткою й у тіж тулуба, долоні притиснуті до цьому положенні тягтися підборіддям нагору і вперед - 5-10сек., до кушетки, легким рухом опустити і |легкого стомлення. розгорнути плечі, ноги випрямлені, коліна зімкнуті. 4. Теж. Підняти тулуб над кушеткою, упираючись об неї долонями, і в цьому тіж положенні ритмічно розгойдуватися в сторони - 10-15сек., до легкого стомлення. 5. |Лежачи на животі, шия пряма, На вдиху потягнутися потилицею нагору. На видиху послідовно статично Коліна і п'яти від опори підборіддя упирається в кушетку, напружувати м'яза задньої поверхні ніг, таза (групу сидничних м'язів, не відривати. П'яти від руки уздовж тулуба. попереку), спини, плечевого пояса і рук, створюючи "хвилю" статичного кушетки не відривати. скорочення, що йде знизу нагору. Потім підняти пояс верхніх кінцівок Подих вільний. над кушеткою і ледве розгойдуватися їм у сторони, утримувати це положення 5-15сек., до легкого стомлення - 3-5 разів.

Сидячи на кушетці, ноги зігнуті На вдиху потягнутися нагору. На видиху виконати рухи тазом вперед і Ті ж. Подих вільний під кутом 90" у колінних і нагору, кифозуя спину і притискаючи хрестцем до кушетки. Ритмічно тазостегнових суглобах, коліна розгойдуватися корпусом у сторони - 10-20сек., до легкого стомлення. разом, стопи в полному контакті з кушеткою. Кистями обхопити « стегна в підколінної ямки, лікті округлити в усередину. 7. Теж. Модифікація вправи: виконувати те ж з випрямленими ногами. Кистями рук Тіж обхопити стопи з боків нарівні зводу стопи, максимально округляючи ч- спину. У цьому положенні виконати рух тазом нагору і вперед, ритмічно розгойдуватися тулубом у сторони. Максимально кифозувати хребет (се) одномиттєвими спільними рухами тазом вперед і нагору і підборіддям униз. Верхівкою голови тягтися нагору і вперед. Ритмічно напружуватися сем розслаблюватися в цьому положенні з частотою 2-3 рази в хвилину, до легкого стомлення. Одночасно: а) лордозувати грудний відділ хребта, ч- виконуючи рух грудиною і реберними дугами нагору; б) кифозувати поперековий відділ хребта, виконуючи рух тазом вперед і нагору. че

Лежачи на спині, ноги підняті Ритмічно розгойдуватися в сторони в досягнутому положенні тіж нагору, коліна випрямлені і одномиттєвого "випрямлення" природних лордо-кифозних деформацій зімкнуті (кут згинання в хребта - 10-20сек., до стомлення, 3-5 разів. тазостегновому і « гомілковостопному суглобах - 907)

Руки випрямлені в ліктевих Одночасно розтягувати м'яза міжлопаточної зони і кифозувати шийний, Вдих вільний, видих - с суглобах і распокладені вгорі за грудний і поперековий відділи хребта. У цьому положенні виконувати форсувати, додаючи на головою, ледве припідняті над ритмічні рухи тазом вперед і нагору - 15-20сек., до легкого стомлення, видиху напруження в ; з» кушеткою до рівня вуха. 3-5 разів. працюючих м'язах тулуба і шиї. Голову і п'яти від кушетки не відривати.

Подих вільний. -І 10. | Стоячи, ноги разом, тулуб ледве На вдиху потягнутися підборіддям нагору. На видиху підняти лопаткинад /Тіж зігнутий уперед, руки і голова кушеткою на 5-10 див, опустити підборіддя й у цьому положенні виконати - вільно звисають униз. рух тазом вперед і нагору, пригорнувши поперек до кушетки. Ритмічно розгойдуватися корпусом у сторони - 5-10сек. і/чи ритмічно згинатися ке вперед, до стомлення, 3-5 разів. 11.|(Лежачи на спині, руки уздовж На видиху виконувати рух тазом вперед і нагору, прагнучи кифозувати Подих вільний, голова (22) тулуба, ноги зігнуті під кутом спину, а сідничні бугри щільно пригорнути до п'ят. Головою ритмічно вільно розгойдується в «м 907 у колінних і тазостегнових розгойдувати в сторони. сторони. Наприкінці суглобах, стопи в повному комплексу руки опустити і контакті з кушеткою. залишитися в такім положенні 15-20хв у стані глибокої релаксації (аж до сну) в. 12. |Сидячи на п'ятах, руки зігнуті в Виконати одночасний рух тазом вперед і нагору, а підборіддям нагору і Тіж ліктьових суглобах і стосуються вперед. Утримувати це положення до відмовлення - 10-20сек. кистями колін, голова вільно звисає вниз, м'яза шиї розслаблені. бо 13. |/Лежачи на спині, руки зі На вдиху потягнутися нагору руками і плічми. На видиху опустити плечі, Тіж схрещеними пальцями за головою, руки залишити в положенні нагору. Виконати рух тазом вперед і нагору, лікті в усередину, ноги разом. руками потягнутися уздовж тулуба нагору, максимально кифозуя шийно-грудний і поперековий відділи хребта. У цьому положенні розгойдуватися тулубом у сторони - 1-3хв., до легкого стомлення, 3-5 разів. 14. |Лежачи на спині, руки випрямлені На вдиху руки округлити перед собою в лучезап'ясних, ліктьових і Тіж бо за головою, ледве приподняти над плечових суглобах, ледве піднімаючи при цьому плечові суглоби над кушеткою до рівня вуха. Ноги кушеткою і не відриваючи лопаток від опори. На видиху одномиттєво випрямлені, упираються п'ятами |виконати рухи тазом впере, дз загору, притискаючи поперек і шийний об кушетку, кут згинання в відділ до кушетки, руками потягнутися в сторони нагору. гомілковостопному суглобі 90".

релаксації.

Ефективність методу аутотракції досліджували в 15 хворих різної статі, у віці 11-50 років з 2 дегенеративно-дистрофічними захворюваннями хребетного стовпа (5 хворих остеохондрозом хребта і 10 хворих сколіотнчною хворобою). При цьому використовували методи рентгенографії, антропометрії і стабілографії.

При рентгенографічному дослідженні керувалися висновками спеціалістів-ренгенологів і рентгенограмами, виконаними до і після курсу аутотракції.

Антропометричні дослідження проводилися з метою об'єктивізації феномена подовження хребта в результаті сеансу і курсу аутотракції. Для цього за допомогою сантиметрової стрічки вимірювали відстань від підстави потиличної кісти до люмбо-сакрального зчленування до і після кожного сеансу аутотракції. Функціональний ефект аутотракції полягає в прирості довжини хребта

Стабіло афічні дослідження проводили за допомогою стабилоплатформи з двохканальним графічним реєстратором, що дозволяє за даними стабілограми розсчитати відхилення загального центра ваги (ЗЦВ) від середньої лінії тіла і величину асиметрії маси правої і лівої половини тіл. Коррегируючий ефект аутотракції в хворих остеохондрозом і сколіотнчною хворобою визначали по зменшенню показників асиметрії кістково-м'язових утворень тулуба і відновленню симетрії ЗЦВ. Результати обробляли з застосуванням параметричних і непараметричних методів математичної статистики.

У 15 обстежених з дегенеративно-дистрофічною поразкою рухової системи хребта був виконаний курс аутотракції що складається з 4-20 сеансів, загальною тривалістю 1-5 місяців (по 1 сеансу в тиждень), індивідуально. Хворі в домашніх умовах чи щодня через день виконували ряд вправ комплексу аутотракції для утримання лікувального ефекту.

У 5 хворих остеохондрозом хребта в результаті курсу аутотракції, що складає з 6-9 сеансів протягом 1,5-3 місяців, виявлене стійке збільшення довжини хребетного стовпа на 1,0-4,Осм, у середньому на 2,5:-0,6см.

При цьому, в обстежуваних хворих із проявами остеохондрозу після курсу аутотракції суб'єктивно « відзначалося зменшення болів в області хребта, аж до їхнього повного зникнення, зниження виразності тунельних синдромів, підвищення рухливості в блокованих ПДС, а також загальне поліпшення самопочуття і настрою.

У 10 хворих сколіотичною хворобою, яким був проведений курс аутотракції, що складається з 4-10 сеансів - протягом 1-3 місяців, також було виявлено стійке збільшення довжини хребта на 2,5-6,7см, у середньому на Ге) 5,0-0,5см. На підставі особливостей патомеханіки цього захворювання можна думати, що виявлений феномен подовження хребта обумовлений зменшенням кута кривизни дуг сколіотичної деформації хребетного стовпа, с тобто його "вирівнюванням". Останнє підтверджується даними рентгенографічного обстеження, за результатами «-- якого в хворої за 10 місяців курсу аутотракції кут сколіотичного скривленняхребтазнизивсявід 27 7/147 до 15/92,

Зо Після сеансу аутотракції в хворих сколіозом відбувається зменшення відхилення ЗЦВ від осі симетрії тіла, - у середньому на 3,7-0,5кг, що практично приводить до відновлення функціональної симетрії тулуба. Слід зазначити, що такий значний ефект є короткочасним і істотно знижується після закінчення першої доби після коррегнруючого сеансу аутотракції. Однак, при систематичних заняттях ЛФК він кумулюється і стабілізується. «

Імовірно, при аутотракції (тобто активному самовитягуванні хребта) знижується тонус "гіпертонусних" 7 70 м'язів. на стороні увігнутості дуги сколіотичної деформації на основі включення стретчінг-рефлексу с постпліометричної і постізометричної релаксації і реципрокної взаємодії центрів м'язів-антагоністів. При з цьому зменшується їхня функціональна протидія розтягнутим контралатеральнь!м м'язам на стороні опуклості сколіотичного скривлення. Це оптимізує умови для виконання м'язами корсета хребта динамічного ритмічного навантаження (розгойдування в сторони в положенні аутотракції), що сприяє зміцненню цих м'язів і підвищенню 79 їхньої здатності утримувати хребет у положенні репозиції, а також купирує нейро-дістрофічні розлади в руховій їв. системі хребетного стовпа. - У випадках кіфозів спосіб не застосовують. іме) бу 50

Claims (1)

1. Формула винаходу т Спосіб реабілітації хворих з ідіопатнчним сколіозом І-ІІ ступеня і остеохондрозом хребта, що містить витягування хребта, який відрізняється тим, що здійснюють самовитягування хребта шляхом його крайнього кіфозування в спеціальних положеннях (коригуючих положеннях репозиції), причому в цих позиціях здійснюють одночасний рух тазового пояса вперед і нагору, голови - вперед і нагору з наступним ритмічним в. низькоамплітудним розгойдуванням тулуба у сторони до стомлення. Офіційний бюлетень "Промислоава власність". Книга 1 "Винаходи, корисні моделі, топографії інтегральних мікросхем", 2004, М 11, 15.11.2004. Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і 60 науки України. б5