UA130006C2

UA130006C2 - Водорозчинний комплекс афоксоланера, спосіб його отримання та ветеринарні протипаразитарні препарати, що його містять

Info

Publication number: UA130006C2
Application number: UAA202303779A
Authority: UA
Inventors: Юрій Юрійович Синиця; Дмитро Сергійович Полевиченко; Артем Юрійович Апрішко
Original assignee: Юрій Юрійович Синиця
Priority date: 2023-08-07
Filing date: 2023-08-07
Publication date: 2025-10-08
Also published as: WO2025034192A1

Abstract

Винахід належить до галузі ветеринарної медицини та стосується водорозчинного супрамолекулярного комплексу з афоксоланером, способу його отримання, та ветеринарних препаратів, які містять як основний активний компонент зазначений комплекс для запобігання або лікування паразитарних інфекцій та інфестацій у тварин. Отриманий згідно з винаходом комплекс являє собою тонкодисперсний порошок з розміром частинок менше 1 мікрона, який є включенням молекул афоксоланера в структуру 2-гідроксипропіл-β–циклодекстрину стабілізований полісорбатом-80 і може бути використаний в ветеринарних препаратах протипаразитарної дії для ефективного перорального і парентерального введення.

Description

Галузь техніки

Заявлена група винаходів належить до галузі ветеринарної медицини та стосується водорозчинного супрамолекулярного комплексу з афоксоланером, способу його отримання, та ветеринарних препаратів, які містять як основний активний компонент зазначений комплекс для запобігання або лікування паразитарних інфекцій та інфестацій у тварин, спричинених ектопаразитами і/або ендопаразитами.

Афоксоланер належить до класу ізоксазолінів, його використовують для лікування і попередження блошиної інфестації, а також для лікування і контролю різних кліщових інфестацій.

Сполуки ізоксазоліну відомі в даній галузі техніки, їх отримання та застосування як протипаразитарних засобів описано, наприклад, у міжнародних заявках УМО2005085216 від 17.01.2008, У/О2009002809 від 31.12.2008, У/О2009024541 від 26.02.2009, М/О2009003075 від 31.12.2008, УМО2010070068 від 24.06.2010 та ММО2010079077 від 15.07.2010.

Відомо, що цей клас сполук має відмінні властивості активності проти паразитичних комах і акарид, таких як блохи та кліщі.

Особливо активна сполука ізоксазоліну, 4-(5-ІЗ-хлор-5-(трифторметил)феніл|)|-4,5-дигідро-5- (трифторметил)-3-ізоксазоліл|-М-(2-оксо-2-((2,2,24рифторетил)аміно|етил|-1-нафталінкарбоксамід, яка відома під непатентованою назвою афоксоланер, яка була описана в заявці М/02007079162А1 від 12.07.2007. Однак ефективність застосування ізоксазолинових сполук, афоксоланера зокрема, в чистому вигляді обмежена його біодоступністю, оскільки він не розчинний у воді і в чистому вигляді не може доставлятися до тканин організму за допомогою, заснованої на воді, крові, а утворює справжні розчини тільки в органічних розчинниках, що призводить до необхідності включення до фармацевтичних композицій на його основі додаткових ексципієнтів, які, як правило, належать до високотоксичних сполук.

Альтернативою може бути використання для транспорту активної речовини в тканини організму дисперсій афоксоланера з різними солюбілізаторами та поверхнево активними речовинами. Однак відомі на сьогодні композиції сприяють утворенню дисперсій з розмірами частинок понад 10 мікрон, що впливає на біодоступність активного компонента.

З заявки УМО2013119442А1 від 15.08.2013 відомі паразитицидні пероральні ветеринарні композиції що включають як системно діючі активні речовини щонайменше один ізоксазоліновий активний агент, зокрема афоксоланер, в комбінації з фармацевтично прийнятним носієм. Для ефективної доставки діючої речовини за допомогою перорального введення згідно з рішенням, його поміщають у тверду або рідку матрицю, де для досягнення матричних характеристик використовують такі інгредієнти як, наприклад гідроксипропіл крохмаль або гідроксипропілцелюлозу, а в якості стабілізатора матричного комплексу використовують поверхнево активні речовини, зокрема полісорбати. У даному винаході пропонуються поліпшені способи знищення, контролю й запобігання паразитарним інфекціям і інфестаціям у тварин, що включають пероральне уведення композицій винаходу тварині, що потребує цього. Однак композиції, які застосовують, сприяють утворенню дисперсій з розмірами частинок афоксоланера понад 10 мікрон, що впливає на біодоступність активного компонента. Крім того, використання таких композицій для парентерального введення проблематичне.

З заявки М/О2019091936А1 від 16.05.2019 відомі фармацевтичні композиції ізоксазоліну для ін'єкцій та їх застосування проти зараження паразитами у яких для отримання дисперсій з включенням діючої речовини використовуються різні суспензійні та змочувальні агенти. Як ексципієнти для виробництва водних суспензій обрані натрій карбоксиметилцелюлоза, метилцелюлоза, гідроксипропілметилцелюлоза, альгінат натрію, полівінілпіролідон, камедьтрагаканта тощо. Як диспергуючі або змочувальні агенти обрані природні фосфатиди, наприклад лецитин, або продукти конденсації алкіленоксидуз жирними кислотами, наприклад поліоксіетиленстеарату, або продуктиконденсації етиленоксиду з довголанцюговими аліфатичними спиртами, наприклад, гептадекаетиленоксицетанол тощо. Їх використання в комплексі зі сполукою сприяють її солюбізації, а для стабілізації отриманого солюбізованого комплексу використовують поверхнево-активну речовину, обрану з ефірів жирних кислот сорбіту (Зрапо), складних ефірів жирних кислот поліоксіетиленсорбіту (полісорбати/Тмеепвз), похідних поліоксіетилену касторової олії (Стетарпвог5), поліоксиетиленстеаратів або лецитинів.

Отримана композиція являє собою стабільний комплекс ізоксазолінової сполуки, зокрема афоксоланеру, який має розмір частинок приблизно від 25 мікрон до приблизно 250 мікрон, який використовують для створення ін'єкційних композицій протипаразитарної дії. При такому розмірі часток діючої речовини в суспензії або в інєкційному розчині ефективна доза афоксоланеру в препараті становить від 5 до 10 мг/кг.

Таким чином на сьогодні існує потреба в створенні водорозчинної композиції афоксоланера зі зменшеним розміром часток, для підвищення його біодоступності, а отже і для зменшення ефективної дози і кількості діючої речовини.

Суть винаходу

У заявленому винаході зроблена спроба створення нового супрамолекулярного комплексу афоксоланера з підвищеною водорозчинністю та покращеною стабільністю, та розробки ветеринарних препаратів з включенням даного комплексу, які мають високу хімічну та фізичну стабільність та знижену токсичну дію, і які придатні як для перорального так і для парентерального введення.

Щодо компонентів пропонованого комплексу відомо наступне.

При розробці композиції комплексу, що заявляється, вирішення проблеми розчинності афоксоланеру було здійснене шляхом спроби включення його в склад циклодекстрину.

Циклодекстрини - це циклічні олігосахариди, що містять 6 (с-циклодекстрин), 7 (В-циклодекстрин) або 8 (у-циклодекстрин) глюкопіранозних одиниць. Структурна організація молекули циклодекстринів така, що в ній розрізняються зовнішня гідрофільна частина, яка підвищує водорозчинність, і гідрофобна внутрішня частина, яка утворює порожнину. Саме у гідрофобну порожнину здатні проникати гідрофобні ділянки багатьох молекул утворюючи так звані "комплекси включення". Таким чином використання циклодекстринів та їх похідних у багатьох випадках суттєво підвищує розчинність лікарських препаратів. Крім цього, найважливішим результатом присутності циклодекстринів у фармакологічних складах слід вважати підвищення біодоступності активних компонентів, яке дозволяє використовувати в лікарських засобах нижчі, ніж зазвичай, їх концентрації, що суттєво як у плані додаткового зменшення токсичності лікарського засобу, так і з точки зору можливості зниження його вартості.

Для створення нового комплексу було вибрано 2-гідроксипропіл-В-циклодекстрин, оскільки він є добре дослідженим, не токсичним для ссавців і доступним на ринку, а його фармакологічне застосування розкрите зокрема в публікаціях (Гойбебзоп, Т. апа Вгемувієї М Е, "Рпагтасеціїса арріїсайопв ої сусіодехігіп5. 1. Огид зоЇшбіїй2аноп апа 5іарійгайноп.» За у) Рпагт, 1996, 85 (10). Р. 1017- 25.; АБаеі-Капйтап, 5 М, еї аї., "Біпдіе-до5е рНаптасокКіпеїйс5 ої іпігамепои5 йгасопаоЇїе апа пудагохургору!-рега-сусіодехініп іп іпТапів, спійдгеп, апа адоІезсепів. Апійтісгоб А").

Для стабілізації комплексу та мінімізації його сегрегації і випаду в осад активної речовини, використовували полісорбатні поверхнево-активні речовини. Відомо, що полісорбатні поверхнево- активні речовини демонструють сприятливі характеристики для ізоксазолинових композицій, і при контакті з водою здатні створювати міцели навколо сполуки, яка солюбілізована, а отже зберігати солюбілізовану сполуку у водному середовищі.

Для розробки заявленого комплексу був використаний полісорбат 80, відомий як Тмееп 80, який є комерційно доступним або може бути отриманий способами, відомими в даній галузі техніки.

Таким чином в основу заявленого винаходу було поставлене завдання розробки комплексу включення з афоксоланером, який заснований на використанні 2-гідроксипропіл-В-циклодекстрину як молекулярного пакувальника гідрофобних молекул афоксоланера, а як стабілізатор комплексу використано полісорбат-80.

Згідно з винаходом був отриманий супрамолекулярний комплекс у вигляді тонкодисперсного порошку з розміром частинок менше 1 мікрона, який характеризується наступним складом компонентів (мас. 95): афоксоланер - 1-10 95, 2-гідроксипропіл-В-циклодекстрин - 50-98 905, полісорбат-80-1-40 95, що робить зазначений комплекс придатним як для приготування розчинів для інстиляційного застосування та/або ін'єкційного введення так і для формування твердих форм.

Заявлений комплекс може бути отриманий тільки за умови чіткого дотримання способу, розробленого заявником для його виробництва, який також є об'єктом заявленого винаходу.

Спосіб отримання комплексу згідно з винаходом передбачає здійснення наступних стадій: - змішування розчинів афоксоланера та 2-гідроксипропіл-В-циклодекстрину при дотриманні масового співвідношення в розчинах 2-гідроксипропіл-В-циклодекстрин/афоксоланер - 1-40 - витримку суміші розчинів при кімнатній температурі протягом щонайменше 24 годин - додавання до витриманої суміші розчинів розчину полісорбата-80, при масовому співвідношенні полісорбат-80 / суміш розчинів афоксоланера та 2-гідроксипропіл-В-циклодекстрин -- 1--10; - висушуванням отриманої суміші до повного випаровування розчинника та отримання сухого залишку.

Згідно з ще одним аспектом заявленого винаходу заявлено ветеринарний протипаразитарний препарат, що містить зазначений супрамолекулярний комплекс афоксоланера та прийнятні наповнювачі та/або зв'язуючі та/"або консерванти у співвідношеннях, придатних для формування твердих форм, зокрема, у вигляді драже, таблеток, порошку, капсул тощо.

Згідно з прикладом виконання, ветеринарний препарат може містити також допоміжні речовини, такі як антиоксиданти та/або харчові добавки з ароматом і смаком м'яса. При цьому вміст комплексу в одній твердій формі обирається з розрахунку забезпечення вмісту в ній від 2-4-мг афоксоланера з розрахунку на 1 кг живої маси тварини.

Нижче в таблиці наведений приклад твердої лікарської форми з вмістом супрамолекулярного комплексу афоксоланера, призначеної для запобігання або лікування паразитарних інфекцій та інфестацій у тварин, спричинених ектопаразитами.

Таблиця 1

Склад таблетки з супрамолекулярним комплексом афоксоланера для перорального застосування, розрахований на склад 100 мг

Супрамолекулярний комплекс

Афоксоланер- е- 50,0 мг діюча речовина гідроксипропіл-рД- циклодекстри)-ТГвін-80. пре Голи 7000 | пеню 5,0 мг ароматизатор 0125

Як видно з зазначеного, маса комплексу становить майже половину від маси таблетки, і при цьому вміст афоксоланера в комплексі становить приблизно 2,5 мг, що є оптимальною і достатньою дозою на 1 кг ваги тварини для досягнення ефекту протипаразитарної дії.

Згідно з ще одним аспектом заявленого винаходу заявлено ветеринарний протипаразитарний препарат, що містить зазначений супрамолекулярний комплекс афоксоланера і являє собою колоїдний розчин ізотонічному середовищі, який містить масову долю афоксоланера в діапазоні 0,05-0,5 95. Як ізотонічне середовище може бути використано 9 95 розчин хлориду натрію або 5 95 розчин глюкози. Зазначений розчин може бути використаний як для ін'єкцій так і для парентерального застосування, зокрема крапельного нанесення на шкіру.

Для того, щоб посилити терапевтичний ефект афоксоланера та з метою розширення спектру боротьби з паразитами однією лікарською формою, ще одним аспектом винаходу є ветеринарний препарат що являє собою тверду лікарську форму, яка додатково містить один або більше активних агентів антигельмінтної дії. Згідно з винаходом зазначений ветеринарний протипаразитарний препарат містить композицію супрамолекулярного комплексу афоксоланера з антигельмінтним препаратом при масовому співвідношенні антигельмінт / комплекс афоксоланера 1-10 при забезпеченні вмісту в ній від 2-4-мг афоксоланера з розрахунку на 1 кг живої маси тварини. Як допоміжні речовини можуть бути використані консерванти та/або антиоксиданти та/або харчові добавки у співвідношеннях, придатних для формування твердих форм, зокрема, у вигляді драже, таблеток, порошку, капсул. При цьому як антигельмінтний препарат використаний мільбеміцин оксим або пірантел або празіквантел або фебантел або їх поєднання.

Нижче в таблиці З наведений приклад твердої лікарської форми з вмістом афоксоланера й антигельмінтних препаратів, призначеної для запобігання або лікування паразитарних інфекцій та інфестацій у тварин, спричинених як ектопаразитами так і ендопаразитами.

Таблиця 2

Склад таблетки з супрамолекулярним комплексом афоксоланера та антигельмінтними діючими речовинами для перорального застосування, розрахований на склад 100 мг

Супрамолекулярний комплекс

Афоксоланер- е- 50,0 мг діюча речовина гідроксипропіл-рД- иклодекстри)-Твін-80.

птн Голи 7000 ню 5,0 мг ароматизатор 0125

На прикладі таблетки 0,4 г нижче представлений її якісний склад:

Водорозчинний комплекс афоксоланера -0,2 г (вміст афоксоланера в комплексі -: 0,01г)

Мільбеміцин оксим -- 0,003 г

Празиквантел - 0,017 г

Харчові добавки, антиоксидант, консервант та наповнювач - решта.

Реалізація винаходу

Здійснення винаходу з отриманням технічного результату підтверджується наступними прикладами.

Приклад 1.

Одержання супрамолекулярного комплексу відбувається наступним чином

Готують вихідні розчини в 96 95 етиловому спирті: 1. розчин афоксоланера з концентрацією 2 г/л; 2. розчин 2-гідроксипропіл-В-циклодекстрину з концентрацією 400 г/л; 3. розчин полісорбат-80 з концентрацією 20 г/л.

В скляний сосуд заливають розчин 1 та розчин 2 в розрахунку на дотримання пропорції в розчинах 2-гідроксипропіл-В-циклодекстрин/ афоксоланер - 1-40, та витримують сосуд в темному місці при кімнатній температурі щонайменше 24 години.

Через 24 години вистоювання в темряві в посудину доливають розрахункову кількість розчину З з дотриманням пропорції і перемішують суміш спиртових розчинів щонайменше 15 хвилин.

Отриману суміш поміщають у випарну колбу роторного випарника і випарюють під вакуумом насухо при температурі водяної бані 509С до повного видалення розчинника... Отриманий порошок водорозчинного супрамолекулярного комплексу, що утворився, виймають із колби та поміщають у герметичну ємність та зберігають за температури 4-35 "С у темному місці.

В результаті виходить сухий білий порошок легко розчинний у воді з утворенням субмікродисперсій.

Приклад 2.

Тестування розчинності супрамолекулярного комплексу афоксоланера.

Для дослідження розчинності отриманої субстанції використовували метод динамічного розсіювання світла у водяному розчині, результати якого показані в таблиці 3.

Таблиця З іХаере Ю тя аа ПоНИВУНН | МЕ фо уеннннннннннянкя і і фу

За результатами динамічного розсіювання світла 595 водного розчину отриманого заявленим способом комплексу афоксоланера визначено, що гідродинамічні діаметри частинок знаходяться в діапазоні від 0,082 до 0,683 мікрона з середнім значенням 0,469 мікрон. Це свідчить про те, що в порівнянні з відомими комплексами включення афоксоланера, де частки мають діаметр 10 та більше мікрон, отриманий комплекс володіє вищою біодоступністю.

Приклад 3.

Дослідження ефективності фармацевтичного препарату на основі супрамолекулярного комплексу афоксоланеру за заявленим винаходом.

У ссавців, зокрема собак, може бути багато зовнішніх і внутрішніх паразитів. Найбільш розповсюдженими є іксодові кліщі, які поширені у Європі, зокрема і в Україні: Іходев гтісіпів,

КПірісерпаіюв запдиїпеи5, ЮОептасепіог геїйсшайве. Також загрозу становлять саркоптоїдозні кліщі (Оїодесієз супоїї5, Моїоєагез саїї, Загсорієз сапіз) та тромбідоформні кліщі (Оетодех 5рр., СпеуІебеїйа зрр...).

Для встановлення інсектоакарицидної та овіцидної ефективності заявленого комплексу були проведенні дослідження іп міо та іп мімо дії фармацевтичного препарату, з його вмістом, на зазначених видах паразитів.

Дослідження виконувались в лабораторії ветеринарної медицини ТОВ "НОВА ПЛЮС" м. Харків, у притулку для тварин (м. Балаклія) та клініках ветеринарної медицини м. Харків.

До дослідження було залучено 108 собак віком від 5 місяців до 6 років, живою масою тіла від 5 до кг. Тварин утримували у типових вольєрах за температури повітря 241,5 "С, відносної вологості 40-70 95, руху повітря 0,2-0,5 м/с. Годівлю тварин здійснювали згідно раціону, затвердженого у притулку.

Схема дослідження: 1) клінічний огляд тварин, що знаходяться у притулку м. Балаклія (Харківська обл.) та приватних клініках ветеринарної медицини (м. Харків), встановлення попереднього діагнозу, взяття проб ектопаразитів та ендопаразитів на собаках для лабораторного дослідження, постійне клінічне спостереження за фізіологічним станом піддослідних тварин; 2) мікроскопічні дослідження проб з метою визначення у біологічному матеріалі збудників інвазійних захворювань, їх ідентифікація, встановлення екстенсивності та інтенсивності інвазій у собак; 3) формування дослідної і контрольної груп тварин; 4) застосування препарату індивідуально, безпосередньо тварині, утримання тварин у притулку та клініках ветеринарної медицини, взяття проб біологічного матеріалу для лабораторного дослідження іп мімо при ураженні комахами-ектопаразитами, іксодовими кліщами та саркоптоїдозними кліщами через 1, 2, 3, 7, 14, 21 і 28 діб з проведенням огляду шкірно-волосяного покриву та при ураженні гельмінтами (нематодами, цестодами) через 7 та 14 діб із дослідженням фекалій від тварин.

Визначення екстенсефективності та інтенсефективності препарату. 5) щодобове клінічне обстеження стану здоров'я піддослідних тварин упродовж усього експерименту.

Матеріали, використана апаратура і реактиви: лабораторний посуд, ваги аналітичні, пробірки, лупа, бінокулярна лупа, світловий та цифровий мікроскоп, холодильник, чашки Петрі, предметні та покривні скельця, реактиви для проведення мікроскопічних досліджень (10 95 розчин Маон, гліцерин, 70 9о-ний спирт, спирт-ефір, хлороформ, каніфоль, касторове масло), аспіратори для збору членистоногих, флакони для збору членистоногих, герметичні поліетиленові мішечки, пінцет та скальпель для збору кліщів, проби зі шкіри від досліджуваних тварин, покривні скельця, накривні скельця, камера Мак-Мастера, реактиви для проведення копроскопічних досліджень (розчин аміачної селітри, густиною 1,32 г/мл; насичений розчин натрію хлориду, густиною 1,2 г/мл).

Дослід 1. Визначення акарицидної активності препарату в дослідженнях іп мімо на собаках.

Об'єктом дослідження служили собаки різних порід, віком від 5 місяців до 6 років, масою тіла від 5 до 45 кг; утримування тварин корпусне, у вольєрах.

Діагноз на зараженість кліщами-шкіроїдами виду Оїодесіез супоїїє встановлювали на основі клінічних ознак, та акарологічних методів дослідження, шляхом мікроскопії зішкребків, взятих із уражених паразитами ділянок вух собак. При цьому, встановлювали індекс паразитологічного ураження -- інтенсивність інвазії до і після лікування та визначали ефективність препарату згідно з настановами Європейського агентства з лікарських засобів та Всесвітньої асоціації щодо просування ветеринарної паразитології.

При клінічному огляді собак та акарологічному дослідженні відзначали ураження шкіри внутрішньої частини вушних раковин та зовнішнього слухового проходу кліщами-шкіроїдами виду Оїодесіе5 супоїі5.

Собак розділили на дві групи. У дослідній групі собак, до застосування препарату у формі таблеток, середня інтенсивність інвазії кліщами виду Оїодесієзх супоїїв становила 34,256,2 екземплярів на тварину, а в контрольній групі собак середня інтенсивність інвазії кліщами виду

Оїодесіез супоїїз становила 30,6-6,8 екземплярів на тварину.

Дослідній групі собак за отодектозної інвазії застосували дослідний препарат в таблетках згідно з табл. 1, враховуючи живу масу тіла тварини і відповідно вагу таблетки, а в другій контрольній групі собак препарат не застосовували.

Дані дослідження представлені в таблиці 4.

Таблиця 4

Оцінка акарицидної ефективності препарату за інвазії кліщів виду Ободесієз супоїї5 на собаках (Мет)

До застосування препарату, Ії Оїодесіев5 т т І й середн. середн. середн. 134246,2 | 59,75 | 12,8:34 )| 9503 | 16:02 | 100 | о

З наведених у табл. 4 даних видно, що на першу добу ефективність препарату у формі таблеток для собак у дослідній групі собак становила 59,75 95, при середній інтенсивності інвазії кліщами виду

Оїодесієз супоїї5 12,8-3,4 екземплярів на тварину, а в контрольній групі собак середня інтенсивність інвазії кліщами виду Оїодесіез супоїїз становила 31,826,7 екземплярів на тварину.

На другу добу досліду ефективність препарату для собак у дослідній групі тварин становила 95,03 95, при середній інтенсивності інвазії кліщами виду Оїодесієз супоїїв 1,6240,2 екземплярів на тварину.

На третю добу досліду, при огляді внутрішньої поверхні вушної раковини собак та акарологічному лабораторному дослідженні - мікроскопія зішкребків, взятих з вушної раковини, кліщів-шкіроїдів виду

Огодесієз супоїїз не було виявлено у дослідної групи тварин.

При акарологічних дослідженнях собак на 7-у, 14-у, 21-у і 28-у добу після застосування препарату у формі таблетки реінвазування кліщами-шкіроїдами виду Оїодесіє5 супоїїз не було виявлено у тварин дослідної групи.

Результати проведених досліджень свідчать про те, що препарат у формі таблетки з заявленим вмістом афоксоланера в супрамолекулярному комплексі має виражену акарицидну активність відносно кліщів-шкіроїдів виду О(одесієз супоїїз. Таким чином, препарат для собак ефективний проти саркоптоїдозних інвазій собак.

Дослід 2. Оцінка акарицидної ефективності препарату при інвазії іксодовими кліщами.

Діагноз на зараженість паразитиформними кліщами - ектопаразитами родини Іходідає (Іходе5 зрр., Оептасепіог 5рр., КпПірісерпаій5 5рр.) встановлювали на основі клінічних ознак, акарологічних методів дослідження - огляду шкіри та шерстного покриву на наявність іксодових кліщів. При цьому, встановлювали індекс паразитологічного ураження до лікування та після лікування (через 1, 2, 3, 7, 14, 21 ії 28 діб) та визначали ефективність препаратів згідно з настановами Європейського агентства з лікарських засобів та Всесвітньої асоціації щодо просування ветеринарної паразитології.

Оглядаючи тіло тварин неозброєним оком та за допомогою лупи в 14 собак виявили іксодових кліщів: Їходез 5рр., Оептасепіог 5рр., КПірісерпа|ц:5 зрр. (імаго і німф), які присмокталися. У дослідній групі собак, до застосування препарату в формі таблетки, середня інтенсивність інвазії іксодовими кліщами становила 22,553,7 екземплярів на тварину (табл. 5).

Дослідній групі собак за іксодидозної інвазії застосували дослідний препарат у формі таблетки для собак згідно з рекомендаціями виробника (враховуючи живу масу тіла тварини і відповідно вагу таблетки.

З наведених у табл. 5 даних видно, що на першу добу ефективність препарату у формі таблеток для собак у дослідній групі тварин становила 58,02 95, при середній інтенсивності інвазії іксодовими кліщами 10,2:2,6 екземплярів на тварину.

Таблиця 5

Оцінка акарицидної ефективності препарату у формі таблеток за інвазії іксодовими кліщами

Іходез 5рр., Оептасепіог зрр., Кпірісерпа!и5 5рр. на собаках (Мет)

До застосування препарату, І! ЇІходідає ІЇ ІЇ І! (екз./гол.в середн.) Фо (екз./гол.в Фо (екз./гол.в Фо (екз./гол.в середн.) середн.) середн.) 1 22,553,7 | 5802 | 102:26 | 9376 | 155003 | 100 | 0

На другу добу досліду ефективність у формі таблеток для собак у дослідній групі тварин становила 93,76 95, при середній інтенсивності інвазії іксодовими кліщами 1,5:30,3 екземплярів на тварину.

На третю добу досліду при огляді шкірно-волосяного покриву собак та акарологічному дослідженні, кліщів виду: Їходез5 5рр., Оегтасепіог 5рр., КПірісерпаіце 5рр. (імаго і німф) не було виявлено у тварин дослідної групи.

При подальшому спостереженні за тваринами та акарологічному дослідженні шкірно-волосяного покриву на 7-у, 14-у, 21-у і 28-у добу після застосування препарату в формі таблетки, іксодових кліщів у дослідній групі собаках не виявляли.

Разом з тим, одержані нами результати досліджень свідчать, що препарат у формі таблеток для собак має виражену акарицидну активність проти паразитиформних кліщів. Тривалість захисної дії препарату проти іксодових кліщів виду: Іходез 5рр., Оегтасепіог 5зрр., КПірісерна|и5 5рр. (імаго і німф) у собак становила не менше 28 діб.

Дослід 3. Оцінка терапевтичної ефективності препарату у формі розчину для зовнішнього застосування на дорослих собаках та цуценятах.

В умовах клініки ветеринарної медицини м. Харкова було проведено клінічне обстеження собак і цуценят Від 10 собак (3-5)-річного віку та цуценят (8-10)-місячного віку відбирали зіскрібки з різних ділянок ураженої шкіри для виділення збудників у лабораторних умовах.

У дорослих собак (п-5) для дослідження на демодекоз у місцях ураження відбирали зіскрібки глибоких шарів сухої шкіри та зразків шерсті, що випала.

Мікроскопічними методами виявляли кліщів ЮОетоаех сапів. Інтенсивність інвазії досягала від 37 до 40 екземплярів на 1 см? шкіри.

У цуценят (п-:5) виявляли кліщів СОіодесієз супоїїз від 7 до 11 екземплярів в одному зіскрібку.

При підозрі на отодектоз для дослідження відбирали кірочки з внутрішньої поверхні вушних раковин. Для встановлення діагнозу на отодектоз використовували вітальний метод Пріселкової Д.Р. та спосіб Алфімової А.В. Одержаний матеріал досліджували під мікроскопом на наявність кліщів: тіло кліща було плоске, овальної форми, сіро-жовтого кольору; яйця овальної форми до 2 мм, вкриті тонкою оболонкою.

Під час проведення досліджень над тваринами здійснювали маніпуляції відповідно до існуючих документів, які регламентують організацію робіт із використанням тварин в експериментах і дотримання принципів "Європейської конвенції про захист хребетних тварин, що використовуються в експериментальних та інших наукових цілях" (Страсбург, 1986).

Акарологічні та ентомологічні дослідження здійснювали двічі до задавання препарату, на 7, 15-ту добу - після обробки препаратом.

При демодекозі тварин зіскрібки з ураженої шкіри відбирали через 28, 45, 56 і 78 діб з початку лікування.

Окрім цього від 5 дослідних тварин з групи відбирали проби крові до, на 7-му та на 15-ту добу після початку проведення інсектоакарицидної обробки. Відбір проб крові для гематологічних та біохімічних досліджень проводили натщесерце з підшкірної вени передпліччя. За демодекозу відбір проб крові проводили до, через 28, 45, 56 і 78 діб з початку лікування.

Оцінювання функціонального стану організму дослідних тварин (до лікування) впродовж експерименту проводили за визначенням клініко-біохімічних показників у крові за загальноприйнятими методиками. Контрольними вважали значення показників крові тварин з клінічними ознаками захворювання до початку лікування за вищезазначеними схемами.

Результати досліджень обробляли статистично з використанням пакету програм Місгозой Ехсеї 2003 (ог М/іпдомуз ХР), вірогідність отриманих результатів оцінювали за критерієм Ст'юдента.

Дослідження на дорослих собаках (3-5)-річного віку.

Клінічні випробування препарату у формі розчину для зовнішнього застосування, точкового нанесення на дорослих собаках проводили в умовах клініки ветеринарної медицини м. Харкова.

Перед проведенням експериментів у собак проводили збір анамнестичних даних, відбір клінічного матеріалу для лабораторних досліджень і виключення інфекційних захворювань.

У дорослих собак (п-5) демодекоз виявляли у сквамозній формі: у хворих тварин відмічали округлі, безволосі ділянки шкіри завбільшки від 1 до 20 мм у діаметрі, розташовані на надбрівних дугах, лобі, носі, губах, кінцівках.

Діагноз на демодекоз ставили комплексно з урахуванням даних анамнезу, клінічних ознак та результатів мікроскопічного дослідження глибоких шкірних зіскрібків.

Для вивчення інсектоакарицидної дії препарату у формі розчину для зовнішнього застосування, точкового нанесення за принципом аналогів було сформовано дослідну групу дорослих собак (3-5)- річного віку (п-10), вагою від 10 до 20 кг: дослідна група - 5 тварин хворих на демодекоз обробляли препаратом у формі розчину для зовнішнього застосування, точкового нанесення, зовнішньо, одноразово, шляхом крапельного нанесення на суху, неушкоджену шкіру тварини за допомогою піпетки-крапельниці (об'ємом 1,5 мл).

Тваринам хворим на демодекоз препарат наносили на уражені ділянки і розподіляли кінчиками пальців в рукавичці з захопленням до 1 см? здорової шкіри. обробляли 4-кратно з інтервалом 10 днів до клінічного одужання тварини, яке підтверджували двома негативними результатами акарологічних досліджень.

Слід зазначити, що собакам хворим на демодекоз застосовували комплексну терапію: антимікробний препарат Енрофлоксацин у дозі 50 мг на 10 кг живої ваги впродовж 10 діб; Активіл-3 (пробіотик для собак) у дозі З г на тварину перорально з кормом впродовж 14 діб, гепатопротектор

Дівопрайд у дозі 2 таблетки тричі на добу протягом 14 діб і вітаміни Декавіт у дозі 1 мл з питною водою 1 раз у 5 діб впродовж 14 діб.

Застосування акарицидної обробки собакам хворим на демодекоз показало, що на 28 добу лікування кількість кліщів поступово знижувалась у дослідній групі у 1,8 раз, на 45 добу - 2,8 раз, на 56 добу - 9,3 рази відповідно (рх0,05). На 78 добу експерименту собаки дослідної групи повністю звільнилися від кліщів (табл. б).

У процесі лікування демодекозу собак дослідної групи відмічали підвищення інтенсефективності протягом усього дослідного періоду: на 64,9 95 на 45 добу, на 89,2 95 на 56-ту добу відповідно відносно початкових значень.

Таблиця 6

Ефективність препарату на основі супрамолекулярного комплексу з афоксоланером у формі розчину для зовнішнього застосування, точкового нанесення для лікування демодекозу у собак (3-5) річного віку (Мат; п-:5)

Дослідна група 3705241 | 432 | 0 | 2105135, | 649 | 0 | золи група 77171111 | з7охаяї | 892 | 60о | 405004" | 1000 | 1000 | п

Примітка: " - різниця значень показників вірогідна при р:0,05 відносно відповідних показників лікування

Екстенсефективність препарату у формі розчину для зовнішнього застосування в дослідній групі на 28 і 45 добу дорівнювала 0, оскільки усі собаки залишались ураженими демодексами. Зростання екстенсефективності спостерігали через 56 діб у дослідній групі до 60,0 95. Терапевтична ефективність препарату у формі розчину для зовнішнього застосування, точкового нанесення наприкінці дослідного періоду (78 доба) при демодекозі собак досягала рівня 100 95.

Результати клініко-біохімічних досліджень крові дослідних собак до та після проведення акарицидної обробки наведені у таблиці 7.

Так, до лікування концентрація загального гемоглобіну, кількість еритроцитів в крові та концентрація глюкози в сироватці крові собак були нижче референтного рівня, тоді як кількість лейкоцитів у крові та концентрація загальних протеїнів, активність АЛІ і АСТ у сироватці крові перевищували референтний рівень, що свідчило про наявність запалення, гепатотоксичної дії, крововтрати та порушення в обмінних процесах у організмі хворих собак.

Таблиця 7

Рівень гематологічних і біохімічних показників крові за лікування демодекозу у собак (3-5)-річного віку (Мет; п-:5) група 11.1 97,73:51,68 | 115,3651,59 | 121,20:1,407 | 128,66б51,517 | 15842527"

РР 1 77777777171111111111111111111111111111260,01800111 7 | йвекомо | 52350127 | 555:0157 | 57850137 | 7455016

РР 1 11111111111111111000085,558651111111111111111111111111111 2178306 | 18,3в30м187 | 168203" | 44750127 | 13495010

РР 1 11111160 7... | 81и16:0,84 | 79,8450,767 | 7626-0,79 | 74375084" | 7148:50,73

РР 1 11111154

Зб2юомо | зизколі" | 3565012" | 48750107 | Бл

РР 1 11356111 7... | 11795018 | баом6 | 4едх03" | 4275010" | збо

РР 1 77711111 1ов5Мв11111111111111 7... | 8306 | 559:0147 | 3изи008" | 3005008 | 2845010

РР 1 777777771171711111111111111111111111110963241

Примітка: " - різниця значень показників вірогідна при р:0,05 відносно відповідних показників до лікування.

Починаючи з 45-ої доби і до кінця експерименту клініко-біохімічні показники крові собак в дослідній групі приходили до меж фізіологічного рівня або знаходилися на рівні його нижньої межі: - за нанесення на шкіру розчину для зовнішнього застосування, точкового нанесення концентрація загального гемоглобіну підвищувалася (р:х0,05) відносно показника до лікування в середньому на 34,0 95, кількість еритроцитів - на 22,8 95, концентрація глюкози - на 38,0 95, тоді як кількість лейкоцитів знижувалася (р:0,05) на 26,4 95, концентрація загальних протеїнів - на 7,0 95, активність

АЛТ - на 60,1 9; і активність АСТ - на 56,6 95.

Дослідження на цуценятах (8-10)-місячного віку.

Клінічні випробування препарату у формі розчину для зовнішнього застосування, точкового нанесення на цуценятах проводили в умовах клініки ветеринарної медицини м. Харкова. Під час обстеження цуценят обов'язково враховували локалізацію і площу ураження, характер змін шкіряного покриву, наявність свербіння уражених ділянок шкіри, а також дані щодо часу виникнення і характеру перебігу хвороби. При клінічному огляді у 5 цуценят відмічали отодектоз.

Отодектоз у 5 цуценят проявлявся занепокоєнням, тварини часто трусили головою, тертися об килими, кути меблів, а також активно чухали вуха лапами. У вушній раковині поступово з'являлися скоринки буро-коричневого кольору, рясно накопичувалась сірка неприємного запаху.

Діагностику на отодектоз проводили з урахуванням клінічної картини хвороби та мікроскопічного дослідження проб із уражених вушних раковин тварин.

Інсектоакарицидну активність дослідного препарату у формі розчину для зовнішнього застосування, точкового нанесення визначали на дослідній групі (п-5) цуценят (8-10)-місячного віку, вагою від 4 до 10 кг. 5 тварин хворих на отодектоз - зовнішній слуховий прохід очищали від струпів і кірок, потім закапували у кожне вухо по З краплі препарату. Вушну раковину складали уздовж навпіл і масажували її основу. Обробку при отодектозі повторювали 2 рази з інтервалом 5 діб.

При отодектозі через 7 діб у зіскрібку виявили мертвих та З і 2 екземпляри живих кліщів, що вказувало на зниження інтенсивності інвазії у 3,7 раза відповідно у дослідній групі (р-0,05). Після повторної обробки на 15-ту добу проведення експерименту в зіскрібках від тварин дослідної групи були відсутні живі і мертві кліщі (табл. 8).

Таблиця 8

Ефективність препарату у формі розчину для зовнішнього застосування, точкового нанесення для лікування шкіроїдів вух у цуценят (8-10)-місячного віку (Мет; п-:5)

На 7-му добу від початку проведення терапевтичних заходів інтенсефективність препарату у формі розчину для зовнішнього застосування, точкового нанесення відносно кліщів у дослідній групі зростала до 72,7 95 відповідно, тоді як на 15 добу досліду у дослідній групі даний показник становив 100 95.

Екстенсефективність препарату у формі розчину для зовнішнього застосування, точкового нанесення на 7-му добу від початку проведення терапевтичних заходів підвищувалася до 80,0 95 кліщів відповідно і через 15 діб після деакаризації досягала 100 95.

Результати клініко-біохімічних досліджень крові дослідних цуценят до та після проведення інсектоакарицидної обробки наведені у таблиці 9.

Таблиця 9

Рівень гематологічних і біохімічних показників крові за лікування отодектозу у цуценят (8-10)-місячного віку (Мет; п-10)

РР 90012001

РР11111111С1Ї11111113674

РР 5БИвО711

РР

СРР11111111С1Ї111111111111111111111111113090111111111111111

ССРР11111111111Ї111111111111111111111111110659-269.4.....:Х.;).). (3 Ж фЄЩ

РР 060-38СсС1

Так, до лікування концентрація загального гемоглобіну та кількість еритроцитів у крові собак були незначно нижче референтного рівня, тоді як кількість лейкоцитів у крові та концентрація загальних протеїнів, сечовини, активність АЛТ і АСТ у сироватці крові незначно перевищували або були в межах референтного рівня, що свідчило про наявність запалення, незначної гепатотоксичної дії та крововтрати в організмі хворих собак.

Починаючи з 7-ої доби і до кінця експерименту клініко-біохімічні показники крові собак в дослідній групі приходили до меж фізіологічного рівня: - за нанесення на шкіру цуценят препарату у формі розчину для зовнішнього застосування, точкового нанесення при ураженні тварин отодектозом концентрація загального гемоглобіну підвищувалася (р-х0,05) відносно показника до лікування в середньому на 12,1 95, кількість еритроцитів - на 51,8 95, тоді як кількість лейкоцитів знижувалася (р:0,05) на 23,3 95, концентрація загальних протеїнів - на 5,4 95, концентрація сечовини - на 27,8 95, активність АЛТ - на 51,3 95 і активність АСТ - на 70,3 б.

Зазначені досліди підтверджують що заявлений комплекс афоксоланеру як в таблетованій та в рідинній формі забезпечує ефективності, щонайменше, 70 95 по цільовому паразиту.

Це свідчить про те, що в порівнянні з відомими комплексами включення афоксоланера, де частки мають діаметр 10 та більше мікрон і ефективна доза діючого препарату має складати від 5 до 10 мг/кг, отриманий комплекс є ефективним при меншому дозуванні, що свідчить про його високу біодоступність і підтверджує можливість його застосування для ефективного як перорального так і парентерального введення.

Claims

1. Спосіб отримання водорозчинного протипаразитарного комплексу, що включає змішування розчинів афоксоланеру та 2-гідроксипропіл-Д-циклодекстрину в етиловому спирті, при масовому співвідношенні в розчинах 2-гідроксипропіл-р- циклодекстрин/афоксоланер - 1-40, витримку суміші розчинів при кімнатній температурі протягом щонайменше 24 годин та стабілізацію суміші розчинів спиртовим розчином полісорбату-80, при масовому співвідношенні полісорбат-80/суміш розчинів афоксоланеру та 2-гідроксипропіл-Д-циклодекстрину - 1-10, з наступним випаровуванням отриманої суміші до повного випаровування розчинника та отримання сухого залишку.

2. Водорозчинний протипаразитарний комплекс, отриманий способом за п. 1, який містить афоксоланер, 2-гідроксипропіл-Д-циклодекстрин та полісорбат-80, при наступному співвідношенні компонентів, мас. 90: афоксоланер 1-10 2-тідроксипропіл-р-циклодекстрин 50-98 полісорбат-80 1-40, та являє собою тонкодисперсний порошок з розміром частинок менше 1 мікрона.

3. Комплекс за п. 2, який відрізняється тим, що придатний для приготування твердої пероральної форми.

4. Комплекс за п. 2, який відрізняється тим, що придатний для приготування розчину для інстиляційного застосування.

5. Ветеринарний препарат, що містить протипаразитарний комплекс за п. 2 та прийнятні наповнювачі та/або зв'язуючі, та/лабо консерванти у співвідношеннях, придатних для формування твердих форм, зокрема у вигляді драже, таблеток, порошку, капсул.

6. Ветеринарний препарат за п. 5, який відрізняється тим, що містить допоміжні речовини, такі як антиоксиданти та/або харчові добавки з ароматом і смаком м'яса.

7. Ветеринарний препарат, що містить протипаразитарний комплекс за п. 2 та являє собою колоїдний розчин в ізотонічному середовищі, який містить масову частку афоксоланеру в діапазоні 0,05--0,5 90.

8. Ветеринарний препарат, що містить протипаразитарний комплекс за п. 2 та антигельмінтний препарат при масовому співвідношенні антигельмінт/комплекс афоксоланеру 1-10.

9. Ветеринарний препарат за п. 8, який відрізняється тим, що як антигельмінтний препарат використаний мільбеміцин оксим або пірантел, або празиквантел, або фебантел, або їх поєднання.

Іпуепцоп геЇа(е5 о (фе БеїЇй ої уе(егіпагу тедісіпе апі сопсет» хас(ег-50ЇШбіє зиргатоЇесшШаг сотріех хіфФ аїГохоЇапег, тефой ог іїї5 ргерагайоп, апі уе(егіпагу ргераганйоп5 соп(аіпіпе заїй сотріех аз Фе таїпш асйуе сотропепі Тог ргеуепйоп ог їгтеайтепі ої рагазійс іпесноп5 апа ішевтацопь 1п апіта!5. Сотріех обіаіпед ассогдіпе (0 іпуепйоп 15 а Ппе рохудег мшд а рагісіе 5іле ОЇ Іе55 Фап 1 тісгоп, х/пісп 15 фе іпсІйивіоп ої аїохоЇІапег тоЇесшев іп (Фе бігисштге ої 2- Нуагохургору!-Р-сусіодехгіп «табіїйлей у роїувзограсге-80 апа тау Бе изей іп уесегіпагу дев ХУ ЦВ апіирагавійс асноп Тог еНесихе огаї апа рагепіега! айтіпіс(тгацоп.