UA123972C2

UA123972C2 - Похідні аміноімідазопіридинів як інгібітори янус-кінази та їх фармацевтичне застосування

Info

Publication number: UA123972C2
Application number: UAA201908568A
Authority: UA
Inventors: Йенс Ларсен; Моґенс Ларсен; Могенс Ларсен; Ларс Кюн Расмуссен; Андреас Рітзен; Андреас Ритзен; Тіне Маріанне Дуус; Тине Марианне ДУУС
Original assignee: Лео Фарма А/С
Priority date: 2017-01-11
Filing date: 2018-01-10
Publication date: 2021-06-30
Also published as: ZA201904190B; DK3568396T3; WO2018130563A1; CA3045567A1; HRP20210095T1; KR102548543B1; TWI760419B; BR112019014191A2; PL3568396T3; MY195576A; IL267829B; NZ754922A; MX2019008331A; US10703751B2; SI3568396T1; TW201829407A; US20190367512A1; EP3568396A1; MX389378B; AU2018208516B2

Abstract

Цей винахід стосується сполуки, яка відповідає загальній формулі (I): , (І) або її фармацевтично прийнятних солей, гідратів або сольватів; де R1 являє собою C1-алкіл, R2 являє собою C1-алкіл, R3 являє собою C2-алкіл, R4 являє собою водень, R5 являє собою водень. Цей винахід також стосується вказаних сполук для застосування в терапії, фармацевтичних композицій, які містять вказані сполуки, вказаних сполук для застосування в лікуванні аутоімунних захворювань і проміжних сполук для отримання вказаних сполук.

Description

аутоїмунних захворювань і проміжних сполук для отримання вказаних сполук. ве-СА) те м-

С

КЕ | -

Н

(І)

ГАЛУЗЬ ТЕХНІКИ

Цей винахід відноситься до сполук, які є інгібіторами Янус-кіназ і їх похідних, до проміжних сполук для отримання зазначених сполук, до вказаних сполук для застосування в терапії та фармацевтичних композицій, що містять вказані сполуки.

РІВЕНЬ ТЕХНІКИ

Цей винахід відноситься до нових сполук, які є інгібіторами протеїнтирозинкіназ, таких як

Янус-кінази (ЧАК, УАК2, УАКЗ і ТУК2) і, зокрема, Янус-кіназа 1 (АКТ).

Протеїнтирозинкінази є сімейством ферментів, які каталізують перенесення кінцевого фосфату аденозинтрифосфату в залишки тирозину в білкових субстратах. Фосфорилювання залишків тирозину на білкових субстратах призводить до трансдукції внутрішньоклітинних сигналів, які регулюють широкий спектр процесів, таких як диференціація і активація клітинного росту, метаболізм, кровотворення, захист господаря і імунорегуляція. Оскільки з'ясування молекулярних механізмів в ряді запальних станів і інших розладів імунної системи (наприклад, аутоїмунних захворювань) підкреслило критичну роль цих внутрішньоклітинних сигнальних шляхів, модуляція активності протеїнтирозинкіназ представляється привабливим шляхом управління запальними захворюваннями. Було ідентифіковано велику кількість протеїнтирозинкіназ, які можуть бути рецепторними протеїнтирозинкіназами, наприклад, рецептор інсуліну або нерецепторними протеїнтирозинкіназами.

Протеїнтирозинкінази УАКТ1, УАК2, УАКЗ ї ТУК2 вибірково асоціюються з цитоплазматичними доменами різних ланцюгів цитокінових рецепторів і грають важливу роль в цитокінзалежній регуляції гомеостазу тканини, ініціації вродженого імунітету, формуванні адаптивних імунних реакцій і запальних процесах. Вони мають вирішальне значення в передачі сигналу у відповідь на їх активацію за допомогою фосфорилювання тирозину шляхом стимуляції цитокінових рецепторів. (1) 5спіпаег С. та ін. ЧАК-5ТАТ в5ідпаїїпд: їот іпіенегоп5 Юю суїюкКіпев. У. ВіоЇ. Снет 2007; 282(28):20059; (2) О'ЗНеа 9.9. Тагдеїіпуд Те дак/зтАТ раїймау г іттипозирргезвзіоп; Апп.

Апейт. бів. 2004; 63 Зиррі 2:67; (3) 5спіпаег С. бегівв іпігодисіп. ЧАК-5ТАТ в5ідпаїїпу іп питап дізеазе; 9. Сііп. Іпмеві. 2002; 109(9):1133); (4) О'Знпеа та ін. СеїЇ, Мої. 109, 5121-5131, 2002; (5) зспуагі О.М. та ін. Маї. Кем. КПпешйптацої!., 2016; 12(1): 25-36; (6) О'Зпеа та ін. Мем/. Епд. у. Мед. 2013; 368(2): 161-170.

У той час як ХАКІ, УЗАК2 ї ТУК2 експресуються повсюдно, УАКЗ переважно експресується в

Зо гематопоетичних клітинах.

УАКІ1 грає вирішальну роль в опосередкуванні біологічних відповідей, і "АК! широко експресується і асоціюється з кількома основними сімействами цитокінових рецепторів. Вона бере участь у передачі сигналів членами сімейства субодиниць рецепторів ІС-2 уУ(І-2, 11/-4, 11-78, 1-98, І/-15Е ії ІС-21пБ), сімейством рецепторів 1--4 (ІІ -4Н8, І/-13К), сімейством рецепторів др130 та цитокіновими рецепторами класу ІІ, що включають сімейство рецепторів 1--10 і сімейство рецепторів ІРМ типу | і типу ЇЇ.

УАК2 бере участь у передачі сигналів кількома одноланцюговими рецепторами (включаючи Еро-йВ,

СН, РАЇ-К), сімейством рецепторів 1ІІ--3, сімейством рецепторів др130, сімейством рецепторів 1-12 (11-12 і 12-23) і деякими сімействами цитокінових рецепторів класу ІІ. Таким чином, УАКа2 грає вирішальну роль в передачі сигналів для Еро, І--3, ЯМ-С5Е, І/-5 і ІЕМу. Миші, нокаутовані по УЗАК2, мають ембріональний летальний фенотип.

УАКЗ бере участь у передачі сигналів рецепторами, які використовують загальний гамма- ланцюг сімейства цитокінових рецепторів типу І, також відомими як сімейство рецепторів 1-2 (наприклад, 1-2, 1-4, 11 -7, 1-9, 1-15 ї 1-21). Популяції ХЗСІО пацієнтів були ідентифіковані зі зниженими рівнями білка ЛАКЗ або з генетичними дефектами в загальному гамма-ланцюзі, що дозволяє припустити, що імунна супресія повинна бути результатом блокування передачі сигналів по шляху ХАКЗ. Дослідження на тваринах показали, що ЗУАКЗ не тільки грає вирішальну роль в дозріванні В- ії Т-лімфоцитів, а й що ЧАКЗ необхідна для підтримки функції Т-клітин.

Модуляція імунної активності за допомогою цього нового механізму може виявитися корисною при лікуванні проліферативних порушень Т-клітин, таких як захворювання імунної системи, зокрема аутоімунні захворювання.

ТУК2 бере участь у передачі сигналів інтерферонів типу І, 1-6, 1-10, 1/-12 ї 1-23. Був описаний пацієнт-людина з дефіцитом ТУК2, і у цього пацієнта було первинне порушення імунодефіциту, що характеризується як гіпер-ІЯ4Е-подібний синдром з багатьма опортуністичними інфекціями вірусами, бактеріями і грибками. Оскільки було виявлено, що ІІ - 23 грає важливу роль в багатьох хронічних запальних станах, інгібітор ТУК2, мабуть, може бути дуже ефективним при лікуванні хворих, на які впливає 1-23.

Анемія і нейтропенія можуть бути пов'язані з пригніченням ЕРО і ЗМ-С5Е відповідно, оскільки біологічний ефект двох цих цитокінів, мабуть, залежить виключно від активації УАК2.

Аналогічним чином, 1-12 ї І--23 беруть участь у забезпеченні вродженої і адаптивної імунної бо захисту від вірусів, бактерій і грибків. Оскільки ці цитокіни зв'язуються з рецепторами, які рекрутують УАК2 і ТУКаО2 в їх сигнальному каскаді, можливо, що селективний інгібітор "АК не впливатиме на їх біологічну активність і, отже, буде мати більш безпечний профіль в порівнянні з сполуками, які пригнічують УАК1, УЗАК2, У9АКЗ ї ТУК2.

Активація ЧАК призводить до активації молекул 5ТАТ і, отже, до виявлення сигнального шляху ЧАК/5ТАТ, який у високому ступені регулюється подіями фосфорилювання. Активація молекул 5ТАТ вважається чинним фармакодинамическим маркером активності З9АК, а активність специфічних молекул УАК можна оцінити по рівню переважної рекрутованої активної молекули 5ТАТ.

Зокрема, рецептор 1-4, що експресується імунними клітинами, складається з двох різних ланцюгів: ліганда з високою афінністю і сигнального перетворювача І/-4Ка і загального ланцюга, що активують ЧАК! ї ЧАКЗ відповідно при зв'язуванні ліганда, що призводить до рекрутування і активації ЗТАТб. Аналогічно, рецептор І/-6 є гетеродимерним рецептором, утвореним ланцюгом рецептора з високою афінністю 1-6 (І/-6бКа) і ланцюгом сигнального перетворювача глікопротеїну 130 (др130), з якою переважно асоціюється ЗАКТ. Ланцюг др130 активує сигнальний шлях ЗАКІ1 ії З5ТАТЗ при зв'язуванні ліганда. Отже, для дослідження активності ЗАКТ, можна оцінити рівень активного 5ТАТб або 5ТАТЗ в імунних клітинах після стимуляції або ІІ -4, або 1-6 відповідно.

Крім того, рецептор еритропоетину (ЕРОК) являє собою гомодимерний рецептор, що складається з двох ідентичних ланцюгів рецептора. Отже, ланцюг ЕРОК як зв'язує ліганд з високою афінністю, так і є ланцюгом сигнального перетворювача і активує тільки пов'язану молекулу ЧАК2 при зв'язуванні ліганда, що призводить до рекрутування і активації ЗТАТЬ.

Рецептор ОМ-С5Е є гетеродимерним рецептором, що складається з високоафінного рецепторного ланцюга ЗМ-С5Е (2М-С5ЕКа) і ланцюга сигнального перетворювача (М-

СБЕКВ), з яким ЧАК? специфічно асоціюється. При зв'язуванні ліганда асоціація ланцюгів рецептора са і В призводить до активації сигнального шляху ЗАК2 і 5ТАТ5. Отже, для дослідження активності ЗАК2, можна оцінити рівень активного 5ТАТ»5 в імунних клітинах після стимуляції або ЗМ-С5Е, або еритропоетином (ЕРО).

Очікується, що інгібітори Янус-кіназ будуть корисні при лікуванні запальних і неінфекційних аутоїмунних захворювань, в які залучені ці кінази. Нещодавно для лікування ревматоїдного артриту і миєлофіброзу були запущені пан-інгібітори ЗАК тофацітініб і руксолітініб, відповідно.

Інгібітор ЧАК1 РЕ-04965842 в цей час знаходиться в фазі ІІІ клінічних випробувань для лікування

Зо атопічного дерматиту, інгібітор УЗАКІ1 баріцітініб був запущений для лікування ревматоїдного артриту і знаходиться в фазі ІЇЇ випробувань для лікування атопічного дерматиту, і в цей час інгібітор ЗАКІ упадацітінібй знаходиться в фазі ІШ клінічних випробувань для лікування ревматоїдного артриту і псоріатичного артриту і в фазі ІЇ випробувань для лікування атопічного дерматиту, хвороби Крона і виразкового коліту.

Отже, інгібітори ЧАК можуть, крім того, бути корисними при лікуванні захворювань, пов'язаних з активністю Янус-кіназ, включаючи, наприклад, шкірні захворювання, такі як псоріаз, атопічний дерматит, склеродермія, розацеа, рак шкіри, дерматит, герпетиформний дерматит, дерматоміозит, вітіліго, гніздова алопеція, контактний дерматит, екзема, ксероз, іхтіоз, кропив'янка, хронічний ідіопатичний свербіж, піодермія гангренозна, шкірний червоний вовчак та червоний плоский лишай; респіраторні захворювання, такі як астма, хронічна обструктивна хвороба легень, легеневий фіброз, муковісцидоз, риніт, бронхіоліт, біссіноз, пневмоконіоз, бронхоектазія, гіперчутливий пневмоніт, рак легенів, мезотеліома і саркоїдоз; шлунково-кишкові захворювання, такі як запальні захворювання кишечника, виразковий коліт, хвороба Крона, заочеревинний фіброз, целіакія і рак; захворювання очей, такі як тяжка міастенія, синдром

Шегрена, кон'юнктивіт, склерит, увеїт, синдром сухого ока, кератит, ірит; системні показання, такі як вовчак, розсіяний склероз, ревматоїдний артрит, діабет І типу і ускладнення від діабету, рак, хвороба Бехтєреєва і псоріатичний артрит; ракоподібні пухлини кісток і м'яких тканин, рак голови та шиї; а також інші аутоїмунні захворювання і показання, при яких імуносупресія була б бажаною, наприклад, при трансплантації органів.

МО2013007768 описує Трициклічні Гетероциклічні Сполуки, Композиції та Способи їх застосування в якості інгібіторів ЗАК.

ММО2013007765 описує Конденсовані Трициклічні Сполуки для застосування в якості інгібіторів Янус-кіназ.

ММО2011086053 описує Трициклічні Гетероциклічні Сполуки, Композиції та Способи їх застосування. 7ак, М. та ін., У. Мед. Снет., (2013), 56, 4764-85, описує імідазопірролопіридини як інгібітори

УАКТ.

Зберігається потреба в нових сполуках, які ефективно і вибірково інгібують специфічні ферменти ДАК, зокрема інгібітори, які селективно інгібують ЧАК! в порівнянні з ЧАК2, щоб бо зменшити побічні ефекти без впливу на загальну протизапальну ефективність.

КОРОТКИЙ ОПИС СУТІ ВИНАХОДУ

Сполуки за цим винаходом проявляють інгібуючу активність щодо Янус-кіназ; і, зокрема, сполуки за цим винаходом проявляють інгібуючу активність щодо ЗАКТ1. Таким чином, сполуки за цим винаходом демонструють селективність інгібування ОАК-кінази; зокрема, сполуки виявляють інгібуючу селективність ЧАК в порівнянні з ЗАК2. Звідси випливає, що сполуки за цим винаходом можуть також проявляти селективність інгібування ЗТАТб або ЗТАТЗ в порівнянні з ТАТО. Деякі сполуки за цим винаходом мають особливо сприятливі фармакокінетичні властивості для системного застосування, такі як висока метаболічна стабільність і висока розчинність в воді. Деякі сполуки за цим винаходом мають особливо сприятливі токсикологічні властивості, такі як висока селективність по відношенню до кінази, а також загальна побічна селективність, відсутність інгібування СУР, низька або відсутня індукція

СУР, низька цитотоксичність; а також гарна переносимість при токсикологічних дослідженнях повторних доз.

Відповідно, цей винахід відноситься до сполуки, яка відповідає загальній формулі (І) пе-СА) Кз -

Б М в

Н

(І) де

А являє собою Св-циклоалкіл, де вказаний Се-циклоалкіл необов'язково заміщений одним або більше дейтеріями;

Ві являє собою С:-алкіл, де вказаний С:і-алкіл необов'язково заміщений одним або більше дейтеріями;

В: являє собою С:-алкіл, де вказаний С:і-алкіл заміщений замісником, вибраним з ЕК; і де вказаний С:-алкіл необов'язково заміщений одним або більше дейтеріями;

Вз являє собою Сг-алкіл, де вказаний Сг-алкіл заміщений замісником, вибраним з К7; і де вказаний Сго-алкіл необов'язково заміщений одним або більше дейтеріями;

Ва являє собою водень або дейтерій;

В5 являє собою водень або дейтерій;

Ве являє собою ціано;

В? являє собою гідроксил; або її фармацевтично прийнятних солей, гідратів або сольватів.

Зо В іншому аспекті цей винахід відноситься до фармацевтичної композиції, яка містить сполуку загальної формули (І), як визначено в цьому документі, разом з фармацевтично прийнятним несучим середовищем або допоміжною речовиною або фармацевтично прийнятним носієм(носіями), необов'язково разом з однією або більше іншими терапевтично активними сполуками.

У ще одному аспекті цей винахід відноситься до сполуки, яка відповідає загальній формулі (І), як визначено в цьому документі, для застосування в якості лікарського засобу.

У ще одному аспекті цей винахід відноситься до сполуки, яка відповідає загальній формулі (), як визначено в цьому документі, для застосування при профілактиці і/або лікуванні захворювань імунної системи, таких як аутоімунні захворювання, або захворювань, пов'язаних з порушенням регуляції імунної системи.

У ще одному аспекті цей винахід відноситься до проміжних сполук, які можуть бути застосовані при одержанні сполук загальної формули (1).

ДЕТАЛЬНИЙ ОПИС СУТІ ВИНАХОДУ

Визначення

Термін "Са-алкіл" призначений для позначення радикала, отриманого, коли один атом водню видалений з розгалуженого або лінійного вуглеводню. Зазначений алкіл містить 1-2 атома вуглецю, наприклад метил і етил. Число атомів вуглецю в "алкілі" позначено префіксом "Са", де а дорівнює кількості атомів вуглецю у вуглеводневому радикалі. Таким чином, С:-алкіл призначений для позначення алкільного радикала, що містить 1 атом вуглецю, тобто метилу.

Таким чином, Сго-алкіл призначений для позначення алкільного радикала, що містить 2 атома вуглецю, тобто етилу.

Термін "ціано" призначений для позначення групи -СМ, приєднаної до вихідного молекулярного фрагменту через атом вуглецю.

Термін "Св-циклоалкіл" призначений для позначення насиченого циклоалканового вуглеводневого радикала, що містить 6 атомів вуглецю, тобто циклогексилу.

Термін "вуглеводневий радикал" призначений для позначення радикала, який містить тільки атоми водню і вуглецю, він може містити один або більше подвійних і/або потрійних вуглець- вуглецевих зв'язків і може містити циклічні фрагменти в поєднанні з розгалуженими або лінійними фрагментами. Зазначений вуглеводень містить 1-10 атомів вуглецю і переважно містить 1-6, наприклад 1-4, наприклад 1-3, наприклад 1-2, наприклад 6 атомів вуглецю. Даний термін включає алкіл і циклоалкіл, як зазначено в цьому документі.

Терміни "гідрокси" або "гідроксил" призначені для позначення групи -ОН.

ВгенРпо5 призначений для позначення 2-(Дициклогексилфосфіно)3,6-диметокси-2'24,6'- триізопропіл-1,1"-біфеніла.

ІВиВгекРпо5 призначений для позначення 2-(Ди-трет-бутилфосфіно)-2",4,6'-триїзопропіл-

З,б-диметокси-1,1"-біфеніла.

ІВихРпО5 призначений для позначення 2-Ди-трет-бутилфосфіно-224,6'- триїзопропілбіфеніла.

ВгенРпо5 Ра 01 призначений для позначення Хлоро(|2-(дициклогексилфосфіно)-3,6- диметокси-2",4,6'-триїзопропіл-1,1-біфенілі|(2-(2-аміноетил)феніл|паладія(і).

ВгенРпо5 Ра 3 призначений для позначення |(2-Дициклогексилфосфіно-3,6-диметокси- 2 А,6'-триїзопропіл-1,1"-біфеніл)-2-(2'-аміно-1,1"-біфеніл)|паладій(І!) метансульфоната.

ІВиВгекРпо5 Ра 3 призначений для позначення |((2-Ди-трет-бутилфосфіно-3,6б-диметокси- 2 А,6'-триїзопропіл-1,1"-біфеніл)-2-(2'-аміно-1,1"-біфеніл)|паладій(І!) метансульфоната.

ІВихХРпо5 РО 01 призначений для позначення (|2-(Ди-трет-бутилфосфіно)-24,6'- триїзопропіл-1,1-біфенілі(2-(2-аміноетил)феніл)|паладій(ІІ) хлорида.

ІВихРоз Ра 3 призначений для позначення ((2-Ди-трет-бутилфосфіно-2" 4",6'-триїзопропіл- 1,1"-біфеніл)-2-(2'-аміно-1,1"-біфеніл)|паладій(І!) метансульфоната.

Якщо замісники описуються як незалежно вибрані з групи, кожен замісник вибирається незалежно від іншого. Отже, кожен замісник може бути ідентичним іншому заміснику(замісникам) або може відрізнятися.

Термін "необов'язково заміщений" означає "незаміщений або заміщений", і, отже, загальні

Зо формули, описані в цьому документі охоплюють сполуки, що містять зазначений необов'язковий замісник(замісники), а також сполуки, які не містять вказаний необов'язковий замісник(замісники).

Термін "фармацевтично прийнятна сіль" призначений для позначення солей, отриманих приведенням в контакт сполуки формули (І), яка включає основний фрагмент, з відповідною неорганічною або органічною кислотою, такою як соляна, бромоводнева, йодоводнева, сірчана, азотна, фосфорна, мурашина, оцтова, 2,2-дихлороцтова, адипінова, аскорбінова, І- аспарагінова, І-глутамінова, слизова, молочна, малеїнова, І-яблучна, фталева, лимонна, пропіонова, бензойна, глутарова, глюконова, Ю-глюкуронова, метансульфонова, саліцилова, бурштинова, малонова, винна, бензолсульфонова, етан-1,2-дисульфонова, 2- гідроксиетансульфонова кислота, толуенсульфонова, сульфамінова, фумарова, ацетурова, І - молочна, гліколева, щавлева, глюкарова, Оі-мигдалева або І!-винна кислоти. Додаткові приклади фармацевтично прийнятних солей перераховані в Вегде, 5.М.; У. Рпагт. зсі.; (1977), 66(1), 1-19, яка включена в цей документ за допомогою посилання.

Термін "сольват" призначений для позначення речовини, утвореного взаємодією між сполуками, наприклад, сполукою формули (І) і розчинником, наприклад спиртом, гліцерином, діоксаном або водою, причому вказана речовина знаходиться в кристалічній формі або в аморфній формі. У разі, коли розчинником є вода, вказана речовина називається гідратом.

Термін "лікування", як використовується в цьому документі, означає надання медичної допомоги і догляд за пацієнтом з метою боротьби із захворюванням, розладом або станом.

Передбачається, що цей термін включає затримку прогресування захворювання, розладу або стану, поліпшення, ослаблення або зняття симптомів і ускладнень і/або лікування або усунення захворювання, розладу або стану. Цей термін також включає в себе запобігання зазначеному стану, при цьому запобігання слід розуміти як надання медичної допомоги і догляд за пацієнтом з метою боротьби із захворюванням, станом або розладом і включає введення активних сполук для запобігання появи симптомів або ускладнень. Проте, профілактичне(превентивне) і терапевтичне(лікувальне) лікування є двома окремими аспектами.

Всі посилання, включаючи публікації, заявки на патенти і патенти, цитовані в цьому документі, включені в цей опис за допомогою посилання у всій їх повноті і в тій же мірі, як якби кожне посилання було індивідуально і конкретно вказане для включення в якості посилання, 60 незалежно від будь-якого окремого включення конкретних документів, зробленого в іншому місці в цьому документі.

Варіанти реалізації цього винаходу

В одному варіанті реалізації цей винахід відноситься до сполуки загальної формули (І), де формула (І) являє собою загальну формулу (Іа) дя!

Е,;ВЬ Кс

Ка

М х ка вої

Кк | р

М М В

Н в (Іа)

Де К:-В», ВА-В; є такими, як визначено вище, і де Ка, КБ, Кс і Ка кожен незалежно обраний з водню і дейтерію; або її фармацевтично прийнятних солей, гідратів або сольватів.

В одному варіанті реалізації цей винахід відноситься до сполуки загальної формули (І), де 10 формула (І) являє собою загальну формулу (ІБ) го,

В;ВЬ Кс

Ка

М х ка ва М

Ех

Е. -

Н

(Б)

Де К:-В», ВА-В; є такими, як визначено вище, і де Ка, КБ, Кс і Ка кожен незалежно обраний з водню і дейтерію; або її фармацевтично прийнятних солей, гідратів або сольватів. 15 В одному варіанті реалізації цей винахід відноситься до сполуки загальної формули (І), де формула (І) являє собою загальну формулу (Іс) го,

В,Ь Ес

Ба-

М-х ка

ВА М ех

Е. р

М М В

Н

(Іс)

Де К:-В», ВА-В; є такими, як визначено вище, і де Ка, КБ, Кс і Ка кожен незалежно обраний з водню і дейтерію; 20 або її фармацевтично прийнятних солей, гідратів або сольватів.

В одному варіанті реалізації цей винахід відноситься до сполуки загальної формули (І), де формула (І) являє собою загальну формулу (Ід)

го

Е,КЬ Кс

Ка

М-к ка

М во

Е. р

М М В

Н

Па)

В одному варіанті реалізації цей винахід відноситься до сполуки загальної формули (І) як визначено в цьому документі; де

А являє собою Се-циклоалкіл; Кі являє собою Сі-алкіл; Ко являє собою Сі-алкіл, де вказаний С:-алкіл заміщений замісником, вибраним з Ке; Вз являє собою Сг-алкіл, де вказаний

Сго-алкіл заміщений замісником, вибраним з К7; Ва являє собою водень; К5 являє собою водень;

Ве являє собою ціано; К7 являє собою гідроксил; або її фармацевтично прийнятних солей, гідратів або сольватів.

А являє собою Се-циклоалкіл; Кі являє собою С.і-алкіл, необов'язково заміщений одним або більше дейтеріями; Ко являє собою С.і-алкіл, де вказаний С.і-алкіл заміщений замісником, вибраним з Ке; Аз являє собою Сг-алкіл, де вказаний Сго-алкіл заміщений замісником, вибраним 3 К7; Ва являє собою водень; К5 являє собою водень; Кє являє собою ціано; К7 являє собою гідроксил; або її фармацевтично прийнятних солей, гідратів або сольватів.

Будь-яка комбінація двох або більше варіантів реалізації винаходу, описаних в цьому документі, вважається такою, що знаходиться в рамках обсягу цього винаходу.

Цей винахід включає всі варіанти реалізації, в яких ЕК, НВ», Вз, Ва, Н5, Вб і К7 скомбіновані в будь-якій комбінації, як описано в будь-якому місці в цьому документі.

або їх фармацевтично прийнятні солі, гідрати або сольвати.

Варіант реалізації винаходу відноситься до сполуки формули (І), причому вказана сполука являє собою трано-2-І4-(2-П1-гідроксиетил)|-6-(метиламіно)імідазої|4,5-с|піридин-1- іл|циклогексилІацетонітрил, або його фармацевтично прийнятні солі, гідрати або сольвати.

Варіант реалізації винаходу відноситься до сполуки формули (І), причому вказана сполука являє собою транс-2-(4-(2-К15)-1-гідроксиетил|-6-(метиламіно)імідазо|4,5-с|піридин-1- іл|Іциклогексиліацетонітрил або його фармацевтично прийнятні солі, гідрати або сольвати.

Варіант реалізації винаходу відноситься до сполуки формули (І), причому вказана сполука являє собою транс-2-І4--2-К1 2)-1-гідроксиетил|-6-(метиламіно)імідазої|4,5-с|Іпіридин-1- іл|циклогексил|ацетонітрил або його фармацевтично прийнятні солі, гідрати або сольвати.

Варіант реалізації винаходу відноситься до сполуки формули (І), причому вказана сполука являє собою транс-2-І4-(2-(1 В)-1-гідроксиетил|-6-«(тридейтерометиламіно)імідазо|4,5-с|Іпіридин- 1-іл|Іциклогексиліацетонітрил або його фармацевтично прийнятні солі, гідрати або сольвати.

Варіант реалізації винаходу відноситься до сполуки формули (І), причому вказана сполука являє собою // трансо-2-І4-(2-П1,2,2,2-тетрадейтеро-1-гідроксиетил|-6-(метиламіно)імідазої|4,5- сІпіридин-1-іл|циклогексиліІацетонітрил або його фармацевтично прийнятні солі, гідрати або сольвати.

Варіант реалізації винаходу відноситься до сполуки формули (І), причому вказана сполука являє собою цис-2-І4-(2-П1-гідроксиетил)|-6-(метиламіно)імідазої|4,5-с|піридин-1-

Зо іл|циклогексил|ацетонітрил або його фармацевтично прийнятні солі, гідрати або сольвати.

Варіант реалізації винаходу відноситься до сполуки формули (І), причому вказана сполука являє собою цис-2-І4--2-К1Н8)-1-гідроксиетил|-6-(метиламіно)імідазої|4,5-с|піридин-1- іл|ІциклогексиліІацетонітрил, або його фармацевтично прийнятні солі, гідрати або сольвати.

В одному варіанті реалізації цей винахід відноситься до сполуки загальної формули (1); причому вказана сполука являє собою транс-2-І4-(2-К1 8)-1-гідроксиетил|-6-(метиламіно)імідазої|4,5-с|піридин-1- іл|циклогексилІацетонітрил, або його фармацевтично прийнятні солі.

В одному варіанті реалізації цей винахід відноситься до сполуки загальної формули (1); причому вказана сполука являє собою транс-2-І4-(2-К1 8)-1-гідроксиетил|-6-(метиламіно)імідазої|4,5-с|піридин-1- іл|циклогексилІацетонітрил, або його гідрати.

В одному варіанті реалізації цей винахід відноситься до сполуки загальної формули (1); причому вказана сполука являє собою транс-2-І4-(2-К1 8)-1-гідроксиетил|-6-(метиламіно)імідазої|4,5-с|піридин-1- іл|циклогексилІацетонітрил, або його сольвати.

В одному варіанті реалізації цей винахід відноситься до сполуки загальної формули (1); причому вказана сполука являє собою дейтеровану форму транс-2-І4-(2-К1 В)-1-гідроксиетил|/-6- (метиламіно)імідазо|4,5-с|Іпіридин-1-іл|циклогексиліІацетонітрилу.

В одному варіанті реалізації цей винахід відноситься до сполуки загальної формули (1); причому вказана сполука являє собою транс-2-І4-(2-К1 8)-1-гідроксиетил|-6-(метиламіно)імідазої|4,5-с|піридин-1- іл|циклогексилІацетонітрил.

В одному варіанті реалізації цей винахід відноситься до сполуки загальної формули (1); причому вказана сполука являє собою транс-2-І4-(2-К1 8)-1-гідроксиетил|-6-(метиламіно)імідазої|4,5-с|піридин-1- іл|ІПциклогексиліацетонітрилу малонат. бо В одному варіанті реалізації цей винахід відноситься до сполуки загальної формули (1);

причому вказана сполука являє собою транс-2-І4-(2-К1 8)-1-гідроксиетил|-6-(метиламіно)імідазої|4,5-с|піридин-1- іл|циклогексилІацетонітрилу гліколят.

В одному варіанті реалізації цей винахід відноситься до сполуки загальної формули (1); причому вказана сполука являє собою транс-2-І4-(2-К1 8)-1-гідроксиетил|-6-(метиламіно)імідазої|4,5-с|піридин-1- іл|Іциклогексиліацетонітрилу І -тартрат.

В одному варіанті реалізації цей винахід відноситься до сполуки загальної формули (1); причому вказана сполука являє собою транс-2-І4-(2-К1 8)-1-гідроксиетил|-6-(метиламіно)імідазої|4,5-с|піридин-1- іл|циклогексилІацетонітрилу І -малат.

В одному варіанті реалізації цей винахід відноситься до сполуки загальної формули (1); причому вказана сполука являє собою транс-2-І4-(2-К1 8)-1-гідроксиетил|-6-(метиламіно)імідазої|4,5-с|піридин-1- іл|Пциклогексиліацетонітрилу хлорид.

В одному варіанті реалізації цей винахід відноситься до сполуки загальної формули (1); причому вказана сполука являє собою транс-2-І4-(2-К1 8)-1-гідроксиетил|-6-(метиламіно)імідазої|4,5-с|піридин-1- іл|циклогексиліацетонітрилу сукцинат.

В одному варіанті реалізації цей винахід відноситься до сполуки загальної формули (1); причому вказана сполука являє собою транс-2-І4-(2-К1 8)-1-гідроксиетил|-6-(метиламіно)імідазої|4,5-с|піридин-1- іл|циклогексиліацетонітрилу оксалат.

В одному варіанті реалізації цей винахід відноситься до сполуки загальної формули (1); причому вказана сполука являє собою

Зо транс-2-І4-(2-К1 8)-1-гідроксиетил|-6-(метиламіно)імідазої|4,5-с|піридин-1- іл|циклогексиліацетонітрилу фумарат.

В одному варіанті реалізації цей винахід відноситься до сполуки загальної формули (1); причому вказана сполука являє собою сіль трано-2-І4--2-К18)-1-гідроксиетил|-6-(метиламіно)імідазо|4,5-с|піридин-1- іл|ІциклогексилІацетонітрилу 1,5-нафталіндисульфонової кислоти.

В одному варіанті реалізації цей винахід відноситься до сполуки загальної формули (1); причому вказана сполука являє собою сіль трано-2-І4--2-К18)-1-гідроксиетил|-6-(метиламіно)імідазо|4,5-с|піридин-1- іл|циклогексиліацетонітрилу 0 -мигдалевої кислоти.

В одному або більше варіантах реалізації цей винахід відноситься до проміжних сполук загальної формули (ІЇ) чн),

МН щ

КОМОР

(11) де

А являє собою Св-циклоалкіл;

Ва являє собою водень або дейтерій;

Во являє собою водень або дейтерій;

Ве являє собою ціано;

БО Вв являє собою галоген; або їх солей; придатним для отримання сполук загальної формули (1).

В одному варіанті реалізації цей винахід відноситься до проміжних сполук, обраних зі списку, який включає 2-(Ітрано-4-(5-аміно-2-хлоропіридин-4-іл)аміно|циклогексилІіацетонітрил або його солі.

В одному або більше варіантах реалізації цей винахід відноситься до проміжних сполук загальної формули (ІП) дя!

Е,ВКЬ Вс

Ка

М х ка ве ех що

КОМОР

(111)

Де

В: являє собою С:-алкіл, де вказаний С:і-алкіл заміщений замісником, вибраним з Ке; і де вказаний С:-алкіл необов'язково заміщений одним або більше дейтеріями;

Ва являє собою водень або дейтерій;

В5 являє собою водень або дейтерій;

Ве являє собою ціано;

В? являє собою гідроксил;

Ка, Ко, Кс і Ка кожен незалежно обраний з водню і дейтерію;

Вв являє собою галоген; або їх солей; придатним для отримання сполук загальної формули (Іа).

В одному варіанті реалізації цей винахід відноситься до способу отримання сполуки (Іа) з сполуки (ІІ), що включає амінування сполуки (ІІІ) в присутності паладієвого каталізатора, де

Ва являє собою водень або дейтерій;

В5 являє собою водень або дейтерій;

Ве являє собою ціано;

В? являє собою гідроксил;

Вв являє собою галоген; або його солей;

В одному варіанті реалізації цей винахід відноситься до способу отримання сполуки (Іа) з сполуки (ІІ), що включає амінування сполуки (ІІ) в присутності паладієвого каталізатора, де вказаний паладієвий каталізатор містить ліганди ВгейкРо5, ІВиВгенРНоз або ІВихРпоз5.

В одному варіанті реалізації цей винахід відноситься до способу отримання сполуки (Іа) з сполуки (ІІ), що включає амінування сполуки (ІІ) в присутності паладієвого каталізатора, де вказаний паладієвий каталізатор вибраний з ВгейРпоз Ра с1, ВгенРпоз Ра с3, ІВиВгенРпоз Ра 3, ІВиХхРІо5 Ра сС1 або ІВиХРІоз Ра с3.

В одному варіанті реалізації цей винахід відноситься до способу отримання сполуки (Іа) з сполуки (ІІ), що включає амінування сполуки (ІІ) в присутності паладієвого каталізатора, де вказаний паладієвий каталізатор отримують з джерела паладію, такого як Расі», Разх(аба)з або

РаЯ(ОАсС)», в поєднанні з лігандами ВгекРпо5, ІВиВгенРо5 або ІВихХРПо5.

Зазначені сполуки формули (І) можуть бути отримані в кристалічній формі або безпосередньо шляхом упарювання з органічного розчинника, або шляхом кристалізації або перекристалізації з органічного розчинника або суміші зазначеного розчинника і корозчинника, який може бути органічним або неорганічним, таким як вода. Зазначені кристали можуть бути виділені в формі, що практично не містить розчинника або у вигляді сольвату, такого як гідрат.

Цей винахід охоплює всі кристалічні форми, такі як поліморфи і псевдополіморфи, а також їх суміші.

Сполуки формули (І) містять асиметрично заміщені (хіральні) атоми вуглецю, які призводять до існування ізомерних форм, наприклад, енантіомерів і діастереомерів. Цей винахід відноситься до всіх таких ізомерів, або в оптично чистій формі, або у вигляді їх сумішей (наприклад, рацемічних сумішей або оптично частково очищених сумішей). Чисті стереоізомерні форми зазначених сполук і проміжних сполук за цим винаходом можуть бути отримані шляхом слідування методикам, відомим в цій галузі техніки. Зазначені різні ізомерні форми можуть бути розділені фізичними методами розділення, такими як селективна кристалізація та хроматографічні методи, наприклад, високоефективна рідинна хроматографія з застосуванням хіральних нерухомих фаз. Енантіомери можуть бути відокремлені один від одного селективною кристалізацією їх діастереомерних солей, які можуть утворюватися з оптично активними кислотами. Оптично очищені сполуки згодом можуть бути виділені із зазначених очищених діастереомерних солей. Енантіомери також можуть бути розділені шляхом утворення діастереомерних похідних. В альтернативному варіанті, енантіомери можуть бути розділені хроматографічними методами з застосуванням хіральних стаціонарних фаз. Чисті стереоізомерні форми також можуть бути отримані з відповідних чистих стереоїізомерних форм відповідних вихідних матеріалів за умови, що реакція відбувається стереоселективно або стереоспеціфічно. Переважно, якщо бажаний конкретний стереоизомер, вказана сполука буде синтезована стереоселективними або стереоспеціфічними способами отримання. В цих способах будуть переважно застосовувати хіральні чисті вихідні матеріали.

Зо Крім того, коли в молекулі присутній подвійний зв'язок або повністю або частково насичена кільцева система, можуть утворюватися геометричні ізомери. Передбачається, що будь-який геометричний ізомер, у вигляді окремих, чистих або частково очищених геометричних ізомерів або їх сумішей, входить в рамки обсягу цього винаходу.

Дизаміщені циклоалкани, такі як дизаміщений циклогексан, можуть утворювати геометричні ізомери; тобто цис- і транс-ізомери. Цис-ізомери мають обидва замісники на одній стороні кільця, транс-ізомери мають замісники на протилежних сторонах кільця. Передбачається, що будь-який геометричний ізомер, у вигляді окремих, чистих або частково очищених геометричних ізомерів або їх сумішей, входить в рамки обсягу цього винаходу.

У зазначених сполуках загальної формули (І) атоми можуть проявляти свої природні ізотопні вмісти або один або кілька атомів можуть бути штучно збагачені певним ізотопом, що має той же атомний номер, але атомну масу або масове число, відмінне від атомної маси або масового числа, що зустрічається в природі. Передбачається, що цей винахід включає всі придатні ізотопні варіанти сполук загальної формули (І). Наприклад, різні ізотопні форми водню включають "Н, 2Н і зЗН, різні ізотопні форми вуглецю включають 72С, 7936 і 14С, а різні ізотопні форми азоту включають "М їі 77М. Збагачення дейтерієм (2Н) може, наприклад, збільшувати період напіввиведення іп мімо або зменшувати режими дозування, або може давати сполуку, придатну як стандарт для характеристики біологічних зразків. Ізотопно збагачені сполуки загальної формули (І) можуть бути отримані звичайними способами, добре відомими фахівцю в цій галузі технікию, або способами, аналогічними тим, які описані в загальних методиках і прикладах в цьому документі, із застосуванням відповідних изотопно збагачених реагентів і/або проміжних сполук.

В одному або більше варіантах реалізації цього винаходу зазначені сполуки формули Ї, як визначено вище, є придатними в терапії і, зокрема, придатні при, наприклад, шкірних захворюваннях, таких як проліферативні і запальні захворювання шкіри, псоріаз, атопічний дерматит, склеродермія, розацеа, рак шкіри, дерматит, герпетиформний дерматит, дерматоміозит, вітіліго, гніздова алопеція, контактний дерматит, екзема, ксероз, іхтіоз, кропив'янка, хронічний ідіопатичний свербіж, піодермія гангренозна, шкірний червоний вовчак та червоний плоский лишай; респіраторні захворювання, такі як астма, хронічна обструктивна хвороба легень, легеневий фіброз, муковісцидоз, риніт, бронхіоліт, біссіноз, пневмоконіоз, бо бронхоектазія, гіперчутливий пневмоніт, рак легенів, мезотеліома і саркоїдоз; шлунково-кишкові захворювання, такі як запальні захворювання кишечника, виразковий коліт, хвороба Крона, заочеревинний фіброз, целіакія і рак; захворювання очей, такі як тяжка міастенія, синдром

Шегрена, кон'юнктивіт, склерит, увеїт, синдром сухого ока, кератит, ірит; системні показання, такі як вовчак, розсіяний склероз, ревматоїдний артрит, діабет І типу і ускладнення від діабету, рак, хвороба Бехтєрєва і псоріатичний артрит; ракоподібні пухлини кісток і м'яких тканин, рак голови та шиї; а також інші аутоїмунні захворювання і показання, при яких імуносупресія була б бажаною, наприклад, при трансплантації органів.

В одному варіанті реалізації цей винахід відноситься до сполук формули І! як визначено вище, для застосування в профілактиці і/або лікуванні псоріазу або атопічного дерматиту.

В одному варіанті реалізації цей винахід відноситься до сполук формули І як визначено вище, для застосування в профілактиці і/або лікуванні атопічного дерматиту.

В одному варіанті реалізації цей винахід відноситься до способу запобігання, лікування або ослаблення захворювань імунної системи, таких як аутоіїмунні захворювання, причому спосіб включає введення людині, яка страждає щонайменше від одного із зазначених захворювань, ефективної кількості однієї або більше сполук, що відповідають загальній формулі І, наведеній вище, необов'язково разом з фармацевтично прийнятним носієм або однією або більше допоміжними речовинами, необов'язково в комбінації з іншими терапевтично активними сполуками.

В одному варіанті реалізації цей винахід відноситься до способу запобігання, лікування або ослаблення псоріазу або атопічного дерматиту, причому спосіб включає введення людині, яка страждає щонайменше від одного із зазначених захворювань, ефективної кількості однієї або більше сполук, що відповідають загальній формулі І, наведеній вище, необов'язково разом з фармацевтично прийнятним носієм або однією або більше допоміжними речовинами, необов'язково в комбінації з іншими терапевтично активними сполуками.

В одному варіанті реалізації цей винахід відноситься до способу запобігання, лікування або ослаблення атопічного дерматиту, причому спосіб включає введення людині, яка страждає щонайменше від одного із зазначених захворювань, ефективної кількості однієї або більше сполук, що відповідають загальній формулі І, наведеній вище, необов'язково разом з фармацевтично прийнятним носієм або однією або більше допоміжними речовинами,

Зо необов'язково в комбінації з іншими терапевтично активними сполуками.

В одному варіанті реалізації цей винахід відноситься до сполуки, яка відповідає загальній формулі І для застосування у виробництві лікарського засобу для профілактики і/або лікування захворювань імунної системи, таких як аутоїмунне захворювання, таке як псоріаз або атопічний дерматит.

В одному варіанті реалізації цей винахід відноситься до сполуки, яка відповідає загальній формулі І для застосування у виробництві лікарського засобу для профілактики і/або лікування захворювань імунної системи, таких як аутоїмунне захворювання, таке як атопічний дерматит.

В одному або більше варіантах реалізації цього винаходу зазначені сполуки формули Ї, як визначено вище, придатні як протизапальний агент, здатний модулювати активність протеїнтирозинкінази сімейства ЗАК протеїнтирозинкіназ, такої як "АКТ, УЗАК2, УЗАКЗ або ТУК2 протеїнтирозинкінази.

В одному або більше варіантах реалізації цей винахід відноситься до сполуки, яка відповідає загальній формулі (І) для застосування при лікуванні захворювання, яке чутливе до пригнічення активності кінази УЗАКТ1.

Крім того, що вони придатні для лікування людини, зазначені сполуки за цим винаходом також можуть бути придатні для ветеринарного лікування тварин, включаючи ссавців, таких як коні, велика рогата худоба, вівці, свині, собаки і кішки.

Фармацевтичні Композиції за цим Винаходом

Для застосування в терапії сполуки за цим винаходом, як правило, знаходяться в формі фармацевтичної композиції. Отже, цей винахід відноситься до фармацевтичної композиції, яка містить сполуку формули І, необов'язково разом з однією або більше іншою терапевтично активною сполукою(сполуками), разом з фармацевтично прийнятною допоміжною речовиною, несучим середовищем або носієм(носіями). Допоміжна речовина повинна бути "прийнятною" в тому сенсі, що вона сумісна з іншими інгредієнтами зазначеної композиції і не шкідлива для реципієнта.

Як правило, активний інгредієнт становить від 0,0001 до 99,9 95 від маси композиції.

У формі одиничної дози вказана сполука може бути введена один або більше разів на день з відповідними інтервалами, які завжди залежать, однак, від стану пацієнта і відповідні до призначення лікаря. Як правило, одинична доза складу містить від 0,001 мг до 1000 мг, 60 переважно від 0,1 мг до 300 мг, найбільш переважно від 1 мг до 150 мг, наприклад від З мг до

100 мг сполуки формули (1).

Придатне дозування вказаної сполуки за цим винаходом буде залежати, серед іншого, від віку і стану пацієнта, тяжкості захворювання, що підлягає лікуванню, і інших чинників, добре відомих практикуючому лікарю. Сполуку можна вводити перорально, парентерально, місцево, трансдермально або черезшкірно і іншими шляхами, відповідними до різних режимів дозування, наприклад щодня, щотижня або з місячними інтервалами. Як правило, разова доза буде перебувати в діапазоні від 0,001 до 400 мг/кг маси тіла, наприклад, від 0,1 до 4 мг/кг. Сполуку можна вводити у вигляді болюса (тобто всю добову дозу вводять відразу) або у вигляді розділених доз два або більше разів на день.

В контексті місцевого лікування може бути більш доречно звернутися до "одиниці застосування", яка позначає одну дозу, яку можна вводити пацієнту, і з якою можна легко поводитися і упаковувати, яка залишається як фізично, так і хімічно стабільною одиничної дозою, яка містить або активний матеріал як такий, або його суміш з твердими, напівтвердими або рідкими фармацевтичними розбавлювачами або носіями.

Термін "одиниця застосування" в зв'язку з місцевим застосуванням означає одноразову, тобто одиничну дозу, яку можна вводити пацієнту місцево в розрахунку на квадратний сантиметр площі, яка піддається лікуванню від 0,001 мкг до 1 мг і переважно від 0,05 мкг. до 0,5 мг активного інгредієнта, який розглядається.

Також передбачається, що при певних режимах лікування може бути корисним введення з більш тривалими інтервалами, наприклад через день, щотижня або з ще більш тривалими інтервалами.

Якщо вказане лікування включає введення іншої терапевтично активної сполуки, рекомендується звернутися до Схоодтап 45 Сітап'я Те Рнаптасоіодіса! Вазіз ої ТПегареціїсв, 9- е вид., у).0. Нагатанп і Г.Е. Сітбріга (Ед5.), МсеОгам/-НІЇЇ 1995, для придатних дозувань зазначених сполук.

Введення сполуки за цим винаходом з однією або більше іншими активними сполуками може здійснюватися одночасно або послідовно.

Зазначені склади включають, наприклад, такі, які знаходяться в формі, придатній для перорального, ректального, парентерального (включаючи підшкірне, внутрішньоочеревинне,

Зо внутрішньом'язове, внутрішньосуглобове і внутрішньовенне), трансдермального, внутрішньошкірного, офтальмологічного, місцевого, назального, під'язикового або трансбуккального введення.

Зазначені склади можуть бути зручно представлені в одиничній дозованій формі і можуть бути отримані, але не обмежуючись цим, будь-яким із способів, добре відомих в галузі фармацевтики, наприклад. як описано в Кептіпдіоп, Те 5сіепсе апа Ргасіїсе ої Рнаптасу, 21-е вид., 2005. Всі способи включають етап об'єднання активного інгредієнта з носієм, який складається з одного або більше додаткових інгредієнтів. Як правило, склади готують шляхом рівномірного і ретельного об'єднання активного інгредієнта з рідким носієм, напівтвердим носієм або тонкоподрібненим твердим носієм або їх комбінаціями, а потім, якщо необхідно, формування продукту в бажаний склад.

Композиції за цим винаходом, придатні для перорального і трансбуккального введення, можуть бути в формі дискретних одиниць, таких як капсули, саше, таблетки, жувальна гумка або пастилки, кожна з яких містить заздалегідь визначену кількість активного інгредієнта; в формі порошку, гранул або пеллет; в формі розчину або суспензії у водному або неводному рідини; або у формі гелю, нано- або мікроемульсії, емульсії масло-в-воді, емульсії вода-в-маслі або інших дозуючих систем. Відповідні диспергуючі або суспендуючі агенти для водних суспензій включають синтетичні або природні поверхнево-активні речовини та загусники. Активні інгредієнти також можна вводити в формі болюса, електуарія або пасти.

Таблетка може бути виготовлена пресуванням, формуванням або ліофільним сушінням активного інгредієнта, необов'язково, з одним або більше додатковими інгредієнтами. Пресовані таблетки можуть бути виготовлені пресуванням в придатному апараті активного інгредієнта(інгредієнтів) в сипучій формі, такій як порошок або гранули, необов'язково змішані зі зв'язуючою речовиною і/або наповнювачем; змащуючої речовини; дезінтегруючого агента або диспергуючого агента. Формовані таблетки можуть бути отримані шляхом формування в придатному апараті суміші порошкоподібного активного інгредієнта і придатного носія, зволоженого інертним рідким розріджувачем. Ліофілізовані таблетки можуть бути сформовані в ліофілізаторі з розчину лікарської речовини. Може бути включений придатний наповнювач.

Склади для ректального введення можуть бути у формі супозиторіїв, в яких сполука за цим винаходом змішана з легкоплавкими, водорозчинними або нерозчинними в воді твердими (516) речовинами.

Склади, придатні для парентерального введення, як правило, включають стерильний масляний або водний препарат активних інгредієнтів, який переважно є фізіологічним по відношенню до крові реципієнта, наприклад ізотонічний сольовий розчин, ізотонічний розчин глюкози або буферний розчин. Крім того, зазначений склад може містити корозчинники, солюбілізуючий агент і/або комплексоутворюючі агенти. Зазначений склад можна зручно стерилізувати, наприклад, фільтруванням через фільтр, що затримує бактерії, додаванням стерилізуючого агента в зазначений склад, опроміненням зазначеного складу або нагріванням зазначеного складу. Ліпосомні композиції описані, наприклад, в Епсусіоредіа ої Рпаптасешіісаї

Тесппооду, том.9, 1994, також підходять для парентерального введення.

В альтернативному варіанті, зазначені сполуки формули (І) можуть бути представлені у вигляді стерильного твердого препарату, наприклад ліофілізованного порошку, який легко розчиняється в стерильному розчиннику безпосередньо перед застосуванням.

Трансдермальні склади можуть бути в формі пластиру, пов'язки, мікроголок, ліпосомних або наночастинкових систем доставки, або інших складів, що наносяться на шкіру.

Склади, придатні для офтальмологічного введення, можуть бути в формі стерильного водного препарату активних інгредієнтів, який може бути в мікрокристалічній формі, наприклад, у формі водної мікрокристалічної суспензії. Ліпосомні склади або біорозкладні полімерні системи, наприклад описані в Епсусіоредіа ої Рпаптасешіса! Тесппоіоду, том.2, 1989, також можна застосовувати для подання активного інгредієнта для офтальмологічного введення.

Склади, придатні для місцевого введення, такого як дермальне, внутрішньошкірне або офтальмологічне введення, включають рідкі або напівтверді препарати, такі як лініменти, лосьйони, гелі, аплікатори, спреї, піни, плівкоутворювальні системи, мікроголки, мікро- або наноемульсії, емульсії масло-в-воді або вода-в-маслі, такі як креми, мазі або пасти; або розчини або суспензії, такі як краплі.

Для місцевого введення сполука формули (І), як правило, може бути присутньою в кількості від 0,001 до 20 95 мас. в перерахунку на масу композиції, наприклад від 0,01 до 10 95 мас., але також може бути присутньою в кількості до близько 100 95 мас. в перерахунку на масу композиції.

Склади, придатні для назального або трансбуккального введення, включають порошкові,

Зо саморозпилюючі і розпилюючі склади, такі як аерозолі і атомізатори. Такі склади описані більш детально, наприклад, в Модегп Рпагтасеціїсв5, 279 вид., 5.5. Вапкег и С.Т. Еподез (Едвз.), стор. 427-432, Магсе! ЮОекККег, Мем/ МоїКк; Модегтт РПагтасецшіїйсв5, З" вид., 5.5. ВапКкег и С.Т. Еподез (Еад5.), стор. 618-619 и 718-721, МагсеІ ЮОекКег, Мем; МогкК і Епсусіоредіа ої Ріпаптасешііса!

Тесппоіоду, том. 10, 9. 5млагьгіск і 9У.С. Воуїап (Еа5), стор. 191-221, Магсе! ОекКег, Мем МО.

На додаток до вищезазначених інгредієнтів зазначені склади сполуки формули (І) можуть містити один або більше додаткових інгредієнтів, таких як розріджувачі, буфери, ароматизатори, барвники, поверхнево-активні агенти, загусники, агенти, що покращують проникнення, консерванти, агенти, що поліпшують розчинність, консерванти, наприклад метілгидроксибензоат (включаючи антиоксиданти), емульгатори тощо.

СПОСОБИ ОТРИМАННЯ

Сполкуки за цим винаходом можуть бути отримані низкою способів, добре відомих фахівцям в галузі синтезу. Сполуки формули (І) можуть, наприклад, бути отримані із застосуванням реакцій і методик, описаних нижче, разом зі способами, відомими в галузі синтетичної органічної хімії, або їх варіаціями, які застосовуються фахівцями в цій галузі техніки. Переважні способи включають, але не обмежуються ними, способи, описані нижче. Зазначені реакції проводять в розчинниках, придатних для реагентів і матеріалів та придатних для здійснюваних перетворень. Крім того, в методах синтезу, описаних нижче, слід розуміти, що всі пропоновані умови реакції, включаючи вибір розчинника, реакційну атмосферу, температуру реакції, тривалість експерименту і процедури відмивання, вибирають в якості стандартних умов для цієї реакції, що має бути легко зрозумілим фахівцеві в цій галузі техніки. Не всі сполуки, що потрапляють в цей клас, можуть бути сумісні з деякими умовами реакції, необхідними в деяких з описаних способів. Такі обмеження для замісників, які сумісні з умовами реакції, будуть очевидні для фахівця в цій галузі техніки, і можуть бути застосовані альтернативні способи.

Сполуки за цим винаходом або будь-які проміжні сполуки можуть бути очищені, якщо потрібно, із застосуванням стандартних методів, добре відомих хіміку-органіку синтетику, наприклад. методів, описаних в "Ригійсацйоп ої ІГарогаюгу Спетісаї!5", 6-е вид. 2009, МУ. Атагедо і С. Спа),

Вицегмопп-Неїпетапп. Вихідні матеріали являють собою або відомі сполуки, комерційно доступні сполуки, або вони можуть бути отримані звичайними способами синтезу, добре відомими фахівцеві в цій галузі техніки. 60 ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИКИ, ОТРИМАННЯ І ПРИКЛАДИ

Вихідні матеріали були комерційно доступними або відомими в літературі. Реагенти та розчинники були комерційно доступними і застосовувалися без очищення, якщо не вказано інше. Хроматографічне очищення виконували із застосуванням системи Сгасе РЕМЕГЕРІЗ2 з попередньо упакованими флеш-картриджами КЕМЕГЕКРІ5У Бййса або системи ТеїІедупе І5со

СотрбрігРіазнФ КІ або вручну із застосуванням силікагелю 60. Спектри "Н ЯМР реєстрували на приладах ВгиКег при 300, 400 або 600 МГц з тетраметилсиланом (б - 0,00 м.д.) в якості внутрішнього стандарту. Значення хімічного зсуву (б, в м.д.) наведені щодо внутрішнього стандарту тетраметилсилану (б - 0,00). Дається значення мультиплета, або певного (дублет (4), триплет (), квартет (4д)) або не визначеного (т) в приблизній середній точці, якщо не вказано діапазон. (Ббг) позначає широкий пік, в той час як (5) позначає синглет.

В цьому документі були застосовані наступні скорочення:

АсОнН оцтова кислота

Вос трет-бутоксикарбоніл

Ср2 бензилоксикарбоніл

ДХМ дихлорметан дра дибензиліденацетон

ПІРЕА М, М-диізопропілетиламін

ДМФА М, М-диметилформамід

ОМР реагент Десса-Мартіна

ДМСО диметилсульфоксид

ДСК дифференціальна скануюча калориметрія ее енантіомерний надлишок

ЕгГетил

ЕКОАс етилацетат

ЕЮОН етиловий спирт год. година(години)

НАТО 1-Ібіс(диметиламіно)метилені|-ї Н-1,2,3-триазоло|4,5-б|піридиній 3З-оксид гексафлуорофосфат

ВЕРХ високоефективна рідинна хроматографія

НКМЗ мас-спектр високої роздільної здатності

Л літр м мілі

Меснм ацетонітрил

Меон метанол хв хвилина(хвилини) т.топ. температура топлення

М5 метансульфоніл

МС мас-спектрометрія або мас-спектр

ЯМР спектроскопія ядерного магнітного резонансу к.т. кімнатна температура, тобто 18-30 "С і як правило 20 "С

ВиРпозв 2-дициклогексилфосфіно-2",6б'-диїзопропоксибіфеніл

ЗЕС надкритична рідинна хроматографія

ТВ5 трет-бутилдиметилсиліл

ТФА трифлуороцтова кислота

ТГФ тетрагідрофуран

Т) температура теплової оболонки

ТШХ тонкошарова хроматографія її час утримання

Тг температура реакційної суміші

УВЕРХ ультра високоефективна рідинна хроматографія

УЕРХ ультра високоефективна рідинна хроматографія

Хапірноз 4,5-біс(ідифенілфосфіно)-9,9-диметилксантен

Препаративна ВЕРХ

Кислотний метод

Прилад: Система ВЕРХ сбіїЇзоп з детектором біїзоп ШМ/МІ5-155

Колонка: М/асег5 З!ипРіге "м Ргер С18 5 мкм ОВО 19 х 250 мм

Реагенти: (А) 0,1 95 розчин мурашиної кислоти-вода; (В) месм

Насос: - потік: ЗО мл/хв (510)

100.1 102 1111790. 00 2

Основний метод

Колонка: Магег5 ХВгідде? Ргер С18 5 мкм ОВО 19 х 250 мм

Реагенти: (А) 50 мМ розчин МНАНСО:»; (В) МесСМ

Насос: - потік: ЗО мл/хв 100.10 11201110 1111190. 60 2 2щ (

Аналітична РХ-МС

Метод А

Прилад: 5пітад2и ОНРІ С 2020

Колонка: Адийу ОРІ С НЗЗ С18, 1,8 мкм, 2,1 х 50 мм.

Реагенти: - Мурашина кислота 2 98 95, Зідта-Аїйагісн - Ацетонітрил для ВЕРХ УФ/градієнтної якості, Вакег - чистий диметилсульфоксид (ДМСО), Спетриг - очищена вода для ВЕРХ

Умови ВЕРХ: - Довжина хвилі: 214 нм 24 нм, 254 нм 54 нм - Потік: 0,5 мл/хв - Температура колонки: 25 70 - Температура автосемплера: 207 - Об'єм впорскування: 3,0 мкл - Час аналізу: 6 хв - Елюювання: градієнт ши хх и п: НЯ ПО ПО ПО Ж У них: я п: НЯ ПО ХОЛ ОХ Ж У

Рухома фаза А: 0,1 95 об/об водний розчин мурашиної кислоти

Рухома фаза В: 0,1 95 об/об ацетонітрільний розчин мурашиної кислоти

Розчин для промивання шприца: 20 95 МмМеон

Зо Умови МС: - Діапазон мас: 100 - 1000 т/2 - Іонізація: різна - Час сканування: 0,5 с

Метод В

Аналіз УЕРХ-МС проводився із застосуванням системи УЕРХ УМаїег5 Асдийу з колонкою

Асдийу ОРІ СФ НО Т3 1,8 мкм розміром 2,1 х 50 мм і детектором Асдийу 50 в режимі електророзпилення з позитивною іонізацією. Рухомі фази складалися з 0,195 мурашиної кислоти у водному 10 мМ розчині ацетату амонію для буфера А і 0,1 956 мурашиної кислоти в ацетонітрилі для буфера В. Застосовували бінарний градієнт (А: В 95:5--5:95) протягом 1,4 хв зі швидкістю потоку 1,2 мл/хв, і температура колонки становила 60 "С.

Метод С

Аналіз УЕРХ-МС з мас-спектрами високої роздільної здатності виконували, застосовуючи систему УЕРХ Умаїег5 Асдийу з УФ-детектуванням при 254 нм і мас-спектрометр Умаїег5 ІСТ

Ргетієї ХЕ з високою роздільною здатністю ТОРГ, що працює в режимі електророзпилення з позитивною іонізацією. Застосовували ту ж колонку і рухомі фази А і В, що і в методі В, але з більш повільним градієнтом (А:В 99:1--1:99 протягом 4,8 хв; 0,7 мл/хв; температура колонки. 40790).

Метод Ю

РХ-МС: Мас-спектри були отримані на спектрометрі ЗПпітайли ІСМ5-2010ЕМ із застосуванням електророзпилювальної іонізації і хімічної іонізації при атмосферному тиску;

Колонка: Асдийу ВЕН С18 (50 мм х 2,1 мм, 1,7 мкм); Рухома фаза: А: 0,1 96 Мурашина кислота у воді; В: 0,1 96 Мурашина кислота в ацетонітрилі; Градієнт: Час (хв) / 95 В: 0/2, 0,2/2, 2,3/98, 3,4/98, 3,41/2, 3,5/2; Швидкість потоку в колонці: 0,8 мл/хв

Метод Е

РХ-МС: Мас-спектри були отримані на спектрометрі ЗПпітадли ІСМ5-2010ЕМ із застосуванням електророзпилювальної іонізації і хімічної іонізації при атмосферному тиску;

Колонка: Асдийу ВЕН С18 (50 мм х 2,1 мм, 1,7 мкм); Рухома фаза: А: 0,1 96 Мурашина кислота у воді; В: 0,1 96 Мурашина кислота в ацетонітрилі; Градієнт: час (хв) / 905 В: 0/3, 0,4/3, 2,5/98, 3,4/98, 3,5/3, 4/3; Температура Колонки: 35 "С, Швидкість потоку: 0,6 мл/хв

Аналітична 5ЕС з хіральною нерухомою фазою

Аналізи ЕС з хіральною нерухомою фазою проводили із застосуванням приладу Умаїеге

ОРС2 ЕС з колонкою Рпепотепех ГихФ З мкм целюлоза-4 (150 х 4,6 мм). Застосовували ізократичні умови з рухомою фазою, що складається з СО2:Меон 80:20 і швидкість потоку З мл/хв. Співвідношення енантіомерів аналітів визначали шляхом інтегрування областей УФф-піків.

ПРОМПКНІ СПОЛУКИ

Проміжна сполука 1 2-Ітрано-4-(2-хлоро-5-нітропіридин-4-ілламіно|циклогексил|ацетонітрил шо: сі ще Мн мя на БІРЕА зи МО» й | месм еф , ни «КН --- ль сі М Кл ТФА сі МЕ

Розчин транс-4-(ціанометил)циклогексиліамоній трифлуороацетата (Гі, М.-Ї. та ін. 05 2014/0121198) (26,7 г, 105,68 ммоль) і 2,4-дихлоро-5-нітропіридину (22,4 г, 116,3 ммоль) в сухому ацетонітрилі охолоджували на льодяній бані і по краплях додавали М, М-диізопропілетиламін (55,3 мл, 317 ммоль). Отриману суміш перемішували при кімнатній температурі протягом 20

Зо годин. Реакційну суміш розбавляли насиченим водним розчином Мансоз і екстрагували ДХМ (3 х 500 мл). Об'єднані органічні шари сушили над Ма»5О»:, фільтрували і випаровували під вакуумом. Неочищений продукт розтирали з гексаном, діетиловим ефіром і водою, отримуючи вказану сполуку (29,8 г, 95 95) у вигляді жовтої твердої речовини.

УЕРХ-МС (Метод А): їн-3,41 хв, т/2-294,9 (М.Н).

І"Н ЯМР (400 МГц, ДМСО-ав): б 8.87 (5, 1Н), 8.03 (а, У-8.3 Гц, 1Н), 7.30 (5, 1Н), 3.73 (аа, уУ11.5, 7.7, 4.2 Гц, 1Н), 2.50 (а, 9-4.2 Гу, 2Н) 2.04 - 1.91 (т, 2Н), 1.86 - 1.75 (т, 2Н), 1.64 (аада, 9-11.6, 5.7, 3.0 Гц, 1Н), 1.53 - 1.39 (т, 2Н), 1.31 (дасд, 9У-25.4, 12.9, 4.2 Гц, 2Н).

Проміжна сполука 2 2-(Ітрано-4-(5-аміно-2-хлоропіридин-4-іл)аміно|циклогексилІіацетонітрил -о - чн Ее, МНС! й су" меонгноо 91 сут - - - що

СІ М СІ М

До розчину Проміжної сполуки 1 (3,5 г, 11,9 ммоль) в МеОН:вода 9:1 (99 мл) додавали залізо (1,86 г, 33,2 ммоль) і хлорид амонію (1,91 г, 35,6 ммоль). Отриману суміш перемішували при кип'ятінні зі зворотним холодильником протягом 5 годин. Після охолодження до кімнатної температури тверді речовини видаляли фільтруванням через целітну пробку. Сухий залишок промивали Меон ії фільтрат упарювали для видалення летких речовин. Залишок розбавляли насиченим водн. Мансо»з (50 мл) і екстрагували Е(ОАс (З х 30 мл). Органічну фазу сушили над

Маг5О» і випаровували під вакуумом, отримуючи вказану сполуку у вигляді коричневої твердої речовини (3,0 г, 95 95).

УЕРХ-МС (Метод А): їІн-1,85 хв, т/2-265 (М.Н). "Н ЯМР (400 МГц, ДМСО-ав): 6 7.37 (5, 1Н), 6.37 (5, 1Н), 5.38 (й, 9-7.7 Гц, 1Н), 4.74 (5, 2Н), 2.48 (а, 9-6.4 Гц, 2Н), 2.06 - 1.92 (т, 2Н), 1.87 - 1.74 (т, 2Н), 1.71 - 1.57 (т, 1Н), 1.33 - 1.16 (т,

БН).

Проміжна сполука З 2-І(Ітрансо-4-(б-хлоро-2-(1-гідроксиетил)-1Н-імідазо|4,5-с|Іпіридин-1-іл|циклогексилІацетонітрил на» МЕ, я он Ї -т 1, є о С он

ЕїзО ВЕ чн ТГФ, ЕЮН М що що

СІ М СІ І

Суміш триетилоксоній тетрафлуоробората (9,3 г, 49,1 ммоль) і лактаміда (4,4 г, 49,1 ммоль) в ТГФ (40 мл) перемішували при кімнатній температурі протягом 2 годин (прозорий розчин).

Даний розчин додавали до розчину Проміжної сполуки 2 (2,6 г, 9,8 ммоль) в ЕН (70 мл).

Отриману суміш нагрівали зі зворотним холодильником протягом 18 годин. Реакційну суміш випаровували і залишок розподіляли між водою (40 мл) і ЕЮАс (25 мл). Водну фазу екстрагували ЕОАс (3 х 20 мл). Органічну фазу сушили над Маг25О4 і випаровували під вакуумом. Колонкова хроматографія (20 95 ЕОАсС в ДХМ і 10 96 МеОН в ДХМ як елюент) давала напівтверду речовину, яку розтирали з диетиловим етером, одержуючи вказану сполуку у вигляді червонуватої твердої речовини (2,3 г, 73 Об).

УЕРХ-МС (Метод А): Ін-2,52 хв, т/2-319 (М.Н).

ІН ЯМР (400 МГц, ДМСО-ав): б 8.70 (в, 1Н), 8.02 (5, 1Н), 5.81 (й, У-6.8 Гц, 1Н), 5.10 (р, 9У-6.5

Гу, 1Н), 4.74 - 4.60 (т, 1Н), 2.55 (а, 9-6.1 Гц, 2Н), 2.39 - 2.17 (т, 2Н), 2.16 - 2.03 (т, 1Н), 1.98 - 1.84 (т, 4Н), 1.60 (а, 9-6.5 Гц, ЗН), 1.38 - 1.22 (т, 2Н).

ПРИКЛАДИ

Приклад 1 транс-2-І4-(2-П1-гідроксиетил)|-6-(метиламіно)імідазо|4,5-с|піридин-1- іл|циклогексиліацетонітрил (Сполука 1)

М--х, ( | вд м ой

ММ

Н

Стадія 1: 2-І(трано-4-(б-аміно-2-(1-гідроксиетил)-1Н-імідазої|4,5-с|Іпіридин-1-іл|циклогексил|ацетонітрил

МЕ, мя

С У оно 1. Разараз,Ксантфос, С он м ВоОосМнЬ. КО М х М 1,4-Діоксан ще

Я с 2. ТФА, ДХМ ----Ш9-- ще ще с М ном М

Коо)

Проміжну сполуку З (0,20 г, 0,63 ммоль), трет-бутилкарбамат (0,15 г, 1,25 ммоль), трис(дибензиліденацетон)дипаладій(0) (0,06 г, 0,06 ммоль), 4,5-бісбідифенілфосфіно)-9,9- діметилксантен (0,11 г, 0,19 ммоль) і триосновний фосфат калію (0,31 г, 1,44 ммоль) змішували в 1,4-діоксані (15 мл). Отриману суміш дегазували аргоном протягом 20 хвилин і потім нагрівали до 130 "7С при мікрохвильовому опроміненні протягом 45 хвилин. Суміш фільтрували через пробку з целіту, сухий залишок промивали сумішшю Меон/ДХМ (1:9) і фільтрат упарювали. Цю реакцію повторювали додатково чотири рази, використовуючи ті ж кількості і умови через обмеження об'єму мікрохвильового реактора. Отримані залишки об'єднували. Коротка колонкова хроматографія (295 Меон у ДХМ як елюент) давала неочищену суміш (0,7 г), яку розчиняли в ДХМ (15 мл). До розчину додавали по краплях ТФА (1,3 мл, 17,5 ммоль). Отриману суміш перемішували при кімнатній температурі протягом 24 годин. Суміш упаривали під вакуумом. Залишок розчиняли в ДХМ (15 мл) і промивали водн. МанНсСоОз (5 мл). Водну фазу екстрагували ДХМ (5 х 15 мл). Органічну фазу сушили над Маг50Ох і випаровували під вакуумом.

Колонкова хроматографія (градієнт від МЕеЕОН:ДХМ 4:96 до 7,5 М МНз в Меон:ДхХМ 5:95) давала вказану сполуку у вигляді жовтуватої піни (0,195 г, 21 95).

УЕРХ-МС (Метод А): їІн-1,72 хв, т/2-300 (МАН).

І"Н ЯМР (400 МГц, ДМСО -ав): 6 8.26 (й, У-0.9 Гц, 1Н), 6.66 (а, 9-1.0 Гц, 1Н), 5.59 (а, 9-6.7 Гу, 1Н), 5.39 (5, 2Н), 4.96 (р, 9У-6.6 Гц, 1Н), 4.62 - 4.47 (т, 1Н), 2.57 (а, 9-6.4 Гц, 2Н), 2.23 - 2.06 (т, 2Н), 2.01 - 1.72 (т, 5Н), 1.54 (а, 9-6.5 Гц, ЗН), 1.40 - 1.22 (т, 2Н).

Стадія 2: транс-2-І4-(2-П1-гідроксиетил)|-6-(метиламіно)імідазо|4,5-с|піридин-1- іл|Пциклогексиліацетонітрил св МЕ,

С вд 1. Параформальдегід, о, ра. й їм Х маОМе, Меон М М, у; 2. Мавни, МеОН су -Я ЯШНШННиННННННН- ва зм М й

До розчину продукту Стадії 1 (0,195 г, 0,65 ммоль) в метанолі (5 мл) додавали параформальдегід (0,078 г, 2,61 ммоль) і метоксид натрію (0,176 г, 3,26 ммоль). Отриману суміш нагрівали зі зворотним холодильником. Через 2 години суміш охолоджували до 0 "с і додавали борогідрід натрію (0,099 г, 2,61 ммоль). Отриману суміш нагрівали при кип'ятінні зі зворотним холодильником протягом 1 години. Після охолодження до кімнатної температури реакцію гасили шляхом обережного додавання насиченого водн. МанНсСоОз (10 мл). Водну фазу екстрагували ЕОАс (3 х 10 мл). Органічну фазу сушили над Маг25О4 і випаровували під вакуумом. Колонкова хроматографія (від 4 95 до 10 956 Меон у ДХМ як елюент) давала вказану сполуку у вигляді білої піни (0,152 г, 76 9).

Коо) ВЕРХ-МС (Метод С): ін-1,67 хв, т/2-314,1939 (М.--НУ). "Н ЯМР (400 МГц, ДМСО-ав): б 8.34 (й, 9-0.9 Гц, 1Н), 6.48 (а, У-0.9 Гц, 1Н), 5.90 (д, 9-49 Гц, 1Н), 5.59 (а, 9У-6.6 Гц, 1Н), 4.96 (р, 9-6.6 Гц, 1Н), 4.61 - 4.50 (т, 1Н), 2.80 (а, 2-4.9 Гц, ЗН), 2.56 (9, 9-6.2 Гц, 2Н), 2.30 - 2.11 (т, 2Н), 1.98 - 1.82 (т, 5Н), 1.55 (а, 9-6.5 Гц, ЗН), 1.39 - 1.23 (т, 2Н).

Кр тя, Пес сс

С У он ( | тен ( | ди м- Хіральна ЗЕС А 4 М х

І | уві

ЗМ ММ зм

Н Н Н

Приклад 1 Прикпад 2 Приклад З

Енантіомери Прикладу 1 (166 мг) розділяли за допомогою 5ЕС с хіральною нерухомою фазою, використовуючи такі умови:

МКМ)

Температура о ротнього тиску

Довжина хвилі 228 НМ детектора

Об'єм впорскування З00 мкл / 12 мг / маса зразка

Елюент 30:70 МеОнН:СО»-0,1 95 (ізократичний) об/об МНз

Абсолютні конфігурації були встановлені шляхом порівняння зі зразком (В) енантіомера, отриманого з (В)-лактаміда, див. Приклад З (альтернативне отримання) нижче.

Приклад 2 (сполука 2)

Вихід 73 мг, 298 Фо єе

УЕРХ-МС (Метод С): їн-1,67 хв, т/2-314,1908 (М--НУ). "Н ЯМР (300 МГц, ДМСО-ав): б 8.33 (й, 9-0.8 Гц, 1Н), 6.47 (а, 9-1.0 Гц, 1Н), 5.89 (д, 9-5.0 Гц, 1Н), 5.58 (а, 9-6.7 Гц, 1Н), 4.96 (р, 9У-6.5 Гц, 1Н), 4.63 - 4.47 (т, 1Н), 2.79 (а, 9-5.0 Гц, ЗН), 2.55 (а, 9-6.1 Гц, 2Н), 2.30 - 2.10 (т, 2Н), 2.01 - 1.76 (т, 5Н), 1.54 (а, 9-6.4 Гц, ЗН), 1.40 - 1.20 (т, 2Н).

Приклад З (сполука 3)

Вихід 67 мг, 298 Фо єе

УЕРХ-МС (Метод С): їн-1,67 хв, т/2-314,1975 (М.--НУ).

І"Н ЯМР (300 МГц, ДМСО-ав): б 8.33 (й, У-0.9 Гу, 1Н), 6.47 (а, 9-1.1 Гц, 1Н), 5.89 (д, 9У-4.9 Гу, 1Н), 5.58 (а, 9-6.5 Гц, 1Н), 4.96 (р, 9У-6.4 Гц, 1Н), 4.63 - 4.46 (т, 1Н), 2.79 (а, 9-5.0 Гц, ЗН), 2.55 (94, 9-6.1 Гу, 2Н), 2.29 - 2.11 (т, 2Н), 2.00 - 1.77 (т, 5Н), 1.54 (а, 9-6.5 Гц, ЗН), 1.39 - 1.19 (т, 2Н).

І"Н ЯМР (600 МГц, ДМСО- ав): 6 8.33 (й, У-0.9 Гц, 1Н), 6.48 (а, 9-1.0 Гц, 1Н), 5.90 (д, 9У-5.0 Гу, 1Н), 5.59 (а, 2-6.7 Гц, 1Н), 4.96 (р, У-6.6 Гц, 1Н), 4.55 (Н, 9-12.3, 4.0 Гц 1Н), 2.79 (а, 9-5.0 Гц, ЗН), 2.55 (й, 9-6.4 Гц, 2Н), 2.20 (даа, 9У-12.8, 10.4, 3.7 Гц, 2Н), 1.93 (даа, 9У-13.1, 6.3, 3.2 Гц, 2Н), 1.89 - 1.86 (т, 2Н), 1.86 - 1.84 (т, 1Н), 1.54 (0, 9-6.5 Гу, ЗН), 1.30 (дак 9у-12.3, 7.6, 3.6 Гц, 2Н). 136 ЯМР (151 МГц, ДМСО-ав): б 155.5, 155.4, 141.3, 139.2, 133.3, 119.5, 86.4, 61.9, 54.0, 32.9, 30.7, 30.7, 29.1, 28.8, 28.8, 22.9, 21.5.

Приклад З (Альтернативне отримання Мо 1) транс-2-І4-(2-К1 8)-1-гідроксиетил|-6-(метиламіно)імідазої|4,5-с|піридин-1- іл|циклогексиліацетонітрил (Сполука 3)

МЕ.

С уе

М х ой

ММ

Н

Стадія 1: 2-І(трансо-4-(б-хлоро-2-(1 8)-1-гідроксиетилі|-1 Н-імідазо|4,5-с|Іпіридин-1- іл|Пциклогексиліацетонітрил дит нон т /

М Фі о ре»

ЕїІЗО ВЕ чн ТГФ, ЕЮН М-х

І. що

СЯ М СІ М

У флакон з гвинтовою кришкою об'ємом 100 мл завантажували тетрафлуороборат триетилоксонія (8,00 г, 42,1 ммоль) і сухий ТГФ (30 мл) в атмосфері аргону. До білої суспензії додавали (К)-лактамід (3,87 г, 42,1 ммоль) однією порцією. Отриманий розчин перемішували при кімнатній температурі. Через -6 хв сталася слабо екзотермічна реакція, і реакційну посудину охолоджували на водяній бані. Через 2 години при кімнатній температурі даний розчин додавали до суспензії Проміжної сполуки 2 (2,23 г, 8,42 ммоль) в безводному етанолі (45 мл) і отриманий розчин перемішували при 80 "С протягом ночі. Летючі речовини упаривали і залишок обробляли нас. водн. розчином гідрогенкарбонату натрію (50 мл). Суміш екстрагували

ЕЮОАс (З х 80 мл) і об'єднані органічні фази промивали сольовим розчином (50 мл), сушили над сульфатом натрію і фільтрували. Упарювання летючих речовин давало залишок (13,5 г), який очищали за допомогою флеш-хроматографії (ДХМ:МеоОН від 98:2 до 95:5), отримуючи коричневу піну (1,92 г). Цю піну розтирали з ефіром (20 мл), отримуючи вказану сполуку у вигляді твердої речовини (1,62 г, 57 Об).

УЕРХ-МС (Метод В): їн-0,52 хв, т/2-319,2 (М.Н). "Н ЯМР (300 МГц, ДМСО-ав): б 8.69 (й, 9У-0.8 Гц, 1Н), 8.00 (а, 9У-0.9 Гц, 1Н), 5.80 (а, 9У-6.8 Гц, 1Н), 5.10 (р, 9-6.5 Гу, 1Н), 4.74 - 4.59 (т, 1Н), 2.54 (й, 2-6.4 Гу, 2Н), 2.38 - 2.16 (т, 2Н), 2.17 - 2.00 (т, 1Н), 1.99 - 1.81 (т, 4Н), 1.59 (а, 9У-6.5 Гц, ЗН), 1.41 - 1.18 (т, 2Н).

Абсолютна конфігурація зазначеної в заголовку сполуки була підтверджена дифракцією рентгенівських променів на монокристалі.

С ех тв, С фот

М У Імідазол М ме пев . що с М СІ М

Розчин продукту Стадії 1 (2,47 г, 7,75 ммоль) в ТГФ (35 мл) охолоджували на льодяній бані і додавали імідазол (791 мг, 11,6 ммоль). Через 5 хвилин додавали розчин ТВ5ЗСЇ (1,28 г, 8,52 ммоль) в ТГФ (11 мл) і крижану баню видаляли. Через 5 год. при кімнатній температурі суміш нагрівали до 45 "С і перемішували при цій температурі протягом ночі. Для досягнення повної конверсії додавали ще одну порцію імідазолу (791 мг, 11,6 ммоль) і розчин ТВЗСЇ (1,28 г, 8,52

Зо ммоль) в ТГФ (5 мл). Суміш перемішували при 45 "С протягом ще 24 годин і виливали в суміш сольового розчину (35 мл) і води (35 мл). Дану суміш екстрагували ЕІОАс (2 х 80 мл), органічні шари промивали сольовим розчином, сушили над Маг5О4, фільтрували і випаровували.

Залишок очищали флеш-хроматографією (ДХМ:'ЕЮОАс від 90:10 до 80:20) з отриманням вказаної сполуки (2,95 г, 83 95) у вигляді твердої речовини.

УЕРХ-МС (Метод В): їн-0,92 хв, т/2-433,3 (М.Н).

І"Н ЯМР (600 МГц, СОС»): 6 8.75 (а, 9-0.68 Гу, 1Н), 7.42 (а, 9-0.9 Гу, 1Н), 5.34 (д, 9У-6.8 Гу, 1Н), 5.00 (Її, 912.5, 4.1 Гц, 1Н), 2.41 (а, 9-6.4 Гц, 2Н), 2.31 - 2.19 (т, 2Н), 2.17 - 2.09 (т, 2Н), 2.09 - 2.03 (т, 2Н), 2.00 - 1.91 (т, 1Н), 1.62 (а, 9-6.4 Гц, ЗН), 1.48 - 1.33 (т, 2Н), 0.91 (в, 9Н), 0.14 (5, ЗН), 0.03 (5, ЗН).

Стадія 3: 2-І4-(2-К18)-1-(трет-бутил(ідиметил)силіл|оксиетилі|-6-((4-

метоксифеніл)метилметиламіноїїмідазо(4,5-с|Іпіридин-1-іл|циклогексиліацетонітрил

М шШеЙ-НОНтя ся М--еНя,

МН М- ВиРпо5 М-х «фу, масрі-Ви «фу, м | хи то сим ММ то 8

У флакон з гвинтовою кришкою об'ємом 2 мл завантажували продукт Стадії 2 (46,2 мг, 0,107 ммоль) і 4-метокси-М-метилбензиламін (32,3 мг, 0,213 ммоль). Флакон продували аргоном і додавали суміш трет-бутоксиду натрію (12,3 мг, 0,128 ммоль), КиРоз (3,0 мг, 0,0064 ммоль) і паладій(ІІ) ацетату (0,72 мг, 0,0032 ммоль). Суміш перемішували в атмосфері аргону протягом 17 годин при 110 "С. Охолоджували до кімнатної температури і додавали дихлорметан (0,45 мл). Суміш промивали сольовим розчином:водою 2:1 (0,45 мл) і водний шар екстрагували дихлорметаном (2 х 0,45 мл). Об'єднані органічні шари сушили над Ма250»5, фільтрували і випаровували, отримуючи неочищений продукт, що містить вказану сполуку і відповідний аналог де-ТВ5 (75,3 мг). Цю речовину використовували безпосередньо на наступній стадії без очищення.

УЕРХ-МС (Метод В): їн-0,95 хв, т/2-548,4 (М.Н).

Стадія 4: транс-2-І4-(2-К1 8)-1-гідроксиетил|-6-(метиламіно)імідазої|4,5-с|піридин-1- іл|Пциклогексиліацетонітрил

МЕ, МЕ,

С фрлете С фен

М М пк Я 1, тФА М 2. 2М НОЇ в діоксані - - -- ОК -

М М М М

Су

Зо

Неочищений продукт зі Стадії З розчиняли в ТФА (0,25 мл) при 0 "С і суміш перемішували при кімнатній температурі протягом 1,5 годин. Летючі речовини видаляли під вакуумом і залишок розчиняли в 4 М хлористому водні в діоксані (0,25 мл). Суміш перемішували при кімнатній температурі протягом 18 годин, летючі речовини упарювали і залишок розчиняли в дихлорметані (0,25 мл). До цього розчину додавали 2 М аміак в метанолі (0,60 мл), щоб довести рН до «10. Летючі речовини видаляли під вакуумом, залишок розчиняли в ДХМ:МеОонН 95:5 (2 мл) і суміш фільтрували. Фільтрат упарювали і залишок очищали хроматографією (4 г попередньо заповненої колонки з силікагелем, елюючи сумішшю ДХМ:Меон від 96:4 до 94:6), отримуючи вказану сполуку (37,7 мг) у вигляді напівтвердої речовини, що містить бл. 30 95 4- метокси-М-метилбензиламіну.

УЕРХ-МС (Метод В): їн-0,38 хв, т/2-314,3 (М.Н).

Аналітична 5ЕС з хіральною нерухомою фазою: (5) енантіомер (мінорний) ін-5,37 хв; (В)

Зо енантіомер (мажорний) ін-5,78 хв.

Приклад З (Альтернативне отримання Мо 2) транс-2-І4-(2-К1 8)-1-гідроксиетил|-6-(метиламіно)імідазої|4,5-с|піридин-1- іл|циклогексиліацетонітрил (Сполука 3)

М-

С уе

М М ой вата

Н

Стадія 1: 2-Ітрано-4-(2-хлоро-5-нітропіридин-4-ілламіно|циклогексил|ацетонітрил ма ІФ

СІ МН т, БІРЕА

М й й ї зу ой ІРОН хи МО» се х мназне сом й сим

Скляний реактор об'ємом 20 ол, обладнаний механічною мішалкою, зворотним холодильником і входом для аргону, вакуумували і двічі продували аргоном. У реактор завантажували 700 г 2,4-дихлоро-5-нітропіридина (3,63 моль, 1,0 екв.), 665 г транс-4- (ціанометил)циклогексиліамоній гідрохлориду (3,81 моль, 1,05 екв.) І 7,00 л 2-пропанолу.

Отриману суспензію перемішували при 25 "С і додавали 1,90 л диіїзопропілетиламіну (1,41 кг, 10,9 моль, 3,0 екв.). Шланг для додавання промивали 0,100 л 2-пропанолу і суспензію нагрівали до температури кипіння зі зворотним холодильником (установка Т)-95 "С). Суміш перемішували при кип'ятінні зі зворотним холодильником протягом 15 годин і потім охолоджували до 25 С.

Контроль за процесом (РХМС) показав 99 95 конверсії.

Продукт виділяли фільтруванням і промивали на фільтрі 1,75 л 2-пропанолу і потім 3,80 л 2- пропанолу. Осад на фільтрі переносили в скляні чаші і сушили в вакуумі при 50 "С до постійної ваги; вихід 1,00 кг (94 95) вказаної сполуки у вигляді твердої речовини жовтого кольору; ВЕРХ чистота: 98,8 95 площі.

Стадія 2: 2-(Ітрано-4-(5-аміно-2-хлоропіридин-4-іл)аміно|циклогексилІіацетонітрил чн Б, РУС чн що

СІ М СІ М

Реакторну змішувальну колбу Парра об'ємом 2,0 л продували аргоном і завантажували 5,00 г 596 РУС (паста з 50 95 води, 0,05 г/г, 1,3 ммоль), 100 г 2-(транс-4-(2-хлоро-5-нітропіридин-4- іл)аміно|Їциклогексиліацетонітрилу (339 ммоль) і 1,00 л етанолу. Реакторну змішувальну колбу

Парра поміщали в змішувач Парра, вакуумували і двічі заповнювали аргоном. Далі колбу вакуумували і знову наповнювали воднем. Тиск було доведено до 1,5 бар, і шейкер був запущений. Додатковий водень додавали кілька разів, але через 2 години споживання водню припинялося. Контроль процесу (ВЕРХ) показав, що конверсія склала »99 9б, і потім додавали 600 мл дихлорметану, щоб запобігти осадженню вказаної сполуки. Отриману суміш перемішували протягом 10 хвилин і фільтрували через целіт. Осад на фільтрі промивали 250

Зо мл дихлорметану і розчинники з об'єднаних фільтратів видаляли упарюванням при зниженому тиску і температурі 50 "С. Залишок переносили в скляну ємність і сушили в вакуумі при 50 "С до постійної ваги, отримуючи 85,1 г (95 95) вказаної сполуки у вигляді коричневої твердої речовини;

ВЕРХ чистота: 94 95 площі.

Стадія 3: 2-І(трансо-4-(б-хлоро-2-(1 8)-1-гідроксиетилі|-1 Н-імідазо|4,5-с|Іпіридин-1- іл|Пциклогексиліацетонітрил нах пес пе й Он : 7, ї С Вк

ЕВО! ВЕ чн тгФ, ЕЮН м- що |. с М СІ М

Скляний реактор об'ємом 20 ол, обладнаний механічною мішалкою, зворотним холодильником і входом для аргону, вакуумували і двічі продували аргоном. У реактор завантажували 409 г (В)-лактаміду (4,59 моль, 2,5 екв.) і 4,90 л тетрагідрофурану. Температуру доводили до 23 "С і однією порцією додавали 872 г тетрафлуороборату триетилоксонія (4,59 моль, 2,5 екв.). МВ! Реакція екзотермічна, і температура після додавання досягла 43 "с.

Реакційну суміш охолоджували і перемішували при 23 "С протягом 90 хвилин. Суміш переносили в 10-літрову колбу з синьою кришкою і зберігали в атмосфері аргону. Реактор промивали 2,7 л етанолу і в чистий реактор завантажували 486 г 2-|Ітрансо-4-(5-аміно-2- хлоропіридин-4-іл)уаміно|циклогексиліацетонітрилу (1,84 моль, 1,0 екв.) і 7,3 л етанолу.

Температуру доводили до 23 "С і додавали розчин, що містить (В)-лактамід і тетрафлуороборат триетилоксонія в тетрагідрофурані, протягом періоду близько 2-4 хвилин. Реакційну суміш нагрівали до температури кипіння зі зворотним холодильником (Тг-70 "С, установка Т|-85 75).

Спостерігали осадження білої солі. Реакційна суміш була каламутною і помаранчевою. Через 6 годин контроль процесу (ВЕРХ) показав конверсію 295 95, потім реакційну суміш охолоджували до 23 "С і додатково перемішували протягом 16 годин. Суміш фільтрували і осад на фільтрі промивали 2,0 л тетрагідрофурану. Фільтрат переносили назад в реактор і розчинники видаляли перегонкою при зниженому тиску і температурі 50 "С. Перегонку припиняли через 7 годин, коли конденсація припинилася при Тг-31 "С / 17 мбар. Залишкову суспензію розбавляли 7,3 л метил-трет-бутилового ефіру і 7,3 л 10 95 водного розчину карбонату натрію. Суспензію перемішували при 23" С протягом 314 годин, після чого вказану сполуку виділяли фільтруванням. Осад на фільтрі промивали 5,0 л води, висушили насухо і перенесли назад у реактор. Потім в реактор додавали 5,0 л води і отриману суспензію перемішували при 237 протягом 60 хвилин і фільтрували. Осад на фільтрі промили 5,0 л води і висушили насухо.

Отриману сірувату тверду речовину переносили в скляні чаші і сушили під вакуумом при 50 "С до постійної ваги; типовий вихід 70-90 95 вказаної сполуки у вигляді сіруватої твердої речовини;

ВЕРХ чистота вологого осаду 95 95 площі.

Стадія 4: транс-2-І4-(2-К1 8)-1-гідроксиетил|-6-(метиламіно)імідазої|4,5-с|піридин-1-

Зо іл|Іциклогексил|ацетонітрил

МЕ, ЩЕНЯ я

С В 2м Мемнье С нон

Щ-й (ВиВгекЕРНОв РА З М-х /в4 маорі - тТ/Ф см ММ

Н

Скляний реактор ЕазуМах об'ємом 400 мл, обладнаний механічною мішалкою, зворотним холодильником і входом для аргону, продували аргоном. У реактор завантажували 5,43 г трет- бутоксиду натрію (56,5 ммоль, 1,2 екв.), 5,54 г фенолу (58,8 ммоль, 1,25 екв.) і 195 мл тетрагідрофурану. Суміш перемішували при 25 "С протягом 20 хвилин, після чого додавали 15,0 Г 2-Ітранс-4-(б-хлоро-2-К1Н)-1-гідроксиетил/-1 Н-імідазо|4,5-с|Іпіридин-1- іл|гц(иклогексиліацетонітрилу (47,1 ммоль, 1,0 екв.). Крапельну воронку промивали 30 мл тетрагідрофурану і додавали 94,1 мл 2 М метиламіну в тетрагідрофурані (188 ммоль, 4,0 екв.).

Отриману суміш нагрівали до 55 "С (установка Т)|-55 "С). В окремій реакційній колбі розчиняли 0,210 г ВиВгейРпоз Ра 3 (0,235 ммоль, 0,005 екв.) В 4,0 мл тетрагідрофурану. Розчин

ІВиВгенРпо5 Ра 3 додавали до реакційної суміші при 55"С. Через 23 години темний гомогенний розчин охолоджували до 23 "С і переносили в ділильну воронку. Реакційну суміш промивали 2 х 225 мл 2 М водного розчину гідроксиду натрію. Органічну фазу упаривали до близько 50 95 об'єму упарюванням при зниженому тиску при 50 "С і розбавляли 125 мл гептану.

Фільтрували через пробку з силікагелю; 105 г силікагелю (7,0 г/г) активували 250 мл суміші гептан/етилацетат (1:11) і виливали на скляний фільтр (діаметр 8 см). Органічну фазу, що містить вказану неочищену сполуку, повільно завантажували на пробку з силікагелю. Домішки елюювали 2 х 250 мл гептан/етилацетат (1:1) і потім 250 мл етилацетату. Потім вказану сполуку елюювали 5 х 200 мл тетрагідрофурану. Фракції, що містять вказану сполуку, об'єднували і розчинник видаляли упарюванням при зниженому тиску, одержуючи 12,3 г (83 95) вказаної неочищеної сполуки у вигляді коричневої твердої речовини; ВЕРХ чистота 95 95 площі.

Збирали Ра; в колбу об'ємом 100 мл завантажували 3,00 г вказаної неочищеної сполуки (9,57 ммоль) і 45 мл метанолу. Суміш перемішували до розчинення всіх твердих речовин і потім додавали 0,30 г 5ййамес?5 ОМ (1095 мас./мас. димеркаптотриазину, 40-63 мкм, 60 А).

Суспензію нагрівали до 50 "С і перемішували протягом 4 годин, після чого суміш охолоджували до 23 "С і фільтрували через целіт. Осад на фільтрі промивали 6,0 мл метанолу та розчинник видаляли з об'єднаних фільтратів упарюванням при зниженому тиску, одержуючи 2,75 г (92 95 виділення) вказаної сполуки.

Перекристалізація; У колбу об'ємом 100 мл завантажували 3,00 г (9,57 ммоль; чистота по

ВЕРХ 96 95 площі) вказаної сполуки і 20 мл етилацетату. Суміш нагрівали до температури кипіння зі зворотним холодильником і перемішували до розчинення всіх твердих речовин.

Суміші давали охолонути і потім до теплого розчину по краплях додавали 10 мл метил-трет- бутилового ефіру. Суміші давали охолонути до кімнатної температури і перемішували протягом 17 годин. Осад відокремлювали фільтруванням і промивали на фільтрі 2 х 1,0 мл метил-трет- бутилового ефіру і сушили в вакуумі при 50 "С до постійної ваги, отримуючи 1,81 г (60 95) вказаної сполуки у вигляді сіруватої твердої речовини (кристалічна, т.топ. (Температура початку за ДСК) 143:22 "С); ВЕРХ чистота 98 95 площі.

Приклад 4 транс-2-І4-(2-К1 8)-1-гідроксиетил|-6-(тридейтерометиламіно)імідазої|4,5-с|пірідин-1- іл|циклогексиліацетонітрил (Сполука 4)

М--ОЗОЗ

ФІ он

М ор ИЙ о. | . ром М

Н

Коо)

Стадія 1: 1,1,1-Тридейтеро-М-((4-метоксифеніл)метил|метанамін (в) р (ї о. не ТА, ПОР), ЕН о кн

Су я ваг СІ 2. Мавна то то

До суміші 4-метоксибензальдегіду (0,243 мл, 2,00 ммоль) в безводному етанолі (3,0 мл) в атмосфері аргону при кімнатній температурі додавали гідрохлорид тридейтерометанаміну (282 мг, 4,00 ммоль) і ТЕА (0,558 мл, 4,00 ммоль). Тетраізопропоксититан(М) витримували протягом 2 хв при невеликому охолодженні і додавали до суспензії. Потім реакційну суміш перемішували при кімнатній температурі протягом ночі. При кімнатній температурі - через 17 годин - додавали

Мавна (113 мг, 3,00 ммоль). Потім суспензію перемішували при кімнатній температурі протягом ще 6,5 годин, після чого обережно додавали 2М водний розчин аміаку (6 мл) при охолодженні.

Тверді частини видаляли фільтруванням і осад на фільтрі промивали дихлорметаном (10 мл).

Органічну фазу виділяли. Осад на фільтрі ще раз промивали дихлорметаном (10 мл). Об'єднані фільтрати промивали водою і потім обробляли 1М водн. НСІ (5 мл). Кислотну водну фазу промивали дихлорметаном (10 мл) до того, як рН доводили до «11 додаванням 2 М Ммаон.

Водну фазу потім екстрагували дихлорметаном (3 х 10 мл). Об'єднані органічні фази промивали сольовим розчином, сушили над сульфатом натрію і фільтрували. Упарювання при зниженому тиску (60 мбар / 35 "С) давало вказану сполуку (268 мг, 83 905) у вигляді безбарвної рідини. "Н ЯМР (600 МГц, СОСІ»): б 7.25 - 7.21 (т, 2Н), 6.89 - 6.84 (т, 2Н), 3.80 (5, ЗН), 3.68 (5, 2Н).

М ш-И-ОЗОя, М шЖ-ИЗ о В) ром мА ВиРпов м-х хо МаогВи о фа м 60605252 о А ьо - - (в) СІ М р М М то З

Флакон продували аргоном і додавали суміш трет-бутоксиду натрію (40 мг, 0,416 ммоль),

КиРпоз (9,7 мг, 0,021 ммоль) і паладій(ІІ) ацетату (2,3 мг, 0,010 ммоль). Суміш перемішували в атмосфері аргону протягом 18 годин при 110 "С. Охолоджували до кімнатної температури і додавали розчин дихлорметан/ЕН 95:5 (1,5 мл). Суміш промивали сольовим розчином:водою 2:1 (1,2 мл) і водний шар екстрагували розчином дихлорметан/ЕюН 95:5 (2 х 1,5 мл). Об'єднані органічні шари сушили над Маг50», фільтрували і випаровували. Колонкова хроматографія (від 1 до 5 95 МеОН в ДХМ як елюент) давала вказану сполуку і відповідний аналог де-ТВ5 (0,109 г) у вигляді жовтої піни. Цю речовину використовували безпосередньо на наступній стадії без додаткового очищення.

МЕ, МЕ,

С отв5 С он - м в хи 40 ТФА В щи 7 | 2. АМ НОЇ в діоксані в І мМ » ММ о те

Неочищений продукт зі Стадії 2 розчиняли в ТФА (0,75 мл) при 0 "С і суміш перемішували при кімнатній температурі протягом 1,5 годин. Летючі речовини видаляли під вакуумом і залишок розчиняли в 4 М хлористому водні в діоксані (0,75 мл) при 0 "С. Суміш перемішували при кімнатній температурі протягом 17 годин, після чого летючі речовини видаляли упарюванням. До залишку додавали воду (0,5 мл) і водну фазу промивали ЕАс (2 х 0,5 мл).

Органічні фази промивали водою (0,5 мл). рН об'єднаних водних фаз доводили до «11 за

Зо допомогою нас. водн. розчину карбонату натрію. Водну фазу потім екстрагували сумішшю

ДХМ:Меон 95:5 (3 х 0,5 мл) і об'єднані органічні фази сушили над Маг5О»-, фільтрували і випаровували. Колонкова хроматографія (від З до 5 96 МеОН в ДХМ як елюент) давала вказану сполуку (48 мг, 42 95) у вигляді сіруватої піни.

УЕРХ-МС (Метод В): їн-0,38 хв, т/2-31 7,3 (М.Н).

І"Н ЯМР (600 МГц, ДМСО-ав): б 8.33 (Брг 5, 1Н), 6.47 (Бг 5, 1Н), 5.87 (5, 1Н), 5.59 (а, 9У-6.8 Гц, 1Н), 4.96 (р, 9У-6.5 Гц, 1Н), 4.59 - 4.49 (т, 1Н), 2.55 (а, 9У-6.3 Гц, 2Н), 2.25 - 2.14 (т, 2Н), 1.96 -

1.80 (т, 5Н), 1.54 (а, 9У-6.5 Гц, ЗН), 1.35 - 1.24 (т, 2Н).

Приклад 5 транс-2-І4-(2-1,2,2,2-тетрадейтеро-1-гідроксиетил)|-6-(метиламіно)імідазо|4,5-с|піридин-1- іл|циклогексиліацетонітрил (Сполука 5)

М- Об р

В, он

М ой "м М

Стадія 1: транс-2-І(4-(2-ацетил-б-хлороімідазо|4,5-с|Іпіридин-1-іл)уциклогексилІацетонітрил

МЕ, МЕ т

С фен С вд; м ОМ М ож М -- 3» - м дхм р р сі М СІ М

До розчину 2-(трансо-4-(Іб-хлоро-2-МК1Н)-1-гідроксиетил|-1 Н-імідазо|4,5-с| піридин-1- іл|Іциклогексилі|ацетонітрилу (5,0 г, 15,6 ммоль) в ДХМ (50 мл) додавали ОМР (10 г, 23,5 ммоль) порціями при температурі від 0"С до 5"С до кімнатної температури. Реакційну суміш перемішували при кімнатній температурі протягом 16 годин. По завершенні реакційну суміш фільтрували через шар целіту і промивали ДХМ. Фільтрат промивали нас. розчином МансСоз (300 мл) і сольовим розчином, сушили над безводним Маг505, упарювали при зниженому тиску і очищали хроматографією на силікагелі (100-200 меш) (від 10 до 20 95 ЕОАс в петр. ефірі як елюент), отримуючи вказану сполуку (3,5 г, 71 95) у вигляді сіруватої твердої речовини.

РХ-МС (Метод 0): їн-1,84 хв, т/2-316,11 (М-АНУ).

І"Н ЯМР (400 МГц, СОСІ»): 6 8.98 (5, 1Н), 8.21 (5, 1Н), 5.23-5.18 (т, 1Н), 2.75 (з, ЗН), 2.54 (а, 9-6.5, 2Н), 2.31-2.23 (т, 2Н), 2.08-2.05 (т, 1Н), 1.94-1.89 (т, 4Н), 1.30-1.27 (т, 2Н).

Стадія 2: трансо-2-І4-(б-хлоро-2-(2,2,2-тридейтероацетил)імідазо|4,5-с|піридин-1- іл|Іциклогексил|ацетонітрил

ЩЕ МЕ ОВ ом, ом, р

НВ В; і, В С бе С У С У м-х К»СОз, ро м- м-х Ом-ї

Кк нн ря -щ М ня о М п ще М

ДЯ век До іє р сим сим сим см

До суспензії транс-2-(4-(2-ацетил-б6-хлороімідазої|4,5-с|піридин-1-іл/уциклогексилІіацетонітрилу (3,5 г, 111 ммоль) в ДМФА (35 мл) додавали К»СбОз (4,5 г, 33,2 ммоль) при кімнатній температурі і потім перемішували при цій температурі протягом 16 годин. Реакційну суміш гасили 020 (10 мл) і перемішували при кімнатній температурі протягом 4 годин перед додаванням крижаної води. Додавали етилацетат (70 мл). Фази розділяли. Водну фазу екстрагували етилацетатом (2 х 35 мл) і об'єднані органічні фази промивали сольовим

Зо розчином, сушили над безводним Ма»5Ої, упарювали при зниженому тиску і очищали хроматографією на силікагелі (100-200 меш) (від 10 до 20 95 ЕОАсС в петр. ефірі як елюент), отримуючи 2,5 г неочищеного продукту у вигляді сіруватої твердої речовини. Отриманий матеріал був сумішшю ізотопомерів. На основі "Н ЯМР розподіл ізотопомерів був; недейтерований (СНз): 7,695, монодейтерований (СНегб): 26,33 956, дидейтерований (СНО»):

32,34 95 і тридейтерований (СОз): 33,72 95

Вищевказану процедуру повторювали з отриманим неочищеним продуктом, отримуючи 1,8 г нового неочищеного продукту у вигляді сіруватої твердої речовини. На основі "Н ЯМР розподіл ізотопомерів був; недейтерований (СНзе): 0,6695, монодейтерований (СНегО) 4,47 95, дидейтерований (СНО»): 23,84 95 і тридейтерований (СОз): 71,02 90

Вищевказану процедуру повторювали ще раз з отриманим неочищеним продуктом, отримуючи 1,2 г (загальний вихід 35 95) "вказаної сполуки" у вигляді сіруватої твердої речовини.

Ізотопна чистота: 99,3 95. На основі "Н ЯМР розподіл ізотопомерів був; недейтерований (СН): 0,66 96, монодейтерований (СНеб): 3,47 96, дидейтерований (СНО»): 21,85 95 і тридейтерований (СОз): 74,02 Об.

РХ-МС (Метод Е): ів-1,79 хв, т/2-320,19 (М.Н).

І"Н ЯМР (400 МГц, СОС»): б 8.98 (5, 1Н), 7.54 (5, 1Н), 5.40-5.45 (т, 1Н), 2.39 (й, 5-65, 2Н), 2.271-2.219 (т, 2Н), 2.13-2.04 (т, 4Н), 1.96-1.90 (т, 1Н), 1.45-1.39 (т, 2Н).

Стадія 3: транс-2-І4-(б-хлоро-2-(1,2,2,2-тетрадейтеро-1-гідроксиетил)імідазої|4,5-с|піридин-1- іл|Пциклогексиліацетонітрил т-ИИО, |В)

М Я о |В) М--еНя, щ р ( | (в)

М мавоя ФО хо. "М -Ш2525 М

Ж созоо «Фо .

СІ М -

СІ М

До суспензії транс-2-І4-(Іб-хлоро-2-(2,2,2-тридейтероацетил)імідазої|4,5-с|піридин-1- іл|ІциклогексиліІацетонітрилу (1,5 г, 4,69 ммоль) в СОзО0 (15 мл) додавали МаВохз (0,29 г, 7,04 ммоль) при температурі від 0 до 5 "С. Реакційну суміш перемішували при кімнатній температурі протягом 1 години. По завершенні реакцію гасили 020 і суміш упарювали при зниженому тиску.

Неочищену сполуку розчиняли в НО і екстрагували 10 95 МеОН в ДХМ (2 х 15 мл). Об'єднаний органічний шар промивали сольовим розчином, сушили над безводним Ма5О», упарювали при зниженому тиску і очищали хроматографією на силікагелі (100-200 меш) (від 1 до З 96 МеОнН у

ДХМ як елюент), отримуючи вказану сполуку (1,2 г, 80 95) у вигляді сіруватої твердої речовини.

Отримана сполука була сумішшю ізотопомерів. На основі "Н ЯМР розподіл ізотопомерів був; монодейтерований (СрОНСН): 0,66 Об, дидейтерований «сроОненегв): 3,47 Об, тридейтерований (СООНСНО»): 21,85 95 і тетрадейтерований (ССОНСО»): 74,02 905.

РХ-МС (Метод Е): ів-1,48 хв, т/2-323,23 (М.Н).

Коо) "Н ЯМР (400 МГц, СОСІ»): б 8.69 (5, 1Н), 8.01 (5, 1Н), 5.77 (5, 1Н), 4.68-4.63 (т, 1Н), 2.54 (а, 9-6, 2Н), 2.27-2.21 (т, 2Н), 2.10-2.08 (т, 1Н), 1.93-1.86 (т, 4Н), 1.32-1.26 (т, 2Н).

Стадія 4: транс-2-І4-(2-1,2,2,2-тетрадейтеро-1-гідроксиетил)|-6-(метиламіно)імідазо|4,5-с|піридин-1- іл|Пциклогексиліацетонітрил тижня, р

Гч ШЕ р о ЩЕ ЩЕ о

Фі --он мем» Фі за кх ВгейРНОв РО С1 М- у С52СОз дек М

СтотдоюдноО сі ме Діоксан є е

Н

У герметичній пробірці до розчину / транс-2-І4-Іб-хлоро-2-(1,2,2,2-тетрадейтеро-1- гідроксиетил)імідазо(4,5-с|Іпіридин-1-іл|циклогексилІіацетонітрилу (0,10 г, 0,309 ммоль) в дегазованому 1,4-діоксані (5,0 мл) додавали С52СОз (0,302 г, 0,927 ммоль), Вгенйрпо5 Ра с1 (0,037 г, 0,046 ммоль) і продували аргоном протягом 10 хвилин, після чого додавали 2М СНзМН» в ТГФ (0,60 мл, 1,24 ммоль). Реакційну суміш перемішували при 80 "С протягом 16 годин. По завершенні реакційну суміш охолоджували до кімнатної температури, фільтрували через шар целіту і промивали ЕОАс. Фільтрат упарювали при зниженому тиску. Отриманий залишок поміщали в воду і двічі екстрагували ДХМ (2 х 10 мл). Об'єднані органічні фази промивали сольовим розчином, сушили над безводним Маг25О4 і випаровували при зниженому тиску.

Неочищений продукт очищали колонковою хроматографією на силікагелі (100-200 меш) (З Фо

Меон у ДХМ як елюент) отримуючи вказану сполуку (0,04 г, 41 95) у вигляді світло-коричневої твердої речовини.

РХ-МС (Метод Е): їн-1,14 хв, т/2-318 (М--НУ).

Розрахунковий розподіл ізотопів дейтерію в молярних 9: Оо, О1, ЮО2, Оз, Ю4-0,0, 3, 21, 76.

І"Н ЯМР (400 МГц, ДМСоО-ав): 6 (рріт) 8.32 (5, 1Н), 6.47 (5, 1Н), 5.93-5.89 (т, 1Н), 5.58 (5, 1Н), 4.57-4.51 (т, 1Н), 2.78 (й, 9-5.2 Гц, ЗН), 2.55 (а, 9У-6.4 Гц, 2Н), 2.24-2.17 (т, 2Н), 1.94-1.86 (т,

БН), 1.31-1.23 (т, 2Н).

Приклад 6 цис-2-І4-(2-П1-гідроксиетил)|-6-(метиламіно)імідазо|4,5-с|пірідин-1-іл|циклогексилІацетонітрил (Сполука 6)

М- ов м-х той

ММ

Н цис-2-І4-(2-П1-гідроксиетил)|-6-(метиламіно)імідазої|4,5-с|піридин-1-іл|циклогексилІіацетонітрил був отриманий за методикою невеликої загрузки, аналогічною описаній вище в "альтернативному отриманні Мо 2" Прикладу З з єдиними істотними відмінностями в тому, що на

Стадії 1 транс-4-(ціанометил)циклогексиліІамоній гідрохлорид був замінений на цис-4- (ціанометил)циклогексил|Іамоній гідрохлорид (реєстраційний номер САБ5 1461718-40-0) і (В)- лактамід був замінений на лактамід на Стадії 3.

УЕРХ-МС (Метод С): їн-1,62 хв, т/2-314,4 (М.Н). "Н ЯМР (400 МГц, ДМСО-ав): б 8.34 (5, 1Н), 6.51 (5, 1Н), 5.97 - 5.88 (т, 1Н), 5.56 (а, 9У-6.8 Гц, 1Н), 4.95 (р, 9-6.5 Гу, 1Н), 4.60 - 4.46 (т, 1Н), 2.85 - 2.77 (т, 5Н), 2.27 - 2.08 (т, ЗН), 1.89 - 1.62 (т, 6Н), 1.54 (й, У-6.5 Гц, ЗН).

Приклад 7 цис-2-І4-(2-К1 А)-1-гідроксиетил|-6-(метиламіно)імідазої|4,5-с|піридин-1- іл|циклогексиліацетонітрил (Сполука 7)

М- ов м ой

ММ

Н цис-2-І4-(2-К1 А)-1-гідроксиетил|-6-(метиламіно)імідазої|4,5-с|піридин-1-

Зо іл|циклогексил|іацетонітрил був отриманий за методикою невеликої загрузки, аналогічною описаній вище в "Альтернативному отриманні Ме 2" Прикладу З з єдиною суттєвою відмінністю в тому, що транс-4-(ціанометил)циклогексиліамоній гідрохлорид був замінений на цис-4- (ціанометил)циклогексиліамоній гідрохлорид (реєстраційний номер САБ5 1461718-40-0) на першій стадії послідовності реакцій.

УЕРХ-МС (Метод С): їн-1,62 хв, т/2-314,4 (М.Н).

І"Н ЯМР (400 МГц, ДМСО- ав): б 8.35 (5, 1Н), 6.53 (5, 1Н), 5.98 (бг 5, 1Н), 5.58 (й, 9У-6.7 Гц, 1Н), 4.95 (р, 9-6.5 Гц, 1Н), 4.60-4.46 (т, 1Н), 2.86-2.76 (т, 5Н), 2.27-2.07 (т, ЗН), 1.89-1.62 (т, 6Н), 1.54 (а, 9У-6.5 Гц, ЗН).

Приклад 8 транс-2-І4-(2-К1 8)-1-гідроксиетил|-6-(метиламіно)імідазої|4,5-с|піридин-1- іл|циклогексиліацетонітрилу малонат (Сполука 8)

МЕ, (у он м-х о Фо й й й ХХ но он - ва

Н транс-2-І4-(2-К1 8)-1-гідроксиетил|-6-(метиламіно)імідазої|4,5-с|піридин-1- іл|Іциклогексиліацетонітрил (1,40 г, 4,46 ммоль) розчиняли в ізопропанолі (50 мл) при 45 с.

Додавали малонову кислоту (232 мг, 2,23 ммоль) в ізопропанолі (5,0 мл). Об'єм реакційної суміші зменшували упарюванням при зниженому тиску при 45"С (відганяли -30 мл ізопропанолу). Додавання кількох еталонних кристалів вказаної сполуки ініціювало кристалізацію. Об'єм реакційної суміші додатково зменшували упарюванням при зниженому тиску (відганяли «15 мл ізопропанолу). Отриману суспензію охолоджували на льодяній бані і через деякий час тверду речовину відфільтровували і промивали крижаним ізопропанолом (3 х 2 мл). Висушування при зниженому тиску давало вказану сполуку (932 мг, 100 90) у вигляді сіруватих кристалів. "Н ЯМР (600 МГц, ДМСО-ав): б 8.37 (5, 1Н), 6.54 (5, 1Н), 6.10 (рг 5, 1Н), 5.66 (Брг 5, 1Н), 4.98 (4, 9-6.5 Гц, 1Н), 4.62 - 4.51 (т, 1Н), 3.17 (5, 2Н), 2.81 (5, ЗН), 2.55 (а, 9-6.3 Гц, 2Н), 2.25 - 2.14 (т, 2Н), 1.97 - 1.81 (т, 5Н), 1.55 (а, 9У-6.5 Гц, ЗН), 1.36 - 1.24 (т, 2Н).

Т. топ. (Температура початку за ДСК) 109:2 76.

Приклад 9 транс-2-І4-(2-К1 8)-1-гідроксиетил|-6-(метиламіно)імідазої|4,5-с|піридин-1- іл|циклогексилІацетонітрилу гліколят (Сполука 9)

М-- о, ов

М Х Ге) хх . ДЖ оон но рах ва

Н транс-2-І4-(2-К1 8)-1-гідроксиетил|-6-(метиламіно)імідазої|4,5-с|піридин-1- іл|Іциклогексиліацетонітрил (1,80 г, 5,74 ммоль) розчиняли в ізопропанолі (65 мл) при 45 С.

Додавали гліколеву кислоту (437 мг, 5,74 ммоль) в ізопропанолі (8,0 мл). Об'єм реакційної суміші зменшували упарюванням при зниженому тиску при 45"С (відганяли -65 мл ізопропанолу). Додавання кількох еталонних кристалів вказаної сполуки повільно ініціювало кристалізацію. Додавали ЕІАс (15 мл). Отриману суспензію охолоджували на льодяній бані і через деякий час тверду речовину відфільтровували і промивали крижаною сумішшю 9:1

ЕКОАс:ізопропанол (2 х 2 мл). Висушування при зниженому тиску давало вказану сполуку (1,57 мг, 70 90) у вигляді сіруватих кристалів. "Н ЯМР (600 МГц, ДМСО-ав): 6 8.33 (5, 1Н), 6.47 (5, 1Н), 5.90 (рг 5, 1Н), 5.58 (а, 9У-6.6 Гц, 1Н), 4.96 (р, 9У-5.3 Гу, 1Н), 4.59 - 4.51 (т, 1Н), 3.90 (5, 2Н), 2.79 (5, ЗН), 2.55 (а, 9-6.2 Гц, 2Н), 2.25 - 2.14 (т, 2Н), 1.97 - 1.80 (т, 5Н), 1.54 (а, 9У-6.4 Гц, ЗН), 1.36 - 1.25 (т, 2Н).

Т. топ. (Температура початку за ДСК) 10052 "С.

Приклад 10 транс-2-І4-(2-К1 8)-1-гідроксиетил|-6-(метиламіно)імідазої|4,5-с|піридин-1- іл|ІциклогексиліІацетонітрилу І -тартрат (Сполука 10)

М--

СУ у он

Мм-ї (в) он

М он ув; б У а ем М он о

Н транс-2-І4-(2-К1 8)-1-гідроксиетил|-6-(метиламіно)імідазої|4,5-с|піридин-1- іл|Гциклогексиліацетонітрил (1,50 г, 4,79 ммоль) розчиняли в метанолі (25 мл) при 456.

Додавали І-винну кислоту (360 мг, 2,40 ммоль) в метанолі (10 мл). Об'єм реакційної суміші зменшували упарюванням при зниженому тиску при 45 "С (відганяли «10 мл метанолу).

Додавання кількох еталонних кристалів вказаної сполуки ініціювало кристалізацію. Додавали ізопропанол (30 мл) і об'єм реакційної суміші зменшували упарюванням при зниженому тиску при 45 "С (відганяли х20 мл). Отриману суспензію охолоджували на льодяній бані і через деякий час тверду речовину відфільтровували і промивали крижаним ізопропанолом (4 х 4 мл).

Висушування при зниженому тиску давало вказану сполуку (1,55 мг, 83 90) у вигляді сіруватих кристалів. "Н ЯМР (600 МГц, ДМСО-ав): б 8.34 (5, 1Н), 6.49 (5, 1Н), 5.98 (рг 5, 1Н), 5.60 (рг 5, 1Н), 4.96 (4, 9-6.4 Гц, 1Н), 4.60 - 4.49 (т, 1Н), 4.28 (5, 1Н), 2.80 (5, ЗН), 2.55 (0, 9-6.3 Гц, 2Н), 2.26 - 2.13 (т, 2Н), 1.97 - 1.80 (т, 5Н), 1.54 (а, 9-6.5 Гц, ЗН), 1.36 - 1.25 (т, 2Н).

Т. топ. (Температура початку за ДСК) 98:2 76.

Приклад 11 транс-2-І4-(2-К1 8)-1-гідроксиетил|-6-(метиламіно)імідазої|4,5-с|піридин-1- іл|циклогексиліІацетонітрилу І -малат (Сполука 11)

Мм-- Ох,

СУ у он

Мм- (в) он

М А ,оН в М (9) нН транс-2-І4-(2-К1 8)-1-гідроксиетил|-6-(метиламіно)імідазої|4,5-с|піридин-1- іл|Гциклогексиліацетонітрил (1,50 г, 4,79 ммоль) розчиняли в метанолі (25 мл) при 456.

Додавали І -яблучну кислоту (332 мг, 2,40 ммоль) в метанолі (10 мл). Об'єм реакційної суміші зменшували упарюванням при зниженому тиску при 45 "С (відганяли «20 мл метанолу).

Додавання кількох еталонних кристалів вказаної сполуки ініціювало кристалізацію. Додавали ізопропанол (30 мл) і об'єм реакційної суміші зменшували упарюванням при зниженому тиску при 45 "С (відганяли «10 мл). Отриману суспензію охолоджували на льодяній бані і через деякий час тверду речовину відфільтровували і промивали крижаним ізопропанолом (4 х 4 мл).

Висушування при зниженому тиску давало вказану сполуку (1,51 мг, 79 95) у вигляді сіруватих кристалів.

Коо) "Н ЯМР (600 МГц, ДМСО-ав): б 8.34 (5, 1Н), 6.49 (5, 1Н), 5.95 (рг 5, 1Н), 5.59 (а, 9У-6.7 Гц, 1Н), 4.96 (р, 9-6.5 Гу, 1Н), 4.59 - 4.51 (т, 1Н), 4.23 (аа, 2-7.5, 5.3 Гц, 0.5Н), 2.79 (5, ЗН), 2.60 (аа,

У-15.6, 5.3 Гц, 0.5Н), 2.55 (й, У-6.4 Гц, 2Н), 2.43 (да, 9-15.6, 7.5 Гц, 0.5Н), 2.25 - 2.14 (т, 2Н), 1.96 - 1.81 (т, 5Н), 1.54 (а, 9-6.5 Гц, ЗН), 1.36 - 1.25 (т, 2Н).

Т. топ. (Температура початку за ДСК) 94:52 76.

Приклад 12 транс-2-І4-(2-К1 8)-1-гідроксиетил|-6-(метиламіно)імідазої|4,5-с|піридин-1- іл|ІПциклогексиліацетонітрилу сульфат (Сполука 12).

Зо

СУ хо - су -е х ВО з

Невідома стехіометрія транс-2-І4-(2-К1 8)-1-гідроксиетил|-6-(метиламіно)імідазої|4,5-с|піридин-1- іл|Гц(иклогексиліацетонітрил (1,50 г, 4,79 ммоль) розчиняли в метанолі (10 мл) при 45С.

Додавали сірчану кислоту (1,0 М, 4,79 мл, 4,79 ммоль) в ізопропанолі (5,0 мл). Об'єм реакційної суміші зменшували упарюванням при зниженому тиску при 45 "С (відганяли «7 мл). Додавання кількох еталонних кристалів вказаної сполуки ініціювало кристалізацію. Отриману суспензію охолоджували на льодяній бані і через деякий час тверду речовину відфільтровували і промивали крижаним ізопропанолом (2 х 2 мл). Висушування при зниженому тиску давало вказану сполуку (1,57 г) у вигляді сіруватих кристалів.

ІН ЯМР (600 МГц, ДМСО-ав): б 13.32 (брг 5, 1Н), 8.61 (5, 1Н), 7.49 (ріг 5, 1Н), 6.95 (5, 1Н), 5.91 (Бг 5, 1Н), 5.07 (д, У-6.5 Гц, 1Н), 4.67 - 4.58 (т, 1Н), 2.96 (5, ЗН), 2.56 (й, 9У-6.0 Гц, 2Н), 2.26 - 2.14 (т, 2Н), 1.99 - 1.87 (т, 5Н), 1.57 (а, 9-6.5 Гц, ЗН), 1.38 - 1.27 (т, 2Н).

Т. топ. (Температура початку за ДСК) 16952 76.

Приклад 13 транс-2-І4-(2-К1 8)-1-гідроксиетил|-6-(метиламіно)імідазої|4,5-с|піридин-1- іл|Пциклогексиліацетонітрилу хлорид (Сполука 13)

МО, в: м су а хНС

Го, тм і че

Невідома стехіометрія транс-2-І4-(2-К1 8)-1-гідроксиетил|-6-(метиламіно)імідазої|4,5-с|піридин-1- іл|Іциклогексиліацетонітрил (2,00 г, 6,38 ммоль) розчиняли в ізопропанолі (70 мл) при 45 с.

Додавали соляну кислоту в метанолі (3,0 М, 6,38 мл, 19,1 ммоль) при кімнатній температурі.

Об'єм реакційної суміші зменшували упарюванням при зниженому тиску при 45 "С (відганяли -5 мл). Додавання кількох еталонних кристалів вказаної сполуки ініціювало кристалізацію.

Об'єм реакційної суміші додатково зменшували упарюванням при зниженому тиску (відганяли «-5 мл). Отриману суспензію охолоджували на льодяній бані і через деякий час тверду речовину відфільтровували і промивали крижаним ізопропанолом (4 х 4 мл). Висушування при зниженому тиску давало вказану сполуку (1,30 г) у вигляді сіруватих кристалів. "Н ЯМР (600 МГц, ДМСО-ав): б 14.06 (рг 5, 1Н), 8.60 (5, 1Н), 7.84 (ріг 5, 1Н), 7.02 (5, 1Н), 6.16 (Бг 5, 1Н), 5.07 (а, 9У-6.5 Гу, 1Н), 4.69 - 4.60 (т, 1Н), 2.98 (5, ЗН), 2.56 (а, 9У-6.0 Гц, 2Н), 2.27 -2.16 (т, 2Н), 2.01 - 1.86 (т, 5Н), 1.57 (а, 9-6.5 Гц, ЗН), 1.39 - 1.28 (т, 2Н).

Зо Т. топ. (Температура початку за ДСК) 148:2 76.

Приклад 14 транс-2-І4-(2-К1 8)-1-гідроксиетил|-6-(метиламіно)імідазої|4,5-с|піридин-1- іл|циклогексиліацетонітрилу сукцинат (Сполука 14)

МЕ

СУ у он

М- о

М фу стер в М 9)

Н транс-2-І4-(2-К1 8)-1-гідроксиетил|-6-(метиламіно)імідазої|4,5-с|піридин-1- іл|ІПциклогексиліацетонітрил (31,3 мг, 0,100 ммоль) розчиняли в етанолі (0,20 мл) при «50 "С.

Додавали бурштинову кислоту (11,8 мг, 0,100 ммоль) в етанолі (0,25 мл). Об'єм реакційної суміші зменшували упарюванням при зниженому тиску при 45 "С (відганяли «0,14 мл етанолу).

Після того, як відбулася кристалізація, додавали етанол (0,10 мл). Отриману суспензію охолоджували на льодяній бані, і через деякий час фільтрування давало вказану сполуку (16 мг,

ЗЗ Фо) у вигляді сіруватих кристалів.

І"Н ЯМР (600 МГц, ДМСО-ав): б 12.16 (Бг 5, ЗН), 8.33 (5, 1Н), 6.48 (5, 1Н), 5.91 (Бг 5, 1Н), 5.59 (а, 9-6.7 Гц, 1Н), 4.96 (р, 9У-6.5 Гц, 1Н), 4.59 - 4.50 (т, 1Н), 2.79 (5, ЗН), 2.55 (а, У-6.3 Гц, 2Н), 2.42 (5, 6Н), 2.25-2.14 (т, 2Н), 1.97-1.80 (т, 5Н), 1.54 (а, 9-6.5 Гц, ЗН), 1.35 - 1.24 (т, 2Н).

Т. топ. (Температура початку за ДСК) 16252 76.

МЕ

С У,

М

- он 7 зх - зЩЗМХ о й Невідома стехіометрія транс-2-І4-(2-К1 8)-1-гідроксиетил|-6-(метиламіно)імідазої|4,5-с|піридин-1- іл|ІПциклогексиліацетонітрил (31,3 мг, 0,100 ммоль) розчиняли в етанолі (0,20 мл) при «50 "С.

Додавали щавлеву кислоту (4,5 мг, 0,050 ммоль) в етанолі (0,25 мл). Отриману суспензію охолоджували на льодяній бані, і через деякий час фільтрування давало вказану сполуку (27 мг) у вигляді сіруватих кристалів.

І"Н ЯМР (600 МГц, ДМСО-ав): б 8.39 (5, 1Н), 6.57 (5, 1Н), 4.98 (д, У-6.5 Гц, 1Н), 4.60-4.52 (т, 1Н), 2.83 (5, ЗН), 2.55 (а, 9-6.3 Гц, 2Н), 2.25-2.14 (т, 2Н), 1.97-1.82 (т, 5Н), 1.55 (а, 9У-6.4 Гу, ЗН), 1.36-1.25 (т, 2Н).

Т. топ. (Температура початку за ДСК) 13452 76.

Приклад 16 транс-2-І4-(2-К1 8)-1-гідроксиетил|-6-(метиламіно)імідазої|4,5-с|піридин-1- іл|ІциклогексилІіацетонітрилу фумарат (Сполука 16)

М--О

Су усно, м

М он

ММ о

Н

Зо транс-2-І4-(2-К1 8)-1-гідроксиетил|-6-(метиламіно)імідазої|4,5-с|піридин-1- іл|г(иклогексиліацетонітрил (3,00 г, 9,57 ммоль) розчиняли в етанолі (6,0 мл). Повільно додавали фумаровую кислоту (1,11 г, 9,57 ммоль), розчинену при «50 "С в етанолі (12 мл).

Відбулася кристалізація. Отриманій суспензії давали охолодитися до кімнатної температури і через деякий час тверду речовину відфільтровували і промивали крижаним етанолом (2 х 0,5 мл). Висушування при зниженому тиску давало вказану сполуку (3,26 мг, 79 95) у вигляді сіруватих кристалів. 1Н ЯМР (600 МГц, ДМСО-ав): б 8.34 (5, 1Н), 6.63 (5, 2Н), 6.49 (5, 1Н), 4.97 (д, 9У-6.5 Гу, 1Н), 4.60 - 4.51 (т, 1Н), 2.80 (5, ЗН), 2.55 (а, 9-6.3 Гц, 2Н), 2.26 - 2.14 (т, 2Н), 1.97 - 1.80 (т, 5Н), 1.54 (а, 9-6.5 Гц, ЗН), 1.35 - 1.24 (т, 2Н).

Т. топ. (Температура початку за ДСК) 11152 76.

МЕНЯ он

С о-8-0 фен

М х і, ва о-8-0

Н он транс-2-І4-(2-К1 8)-1-гідроксиетил|-6-(метиламіно)імідазої|4,5-с|піридин-1- іл|циклогексиліацетонітрил (11,8 мг, 0,037 ммоль) розчиняли в етилацетаті (1 мл) при «50 "С.

Додавали 1,5-нафталіндисульфонову кислоту (тетрагідрат) (15,0 мг, 0,042 ммоль) в НгО (150 мкл). Розчин дуже повільно перемішували на магнітній мішалці протягом близько З днів, після чого сіруваті кристали виділяли фільтруванням.

І"Н ЯМР (600 МГц, ДМСО- ав): б 8.88 (а, 9У-8.5 Гц, 2Н), 8.60 (5, 1Н), 7.95 (ад, 9-71, 1.2 Гц, 2Н), 7.54 (ріг 5, 1Н), 7.42 (да, 9-8.5, 7.1 Гц, 2Н), 6.97 (5, 1Н), 5.06 (д, 9У-6.5 Гу, 1Н), 4.63 - 4.56 (т, ЗН), 2.95 (5, ЗН), 2.51 (а, 9-5.4 Гу, 2Н), 2.28 - 2.06 (т, 2Н), 1.95 - 1.72 (т, 5Н), 1.56 (а, 9-6.5 Гц, ЗН), 1.38 - 1.18 (т, 2Н).

Т. топ. (Температура початку за ДСК) 11052 "С.

Приклад 18 сіль трано-2-І4--2-К18)-1-гідроксиетил|-6-(метиламіно)імідазо|4,5-с|піридин-1- іл|Іциклогексиліацетонітрилу 0 -мигдалевої кислоти (Сполука 18)

М--еНЗОО

СУ ух он

М- о

М й транс-2-І4-(2-К1 8)-1-гідроксиетил|-6-(метиламіно)імідазої|4,5-с|піридин-1- іл|ІциклогексиліІацетонітрил (9,92 мг, 0,032 ммоль) і ОІ -мигдалеву кислоту (5,3 мг, 0,035 ммоль) розчиняли в етилацетаті (1 мл) при 50 "С. Розчин дуже повільно перемішували на магнітній мішалці протягом близько З днів, після чого сіруваті кристали виділяли фільтруванням.

Коо) "Н ЯМР (600 МГц, ДМСО-ав): б 8.33 (а, 9-0.9 Гц, 1Н), 7.45-7.37 (т, 2Н), 7.37-7.31 (т, 2Н), 7.31-7.25 (т, 1Н), 6.48 (а, 9-1.0 Гц, 1Н), 5.92 (Бг 5, 1Н), 5.59 (Біг 5, 1Н), 5.00 (5, 1Н), 4.96 (ад, У-6.8

Гу, 1ТН), 4.63-4.47 (т, 1Н), 2.79 (в, ЗН), 2.55 (а, 9-6.4 Гц, 2Н), 2.27-2.11 (т, 2Н), 1.97-1.75 (т, 5Н), 1.54 (а, 9-6.5 Гц, ЗН), 1.38-1.21 (т, 2Н).

Т. топ. (Температура початку за ДСК) 15352 76.

Приклад 19 сольват трано-2-І4--2-К18)-1-гідроксиетил|-6-(метиламіно)імідазої|4,5-с|піридин-1- іл|циклогексилІацетонітрилу з діоксаном (Сполука 19)

Готували суспензію близько 15 МГ транс-2-І4-(2-МК1 В8)-1-гідроксиетил)-6- (метиламіно) імідазої|4,5-с|Іпіридин-1-іл|циклогексил|Іацетонітрилу в 0,4 мл суміші 1,4- діоксан:гептан (1:11) у флаконі з кришкою об'ємом 2,5 мл, обладнаному невеликою магнітною мішалкою. Флакон поміщали в магнітну мішалку і перемішували зі швидкістю приблизно 600 об/хв протягом двох тижнів при кімнатній температурі. Твердий матеріал виділяли фільтрацією і висушували перед визначенням температури топлення.

Т. топ. (Температура початку за ДСК) 772 76.

Аналізи ЧУАК-кінази

Експресована бакуловірусом людини Янус-кіназа (АК) 1, 2, З і тирозинкіназа (ТУК) 2 були придбані у Сагпа Віозсіепсев, Іпс (Ж 008-144, -045, -046, -147 відповідно). Всі чотири очищених ферменти містять тільки каталітичний домен. ЧАК! (ак. 850-1154) и ТУК2 (ак. 871-1187) експресуються з 5Т-міткою на М-кінці, а УЗАК2 ї ЗАКЗ з Ніб-міткою на М-кінці. Інгібування фосфорилювання синтетичного пептиду вимірювали в аналізі НТКЕ (Аналіз методом гомогенної дозволеної в часі флуоресценції) (СізВіо 2Ж62ТКОРЕС). Спочатку 75 нл розчину тестованої сполуки (100 95 ДМСО) додавали в білий неглибокий 384-ямковий планшет (МОМС 264706) із застосуванням пристрою для маніпуляції з рідинами І абсуїе ЕСНО 550. Після цього додавали 1 мкл буфера для розведення сполуки (520 мМ НЕРЕФЗ, 0,05 95 альбуміну з бичачої сироватки) і 2 мкл розчину ТК (субстрат ТК-біотин в кіназному буфері їх ферментний буфер з набору НТКЕКіпЕАЗЕ ТК, 1 мМ ОТ). Потім в ямки додавали 5 мкл суміші кіназа-АТФ (приготовленої в кіназному буфері) і планшети інкубували при кімнатній температурі протягом від 20 (ШАК2, З і ТУК2) до 40 (АК!) хвилин. Для всіх чотирьох киназ використовували концентрацію АТФ, яка відповідала Ки для АТФ. Кінцеві концентрації буферів, субстрату, кінази і АТФ становили: ЗАК1: 50 мМ буфера Нерез рН 7,0, 0,01 95 ВБА, 10 мМ Масі», 1 мм ОТ, 7 мкм

АТФ, 50 нМ ЕВ (, 1 мкМ субстрату ТК-біотин і 5 нг/ямка ХАКІ; УЧАК2: 50 мМ буфера Нерез рн 7,0, 0,01 95 ВЗА, 5 мМ Масі», 1 мМ ОТТ, 4 мкМ АТФ, 1 мкМ субстрату ТК-біотин і 0,1 нг/ямка

ЧУАК2; УЗАКЗ: 50 мМ буфера Нерез рН 7,0, 0,01 95 ВБ5А, 5 мМ Мосі», 1 мм ОТ, 2 мкМ АТФ, 1 мкм субстрату ТК-біотин і 0,3 нг/ямка ЗАКЗ; ТУК2: 50 мМ буфера Нерез рН 7,0, 0,01 95 ВБА, 5 мМ

Масіг, 1 мМ ОТТ, 13 мкМ АТФ, 50 нМ ЗЕВ, 1 мкМ субстрату ТК-біотин і 0,8 нг/ямка ТУК2. Потім кіназну реакцію зупиняли шляхом додавання 4 мкл суміші для визначення (кінцеві концентрації: 50 ММ буфера Нерез рН 7,0, 0,01 95 В5А, 0,8 М КЕ, 20 мм ЕДТА, 42 НМ Стрептавідина-ХІ 665 и 1:400 Антитіла проти СК, міченого криптатом) и планшети інкубували протягом ночі в темряві.

Застосовували рідер РегкіпЕІтег Епмізіоп для кількісної оцінки сигналу НТКЕ з використанням наступних фільтрів; фільтр збудження 320 нм, емісійний фільтр 665 нм і 2-й емісійний фільтр 615 нм. Розраховували співвідношення ((665/615) х 107) для кожної ямки.

Коо) Аналіз ЗТАТб6

Двадцять п'ять мкл клітинної суспензії ЗТАТб Біа-КА1 (Іпуийгодеп ЖК1243) засівали з щільністю 30-40000 клітин/'ямка в 384-ямкових планшетах Віаск Мієм (РегкіпЕІтег 26007460) з прозорим дном в середовищі для аналізу (Орі-МЕМ (Іпмйтодеп й11058-021) - 0,595 інактивованої теплом фетальної бичачої сироватки (Іпмйгодеп Ж10082-147) я 1 95 незамінних амінокислот (Іпмігодеп ЯЖ11140-050) - 1 95 пірувату натрію (Іпмігодеп Ж11360-070) -- 1 95 пеніцилін/стрептоміцин (Іпмігодеп Ж15140-122)); яка містить 550 нг/мл ліганду СО40 (Іпмігодеп

ЯРНРОО25). Планшети з клітинами інкубували протягом ночі в зволоженому інкубаторі з повітрям/СО» (95 9б/5 905) при 37 "С. На наступний день переносили 125 нл розчинів тестованих сполук і еталонних сполук в планшети для клітин, використовуючи пристрій для маніпуляції з рідинами ІГабсуїе Еспо 550. Потім планшети інкубували протягом 1 години в зволоженому інкубаторі з повітрям/СО» (95 95/5 95) при 37 "С. Далі в планшети додавали рекомбінантний інтерлейкін людини 4 (Іпмігодеп ЖРНОСОО45) також із застосуванням Гарсуїе Еспо 550 до кінцевої концентрації 10 нг/мл. Потім клітини інкубували протягом 4725-5 годин в зволоженому інкубаторі з повітрям/СО» (95 95/5 95) при 37 "С. Потім в планшети для аналізу додавали 8 мкл суміші субстратів І імеВі Агег (Іпийгодеп ЖК1095), і інкубували протягом ночі при кімнатній температурі. Потім вимірювали флуоресценцію: Збудження: 405 нм; Емісія: 460 нм (зелений канал), Емісія: 535 нм (синій канал). Базова лінія віднімалася в обох емісійних каналах, і для кожної ямки розраховувалося співвідношення 460/535 нм.

Аналіз ЗТАТ5

Двадцять п'ять мкл клітинної суспензії 5ТАТ5 ігп1-ріа ТЕ1 (Іпмігодеп ЖК1219) засівали з щільністю близько 10000 клітин/'ямка в 384-ямкових планшетах ВіаскК Міем (РекіпЕЇІтег я6007460) з прозорим дном в середовищі для аналізу (Орі-МЕМ (Іпийтодеп Я11058-021) -- 0,5 Фо інактивованої теплом фетальної бичачої сироватки (Іпийгодеп 2Ж10082-147) я 1 95 незамінних амінокислот (Іпмігодеп ЯЖ11140-050) - 1 95 пірувату натрію (Іпмігодеп Ж11360-070) -- 1 95 пеніцилін/стрептоміцин (Іпмігодеп Ж15140-122)). Планшети з клітинами інкубували протягом ночі в зволоженому інкубаторі з повітрям/СО» (95 95/5 95) при 37 "С. На наступний день переносили 125 нл розчинів тестованих сполук і еталонних сполук в планшети для клітин, використовуючи пристрій для маніпуляції з рідинами І арсуїе Еспо 550. Потім планшети інкубували протягом 1 години в зволоженому інкубаторі з повітрям/СО»2 (9595/5595) при 37 "С. Далі в планшети бо додавали рекомбінантний еритропоетин людини (ЕРО) (Іпийгодеп ЯЖРНСОС9Об634) також із застосуванням ІГабсуїе Еспо 550 до кінцевої концентрації 10 нг/мл. Потім клітини інкубували протягом 475-5 годин в зволоженому інкубаторі з повітрям/СО» (95 95/5 95) при 37 "С. Потім в планшети для аналізу додавали 8 мкл суміші субстратів І імеВі Агег (Іпмйгодеп ЖК1095), і інкубували протягом ночі при кімнатній температурі. Потім вимірювали флуоресценцію:

Збудження: 405 нм; Емісія: 460 нм (зелений канал), Емісія: 535 нм (синій канал). Базова лінія віднімалася в обох емісійних каналах, і для кожної ямки розраховувалося співвідношення 460/535 нм.

Сполуки за цим винаходом тестували в аналізах кінази "АКТ, ЗАК2, УАКЗ і ТУК2, а також в аналізах 5ТАТ і ЗТАТ5. Результати представлені в Таблиці 1.

Таблиця 1

ЗАКТЧАК2ЮОАКЗІТУК2БТАТВОТАТЬІ| с. с. (нм) (НМУ) (НМУ (НМ) (НМУ (нм) УАК2/ ЗАКІ1 УАКЗ/ ЧАК ЗТАТб/ 5ТАТЬ о Приклад3 (3,48 171 170032,0094,5 6420| 51 | 489 | 68

Приклад 6447 з

Кен сен са СА НОСИ НИССТННИ НОМ УНН

Приклад 6417 з

Статья ІІ.

Статья І. "Приклад 641 і Приклад 644 з УМО2011086053 були отримані відповідно до

МО2011086053

Селективність для ХАКІ по відношенню до ЗАК2 або ЧАКЗ розраховували як відношення

ЧУАК2ШАКІ або ШАКЗШАКІ відповідного ЕСво. Аналогічний розрахунок провели для селективності для ЗТАТб по відношенню до ЗТАТ5. Як видно з Таблиці 1, сполуки за цим винаходом проявляють високу селективність інгібування ХАКІ по відношенню до ЗАК?2 і УАКЗ; і високу селективність інгібування ЗТАТб (відображаючи інгібування ЗАКІТ) по відношенню до

ЗТАТ5 (відображаючи інгібування УАК2).

Селективність до кінази

Профілі селективності до кінази Прикладу З цього винаходу, а також Прикладів 644 і 641 з

УМО2011086053 були оцінені в САКМА Віобзсіепсеб5 пс. з панеллю, що складається з 23 тирозинкіназ, включаючи ЧАК (АВГ, СЗК, ЕСЕК, ЕРНА2, ЕРНВІ, ЕРНВЯ, ЕСЕКТ, РІ Т3, ІСЕТЕ,

ІТК, УАК1Т, ЧАКЗ, КОЕ, І СК, МЕТ, РОСЕКа, РОСЕКВ, РУК2, КС, ТІЕ2, ТЕКА і ТУКОЗ) а також 68 серин- і треонінкіназ (СК, МЕТ, АКТІ, АМРКат1/рВ1/у1, АєйгА, Ає,йгВ, АцгС, ВКЗК2 ФАТФІ - значення Кт), СамКтог (АТФ) - значення Кт), СамК2ап (ФАТФІ - значення Кт), Самка, сОсС2/Сусві, СОС7Т7/АЗК, СОК2/СусА?2, СОК2/Сує!, СОКЗ/Сує! ЧФАТФ| - значення Кт), сорКка/Сурз, СОКв/Сурз, СОК7/Сусн/МАТІ, СОКО/Суст1, СНКІ, СКІТє, СКг2ат1/В, СКг2аг/В, СІ КІ,

СІ Кк2, БАРКТ, ОМАКІВ, ЕЖК2, О5КЗа, Б5К3р, НОК, ІККВД, ІКАКА4 (АТФ) - значення Кт), УМК2,

ГОК ФАТФІ - значення Кт), МАРКАР2, МІ-К1, МІ. К2, ММК2 (ФАТФІ - значення Кт), М5Т1, М5Т2 (ФАТФІ - значення Кт), МЕКІ!, МЕК2, МЕКб, МЕК?7, МЕКО, рЗ3ва, р7/056К, РАК! (ФАТФІ - значення

Зо Кт), РАК2, РАК5 ФАТФІ - значення Кт), РВК, РОК'І, РІМІ, РІМ2, РКАСа, РКСа, ОКО2, РКМ1 (ФАТФІ - значення Кт), РІ К1, РІ К2 ФАТФІ - значення Кт), КОСКІ, КЕЗКІ1, 5ОК, 5КМІ СК ЧАТФІ - значення Кт) і Т55К1). Оцінку зазвичай проводили при концентрації АТФ 1 мМ, однак для певних кіназ використовували концентрації АТФ, близькі до відповідних значень Кт (це зазначено в дужках для кожної з відповідних кіназ). Відсоток інгібування вимірювали при концентрації інгібітора, яка в близько 1000 разів перевищує ЕС5о АКТ. Результати представлені в Таблиці 2.

Таблиця 2

Приклад 644 з Приклад 641 з а мкм) З УО2011086053 УО2011086053 м- (0,4 мкМ) (9 мкм) - но Ме-я Мо,

Ва Су Су

М / /

М тд те й с М се М ви 4 ще 4 ще

Н мм мм

УАКІ1 УАКІ1 о Тирозин РОЕВІ ЕСЕВІ кінази інгібуються Р тЗ Р тЗ о . ре у Ко Ко

РОСЕКа РОСЕКа

АТФ 1мМ (п22) РОСЕВВ

Серин- і ВАК, ІАТФІ-5О мкм | ВАЗКа, ІАГФІЄ50 мкм г. ій ГОК, І(АТФІ-100 мкм треонінкінази ГОК, І(АТФІ-100 мкм ї с. Щ М5Т1, (АТФІ-1 мМ інгібуються на 50 95 М5т2, (АТФІ-75 мкм Її або більше (п»2) РКМІ, (АТФІ-25 МКМ Мт, ІАТФІ-75 мкм

Ш ' РКМІ1, (АТФІ-25 мкм

Як показано в Таблиці 2, Приклад 3 цього винаходу показав дуже високий рівень селективності щодо великої панелі кіназ; тобто жодна з протестованих киназ, крім ЗАКТ, не була інгібована більш ніж на 50 95.

Приклади 644 і 641 з ММО2011086053 інгібували дев'ять інших кіназ, крім УАКТ, на 50 95 або більше.

Інгібування нецільових киназ збільшує ризик побічних ефектів, тобто висока селективність до кінази може знизити ризик побічних ефектів.

Інгібування СУР і індукція СУР

Оборотнє інгібування СУР, залежне від часу інгібування СУР (ТОЇ) та індукція СУР були протестовані в Сургоїех РІ С відповідно з керівництвом.

Для оборотнього інгібування СУР вимірювали ІС5О до концентрації субстрату 50 мкМ для

Прикладу З і до 25 мкМ для Прикладів 644 і 641 з МО2011086053.

Результати оборотнього інгібування СУР наведені в Таблиці 3.

Таблиця З

ТА2 ІС50 | 286 ІС5О | 2081050 | 2091050 20219 1С501| 206 ІС5О | ЗА4 ІСБО (МКМ) (МКМ) (МКМ) (МКМ) (МКМ) (МКМ) (МКМ)

Приклад 644 з

Приклад 641 з

НВ - Не визначено

Як видно з Таблиці 3, Приклад З не показує інгібування СУР при вимірюванні при концентраціях субстрату до 50 мкМ.

Приклади 644 і 641 з ММО2011086053 показують слабке інгібування СУРЗАХ.

Для Прикладу З не було показано залежного від часу інгібування СУР.

Інгібування СУРЗАЯ4 може вказувати на небажані взаємодії з іншими лікарськими сполуками.

Пригнічення СУР може впливати на рівні в плазмі і збільшувати вплив препаратів, що приймаються разом, і потенційно може призводити до побічних реакцій або токсичності.

Індукція експресії генів СУРІА?2, СУР2Вб і СУРЗА4 може служити чутливими

Зб репрезентативними кінцевими точками для активації арильного вуглеводневого рецептора (АПК), рецептора Х-прегнана (РХЕ) і конститутивного рецептора андростана (САК), відповідно.

Індукцію цих ядерних рецепторів оцінювали шляхом вимірювання збільшення мРНК, що кодує

АПК, САК і РХЕ, відповідно, при відповідних концентраціях. »2-кратне зміщення вказує на індукцію СУР.

Результати трьох найвищих концентрацій інкубації наведені в Таблиці 4.

Таблиця 4:

Середнє зміщення в порівнянні з несучим середовищем при індукції СУР

Се ек ден рт

СУР'1А2 СУурР 286 МРНК. (СУР ЗАЗ) 0,8 (Ф 01 мкм) 1,1 (4 0,1 мкм) 1,2 (Ф 5,0 мкМ)

Приклад З 0,7 (Ф 1,0 мкм) 1,5 (Ф 1,0 мкМ) 1,5 (Ф 20 мкМ) 0,8 (Ф 10 мкм) 1,7 (Ф 10 мкм) 2,0 (Ф 50 мкМ) 0,8 (Ф 01 мкм) 1,3 (Ф 0,1 мкМ) 1,3 (Ф 0,1 мкМ) 1,6 (Ф 10 мкм) 7,3 (Ф 10 мкм) 5,4 (Ф 10 мкм) 0,9 (Ф 01 мкм) 1,0 (9 0,1 мкМ) 1,8 (Ф 5,0 мкМ) 0,9 (Ф 10 мкм) 1,4 (Ф 10 мкм) 4,0 (Ф 50 мкм)

Як видно з Таблиці 4, Приклад З не викликає індукцію СУРЗА4 щонайменше до концентрації 50 мкМ або індукцію СУР1ТА2 і СУР2Вб6 щонайменше до концентрації 10 мкм

Приклад 644 з М/О2011086053 викликає індукцію СУРЗАА в концентрації 10 мкМ ії індукцію

СУР2ВВб в концентрації 10 мкМ, а приклад 641 з МО2011086053 викликає індукцію СУРЗА4 при концентрації 20 мкМ і вище.

Індукція СУРЗА4 може вказувати на небажані взаємодії з іншими лікарськими сполуками.

Індукція СУР може знизити вплив препаратів, що приймаються спільно, що призводить до зниження ефективності. Крім того, індукція СУР також може привести до токсичності за рахунок збільшення утворення реакційноздатного метаболіту.

Розчинність кристалічного матеріалу у воді

Оцінювали розчинність в воді кристалічного Прикладу З, Прикладу 644 і 641 з

УМО2011086053 при різних значеннях рН. Розчинність в мг/мл представлена в Таблиці 5:

Таблиця 5:

Приклад З Приклад 644 з . МО2011086053 Приклад 641 з М/О2011086053

Ікристалічна форма, т. й й й топ.(Температура Ікристалічна форма, т.! (суміш двох кристалічних форм, т. початку за ДСЮ топ.(Температура топ.(Температура початку за ДСК) 143342 2С) початку за ДСК) 18852 і195ж2 СІ

Розчинність (мг/мл) 24432 сі Розчинність (мг/мл)

Розчинність (мг/мл) орНаЮ | 5346 | 77 2477177771111111111111900С1

В цілому, розчинність в воді є одним з ключових аспектів, що впливають на розробку пероральних складів, і біодоступність при пероральному введенні в значній мірі залежить від розчинності лікарського засобу. Висока розчинність сприятиме швидкому розчиненню сполуки в шлунково-кишковому тракті, а досягнуті високі концентрації будуть стимулювати всмоктування через кишковий епітелій. Отже, висока розчинність може значно збільшити ймовірність досягнення високої пероральної біодоступності і бажаних системних впливів при відповідних дозах.

Коо)

Claims

ФОРМУЛА ВИНАХОДУ

1. Сполука, яка відповідає загальній формулі (1):

их Ав ов 1 "М В "К5 ; () де А являє собою Сеє-циклоалкіл, де вказаний Св-циклоалкіл необов'язково заміщений одним або більше дейтеріями; Ві являє собою Сі-алкіл, де вказаний С:і-алкіл необов'язково заміщений одним або більше дейтеріями; В являє собою С.і-алкіл, де вказаний С:і-алкіл заміщений замісником, вибраним з Ке; і де вказаний С:-алкіл необов'язково заміщений одним або більше дейтеріями; Аз являє собою Со-алкіл, де вказаний Со-алкіл заміщений замісником, вибраним з К7; і де вказаний Сго-алкіл необов'язково заміщений одним або більше дейтеріями; Ва являє собою водень або дейтерій; В5 являє собою водень або дейтерій; Ве являє собою ціано; В? являє собою гідроксил; або її фармацевтично прийнятні солі, гідрати або сольвати.

2. Сполука за п. 1, де формула (І) являє собою загальну формулу (Іа): го Е,/ВЬ Кс Ка М- ка М «ф,

Е. р це М В Н ; (в) де К:-ВН»2, Ва4-І?7 є такими, як визначено у п. 1, і де Ка, Кб, Кс і Ка кожен незалежно вибраний з водню і дейтерію.

3. Сполука за п. 1 або 2, де формула (І) являє собою загальну формулу (ІБ): го, В;ВЬ Кс Ка М х ка ВА М ех

І. - це М В Н , (в) де К:-В2, ВА-В7, Ка, КБ, Кс і Ка є такими, як визначено у п. 1 або 2.

5. Сполука за будь-яким з пп. 1-4, де вказана сполука являє собою транс-2-І4-(2-К1 8)-1-гідроксіетил|-6-(метиламіно)імідазої|4,5-с|Іпіридин-1- іл|ІПциклогексиліацетонітри або його фармацевтично прийнятні солі.

6. Сполука за будь-яким з пп. 1-5 для застосування як лікарського засобу.

7. Сполука за будь-яким з пп. 1-5 для застосування у профілактиці і/або лікуванні захворювань імунної системи, таких як аутоїмунні захворювання, або захворювань, пов'язаних з порушенням регуляції імунної системи.

8. Сполука за п. 7 для застосування в профілактиці і/або лікуванні атопічного дерматиту.

9. Фармацевтична композиція, яка містить сполуку за будь-яким 3 пп. 1-5 разом з фармацевтично прийнятним несучим середовищем або допоміжною речовиною, або фармацевтично прийнятним носієм (носіями).

10. Фармацевтична композиція за п. 9 разом з однією або більше іншими терапевтично активними сполуками.

11. Сполука за будь-яким з пп. 1-5 для застосування в лікуванні захворювання, яке є чутливим до інгібування активності кінази УАКІ1.

12. Спосіб запобігання, лікування або ослаблення захворювань імунної системи, таких як аутоїмунні захворювання, що включає введення людині, яка страждає від щонайменше одного із зазначених захворювань, ефективної кількості однієї або більше сполук за будь-яким з пп. 1-5, необов'язково разом з фармацевтично прийнятним носієм або однією або більше допоміжними речовинами, необов'язково в комбінації з іншими терапевтично активними сполуками.

13. Сполука, вибрана зі списку, що включає 2-(Ітрано-4-(5-аміно-2-хлоропіридин-4-іл)аміно|циклогексилІіацетонітрил або його солі.