[go: up one dir, main page]

UA126545C2 - Спосіб лікування виразкового коліту та хвороби крона - Google Patents

Спосіб лікування виразкового коліту та хвороби крона Download PDF

Info

Publication number
UA126545C2
UA126545C2 UAA201707804A UAA201707804A UA126545C2 UA 126545 C2 UA126545 C2 UA 126545C2 UA A201707804 A UAA201707804 A UA A201707804A UA A201707804 A UAA201707804 A UA A201707804A UA 126545 C2 UA126545 C2 UA 126545C2
Authority
UA
Ukraine
Prior art keywords
antibody
dose
composition
weeks
vedolizumab
Prior art date
Application number
UAA201707804A
Other languages
English (en)
Inventor
Уіллоу Ділузіо
Уиллоу Дилузио
Нобель Т. Труонг
Ксанад М. Варга
Ваітхіанатхан Паланіаппан
Ваитхианатхан Паланиаппан
Джейсон Браун
Джэйсон Браун
Ірвінг Х. Фокс
Ирвинг Х. Фокс
Кетрін Сколз
Кэтрин Сколз
Original Assignee
Мілленніум Фармасьютікалз, Інк.
Милленниум Фармасьютикалз, Инк.
Priority date (The priority date is an assumption and is not a legal conclusion. Google has not performed a legal analysis and makes no representation as to the accuracy of the date listed.)
Filing date
Publication date
Family has litigation
First worldwide family litigation filed litigation Critical https://patents.darts-ip.com/?family=46085207&utm_source=google_patent&utm_medium=platform_link&utm_campaign=public_patent_search&patent=UA126545(C2) "Global patent litigation dataset” by Darts-ip is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 International License.
Application filed by Мілленніум Фармасьютікалз, Інк., Милленниум Фармасьютикалз, Инк. filed Critical Мілленніум Фармасьютікалз, Інк.
Publication of UA126545C2 publication Critical patent/UA126545C2/uk

Links

Classifications

    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K47/00—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient
    • A61K47/06—Organic compounds, e.g. natural or synthetic hydrocarbons, polyolefins, mineral oil, petrolatum or ozokerite
    • A61K47/26—Carbohydrates, e.g. sugar alcohols, amino sugars, nucleic acids, mono-, di- or oligo-saccharides; Derivatives thereof, e.g. polysorbates, sorbitan fatty acid esters or glycyrrhizin
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K39/00—Medicinal preparations containing antigens or antibodies
    • A61K39/395—Antibodies; Immunoglobulins; Immune serum, e.g. antilymphocytic serum
    • A61K39/39591—Stabilisation, fragmentation
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K47/00—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient
    • A61K47/06—Organic compounds, e.g. natural or synthetic hydrocarbons, polyolefins, mineral oil, petrolatum or ozokerite
    • A61K47/16—Organic compounds, e.g. natural or synthetic hydrocarbons, polyolefins, mineral oil, petrolatum or ozokerite containing nitrogen, e.g. nitro-, nitroso-, azo-compounds, nitriles, cyanates
    • A61K47/18—Amines; Amides; Ureas; Quaternary ammonium compounds; Amino acids; Oligopeptides having up to five amino acids
    • A61K47/183—Amino acids, e.g. glycine, EDTA or aspartame
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K47/00—Medicinal preparations characterised by the non-active ingredients used, e.g. carriers or inert additives; Targeting or modifying agents chemically bound to the active ingredient
    • A61K47/06—Organic compounds, e.g. natural or synthetic hydrocarbons, polyolefins, mineral oil, petrolatum or ozokerite
    • A61K47/22—Heterocyclic compounds, e.g. ascorbic acid, tocopherol or pyrrolidones
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K9/00—Medicinal preparations characterised by special physical form
    • A61K9/0012—Galenical forms characterised by the site of application
    • A61K9/0019—Injectable compositions; Intramuscular, intravenous, arterial, subcutaneous administration; Compositions to be administered through the skin in an invasive manner
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K9/00—Medicinal preparations characterised by special physical form
    • A61K9/08—Solutions
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K9/00—Medicinal preparations characterised by special physical form
    • A61K9/14—Particulate form, e.g. powders, Processes for size reducing of pure drugs or the resulting products, Pure drug nanoparticles
    • A61K9/19—Particulate form, e.g. powders, Processes for size reducing of pure drugs or the resulting products, Pure drug nanoparticles lyophilised, i.e. freeze-dried, solutions or dispersions
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P1/00—Drugs for disorders of the alimentary tract or the digestive system
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P1/00—Drugs for disorders of the alimentary tract or the digestive system
    • A61P1/04—Drugs for disorders of the alimentary tract or the digestive system for ulcers, gastritis or reflux esophagitis, e.g. antacids, inhibitors of acid secretion, mucosal protectants
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P29/00—Non-central analgesic, antipyretic or antiinflammatory agents, e.g. antirheumatic agents; Non-steroidal antiinflammatory drugs [NSAID]
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P37/00—Drugs for immunological or allergic disorders
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61P—SPECIFIC THERAPEUTIC ACTIVITY OF CHEMICAL COMPOUNDS OR MEDICINAL PREPARATIONS
    • A61P37/00—Drugs for immunological or allergic disorders
    • A61P37/02—Immunomodulators
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07K—PEPTIDES
    • C07K16/00—Immunoglobulins [IGs], e.g. monoclonal or polyclonal antibodies
    • C07K16/18—Immunoglobulins [IGs], e.g. monoclonal or polyclonal antibodies against material from animals or humans
    • C07K16/28—Immunoglobulins [IGs], e.g. monoclonal or polyclonal antibodies against material from animals or humans against receptors, cell surface antigens or cell surface determinants
    • C07K16/2839—Immunoglobulins [IGs], e.g. monoclonal or polyclonal antibodies against material from animals or humans against receptors, cell surface antigens or cell surface determinants against the integrin superfamily
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K39/00—Medicinal preparations containing antigens or antibodies
    • A61K2039/505—Medicinal preparations containing antigens or antibodies comprising antibodies
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K39/00—Medicinal preparations containing antigens or antibodies
    • A61K2039/54—Medicinal preparations containing antigens or antibodies characterised by the route of administration
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K39/00—Medicinal preparations containing antigens or antibodies
    • A61K2039/545—Medicinal preparations containing antigens or antibodies characterised by the dose, timing or administration schedule
    • A—HUMAN NECESSITIES
    • A61—MEDICAL OR VETERINARY SCIENCE; HYGIENE
    • A61K—PREPARATIONS FOR MEDICAL, DENTAL OR TOILETRY PURPOSES
    • A61K39/00—Medicinal preparations containing antigens or antibodies
    • A61K39/395—Antibodies; Immunoglobulins; Immune serum, e.g. antilymphocytic serum
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07K—PEPTIDES
    • C07K2317/00—Immunoglobulins specific features
    • C07K2317/10—Immunoglobulins specific features characterized by their source of isolation or production
    • C07K2317/14—Specific host cells or culture conditions, e.g. components, pH or temperature
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07K—PEPTIDES
    • C07K2317/00—Immunoglobulins specific features
    • C07K2317/20—Immunoglobulins specific features characterized by taxonomic origin
    • C07K2317/24—Immunoglobulins specific features characterized by taxonomic origin containing regions, domains or residues from different species, e.g. chimeric, humanized or veneered
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07K—PEPTIDES
    • C07K2317/00—Immunoglobulins specific features
    • C07K2317/50—Immunoglobulins specific features characterized by immunoglobulin fragments
    • C07K2317/56—Immunoglobulins specific features characterized by immunoglobulin fragments variable (Fv) region, i.e. VH and/or VL
    • C07K2317/565—Complementarity determining region [CDR]
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07K—PEPTIDES
    • C07K2317/00—Immunoglobulins specific features
    • C07K2317/90—Immunoglobulins specific features characterized by (pharmaco)kinetic aspects or by stability of the immunoglobulin
    • C07K2317/92—Affinity (KD), association rate (Ka), dissociation rate (Kd) or EC50 value
    • C—CHEMISTRY; METALLURGY
    • C07—ORGANIC CHEMISTRY
    • C07K—PEPTIDES
    • C07K2317/00—Immunoglobulins specific features
    • C07K2317/90—Immunoglobulins specific features characterized by (pharmaco)kinetic aspects or by stability of the immunoglobulin
    • C07K2317/94—Stability, e.g. half-life, pH, temperature or enzyme-resistance

Landscapes

  • Health & Medical Sciences (AREA)
  • Chemical & Material Sciences (AREA)
  • Life Sciences & Earth Sciences (AREA)
  • Medicinal Chemistry (AREA)
  • General Health & Medical Sciences (AREA)
  • Veterinary Medicine (AREA)
  • Public Health (AREA)
  • Animal Behavior & Ethology (AREA)
  • Pharmacology & Pharmacy (AREA)
  • Engineering & Computer Science (AREA)
  • Epidemiology (AREA)
  • Organic Chemistry (AREA)
  • Immunology (AREA)
  • General Chemical & Material Sciences (AREA)
  • Chemical Kinetics & Catalysis (AREA)
  • Bioinformatics & Cheminformatics (AREA)
  • Nuclear Medicine, Radiotherapy & Molecular Imaging (AREA)
  • Molecular Biology (AREA)
  • Biochemistry (AREA)
  • Proteomics, Peptides & Aminoacids (AREA)
  • Oil, Petroleum & Natural Gas (AREA)
  • Microbiology (AREA)
  • Genetics & Genomics (AREA)
  • Biophysics (AREA)
  • Mycology (AREA)
  • Dermatology (AREA)
  • Pain & Pain Management (AREA)
  • Rheumatology (AREA)
  • Medicines Containing Antibodies Or Antigens For Use As Internal Diagnostic Agents (AREA)
  • Peptides Or Proteins (AREA)
  • Medicinal Preparation (AREA)
  • Pharmaceuticals Containing Other Organic And Inorganic Compounds (AREA)
  • Preparation Of Compounds By Using Micro-Organisms (AREA)
  • Endocrinology (AREA)

Abstract

Винахід стосується способу досягнення загоєння слизової оболонки і підтримання клінічної ремісії у пацієнта, який є людиною, з неспецифічним виразковим колітом від помірного до тяжкого ступеня активності, що включає внутрішньовенне введення клінічно доведеної ефективної дози 300 мг антитіла, яке має специфічність зв’язування з інтегрином α4β7 людини, кожні вісім тижнів, і де досягається загоєння слизової оболонки і підтримується клінічна ремісія, і загоєння слизової оболонки визначається за ендоскопічною підшкалою як 1 бал або менше. В одному з варіантів способу пацієнт демонстрував відсутність адекватної відповіді, втрату відповіді або був інтолерантним до антагоніста TNFα. Також винахід стосується способу досягнення клінічної відповіді на хворобу Крона і підтримання клінічної ремісії у пацієнта, який є людиною, що включає внутрішньовенне введення пацієнту, який є людиною, з хворобою Крона, де вказаний пацієнт, який є людиною, демонстрував відсутність адекватної відповіді, втрату відповіді або був інтолерантним до антагоніста TNFα: першої дози 300 мг антитіла, яке має специфічність зв’язування людського інтегрину α4β7, другої дози 300 мг антитіла через два тижні після першої дози і третьої дози 300 мг антитіла через шість тижнів після першої дози.

Description

(54) СПОСІБ ЛІКУВАННЯ ВИРАЗКОВОГО КОЛІТУ ТА ХВОРОБИ КРОНА (57) Реферат:
Винахід стосується способу досягнення загоєння слизової оболонки і підтримання клінічної ремісії у пацієнта, який є людиною, з неспецифічним виразковим колітом від помірного до тяжкого ступеня активності, що включає внутрішньовенне введення клінічно доведеної ефективної дози 300 мг антитіла, яке має специфічність зв'язування з інтегрином «487 людини, кожні вісім тижнів, і де досягається загоєння слизової оболонки і підтримується клінічна ремісія, і загоєння слизової оболонки визначається за ендоскопічною підшкалою як 1 бал або менше. В одному з варіантів способу пацієнт демонстрував відсутність адекватної відповіді, втрату відповіді або був інтолерантним до антагоніста ТМЕса. Також винахід стосується способу досягнення клінічної відповіді на хворобу Крона і підтримання клінічної ремісії у пацієнта, який є людиною, що включає внутрішньовенне введення пацієнту, який є людиною, з хворобою Крона, де вказаний пацієнт, який є людиною, демонстрував відсутність адекватної відповіді, втрату відповіді або був інтолерантним до антагоніста ТМЕа: першої дози 300 мг антитіла, яке має специфічність зв'язування людського інтегрину «487, другої дози 300 мг антитіла через два тижні після першої дози і третьої дози 300 мг антитіла через шість тижнів після першої дози.
Ця заявка претендує на переваги тимчасової заявки США 61/585859, поданої 12 січня 2012 р., тимчасової заявки США 61/550545, поданої 24 жовтня 2011 р. та тимчасової заявки США 61/481533, поданої 2 травня 2011 р. Вміст вищевказаних заявок цим включений сюди як посилання.
Ця заявка включає Перелік послідовностей, який був поданий у АЗСІІ-форматі через систему ЕЕ5-УМебр і цим цілком включений до даного документа як посилання. Вказаний АЗСІІ- документ створений 30 квітня 2012 р., має назву 92596615 хі та розмір 17024 байт.
Прогрес в біотехнології створив можливості одержання різних білків, призначених для застосування у фармацевтиці, з використанням технологій рекомбінантних ДНК. Оскільки білки мають великі розміри та є більш складними, ніж традиційні органічні та неорганічні лікарські препарати (тобто містять численні функціональні групи на додаток до складних тривимірних структур), складання композицій таких білків пов'язане з особливими проблемами. Для того, щоб білок залишався біологічно активним, композиція повинна зберігати конформаційну цілісність принаймні корової послідовності амінокислот білка, в той самий час захищаючи численні функціональні групи білка від деградації. Білки можуть мати недостатню стабільність, і моноклональні та поліклональні антитіла, особливо, можуть бути відносно нестабільними (див., напр., Уапд, еї аї.,, У. Рпапт зсі. 96:1-26 (2007)). Існує велика кількість варіантів складання композицій, але жоден з підходів або систем не є придатним для усіх білків. Було описано декілька факторів, які необхідно враховувати (див., напр., УМ/апод еї аї.).
Стабільність білка може залежати від численних характеристик. Фактично, навіть у випадку очищених антитіл, структури антитіл можуть бути гетерогенними, що додатково ускладнює складання композицій таких систем. Крім того, ексципієнти, які включають до складу композицій антитіл, краще мінімізують будь- який потенційну імунну відповідь.
У випадку антитіл, збереження конформаційної цілісності є ще більш важливим. Шляхи деградації білків можуть бути пов'язані з хімічною нестабільністю (тобто, з будь-яким процесом, який включає модифікацію білка шляхом утворення або розриву зв'язку, що приводить до нового хімічного виду) або фізичною нестабільністю (тобто, змінами структури білка більш високого порядку). Хімічна нестабільність проявляється, наприклад, в деамідуванні, ізомеризації, гідролізі, окисненні, фрагментації, бета-елімінуванні глікану або дисульфідному
Зо обміні. фізична нестабільність може бути викликана, наприклад, денатурацією, агрегуванням, преципітацією або адсорбцією. Чотирма найбільш поширеними шляхами деградації білка є фрагментація, агрегування, деамідування та окиснення білка. Наслідки хімічної або фізичної нестабільності терапевтичного білка включають зменшення ефективної введеної дози, зниження безпеки терапії внаслідок, наприклад, опромінювання або імунологічної реактивності, та більша частота виробництва через короткий термін зберігання.
Сушіння виморожуванням є методикою, звичайно використовуваною для консервації білків; сушіння виморожуванням призначене для видалення води з білкових препаратів, що представляють інтерес. Сушіння виморожуванням або ліофілізація є процесом, у якому матеріал, який треба висушити, спочатку заморожують, а потім лід або заморожений розчинник видаляють шляхом сублімації під вакуумом. Ексципієнти можуть бути включені в композицію перед ліофілізацією для стабілізації білків в процесі ліофілізації талабо для поліпшення стабільності композицій ліофілізованих білків (Ріка! М., Віорпагт. 3(9)26-30 (1990), та АгаКаула єї аІ. Рпатт. Нев. 8(3):285-291 (1991)).
Декілька публікацій розкривають загалом різні способи лікування запальних хвороб кишечнику, та передбачають схеми дозування для введення агентів, призначених для лікування запальної хвороби кишечнику. Наприклад, МО 96/24673 розкриває мукозальні судинні адресини та лікування захворювань, асоційованих з рекрутментом лейкоцитів в шлунково-кишковій тракт в результаті зв'язування лейкоцитів з клітинами, що експресують МАасСАМ. ОБ 2005/0095238 описує способи лікування хвороби, асоційованої з інфільтрацією лейкоцитів в мукозальну тканину, та введення людині ефективної кількості людського або гуманізованого імуноглобуліну або антигензв'язуючого фрагмента, який виявляє специфічність зв'язування з інтегрином а4р7. 05 2005/0095238 додатково описує різні дози (наприклад, 0,15, приблизно 0,5, приблизно 1,0, приблизно 1,5 або приблизно 2,0 мг імуноглобуліну або фрагмента на кг ваги тіла) та різні інтервали між дозами (7, 14, 21, 28 або 30 днів). Однак, вищевказані патенти та публікації не розкривають конкретні композиції анти-с487 антитіла або конкретні дози та режими дозування, які описані та заявляються в даному документі. Важливо відзначити, що вищевказані патенти не розкривають композиції, дози та режими дозування, які забезпечують способи лікування (підтверджені даними клінічних випробувань), які описані та заявляються в даному документі.
Композиції антитіл за даним винаходом можуть бути корисні для інгібування зв'язування бо лейкоцитів з клітинами, що експресують МАСАМ, і тим самим сприяти лікуванню запальної хвороби кишечнику у пацієнтів. Відповідно, існує нагальна потреба у визначенні придатних дозувань та режимів дозування таких сполук, та в розробці композицій, краще, композицій для внутрішньовенного введення, які дозволяють забезпечити стабільні, терапевтично ефективні рівні у крові композицій антитіл протягом тривалого періоду часу, в стабільній та зручній формі.
Винахід стосується ідентифікації невідновного цукру та принаймні однієї амінокислоти як придатних ексципієнтів для складання композицій анти-с4рфр7 антитіл, нестабільність яких робить їх сприйнятливими до деамідування, окиснення, ізомеризації та/або агрегування. Композиція поліпшує стабільність, зменшує утворення агрегатів та уповільнює деградацію антитіла, що входить до її складу.
Таким чином, в першому аспекті, винахід стосується стабільної композиції, що містить суміш невідновного цукру, анти-44087 антитіла та принаймні однієї вільної амінокислоти, причому молярне співвідношення невідновного цукру до анти-с4р7 антитіла (моль:моль) має значення більше 600:1. Композиція може бути рідкою композицією або сухою композицією (наприклад, ліофілізованою). Композиція може також містити буферний агент. В деяких варіантах виконання, невідновний цукор є манітом, сорбітом, сахарозою, трегалозою або будь-якою їх комбінацією.
В деяких варіантах виконання, вільна амінокислота композиції є гістидином, аланіном, аргініном, гліцином, глутаміновою кислотою або будь-якою їх комбінацією. Композиція може містити від приблизно 50 мМ до приблизно 175 мМ вільної амінокислоти. Композиція може містити від приблизно 100 мМ до приблизно 175 мМ вільної амінокислоти. Молярне співвідношення вільної амінокислоти до антитіла може складати принаймні 250:1.
Композиція може також містити поверхнево-активну речовину. Поверхнево-активна речовина може бути полісорбатом 20, полісорбатом 80, полоксамером або будь-якою їх комбінацією.
В деяких аспектах, композиція може мінімізувати імуногенність анти-44р7 антитіла.
Композиція, наприклад, в висушеному стані, може бути стабільною протягом принаймні трьох місяців при 40 "С, 75 95 відносної вологості (КН).
В іншому аспекті, композиція є ліофілізованою та містить від принаймні приблизно 5 95 до приблизно 10 95 анти-44ф87 антитіла перед ліофілізацією. Композиція може містити принаймні
Зо приблизно 6 95 анти-44ф7 антитіла перед ліофілізацією. Композиція може бути відновлена з ліофілізованої композиції (наприклад, відновлена до стабільної рідкої композиції).
В іншому аспекті, винахід стосується стабільної композиції, що містить суміш невідновного цукру, анти-а487 антитіла та принаймні однієї вільної амінокислоти, причому молярне співвідношення невідновного цукру до анти-4487 антитіла (моль:моль) має значення більше 600:1, а співвідношення вільної амінокислоти до анти-44ф87 антитіла (моль:моль) має значення більше 25071.
В іншому аспекті, винахід стосується стабільної рідкої композиції, що містить в водному розчині невідновний цукор, анти-440р7 антитіло та принаймні одну вільну амінокислоту, де молярне співвідношення невідновного цукру до анти-с4р7 антитіла (моль:моль) має значення більше 600:1. У ще одному аспекті, винахід стосується рідкої композиції, що містить принаймні від приблизно 40 мг/мл до приблизно 80 мг/мл анти-а4р7 антитіла, принаймні приблизно 50-175
ММ однієї чи декількох амінокислот та від принаймні приблизно 6 95 до принаймні приблизно 10 95 (мас./об6.) цукру. Рідка композиція може також містити буферний агент. В деяких варіантах виконання рідка композиція також містить хелатуючий агент, який взаємодіє з металами. В деяких варіантах виконання, рідка композиція також містить антиоксидант.
В іншому аспекті, винахід стосується рідкої композиції, що містить принаймні приблизно 60 мг/мл анти-с4рф87 антитіла, принаймні приблизно 10 95 (мас./06.) невідновного цукру та принаймні приблизно 125 мМ однієї чи декількох вільних амінокислот.
В іншому аспекті, винахід стосується рідкої композиції, що містить принаймні приблизно 60 мг/мл анти-а4ф87 антитіла, принаймні приблизно 10 95 (мас./об.) невідновного цукру та принаймні приблизно 175 мМ однієї чи декількох вільних амінокислот.
У ще одному аспекті, винахід також стосується сухої, наприклад, ліофілізованої композиції, що містить суміш невідновного цукру, анти-44р7 антитіла, гістидину, аргініну та полісорбату 80, де композиція перебуває у твердій формі і молярне співвідношення невідновного цукру до анти- а4р7 антитіла (моль:моль) має значення більше 600:1.
У ще одному аспекті, винахід стосується ліофілізованої композиції, що містить суміш невідновного цукру, анти-44рф87 антитіла, гістидину, аргініну та полісорбату 80. В цьому аспекті, молярне співвідношення невідновного цукру до анти-с4р7 антитіла (моль:моль) має значення більше 600:1. Крім того, молярне співвідношення аргініну до анти-с487 антитіла (моль:моль) в бо композиції має значення більше 250:1.
В іншому аспекті, винахід стосується способу виготовлення композиції, описаної в даному винаході, який включає підтримання температури продукту нижче температури колапсу при первинному висушуванні. Спосіб може також включати стадію відпалу.
В одному аспекті, винахід стосується способу лікування пацієнта, хворого на запальну хворобу кишечнику, де спосіб включає стадію введення пацієнту, хворому на запальну хворобу кишечнику, гуманізованого імуноглобуліну або його антигензв'язуючого фрагмента, який виявляє специфічність зв'язування з людським інтегрином а4р7, де гуманізований імуноглобулін або антигензв'язуючий фрагмент містить антигензв'язуючу область не-людського походження і принаймні частину антитіла людського походження, причому гуманізований імуноглобулін або його антигензв'язуючий фрагмент вводять пацієнту згідно з таким режимом дозування: (а) початкова доза 300 мг гуманізованого імуноглобуліну або його антигензв'язуючого фрагмента шляхом внутрішньовенної інфузії; (Б) з подальшою другою дозою 300 мг гуманізованого імуноглобуліну або його антигензв'язуючого фрагмента шляхом внутрішньовенної інфузії приблизно через два тижні після початкової дози; (с) з подальшою третьою дозою 300 мг гуманізованого імуноглобуліну або його антигензв'язуючого фрагмента шляхом внутрішньовенної інфузії через приблизно шість тижнів після початкової дози; (4) з пПодальшою четвертою та наступними дозами 300 мг гуманізованого імуноглобуліну або його антигензв'язуючого фрагмента шляхом внутрішньовенної інфузії раз на чотири тижні або раз на вісім тижнів після третьої послідовної дози гуманізованого антитіла при необхідності; де режим дозування викликає клінічну відповідь та/або клінічну ремісію запальної хвороби кишечнику у пацієнта; і де додатково гуманізований імуноглобулін або антигензв'язуючий фрагмент виявляє специфічність зв'язування з комплексом «487, причому антигензв'язуюча область містить три гіперваріабельні ділянки (СОКІ, СОК2 та СОКЗ) варіабельної області легкого ланцюга та три гіперваріабельні ділянки (СОКІ, СОК2 та СОМКЗ3) варіабельної області важкого ланцюга амінокислотних послідовностей, вказаних нижче: легкий ланцюг: СОМК1 5ЕО ІЮ МО:9, СОК2 5ЕО
І МО:10, СОКЗ ЗЕО ІО МО:11; важкий ланцюг: СОМ! ЗЕО І МО:12, СОК2 5ЕО ІЮО МО:13,
СОВАЗ 5ЕО ІЮ МО: 14.
В іншому аспекті, винахід стосується режиму дозування для терапевтичного лікування запальної хвороби кишечнику, де режим дозування включає стадію: введення пацієнту, хворому
Зо на запальну хворобу кишечнику, гуманізованого імуноглобуліну або його антигензв'язуючого фрагмента, який виявляє специфічність зв'язування з людським інтегрином а4рфВ7, де гуманізований імуноглобулін або антигензв'язуючий фрагмент містить антигензв'язуючу область не-людського походження та принаймні частину антитіла людського походження, причому гуманізований імуноглобулін або його антигензв'язуючий фрагмент вводять пацієнту згідно з таким режимом дозування: (а) початкова доза 300 мг гуманізованого імуноглобуліну або його антигензв'язуючого фрагмента шляхом внутрішньовенної інфузії; (Б) з подальшою другою дозою 300 мг гуманізованого імуноглобуліну або його антигензв'язуючого фрагмента шляхом внутрішньовенної інфузії через приблизно два тижні після початкової дози; (с) з подальшою третьою дозою 300 мг гуманізованого імуноглобуліну або його антигензв'язуючого фрагмента шляхом внутрішньовенної інфузії через приблизно шість тижнів після початкової дози; (4) з подальшою четвертою та наступними дозами 300 мг гуманізованого імуноглобуліну або його антигензв'язуючого фрагмента шляхом внутрішньовенної інфузії раз на чотири тижні або раз на вісім тижнів після третьої послідовної дози гуманізованого антитіла при необхідності; де режим дозування викликає клінічну відповідь та/або клінічну ремісію запальної хвороби кишечнику у пацієнта; і де додатково гуманізований імуноглобулін або антигензв'язуючий фрагмент виявляє специфічність зв'язування з комплексом «487, причому антигензв'язуюча область містить три гіперваріабельні ділянки (СОКІ, СОК2 та СОКЗ) варіабельної області легкого ланцюга та три гіперваріабельні ділянки (СОКІ, СОК2 та СОМКЗ) варіабельної області важкого ланцюга амінокислотних послідовностей, вказаних нижче: легкий ланцюг: СОМК1 5ЕО ІЮ МО:9, СОК2 5ЕО
І МО:10, СОКЗ ЗЕО ІО МО:11; важкий ланцюг: СОМ! ЗЕО І МО:12, СОК2 5ЕО ІЮО МО:13,
СОВАЗ 5ЕО ІЮ МО: 14.
В деяких аспектах спосіб лікування композицією анти-4487 антитіла, доза або режим дозування можуть мінімізувати імуногенність анти-с4487 антитіла.
Пацієнт може демонструвати відсутність адекватної відповіді, втрату відповіді, або бути інтолерантним до лікування принаймні одним імуномодулятором, антагоністом фактора некрозу пухлини-альфа (ТМЕ-о) або їх комбінаціями.
Запальна хвороба кишечнику може бути хворобою Крона або неспецифічним виразковим колітом. Запальна хвороба кишечнику може бути неспецифічним виразковим колітом від помірного до тяжкого ступеню активності. 60 Режим дозування може приводити до загоєння слизової у пацієнтів, хворих на неспецифічний виразковий коліт від помірного до тяжкого ступеню активності.
Пацієнт може раніше отримувати лікування запальної хвороби кишечнику принаймні одним кортикостероїдом. Режим дозування може приводити до зменшення, припинення або зменшення та припинення застосування кортикостероїду пацієнтом.
В деяких аспектах, гуманізований імуноглобулін або його антигензв'язуючий фрагмент вводять в готовій лікарській формі при концентрації від приблизно 1,0 мг/мл до приблизно 1,4 мг/мл. Гуманізований імуноглобулін або його антигензв'язуючий фрагмент може бути введений у вигляді готової лікарської форми при приблизно 1,2 мг/мл. Гуманізований імуноглобулін або антигензв'язуючий фрагмент може бути введений пацієнту протягом приблизно 30 хвилин.
Гуманізований імуноглобулін або його антигензв'язуючий фрагмент може бути відновлений з ліофілізованої композиції.
Гуманізований імуноглобулін або його антигензв'язуючий фрагмент може бути відновлений з одержанням стабільної рідкої композиції.
В деяких аспектах, режим дозування не змінює співвідношення СО4 до СО8 в спинномозковій рідині пацієнтів, що отримують зазначене лікування.
Пацієнт може бути особою у віці 65 років чи більше та не потребувати жодної корекції режиму дозування.
Стислий опис креслень
Фіг. 1 є зображенням нуклеотидної послідовності (ЗЕО ІЮ МО:1), що кодує важкий ланцюг гуманізованого анти-44387 імуноглобуліну та розшифрованої амінокислотної послідовності важкого ланцюга (ЗЕО ІЮ МО:2). Нуклеотидна послідовність містить сайти клонування (маленькі літери), послідовність Козака (великі літери, нуклеотиди 18-23 5ЕБО ІЮ МО:1) та лідерну послідовність (маленькі літери, нуклеотиди 24-86 5ЕБО ІЮО МО:1) на 5'-кінці важкого ланцюга.
Відкрита рамка зчитування нуклеотидної послідовності включає нуклеотиди 24-1433 5ЕО І
МО-1.
Фіг. 2 є зображенням нуклеотидної послідовності (ЗЕО ІЮО МО:3), що кодує легкий ланцюг гуманізованого імуноглобуліну, називаного в даному документі ведолізумаб, та розшифрованої амінокислотної послідовності (ЗЕО ІЮ МО: 4) легкого ланцюга. Нуклеотидна послідовність містить сайти клонування (маленькі літери), послідовність Козака (великі літери, нуклеотиди 18-
Зо 23 5ЕО ІЮ МО:3) та лідерну послідовність (маленькі літери, нуклеотиди 24-80 5ЕО ІЮО МО:3) на
Б'-кінці важкого ланцюга. Відкрита рамка зчитування нуклеотидної послідовності включає нуклеотиди 24-737 5ЕО ІЮ МО:3.
Фіг. 3 зображує вирівнювання амінокислотних послідовностей (А) зрілого гуманізованого легкого ланцюга (амінокислоти 20-238 ЗЕО ІОЮ МО:4) гуманізованого імуноглобуліну, називаного в даному документі ведолізумаб, та (В) зрілого гуманізованого легкого ланцюга гуманізованого імуноглобуліну, називаного в даному документі ГОР-02 (ЗЕО ІЮ МО:5) (стосовно І ОР-02, див.
УМО 98/06248 та Реадап еї аї., М. Епд. У. Меа. 352:2499-2507 (2005). Реадап еї аїЇ. описують клінічні дослідження І ОР-02, але в їх статті ГОР-02 називається МІ.МО2.) Вирівнювання показує, що амінокислотні послідовності легких ланцюгів ведолізумабу та ГОР-02 відрізняються в положеннях 114 та 115 зрілих легких ланцюгів.
Фіг. 4 зображує вирівнювання амінокислотних послідовностей (А) родової людської константної області каппа-легкого ланцюга (ЗЕО ІЮ МО:6) та (В) родової мишачої константної області каппа-легкого ланцюга (ЗЕО ІЮ МО/:7). Амінокислотні залишки Тнпг та Маї (розташовані в положеннях 114 та 115 зрілого легкого ланцюга ведолізумабу (амінокислоти 133 та 134 5ЕО ІЮ
МО:4)) є присутніми в константній області людського каппа-легкого ланцюга, у той час як амінокислотні залишки Аїа та А5р (розташовані в положеннях 114 та 115 зрілого легкого ланцюга ГОР-02 (5ЕО ІЮО МО:5)) є присутніми в константній області мишачого каппа-легкого ланцюга.
Фіг. 5 є картою вектора рі КТтОКЗ80 (також називаного РТОКЗ8МІ МО2-ТМ), який кодує гуманізований важкий ланцюг та гуманізований легкий ланцюг МІМО2 і є придатним для продукування ведолізумабу в клітинах СНО (див. публікацію патентної заявки США Мо 2004/0033561 АТ, яка розкриває рі КТОКЗ8. рі КТОКЗ80 є варіантом рі КТОКЗ8, у якому сайти рестрикції, вказані на карті, фланкують послідовність, що кодує варіабельну область легкого ланцюга).
Фіг. бА зображує прогностичні моделі зміни процентного вмісту мономера, зміни процентного вмісту агрегатів та зміни процентного вмісту головної ізоформи ліофілізованої композиції анти-с487. Моделі основані на статистичному аналізі даних, наведених у Прикладі 1.
Середня лінія показує результати для прогностичних моделей, а зовнішні лінії показують 95 95 довірчі межі для прогностичних моделей. Фіг. 6В зображує альтернативні модели, основані на 60 статистичному аналізі даних для 40 "С з Таблиць 1-3, вхідними параметрами яких є рн,
молярне співвідношення цукор:білок та молярне співвідношення аргінін:білок. Середня лінія показує результати для прогностичних моделей та зовнішні лінії показують 95 95 довірчі межі для прогностичних моделей.
Фіг. 7 зображує амінокислотні послідовності (А) варіабельної області каппа-легкого ланцюга зрілого людського ЗМб607' СІ. антитіла та (В) варіабельної області важкого ланцюга людського 21/28" СІ.
Фіг. 8 є графіком, який показує, що вміст твердих речовин та навантаження впливають на час висушування (числа на лініях вказують час висушування в хвилинах).
Фіг. 9 є графіком, який показує, що ведолізумаб не затримує початок виявлення клінічних симптомів експериментального аутоїмунного енцефаломієліту (ЕАЕ) порівняно з контролем по плацебо. Наталізумаб суттєво (р«е0,05) затримує виявлення клінічних симптомів ЕАЕ порівняно з контролем по плацебо.
Винахід стосується композиції, що містить анти-44ф87 антитіла. Композиції можуть бути сумішами, що містять невідновний цукор, анти-4487 антитіло та одну чи декілька вільних амінокислот, причому молярне співвідношення невідновного цукру до анти-44ф87 антитіла має значення більше 600 моль невідновного цукру! моль анти-а4рф7 антитіла. Композиції можуть перебувати у твердій або рідкій формі.
Визначення
Термін "фармацевтична композиція" стосується препарату, що містить анти-с4р7 антитіло у формі, яка дозволяє ефективно забезпечити біологічну активність антитіла, і яка не містить додаткових компонентів, неприйнятно токсичних для суб'єкта якому буде вводитися композиція. "Стабільною" є композиція, у якій присутнє в ній антитіло в значному ступені зберігає свою фізичну стабільність та/або хімічну стабільність та/або свою біологічну активність при зберіганні. В одному аспекті, композиція в значному ступені зберігає свою фізичну та хімічну стабільність, а також свою біологічну активність при зберіганні. Період зберігання звичайно вибирають на підставі гаданого терміну придатності композиції. Різні аналітичні методики вимірювання стабільності білка відомі фахівцям та розглядаються, наприклад, в Рерііде апа
Ргоївїп Огид Оевіїмегу, 247-301, Міпсепі І се Еа., Магсеї ОеккКег, Іпс., Мем мок, М.У., Рибрв. (1991) та допез, А. Аду. Огид Оеїїмегу Кем. 10: 29-90 (1993). "Деамідоване" моноклональне антитіло є антитілом, у якому один чи декілька аспарагінових або глутамінових залишків були дериватизовані, наприклад, до аспарагінової кислоти або ізоаспарагінової кислоти.
Антитіло, "сприйнятливе до деамідування", є антитілом, яке включає один чи декілька залишків, що демонструють схильність до деамідування.
Антитіло, "сприйнятливе до окиснення", є антитілом, яке включає один чи декілька залишків, що демонструють схильність до окиснення.
Антитіло, "сприйнятливе до агрегування", є антитілом, яке демонструє агрегування з іншою (іншими) молекулами антитіла, особливо, при заморожуванні, нагріванні, висушуванні, відновленні та/або перемішуванні.
Антитіло, "сприйнятливе до фрагментації", є антитілом, яке демонструє розщеплення на два чи більше фрагментів, наприклад, в своїй шарнірній області. "Зниження деамідування, окиснення, агрегування або фрагментації" використовуються для позначення запобігання або зменшення (наприклад, до 80, 60, 50, 40, 30, 20 або 10 95) величини деамідування, агрегування або фрагментації порівняно з моноклональним антитілом, виготовленим при відмінному значенні рН або в іншому буфері. "Агрегат", "агрегат ЗЕС (агрегат, який визначають методом ексклюзивної хроматографії)" або "розчинний агрегат" позначає від більше одного до не більш ніж десяти білків та/або фрагментів антитіл, асоційованих один з одним за допомогою ковалентних або іонних або гідрофобних взаємодій з утворенням крупнішого білкового тіла. "Нерозчинний агрегат" або "частинка" позначає більше десяти білків та/"або фрагментів антитіл, асоційованих один з одним за допомогою ковалентних або іонних або гідрофобних взаємодій з утворенням крупнішого білкового тіла.
В використовуваному тут значенні, "біологічна активность" моноклонального антитіла стосується здатності антитіла зв'язуватися з антигеном та приводити до вимірюваної біологічної відповіді, яка може бути виміряна іп міїго або іп мімо. Така активність може бути антагоністичною або агоністичною.
Молекула клітинної поверхні, "інтегрин «487", або "а4рфр7", є гетеродимером ас ланцюга (20490, ІТОА4) та Др; ланцюга (71587). Кожен ланцюг може формувати гетеродимер з бо альтернативним ланцюгом інтегрину, з утворенням «4Вф81 або сЕВ7. Людські гени а4 та Д7
(СепВапк (Маїйопа! Сепієг ог ВіотесппоЇоду Іптогтаїййоп, Ве йезаа, МО) Кеїзед номери доступу
ММ 000885 та ММ 000889, відповідно) експресуються В та Т-лімфоцитами, зокрема, лімфоцитами пам'яті СО4-. Типово для багатьох інтегринів, «487 може існувати в стані спокою або в активованому стані. Ліганди «487 включають молекулу адгезії судинних клітин (МСАМ), фібронектин та мукозальній адресин (МАаСАМ, наприклад, МАаСАМ-1).
В використовуваному тут значенні, людський імуноглобулін або його антигензв'язуючий фрагмент, який виявляє "специфічність зв'язування з комплексом «а4р87", зв'язується з а«4р87, але не з а481 чи сег 87.
В використовуваному тут значенні, "іщізотонічна" композиція має по суті такий саме осмотичний тиск, як і людська кров. Ізотонічні композиції будуть звичайно мати осмотичний тиск від приблизно 250 до 350 моОсм. Ізотонічність може бути виміряна, наприклад, за тиском пари або за допомогою осмометра заморожувального типу.
В використовуваному тут значенні, "буферний агент" стосується буфера, якій протидіє змінам рН внаслідок впливу кон'югованих компонентів кислота-основа. Буферний агент може бути присутнім в рідкій або твердій композиції за винаходом. Буферний агент встановлює величину рН композиції в інтервалі від приблизно 5,0 до приблизно 7,5, від приблизно 5,5 до приблизно 7,5, від приблизно 6,0 до приблизно 6,5, або величину рН, що дорівнює приблизно 6,3. В одному аспекті, приклади буферних агентів, які будуть регулювати величину рН в диапазоні значень від 5,0 до 7,5, включають ацетат, сукцинат, глюконат, гістидин, цитрат, фосфат, малеат, какодилат, 2-ІМ-морфоліно|єтансульфонову кислоту (МЕ5), біс(2- гідроксіетил)імінотрисігідроксиметил|метан (Вів-Тгів), М-(2-ацетамідо|- 2-імінодіоцтову кислоту (АБА), гліцилгліцин та інші буфери на основі органічних кислот. В іншому аспекті, буферний агент за даним винаходом є гістидином або цитратом. "Гістидиновий буфер" є буфером, що містить іони гістидину. Приклади гістидинових буферів включають розчини гістидину хлориду, гістидину ацетату, гістидину фосфату, гістидину сульфату. Гістидиновий буфер або буфер гістидин- НСІ має рН приблизно від 5,5 до 6,5, приблизно від 6,1 до 6,5, або приблизно рн 6,3. "Сахарид" в даному документі означає сполуку, що має загальну формулу (СНО), та її похідні, включаючи моносахариди, дисахариди, трисахариди, полісахариди, цукроспирти,
Зо відновлюючі цукри, невідновні цукри тощо. В одному аспекті, приклади сахаридів за даним винаходом включають глюкозу, сахарозу, трегалозу, лактозу, фруктозу, мальтозу, декстран, еритрит, гліцерин, арабіт, силіт, сорбіт, маніт, мелібіозу, меліцитозу, рафінозу, манотриозу, стахіозу, мальтозу, лактулозу, мальтулозу, глюцит, мальтит, лактит, ізомальтулозу тощо.
Сахарид може бути ліопротектантом. В іншому аспекті, сахарид в даному документі означає невідновний дисахарид, такий як сахароза. "Поверхнево-активна речовина" в даному документі стосується агента, який знижує поверхневий натяг рідини. Поверхнево-активна речовина може бути неіонною поверхнево- активною речовиною. В одному аспекті, приклади поверхнево-активних речовин в даному документі включають полісорбат (поліоксіетиленсорбітанмонолаурат, наприклад, полісорбат 20 та полісорбат 80); ТЕІТОМ (т-октилфеноксиполіетоксіетанол, неіонний детергент, Опіоп Сагбріде, дочірня компанія Оом/ Спетіса! Со., Міадіапа МІ); додецилсульфат натрію (ДСН); лаурилсульфат натрію; натрію октилглікозид; лаурил-, міристил-, лінолеїл- або стеарилсульфобетаїн; лаурила, міристил-, лінолеїл- або стеарилсаркозин; лінолеїл-, міристил- або цетилбетаїн; лауроамідопропіл-, кокамідопропіл-, ліноламідопропіл-, міристамідопропіл-, пальмамідопропіл- або ізостеарамідопропілбетаїн (наприклад, лауроамідопропіл); міристамідопропіл-, пальмамідопропіл- або ізостеарамідопропілдиметиламін; натрію метилкокоїл- або динатрію метилолеїлтаурат; сорбітанмонопальмітат; та серія продуктів МОМАОШАТ (Мопа Іпадивігіє5, Іпс.,
Раїегзоп, М.9.); поліетилгліколь (ПЕГ, РЕС), поліпропипенгліколь (ППГ, РРО) та співполімери полоксіетилен- та полоксипропіленгліколю (наприклад, плюронік (Ріигопіс5)/полоксамер (Роїохатег), РЕб8 та т. ін); і т. іно В іншому аспекті, поверхнево-активна речовина є полісорбатом 80.
Термін "антитіло" в даному документі використовується в найширшому розумінні і, більш конкретно, охоплює повнорозмірні моноклональні антитіла, імуноглобуліни, поліклональні антитіла, мультиспецифічні антитіла (наприклад, біспецифічні антитіла), утворені з принаймні двох повнорозмірних антитіл, наприклад, кожне до відмінного антигену або епітопу, та індивідуальні антигензв'язуючі фрагменти, включаючи ЯАб»5, зсЕм, Раб, Е(аб)», Бар", включаючи людські, гуманізовані та антитіла від видів, що не є людиною, і рекомбінантні антигензв'язуючі форми, такі как монотіла та діатіла.
Молярні кількості та співвідношення анти-й4р7 антитіла до інших ексципієнтів, описаних в 60 даному документі, обчислюють на підставі припущення про приблизну молекулярну вагу антитіла приблизно 150000 дальтон. Фактична молекулярна вага антитіла може відрізнятися від 150000 дальтон, в залежності від амінокислотного складу або посттрансляційної модифікації, наприклад, в залежності від клітинної лінії, використовуваної для експресії антитіла. Фактична молекулярна вага антитіла може перебувати в межах ж5 95 від 150000 дальтон.
Термін "людське антитіло" включає антитіло, що містить послідовність, виділену з послідовності людського зародкового імуноглобуліну, таке как антитіло, одержане від трансгенних мишей, що містять гени людського імуноглобуліну (наприклад, генно-інженерних мишей ХЕМОМОИЗЕ (Ардепіх, Егетопі, СА), НОМАВ-МОЗЕФ, трансхромосомних мишей
КІКІМ ТС МООБЕ"М, КММООЗЕФ (МЕБАРЕХ, Ргіпсефоп, МУ)), їх людських бібліотек фагового дисплея, клітин людської мієломи або людських В-клітин.
Термін "моноклональне антитіло", у використовуваному тут значенні, стосується антитіла, одержаного з популяції в значному ступені гомогенних антитіл, тобто, індивідуальні антитіла, що складають популяцію, є ідентичними та/або зв'язуються з одним й тим самим епітопом, за винятком можливих варіантів, які можуть виникати при продукуванні моноклональних антитіл, причому такі варіанти звичайно є присутніми в незначних кількостях. На відміну від препаратів поліклональних антитіл, які типово включають різні антитіла, спрямовані проти різних детермінантів (епітопів), де кожне моноклональне антитіло спрямоване проти окремого детермінанта антигену. Визначення "моноклональний" вказує на характер антитіла як одержаного від в значному ступені гомогенної популяції антитіл та не повинно тлумачитися як таке, що потребує продукування антитіла яким-небудь конкретним способом. Наприклад, моноклональні антитіла для використання згідно з цим винаходом можуть бути одержані гібридомним способом, уперше описаним КопПіег еї аї!., Маїиге, 256:495 (1975), або можуть бути одержані методами рекомбінантних ДНК (див., наприклад, патент США Мо 4816567). "Моноклональні антитіла" також можуть бути виділені з бібліотеки фагових антитіл з використанням методик, описаних, наприклад, Сіаскхоп еї аї., Майшге, 352:624-628 (1991) та
Магкз еї аї., у. Мої. Віої., 222:581-597 (1991).
Моноклональні антитіла за даним винаходом, зокрема, включають "химерні" антитіла, в яких частина важкого та/або легкого ланцюга ідентична з або гомологічна відповідним послідовностям антитіл, які одержані від конкретного виду або належать до конкретного класу
Зо чи підкласу антитіл, в той час як решта ланцюга (ланцюгів) ідентична з або гомологічна відповідній послідовності антитіл, яка одержана від іншого виду або належить до іншого класу чи підкласу антитіл, а також фрагменти таких антитіл, за умови, що вони виявляють бажану біологічну активність (патент США Мо 4816567; та Могїтізоп еї аїЇ., Ргос. Май). Асай. 5сі. О5А, 81:6851-6855 (1984)). Химерні антитіла за даним винаходом, що представляють інтерес, включають "приматизовані" антитіла, які містять варіабельний домен антигензв'язуючих послідовностей, одержаний від примата, який не є людиною (наприклад, мартишки, людиноподібні мавпи і т.д.), та послідовності людської константної області. "Антигензв'язуючі фрагменти" гуманізованого імуноглобуліну, виготовлені в композиції за винаходом, містять принаймні варіабельні області важкого та/або легкого ланцюгів анти-а4р7 антитіла. Наприклад, антигензв'язуючий фрагмент ведолізумабу містить амінокислотні залишки 20-131 послідовності гуманізованого легкого ланцюга 5БО І МО:4. Приклади таких антигензв'язуючих фрагментів включають фрагменти Раб, фрагменти Раб", 5сЕм та фрагменти
Кабв)г гуманізованого імуноглобуліну, відомі фахівцям. Антигензв'язуючі фрагменти гуманізованого імуноглобуліну за винаходом можуть бути одержані шляхом ферментативного розщеплення або рекомбінантними методами. Наприклад, гідроліз папаїном або пепсином може бути використаний для одержання фрагментів Бар або К(ар)»г, відповідно. Антитіла можуть також бути одержані в різних вкорочених формах з використанням генів антитіла, до яких були введені один чи декілька термінуючих кодонів лівіше природного сайта термінації.
Наприклад, рекомбінантній конструкт, коюддуючий важкий ланцюг фрагмента Е(аб)», може бути сконструйований таким чином, щоб він включав ДНК-послідовності, кодуючі СНІ домен та шарнірну область важкого ланцюга. В одному аспекті, антигензв'язуючі фрагменти інгібують зв'язування інтегрину 6487 з одним чи декількома з його лігандів (наприклад, мукозальним адресином МАСАМ (наприклад, МАаСАМ-1), фібронектином).
Гідроліз антитіл папаїном дає два ідентичних антигензв'язуючих фрагменти, називаних фрагментами "Рар", кожен з яких має один антигензв'язуючий сайт та залишковий фрагмент "Ес", назва якого відображає його здатність легко кристалізуватися. Обробка пепсином дає фрагмент (аб), який містить два антигензв'язуючих сайта та зберігає здатність до перехресного зв'язування з антигеном. "Ру" є фрагментом антитіла, що складається з димеру одного варіабельного домену важкого бо ланцюга та одного варіабельного домену легкого ланцюга з нековалентною асоціацією.
Фрагмент Рар також містить константний домен легкого ланцюга та перший константний домен (СНІ) важкого ланцюга. Фрагменти ЕРар' відрізняються від фрагментів баб додаванням декількох залишків на карбокси-кінці СНІ1І-домену важкого ланцюга, включаючи один чи декілька цистеїнів з шарнірної області антитіла. Гар'-ЄЄН в даному документі позначає Рар', у якому цистеїновий залишок (залишки) константних доменів несе принаймні одну вільну тіольну групу.
Каб')»-фрагменти антитіл спочатку одержували у вигляді пар Рар'-ррагментів з шарнірними цистеїнами між ними. Також відомі інші хімічні зв'язки фрагментів антитіл. "Одноланцюгові Ем" або "зсЕУ" фрагменти антитіл містять МН та Мі. домени антитіл, у яких такі домени є присутніми в окремому поліпептидному ланцюгу. В одному аспекті, поліпептид Ем додатково містить поліпептидний лінкер між доменами МН та МІ.,, якій забезпечує можливість утворення бажаної для зв'язування антигену структури 5сЕм. Огляд 5сЕм наведений Рінскійип в
ТНне Ріаптасоіоду ої Мопосіопа! Апіібодієв, мої. 113, Возепригу апа Моотге єдвз., Зргіпдег-Мепад,
Мем мок, рр. 269-315 (1994).
Термін "діатіла" стосується малих Фрагментів антитіл з двома антигензв'язуючими сайтами, що містять варіабельній важкий домен (Мн), з'єднаний з варіабельним легким доменом (Мі) в тому самому поліпептидному ланцюзі (Мн-Мі). Завдяки використанню лінкера, занадто короткого для того, щоб забезпечити можливість спарювання двох доменів одного ланцюга, домени вимушені спарюватися з комплементарними доменами іншого ланцюга та утворювати два антигензв'язуючих сайти. Діатіла описані більш детально, наприклад, в ЕР 404097; МО 93/11161; та НоїІпдег еї а!., Ргос. Маї!. Асай. 5сі. ОБА, 90:6444-6448 (1993). "Повнорозмірне антитіло" є антитілом, яке містить антигензв'язуючу варіабельну область, а також константний домен легкого ланцюга (Сі) та константні домени важкого ланцюга, Сні, Снг та Снз. Константні домени можуть бути константними доменами нативної послідовності (наприклад, константними доменами нативної послідовності людини) або варіантами їх амінокислотної послідовності. В одному аспекті, повнорозмірне антитіло має одну чи декілька ефекторних функцій. "Варіант амінокислотної послідовності" антитіла за даним винаходом означає антитіло з амінокислотною послідовністю, яка відрізняється від основного типу антитіл. Звичайно, варіанти амінокислотних послідовностей будуть мати принаймні приблизно 70 95, принаймні приблизно
Зо 80 95, принаймні приблизно 85 95, принаймні приблизно 90 95 або принаймні приблизно 95 95 гомології з основним типом антитіл. Варіанти амінокислотних послідовностей мають заміщення, делеції талабо адиції у певних положеннях в або рядом з амінокислотною послідовністю основного типу антитіл, але зберігають антигензв'язуючу активність. Варіанти в послідовностях константних областей антитіла будуть мати менший ефект на антигензв'язуючу активність, ніж варіанти у варіабельних областях. У варіабельних областях, варіанти амінокислотних послідовностей будуть принаймні на приблизно 90 95 гомологічними, принаймні на приблизно 95 95 гомологічними, принаймні на приблизно 97 95 гомологічними, принаймні на приблизно 98 95 гомологічними або принаймні на приблизно 99 95 гомологічними основному типу антитіл. "Гомологія" визначається как процентний вміст у варіанті амінокислотної послідовності ідентичних залишків після вирівнювання послідовності та введення пропусків, при необхідності, для досягнення максимального процента гомології. Способи та компьютерні програми для вирівнювання добре відомі фахівцям. "Терапевтичне моноклональне антитіло" є антитілом, використовуваним для терапії людини.
Терапевтичні моноклональні антитіла, розкриті в даному документі, включають анти-а4рф87 антитіла. "Варіант глікозилування" антитіла за даним винаходом означає антитіло з приєднаними до нього одним чи декількома вуглеводними фрагментами, які відрізняються від одного чи декількох вуглеводних Фрагментів, приєднаних до основного типу антитіл. Приклади варіантів глікозилування за даним винаходом включають антитіло з (31 або 02 олігосахаридною структурою замість 50 олігосахаридної структури, приєднаної до його Ес-області, антитіло з одним чи двома вуглеводними фрагментами, приєднаними до одного або двох його легких ланцюгів, антитіло, яке що має вуглеводів, приєднаних до одного або двох важких ланцюгів антитіла, і т.Ін., та комбінації варіантів глікозилування. "Ефекторні функції" антитіла стосуються тих біологічних активностей, які приписуються Ес- області (Рсо-області нативної послідовності або Ес-області варіанта амінокислотної послідовності) антитіла. Приклади ефекторних функцій антитіла включають зв'язування С14; комплемент-залежну цитотоксичність; зв'язування Ес-рецептора; антитіло-залежну клітинно- опосередковану цитотоксичність (АЮСС); фагоцитоз; знижувальну регуляцію рецепторів клітинної поверхні (наприклад, В-клітинного рецептора; ВСЕ) тощо. 60 В залежності від амінокислотної послідовності константного домену своїх важких ланцюгів,
повнорозмірні антитіла можуть бути віднесені до різних "класів". Існує п'ять основних класів повнорозмірних антитіл: ІдА, ДО, ЧЕ, дос та І9М, і деякі з них можуть бути додатково розділені на "підкласи" (ізотипи), наприклад, Ідс1, Ідс2, ІдсЗ, Ід54, ІДА та ІдА2. Константні домени важкого ланцюга, що відповідають різним класам антитіл, називаються а, б, є, у та НМ, відповідно.
Структури субодиниць та тривимірні конфігурації різних класів імуноглобулінів добре відомі. "Легкі ланцюги" антитіл будь-якого виду хребетних можуть бути віднесені до одного з двох чітко відмінних типів, називаних каппа (к) та лямбда (АХ), на підставі амінокислотних послідовностей їх константних доменів. "Антитіло-залежна клітинно-опосередкована цитотоксичність" та "АОСС" стосуються клітинно-опосередкованої реакції, у якій неспецифічні цитотоксичні клітини, що експресують Ес- рецептори (РСК5) (наприклад, природні клітини-вбивці (МК), нейтрофіли та макрофаги) розпізнають зв'язане антитіло на клітині-мішені і потім викликають лізис клітини-мішені.
Первинні клітини, що медіюють АЮСС, МК- клітини, експресують тільки ЕСуУКІ, в той час як моноцити експресують ЕсукКіІ, ЕсСуКкіІ! та ЕсуКкП. Експресія СК на гематопоетичних клітинах підсумована в Таблиці З на сторінці 464 Камеїсії апа Кіпеї, Аппи. Веу. Іттипої 9:457-92 (1991).
Для оцінки АОСС активності молекули, що представляє інтерес, може бути проведений іп міго аналіз АОСС, такий як описаний в патентах США МоМо 5500362 або 5821337. Ефекторні клітини, придатні для такого аналізу, включають мононуклеарні клітини периферичної крові (РВМС) та природні клітини-вбивці (МК). Альтернативно або додатково, АОСС активність молекули, що представляє інтерес, може бути оцінена іп мімо, наприклад, на тваринній моделі, такій як розкрита у Сіупез еї аі. РМАБ (О5А) 95:652-656 (1998).
Терміни "Рс-рецептор" або "ГСК" використовуються для опису рецептора, якій зв'язується з
Ес-областю антитіла. В одному аспекті, ЕСЕ. є послідовністю нативного людського ЕсСК. В іншому аспекті, ЕСК є рецептором, який зв'язує антитіло (до (гамма-рецептор) та включає рецептори підкласів ЕсукКІ, ЕсукІ! та ЕсукІЇ, включаючи алельні варіанти та альтернативно сплайсовані форми таких рецепторів. Рецептори ЕсСукКІ! включають ЕСуУКПА ("активуючий рецептор") та
ЕсуМІІВ (С інгібуючий рецептор"), які мають східні амінокислотні послідовності, що відрізняються переважно в їх цитоплазматичних доменах. Активуючий рецептор ЕсукПА містить імунорецепторний тирозин-активований мотив (ТАМ) в своєму цитоплазматичному домені.
Зо Інгібуючий рецептор ЕсуКІІВ містить імунорецепторний тирозиновий інгібуючий мотив (ІТІМ) в своєму цитоплазматичному домені (див. огляд в М.Оаегоп, Аппи. Кем. Іттипої. 15:203-234 (1997)). Огляд ЕсК5 наведений Камеїсії апа Кіпеї, Аппи. Кем. Іттипої 9:457-92 (1991); Сареї! єї а!., Іттипотейїнос35 4:25-34 (1994); та де Нааз еї аї., У. І аб. Сіїп. Мей. 126:33-41 (1995). Інші ГСК, включаючи ті, що будуть ідентифіковані в майбутньому, охоплені в даному документі терміном "Рок". Термін також включає неонатальний рецептор, ЕсКп, який відповідає за перенесення материнських до плоду (сиуег еї аї., У. Іттипої. 117:587 (1976) та Кіт еї аї., У. Іттипої. 24:249 (1994)).
Термін "гіперваріабельна область" при використанні в даному документі стосується амінокислотних залишків антитіла, відповідальних за зв'язування антигену. Гіперваріабельна область звичайно містить амінокислотні залишки з "ділянки, що визначає комплементарність" або "СОК" (наприклад, залишки 24-34 (11), 50-56 (12) та 89-97 (13) в варіабельному домені легкого ланцюга та 31-35 (НІ), 50-65 (Н2) та 95-102 (НЗ) в варіабельному домені важкого ланцюга; Кабаї еї аїЇ., Зедиепсе5 ої Ргоїеіп5 ої Іттипоїодіса! Іпіегеб5і, Бій Еа. Рибіїс Неайн
Зегмісе, Майопаї Іпбзійшев ої Неакп, Веїйезаа, Ма. (1991)) та/або залишки з "гіперваріабельної петлі" (наприклад, залишки 26-32 (11), 50-52 (12) та 91-96 (І 3) в варіабельному домені легкого ланцюга та 26-32 (НІ), 53-55 (Н2) та 96-101 (НЗ3) в варіабельному домені важкого ланцюга;
СпоїШтіа апа Гевк .). Мої. Віої. 196:901-917 (1987)). Залишки "каркасної ділянки" або "БЕ" є залишками варіабельного домену крім залишків гіперваріабельної області, як вона визначена в даному документі. Гіперваріабельна область або її СОК можуть бути перенесені з одного ланцюга антитіла в інший або в інший білок для надання специфічності зв'язування антигену одержаного (комплексного) антитіла або зв'язуючого білка. "Гуманізовані" форми нелюдських (наприклад, тих, що належать гризунам) антитіл є химерними антитілами, які містять мінімальну послідовність, виділену з не-людського імуноглобуліну. Здебільшого, гуманізовані антитіла є людськими імуноглобулінами (антитіло- реципієнт), у яких залишки з гіперваріабельної області реципієнта замінені на залишки з гіперваріабельної області виду, що не є людиною (антитіло-донор), такого як миша, щур, кроль або примат, що не є людиною, який має бажану специфічність, афінність та здатність. В деяких випадках, залишки каркасної ділянки (ЕК) людського імуноглобуліну заміняють на відповідні не- людські залишки. Крім того, гуманізовані антитіла можуть містити залишки, відсутні в антитілі- 60 реципієнті або в антитілі-донорі. Такі модифікації здійснюють для додаткового поліпшення характеристик антитіла. Загалом, гуманізоване антитіло буде містити по суті всі з принаймні одного, типово, двох варіабельних доменів, у яких всі або по суті всі гіперваріабельні петлі відповідають нелюдському імуноглобуліну та всі або по суті всі ЕЕ належать послідовностям людського імуноглобуліну. Гуманізоване антитіло, необов'язково, буде також містити принаймні частину константної області імуноглобуліну (Ес), типово, людського імуноглобуліну. Додаткові деталі наведені в допез еї аї!., Маїшге 321:522-525 (1986); Віесптапп еї аї., Машгте 332:323-329 (1988); та Ргевіа, Сшит. Ор. Бігисі.
Віо!. 2:593-596 (1992).
Антитіло, "піддане афінному визріванню", є антитілом з одним чи декількома змінами в одній чи декількох його гіперваріабельних областях, які приводять до поліпшення афінності антитіла до антигену, порівняно з батьківським антитілом, що не має такої зміни (змін). В одному аспекті, піддані афінному визріванню антитіла будуть мати наномолярні або навіть пікомолярні афінності до антигену-мішені. Піддані афінному визріванню антитіла одержують за допомогою процедур, відомих фахівцям. Магк5 еї аї. Віо/Тесппоїоду 10:779-783 (1992) описує афінне визрівання шляхом перемішування доменів МН та МІ. Випадковий мутагенез СОК та/або каркасних залишків описаний: Ваграз еї аї. Ргос Маї. Асай. Зсі, О5А 91:3809-3813 (1994); Зснієег еї ам. Сепе 169:147-155 (1995); Меїюп еї аї. у). Іттипої. 155:1994-2004 (1995); даскзоп еї аї.,».
Іттипої. 154(7):3310-9 (1995); та НамКіпз еї аї., У. Мої. Віої. 226:889-896 (1992). "Ізольоване" антитіло є антитілом, яке було ідентифіковане та відокремлене та/або виділене з компонента його природного оточення. В певних варіантах виконання, антитіло буде очищене (1) до більше 95 95 мас. білка, при визначенні методом Лоури, альтернативно, більше 99 95 мас., (2) до ступеня, достатнього для одержання принаймні 15 залишків М-кінцевої або внутрішньої амінокислотної послідовності за допомогою секвенатора з обертовим стаканом, або (3) до гомогенності при визначенні методом ДСН-ПААГ в відновлюючих або невідновних умовах з використанням фарбування кумасі синім або сріблом. Ізольоване антитіло включає антитіло іп 5йи в рекомбінантних клітинах, оскільки принаймні один компонент природного оточення антитіла не буде присутнім. Звичайно, однак, ізольоване антитіло одержують за допомогою принаймні однієї стадії очищення. "Лікування" стосується як терапевтичного, так і профілактичного лікування або запобіжних заходів. Особи, що потребують лікування, включають тих, хто вже хворіє, а також тих, кому потрібно запобігти хворобі або її рецидиву. Таким чином, пацієнт, що підлягає лікуванню за даним винаходом, може мати встановлений діагноз хвороби або може мати схильність чи бути сприйнятливим до хвороби. Терміни "пацієнт" та "суб'єкт" в даному винаході використовуються взаємозамінно.
Антитіло, використовуване для приготування композиції, є по суті чистим і, бажано, в значному ступені гомогенним (тобто таким, що не містить білкових забруднень і т. ін.). "По суті чисте" антитіло означає композицію, що містить принаймні приблизно 90 95 мас. антитіла, в перерахунку на загальну вагу білка в композиції, принаймні приблизно 95 95 або 97 95 мас. "В значному ступені гомогенне" антитіло означає композицію, що містить білок, у якій принаймні приблизно 9995 мас. білка є специфічним антитілом, наприклад, анти-а487 антитілом, в перерахунку на загальну вагу білка. "Клінічна ремісія" в використовуваному тут значенні по відношенню до суб'єктів з неспецифічним виразковим колітом стосується оцінки за повною шкалою Мейо, рівної 2 або менше балам, та відсутності оцінок за індивідуальними підшкалами більше 1 бала. "Клінічна ремісія" хвороби Крона стосується оцінки за шкалою СОАЇ, рівній 150 балам чи менше. "Клінічна відповідь", в використовуваному тут значенні, по відношенню до суб'єктів з неспецифічним виразковим колітом, стосується зниження оцінки за повною шкалою Мейо на З або більше бали та на 30 95 від базової лінії (або за частковою шкалою Мейо на 2 або більше бали та на 2595 або більше від базової лінії якщо оцінка за повною шкалою Мейо не проводилася при відвідуванні лікаря) із супровідним зниженням за підшкалою ректальної кровотечі на 1 чи більше балів або за абсолютною шкалою ректальної кровотечі на 1 чи менше балів. "Клінічна відповідь" в використовуваному тут значенні по відношенню до суб'єктів з хворобою Крона стосується зниження на 70 або більше балів оцінки за шкалою СОБАЇ від базової лінії (тиждень 0). "Загоєння слизової" в використовуваному тут значенні по відношенню до суб'єктів з неспецифічним виразковим колітом стосується оцінки за ендоскопічною підшкалою 1, рівної балу чи менше.
В використовуваному тут значенні, "терапевтична невдача" стосується погіршення хвороби, необхідності в застосуванні препаратів невідкладної терапії або хірургічного втручання для бо лікування неспецифічного виразкового коліту або хвороби Крона. Препарати невідкладної терапії є будь-яким новим лікарським препаратом або будь-яким збільшенням дози препарату базової лінії, необхідними для лікування нових або некупованих симптомів неспецифічного виразкового коліту або хвороби Крона (за винятком протидіарейних засобів для боротьби з хронічною діареєю).
Композиції
Як описано в даному винаході, було знайдено, що анти-44рф87 антитіла є високостабільними в сухій, наприклад, ліофілізованій, композиції з надлишком (в перерахунку на молярну кількість) невідновного цукру. Зокрема, в даному винаході було показано, що ліофілізовані композиції, у яких співвідношення невідновного цукру до анти-й4ф87 антитіла (моль:моль) має значення більше 600:1, є стабільними протягом принаймні 2 років.
Даний винахід передбачає, в першому аспекті, стабільну композицію анти-44р7 антитіла. В одному аспекті, композиція містить буфер, принаймні один стабілізатор та анти-44р7 антитіло.
В одному аспекті, суха композиція містить один чи декілька невідновних цукрів та анти-с487 антитіло, де співвідношення невідновного цукру до анти-й487 антитіла (моль:моль) має значення більше 600:1. Композиція також містить одну чи декілька вільних амінокислот. Одна чи декілька амінокислот можуть також виступати в ролі буфера. В одному аспекті, одна чи декілька амінокислот можуть діяти як стабілізатор. Композиція може необов'язково додатково містити принаймні одну поверхнево-активну речовину. В одному варіанті виконання, композиція є сухою, наприклад, ліофілізованою. Антитіло в композиції може бути повнорозмірним антитілом або його антигензв'язуючим фрагментом, таким як фрагмент Раб, Ем, 5сЕм, Рабр' або Е(абр)».
Композиція може містити будь-які бажані невідновні цукри. В одному аспекті, невідновні цукри, що можуть бути використані в композиції, включають, наприклад, маніт, сорбіт, сахарозу, трегалозу, рафінозу, стахіозу, меліцитозу, декстран, мальтит, лактит, ізомальтулозу, палатиніт та їх комбінації. В іншому аспекті, невідновними цукрами є сахароза, трегалоза, маніт та сорбіт.
Абсолютна кількість невідновного цукру в композиції не є критичною, але співвідношення невідновного цукру до анти-а4ф87 антитіла (моль:моль) має значення більше 400:1. В іншому аспекті, співвідношення невідновного цукру до анти-44ф87 антитіла (моль:моль) має значення принаймні приблизно 600:1; принаймні приблизно 625:1; принаймні приблизно 650:1; принаймні приблизно 675:1, принаймні приблизно 700:1; принаймні приблизно 75071, принаймні приблизно
Зо 800:1, принаймні приблизно 1000:1, принаймні приблизно 1200:1, принаймні приблизно 1400:1, принаймні приблизно 1500:1, принаймні приблизно 1600:1, принаймні приблизно 1700:1, принаймні приблизно 1800:1, принаймні приблизно 1900:1 або принаймні приблизно 2000:1. Загалом є бажаним, щоб невідновний цукор був присутнім в кількості, яка зменшує утворення розчинних агрегатів в рідкій композиції, таке як утворення агрегатів, що відбувається при заморожуванні та відтаюванні та/або висушуванні та відновленні. Відношення невідновного цукру до анти-а4р7 антитіла (мольг:моль) вище приблизно 730:1 може викликати невелике зниження утворення розчинних агрегатів в ліофілізованому стані. Вагове відношення цукор:білок може мати значення більше 1,5:1 (мас./мас.). В іншому аспекті, концентрації невідновного цукру для рідких (наприклад, до висушування або після відновлення) композицій перебувають в діапазоні значень від приблизно 10 мМ до приблизно 1 М, наприклад, від приблизно 60 мМ до приблизно 600 мМ, приблизно 100 мМ до приблизно 450 мМ, приблизно 200 мМ до приблизно 350 мМ, приблизно 250 мМ до приблизно 325 мМ, до приблизно 275 мМ до приблизно 300 мМ. В іншому аспекті, кількість невідновного цукру в сухій (наприклад, ліофілізованій) композиції має значення в діапазоні від приблизно 40 95 до приблизно 70 95 (мас./мас. сухої композиції). В іншому аспекті, кількість невідновного цукру в сухій (наприклад, ліофілізованій) композиції перебувають в діапазоні значень від приблизно 40 95 до приблизно 60 95, від приблизно 45 95 до приблизно 55 95, або приблизно 51 95 (мас./мас.). В інших аспектах, кількість невідновного цукру в сухій (наприклад, ліофілізованій) композиції становить більше приблизно 51 95 (мас./мас. сухої композиції), коли кількість білка становить приблизно 31 95 (мас./мас. сухої композиції), або масове відношення невідновного цукру до білка в сухій композиції має значення більше приблизно 1,6:1. У ще одному аспекті, невідновним цукором для використання в композиції є сахароза.
Композиція може містити будь-яку бажану вільну амінокислоту, яка може перебувати у 1- формі, О-формі, або будь-яку бажану суміш таких форм. В одному аспекті, вільні амінокислоти, які можуть бути включені до композиції, включають, наприклад, гістидин, аланін, аргінін, гліцин, глутамінову кислоту, серин, лізин, триптофан, валін, цистеїн та їх комбінації. Деякі амінокислоти можуть стабілізувати білки від деградації в процесі виробництва, при висушуванні, ліофілізації та/або зберіганні наприклад, завдяки утворенню водневих зв'язків, сольових містків, 60 антиоксидантним властивостям або гідрофобним взаємодіям, або шляхом видалення з білкової поверхні. Амінокислоти можуть діяти як модифікатори тонічності або можуть викликати зниження в'язкості композиції. В іншому аспекті, вільні амінокислоти, такі як гістидин та аргінін, можуть діяти як кріопротектанти і ліопротектанти та не кристалізуються при ліофілізації як компоненти композиції. Вільні амінокислоти, такі як глутамінова кислота та гістидин, самі або в комбінації, можуть діяти як буферні агенти у водному розчині в діапазоні значень рН від 5 до 7,5. У ще одному аспекті, композиція містить гістидин або гістидин та аргінін. У ще одному аспекті, концентрація вільної амінокислоти для рідких композицій перебуває в діапазоні значень від приблизно 10 мМ до приблизно 0,5 М, наприклад, від приблизно 15 мМ до приблизно 300
ММ, приблизно 20 мМ до приблизно 200 мм або приблизно 25 мМ до приблизно 150 мМ, від приблизно 50 мМ або приблизно 125 мМ. У ще одному аспекті, кількість гістидину в сухій (наприклад, ліофілізованій) композиції перебуває в діапазоні значень від приблизно 1 95 до приблизно 10 95 (мас./мас. сухої композиції) або від приблизно 395 до приблизно 6 95 (мас./мас.). В деяких варіантах виконання, кількість гістидину в сухій (наприклад, ліофілізованій) композиції складає більше приблизно 4 95 (мас./мас. сухої композиції), коли кількість білка становить приблизно 31 95 (мас./мас. сухої композиції) або масове відношення гістидину до білка в сухій композиції має значення більше приблизно 0,15:1. У ще одному аспекті, кількість аргініну в сухій (наприклад, ліофілізованій) композиції перебуває в діапазоні значень від приблизно 4 95 до приблизно 20 95 (мас./мас. сухої композиції) або від приблизно 10 95 до приблизно 15 95 (мас./мас.). В деяких варіантах виконання, кількість аргініну в сухій (наприклад, ліофілізованій) композиції складає більше приблизно 13 95 (мас./мас. сухої композиції), коли кількість білка становить приблизно 31 95 (мас./мас. сухої композиції) або масове відношення аргініну до білка в сухій композиції має значення більше приблизно 0,4:1. У варіантах виконання з комбінаціями амінокислот, таких як гістидин та аргінін, молярне співвідношення загальної амінокислоти до антитіла може складати принаймні 200:1, від приблизно 200:1 до приблизно 500:1, або принаймні 400:1.
Композиція може необов'язково додатково містити принаймні одну поверхнево-активну речовину. В одному аспекті, поверхнево-активні речовини, які можуть бути включені до композиції, включають, наприклад, полісорбат 20, полісорбат 80, полоксамер (Ріигопісф) та їх комбінації. У випадку її присутності, поверхнево-активна речовина звичайно використовується в
Зо кількості, яка зменшує утворення нерозчинних агрегатів антитіла, наприклад, при розливанні у флакони, заморожуванні, висушуванні, ліофілізації та/або відновленні. Концентрація поверхнево-активної речовини, наприклад, в композиції до висушування (наприклад, ліофілізації) або після відновлення, звичайно складає від приблизно 0,0001 95 до приблизно 1,0 95, від приблизно 0,01 95 до приблизно 0,1 95, наприклад, приблизно 0,02, 0,03, 0,04, 0,05, 0,06, 0,07, 0,08 або 0,0995 (мас./об.), від 0,05 до 0,07 або 0,06 95 (мас./об.). Кількість поверхнево-активної речовини, наприклад, в сухій (наприклад, ліофілізованій) композиції, звичайно складає від приблизно 0,01 95 до приблизно 3,0 95 (мас./мас.), від приблизно 0,10 95 до приблизно 1,0 95, наприклад, приблизно 0,15, 0,20, 0,25, 0,30, 0,35, 0,40 або 0,50 95 (мас./мабс.).
В іншому аспекті, молярне співвідношення поверхнево-активна речовина:антитіло складає приблизно 1:11. Анти-4487 антитіло може бути присутнім в композиції в будь-якій бажаній кількості, за умови, що співвідношення невідновного цукру до анти-4487 антитіла (моль:моль) має значення більше приблизно 600:1. Однак, композиція може містити високу концентрацію анти-а4рфр7 антитіла. Наприклад, рідкі композиції можуть містити принаймні приблизно 10 мг/мл, принаймні приблизно 20 мг/мл, принаймні приблизно 30 мг/мл, принаймні приблизно 40 мг/мл, принаймні приблизно 50 мг/мл, принаймні приблизно 60 мл/мл, принаймні приблизно 70 мг/мл, принаймні приблизно 80 мг/мл, принаймні приблизно 90 мг/мл, принаймні приблизно 100 мг/мл, від приблизно 40 мг/мл до приблизно 80 мг/мл анти-а44ф87 антитіла, приблизно 60 мг/мл анти- а4рф87 антитіла. Сухі композиції (наприклад, ліофілізовані) можуть містити принаймні приблизно 595, принаймні приблизно 1095, принаймні приблизно 1595, принаймні приблизно 20 95, принаймні приблизно 25 95, принаймні приблизно 30 95, або приблизно 31 95, або приблизно 32 9о анти-а4р7 антитіла за вагою.
При необхідності, композиція може додатково містити хелатуючий агент, який взаємодіє з металами, та/або антиоксидант, а також інші фармацевтично прийнятні ексципієнти. Придатні хелатуючі агенти для зв'язування металів включають, наприклад, метиламін, етилендіамін, десфероксамін, триєнтин, гістидин, малатні, фосфонатні сполуки, наприклад, етидронову кислоту, етилендіамінтетраоцтову кислоту (ЕДТА), етиленглікольтетраоцтову кислоту (ЕСТА) тощо. Придатні антиоксиданти включають, наприклад, лимонну кислоту, сечову кислоту, аскорбінову кислоту, ліпоєву кислоту, глутатіон, токоферол, каротин, лікопен, цистеїн тощо.
Композиція може бути рідиною або твердою речовиною. Рідкі композиції можуть бути 60 водними розчинами або суспензіями, виготовленими в придатному водному розчиннику, такому як вода або водно-органічна суміш, така як водно-спиртові суміші. Рідкі композиції можуть мати рН від приблизно 5,5 до приблизно 7,5, від приблизно 6,0 до приблизно 7,0 або від приблизно 6,0 до приблизно 6,5, такі як приблизно 6,0, 6,1, 6,2, 6,3, 6,4 або 6,5. Рідкі композиції можуть охолоджуватися (наприклад, 2-8 "С) або заморожуватися (наприклад, при -20 "С або -80 "С) для
Зберігання. Тверді композиції можуть бути виготовлені будь-яким придатним способом та можуть мати форму, наприклад, брикету або порошку. Тверду композицію готують висушуванням рідкої композиції, як описано в даному винаході, наприклад, шляхом ліофілізації, розпилювального сушіння, сушіння на повітрі у вигляді плівки (наприклад, для трансдермальної доставки), змішування з ліпідною емульсією та висушування у вигляді сфер для пероральної доставки або плівки для трансдермальної доставки. В тих випадках, коли композиція є твердою композицією, вона може мати вологовміст не більш ніж приблизно 5 95, не більш ніж приблизно 4,5 95, не більш ніж приблизно 4 95, не більш ніж приблизно 3,5 95, не більш ніж приблизно 3 95, не більш ніж приблизно 2,5 95, не більш ніж приблизно 2 95, не більш ніж приблизно 1,5 95, не більш ніж приблизно 1 95, або бути по суті безводною. Тверді композиції можуть бути розчинені, тобто відновлені, в придатному середовищі або розчиннику для одержання рідини, придатної для введення. Придатні розчинники для відновлення твердої композиції включають воду, ізотонічний сольовий розчин, буфер, наприклад, фосфатно-сольовий буфер, розчин Рингера (з лактозою або декстрозою), мінімальним підтримуючим середовищем, спиртово-водні розчини, розчин декстрози і т.д. Кількість розчиннику може забезпечувати терапевтичну концентрацію білка вище, рівну або нижче концентрації до висушування. В одному аспекті, концентрація відновленого анти-4487 антитіла є тією ж самою концентрацією, що й концентрація рідкої композиції перед висушуванням.
Композиція може бути стерильною, і це може бути досягнуто згідно з відомими кваліфікованому фахівцю процедурами одержання стерильних фармацевтичних композицій, придатних для введення людям, до або після приготування композиції. Композиція може бути стерилізована у вигляді рідини, наприклад, перед висушуванням та/або після відновлення шляхом фільтрації через дрібні пори, шляхом асептичної обробки або дією ультрафіолетового випромінювання. Розміри пор фільтра можуть складати 0,1 мкм або 0,2 мкм для фільтрації мікроорганізмів або від 10 до 20 нм для фільтрації вірусних частинок. Альтернативно чи додатково, висушена композиція може бути стерилізована, наприклад, шляхом опромінювання гамма-випромінюванням. В одному аспекті, рідку композицію анти-44ф87 антитіла стерилізують шляхом фільтрації перед висушуванням.
В одному аспекті, композиція є стабільною при зберіганні. В іншому аспекті, композиція є стабільною при зберіганні в сухому стані. Стабільність може бути протестована шляхом оцінки фізичної стабільності, хімічної стабільності та/або біологічної активності антитіла в композиції під час приготування композиції, а також після зберігання при вказаних температурах. Фізична та/або хімічна стабільність рідкої композиції або відновленого сухого порошку може бути оцінена якісно та/або кількісно багатьма різними способами (див., наприклад, Апаїуїісаї
Тесппідие5 Тог Віорпаптасешіса! ЮОемеІортепі, Ноагідое2-Оіа? еї аї. еєд5. Іпїопта Неайнсаге (2005)), включаючи оцінку утворення агрегатів (наприклад, з використанням ексклюзивної (або гель-фільтраційної) хроматографії (ЗЕС), матрично-активованої лазерної десорбційної/онізаційної часпролітної мас-спектрометрії (МАГОІ-ТОЕ М5), аналітичного ультрацентрифугування, світлорозсіювання (фотонно-кореляційна спектроскопія, динамічне світлорозсіювання (05), багатокутове лазерне світлорозсіювання (МАГ 5)), мікроскопічної візуалізації в потоці, підрахунку методом електронного імпеданса (культеровським), затемнення світла або за допомогою інших систем підрахунку частинок в рідині, шляхом вимірювання мутності, центрифугуванням в градієнті густини та/або шляхом візуального контролю); шляхом оцінки гетерогенності заряду з використанням катіонообмінної хроматографії (див. також Міазак апа Іопезси, Си. РНагт. Віоїеснпої. 9:468-481 (2008) та Нагтів еї аїІ. У. Спготаїйодг. В Віотед.
Зсі. Аррі. 752:233-245 (2001)), ізоелектричного фокусування (ІЕЕ), наприклад, капілярної методики (СІЕЕ), або електрофорезу в капілярній зоні; аналізу амінокінцевих або карбоксикінцевих послідовностей; мас- спектрометричного аналізу; аналізу методом ДСН-ПААГ або ЗЕС (ексклюзивної хроматографії) для порівняння фрагментованих, інтактних та мультимерних (тобто, димерних, тримерних і т.д.) антитіл; пептидних карт (наприклад, триптичних або ІМ5-, тощо), оцінки біологічної активності або антигензв'язуючої функції антитіла; тощо. Біологічна активність або антигензв'язуючі функції, наприклад, зв'язування анти- а487 антитіла з МАЯСАМ (наприклад, МАЯЙСАМ-1) або інгібування зв'язування клітин, що експресують інтегрин а4ф87, з МАаСАМ (наприклад, МАасСАМ-1), наприклад, іммобілізованим
МАСАМ (наприклад, МАЯЙСАМ-1), може бути оцінена з використанням різних методик, бо доступних кваліфікованому фахівцю-практику (див., напр., Зоїег еї а!., У. Рпаптасої. Ехрег. Тпег.
330:864-875 (2009)). Вимірювання вологовмісту сухої композиції може вказувати вірогідність проходження хімічної або фізичної деградації композиції, причому більша вологість викликає сильнішу деградацію.
Стабільність твердофазової композиції може також бути оцінена якісно та/або кількісно багатьма різними способами, включаючи прямі випробування, такі як визначення кристалічної структури методом рентгенівської порошкової дифракції (ХКРО); оцінка структури антитіла в твердому стані з використанням інфрачервоної спектроскопії з Фур'є-перетворенням (ЕТІК); та вимірювання термічних переходів в ліофілізованій твердій речовині (плавлення, склування і т.д.) з використанням диференційної скануючої калориметрії (ДСК, наприклад, для оцінки денатурації), та непрямі випробування, такі як вимірювання вологовмісту за допомогою тесту
Карла Фішера, наприклад, для екстраполяції вірогідності хімічної нестабільності внаслідок гідролізу. Вимірювання вологовмісту сухої композиції може вказувати вірогідність проходження хімічної або фізичной деградації композиції, причому більша вологість викликає сильнішу деградацію.
Стабільність може бути виміряна при вибраній температурі для вибраного періоду часу. В одному аспекті, суха (наприклад, ліофілізована) композиція є стабільною при приблизно 40 "С, 75 95 КН, протягом принаймні приблизно 2-4 тижнів, принаймні приблизно 2 місяців, принаймні приблизно З місяців, принаймні приблизно 6 місяців, принаймні приблизно 9 місяців, принаймні приблизно 12 місяців або принаймні приблизно 18 місяців. В іншому аспекті, композиція (рідка або суха (наприклад, ліофілізована)), є стабільною при приблизно 5 "С та/або 25 "С та 60 95 ВН протягом принаймні приблизно З місяців, принаймні приблизно 6 місяців, принаймні приблизно 9 місяців, принаймні приблизно 12 місяців, принаймні приблизно 18 місяців, принаймні приблизно 24 місяців, принаймні приблизно 30 місяців, принаймні приблизно 36 місяців або принаймні приблизно 48 місяців. В іншому аспекті, композиція (рідка або суха (наприклад, ліофілізована)), є стабільною при приблизно -20 "С протягом принаймні приблизно З місяців, принаймні приблизно 6 місяців, принаймні приблизно 9 місяців, принаймні приблизно 12 місяців, принаймні приблизно 18 місяців, принаймні приблизно 24 місяців, принаймні приблизно 30 місяців, принаймні приблизно 36 місяців, принаймні приблизно 42 місяців або принаймні приблизно 48 місяців. Крім того, рідка композиція може, в деяких варіантах виконання, бути стабільною після заморожування (наприклад, до -80 "С) та відтаювання, такого як, наприклад, після 1, 2 або З циклів заморожування та відтаювання.
Нестабільність може включати будь-яке одне чи декілька з таких явищ: агрегування (наприклад, нековалентне агрегування розчинних речовин (викликане гідрофобними або зарядовими взаємодіями), ковалентне агрегування розчинних речовин (наприклад, перегрупування/перемішування дисульфідних зв'язків), агрегування нерозчинних речовин (викликане денатуруванням білка на поверхнях розділу рідина/повітря та рідина/тверда речовина)), деамідування (наприклад, деамідування Азвп), окиснення (наприклад, окиснення
Ме»), ізомеризація (наприклад, ізомеризація Азр), денатурація, відсікання/гідроліз/фрагментація (наприклад, фрагментація шарнірної області), утворення сукциніміду, М-кінцеве подовження, С- кінцевий процесинг, розбіжності в глікозилуванні тощо.
Стабільна композиція може сприяти низькій імуногенності анти-44рф7 антитіла. Імуногенне анти-4487 антитіло може приводити до відповіді з утворенням людських антитіл проти імуноглобуліну людини (НАНА) у людей або пацієнтів. У пацієнтів з вироблюваною НАНА- відповіддю на анти-4487 антитіло можуть спостерігатися небажані ефекти (наприклад, реакція місця інфузії) при лікуванні, або анти-с4ф87 антитіло може швидко елімінуватися, призводячи до нижчої дози, ніж запланована для лікування. У звіті (Геадеп еї аїІ. (2005) М. Епої. У. Меа. 352:2499-2507) про проведені раніше дослідження лікування анти-с4рфр7 антитілами вказувалося, що людські антитіла проти імуноглобуліну людини утворювалися до тижня 8 у 44 95 пацієнтів, що отримували лікування. Антитіло в даних дослідженнях зберігалося у вигляді рідині та не містило полісорбату.
В деяких варіантах виконання, композиція може збільшувати частку НАНА- негативних пацієнтів до принаймні 40 9о, принаймні 50 9о, принаймні 60 9о, принаймні 70 9о, принаймні 80 Фо або принаймні 90 95 пацієнтів порівняно з результатами визначення НАНА для менш стабільної композиції.
В деяких варіантах виконання, композиція анти-4487 антитіла містить 250 95 головної зарядженої ізоформи, 255 95 головної зарядженої ізоформи або від 65 до 7095 головної зарядженої ізоформи. В інших аспектах, стабільна композиція анти-а4ф87 антитіла містить «45 95 кислотних заряджених ізоформ, 54095 кислотних заряджених ізоформ, «53095 кислотних заряджених ізоформ або від 22 до 2895 кислотних ізоформ. В інших аспектах, стабільна бо композиція анти-44ф87 антитіла містить 52595 основних ізоформ, х20 95 основних ізоформ,
-15 95 основних ізоформ, приблизно 595 основних ізоформ або приблизно 10 95 основних ізоформ. В одному аспекті, стабільна композиція анти-4487 антитіла містить 255 95 головної ізоформи, «30 95 кислотних ізоформ та/або «20 95 основних ізоформ, наприклад, при визначенні методом СЕХ. В іншому аспекті, стабільна композиція анти-4487 антитіла містить 250 95 головної ізоформи, х45 95 кислотних ізоформ та/або «10 95 основних ізоформ, наприклад, при визначенні методом сСІЕРК.
В деяких аспектах, суха тверда композиція анти-4487 антитіла має «10 95 вологовмісту, 5595 вологовмісту або «2,595 вологовмісту. Час, необхідний для відновлення, складає «60 хвилин, «50 хвилин або х40 хвилин або х30 хвилин або х20 хвилин.
Вміст мономерів та/або вміст агрегатів (наприклад, у вигляді димерів, тримерів, тетрамерів, пентамерів, олігомерів та агрегатів більш високого порядку), наприклад, в рідкій композиції або в сухій композиції після відновлення, може бути виміряний методами 5ЕС, МАСОІ-ТОЕ М5, аналітичного ультрацентрифугування, світлорозсіювання (0/5 або МАЇ15) або наномасштабних вимірів, таких як аналіз траєкторій наночастинок (МТА) (Мапозідні Ца.,
Умійєпіге, ШОК). Розділення, характеризація та кількісне визначення агрегатів можуть бути здійснені рядом способів, включаючи збільшення довжини розділення на колонці для ексклюзивної хроматографії, наприклад, шляхом використання колонки більшої довжини або шляхом послідовного приєднання другої чи більшого числа 5ЕС-колонок до вихідної аналітичної ЗЕС-колонки, доповнення кількісного визначення мономерів методом 5ЕС світлорозсіюванням, або шляхом використання МТА.
В одному варіанті виконання, композиція анти-4487 антитіла містить 290 96 мономерного антитіла, 295 96 мономерного антитіла, або від 97 до 99 95 мономерного антитіла. В іншому варіанті виконання, більша частина матеріалу в композиції анти-4487 антитіла має середній радіус х20 нм, «15 нм, «10 нм або від приблизно 5 до приблизно 7 нм. В одному аспекті, композиція анти-4487 антитіла містить 280 95 по кількості важкого плюс легкого ланцюгів за результатами білкового аналізу. В одному аспекті, присутні 29095 важкого плюс легкого ланцюгів. В іншому аспекті, композиція анти-4487 антитіла містить «10 95 агрегатів, «5 95 агрегатів, «2,5 95 агрегатів, «1,5 95 агрегатів, «1,0 95 агрегатів або «0,5 95 агрегатів. В іншому аспекті, стабільна композиція анти-4487 антитіла містить 296 95 мономерів та/або «2,5 95
Зо агрегатів. У ще одному аспекті, стабільна композиція анти-4487 антитіла містить приблизно 99 95 мономерів та/або приблизно «1 95 агрегатів.
Розміри частинок, наприклад, агрегатів або нерозчиненого ексципієнта, наприклад, у відновленій композиції, можуть бути виміряні методом затемнення світла (наприклад, система для підрахунку частинок в рідині (НІАС) фірми Насп Ойга Апаїуйс5 (Сгапіє Раз5, ОК)), мікроскопії, культеровським лічильником або системою на основі цифрової (наприклад, потокової) мікроскопічної візуалізації, такої як мікрофлюїдна візуалізація (МЕ) фірми ВгідпемеїЇ (ОНаула, СА) або аналізатор частинок ЕГОУУСАМОУ Ітаде фірми Рішід Ітадіпд Тесппоїодіе5 (Хагптошй, МЕ). В одному аспекті, розмір частинок в препараті анти-4487 антитіла становить приблизно 30 мкм, приблизно 25 мкм, приблизно 10 мкм, приблизно 5 мкм, приблизно 2 мкм або 1 мкм чи менше. Кількість частинок в композиції антитіл повинна бути мінімальною. В одному аспекті, композиція анти-а4487 антитіла містить «6000 частинок 210 мкм та/або «600 частинок діаметром 225 мкм в одній дозі (05 РІПаптасороєїа Спр. 788, спосіб підрахунку методом затемнення світла; складає половину від кількості, виміряної мікроскопічними способами кількісного визначення). У ще одному аспекті, кількість частинок на мілілітр, наприклад, визначена шляхом вимірювання методом МЕЇ, в дозі композиції анти-с4р7 антитіла, наприклад, відновленої композиції, складає від приблизно 500 до приблизно 2000, або від приблизно 1000 до приблизно 3000, частинок розміром 2-10 мкм на мл, від приблизно 50 до приблизно 350 частинок розміром 210 мкм на мл, від приблизно 0 до приблизно 50 частинок розміром 225 мкм на мл.
В одному варіанті виконання, композиція анти-44р7 антитіла має афінність зв'язування від приблизно 6095 до приблизно 14095 від значення для еталонного стандарту анти-а4р7 антитіла. В одному аспекті, анти-4487 антитіло в композиції, описаній в даному винаході, зв'язується з а4рф7, наприклад, на клітині (М/098/06248 або патент США Мо 7147851), із значенням, яке складає від приблизно 80 95 до приблизно 120 95 від значення для еталонного стандарту. В іншому варіанті виконання, композиція анти-с4рф87 антитіла має здатність інгібувати принаймні 5095 або принаймні 60 95 зв'язування клітин, що експресують інтегрин а487, з
МАСАМ, наприклад, МАЯСАМ-1, химерою МАЯЙСАМ-1І9 (див. публікацію патентної заявки США
Мо 20070122404, де також наведені приклади еталонних стандартів).
Як було відзначено вище, заморожування композиції спеціально передбачене даним бо винаходом. Отже, композиція може бути випробувана на стабільність при заморожуванні та відтаюванні. Відповідно, антитіло в рідкій композиції може бути стабільним при заморожуванні та відтаюванні композиції, наприклад, антитіло може бути стабільним після одного, двох, трьох, чотирьох, п'яти чи більше циклів заморожування/відтаювання.
В деяких варіантах виконання, композиція є рідкою композицією, що містить принаймні від приблизно 50 мг/мл до приблизно 100 мг/мл анти-а4рф87 антитіла, буферний агент (наприклад, гістидин) та принаймні приблизно 9 95 (мас./мас.) невідновного цукру (наприклад, сахарози, трегалози або маніту). В одному варіанті виконання, композиція містить принаймні від приблизно 50 до приблизно 80 мг/мл, приблизно 60 мг/мл анти-а4ф7 антитіла, буферний агент (наприклад, гістидин), вільну амінокислоту (наприклад, аргінін) та принаймні приблизно 9 95 або 10 95 (мас./мас.) невідновного цукру (наприклад, сахарози, трегалози або маніту).
В іншому варіанті виконання, композиція містить принаймні приблизно 60 мг/мл анти-а4р7 антитіла, буферний агент (наприклад, гістидин), вільну амінокислоту (наприклад, аргінін) та принаймні приблизно 10 95 (мас./мас.) невідновного цукру (наприклад, сахарози, трегалози або маніту). В таких варіантах виконання, концентрація буфера складає від приблизно 15 до приблизно 75 мМ, від приблизно 25 до приблизно 65 мМ, або приблизно 50 мМ. Концентрація вільної амінокислоти складає від приблизно 50 до приблизно 250 мМ, від приблизно 75 до приблизно 200 мМ, від приблизно 100 до приблизно 150 мМ, або приблизно 125 мМ.
В одному варіанті виконання, композиція є сухою твердою композицією (наприклад, ліофілізованою композицією), що містить суміш невідновного цукру, анти-4487 антитіла, гістидину, аргініну та полісорбату 80, і молярне співвідношення невідновного цукру до анти-а4р7 антитіла (моль:моль) має значення більше 600:1.
В іншому варіанті виконання, композиція є сухою твердою аморфною композицією (наприклад, ліофілізованою композицією), що містить суміш невідновного цукру, анти-а487 антитіла, гістидину, аргініну та полісорбату 80, та молярне співвідношення невідновного цукру до анти-а4ф7 антитіла (моль:моль) має значення більше 600:1.
В одному варіанті виконання, композиція є ліофілізованою композицією, що містить невідновний цукор, анти-4487 антитіло, гістидин, аргінін та полісорбат 80, і молярне співвідношення невідновного цукру до анти-4487 антитіла (мольгмоль) в композиції має значення більше 600:1.
Зо В одному варіанті виконання, композиція є ліофілізованою композицією, що містить невідновний цукор, анти-4487 антитіло, гістидин, аргінін та полісорбат 80, де молярне співвідношення невідновного цукру до анти-4487 антитіла (мольгмоль) в композиції має значення більше 600:1 і молярне співвідношення аргініну до анти-44р7 антитіла (моль:моль) в композиції має значення більше 250:1.
В одному варіанті виконання, композиція є рідкою композицією та містить принаймні приблизно 60 мг/мл анти-4487 антитіла, принаймні приблизно 10 95 (мас./0б.) невідновного цукру та принаймні приблизно 125 мМ однієї чи декількох вільних амінокислот.
В одному варіанті виконання, композиція є рідкою композицією та містить принаймні приблизно 60 мг/мл анти-4487 антитіла, принаймні приблизно 10 95 (мас./0б.) невідновного цукру та принаймні приблизно 175 мМ однієї чи декількох вільних амінокислот.
В одному варіанті виконання, композиція є рідкою композицією та містить від приблизно 60 мг/мл до приблизно 80 мг/мл анти-с44р7 антитіла, буферний агент та принаймні приблизно 10 95 (мас./мас.) цукру.
В одному варіанті виконання, композиція є рідкою композицією та містить від приблизно 60 мг/мл до приблизно 80 мг/мл анти-й0487 антитіла, гістидин та принаймні приблизно 10 95 (мас./мас.) сахарози.
В одному варіанті виконання, композиція ліофілізована та зберігається у вигляді разової дози в одному флаконі. Флакон бажано зберігається при приблизно 2-8 "С до моменту введення суб'єкту, що потребує цього. Флакон может, наприклад, бути флаконом на 20 або 50 куб.см (наприклад, для дози 60 мг/мл). Флакон може містити принаймні приблизно 120 мг, принаймні приблизно 180 мг, принаймні приблизно 240 мг, принаймні приблизно 300 мг, принаймні приблизно 360 мг, принаймні приблизно 540 мг або принаймні приблизно 900 мг анти-с4р7 антитіла. В одному аспекті, флакон містить приблизно 300 мг анти-а4рф87 антитіла.
Один чи декілька інших фармацевтично прийнятних носіїв, ексципієнтів або стабілізаторів, таких як описані в Кетіпдіоп: Те зЗсієпсе апа Ргасіїсе ої Рпагтасу, 2151 Едйіоп, Непагіскзоп, К.
ЕЯ. (2005), можуть бути включені до композицій за умови, що вони не будуть чинити небажаного ефекту на бажані характеристики композиції. Прийнятні носії, ексципієнти або стабілізатори є нетоксичними для реципієнтів в використовуваних дозах та концентраціях і включають: додаткові буферні агенти; співрозчинники; антиоксиданти, включаючи аскорбінову кислоту та 60 метіонін; хелатуючі агенти, такі як ЕДТА; комплекси металів (наприклад, комплекси 2п-білок);
біодеградовані полімери, такі як поліефіри; консерванти; та/або солетвірні протиіони, такі як натрій.
Антитіла до а«4ф87
Анти-а4р7 антитіла, придатні для використання в композиціях, включають антитіла з будь- якого бажаного джерела, такі як повністю людські антитіла, мишачі антитіла, кролячі антитіла тощо, та будь-які бажані сконструйовані антитіла, такі як химерні антитіла, гуманізовані антитіла тощо. Антигензв'язуючі фрагменти будь-яких таких типів антитіл, такі як фрагменти Раб, Ем, 5СЕм, Рар' та К(ар')», також є придатними для використання в композиціях.
Анти-а4рфр7 антитіло може зв'язуватися з епітопом на а4 ланцюзі (наприклад, гуманізованого
МАБ 21,6 (Вепаїд еї аЇ., патент США Мо 5840299)), на В7 ланцюзі (наприклад, РІВ504 або гуманізованого похідного (наприклад, Еопд еї аЇ., патент США Мо 7528236)) або з комбінаційним епітопом, що утворюється в результаті асоціації ланцюга а4 з ланцюгом ДВ7. В одному аспекті, антитіло зв'язує комбінаційній епітоп на комплексі а«4рф87, але не зв'язує епітоп на «4 ланцюзі або
В7 ланцюзі, якщо ланцюги не асоційовані один з одним. Асоціація а4 інтегрину з В7 інтегрином може створювати комбінаційній епітоп, наприклад, в результаті зближення внаслідок утворення місточкових зв'язків залишків, розташованих в обох ланцюгах, які разом утворюють епітоп, або в результаті конформаційного оголення на одному ланцюзі, наприклад, «4 ланцюзі інтегрину або
В7 ланцюзі інтегрину, епітопного зв'язуючого сайта, якій є недоступним для зв'язування антитілом за відсутності відповідного партнера інтегрину або без активації інтегрину. В іншому аспекті, анти-4487 антитіло зв'язує як а4 ланцюг інтегрину, так і В7 ланцюг інтегрину і, таким чином, є специфічним по відношенню до інтегринового комплексу а«4ф87. Такі антитіла можуть зв'язувати а4фр7, але не зв'язують, наприклад, а481 та/або не зв'язують аєр7. В іншому аспекті, анти-а487 антитіло зв'язується з таким саме або з по суті таким саме епітопом, як і Асі-ї1 антитіло (І агагомії5, А. І. еї аї., У. Іттипої., 133(4): 1857-1862 (1984), ЗспмеіднпоНег еї аї., у.
Ітітипої., 151(2): 717-729, 1993; Ведпагсгук еї аї., у. Віої. Спет., 269(11): 8348-8354, 1994).
Клітинна лінія мишачої гібридоми АСТ-1, яка продукує мишаче моноклональне антитіло Асі-1, була депонована відповідно до Будапештського договору 22 серпня 2001 г., від імені фірми
МіПеппішт РВагтасешііса!5, Іпс., 40 Іапазаоумупе 5ігееї, Сатюргідде, Маз55. 02139, Ш.5.А., в
Американській колекції типових культур (Атегісап Туре Сийиге СоПесіцоп, 10801 Опімегейу
Зо Вошемага, Мапазтзавз, Ма. 20110-2209, О.5.А.), за номером доступу РТА-3663. В іншому аспекті, анти-а487 антитіло є людським оантитілом або са4ф7 зв'язуючим білком, у якому використовуються СОК, передбачені в публікації патентної заявки США Мо 2010/0254975.
В одному аспекті, анти-с4р7 антитіло інгібує зв'язування а4ф87 з одним чи декількома з його лігандів (наприклад, мукозальним адресином, наприклад, МАСАМ (наприклад, МАаСАМЧ-1), фібронектином та/або судинним адресином (МСАМ)). МАЙСАМ приматів описані в публікації
РСТ УМО 96/24673, повний опис якої цим включений до даного опису як посилання. В іншому аспекті, анти-с4ф87 антитіло інгібує зв'язування «487 з МАаСАМ (наприклад, МАаЙСАМ-1) та/або фібронектином без інгібування зв'язування МСАМ.
В одному аспекті, анти-4487 антитіла для використання в композиціях є гуманізованими варіантами мишачого Асі-1 антитіла. Придатні способи одержання гуманізованих антитіл добре відомі фахівцям. Звичайно, гуманізоване анти-44ф87 антитіло буде містити важкий ланцюг, який включає З гіперваріабельні ділянки важкого ланцюга (СОБК-СОАІТ, 5ЕО ІЮ МО:8, СОН2, 5ЕО І
МО:9 та СОКЗ, 5ЕО ІЮО МО:10) мишачого Асі-1 антитіла та придатні каркасні ділянки людського важкого ланцюга; а також містить легкий ланцюг, який включає З СОК легкого ланцюга (СОК1,
ЗЕО ІЮ МО:11, СОМК2, 5ЕО ІЮ МО:12 та СОКЗ, 5ЕО ІЮО МО:13) мишачого Асі-1 антитіла та придатні каркасні ділянки людського легкого ланцюга. Гуманізоване Асі-1 антитіло може містити будь-які придатні людські каркасні ділянки, включаючи консенсусні каркасні ділянки, з амінокислотними заміщеннями або без них. Наприклад, одна чи декілька каркасних амінокислот можуть бути замінені на іншу амінокислоту, таку як амінокислота у відповідному положенні мишачого Асі-1 антитіла. Людська константна область або її частина, у випадку присутності, може бути виділена з к- або А-легких ланцюгів та/або з у- (наприклад, у, у2, УЗ, у4), р-, а- (наприклад, а, аг), б- або є-важких ланцюгів людських антитіл, включаючи алельні варіанти.
Конкретний варіант константної області або її частин (наприклад, Ідс1), може бути вибраний з метою регулювання ефекторної функції. Наприклад, мутована константна область (варіант) може бути включена в злитий білок для мінімізації зв'язування з Ес-рецепторами та/або здатності фіксувати комплемент (див., напр., М/іпіег еї аІ,, ЗВ 2209757 В; Могттізоп еї аї., М/О 89/07142; Могодап еї аїІ., МО 94/29351, Оес. 22, 1994). Гуманізовані варіанти Асі-1 антитіла були описані в публікаціях РСТ МоМо УУМО98/06248 та УМО07/61679, вміст яких цим цілком включений до даного опису як посилання. бо В іншому аспекті, анти-44рф87 гуманізовані антитіла для використання в композиції містять варіабельну область важкого ланцюга, яка включає амінокислоти 20-140 5ЕО ІЮ МО2, та варіабельну область легкого ланцюга, яка включає амінокислоти 20-131 5ЕБЕО ІЮ МО:4 або амінокислоти 21-132 5ЕО ІО МО:5. При необхідності, може бути присутньою придатна людська константна область (області). Наприклад, гуманізоване анти-44ф87 антитіло може містити важкий ланцюг, що містить амінокислоти 20-470 5ЕО ІЮ МО:2, та легкий ланцюг, що містить амінокислоти 21-239 5ЕО ІЮО МО:5. В іншому прикладі, гуманізоване анти-44ф87 антитіло може містити важкий ланцюг, що містить амінокислоти 20-470 5ЕО ІЮ МО:2, та легкий ланцюг, що містить амінокислоти 20-238 ЗЕО ІО МО :4. Фігура 4 зображує вирівнювання, яке порівнює типові легкі ланцюги людських антитіл з мишачими антитілами. Вирівнювання показує, що гуманізований легкий ланцюг ведолізумабу (наприклад, СПпетіса! Арвзігасі Зегмісе (СА5,
Атегісап СПетіса! Зосіегу) Мо реєстрації 943609-66-3) з двома мишачими залишками, заміненими на людські залишки, є більш людським, ніж легкий ланцюг І ОР-02 (Фігура 3). Крім того, ГОР-02 містить слабко гідрофобний, гнучкий аланін 114 та гідрофільній сайт (аспартат 115), які замінені у ведолізумабі на слабко гідрофільній гідроксилвмісний треонін 114 та гідрофобний, потенційно спрямованій усередину залишок валіну 115.
Додаткові заміщення в послідовності антитіла можуть бути, наприклад, мутаціями каркасних ділянок важкого та легкого ланцюгів, такими як мутація ізолейцину на валін в положенні залишку 2 5ЕО ІО МО:14; мутація метіоніну на валін в положенні залишку 4 5ЕО ІЮ МО:14; мутація аланіну на гліцин в положенні залишку 24 5ЕО ІО МО:15; мутація аргініну на лізин в положенні залишку 38 5ЕО ІЮ МО:15; мутація аланіну на аргінін в положенні залишку 40 5ЕО ІЮ
МО:15; мутація метіоніну на ізолейцин в положенні залишку 48 ЗЕО ІЮ МО:15; мутація ізолейцину на лейцин в положенні залишку 69 5ЕО ІЮ МО:15; мутація аргініну на валін в положенні залишку 71 5ЕО ІЮО МО:15; мутація треоніну на ізолейцин в положенні залишку 73
ЗЕО ІЮ МО:15; або будь-якою їх комбінацією; і заміщення СОК важкого ланцюга на СОК (СОМ,
ЗБО І МО:8, СОК2, 5БО ІЮО МО:9 та СОКЗ, 5ЕО ІО МО:10) мишачого Асі-1 антитіла; та заміщення СОЕК легкого ланцюга на СОК легкого ланцюга (СОК1, 5ЕО ІЮ МО:11, СОК2, 5ЕО І
МО:12 та СОКЗ, БЕО ІЮО МО:13) мишачого Асі-1 антитіла.
В деяких варіантах виконання, анти-0487 гуманізовані антитіла для використання в композиції містять варіабельну область важкого ланцюга, яка має приблизно 95, 96, 97, 98 або
Зо 99 95 ідентичності послідовності з амінокислотами 20-140 5ЕО ІЮ МО:2, та варіабельну область легкого ланцюга, що має приблизно 95, 96, 97, 98 або 99 95 ідентичності послідовності з амінокислотами 20-131 5ЕО ІЮО МО:4 або амінокислотами 21-132 5ЕО ІО МО:5. Ідентичність амінокислотної послідовності може бути визначена з використанням придатного алгоритму вирівнювання послідовностей, такого як система І азегдепе (ОМА5ТАК, Іпс., Мадіхоп, Умі5.), з використанням параметрів за умовчанням. У варіанті виконання, анти-4487 антитіло для використання в композиції є ведолізумабом (СА5, Атегісап Спетіса! Зосіеїу, Мо реєстрації 943609-66-3).
Інші «487 антитіла також можуть бути використані в композиціях та режимах дозування, описаних в даному винаході. Наприклад, «4рфр7 антитіла, описані в О5 2010/0254975 (Атдеп,
Іпс.), цілюом включеному до даного винаходу як посилання, є придатними для використання в композиціях та способах лікування запальної хвороби кишечнику у людей.
Анти-а487 антитіло може бути одержане шляхом експресії послідовностей нуклеїнової кислоти, кодуючих кожен ланцюг в живих клітинах, наприклад, клітинах в культурі. Різні системи хазяїн-експресійний вектор можуть бути використані для експресії молекул антитіл за винаходом. Такі системи експресії в хазяїні передбачають носії, за допомогою яких кодуючі послідовності, що представляють інтерес, можуть бути одержані, а потім очищені, але також передбачають клітини, які можуть, при трансформації або трансфекції придатними кодуючими нуклеотидними послідовностями, експресувати анти-с44рф87 антитіло іп 5йи. Вони включають, без обмежень, мікроорганізми, такі як бактерії (наприклад, Е. соїї, В. 5!,иБій5), трансформовані рекомбінантною ДНК бактеріофага, експресійними векторами плазмідної ДНК або космидної
ДНК, що містять кодуючі послідовності антитіла; дріжджі (наприклад, засспаготусев, Ріспіа), трансформовані рекомбінантними дріжджовими експресійними векторами, що містять кодуючі послідовності антитіла; системи клітин комах, інфікованих рекомбінантними вірусними експресійними векторами (наприклад, бакуловірусними), що містять кодуючі послідовності антитіла; системи рослинних клітин, інфікованих рекомбінантними вірусними експресійними векторами (наприклад, вірус мозаїки цвітної капусти, Саму; вірус тютюнової мозаїки, ТММ), або трансформованих рекомбінантними плазмідними експресійними векторами (наприклад, Ті- плазміди), що містять кодуючі послідовності антитіла; або системи клітин ссавців (наприклад, клітини СО5, СНО, ВНК, 293, 373, М50), що містять рекомбінантні експресійні конструкти, які бо містять промотори, одержані з геному клітин ссавців (наприклад, металотіонеїновий промотор)
або з вірусів ссавців (наприклад, аденовірусний пізній промотор; промотор вірусу коров'ячої віспи 7,5К). Наприклад, клітини ссавців, такі як клітини яєчника китайського хом'ячка (СНО), у сполученні з вектором, таким як промоторний елемент головного передраннього гена людського цитомегаловірусу, є ефективною системою експресії антитіл (РоескКіпа єї а!Ї., Сепе 45:101 (1986); Соскеї! єї а!., Віо/Тесппоіоаду 8:2 (1990)).
В бактеріальних системах, ряд експресійних векторів може бути краще вибраний в залежності від гаданого використання експресованої молекули антитіла. Наприклад, якщо треба продукувати більшу кількість такого білка для одержання фармацевтичних композицій молекули антитіла, можуть бути бажаними вектори, що спрямовують експресію високих рівнів продуктів злитих білків, які можуть бути легко очищені. Такі вектори включають, без обмежень, експресійний вектор Е. соїї рОКк278 (Киїпег еї аІ.,, ЕМВО 4. 2:1791 (1983)), у якому кодуюча послідовність антитіла може бути лігована індивідуально у вектор в рамці з коюодуючою областю
Іас 2 для одержання злитого білка; вектори рімМ (Іпоцуе 8. Іпоцуе, Мисієїс Асідз Вев. 13:3101- 3109 (1985); Мап НееКе 4 бсНивіег, у). ВіоЇ. Спет. 24:5503-5509 (1989)); тощо. Вектори рОЕгЕХ також можуть бути використані для експресії чужорідних поліпептидів у вигляді злитих білків з глутатіон-5-трансферазою (О51Т). Загалом, такі злиті білки є розчинними та можуть бути легко очищені з лізованих клітин шляхом адсорбції та зв'язування з матрицею глутатіон- агарозних бусин з подальшою елюцією в присутності вільного глутатіону. Вектори рОЕХ конструюють таким чином, щоб вони включали сайти розщеплення протеази тромбіну або фактора Ха, так щоб клонований цільовий генний продукт міг бути відокремлений від 55Т-фрагмента.
В системах комах, вірус ядерного поліедрозу Ашіодгарпа саїйогпіса (АсМРМУ) використовується як вектор для експресії чужорідних генів. Вірус росте в клітинах зродорієега їтидірегда. Кодуюча послідовність антитіла може бути клонована індивідуально в несуттєві області (наприклад, ген поліедрину) вірусу та поміщена під контроль промотора АСсМРМУ (наприклад, поліедринового промотора).
В клітинах-хазяях ссавців може бути використаний ряд експресійних систем на основі вірусів. В тих випадках, коли як експресійний вектор використовується аденовірус, кодуюча послідовність антитіла, що представляє інтерес, може бути лігована з аденовірусним комплексом контролю транскрипції/трансляції, наприклад, пізнім промотором /(- та
Зо трикомпонентною лідерною послідовністю. Цей химерній ген може бути потім вставлений в геном аденовірусу шляхом іп мійго або іп мімо рекомбінації. Вставка в несуттєву область вірусного геному (наприклад, область ЕїЇ або ЕЗ) буде давати рекомбінантній вірус, якій є життєздатним та має змогу експресувати молекулу антитіла в інфікованих хазяях (наприклад, див. і одап 5 ЗпепкК, Ргос. Май. Асад. Зсі. ОБА 81:355-359 (1984)). Специфічні ініціюючі сигнали також можуть бути необхідні для ефективної трансляції вставлених кодуючих послідовностей антитіла. Такі сигнали включають ініціюючий кодон АТО та прилеглі до нього послідовності. Крім того, ініціюючій кодон повинен бути узгоджений з рамкою зчитування бажаної кодуючої послідовності для забезпечення трансляції повної вставки. Такі екзогенні сигнали контролю трансляції та ініціюючі кодони можуть мати різне походження, як природне, так і синтетичне.
Ефективність експресії може бути підсилена шляхом включення придатних енхансерних елементів транскрипції, термінаторів транскрипції і т.д. (див. Війпег еї аї.,, Мейоа5 іп Еп7утої. 153:51-544 (1987)).
Крім того, може бути вибраний штам клітини-хазяїна, якій модулює експресію вставленої послідовності або модифікує та процесує генний продукт у конкретний бажаний спосіб. Такі модифікації (наприклад, глікозилування) та процесинг (наприклад, розщеплення) білкових продуктів можуть бути важливі для функціонування білка. Разні клітини-хазяї мають характерні та специфічні механізми посттрансляційного процесингу та модифікації білків і генних продуктів.
Придатні клітинні лінії або системи хазяїв можуть бути вибрані для забезпечення правильної модифікації та процесингу експресованого чужорідного білка. З цією метою можуть бути використані еукаріотичні клітини-хазяї, що мають клітинні механізми для належного процесингу первинного транскрипта, глікозилування та фосфорилування генного продукту. Такі клітини- хазяї ссавців включають, без обмежень, клітини яєчника китайського хом'ячка (СНО), М50,
Нега, МЕКУ, нирки новонародженого хом'яка (ВНК), нирки мавпи (СО5), МОСК, 293, 373, УМІЗ8, людської нирковоклітинної карциноми (наприклад, Нер 2), клітинні лінії раку молочної залози, такі як, наприклад, ВТ483, Н5578тТ, НТВ2, ВТ20 та Т470, та клітинна лінія нормальної молочної залози, така як, наприклад, СКІ 7030 та Не578851.
Механізми глікозилування різних типів клітин можуть продукувати антитіла зі складами глікозилування, відмінними від інших типів клітин, або без глікозилування, як у випадку бактеріальних клітин. В одному аспекті, типами клітин, придатними для продукування анти-а4р7 60 антитіл, є клітини ссавців, такі як МБО або клітини СНО. В одному аспекті, клітини ссавців можуть включати делецію ферменту, що бере участь в клітинному метаболізмі, і екзогенний ген, що представляє інтерес, може бути функціонально зв'язаний із замінним ферментом, наприклад, в конструкті або векторі для введення в клітини, наприклад, шляхом трансформації або трансфекції. Конструкт або вектор з екзогенним геном створює для клітин-хазяїв конструкта або вектора селекційну перевагу, що сприяє продукуванню поліпептиду, кодованого екзогенним геном. В одному варіанті виконання, клітини СНО є клітинами 0044 (Спавзіп апа Огіацб (1980)
РМАБ БА 77:4216), що включають делецію або інактивацію гена дигідрофолатредуктази. В іншому варіанті виконання, клітини СНО є клітинами СНО К!, що включають делецію або інактивацію гена глутамінсинтази (див., наприклад, патенти США МоМо 5122464 або 5827739).
Тверді композиції
Тверді композиції за винаходом звичайно одержують висушуванням рідкої композиції. Може бути використаний будь-який придатний спосіб висушування, такий як ліофілізація або розпилювальне сушіння. Ліофілізація передбачає заморожування рідкої композиції, звичайно в контейнері, який буде використововатися для зберігання, транспортування та розповсюдження композиції (наприклад, флакон) (див., наприклад, Сайіп апа Маїй в Ргоївіп Ригіїсацноп Ргосев55
Епаіпеєгіпд, єд. Водег а. Наїттізоп, Магсеє! ОекККег Іпс., 317-367 (1994)). Після заморожування композиції, атмосферний тиск знижують і температуру регулюють таким чином, щоб забезпечити видалення замороженого розчинника, наприклад, шляхом сублимації. Ця стадія процесу ліофілізації інколи називається первинним висушуванням. При необхідності, температура може бути потім піднята для видалення будь-якого розчиннику, що залишається зв'язаним з сухою композицією, шляхом випаровування. Ця стадія процесу ліофілізації інколи називається вторинним висушуванням. В тих випадках, коли композиція досягла бажаного ступеню сухості, процес висушування завершується і контейнери герметизують. Готову тверду композицію інколи називають "ліофілізованою композицією" або "сухарем" (саке). Процес ліофілізації може бути проведений з використанням будь-якого придатного обладнання.
Придатне обладнання для ліофілізації є доступним з ряду комерційних джерел (наприклад, 5Р
Зсіепійіс, опе Відде, МУ).
Різні придатні апарати можуть бути використані для висушування рідких композицій для одержання твердої (наприклад, ліофілізованої) композиції. Звичайно, кваліфіковані фахівці в
Зо даній області техніки одержують ліофілізовані композиції шляхом використання герметичної камери, що має полиці, на яких розміщають флакони з рідкою композицією для висушування.
Температура полок, а також швидкість охолодження та нагрівання, можуть контролюватися, так само як і тиск внутрішньої камери. Слід розуміти, що різні параметри процесу, описані в даному винаході, стосуються процесів, здійснюваних з використанням цього типу апаратів. Рядові фахівці при необхідності можуть легко адаптувати параметри, описані в даному винаході, до інших типів аппаратів для висушування.
Придатні температури та величина вакууму для первинного та вторинного висушування можуть бути легко визначені рядовим фахівцем. Загалом, композицію заморожують при температурі приблизно -30 "С або нижче, такій як -40 "С або -50 "С. Швидкість охолодження може впливати на кількість та розміри кристалів льоду в матриці. Первинне висушування звичайно проводять при температурі на приблизно 10 "С, приблизно 20 "С, приблизно 30 с, приблизно 40 "С або приблизно 50 "С вище температури заморожування. В одному аспекті, умови первинного висушування можуть бути встановлені для підтримання анти-а4ф7 антитіла нижче температури склування або температури колапсу композиції. Вище температури колапсу, аморфна заморожена матриця може текти (колапсувати), в результаті чого молекули білка можуть не бути оточені жорсткою твердою матрицею і молекули білка можуть не бути стабільними в колапсованій матриці. Також, композицію може бути складно повністю висушити у випадку колапсу. Одержувані при цьому більш високі кількості вологи в композиції можуть призводити до більш високих швидкостей деградації білка та зменшення тривалості часу, протягом якого ліофілізованій продукт може зберігатися до зниження його якості до неприйнятного рівня. В одному аспекті, температуру полиць та тиск в камері вибирають для підтримання температури продукту нижче температури колапсу при первинному висушуванні.
Температура склування замороженої композиції може бути виміряна способами, відомими фахівцям, наприклад, диференційною скануючою калориметрією (ДСК). Температура колапсу може бути виміряна способами, відомими фахівцям, наприклад, мікроскопії з виморожуванням рідкої фази. Співвідношення невідновного цукру до білка (моль:моль) та кількості інших компонентів композиції будуть впливати на температуру склування та температуру колапсу. В деяких варіантах виконання, температура склування для композиції антитіла «487 становить від приблизно -35 "С до приблизно -10 "С, від приблизно -35 "С до приблизно -25 "С, або від бо приблизно -35 "С до приблизно -29 "С. В іншому варіанті виконання, температура склування композиції антитіла са487 становить приблизно -29С. В деяких варіантах виконання, температура склування композиції антитіла «487 становить приблизно -30 "С, приблизно -31 "С, приблизно -32 "С, приблизно -33 "С, приблизно -34 "С, приблизно -35 "С або приблизно -36 "С.
В деяких варіантах виконання, температура колапсу композиції антитіла «487 становить від приблизно -30 "С до приблизно 0 "С, від приблизно -28С до приблизно -25 С, або від приблизно -20 "С до приблизно -10"С. В іншому варіанті виконання, температура колапсу композиції антитіла «487 становить приблизно -26 "С. Не бажаючи обмежуватися якою-небудь конкретною теорією, зазначимо, що чим вище швидкість нагрівання, тим вище буде температура колапсу продукту. Первинна стадія висушування може видаляти принаймні 50 95, принаймні 60 95, принаймні 70 95 або більше розчинника. В одному аспекті, первинна стадія висушування видаляє більше 80 95 розчинника з композиції анти-с4рф87 антитіла.
Первинне висушування залежить від температури полиць та тиску. Умови первинного висушування можуть бути визначені емпірично шляхом проведення ліофілізації при різних параметрах процесу. Первинне висушування також може бути математично змодельоване на основі температури продукту. Рівняння масо- та теплопередачі (Мійоп, еї аї. (1997) РОА У ої
Ріпапт сі 4 Тесі, 51:7-16), у сполученні зі знанням значень Кр та Кум, дозволяє зрозуміти комбінацію та взаємодію вхідних змінних, включаючи вхідні змінні процесу, такі як температура полиць та тиск, ї змінні композиції, що входять в значення Кр. Такі моделі можуть допомогти визначити параметри, які повинні використовуватися для забезпечення ефективного процесу, на підставі обмежень, що накладаються на температуру продукту температурою колапсу та продуктивністю обладнання. ат. Ар(Ро - Ре) ІпРо - -614496/Т5 240185 а Ар -
Рівняння 1 Рівняння 2
За Ак (Те -Тр) 99. дн; Ят а а а
Рівняння З Рівняння 4
Рівняння 1 зв'язує швидкість сублімації (дт/4О) при первинному висушуванні з площиною внутрішнього поперечного перерізу контейнера (Ар), тиском пари льоду (Ро), тиском у камері (Ре) та нормованим за площиною опором масопереносу для брикету та пробки (Кр). Ро на поверхні розділу сублімації може бути визначений з Рівняння 2, де Ро стосується температури льоду продукту на поверхні розділу сублімації, яку приймають приблизно рівною температурі продукту (Тр), яку можна виміряти за допомогою термопари на дні флакона, або може бути визначений з
Зо наведених вище рівнянь після визначення решти змінних. Рівняння З зв'язує швидкість теплопередачі від полиці до флаконів, де Ау позначає площу флакона, Ку позначає коефіцієнт теплопередачі флакона, Те позначає температуру полиці, і Тр позначає температуру продукту.
Рівняння 4 зв'язує рівняння тепло- та масопереносу, де АН» позначає теплоту сублімації.
Як видно з рівнянь для первинного висушування, на швидкість сублімації можуть впливати 35 температура полиці (Т5), температура продукту (Тр), тиск в камері (Ре), опір масопереносу брикету (Кр) та коефіцієнт теплопередачі (Ку).
Необов'язковою стадією після заморожування та перед первинним висушуванням є відпал.
На цій стадії температуру полиці ліофілізатора підвищують вище температури склування композиції на короткий період часу, наприклад, приблизно 2-6 годин, приблизно 3-5 годин, або 40 приблизно 4 години, після чого температуру полиці знов знижують до значення нижче температури склування композиції. Відпал може бути використаний для кристалізації наповнювачів та для утворення більш крупних, більш однорідних кристалів льоду. Процес відпалу може впливати на час відновлення, оскільки підданий відпалу висушений брикет має більшу площу поверхні, ніж висушений брикет, який не був підданий відпалу. 45 Стадія відпалу композиції антитіла «487 може проводитися при температурі від приблизно -
С до приблизно -10 "С, або від приблизно -25 "С до приблизно -15 "С. В одному аспекті, температура відпалу композиції антитіла «487 становить приблизно -20 "С.
Вторинне висушування звичайно проводять при температурі вище температури заморожування рідкої композиції. Наприклад, вторинне висушування може бути проведене при приблизно 10 "С, приблизно 20 "С, приблизно 30 "С, приблизно 40 "С або приблизно 50 "С. В одному аспекті, температура вторинного висушування є температурою навколишнього середовища, наприклад, 20-30 С. Час вторинного висушування має бути достатнім для зменшення кількості вологи до «5 965.
В іншому аспекті, цикл ліофілізації включає заморожування при приблизно -45 "С, відпал при приблизно -20 "С, повторне заморожування при приблизно -45 "С, первинне висушування при приблизно -24 "С та 150 мілітор (0,02 кПа) та вторинне висушування при приблизно 27 "С та 150 мілітор.
Кр залежить від вмісту твердих речовин в замороженому ОР та від теплової передісторії ОР (стадії заморожування, відпалу та повторного заморожування), які впливають на пористу структуру брикету. Теплова передісторія може також впливати на стадію вторинного висушування, коли більша площа поверхні може сприяти десорбції води (Рікаї, еї аї. (1990) Іпії.
У. Рпапт., 60: 203-217). Параметрами процесу, які корисно контролювати на стадіях первинної та вторинної ліофілізації, можуть бути температура полиці та тиск в камері на кожній стадії циклу висушування.
При масштабуванні, завантаження сублімаційної сушарки та вміст твердих речовин можуть впливати на цикл висушування. Час первинного висушування може залежати від вмісту твердих речовин в композиції. При більш високому вмісті твердих речовин, наприклад, коли загальна концентрація твердих речовин (ексципієнтів та/або білка) перебуває, наприклад, в діапазоні значень більше 10 95 мас./об. або більше 15 95 мас./об., відрізняючись на величину від 50 до 10095 від композицій, час висушування яких був визначений, час висушування може змінюватися. Наприклад, композиція з високим вмістом твердих речовин може мати більший час висушування, ніж композиція з низьким вмістом твердих речовин. В деяких варіантах виконання, процент завантаження сублімаційної сушарки за продуктивністю може змінюватися в діапазоні значень від приблизно 25 до приблизно 100 95. При більшому 95 завантаження за продуктивністю, час первинного висушування може збільшуватися до 2 разів порівняно з меншим 95 завантаження за продуктивністю. Різниця між часами первинного висушування при різних 96 завантаження зростає зі збільшенням вмісту твердих речовин. В одному варіанті виконання, вміст твердих речовин становить менше 20-25 95 і завантаження перебуває в діапазоні значень 25-100 95.
Розмір флакона може бути вибраний на підставі площі поверхні, яка буде контактувати з полицею, та вакууму під час ліофілізації. Час висушування прямо пропорційний висоті шару, тому розмір флакона може бути вибраний на підставі висоти шару осаду, яка буде визначена як
Зо розумна. Флакон з білошою величиною відношення діаметра до об'єму може забезпечувати більший контакт з полицею для ефективної теплопередачі протягом циклу ліофілізації.
Розбавлений розчин антитіла в більшому об'ємі рідині потребує більшого часу для висушування. Необхідно забезпечити баланс між розміром флакона та об'ємом композиції, тому що флакони більшого розміру можуть потребувати більших витрат при зберіганні та транспортуванні і мають більше співвідношення пустого простору до композиції та можуть збільшувати частку композиції, піддану дії руйнівних ефектів вологи при довготривалому зберіганні. Для дози 300 мг, композиція анти-4487 антитіла може мати об'єм перед ліофілізацією, рівний 3, 5, 6, 10, 20, 50 або 100 мл. В одному аспекті, розмір флакона становить 20 мл для 60 мг/мл розчину при дозі 300 мг.
Після ліофілізації, флакон може бути герметизований, наприклад, закритий пробкою, під вакуумом. Альтернативно, перед герметизацією до флакона може бути впущений газ, наприклад, сухе повітря або азот. В тих випадках, коли існує проблема окиснення, газ, що запускається в камеру ліофілізації, може містити газ, якій уповільнює або запобігає окисненню ліофілізованого продукту. В одному аспекті, газ є безкисневим газом, наприклад, азотом, або інертним газом, наприклад, гелієм, неоном, аргоном, криптоном або ксеноном. В іншому аспекті, газ є азотом або аргоном.
В деяких варіантах виконання, об'єм композиції анти-4487 антитіла перед ліофілізацією є таким саме, як об'єм відновленого розчину перед введенням. Наприклад, композиція, яка мала перед ліофілізацією об'єм приблизно 5,5 мл, може бути відновлена до об'єму, рівного приблизно 5,5 мл, шляхом додавання такої кількості рідини, наприклад, води або сольового розчину, яка враховує об'єм сухих твердих речовин. В інших варіантах виконання, може бути бажаним ліофілізувати композицію анти-4487 антитіла в об'ємі, відмінному від об'єму відновленого розчину. Наприклад, композиція анти-4487 антитіла може бути ліофілізована у вигляді розбавленого розчину, наприклад, 0,25х, 0,5х або 0,75х, та відновлена до їх шляхом додавання меншої кількості рідини, наприклад, на 75 96 менше, наполовину або на 25 95 менше, ніж об'єм перед ліофілізацією. У варіанті виконання, доза 300 мг може бути ліофілізована у вигляді розчину 30 мг/мл антитіла в 5 95 сахарозі та відновлена до розчину 60 мг/мл антитіла в 1095 сахарозі. Альтернативно, ліофілізована композиція анти-й0487 антитіла може бути відновлена до більш розбавленого розчину, ніж композиція перед ліофілізацією. бо Лікування композицією антитіла
В одному аспекті, винахід передбачає спосіб лікування хвороби або розладу у суб'єкта, який включає введення суб'єкту композиції анти-4487 антитіла, описаної в даному винаході, в кількості, ефективній для лікування хвороби або розладу, наприклад, у людей. Людина може бути дорослою (наприклад, 18 років чи більше), підлітком або дитиною. Людина може бути особою у віці 65 років чи більше. На відміну від альтернативних терапевтичних режимів дозування, людина у віці 65 років чи більше не потребує будь-якої модифікації режиму дозування, описаного в даному винаході, і ій може бути введена звичайна композиція анти-а4р7 антитіла, описана в даному винаході.
Суб'єкт може демонструвати відсутність адекватної відповіді, втрату відповіді або непереносимість лікування імуномодулятором, антагоністом ТМЕ-а або їх комбінаціями. Пацієнт може раніше отримувати лікування запальної хвороби кишечнику принаймні одним кортикостероїдом (наприклад, преднізоном). Неадекватна відповідь на кортикостероїди стосується ознак та симптомів персистентно активної форми хвороби всупереч анамнезу принаймні однієї 4-тижневої схеми індукції, яка включає еквивалент дози преднізону 30 мг на добу перорально протягом 2 тижнів або внутрішньовенно протягом 1 тижня. Втрата відповіді на кортикостероїди стосується двох невдачних спроб знизити кортикостероїди до рівня нижче такого, що відповідає еквиваленту дози преднізону 10 мг на добу перорально. Непереносимість кортикостероїдів включає анамнез синдрому Кушинга, остеопеніїйостеопорозу, гіперглікемії, безсоння та/або інфекції.
Імуномодулятор може бути, наприклад, азатіоприном перорально, б-меркаптопурином або метотрексатом. Неадекватна відповідь на імуномодулятор стосується ознак та симптомів персистентно активної хвороби всупереч анамнезу принаймні однієї 8-тижневої схеми або азатіоприну перорально (21,5 мг/кг), або б-меркаптопурину (20,75 мг/кг) або метотрексату (212,5 мг/тиждень). Непереносимість імуномодулятора включає, без обмежень, нудоту/блювоту, біль у животі, панкреатит, аномалії функціональної проби печінки (ЕТ), лімфопенію, генетичну мутацію тіопуринметилтрансферази (ТРМТ) та/або інфекцію.
В одному аспекті, суб'єкт може демонструвати відсутність адекватної відповіді зі втратою відповіді або непереносимістю лікування антагоністом ФНІ-а. Антагоніст ФНП-а (фактор некрозу пухлини-а), наприклад, є агентом, який інгібує біологічну активність ФНП-а і, краще, зв'язує ФНП-а, таким як моноклональне антитіло, наприклад, РЕМІКЕЙД (інфліксимаб), ХУМІРА (адалімумаб), СИМЗІЯ |(цертолізумаб пегол), СИМПОНІ |(голімумаб) або циркулюючий рецепторний злитий білок, такий як ЕНБРЕЛ (етанерцепт). Неадекватна відповідь на антагоніст
ФНІ-а стосується ознак та симптомів персистентно активної форми хвороби всупереч анамнезу принаймні однієї 4-тижневої схеми індукції інфліксимабом 5 мг/кг внутрішньовенно (ІМ) 2 дози з проміжком принаймні 2 тижні; одна 80 мг підшкірна доза адалімумабу, з подальшою однією 40 мг дозою з проміжком у принаймні два тижні; або 400 мг підшкірно цертолізумабу пеголу, 2 дози з проміжком у принаймні 2 тижні. Втрата відповіді на антагоніст
ФНІ-а стосується рецидиву симптомів на стадії підтримувального дозування після раніше досягнутого клінічного ефекту. Непереносимість антагоніста ФНІ-а4 включає, без обмежень, реакції, асоційовані з інфузією, демієлінізацію, застійну серцеву недостатність та/або інфекцію.
Втрата підтримання ремісії, в використовуваному тут значенні для суб'єктів з неспецифічним виразковим колітом, стосується збільшення оцінки за шкалою Мейо на принаймні З бали та оцінки за модифікованою шкалою Вагоп, рівної принаймні 2.
В іншому аспекті, даний винахід передбачає композиції анти-44ф87 антитіл, які (1) можуть зв'язувати інтегрин а4087 іп міго та/або іп мімо; та (2) можуть модулювати активність або функцію інтегрину а4ф87, таку як (а) функція зв'язування (наприклад, здатність інтегрину а487 зв'язуватися з МАЯСАМ (наприклад, МАаСАМ-1), фібронектином та/або МСАМ-1) та/або (Б) функція інфільтрації лейкоцитів, включаючи рекрутмент та/або накопичення лейкоцитів в тканинах (наприклад, здатність інгібувати міграцію лейкоцитів до кишкової мукозальної тканини). В одному варіанті виконання, антитіло в композиції може зв'язувати інтегрин а4р7 та може інгібувати зв'язування інтегрину «487 з одним чи декількома з його лігандів (наприклад,
МАасАМ (наприклад, МАЯСАМ-1), МСАМ-1, фібронектин), тим самим інгібуючи інфільтрацію тканин лейкоцитами (включаючи рекрутмент та/або накопичення лейкоцитів в тканинах). В іншому варіанті виконання, антитіло в композиції може зв'язувати інтегрин «487 та може селективно інгібувати зв'язування інтегрину «487 з одним чи декількома з його лігандів (наприклад, МАСАМ (наприклад, МАасСАМ-1), МСАМ-1, фібронектин), тим самим інгібуючи інфільтрацію тканин лейкоцитами (включаючи рекрутмент та/або накопичення лейкоцитів в тканинах). Такі композиції анти-4487 антитіл можуть інгібувати клітинну адгезію клітин, що несуть інтегрин «4р7, з клітинами судинного ендотелію в мукозальних тканинах, включаючи бо кишечник-асоційовані тканини, лімфоїдні органи, або лейкоцитами (особливо лімфоцитами,
такими як Т- або В-клітини) іп міго та/або іп мімо. У ще одному варіанті виконання, композиція анти-а4р7 антитіла за даним винаходом може інгібувати взаємодію «487 з МАйСАМ (наприклад,
МАасАМ-1) та/або фібронектином. У ще одному варіанті виконання, композиція анти-а4р7 антитіла за даним винаходом може селективно інгібувати взаємодію с487 з МАасАМ (наприклад, МАаСАМ-1) та/або фібронектином, наприклад, без інгібування взаємодії а4р87 з
МСАМ.
Композиції анти-4487 антитіл за даним винаходом можуть бути використані для модулювання (наприклад, інгібування (зменшення або запобігання)) функції зв'язування та/або функції інфільтрації лейкоцитів (наприклад, лімфоцитів, моноцитів) інтегрину а«4ф87. Наприклад, гуманізовані імуноглобуліни, які інгібують зв'язування інтегрину а«4рф87 з лігандом (тобто, одним чи декількома лігандами), можуть вводитися відповідно до способу лікування захворювань, асоційованих з інфільтрацією лейкоцитів (наприклад, лімфоцитів, моноцитів) в тканини (включаючи рекрутмент та/або накопичення лейкоцитів в тканинах), зокрема, в тканини, що експресують молекулу МАЯСАМ (наприклад, МАасСАМ-1).
Ефективну кількість композиції анти-4487 антитіла за даним винаходом (тобто, одного чи декількох) вводять індивідууму (наприклад, ссавцю, такому як людина або інший примат) з метою лікування такої хвороби. Наприклад, запальні хвороби, включаючи хвороби, асоційовані з інфільтрацією лейкоцитами шлунково-кишкового тракту (включаючи кишечник-асоційований ендотелій), інших мукозальних тканин або тканин, що експресують молекулу МАЙСАМ (наприклад, МАЯЙСАМ-1) (наприклад, кишечник-асоційовані тканини, такі як венули власної пластинки тонкої та товстої кишки; та молочної залози (наприклад, молочної залози в період лактації)), можна лікувати відповідно до способу за даним винаходом. Аналогічно, індивідуум з хворобою, асоційованою з інфільтрацією лейкоцитів у тканини в результаті зв'язування лейкоцитів з клітинами (наприклад, ендотеліальними клітинами), що експресують МАасСАМ (наприклад, МАаСсСАМ-1), може отримувати лікування згідно з цим винаходом.
В одному варіанті виконання, хвороби, які можна лікувати, відповідно включають запальну хворобу кишечнику (ЗХК), таку як неспецифічний виразковий коліт, хворобу Крона, ілеїт, глютенову хворобу, нетропічну спру, ентеропатію, асоційовану з серонегативними артропатіями, мікроскопічний або колагеновий коліт, еозинофільний гастроентерит або
Зо резервуарний ілеїт, що виникає після проктоколектомії та ілеоанального анастомозу. Краще, запальна хвороба кишечнику є хворобою Крона або неспецифічним виразковим колітом.
Неспецифічний виразковий коліт може бути від помірної до тяжкої активною формою неспецифічного виразкового коліту. Лікування може приводити до загоєння слизової у пацієнтів, хворих на від помірної до тяжкої активну форму неспецифічного виразкового коліту. Лікування може також приводити до зменшення, припинення або зменшення та припинення застосування кортикостероїду пацієнтом.
Іншими хворобами, які можна лікувати з використанням композиції за винаходом, є панкреатит та інсулін-залежний цукровий діабет. Повідомлялося, що МАЯСАМ (наприклад,
МАасАМ-1) експресується деякими судинами в екзокринній подшлунковій залозі МОЮ (не хворих на ожиріння діабетичних) мишей, а також ВАЇВ/с та 5) мишей. Повідомлялося, що експресія МАЙСАМ-1 індукується на ендотелії запалених островків подшлункової залози МОЮ- миши, Її МАЯСАМ-1 був адресином, що переважно експресується ендотелієм островків МОЮ на ранніх стадіях інсуліту (Наппіпеп, А., еї аї., У. Сііп. Іпмеві., 92: 2509-2515 (1993)). Лікування МОЮ- мишей з використанням анти-МАЯйСАМ (наприклад, анти-МАаСАМ-1) або анти-В7 антитіл запобігало розвитку діабету (Мапд сеї аї., Оіабесфе5, 46:1542-1547 (1997)). Крім того, спостерігалося накопичення лімфоцитів, експресуючих а4ф7 в островках, та МАЙСАМ-1 був задіяний в зв'язуванні клітин лімфоми через «4р7 із судинами запалених островків (Наппіпеп,
А., еї аї., у. Сііп. Іпмеві., 92: 2509-2515 (1993)) або з шлунково-кишковим трактом у лімфомі з клітин мантії (Ссеіз5тапп еї аї., Ат. ). Раїпої., 153:1701-1705 (1998)).
Приклади запальних хвороб, асоційованих з мукозальними тканинами, які можна лікувати з використанням композиції за винаходом, включають холецистит, холангіт (Адат5 апа Екзівеп,
Маїште ВНеміеме 6:244-251 (2006) Стапі еї аї., Нераїюіоду 33:1065-1072 (2001)), наприклад, первинний склерозуючий холангіт, хворобу Бехчета, наприклад, кишечнику, або періхолангіт (жовчної протоки та тканини печінки, що її оточує), та хворобу "трансплантат проти хазяїна" (наприклад, в шлунково-кишковому тракті (наприклад, після трансплантації кісткового мозку) (Реїгоміс еї аіІ. Віоой 103:1542-1547 (2004)). Як видно при хворобі Крона, запалення часто виходить за межі мукозальної поверхні, відповідно, сприйнятливими до лікування можуть бути хронічні запальні хвороби, такі як саркоїдоз, хронічний гастрит, наприклад, аутоїмунний гастрит (Каїакаї єї аї., Ії. Іттипої., 14:167-175 (2002)) та інші ідіопатичні стани. бо Винахід також стосується способу інгібування інфільтрації лейкоцитами мукозальної тканини. Винахід також стосується способу лікування раку (наприклад, а4р7-позитивної пухлини, такої як лімфома). Інші приклади запальних хвороб, асоційованих з мукозальними тканинами, які можна лікувати з використанням композиції за винаходом, включають мастит (молочної залози) та синдром подразненого кишечнику.
Хвороби або патогени, в етіології яких задіяні взаємодії МАСАМ (наприклад, МАЯСАМ-1) з а487, можна лікувати анти-040р7 антитілом в композиціях, описаних в даному винаході.
Приклади таких хвороб включають імунодефіцитні розлади, такі як викликані вірусом імунодефіциту людини (див., наприклад, УМО2008140602).
Композицію за винаходом вводять в ефективній кількості, що інгібує зв'язування інтегрину а487 з його лігандом. Для терапії, ефективна кількість буде достатньою для досягнення бажаного терапевтичного (включаючи профілактичний) ефекту (такою як кількість, достатня для зменшення або запобігання інтегрин а4ф87-медійованого зв'язування та/або передачі сигналів, тим самим інгібуючи адгезію та інфільтрацію лейкоцитів та/або асоційовані клітинні відповіді).
Ефективна кількість анти-й04387 антитіла, наприклад, ефективний титр, достатній для підтримання насичення, наприклад, нейтралізації, інтегрину «4р7, може індукувати клінічну відповідь або ремісію запальної хвороби кишечнику. Композиція за винаходом може бути введена у вигляді разової дози або кратних доз. Дозування може бути визначене способами, відомими фахівцям, та може залежати, наприклад, від віку індивідуума, сприйнятливості, толерантності та загального самопочуття. Приклади схем введення включають місцеві шляхи, такі як назальне або інгаляційне або трансдермальне введення, ентеральні шляхи, такі як через живильну трубку або супозиторій, та парентеральні шляхи, такі як внутрішньовенне, внутрішньом'язове, підшкірне, інтраартеріальне, інтраперитонеальне або |інтравітреальне введення. Придатні дози антитіла можуть складати від приблизно 0,1 мг/кг ваги тіла до приблизно 10,0 мг/кг ваги тіла за одно введення, наприклад, від приблизно 2 мг/кг до приблизно 7 мг/кг, від приблизно З мг/кг до приблизно 6 мг/кг або від приблизно 3,5 до приблизно 5 мг/кг. В конкретних варіантах виконання, доза, що вводиться, становить приблизно 0,3 мг/кг, приблизно 0,5 мг/кг, приблизно 1 мг/кг, приблизно 2 мг/кг, приблизно З мг/кг, приблизно 4 мг/кг, приблизно 5 мг/кг, приблизно 6 мг/кг, приблизно 7 мг/кг, приблизно 8 мг/кг, приблизно 9 мг/кг або приблизно 10 мг/кг. Загальна доза може складати приблизно 22 мг, приблизно 50 мг, приблизно 72 мг,
Зо приблизно 125 мг, приблизно 165 мг або приблизно 432 мг. Загальна доза може складати принаймні 77 мг, принаймні 125 мг або принаймні 356 мг. В одному варіанті виконання, загальна доза становить 165 мг. В іншому варіанті виконання, загальна доза дорівнює 108 мг. В іншому варіанті виконання, загальна доза дорівнює 216 мг.
Готова лікарська форма, наприклад, після розбавлення відновленого анти-4487 антитіла (наприклад, в системі для інфузії з сольовим розчином або 595 декстрозою) може мати концентрацію для введення від приблизно 0,5 мг/мл до приблизно 5 мг/мл. Готова лікарська форма може мати концентрацію від приблизно 1,0 мг/мл до приблизно 1,4 мг/мл, від приблизно 1,0 мг/мл до приблизно 1,3 мг/мл, від приблизно 1,0 мг/мл до приблизно 1,2 мг/мл, від приблизно 1,0 до приблизно 1,1 мг/мл, від приблизно 1,1 мг/мл до приблизно 1,4 мг/мл, від приблизно 1,1 мг/мл до приблизно 1,3 мг/мл, від приблизно 1,1 мг/мл до приблизно 1,2 мг/мл, від приблизно 1,2 мг/мл до приблизно 1,4 мг/мл, від приблизно 1,2 мг/мл до приблизно 1,3 мг/мл або від приблизно 1,3 мг/мл до приблизно 1,4 мг/мл. Готова лікарська форма може мати концентрацію приблизно 0,6 мг/мл, 0,8 мг/мл, 1,0 мг/мл, 1,1 мг/мл, приблизно 1,2 мг/мл, приблизно 1,3 мг/мл, приблизно 1,4 мг/мл, приблизно 1,5 мг/мл, приблизно 1,6 мг/мл, приблизно 1,8 мг/мл, або приблизно 2,0 мг/мл. В одному варіанті виконання, загальна доза складає 180 мг.
В іншому варіанті виконання, загальна доза складає 300 мг. Доза 300 мг анти-а4р7 антитіла може бути разбавлена 250 мл сольового розчину або 5 95 розчину декстрози для введення.
В деяких аспектах, режим дозування має дві фази, індукційну фазу та підтримуючу фазу. В індукційній фазі, антитіло або його антигензв'язуючий фрагмент вводять способом, який швидко забезпечує ефективну кількість антитіла або його антигензв'язуючого фрагмента, придатну для певних цілей, таких як індукування імунної толерантності до антитіла або його антигензв'язуючого фрагмента або для індукування клінічної відповіді та полегшення симптомів запальної хвороби кишечнику. Пацієнту може бути проведена індукційна фаза лікування при його початковому лікуванні анти-с4фр7 антитілом, при лікуванні після тривалої перерви в терапії, наприклад, більше трьох місяців, більше чотирьох місяців, більше шести місяців, більше дев'яти місяців, більше одного року, більше вісімнадцяти місяців або більше двох років після терапії анти-а487 антитілом, або під час підтримуючої фази терапії анти-4487 антитілом, якщо спостерігається повернення симптомів запальної хвороби кишечнику, наприклад, рецидив з ремісії хвороби. В деяких варіантах виконання, режим індукційної фази приводить до більш бо високого значення середньої мінімальної залишкової концентрації, наприклад, концентрації безпосередньо перед введенням наступної дози, ніж середня мінімальна залишкова концентрація в стані рівноваги в сироватці, підтримувана протягом підтримуючого режиму.
В підтримуючій фазі, антитіло або його антигензв'язуючий фрагмент вводять способом, який забезпечує подовження відповіді, досягнутої при індукційній терапії, зі стабільним рівнем антитіла або його антигензв'язуючого фрагмента. Підтримуючий режим може запобігати поверненню симптомів або рецидиву запальної хвороби кишечнику. Підтримуючий режим може забезпечувати зручність для пацієнта, наприклад, бути простим режимом дозування або потребувати нечастих поїздок для лікування. В деяких варіантах виконання, підтримуючий режим може включати введення анти-4487 антитіла або його антигензв'язуючого фрагмента, наприклад, в композиції, описаній в даному винаході, відповідно до стратегії, вибраної з групи, що складається з низьких доз, нечастого введення, самовведення та комбінації будь-яких вищезазначених елементів.
В одному варіанті виконання, наприклад, під час індукційної фази терапії, режим дозування передбачає ефективну кількість анти-4487 антитіла або антигензв'язуючого фрагмента в композиції, описаній в даному винаході, для індукування ремісії запальної хвороби кишечнику у пацієнта. В деяких варіантах виконання, ефективна кількість анти-с487 антитіла є достатньою для досягнення середньої мінімальної залишкової концентрації анти-й04ф87 антитіла від приблизно 5 мкг/мл до приблизно 60 мкг/мл, від приблизно 15 мкг/мл до приблизно 45 мкг/мл, від приблизно 20 мкг/мл до приблизно 30 мкг/мл, або від приблизно 25 мкг/мл до приблизно 35 мкг/мл наприкінці індукційної фази. Тривалість індукційної фази може складати приблизно чотири тижні, приблизно п'ять тижнів, приблизно шість тижнів, приблизно сім тижнів або приблизно вісім тижнів лікування. В деяких варіантах виконання, схема індукції може використовувати стратегію, вибрану з групи, що складається з високої дози, частого введення та комбінації високої дози і частого введення анти-44ф87 антитіла або його антигензв'язуючого фрагмента, наприклад, у композиції, описаній в даному винаході. Індукційна доза може бути введена один раз або множину разів, яка складається з декількох доз, наприклад, принаймні двох доз. Протягом індукційної фази, доза може вводитися раз на день, через день, два рази на тиждень, раз на тиждень, раз на десять днів, раз на два тижні або раз на три тижні. В деяких варіантах виконання, індукційна доза вводиться в перші два тижні терапії анти-с4ф87 антитілом.
Зо В одному варіанті виконання, індукційна доза може бути введена один раз при початку лікування (день 0) та один раз приблизно через два тижні після початку лікування. В іншому варіанті виконання, тривалість індукційної фази становить шість тижнів. В іншому варіанті виконання, тривалість індукційної фази становить шість тижнів, і множина індукційних доз вводиться протягом перших двох тижнів. 35 В деяких варіантах виконання, наприклад, при початку лікування пацієнта з тяжкою запальною хворобою кишечнику (наприклад, пацієнтів з невдачною анти-ФНПс терапією), індукційна фаза повинна мати большу тривалість, ніж у пацієнтів зі слабкою або помірною формою хвороби. В деяких варіантах виконання, індукційна фаза для пацієнта з тяжкою хворобою може мати тривалість, що складає принаймні 6 тижнів, принаймні 8 тижнів, принаймні 40 10 тижнів, принаймні 12 тижнів або принаймні 14 тижнів. В одному варіанті виконання, індукційній режим дозування для пацієнта з тяжкою хворобою може включати дозу в тиждень 0 (початок лікування), дозу в тиждень 2 та дозу в тиждень 6. В іншому варіанті виконання, індукційній режим дозування для пацієнта з тяжкою хворобою може включати дозу в тиждень 0 (початок лікування), дозу в тиждень 2, дозу в тиждень 6 та дозу в тиждень 10. 45 В одному варіанті виконання, наприклад, протягом підтримуючої фази терапії, режим дозування підтримує середню мінімальну залишкову концентрацію в стані рівноваги у сироватці, наприклад, концентрацію плато безпосередньо перед введенням наступної дози, від приблизно 5 до приблизно 25 мкг/мл, від приблизно 7 до приблизно 20 мкг/мл, від приблизно 5 до приблизно 10 мкг/мл, від приблизно 10 до приблизно 20 мкг/мл, від приблизно 15 до 50 приблизно 25 мкг/мл або від приблизно 9 до приблизно 13 мкг/мл анти-а4ф87 антитіла. В іншому варіанті виконання, режим дозування наприклад, протягом підтримуючої фази терапії, підтримує середню мінімальну залишкову концентрацію в стані рівноваги у сироватці від приблизно 20 до приблизно 30 мкг/мл, від приблизно 20 до приблизно 55 мкг/мл, від приблизно до приблизно 45 мкг/мл, від приблизно 45 до приблизно 55 мкг/мл або від приблизно 35 до приблизно 40 мкг/мл анти-а4ф87 антитіла.
Доза може бути введена раз на тиждень, раз на 2 тижні, раз на З тижні, раз на 4 тижні, раз на 6 тижнів, раз на 8 тижнів або раз на 10 тижнів. Більш висока доза або більш часте введення дози, наприклад, раз на тиждень, раз на 2 тижні, раз на З тижні або раз на 4 тижні, можуть бути корисними для індукування ремісії активної форми хвороби або для лікування нового пацієнта, 60 наприклад, для індукування толерантності до анти-44ф87 антитіла. Менша частота введення доз,
наприклад, раз на 4 тижні, раз на 5 тижнів, раз на 6 тижнів, раз на 8 тижнів або раз на 10 тижнів, може бути корисною для профілактичної терапії, наприклад, для підтримання ремісії у пацієнта з хронічною хворобою. В одному аспекті, схема лікування передбачає проведення лікування в день 0, приблизно в тиждень 2, приблизно в тиждень б та через кожні 4 або 8 тижнів після цього. В іншому аспекті, схема індукційного лікування передбачає проведення сеансів лікування через день до загалом 6 сеансів лікування. В одному варіанті виконання, підтримуючий режим включає введення дози раз на 8 тижнів. У варіанті виконання, коли пацієнт на підтримуючому режимі з введенням дози раз на вісім тижнів відчуває повернення одного чи декількох симптомів хвороби, наприклад, має рецидив, частота введення доз може бути збільшена, наприклад, до одного разу на 4 тижні.
Доза може бути введена пацієнту протягом приблизно 20 хвилин, приблизно 25 хвилин, приблизно 30 хвилин, приблизно 35 хвилин або приблизно 40 хвилин.
Режим дозування може бути оптимізований для індукції клінічної відповіді та клінічної ремісії запальної хвороби кишечнику у пацієнта. В деяких варіантах виконання, режим дозування не змінює співвідношення СО4 до СО8 в спинномозковій рідині пацієнтів, що отримують лікування.
В деяких аспектах, стійка клінічна ремісія, наприклад, клінічна ремісія, яка зберігається протягом принаймні двох, принаймні трьох, принаймні чотирьох відвідань лікаря-куратора протягом періоду часу у шість місяців або один рік після початку лікування, може бути досягнута при оптимізованому режимі дозування.
В деяких аспектах, стойка клінічна відповідь, наприклад, клінічна відповідь, що зберігається протягом принаймні 6 місяців, принаймні 9 місяців, принаймні року після початку лікування, може бути досягнута при оптимізованому режимі дозування.
В одному варіанті виконання, режим дозування включає початкову дозу 300 мг, другу послідовну дозу 300 мг приблизно через два тижні після початкової дози, третю послідовну дозу 300 мг через приблизно шість тижнів після початкової дози, з подальшими четвертою та наступними дозами 300 мг раз на чотири тижні або раз на вісім тижнів після третьої послідовної дози.
В деяких варіантах виконання, спосіб лікування, доза або режим дозування зменшують вірогідність розвитку у пацієнта НАНА-відповіді на анти-4487 антитіло. Розвиток НАНА, наприклад, вимірюваний по антитілах, реактивних до анти-4487 антитіла, може збільшити кліренс анти-а4ф7 антитіла, наприклад, знизити концентрацію в сироватці анти-с4ф7 антитіла, наприклад, зменшити число анти- «487 антитіл, зв'язаних з інтегрином «487, тим самим знижуючи ефективність лікування. В деяких варіантах виконання, для запобігання НАНА, пацієнта можна лікувати за схемою індукції з наступним підтримуючим режимом. В деяких варіантах виконання, між схемою індукції та підтримуючим режимом відсутня перерва. В деяких варіантах виконання, схема індукції включає введення пацієнту множини доз анти-а4ф7 антитіла. Для запобігання НАНА, пацієнта можна лікувати з високою початковою дозою, наприклад, принаймні 1,5 мг/кг, принаймні 2 мг/кг, принаймні 2,5 мг/кг, принаймні З мг/кг, принаймні 5 мг/кг, принаймні 8 мг/кг, принаймні 10 мг/кг або від приблизно 2 до приблизно 6 мг/кг, або з частими початковими введеннями, наприклад, приблизно раз на тиждень, приблизно раз на два тижні або приблизно раз на три тижні, стандартної дози при початку терапії анти-4487 антитілом. В деяких варіантах виконання, спосіб лікування підтримує принаймні 30 95, принаймні 40 9о, принаймні 50 95, принаймні 60 95, принаймні 70 95, принаймні 80 95, принаймні 9095 або принаймні 9595 пацієнтів в НАНА-негативному стані. В інших варіантах виконання, спосіб лікування підтримує пацієнтів в НАНА- негативному стані протягом принаймні б тижнів, принаймні 10 тижнів, принаймні 15 тижнів, принаймні шести місяців, принаймні 1 року, принаймні 2 років або протягом періоду проведення терапії. В деяких варіантах виконання, пацієнти або принаймні 30 95, принаймні 40 95, принаймні 50 95 або принаймні 60 95 пацієнтів, у яких розвивається НАНА, зберігають низькій титр, наприклад, «125, анти-а4р7 антитіла. У варіанті виконання, спосіб лікування підтримує принаймні 70 95 пацієнтів в
НАНА-негативному стані протягом принаймні 12 тижнів після початку терапії анти-с487 антитілом.
Композиція може бути введена індивідууму (наприклад, людині) сама по собі або у сполученні з іншим агентом. Композиція за винаходом може бути введена до, одночасно з, або після введення додаткового агента. В одному варіанті виконання вводять декілька композицій, інгібуючих зв'язування інтегрину «4р7 з його лігандами. В такому варіанті виконання може бути введений агент, наприклад, моноклональне антитіло, таке як анти-МАасАМ (наприклад, анти-
МАасАМ-1) або анти-МСАМ-1 моноклональне антитіло. В іншому варіанті виконання, додатковій агент інгібує зв'язування лейкоцитів з ендотеліальним лігандом у шляху, відмінному від шляху бо а4р7. Такий агент може інгібувати зв'язування, наприклад, хемокінового (С-С-мотив) рецептора
9 (ССВУ9)-експресуючих лімфоцитів експресованим тимусом хемокіном (ТЕСК або ССІ 25) або агентом, який перешкоджає зв'язуванню І ЕБА-1 з молекулою межклітинної адгезії (САМ).
Наприклад, на додаток до композиції за даним винаходом вводять анти-ТЕСК чи анти-ССНО антитіло або інгібитор малої молекули ССК9О, такий як інгібитори, розкриті в публікаціях РСТ
МО003/099773 чи УМО04/046092, або анти-ІСАМ-1 антитіло або олігонуклеотид, що запобігає експресії ІСАМ. У ще одному варіанті виконання, додатковий активний інгредієнт (наприклад, протизапальна сполука, така як сульфасалазин, азатіоприн, б-меркаптопурин, протизапальні засоби, що містять 5-аміносаліцилову кислоту, іншу нестероїдну протизапальну сполуку, стероїдну протизапальну сполуку або антибіотики, які звичайно вводять для боротьби із ЗХК (наприклад, ципрофлоксацин, метронідазолу або інший біологічній агент (наприклад, антагоністи ФНП-альфа), може бути введений у сполученні з композицією за даним винаходом.
У варіанті виконання, доза лікарського препарату для спільного введення може знижуватися з часом протягом періоду лікування за допомогою композиції, що містить анти-с4р7 антитіло.
Наприклад, пацієнт, якого лікують стероїдом (наприклад, преднізоном, преднізолоном) на початку або перед лікуванням композицією анти-с4ф87 антитіла, буде дотримуватися схеми зі зниженням дози стероїду починаючи з 6 тижнів лікування композицією анти-44ф87 антитіла. Доза стероїду буде зменшена на приблизно 25 95 протягом 4-8 тижнів після початку зниження, до 50 95 через приблизно 8-12 тижнів, та 75 95 через приблизно 12-16 тижнів зменшення дози під час лікування композицією анти-а4р7 антитіла. В одному аспекті, через приблизно 16-24 тижнів лікування композицією анти-с4ф87 антитіла, доза стероїду може бути скасована. В іншому прикладі, пацієнт, якого лікують протизапальною сполукою, такою як б-меркаптопурин, на початку або перед лікуванням композицією анти-4487 антитіла, буде дотримуватися схеми зі зменшенням доз протизапальної сполуки, аналогічній схемі зменшення дози стероїду, описаній вище.
В одному варіанті виконання, спосіб включає введення пацієнту ефективної кількості композиції за винаходом. Якщо композиція перебуває у твердій формі, наприклад, в сухому стані, процес введення може включати стадію перетворення композиції у рідкий стан. В одному аспекті, суха композиція може бути відновлена, наприклад, рідиною, як описано вище, для використання в ін'єкції, наприклад, внутрішньовенній, внутрішньом'язовій або підшкірній ін'єкції.
Зо В іншому аспекті, тверда або суха композиція може бути введена місцево, наприклад, у вигляді пластиру, крема, аерозолю або супозиторія.
Винахід також стосується способу лікування хвороби, асоційованої з інфільтрацією лейкоцитами тканин, експресуючих молекулу МАйСАМ (наприклад, МАасСАМ-1). Спосіб включає введення пацієнту, що потребує цього, ефективної кількості композиції анти-44ф87 антитіла за винаходом. У варіанті виконання, хвороба є хворобою "трансплантат проти хазяїна". В деяких варіантах виконання, хвороба є хворобою, асоційованою з інфільтрацією лейкоцитами тканин в результаті зв'язування лейкоцитів, експресуючих інтегрин с04р7, з кишечник-асоційованим ендотелієм, експресуючим молекулу МАЯСАМ (наприклад, МАЯСАМ-1). В інших варіантах виконання, хвороба є гастритом (наприклад, еозинофільним гастритом або аутоіїмунним гастритом), панкреатитом або інсулін-залежним цукровим діабетом. В інших варіантах виконання, хвороба є холециститом, холангітом або перихолангітом.
Винахід також стосується способу лікування запальної хвороби кишечнику у пацієнта. В одному варіанті виконання, спосіб включає введення пацієнту ефективної кількості композиції анти-а4р7 антитіла за винаходом. В деяких варіантах виконання, запальна хвороба кишечнику є неспецифічним виразковим колітом або хворобою Крона. В інших варіантах виконання, запальна хвороба кишечнику є глютеновою хворобою, ентеропатією, асоційованою з серонегативними артропатіями, мікроскопічним або колагеновим колітом, гастроентеритом (наприклад, еозинофільним гастроентеритом) або резервуарним ілеїтом.
В деяких варіантах виконання, лікування анти-4487 антитілом не змінює співвідношення бр4:сО08 лімфоцитів. Співвідношення СО4:СО8 можуть бути виміряні у крові, аспіраті лімфатичних вузлів та спинномозковій рідині (СМР). Співвідношення СО4-:СО8- лімфоцитів в
СМР здорових осіб типово мають значення більше або рівні приблизно 1 (Змеппіпд55оп еї аї., у.
МешцгоіїттипоЇї. 199563:39-46; Змеппіпа55оп о єї ам, Аппо МейгоЇ. 1993; 34:155-161).
Імуномодулятор може змінювати співвідношення СО4:СО8 до значень менше 1.
Промислові вироби
В іншому аспекті, винахід є виробом, що містить фармацевтичну композицію за даним винаходом, та передбачає інструкції з її використання. Виріб включає контейнер. Придатні контейнери включають, наприклад, пляшки, флакони (наприклад, двокамерні флакони, флакон рідкої композиції з голкою або без неї, флакон твердої композиції з флаконом рідині для 60 відновлення або без нього та з голкою або без неї), шприци (такі як двокамерні шприци,
попередньо наповнені шприци) та пробірки. Контейнер може бути сформований з різних матеріалів, таких як скло, метал або пластик. Контейнер містить композицію, а ярлик, розміщений на контейнері чи асоційований з ним, може містити вказівки з використання. В іншому варіанті виконання, композиція може бути підготовлена для самовведення та/або містити інструкції щодо самовведення. В одному аспекті, контейнер, що містить композицію, може бути флаконом для одноразового використання. В іншому аспекті, контейнер, що містить композицію, може бути флаконом для багаторазового використання, який дозволяє здійснювати повторне введення (наприклад, 2-6 введень) композиції, наприклад, з використанням декількох порцій відновленої композиції. Виріб може додатково включати інші матеріали, бажані з комерційної та користувацької точок зору, включаючи інші буфери, розріджувачі, фільтри, голки, шприци та вкладиши в упаковки з інструкціями із застосування, як вказано в попередньому розділі.
Клінічні аналізи та аналіз якості
В іншому аспекті, винахід передбачає спосіб визначення відповідності фармацевтичною композицією стандартам якості продукту. Спосіб може включати оцінку ліофілізованої фармацевтичної композиції (наприклад, гуманізованого анти-с44фр7 антитіла), яка включає огляд композиції для оцінки зовнішнього вигляду, визначення часу відновлення, визначення вологовмісту ліофілізованої композиції, вимірювання агрегатів в ліофілізованій композиції, вимірювання фрагментації, вимірювання окиснення/деамідування і, необов'язково, оцінку біологічної активності та ефективності, де досягнення попередньо визначених стандартів демонструє, що продукт показаний для клінічного застосування.
Прийнятні рівні якості включають вологість «5,0 9о, час відновлення «40 хвилин, значення рн відновленої рідини, рівне 6,320,3, концентрацію антитіла від 54,0 до 66,0 мг/мл, вміст головної ізоформи 255,095 при визначенні методом СЕХ |(катіонообмінної хроматографії), вміст мономера 296,095 при визначенні методом ЗЕС (ексклюзивної хроматографії), вміст високомолекулярних речовин (агрегатів) х2,595, вміст НяЇ ланцюгів 29095 при визначенні методом ДСН-ПААГ, показники адгезії в межах 60-140 95 від еталонного стандарту.
Винахід можна повніше зрозуміти з посиланням на наведені далі приклади. Однак, вони не повинні тлумачитися як такі, що обмежують обсяг винаходу. Усі литературні та патентні джерела цілком включені до даного документа як посилання.
Розробка протоколу приготування композиції
А. Розчин анти-а4р7 антитіла
Пляшки із замороженим висококонцентрованим препаратом анти-й4ф87 антитіла (ведолізумаб, 50 мМ гістидину, 125 мМ аргініну, 0,06 95 полісорбату 80, рН 6,3) відтаюють при кімнатній температурі протягом 16-24 годин. Відталі пляшки зливають в змішувальну посудину з нержавіючої сталі та перемішують. Препарат потім розбавляють буфером для розбавлення А (50 мМ гістидину, 125 мМ аргініну, 0,06 95 полісорбату 80, рН 6,3) до 80 мг/мл ведолізумабу та перемішують. Потім додають сахарозу шляхом розбавлення препарату буфером для розбавлення В, що містить сахарозу (50 мМ гістидину, 125 мМ аргініну, 40 95 сахарози, 0,06 95 полісорбату 80, рН 6,3). На цій стадії препарат розбавляють анти-а4ф7 антитіла до рідкої композиції з 60 мг/мл ведолізумабу, 50 мМ гістидину, 125 мМ аргініну, 10 95 сахарози, 0,06 95 полісорбату 80, рН 6,3.
В. Ліофілізація
Рідкою композицією анти-а4р7 антитіла з концентрацією 60 мг/мл в 50 мМ гістидину, 125 мМ аргініну, 0,06 95 полісорбату 80, 10 95 сахарози, рН 6,3, заповнюють скляні флакони на 20 мл по 5,52 мл на флакон та пробки встанавлюють в положення для ліофілізації. Флакони розміщають у ліофілізаторі на полицях із заданою температурою, рівною приблизно 20 "С. Після завантаження усіх флаконів та закривання дверцят, температуру полиць знижують для заморожування розчину до приблизно -45 "С. Через З години при цій температурі, температуру полиць підвищують до -20 "С для відпалу. Після відпалу протягом чотирьох годин, температуру полиць знижують для повторного заморожування розчину до приблизно -45 "С. Після врівноважування флаконів при цій температурі з камери відкачують повітря. Коли тиск достигає 150 мтор (0,02 кПа), температуру полиць поступово підвищують до температури первинного висушування, рівної приблизно -24 "С. Первинне висушування проводиться доти, поки з флаконів не сублімується весь кристалічній лід. Потім температуру полиць підвищують до 27 "С для вторинного висушування протягом 16 годин, поки вологість ліофілізованої композиції не досягне значення менше приблизно 2,5 95. Після завершення вторинного висушування, камеру заповнюють газоподібним азотом до досягнення тиску навколишнього середовища. Флакони закривають пробками та виймають з ліофілізатора. бо С. Зберігання та використання ліофілізованого анти-с4рф87 антитіла
Флакони з ліофілізованим анти-с4рф87 антитілом зберігають при -70 "С, -20 "б, 2-8"Сб або 25"С протягом бажаних періодів часу. Перед використанням, флакон врівноважують при кімнатній температурі. Потім вміст флакона відновлюють за допомогою шприця, що містить воду для ін'єкцій ("УМЕ!") з використанням голки калібру 2105. Кількість води для ін'єкцій визначають таким чином, щоб кінцевий об'єм відновленого розчину антитіла дорівнював об'єму розчину перед ліофілізацією. Для величини об'єму перед ліофілізацією, рівній 5,52 мл, додають 4,8 мл води для ін'єкцій. Флакон обережно перемішують за допомогою вихрової мішалки, а потім витримують протягом 10-30 хвилин для відновлення композиції, після чого розчин антитіла набирають в шприц та додають в мішок для внутрішньовенної (ІМ) інфузії пацієнту.
Ілюстративні приклади
Приклад 1
Порівняльні дані для змінного вмісту цукру та амінокислот (95) в ліофілізованих композиціях
Була розроблена схема експерименту з метою вивчення ефекту зміни молярного співвідношення цукру (сахарози та маніту) до білка, молярного співвідношення аргініну до білка та молярної кількості гістидинового буфера. Відомо, що гістидин та аргінін не кристалізуються в процесі ліофілізації, що робить їх потенційними кріо- або ліопротектантами. Поміщають у флакони на 5 мл по 1,5 мл композиції, ліофілізують з первинним висушуванням при -30 "С, 150 мтор та вторинним висушуванням при 20 "С, 150 мтор. Стабільність ліофілізованих композицій, відновлених до 1,5 мл після зберігання в різних умовах, наведена в Таблицях 1-3 (які об'єднують результати двох експериментів для 60 мг/мл). Фігура бА зображує прогностичні моделі зміни процентного вмісту мономера, процентного вмісту агрегатів та процентного вмісту головної ізоформи для зберігання при 40"С зі змінними значеннями рН і молярного співвідношення цукру та аргініну. Стабільність композиції була найкращою при низькому рН та високому молярному співвідношенні (цукор ї- аргінін) до білка. При досліджених молярних кількостях гістидину він не впливав на стабільність композиції. Усі композиції мали вологість при зберіганні 1-2 Об.
Таблиця 1
Зміни процентного вмісту мономера в умовах зберігання при 5 "С, 25 "С/60 95 ЕН (відносної вологості) та 40 "С/75 95 КН протягом З місяців. Процентний вміст мономера вимірювали методом ексклюзивної хроматографії (ЗЕС). до мономера за методом ЗЕС
Композиція вес 2576 407 60 мг/мл ведолізумабу ж І-0 й 60 9оАН | 75595 ВН
З міс. : .
З міс. З міс. 25 мМ гістидину, 75 мМ аргініну, 2 9о сахарози, 0,05 95 полісорбату 80, рН 6,3 зви зви 97,8 96,5 25 мМ гістидину, 75 мМ аргініну, 4 95 сахарози, 0,05 95 полісорбату 80, рН 6,9 38,0 38,2 38,0 97,5 50 мМ гістидину, 125 мМ аргініну, 2 9о сахарози, 0,05 95 полісорбату 80, рН 6,7 38,0 38,3 зви 974 50 мМ гістидину, 125 мМ аргініну, 4 95 сахарози, 0,05 95 полісорбату 80, рн 6,9 98,0 98,3 зви 974 50 мМ гістидину, 125 мМ аргініну, 6 9о сахарози, 1,5 95 маніту, 0,06 95 полісорбату 80, рН 6,3 38,7 38,4 Зв, зви 50 мМ гістидину, 125 мМ аргініну, 9 9о сахарози, 0,06 95 полісорбату 80, рН 6,3 38,7 38,3 зви 38,3
Зо
Таблиця 2
Зміни процентного вмісту агрегатів при зберіганні при 5 "С, 25 "С/60 95 КН та 40 "С/75 55 ВН протягом З місяців. Процентний вміст мономера вимірювали методом ексклюзивної хроматографії (ЗЕС).
Фо агрегатів за методом ЗЕС
Композиція вес 2576 407 60 мг/мл ведолізумабу ж І-0 й 60 9оАН | 75595 ВН
З міс. : .
З міс. З міс. 25 мМ гістидину, 75 мМ аргініну, 2 9о сахарози, 0,05 95 полісорбату 80, рН 6,3 0,42 0,53 0,89 1,99 25 мМ гістидину, 75 мМ аргініну, 4 95 сахарози, 0,05 95 полісорбату 80, рН 6,9 б, ще 0,62 115 50 мМ гістидину, 125 мМ аргініну, 2 9о сахарози, 0,05 95 полісорбату 80, рН 6,7 0,42 0,47 1,23 50 мМ гістидину, 125 мМ аргініну, 4 95 сахарози, 0,05 95 полісорбату 80, рН 6,9 0,36 0,44 0,52 0,82 50 мМ гістидину, 125 мМ аргініну, 6 9о сахарози, 1,5 95 маніту, 0,06 95 полісорбату 80, рН 6,3 0,53 0,49 б, 0,56 50 мМ гістидину, 125 мМ аргініну, 9 9о сахарози, 0,06 95 полісорбату 80, рН 6,3 ще ще 0,59 0,56
Таблиця З
Зміни процентного вмісту головної ізоформи в умовах зберігання при 5 "С, 25 "С/60 95 ВН та 40 "С/75 95 КН протягом З місяців. Головну ізоформу вимірювали методом катіонообмінної хроматографії (СЕХ). до головної ізоформи за методом СЕХ
Композиція вес 2576 407 60 мг/мл ведолізумабу ж І-0 й 60 9оАН | 75595 ВН
З міс. : .
З міс. З міс. 25 мМ гістидину, 75 мМ аргініну, 2 9о сахарози, 0,05 95 полісорбату 80, рН 6,3 10,5 68,8 67,4 66,3 25 мМ гістидину, 75 мМ аргініну, 4 95 сахарози, 0,05 95 полісорбату 80, рН 6,9 70,8 38,9 68,0 67,7 50 мМ гістидину, 125 мМ аргініну, 2 9о сахарози, 0,05 95 полісорбату 80, рН 6,7 10,5 68,9 67,8 66,5 50 мМ гістидину, 125 мМ аргініну, 4 95 сахарози, 0,05 95 полісорбату 80, рН 6,9 70,6 68,9 68,0 67,4 50 мМ гістидину, 125 мМ аргініну, 6 9о сахарози, 1,5 95 маніту, 0,06 95 полісорбату 80, рН 6,3 69,5 69,3 67,4 50 мМ гістидину, 125 мМ аргініну, 9 9о сахарози, 0,06 95 полісорбату 80, рН 6,3 69,5 69,3 69,2 би
Фіг. бА зображує прогностичні моделі, основані на статистичному аналізі даних для 40 "С з
Таблиць 1-3. Модель змін процентного вмісту мономера за місяць при 40 "С, визначеного методом аналізу 5ЕС, описується рівнянням -3,10 - (0,386)"рНА0000516"((число молей цукрукчисло молей аргініну)/число молей білка)). Модель змін процентного вмісту агрегатів за місяць при 40"С, визначеного методом аналізу ЕС, має вигляд 2,43 - (0263)рн- 0000787"((число молей цукрукчисло молей аргінінуу/число молей білка). Модель змін процентного вмісту головної ізоформи за місяць при 40 "С, визначеного методом аналізу СЕХ, має вигляд -2,54 -- (0,109У"рН-0,00130"((число молей цукрукчисло молей аргініну)/число молей білка)). Середня лінія показує результати для прогностичних моделей, а зовнішні лиінії показують 95 95 довірчі межі для прогностичних моделей.
Фіг. 68 зображує альтернативні моделі, основані на статистичному аналізі даних для 40 "С з
Таблиць 1-3, вхідними факторами для яких є рН, молярне співвідношення цукор:білок та молярне співвідношення аргінін:білок. Модель змін процентного вмісту мономера за місяць при
40 "С, визначеного методом аналізу ЕС, має вигляд -3,02 я (0,370)"рНн.-0000482"((число молей цукру)/(число молей білка) - 0000657"((число молей аргініну/число молей білка). Модель змін процентного вмісту агрегатів за місяць при 40 "С, визначеного методом аналізу ЕС, має вигляд 2,35 - (0,244)"рн-0000727"((число молей цукру)/число молей білка) - 0,00102"((число молей аргініну)/число молей білка)). Модель змін процентного вмісту головної ізоформи за місяць при 40"С, визначеного методом аналізу СЕХ, має вигляд (-2,92..(М (0,2103"рН-я-0,00164"(число молей цукру)//(число молей білка) - 0000220((число молей аргініну)//число молей білка)). Середня лінія показує результати для прогностичних моделей, а зовнішні лінії показують 95 95 довірчі межі для прогностичних моделей.
Приклад 2
Дані щодо стабільности
Були проведені випробування на стабільність трьох партій композиції для визначення первинної стабільності (партії А, В та С) після зберігання в заданих умовах зберігання (5 та 25 70/60 906 КН протягом до 24 місяців). Усі три партії містили одну й ту саме рідку композицію, яку піддавали ліофілізації: 60 мг/мл анти-а4рфр7 антитіла, 50 мМ гістидину, 125 мМ аргініну, 10 95 сахарози, 0,06 95 полісорбату 80, рН 6,3. Для партії А, 3,5 мл розчину поміщали у флакони на 20 мл та ліофілізували, для партій В та С, 5,52 мл розчину поміщали у флакони на 20 мл та ліофілізували.
В окремих дослідженнях, одну композицію лікарського препарату з 60 мг/мл анти-а4р7 антитіла, 50 мМ гістидину, 125 мМ аргініну, 10 95 сахарози, 0,06 95 полісорбату 80, рН 6,3, ліофілізували в двох об'ємах - 3,5 мл та 9,5 мл, відповідно, для одержання партій Е та 5 зразків на стабільність, які аналізували протягом 38 місяців. Холості проби не тестувалися (МТ).
Дані (Таблиці 4-19) продемонстрували, що композиції антитіл залишалися стабільними при зберіганні протягом до 38 місяців при 5"С та до 30 місяців при 25 "С/6095 ЕН. Усі характеристики продуктів не виходили за межі, встановлені технічними умовами, до моменту часу 38 місяців.
Таблиця 4
Зміни процентного вмісту мономера, визначуваного методом 5ЕС, в умовах зберігання при 5 "С. 770 | 998 | 998 | 9958 | 989 | 988 76 | 998 | 998 | 9958 | 989 | 990 775 .8 Б БВ ''Ї 991 | 992 | 992 | 992 | 991 12 .| 994 | 990 | 9950 | 988 | 989 715 | 994 | 8991 2 | 9 | її 7.24 | 994 | 992 | 992 | 990 | 990 80 Її 7777171717171717171717111992 | 92 | Її Ф 88 Г7111111111711111117111111111111118693 111993 щ
Таблиця 5
Зміни процентного вмісту агрегатів, визначуваного методом 5ЕС, в умовах зберігання при 5 "С. 790. 0 1 0 1 0 | 02 | 02 76 | 02 | 02 | 02 | 02 | 02 75798 ЇЇ 0 ЇЇ 02 | 02 | 02 | 02 15. | 02 | 02 | 02 | її
Таблиця 5
Зміни процентного вмісту агрегатів, визначуваного методом 5ЕС, в умовах зберігання при 5 "С.
Час (місяців) 80 77117171 1111102 | 02 | Щщ її 88 Ї11111111711111117111111111111711о02 102
Таблиця 6
Зміни процентного вмісту головної ізоформи, визначуваного методом СЕХ, в умовах зберігання при 5 "С.
Час (місяців) 75:04 БЇ Б .кьчББ'в6є | 699 | 6955 | 77 | 76 76 | 677 | 682 | 682 | 79 | 79 7И7БЗ«9 (| 700 2 | 683 | 678 | 62 | 697 К( 715 | 669 | 675 | 675 724 | 681 | 696 | 6951 | 73 | 709 30. 77777771 685 | 6856 | (Її 88 Ї11111111111111Г11111111111з36 173
Таблиця 7
Зміни процентного вмісту кислотних ізоформ, визначуваного методом СЕХ, в умовах зберігання при 5 "С.
Час (місяців) 7770. 228 | 208 | 214 | 203 | 206 7776 | 2298 2 | 234 | 236 | 2 | 24 77798... 198 | 222 | 229 | 218 | 218 215... | 227. | 223 | 258. 280 Ї777717171717171717117171111228 | 232 | 7 / |! 88 Г7711111111111711111111171111111111111711т18вя 1 лем
Таблиця 8
Зміни процентного вмісту основних ізоформ, визначуваного методом СЕХ, в умовах зберігання при 5 "С.
Час (місяців) 7701 85 ! 93 | 9 | 81 | 78 11117 17л107 | 94 | 89 | 73 | 77 73 | 97 | 90 | 85 | 76 | 78 76 | 95 | 87 | 82 | 70 | 67 7ИБЗ«. 9 6 ЮюЮДЩ | 102 | 96 | 93 | 90 | 84 12 .| 93 | 705 | 99 | 80 | 79 215... | 104 | лом | 97 | щЩщїЇ 718 777198 2 | 707 | 07 | 79 | 77 «(
Таблиця 8
Зміни процентного вмісту основних ізоформ, визначуваного методом СЕХ, в умовах зберігання при 5 "С.
Час (місяців) 80 77111118 182 ЇЇ! 88 11111111 17
Таблиця 9
Зміни 95 (Ну), визначуваного методом ДСН-ПААГ у відновлюючих умовах, в умовах зберігання при 5 "С.
Час (місяців) 752 .Ф8 Б 11 БжюБЮ 98 | 98 | 98 | 9 | 96 21117171 98 | .Ююж94 | 98 | 98 | 98 773 | 98 | 98 | 98 | 98 | 98 776 98 2 | 97 | 97 | 97 | 97 77798. 97 | 97 | 97 | 98 | 98 7712. .| 98 6 юЮщЩщ | 96 | 97 | 98 | 98 215. .97. | щЮющьхя4348.4.ЮЙЮЙЇ Ю5Ююяяї | щ( її 718. | 98 2 2 щЩщ| 97 | 97 | 99 | 99 724 | 98 6 юЮщ | 98 | 98 | 99 | 99 80 Г71111111111171111171971 11111971 88 11111118 11111990
Таблиця 10
Зміни ефективності зв'язування в умовах зберігання при 5 "С.
Час (місяців) 7770. 107. | лоб | лоб | 93 | 102 72371017 1771109 | лов | 791 |777798 2 «( 7776. 97 | 106 | ло5 | їй4 | 121 77798... 00 | 93 | 88 | 102 | 102 215... 7105. | 90 | 94 | ЇЇ 718. | 86 2 | 101 | 96 2 щЩ | 95 | 104 80 Г7711111111111711111187 1111194 Ї1111111171ї11 88111118 111911
Таблиця 11
Зміни 95 вологості, визначуваного методом Фішера (КЕ), в умовах зберігання при 5 "С 75301 Б Бюжюжщ05 | 06 | 06 | 08 | 10 17105 | 04 | 06 | її 773 | 05 | 06 | 06 | її 76 | 06 | 07 | 05 | 08 | 133 12 | 06 | 06 | 07 | 09 | 09 7.24 | 05 | 07 | 07 | 09 | 09 80 Ї711111111111171ї11111071Ї110и 1111111
Таблиця 12
Зміни процентного вмісту мономера, визначуваного методом ЗЕС, в умовах зберігання при 25 "С/60 ВН
Час (місяців) 753.2. Бжющ КЗ 9958 | 998 | 9958 | 989 | 988 73 | 998 | 990 | 9950 | 986 | 985 76 | 998 | 997 | 9957 | 989 | 989 775.2 хФ 5.Б 6.1 ББ990.ЮМ.16ЮБ.йЙ9912Ю(/| 91 | 9951 | 9 7715 | 993 | 990 | 950 80 Ї777771717171717171717171717111990 | 90 | Її
Таблиця 13
Зміни процентного вмісту агрегатів, визначуваного методом ЗЕС, в умовах зберігання при 25 "С/60 ВН
Час (місяців) 790.10 1 0 ЇЇ 0 | 02 | 02 76 | 02 | 03 | 03 | 02 | 02 7И75БЗ«ВзН4 | 02 | 03 | 03 | 02 | 02 715 | 03 5 Ї 03 | 05 / ЇЇ 80 Ї777771717171717171717171111104 105 | її 1
Таблиця 14
Зміни процентного вмісту головної ізоформи, визначуваного методом СЕХ, в умовах зберігання при 25 "С/60 958 Н
Час (місяців) 75:50 Бжюи ю МГ | 686 | 699 | 655 | 77 | 76 76 | 659 | 678 | 6758 | 75 | ли 7И7БЗ« 9 | 6953 | 675 | 663 | 686 | 6950 15 | 6б2 | 666 | 668 | ( 80 Ї7777171717171711171111162 | 672 | 0/1!
Таблиця 15
Зміни процентного вмісту кислотних ізоформ, визначуваного методом СЕХ, в умовах зберігання при 25 "С/60 ВН
Час (місяців) 7770. 228 | 208 | 214 | 203 | 206 7776 | 226 2 | 229 | 235 | 21 | 24 77798... 199 | 221 | 23 | 218 | 218 215. 225 | 221 | 227 | ЩФ 80 Ї77711111111171Ї11122и | 23 | 77777777171|777111111111
Таблиця 16
Зміни процентного вмісту основних ізоформ, визначуваного методом СЕХ, в умовах зберігання при 25 "С/60 ВН
Час (місяців) 77701 85 | 93 | 9 | 8 | 78 271. 7108 | 98 | 92 | 74 | 73 773 | 7103 | 93 | 90 | 78 | 77 76 | 15 | 93 | 87 | 74 | 75 7И75БЗ«Вз4 | 108 | 704 | 106 | 97 | 93 21571113 1711712 | 106 | 77777777 1111 80 Ї7777171717171717171711711111ло2 | 196 | Її
Таблиця 17
Зміни 95 (Ну), визначуваного методом ДСН-ПААГ у відновлюючих умовах, в умовах зберігання при 25 "С/60 958 Н
Час (місяців) 752 вДФ5.БЖБЇБжюкКи98 | 98 | 98 | 9 | 96 21117198 2 | щющ98 | 98 | 98 | 98 773. 97 | 98 | 98 | 98 | 98 776 97 | .ющ97 | щющ97 | 97 | 97 77798. 97 | 97 | 97 | 98 | 98 712. .| 98 6 юЮщЩщ | 96 | 96 | 98 | 98 2151 Ї7111797 | .97 | щ9 | (її 718. | 98 2 2 щЩщ| 97 | 97 | 99 | 99 724. | 98 6юЮщ | 97 | 98 | 99 | 99 80 Ї777711111111171Ї111171971 111198 Її
Зб
Таблиця 18
Зміни ефективності зв'язування в умовах зберігання при 25 "С/60 958 Н 7770. 107. | 706 | ло | 93 2 щЩщ| 102 1771151 1711ло3 Ї77111лою7 С ЇЇ 77777717 ї111 7295. .92 | ліз | лою | 96 2 щ | 94 776 | 109 | щющх689 2 | 97 | 101 | 4 77798. .97 | 89 | 85 5 Щ | 97 | 702 212 71183119 1113 |Ї11111111111ї1 215... .96 2 | 9 | 9 | її 724. | лоз | 82 2 | 9 | 98 | 94 80 Ї777771171111711117184Їл4 Її
Таблиця 19
Зміни 95 вологості, визначуваного методом Фішера, в умовах зберігання при 25 "С/60 ВН 7И5Зж606Б Б и 05 | 06 | 06 | 08 | 10 11171105 | 06 | 05 | її 773 | 05 | 07 | 06 | її 76 | 05 | 07 | 07 | їз | 12 12 | 06 | 08 | 06 | 09 | 10 724 | 07 2 | 08 | 06 | 7 | 10 80 Ї777777117111117111110861 1107 |1111111111ї11
Катіонообмінна хроматографія (СЕХ)
Градієнт фосфату/хлориду натрію на колонці зі слабим катіонообмінником використовували в системі високоефективної рідинної хроматографії для виділення заряджених матеріалів у композиції анти-44ф387 антитіл та визначення заряду матеріалів композиції антитіла. Кислотні ізоформи елююються раніше головної ізоформи, а основні ізоформи елююються після головної ізоформи.
Дані по стабільності для усіх партій ведолізумабу, одержані з використанням аналізу методом СЕХ, наведені в Таблицях 3, 6-8 та 14-16. Таблиці показують, що в таких умовах зберігання не спостерігалося тенденції зниження 96 головної ізоформи до значень нижче 55,0 95.
Ексклюзивна хроматографія (ЗЕС)
Ексклюзивну хроматографію (ЕС) проводять з використанням колонки для аналітичної
ЗЕС (То5оп Віозсіепсе, ГІ С, Кіпд ої Ргиззіа, РА). Рухома фаза є фосфатно-сольовим буферним розчином, і оптичне поглинання контролюють при 280 нм.
Дані по стабільності, одержані з використанням методу аналізу ЕС, наведені в Таблицях 1, 2, 4, 5, 12 та 13. Таблиці показують, що жодні з перелічених умов зберігання не приводили до зниження 95 мономера нижче 96,0 95. Аналогічно, 9о агрегатів залишався «2,5 95 для усіх партій при усіх перелічених умовах зберігання.
Аналіз ДСН-ПААГ
ДСН-ПААГ проводять з використанням Трис-гліцинового гелю фірми Іпмігодеп (Сагізрай,
СА), 4-20 95 для відновлюючих умов та 4-12 95 для невідновних умов. Відновлений зразок композиції антитіла розбавляють в буфері рідкої композиції, потім розбавляють один до двох буфером Трис-гліцин ДСН для зразка (2х, Іпмігодеп) з 10 95 2-меркаптоетанолу (відновлюючий буфер зразка) або без 2-меркаптоетанолу (невідновний буфер зразка). Зразки короткочасно нагрівають та завантажують для аналізу у порівнянні з маркером молекулярної ваги (Іпмігодеп).
Гелі забарвлюють колоїдним кумасі синім (Іпмігодеп) згідно з інструкціями виробника. Смуги білка аналізують методом денситометрії для визначення 95 важкого та легкого ланцюгів для відновлених гелів та 95 Їду для невідновлених гелів.
Дані по стабільності, одержані з використанням методу аналізу ДСН-ПААГ у відновлюючих умовах, наведені в Таблицях 9 та 17. Не спостерігалося помітних змін в 96 важкихнлегких ланцюгів (Н--) при усіх перелічених умовах зберігання для усіх партій, використовуваних для визначення стабільності. Характер сегментації був аналогічним еталонному стандарту та 95 (НА) залишався на рівні 290 95.
Ефективність зв'язування
Клітини НиТ78 (клітини Т-клітинної лімфоми людини, Атегісап Туре Сийиге СоПесіоп,
Мапаззав, МА), суспендовані в 1 95 В5А (бичачий сироватковий альбумін) в РВ5 (фосфатно- сольовий буфер), вводять в контакт з 0,01 95 азидом натрію із серійними розведеннями первинного досліджуваного антитіла. Після інкубації на льоді, клітини промивають та обробляють флуоресцентно міченим вторинним антитілом. Після додаткового промивання, клітини фіксують та суспендують в реагенті ЕАС5 для аналізу методом проточної цитометрії (Весіоп бісКіпзоп Егапкіїп І аКке5, М); див. також патент США Мо 7147851.
Ефективність зв'язування ведолізумабу вимірювали по відношенню до еталонного стандарту та визначали в 95 від еталонного стандарту та ЕС5О. Дані по стабільності наведені в
Таблицях 10 та 18. Дані для 95 від еталонного стандарту показали наявність мінливості, але залишалися в межах, визначених технічними умовами, для усіх умов зберігання. Жодна з досліджених партій ведолізумабу не продемонструвала тенденції до зниження ефективності зв'язування в перелічених умовах зберігання.
Вологість за методом Карла Фішера
Композицію титрують метанолом для кулонометричного визначення вологості за методом
Карла Фішера. Дані по вологості наведені в Таблицях 11 та 19. Усі досліджені партії ведолізумабу мали вологість менше 5 95 в усіх перелічених умовах зберігання.
Капілярне ізоелектричне фокусування (СІЕРЕ)
Проводять СІЕЕ з використанням системи ІСЕ280 з детектуванням на повній колонці СІЕЕ (Сопмегдепі Віобсіепсе5, Тогопіо, Опіагіод Амфоліт може бути вибраний згідно з рекомендаціями виробника або може бути комбінацією комерційно доступних амфолітів.
Придатною комбінацією є суміш 3-10 та 5-8 РНАКМАЇ УТЕ "М (СЕ Неаксаге, Різсагамау, МУ).
Приклад 3: Моделювання масштабування процесу ліофілізації
Був використаний принцип "якість на етапі проектування" при маніпулюванні завантаженням
Зо сублімаційної сушарки та вмістом твердих речовин у композиції. Завантаження змінювалося від 33 до 100 95. Вміст твердих речовин в композиції змінювався від 9 до 27 96 шляхом включення в завантаження композицій з концентраціями, які становили 0,5х, 1,0х та 1,5х від цільової композиції. Ці композиції мали близькі значення Ту. При більш високому вмісті твердих речовин (95) час первинного висушування зростав. Крім того, при збільшенні вмісту твердих речовин температура продукту зростала внаслідок більш високого значення Кр. Завантаження також впливало на обидві стадії висушування (Фіг. 8).
Приклад 4: Неклінічні дослідження безпеки
Були спроектовані дослідження для порівняння ефекту наталізумабу та ведолізумабу на імунологічній нагляд ЦНС при експериментальному аутоїмунному енцефаломієліті (ЕАЕ) макак- резусів. Вісім тварин одержували дози контролю плацебо раз на тиждень. Сім тварин одержували дози 30 мг/кг наталізумабу, раз на тиждень. Сім тварин одержували дози 30 мг/кг ведолізумабу, раз на тиждень. Спостерігали за клінічними симптомами ЕАЕ; частоту та співвідношення підгруп лейкоцитів в СМР вимірювали методом проточної цитометрії; загальне навантаження ураженнями Т2 в мозку вимірювали з використанням магніторезонансної візуалізації (МРВ); і навантаження ураженнями та демієлінізацію мозку вимірювали шляхом гістопатології.
Ведолізумаб не затримує початок виявлення клінічних симптомів ЕАЕ порівняно з контролем плацебо. Він не знижує частоту випадків ЕАЕ або величину клінічних показників.
Наталізумаб значно (р«0,05) затримує виявлення клінічних симптомів ЕАЕ порівняно з контролем плацебо. Він знижує частоту випадків ЕАЕ та величину клінічних показників (Фіг. 9).
Ведолізумаб не запобігає інфільтрації СМР лейкоцитами, Т-лімфоцитами (Т лімфоцитами- помічниками, цитотоксичними Т лімфоцитами), В лімфоцитами, природними клітинами- вбивцями або моноцитами. На відміну від нього, наталізумаб інгібував інфільтрацію СМР.
Ведолізумаб не інгібує накопичення уражень мозку, на що вказують підвищені значення Т2 та знижені значення МТК (коефіцієнт передачі намагнічування), одержані при МРВ.
Наталізумаб запобігав утворенню уражень у всіх тварин, крім однієї. Значне (р«е0,05) інгібування в інфільтратах мозку та демієлінізацію вимірювали гістологічно.
Інтегрин «487 був насичений ведолізумабом при проведенні досліджень, на що вказує аналіз методом конкурентного зв'язування між ведолізумабом, який вводили іп мімо, та 60 аналітичним анти-4487 моноклональним антитілом (тАб), додаваним ех мімо. Аналітичне анти-
а487 тАБ не зв'язується з Т-лімфоцитами-помічниками пам'яті у тварин, які отримували дози ведолізумабу. Відсутність ефекту ведолізумабу в ЦНС тому пов'язане із ШКТ-тропною біологією інтегрину а«4р7.
Загалом, ведолізумаб (антагоніст «4ф7) не інгібує ЕАЕ. На відміну від нього, наталізумаб (антагоніст а«4Д81 та с4р7) інгібує ЕАЕ. Інтегрин а«4Д81 медіює інфільтрацію ЦНС при ЕАЕ. Таким чином, ведолізумаб може характеризуватися меншим ризиком викликання схильності пацієнтів до РМІ. (прогресуюча багатоочагова лейкоенцефалопатія), ніж наталізумаб, оскільки він не антагонізує інтегрин «481 та не порушує імунологічній нагляд ЦНС при ЕАЕ у макак-резусів.
Приклад 5: Клінічні випробування фази | з використанням ведолізумабу Сорок дев'ять здорових суб'єктів були рандомізовані та отримали разову дозу досліджуваного лікарського препарату: 39 суб'єктів отримали ведолізумаб (5 мг/мл антитіла, 20 мМ цитрату/лимонної кислоти, 125 мМ хлориду натрію, 0,05 95 полісорбату 80, рН 6,0 (довготермінове зберігання при -70 "С та до З місяців при -20 "С)) і 10 суб'єктів отримали плацебо. З 39 суб'єктів, які отримали ведолізумаб, по 8 суб'єктів отримали кожен дози 0,2, 2,0, 6,0 та 10,0 мг/кг, і 7 суб'єктів отримали ведолізумаб 0,5 мг/кг. Усі 49 суб'єктів завершили випробування.
Не спостерігалося помітної різниці між когортами ведолізумабу за будь- якими демографічними показниками або характеристиками базової лінії. Середній вік становив від 35,4 років до 51,0 року; вік індивідуальних суб'єктів змінювався в діапазоні від 21 року до 63 років.
Фармакокінектичні (РК) результати
Ведолізумаб був введений у вигляді 30-хвилинної внутрішньовенної інфузії від 0,2 до 10,0 мг/кг. Значення Стах та площа під кривою залежності концентрації препарату в сироватці від часу (АОС) зростали зі збільшенням дози. Скориговані за дозою значення Стах були приблизно однаковими для усіх когорт, що вказує на пропорційність доз за цим параметром. Нормоване за дозою значення площі під кривою концентрації препарату в сироватці від початку відліку часу до нескінченності (АОСо-п) зростало зі збільшенням дози до 2,0 мг/кг, вказуючи на нелінійній ріст
АШМсо-тп зі збільшенням дози для більш низьких доз, використовуваних в даних випробуваннях.
Потім АОсСо-її зростала пропорційно дозі, вказуючи на лінійність залежності АОСо-п в діапазоні доз від 2,0 до 10,0 мг/кг. Збільшення АОсСо-пі перевищувало очікувані значення приблизно в 2,4- рази при дозі 10,0 мг/кг порівняно з дозою 0,2 мг/кг.
Аналогічно, оцінки кліренсу, об'єму розподілу та періоду напіввиведення були доза- залежними для діапазону доз від 0,2 до 2,0 мг/кг. Зі збільшенням дози кліренс зменшувався, об'єм розподілу зростав і, внаслідок цього, період напіввиведення збільшувався. Однак, від 2 до 10,0 мг/кг не спостерігалося видимих змін цих параметрів, що дозволяє припустити насичення процесу швидкої елімінації для ведолізумабу в низьких концентраціях. Більш повільні процеси лінійної елімінації, ймовірно, забезпечують більшу частину кліренсу ведолізумабу при більш високих дозах.
У деяких суб'єктів, у яких вироблялася НАНА до ведолізумабу, спостерігався більш швидкій кліренс ведолізумабу порівняно з НАНА-негативними суб'єктами з відповідним рівнем доз.
Таблиця 20
Огляд фармакокінетики (РК) ведолізумабу (МО2) по дозових групах після внутрішньовенного (ІМ) введення 0,2-10,0 мг/кг ведолізумабу здоровим суб'єктам (популяція для РК-аналізу) тенить Іннемод хо еменір зах|леть| сх Дема ме | мес. середнє
Стах (мкг/мл) боОмг/кг! 6 | 151 / 191 | 150 | 12,6 | 157 | 7120 | 168
АС олач (деньсмиг/мл) бОмг/кг/! 6 | 3090 / 749 | 3020 | 242 | 2830 | 2360 | 4100
Таблиця 20
Огляд фармакокінетики (РК) ведолізумабу (МО2) по дозових групах після внутрішньовенного (ІМ) введення 0,2-10,0 мг/кг ведолізумабу здоровим суб'єктам (популяція для РК-аналізу) тенет ренетнідтьі чої ренні ме Гн середнє
АИСот (лене'мкмлу ом! 7 1 879.1 146 | 969 | 149 | 993 | 784 | 1180 бОмг/кг! 6 | з100 / 750 | 3030 | 242 | 2840 | 2390 | 4110
Ме (п) бОмг/кг! 6 | 298 0644 | 292 | 21,6 | 2,98 | 206 | 3,98
СІ. (л/день) бОмг/кг! 6 | 0140 0031 | 0136 | 22,0 | 0145 | 0,083 | 0166 б,5мг/кг! 4 | 11,7 | 283 | 11,4 | 242 | 114 | 9.09 | 148 іме (день боОмг/кг! 6 | 151 | 35 | 148 | 209, | 140 | 11,9 | 203
Скорочення: АОсСо-і - площа під кривою залежності концентрації лікарського препарату від часу, екстрапольована до нескінченності; АОСо-іан - Площа під кривою залежності концентрації лікарського препарату від часу від моменту введення до моменту останнього вимірювання, при якому концентрація була вище нижньої межі кількісного визначення; Сі - загальний кліренс; Стах - максимальна концентрація лікарського препарату; Ін;» - період напіввиведення; М; - об'єм розподілу, визначений на основі фази виведення.
Після досягнення Стах, концентрація ведолізумабу в сироватці знижується звичайно за моноекспоненційним законом до досягнення концентрації приблизно від 1 до 10 мг/л. Після цього концентрації, напевно, знижуються нелінійно.
Значення Стах та АОС зростали зі збільшенням дози. Для наявних даних, скориговані за дозою Стах були приблизно однаковими для усіх когорт, що вказує на пропорційність доз за цим параметром. Нормована за дозою Айсо-п зростала зі збільшенням дози до 2,0 мг/кг, вказуючи на нелінійній ріст АОСо-т зі збільшенням дози для більш низьких значень доз, використовуваних в даних випробуваннях. Потім, АОСо-ії зростала пропорційно дозі, що вказує на лінійність АОСо- і ДЛЯ діапазону доз від 2,0 до 10,0 мг/кг. Спостерігалося збільшення АсСо-п приблизно в 2,4- рази вище очікуваних значень при дозі 10,0 мг/кг порівняно з дозою 0,2 мг/кг.
Фармакодинамічні (РО) результати
Фармакодинамічні (РО) параметри ведолізумабу після З30-хвилинної внутрішньовенної інфузії від 0,2 до 10,0 мг/кг ведолізумабу по когортах наведені в Таблиці 21 та Таблиці 22 для
Асі-1 та МАСАМ, відповідно.
Таблиця 21
Огляд фармакодинаміки ведолізумабу, процент інгібування 95Асі-17 (04 СО45ВО"9П, по дозових групах після внутрішньовенного (ІМ) введення 0,2-10,0 мг/кг ведолізумабу здоровим суб'єктам (популяція для РО-аналізу) . Геом. . парамет |Дозурт мо ередност від ородн СУ Медівна| Мін | Макс.
Обемг/кг | 4 996 0387 | 996 | 0388 996 | 991 | 100
Е о іні 2.бмг/кг | 6 999 0721 999 | 072 | 100 | 996 | 100 (95 інгібування) бОмг/кг | 6 | 100 0000 | ч00 | 0000 | 100 | ч00 | т00
Лоомг/кг| 6 997 /0326| 997 | 0327 | 998 | 993 | 100
АПЕСочн (Осінгібування" 2,0 мг/кг | б 13200 623 |ї3200| 4,72 | 12900 | 12800 | 14500 день) о б.Омг/кг | 6 (16700 3030 | 16500| 181 / 16300 | 13300 | 20100 10,0 мг/кс| 6 |19300 | 644 |19300| 3,33 | 19600 | 18200 | 19900
АШОЕСо-п - площа під кривою залежності ефекту лікарського препарату від часу від моменту часу 0 до моменту часу, що відповідає останній ненульовій концентрації; Етах - максимальній ефект лікарського препарату
Таблиця 22
Огляд фармакодинаміки ведолізумабу, процент інгібування 96 МАОСАМ:" (С04а СО45ВОГГ, по дозових групах після внутрішньовенного (ІМ) введення 0,2-10,0 мг/кг ведолізумабу здоровим суб'єктам (популяція для РО- аналізу)
Серед- . Геом. | 2 . о Парамето |ДозУви Моро Ствідкоородне СМ Медіана Мін; | Маю, бемг/г | 4 992 |0,537 | 992 | 05421 994 | 984 | 996 б,5мг/кг | 4 996 |0,323 | 996 | 0324 995 | 993 | 100
Етах (с нобування) / о мок 1 61 99.7 | 03651 997 | 0366 99.7. 992 | 100 бОмг/кг | 6 998 | 0279 998 | 0280| 100 | 994 | 100
Лоомгикк| 6 100 | 0000 | 100 | 0000 | 100 | ч00 | 00
АШЕСО-іпі (96 інгібування" 2.0 мг/кг | 6 |13000| 796 /13000| 612 | 13000 | 11700 | 13900 день) о б.Омг/кг | 6 (16200 | 3320 15900 20,5 | 15800 | 11800 | 20000 тоомтє| в 117700 | зво | 177001 75 | 17700 | тво | 19000
АШОЕСо-п - площа під кривою залежності ефекту лікарського препарату від часу від моменту часу 0 до моменту часу, що відповідає останній ненульовій концентрації; Етлтах - максимальній ефект лікарського препарату
Ведолізумаб інгібував фармакодинамічні (РО) параметри, Асі-ї та МАЯСАМ-1-Ес, майже максимально в усі моменти часу, коли концентрація ведолізумабу в сироватці була вимірною.
Після того, як концентрації ведолізумабу знижувалися нижче межі детектування методу аналізу, інгібування Асі-1 та МАаСАМ-1-Ес поверталося приблизно на рівень базової лінії.
У деяких суб'єктів, у яких вироблялася НАНА до ведолізумабу, спостерігалася більш швидка втрата насичення рецепторів «487 порівняно з НАНА-негативними суб'єктами з відповідним рівнем доз.
Результати щодо безпеки
Ведолізумаб звичайно був безпечним та добре переносився при разових внутрішньовенних (ІМ) дозах до 10,0 мг/кг. Протягом досліджень не спостерігалося випадків смерті, серйозних небажаних ефектів (ЗАЕ) або небажаних ефектів (АЕ), що приводили до припинення участі в дослідженнях.
Імуногенність/Утворення людських антитіл проти імуноглобуліну людини (НАНА)
Один (10 95) суб'єкт в групі плацебо та 21 (54 9в) суб'єкт в об'єднаній групі доз ведолізумабу були НАНА-позитивними в певні моменти часу протягом випробувань. Хоча НАНА-позитивні зразки спостерігалися в усіх дозових когортах, титри НАНА »125 були виявлені тільки в 2 групах з найменшими дозами ведолізумабу. Раніше для ведолізумабу спостерігалося доза-залежне пригнічення утворення НАНА. У дев'ятнадцяти з 22 суб'єктів, що отримували ведолізумаб, які були НАНА-позитивними, присутність НАНА була нейтралізована.
Таблиця 23
Огляд результатів визначення людських антитіл проти імуноглобуліну людини: Популяція випробувань безпеки
Ппацебо 0,2 мг/кг | 0,5 мг/кг | 2,0 мг/кг | 6,0 мг/кг | 10,0 мг/кг | Загальна
М 0 Ури Ури Ури Ури Ури УриЕ с М-8 М-7 М-8 М-8 М-8 М-39
Суб'єкти, що брали участь у 10 7 39 випробуваннях з Атлозитивну 100) | в( 5) | 40577) 2005) | 3з(38) ) 6(75) | 21 (54)
Найвищий тит
НАНА 1 25, п те, 1 (10) 4 (50) 2 (29) 2 (25) З (38) 6 (75) 17 (44)
Найвищий титр
НАнАвівлою 0002292 о1о1о по
Усі випадки нейтралізації НАНА- 5 (63) 4 (57) 2 (25) З (38) 5 (63) 19 (49) позитивних, п (95)
Найвищий нейтралізований титр З (38) 2 (29) 2 (25) З (38) 5 (63) 15 (38)
НАНА «125, п (95
Найвищий нейтралізованій титр 2 (25) 2 (29) 4 (10)
НАНА 2125, п (95)
Один суб'єкт в групі плацебо та 11 суб'єктів в групі ведолізумабу були персистентно НАНА- позитивними.
Таблиця 24
Загальний статус людських антитіл проти імуноглобуліну людини: (Популяція випробувань безпеки)
Ппацебо 0,2 мг/кг | 0,5 мг/кг | 2,0 мг/кг | 6,0 мг/кг | 10,0 мг/кг| Загальн.
М 0 Ури Ури Ури УриЕ Ури УриЕ с М-8 М-7 М-8 М-8 М-8 М-39
НАНА-негативніг п(96)| 9(90) / 2(25) | 3(43) | 6(75) | 5(63) | 2(25) | 18(46 ї Ь огьовані НАНАТИ ЩЕ 2(253.) 104) | 1(г3) | 13) | 5(в3) 10 (26) (оррсистентні НАНАТп) (10) | 4(Б0) | з(43) | 13) | 2(253.) 113). | 11 (28) а НАНА-негативні: Суб'єкти, які не мали позитивних результатів визначення НАНА р
Ізольовані НАНА: Суб'єкти, які мали тільки 1 НАНА-позитивний зразок з титром «25 с Персистентні НАНА: Суб'єкти з 2 або більше НАНА-позитивними зразками або з 1 позитивним зразком з титром 225
Висновки
Ці випробування фази 1 охарактеризували фармакокінетику (РКУфармакодинаміку (РО) та початкові профілі безпеки ведолізумабу, одержаного з клітин СНО. Результати цих випробувань були використані для обгрунтування вибору доз для базових клінічних випробувань фази З хворих із запальною хворобою кишечнику.
Ведолізумаб продемонстрував пропорційність доз у дослідженому діапазоні доз для параметра Стах; однак, доза-залежні зміни АОСО-іпї, СІ, М7 та 2/2 спостерігалися при дозах від 0,2 до 2,0 мг/кг, що дозволяє припустити нелінійній фармакокінетичний (РК) характер поведінки ведолізумабу. При рівнях доз вище 2,0 мг/кг, ніяких додаткових змін цих параметрів не спостерігалося, що дозволяє припустити насичення процесу швидкого елімінування ведолізумабу при низьких концентраціях. Більш повільні процеси лінійного елімінування, ймовірно, відповідають за большу частину кліренсу ведолізумабу при більш високих дозах.
Ведолізумаб інгібував фармакодинамічні (РО) параметри, Асі-ї та МАЯЙСАМ-1-Ес, при максимальних або близьких до них рівнях в усі моменти часу, коли концентрація ведолізумабу в сироватці була вимірною. Після зменшення концентрації ведолізумабу нижче межі детектування методу аналізу, інгібування Асі-ї та МАасСАМ-1-Рс поверталося на рівень, що приблизно відповідає базовій лінії.
У деяких суб'єктів, у яких вироблялася НАНА до ведолізумабу, спостерігався більш швидкий кліренс ведолізумабу та втрата насичення рецептора а4р7 порівняно з НАНА-негативними суб'єктами з відповідним рівнем доз.
Ведолізумаб гарно переносився. Протягом досліджень не спостерігалося випадків смерті, серйозних небажаних ефектів (ЗАЕ) або небажаних ефектів (АЕ), що призводили до відмови від участі у випробуваннях з введення лікарського препарату, а також не спостерігалося жодних взаємозв'язків доза-токсичність. Не було повідомлень про системні опортуністичні інфекції (включаючи РМІ. (прогресуюча багатоочагова лейкоенцефалопатія)) або неоплазми.
На відміну від неспецифічних антагоністів 04, ведолізумаб не був асоційований з лімфоцитозом або збільшенням середніх значень циркулюючих еозинофілів, базофілів або моноцитів, також не спостерігалося свідчень виснаження лімфоцитів.
Ведолізумаб викликав утворення НАНА, але найвищі титри (2125) спостерігалися тільки в 2 групах найменших доз, що підтверджує одержані раніше спостереження про доза-залежне зниження імуногенності. Ці дані показують, що введення більш високих доз ведолізумабу може мінімізувати клінічно значуще утворення НАНА.
Зо На закінчення, ведолізумаб звичайно був безпечним та добре переносився при введенні разових доз від 0,2 до 10,0 мг/кг здоровим суб'єктам.
Приклад 6: Визначення ефекту ведолізумабу на співвідношення СО4:С0О8 Здоровим суб'єктам у віці 18-45 років вводили разову дозу 450 мг ведолізумабу, відновленого з ліофілізованої композиції з 10 95 сахарози та розбавленого в системі для інфузії 0,9 96 сольовим розчином. Спинномозкову рідину (СМР) брали люмбальною пункцією перед (базова лінія) та через 5 тижнів після разової дози 450 мг ведолізумабу. Кожен суб'єкт використовувався як свій власний контроль.
Момент часу 5 тижнів був вибраний на підставі попередніх випробувань, які продемонстрували, що пацієнти з розсіяним склерозом (М5), які отримували лікування наталізумабом, продемонстрували вплив на співвідношення лімфоцитів СО4-:СОв- у СМР та зменшення числа уражень мозку після усього однієї дози (5(име еї аЇ. Агсп Меишгої, 2006; 63:1383- 1387; іме еї аІ. Апп Мешгої. 2006; 59:743-747. МіМПег еїаІ. М Епді У Мей. 2003; 348(1):15-23); а також тому, що доза 450 мг ведолізумабу була достатньою для насичення мішені через 5 тижнів та забезпечувала концентрації в сироватці, які перевищують розрахункові залишкові рівні в стабільному стані, асоційовані з режимом дозування фази З раз на 4 тижні по 300 мг.
Приблизно 15 мл СМР одержували від кожного суб'єкта для імунофенотипування. Зразки
СМР включали для проведення аналізів, якщо вони відповідали таким критеріям: 210 червоних кров'яних клітин (КВС)/мкл на зразок (для мінімізування забруднення периферичною кров'ю); негативний результат культивування СМР; достатнє число Т-лімфоцитів в кожному зразку для проточної цитометрії; та відсутність детектованих антитіл до ведолізумабу у сироватці.
Медіанне значення для тижня 5 (34,80 мкг/мл) та концентрації ведолізумабу в сироватці для індивідуальних суб'єктів (діапазон значень 24,9-47,9 мкг/мл) були більш високими, ніж гадані залишкові концентрації в стані рівноваги (24 мкг/мл) для режиму дозування фази 3. В тиждень 5 спостерігався високий ступінь (29095) насичення рецептора а4ф7 за результатами вимірювань МАЯЙСАМ-1-Ес, що вказує на насичення ведолізумабом його мішені в момент часу, який відповідає проведенню оцінки кінцевої точки.
Ведолізумаб не детектувався у жодному зразку СМР (межа детектування - 0,125 мкг/мл).
Вплив на число та співвідношення СО4-- та СОв8- Т-лімфоцитів
Ведолізумаб не знижував значно співвідношення СО4-:СО8- (Таблиця 25). У жодного із 60 суб'єктів не спостерігалася після введення дози величина співвідношення СО4-:СОвж «1
(р-0,0001 (1-бічний і-критерій)). Ведолізумаб не знижував значно число СО4- або СОватТ- лімфоцитів у СМР. Крім того, не спостерігалося значних змін 95 СО4 ж та 956 2О8-- Т-лімфоцитів у
СМР (Таблиця 26). Також не спостерігалося значних змін кількостей білих кров'яних клітин (МВС), Ср4-- та СО8 «Т-лімфоцитів пам'яті периферичної крові (Таблиця 27).
Таблиця 25
Ефект лікування на співвідношення СО4-:СО8- у СМР (Оцінювана популяція, п-13)
Різниця
Базова лінія Тиждень 5 співвідношень ср4-:с085ї
Середнє співвідношення 3,59 (0,273) 3,60 (0,265)7 0,01 (0,197) ср4-:сО8-- (СКП), інтервал 1,53-5,67 1,42-5,15 ' ' 9096 2-бічний довірчий інтервал для 300-419 3132, 4,077 п співвідношення різниці
СіІ-довірчий інтервал "р-«0,0001 (однобічний і-критерій для одного зразка для НО: м5. НІ: Н»-1).
ТРізниця визначається як величина співвідношення для тижня 5 мінус величина співвідношення для базової лінії
Таблиця 26
Ефект лікування на число СО4-- та СО8- лімфоцитів у СМР (Оцінювана популяція, п--13) 11111111 Базоваліня | Тиждень5//:
СО4-- в 95 від лімфоцитів, середнє (ст. відх.) 75,160 (7,3831 74215 (6,3732
СО8-- в 95 від лімфоцитів, середнє (ст. відх.) 22212 (5,4320 22,007 (6,1624
Таблиця 27
Число Т-лімфоцитів пам'яті периферичної крові (КО-) (Оцінювана популяція, п--13) 11111111 Базовалня. || / Тиждень5д7///ЗУЗИО нн"шИІ Середнє (ст. відх.) Середнє (ст. відх.) бр4-0604580 27,85 (4,98 27,06 (5,02 сбр8-2004580 (95 11,24 (3,40 10,78 (2,98
Резюме
Ведолізумаб не впливає на число клітин СО4- та СОвж в СМР або співвідношення бр44:СО8- у здорових добровольців після разової дози 450 мг. У жодного із суб'єктів не спостерігалося зменшення співвідношення СО4-:СО8ж в СМР після введення дози до значень менше 1. Ведолізумаб не детектувався у СМР. Крім того, не спостерігалося змін загального числа білих кров'яних клітин (М/ВС) або підмножин СО4- та СОвя- Т-лімфоцитів пам'яті в периферичній крові. Насичення мішені (а4р7) у крові спостерігалося для всіх суб'єктів в момент часу, що відповідає кінцевій точці оцінки. Рівні вмісту та співвідношення СО4- та СОв' лімфоцитів в СМР були близькими до значень, раніше описаних в литературі.
Такі результати узгоджуються з відсутністю впливу ведолізумабу як на фізіологічний імунологічний нагляд ЦНС, так і на патологічне запалення ЦНС у мавп (див. Приклад 4).
Приклад 7: Довготермінова клінічна практика застосування ведолізумабу для лікування запальної хвороби кишечнику (ЗХК)
Були завершені відкриті продовжені випробування безпеки фази 2 для оцінки довготермінової фармакокінетики (РК), фармакодинаміки (РО), безпеки та ефективності ведолізумабу. Пацієнти мали вік від 18 до 75 років та або раніше брали участь у випробуваннях
РК/РО/безпеки пацієнтів з неспецифічним виразковим колітом, які проводилися раніше, або мали симптоми запальної хвороби кишечнику (ЗХК) протягом принаймні 2 місяців, підтверджені ендоскопічно та/або гістопатологічно та/або радіологічно протягом періоду 36 місяців після проведення скринінгу.
Усі пацієнти одержували внутрішньовенний режим дозування 2 мг/кг або 6 мг/кг ведолізумабу (5 мг/мл антитіла, 20 мМ цитрату/лимонної кислоти, 125 мМ хлориду натрію, 0,05 95 полісорбату 80, рН 6,0 (довготермінове зберігання при -70 "С та до З місяців при -20 "С)) в дні 1, 15 та 43, з наступним введенням доз раз на 8 тижнів протягом до загалом 78 тижнів.
Пацієнти або не одержували раніше лікування неспецифічного виразкового коліту або були пацієнтами з хворобою Крона або пацієнтами з неспецифічним виразковим колітом, які брали участь в клінічних випробуваннях, що проводилися раніше.
Для оцінки результатів даного дослідження використовували показники ефективності/якості життя (001); часткову шкалу Мейо (РМ5), індекс активності хвороби Крона (СОАЇ) та опитувальну анкету для запальної хвороби кишечнику (ІВОО).
Фармакокінектичні (РК) результати
Середні концентрації ведолізумабу перед інфузією були доза- пропорційними та залишалися стабільними і детектованими протягом досліджень.
Фармакодинамічні (РО) результати
Рецептори (96АСТ-1 я (СО4-с2045КО НІСНІ та з9?6МАЮСАМ. |ІСО4-С045КО НІСНІ були майже повністю інгібованими протягом періоду досліджень при усіх рівнях доз.
Часткова шкала Мейо (РМ5)
Середній показник РМ5 для базової лінії був вище у пацієнтів з неспецифічним виразковим колітом (5,4), які не отримували раніше лікування, ніж у пацієнтів з неспецифічним виразковим колітом (2,3), які продовжували лікування. До дня 43, середній показник РМ5 демонстрував значне зниження як для пацієнтів з неспецифічним виразковим колітом, які продовжували лікування, так і для тих, що раніше не отримували лікування. До дня 155 середні показники двох груп зблизилися. Середні показники РМ5 продовжували знижуватися до дня 267 та згодом виходили на плато.
Індекс активності хвороби Крона (СОБАЇ)
Середнє значення індексу активності хвороби Крона (СОАЇ) у пацієнтів з хворобою Крона (СО) знижувалося з 294,6 на базовій лінії до 237,7 на добу 43 та продовжувало знижуватися до дня 155 (1561).
ІВРО (Опитувальна анкета для хворих ЗХК)
Зо Пацієнти з неспецифічним виразковим колітом, які продовжували лікування, мали найбільші середні показники ІВСО на базовій лінії. До дня 43, середні показники ІВОО збільшувалися в усіх трьох групах хворих. Середні показники ІВБО продовжували зростати з часом в усіх З групах хворих, досягаючи максимуму на добу 155 для пацієнтів з хворобою Крона та на добу 491 для пацієнтів з неспецифічним виразковим колітом, які не отримували раніше лікування, та пацієнтів з неспецифічним виразковим колітом, які продовжували лікування.
С-реактивний білок (СКР)
Як пацієнти з неспецифічним виразковим колітом, які продовжували лікування, так і пацієнти з хворобою Крона продемонстрували зниження середніх рівнів СКР до дня 155 з подальшим виходом на плато. Пацієнти з неспецифічним виразковим колітом, які не отримували раніше лікування, мали більш низький середній рівень СЕР на базовій лінії, ніж пацієнти з неспецифічним виразковим колітом, які продовжували лікування (2,28 м. 7,09). Середні рівні
СЕР у пацієнтів з неспецифічним виразковим колітом, які не отримували раніше лікування, залишалися відносно постійними для усіх проаналізованих моментів часу.
Інші результати, що стосуються безпеки
Не було повідомлень про інші системні опортуністичні інфекції (включаючи РМІ) протягом досліджень. Для одного пацієнта був одержаний позитивній результат тесту на УС-віремію в один з моментів часу, при негативних результатах на УСМ в решту три моменти часу. У трьох з 72 пацієнтів (4 95) були одержані позитивні результати на НАНА (два з них були транзієнтно позитивними). Дослідження не виявили свідчень ниркової токсичності, лімфоцитозу чи лімфопенії або будь-яких інших асоційованих з препаратом змін лабораторних параметрів.
Висновки
Ведолізумаб при введенні в дозах 2,0 або 6,0 мг/кг раз на 8 тижнів протягом до 78 тижнів забезпечував досягнення насичення рецептора-мішені, був асоційований з тривалим зниженням середньої активності хвороби та поліпшенням показників ІВОС, був звичайно безпечним та добре переносився і продемонстрував прийнятну імуногенність.
Приклад 8: Індукція відповіді та ремісії у пацієнтів з хворобою Крона від помірного до тяжкого ступеню активності
Були проведені рандомізовані подвійні сліпі з контролем по плацебо багатоцентрові випробування для оцінки ефекту індукції ведолізумабу в дозі 300 мг (відновленої з бо ліофілізованої композиції 60 мг/мл антитіла в 50 мМ гістидину, 125 мМ аргініну, 0,06 95 полісорбату 80, 10 95 сахарози, при рН 6,3), у пацієнтів з невдачею терапії антагоністом ФНПа в тиждень 6 (після 2 доз - тижні 0 та 2) та в тиждень 10 (після З доз). У випробуваннях брали участь 416 пацієнтів, 75 9о з яких мали невдачі лікування антагоністами ФНПа, а 25 95 не одержували раніше ФНПа. Групи лікування були збалансовані демографічно та по супутним препаратам для лікування ЗХК. Характеристики хвороби базової лінії також були збалансовані по групам лікування, за винятком активності хвороби на базовій лінії.
Первинною кінцевою точкою, передбаченою для даних випробувань, була ремісія на тижні 6 (95) в популяції з невдачею терапії антагоністом анти-ФНП-са. Ключовими вторинними кінцевими точками, оцінка яких проводилася (послідовна процедура перевірки), були: ремісія на тижні 6 (95) від загальної популяції, ремісія на тижні 10 (95) в популяції з невдачею терапії антагоністом анти-ФНІ-а та загальній популяції (з використанням процедури Хохберга), стійка ремісія на тижні 6 та 10 (95) в популяції з невдачею терапії антагоністом анти-ФНП-с та загальній популяції (з використанням процедури Хохберга) та підвищена відповідь на тиждень 6 (95) в популяції з невдачею терапії антагоністом анти-ФНП-а.
Таблиця 28
Індекс активності хвороби Крона (СБАЇ) базової лінії 11111111. | Плацебо | Ведолізумаб
ІТТ ФНП: середнє (ст. відх. 306,1 (55,43 316,1 (52,63 0,0945
Повна ІТТ: середнє (ст. відх. 301,3 (54,97 313,9 (53,17 0,0153
ПТ (іптепі-ю-неєаї) - популяція усіх включених до досліджень пацієнтів, які прийняли хоча б одну дозу препарату
Таблиця 29
Результати досліджень індукції: первинні та ключові вторинні кінцеві точки
ІТТ ФНП (М-315) Загальна ІТТ (М-416)
РІА УриЕ Різн. р- РІА Ури Різн. р-
М-157 |МУ-158 вв значення М-207 М-209 вв значення
Первинна ремісія о о 3,0 90 1-а вторинна о о 6,9 о 2-а вторинна о с/ | 14,4 95 о о 15,5 95 ремісія М/КТО 12,1 965 | 26,6 96 о 0,0012 13 96 28,7 Чо 29 -0,0001
Стійка ремісія 37 9, 79 (обидвіточки МК | 8,396 | 120956| 7) 02755 | 8295 | 15,395 З 0,0249 (4) (1,8) 6310
Підвищена 16.9 9 відповідь 22,3 95 | 39,2 95 (ї в). 0,0011
СОАЇІ100 '
РІ А-плацебо
Мр2е-ведолізумаб
МуУКб, МУКТО-тиждень 6, тиждень 10
Таблиця 30
Результати для пацієнтів, які не отримували раніше антагоніста анти-ФНП-а (п-101, 24 95 від загального числа) 11111111 | Плацебо,сь |Ведолізумаб, 95 95 9 СІ 3,3, 35,0
Ремісія тиждень 10 2,4, 35,8
Таблиця 31
Результати досліджень: Клінічна ремісія на тиждень 6 та 10, Ключова підгрупа - Попередні невдачі терапії, загальна ІТТ
Будь-яка попередня невдача анти-ФНП (75 95 ІТТ) ем. МУК6 Со) 9.7, В,
Попередня невдача м 11 45 | 4 | 1 імуномодулятора, але не невдача анти-ФНП (21 96 ІТТ)
Попередня невдачатільи 5-2 «А --- 5 - 25- яОя-- вяя я кортикостероіду зт) |Орем-МКеОЮ | 0 1 333 | 333 | (239,75)
І Рем. уукло() | 0 | 444 | 444 |(13,4,85,3)
Випробування показали, що пацієнти з невдачею антагоніста ФНІП-са потребували З дози для індукування ремісії. Показники ремісії у пацієнтів з невдачею антагоніста ФНП-са зростали між тижнем 6 та тижнем 10, але тільки для групи ведолізумабу (не плацебо). Показники ремісії для пацієнтів, які не отримували раніше антагоністи ФНІ-а, не збільшувалися в значному ступені між тижнями 6 та 10. З популяції з невдачею антагоніста ФНІ-а з високим ступенем тяжкості хвороби, 43 95 ніколи не реагували на антагоніст ФНІП-а, і 45 95 втрачали відповідь.
Приклад 9: Індукування та підтримання відповіді та ремісії у пацієнтів з неспецифічним виразковим колітом від помірного до тяжкого ступеню активності
Єдині випробування, що включали два рандомізованих подвійних сліпих багатоцентрових дослідження, призначені для оцінки індукування та підтримання відповіді та ремісії у пацієнтів з неспецифічним виразковим колітом від помірного до тяжкого ступеню активності. Демографічні показники та характеристики хвороби базової лінії були порівнянними для усіх груп лікування.
Випробування індукції, з використанням внутрішньовенного введення, порівнювали плацебо із ведолізумабом, для дози 300 мг, відновленої з ліофілізованої композиції 60 мг/мл антитіла в 50 мМ гістидину, 125 мМ аргініну, 0,06 95 полісорбату 80, 10 95 сахарози, при рнН 6,3, з кінцевою точкою на тиждень 6 після 2 доз ведолізумабу.
Випробування підтримання, з використанням тих самих композиції та шляхів введення, що й при випробуваннях індукції, порівнювали плацебо з ведолізумабом при введенні доз раз на чотири тижні, та плацебо з ведолізумабом при введенні доз раз на вісім тижнів. Усі пацієнти мали вік в діапазоні 18-80 років, діагноз неспецифічного виразкового коліту від помірного до тяжкого ступеню активності; продемонстрували, на протязі попереднього 5-річного періоду, неадекватну відповідь на, втрату відповіді на, або непереносимість принаймні однієї звичайної терапії (наприклад, кортикостероїдів); та можуть отримувати терапевтичну дозу звичайних терапій ЗХК. Кінцевою точкою цих досліджень був момент часу 52 тижні, коли проводився аналіз індукції у популяції, що виробляє відповідь. Обидві фази випробувань досягли своїх первинних кінцевих точок, а саме, клінічну відповідь при індукції та клінічну ремісію при підтриманні.
Зо Зразки крові брали для вимірювання концентрації ведолізумабу на протязі досліджень.
Середня концентрація ведолізумабу в сироватці наприкінці індукційної фази становила від 20 до 30 мкг/мл. Середні залишкові концентрації ведолізумабу в сироватці в стані рівноваги після введення дози 300 мг 30 хв. внутрішньовенною (ІМ) інфузією складали від 9 до 13 мкг/мл для схеми введення д8м/к5 (раз на 8 тижнів) та від 35 до 40 мкг/мл для схеми введення д4м/к5 (раз на 4 тижні). Наприкінці інфузії, медіанні концентрації ведолізумабу в плазмі складали від 98 до 101 мкг/мл для схеми двм/Кк5 (раз на 8 тижнів) та приблизно від 129 до 137 мкг/мл для д4м/к5 (раз на 4 тижні).
Короткі відомості про реакцію на дослідження індукування та підтримання наведені в
Таблицях 32-35. Клінічна відповідь, ремісія та загоєння слизової до тижня 6 були досягнуті у значно більшої частини пацієнтів, які отримували лікування ведолізумабом, порівняно з плацебо (Таблиця 32). У фазі індукції 3995 ПТ-популяції (іпсФепі-о-їйєаї - всі включені в дослідження пацієнти, які прийняли хоча б одну дозу того чи іншого препарату) мали попередню невдачу анти-ФНПа терапії. Показники клінічної відповіді та ремісії були більш високими у пацієнтів, які отримували ведолізумаб, порівняно з плацебо, як для пацієнтів з попередньою невдачею анти-ФНП терапії, так і для пацієнтів без попередньої експозиції анти-
ФНП. В попередніх аналізах до тижня 6, показники частоти небажаних ефектів (АЕ), серйозних
АЕ та небажаних ефектів, що призводили до припинення участі в дослідженнях, були більш високими в групі плацебо, ніж в групі ведолізумабу. У значно більшої частини пацієнтів, які отримували ведолізумаб, порівняно з пацієнтами, які отримували плацебо, були досягнуті клінічна ремісія, загоєння слизової та ремісія без використання кортикостероїдів до тижня 52, і тривала відповідь та ремісія (Таблиця 33). У 3295 популяції досліджень підтримання спостерігалася попередня невдача анти-ФНПа терапії. Показники клінічної ремісії та тривалої клінічної відповіді для ведолізумабу були вище, ніж для плацебо, як у пацієнтів з невдачею
ФНІП-терапії, так і у пацієнтів, які не отримували ФНП. В популяції досліджень безпеки (М-895) для тижнів 0-52, показники небажаних ефектів (АЕ), серйозних АЕ та серйозних інфекцій були близькими для груп ведолізумабу і плацебо. Не спостерігалося збільшення частоти опортуністичних або кишкових інфекцій в групі ведолізумабу.
Таблиця 32
Результати досліджень індукції - первинні та ключові вторинні кінцеві точки
Різниця/вВ
Клінічна відповідь (95) 25,5 90 47,1 95 21,7 90/1,8 -0,0001
Клінічна ремісія (95) 16,9 95 11,5 95/3,1 0,0010
Загоєння слизової (95) 24,8 96 16,1 95/1,6 0,0013
Таблиця 33
Результати досліджень підтримання - первинні та ключові вторинні кінцеві точки
Різниця/КкК . . Плацебо Ур7 08 Ур7 04
Кінцева точка ефективності (РБ) МА126 М-122 М-125 О8 му5. РО |Р-значення
О4 м5. Ро с. ще 26,1/2,7 -0,0001 о, з з з . . 32,8/2,4 -0,0001 о, з з з
Тривала відповідь (9) 28,5/2,2 | «0,0001 . 32,0/2,6 -0,0001 о, з з з .. 11,68/2,4 0,0090 о, з з з
Тривала ремісія (9) 153/2,8. | ФО ще ес. 13,9 31,4 452 17,6/2,3 0,0133 о, з з з з з з
Таблиця 34
Дослідження індукції: Клінічна відповідь та ремісія на тиждень 6 у пацієнтів з попередньою невдачею терапії анти-ФНП-са антагоністом та без експозиції анти-ФНП, ІГТ-популяція (всі включені в дослідження пацієнти, які прийняли хоча б одну дозу того чи іншого препарату)
Пацієнти з попередньою невдачею терапії анти-ФНП-са антагоністом (39 95 . Плацебо Ведолізумаб . 95 95 довірчий
Кінцева точка М-63 М-82 Різниця інтервал (СІ)
Клінічна відповідь (95) 3,9, 32,9
Клінічна ремісія(95). | 52 2 | 98 | 66 | 98228
Пацієнти без експозиції анти-ФНП-с антагоністом (55 95 шию ОНИ вхо
Клінічна відповідь (95) 13,7, 39,9
Клінічна ремісія(95) | 66 7 /--( | 231 | 165 2 Щ | 24302
Таблиця 35
Клінічна ремісія та тривала клінічна відповідь на тиждень 52: Пацієнти з попередньою невдачею терапії анти-ФНП-а антагоністом або без експозиції анти-ФНП-са антагоністом, ІП Т-популяція
Пацієнти з попередньою невдачею терапії анти-ФНП-са антагоністом (32 95
Різниця
У У ОВ8МК5 м5.
Кінцева точка Плацеро О8УУК5 Око плацебо 95 Фь СІ
Т М-43 М-40 О4мк5 м5. плацебо с. ще 31,9 10,5, 51,4 о, з з з
Тривала клінічна 30,7 11,8, 49,6
Пацієнти без експозиції анти-ФНП-с антагоністом (60 95
Різниця
У У ОВ8МК5 м5.
Плацеро ОМ О4мк5 плацебо 95 Фь СІ
Т М-72 М-7З3 О4мк5 м5. плацебо с. ще 26,8 12,4,412 о, з 37 з
Тривала клінічна 38,7 24,0, 53,4
Приклад 10: Індукування і підтримання відповіді та ремісії у пацієнтів з хворобою Крона від помірного до тяжкого ступеню активності
Єдині дослідження, що включають два рандомізованих подвійних сліпих багатоцентрових випробування, призначені для оцінки індукування та підтримання відповіді та ремісії у пацієнтів з хворобою Крона з від помірного до тяжкого ступенем активності. Демографічні показники та характеристики хвороби базової лінії були порівнянними для усіх груп лікування.
Випробування індукції, з використанням внутрішньовенного введення, порівнювали плацебо з ведолізумабом, для 300 мг дози, відновленої з ліофілізованої композиції 60 мг/мл антитіла в 50 мМ гістидину, 125 мМ аргініну, 0,06 95 полісорбату 80, 10 95 сахарози, при рН 6,3, з кінцевою точкою на тиждень 6 після 2 доз ведолізумабу.
Випробування підтримання, з використанням тієї саме композиції та шляху введення, що й при випробуваннях індукції, порівнювали плацебо з ведолізумабом при введенні доз раз на чотири тижні, та плацебо з ведолізумабом при введенні доз раз на вісім тижнів. Кінцевою точкою цих випробувань був тиждень 52, коли проводився аналіз індукції в популяції, що виробляла відповідь.
Несподівано, дані випробувань показали, що групи 04 та 08 тижнів дали дуже схожі результати. Відомості про відповіді, які спостерігалися у дослідженнях індукування та підтримання, наведені в Таблицях 36-39. Значно більша частина пацієнтів, які отримували лікування ведолізумабом, досягала клінічної ремісії та підвищеної відповіді, порівняно з плацебо (Таблиця 36). Показники клінічної ремісії та підвищеної відповіді були більш високими у пацієнтів, які отримували ведолізумаб, порівняно з плацебо, як для популяції з попередньою невдачею анти-ФНП терапії, так і для пацієнтів без попередньої експозиції анти-ФНП. Частота небажаних ефектів (АЕ), серйозних АЕ та серйозних інфекцій була схожою для груп ведолізумабу і плацебо. Не спостерігалося збільшення частоти випадків опортуністичних або кишкових інфекцій в групі ведолізумабу.
Таблиця 36
Результати дослідження індукції - первинні та вторинні кінцеві точки
Кінцеві точки Плацебо М-148 Ведолізумаб / Скоригована Р-значення
М-220 різниця/КК
Клінічна ремісія (95) 14,5 96 7,8 96/21 0,0206
Підвищена відповідь (95) 25,7 90 31,4 95 5,7 Ув/1,2 02322 й -3,6 -2,9
Середня зміна СЕР (мкг/мл) М-147 М-220 ШИ 0,9288
Таблиця 37
Результати досліджень підтримання - первинні та ключові вторинні кінцеві точки
Скор. . . Ур7 о8 Ур7 04 різниця/ВА
Кінцева точка ефективності 7 М-154 М-15А О8 ув. РЬ Р-значення 04 м5. Ро с. ще 17,4/1,8 00007 . . . 13,4/1,4 0,0132 о, з з з
Ремісія без використання 15,9 31,7 28,8 15,9/2,0 0,0154 кортикостероїдів (90) М-82 М-в2 М-80 12,9/1,8 0,0450 .. 7,2/1,5 0,1036
Таблиця 38
Клінічна ремісія та підвищена відповідь на тиждень 6 у пацієнтів з попередньою невдачею терапії антагоністом анти-ФНП-а та без експозиції анти-ФНП, ІТТ-популяція
Пацієнти з попередньою невдачею терапії антагоністом анти-ФНП-а (48 95 . Плацебо Ведолізумаб . о
Кінцева точка М-70 М-105 Різниця 95 Фо СІ
Клінічна ремісія (95) -941, 21,3
Підвищена відповідь (965) -11,8, 15,7
Пацієнти без експозиції антагоністом анти-ФНП-а (50 95
Плацебо Ведолізумаб . о ле М-ї130109 | ениця ЗБ с
Клінічна ремісія (95) -1,4, 17,9
Підвищена відповідь (965) -1,9, 25,8
Таблиця 39
Клінічна ремісія та підвищена відповідь на тиждень 52: Пацієнти з попередньою невдачею терапії антагоністом анти-ФНП-а або без експозиції антагоністом анти-ФНП-а, ІТТ-популяція
Пацієнти з попередньою невдачею терапії антагоністом анти-ФНП-а (51 95
Різниця
Урі У О8мк5 в.
Кінцева точка Плацеро ОВ8МУК5 О2МУк5 плацебо 95 Фь СІ
Т М-82 М-77 04 м/К5 м5. плацебо
Клінічна ремісія 15,2 (3,0, 27,5) 9 12,8 28.0 213 145 2,0,26,9
Підвищена 8,8 (-4,6, 221) відповідь (95) 20,5 23,3 З 17 3,312
Пацієнти без експозиції антагоністом анти-ФНП-а (45 95
Різниця
Урі У О8мк5 в. плацебо Овмк5 Одмк5 плацебо 95 Фь СІ й М-66 М-71 О4МК5 ув. плацебо
Клінічна ремісія 24,8 (8,9, 40,6) 9 26,8 чи 46,5 197 42, 352
Підвищена 22,6 (6,3, 38,9) відповідь (95) зво вв | 535 15,5 -0,7,317
Таблиця 40
Інформація про послідовності
ЗЕО Ю МО: . ДНК, що кодує важкий ланцюг гуманізованого 1 Фіг. 1 й . анти-а4р87 імуноглобуліну . Амінокислотна послідовність важкого ланцюга 2 Фіг. 1 : . . гуманізованого анти-а4р87 імуноглобуліну . ДНК, що кодує легкий ланцюг гуманізованого
З Фіг. 2 і й анти-а4р87 імуноглобуліну . Амінокислотна послідовність легкого ланцюга 4 Фіг. 2 : . . гуманізованого анти-а4р87 імуноглобуліну
Легкий ланцюг зрілого гуманізованого ГОР-02
Фіг. 4 Константна область родового людського каппа-
І легкого ланцюга 7 Фіг. 4 Константна область родового мишачого каппа-
І легкого ланцюга
Згадується на сторінці 30 СОКІ важкого ланцюга мишачого АСТ-1
ЗУММН антитіла
ШЕ Згадується на сторінці 30 СОВ2 важкого ланцюга мишачого АСТ-1
ЕІОРБЗБЕЗБМТМУМОКЕКИ антитіла
Згадується на сторінці 30 СОКЗ важкого ланцюга мишачого АСТ-1 саУрамрхА|ру антитіла 14 Згадується на сторінці 30 СОК легкого ланцюга мишачого АСТ-1
А5БОБІ АКБУСМТМІ 5 антитіла 12 Згадується на сторінці 30 СОК2 легкого ланцюга мишачого АСТ-1 аізМАЕ5 антитіла
Таблиця 40
Інформація про послідовності
ЗЕО Ю МО: 13 Згадується на сторінці 30 СОКЗ легкого ланцюга мишачого АСТ-1 г ФОатТнОРУТ антитіла 14 Фіг 7 Варіабельна область каппа-легкого ланцюга
І людського ЗМ607 Сі. антитіла 15 Фіг 7 Варіабельна область важкого ланцюга
І людського 21/28 Сі. антитіла
Хоча даний винахід був конкретно проілюстрований та описаний з посиланням на кращі варіанти його виконання, кваліфікованим фахівцям в даній області техніки має бути зрозуміло, що різні зміни по формі та в деталях можуть бути виконані в даному винаході без виходу за межі обсягу винаходу, обмеженого прикладеною формулою винаходу.
ПЕРЕЛІК ПОСЛІДОВНОСТЕЙ
«1105 МІЛ'ЕММІОМ РНАВМАСЕОШТІСАЇ 5, ІМС. «120» КОМПОЗИЦІЯ АНТИ-А487 АНТИТІЛА -130» 079259-0615 -140» «141» -1505 61/585,859 -1515 2012-01-12 -1505 61/550,545 «1515 2011-10-24 -1505» 61/481,533 -1515 2011-05-02 -1605 15
Зо «170» Раїепіп мегвіоп 3.5 «21051 «2115 1445 «212» ДНК 213» Штучна послідовність «220» «221» джерело «223» /примітка-"Опис штучної послідовності: синтетичний полінуклеотид" «4005 1 чаасєстсча чаксзчаєссес ассаєсчачає одчвассаЯасає свесстсстс стоціазчсва
БО сацессасацча гЧгссастсс сачцдксчсває счагосазес бадуассзвад чоісаачавас 150 стчачачсїїс азсозадасз ссстзсаачо чососачста сасессссаєсс ацстастззча 180 тасассдчаазї сачасвазсу сссзчссаас чістаззаса зассзузачач ассзаєссь 240 сецачачтлаа бастзасстас азгсаззаве ссозачудасо сЯассзсаєса звсисчЧсачаса зопо кЕКссосєзоа свсавчсєстас асадацеїсє ссзасстчза асссдазчас вссцесЗзЧесе зба аствісЯабтос аачазчЧоч сасчасочах чозасстатас бастчастас садоачесава 32 зсассесочах саєсоїсавоас гсзоасссссв совадочдссо абсзЧассекс ссестодсає 480 шесссостссва чазчсвссссс ззччасасач соадосссода ссЗзсассацис вачадесас 54 їсесссецавссо азссасоасЯ ссасодчавсу саччсасссо зассачсаус чсдсасавосе ой
БсессаЗзсЕЗЕ ссосасазссс ссзузасест асссссссач сачзсозсдоасчЯ ассосоасссе вай ссачсачекє доадсасссаз востасассо одсвнасасдаа боасавчєсс адсавасвосса ви айчісазласна чааатсічад сссаваасссс дФорасавзаво бсзсасасчс сбассЯсосо 780 сацсасссча асссусооца усассяєссву БсСЕсбессесто ссссссзава сссаазцчаса ссстсасчає стсоссоцасс ссбсоазаусса сабозозбзЗ засоуасчсо вазссасзчаво 00 асесєбачує саачстсзвзас сзагасосаз аспасЧчсяча чусчсагаає чосвазасза збо ацссоасоазцча чочачсачсас васвасаєує ассозбасоче свасЯасостє ассубссас 1050 ассазцассу зсгозагсоазс азозассвса засасвачуає стосаасава зсостсссач шесессвісча чазвасстаєс сссазазчзсса зазоудсацес ссздазваасоса сазасзбавса 1140 сескодсосссо ахсссозЧчає чазчстоассз ачавассазчє сассствасс сасссчосса 1250 зацчстеста гсссазцсуас абсассоасчаз аабдздазач сзаєучасзц ссопзацааса 1255 астасавцас сасасстссо збассцдасу ссозасозско сессіссоско сасвосзавдо 1320 ссассчточа сзазаоасазчо соазсазсадч сдаасасесте стсабсаскос чеазкозсаса 1380 ацассстоса саассастас асусазазоа одссбсссссо збескесозає аазктаатста 1440 чазса 1355 -21052 «2115 470 «212» Білок 213» Штучна послідовність «220» «221» джерело «223» /примітка-"Опис штучної послідовності: синтетичний поліпептид" «40052
Мес сіу Тгр Бех Сув Ті Т1іє пей РБе бец Уві діа ТБх Аза Тпх с1у 1 5 19 15 уаї Ніз беж біп Уаї спіл бем Уа! Сів Бех біу діа піц Уві Був цуз з
Рух о віу АЗ1а Зехк Уві Був Узі бЗех Суз Пуг О1у бек біу Тух Тв РНе
Тих Зех Тук Тгр мес Ні Тур Ууаї Ака Зіп Азїа Рко щіу біп Ах Пей
ЗО 5 о сі Тер о ї1е сіу біз Ті Азр вхо бек біб Бех АзпоТВкг Аза Тук Авп 70 75 па бСіп був Ре Пув Сіу Ака Чаї ТВх во Твх Ууаі АвроТ18а бек Аза 5ех 85 за а5
Тпг Азїа Ту Мекє піз Ббео б5ех бек Гез Аху бек СВ Авр Тк о Ата Узі 105 105 110
Тух ТУух Суб Дід Ако сі сіу Тукє Авросіу Ткр о Авр Тух Аїд Т1е Авр 115 120 125
Тухк Тк бБіу біп 5іуУу ТК бен Узі Тк Узі Зетх Зек Айа Бех ТнЕ Буз їз ї35 140
ЗіУу Ро ех Чаї Впе рхо Бей Аза Рко Бех Бех Пуз Бех ТпЕ Бех Бу 145 150 135 163 плу Тк Аза із ей б1у Сух Бей чаї Бу АзротТУє ББе Ркз біб го 165 170 175
Уаї Твх Уаї Зех Тгр Авп обер стіу Від Бей Так о Зек осі Уді Ні ТК 1по 155 150 пе рхо діз чаї без біп дек Бех 31у їм Тух бех Па Зех Бах Уві 1553 299 во туаї тк уаї ко Зеїх бек о бЗех бей біу тик бій Те Тук їі СуУв Дай
ТО 215 Ей
Уаі Авп нів Сбуз Рхко бес Дай тТВЕ Був Уаї Авр Муз Був Уаії пім вхо 225 239 хх чо пув вех Сув Авройух Тк о Нівз Так оСух Ро Рго Сув рхо Аза Ро сій
-аЗ 230 2583 їси діа біу Аїа Ехо Бек Уві Рце пес Бре Ро хо був Бо ГПув Ав 25 27
Тих бей Меб ї1іє бек дкча ТВжх Рей сій Уаії Так о Суз Уві Ууаї Уві Авр 278 во 85 їТаії Бек Ні бій Ар Рхо біс Уаії Ббуз Ре Азов Тхр о Тух Уві Авр сіуУ 295 а5 зо
Уаї біз Уві Ні Ав Аза Був Тахо Був вхо Агу іа біб бів Тук Авл 305 310 315 32 ех ТпЕ Тух Акч чаї Уаї щехг Уві Пец ТВх Уаї ви Нів сів АвротТЕВ 325 330 Зі5
БПем Азп о біу ув піз Тук Був Сув Був Уаї Бек Ап був Аїда Гей РКО зай 345 350 діа хо Ті біо пув ТвВк ї1є Бех цу біз Був бі» бій РЕ Ахч Іо 355 зай зей вкго біп уаї Тук Тпг Бей Бго Рхо бех Аху Авр бі: Бе ТВЕ Був Ап за 375 80 сіп Ууаї Зек цец Тк був бен уаї Бу сіу Ре Тух Ро Зет Авюрю тії 355 50 395 409
Аіа уаї біз Ттр 21 бех Ав обіу біз Рко бій Ав Ав Тут був ТлЕ 405 Ся 315
Тих вк Рей Уаії їв Авробех Авробіу Бек Бе Ре Гей Тух Бек Гув 428 425 439 ївм Тпх Уаї зр ув Бех Ака Тер зів сіп піу Дяп Уді Бе бек Сув 435 140 445
Бах Уві Мек Нішв сф Аіз Пец Ніз Аєп Нія Тух Тих бів СУуя ех їм 450 455 450
Бек Пец ех Рко бБіу Пух че | аа
«210» З «2115 751 «212» ДНК 213» Штучна послідовність «220» «221» джерело «223» /примітка-"Опис штучної послідовності: синтетичний полінуклеотид" «4005» З чаасссеЕсза сазксзаєсссс зссабцдоацчає чаазстзбає сабсекстсс ссчотачсад
БО сачетсасвчу Счгссасстсс засчівзєча Сдасссазач Сссавесстсс стуссебабса іїхо песссчоавча ассачесест акссссбоса здчєсств3гса зачсссгбаса завзчокасо ччвзасасста ссгУєстсда басстзчсзаа вазсоссчасса чессосаєсач сссстсавєсх 240 абцачасссїс свасвлаєсх бссцсзубос сацасвацЯєє саобудсацчь заїссвозаа 300 сачаїстєсасє асссзачаєсс ссосзазсво вчоссузоада сусасчвасо гастасеосх зво басазачсас всабссвассЯ стасасаїсса засацдазаас свачасчааз ассавоасята 420 счЧабсоаассус ассабсстуєс Єссасостсо соссасстза счазсавуєсЯа вавассбозава 450 сгасстсвЧс еко сцосто стуансанесї ссбассссва завсуєссаав Чкасазсоца 540 азчсодЗасаа сассссосва ссоподсаасї сссазуачво бзссасадаз саддасвоаса
БО азаасачсас стасвчссєс асвасасес ЧасссобЧао сааалсадас сасоазуавнас
БО асзаащіста сеасстосуза чісасосаєс ззчассгоач сссаоссоабс асзаачазесх
ТЕО хсзасачоауа ачачсзссач Єссацадсау с 75 «2105 4 «2115 238 «212» Білок 213» Штучна послідовність «220» «221» джерело «223» /примітка-"Опис штучної послідовності: синтетичний поліпептид"
«400» 4
Мес сіу Ткр зек Сув Хіе Хіе цей РНеа По Уві Аза ТрвК Аїв ТВ су 1 З 10 ІЗ чаї нів Зех дев уаї Уаї Мебс Тк бій Зех Бо Пе) бек йем Бко чаї га 25 30
Тв Вхо бі під ко Аїа дех І1іа Бек Су йту дек бек бів Звк їв 35 40 45
Аіа йуз Зак Тук сх Ав оТвх Тук бен ЯЗеас Ткр о Тук йо бів Був хо 50 55 во
Зіу біп Бек Рг біп йцей Гей Ті Тук Сіу Іфбе бек Авп Ака Ре бах аа то ТУ Зо плу уві Рко Авр о АкЯ Рпе бек біу Бек біу Беж сСіу ТЕ АвровБбе ТЕ в за За
Бей був тів Бех Ат Уві Пій діа бій АвроУві пі Уві Туюк Тук Сув ідо 195 118 їйви зіп о біу тТнЕ нів піп рко Тук тТпЕ вБе сі бБівз 5ІіУу Твх дув Ууаьв 115 120 125 сів Іїе Був Ако Твх Чаї Аза Аза Рхо Бех Уаї Ре 16 Ре Ехо рхо 130 133 150
Бех Авр піп бів це) Був Зет бі Тнжх діа Беж Уаї Уаіїі СУув їжу Бей 145 152 155 150
АвпоАва Бе Тух Ро Акщ 10 Аза БУ Уві бів Тр був Уаї АвроАни 1855 іт 175
Аіїа пе бів бек піУ Авп Зек біп зЗіц Бех Уаї Тих бій сіп Азро Бек 150 185 150
Був Ар беї Тпх Ту бек цем дек 5етс ТЕ їжи ТВ їжи Зехк Пуд діа 195 2а0 п
Ар о тТух січ пуз Нів пуз Ма1і Тук Аза Суз Біо Уві Твх Ніз біп о біу 2190 215 2»
Бей ек ек Бго Уаї тик о Ццух Бек Рів Ав Ака біу сій Сув шо 55а вав
«2115 219 «212» Білок 213» Штучна послідовність «220» «221» джерело «223» /примітка-"Опис штучної послідовності: синтетичний поліпептид" «4005 5
Авр осаї чаї Ме тю сій веж Бо би дек Без) Бко Уві ТВ Бко б1У 1 5 10 15 бій Ркго Аїа Бек Ії Бех Сух Аху бек бек біб бек цей Аза був Бех 29 З зо
Тук піу Азп ТЕ Тук ей Бес Тжр Тук Бей бБіп був ко бБіу бБіп Бех
Рко пів Бей пе) Її Тух б1іу Хі Бер Авп о Ака бе Зех БіУу Уві Вко ва 50
Азв Ах Ре Бек біу Баг сі бЗег о зЗіу ТЕ АвроББе ТВх бви уз ї18 655 7 ть о веж Акч уві біз Ат бій АвзроУаї 0і1у ві Тух Тух Суз Пез бій сію
З за 35
ТВх нів біп ко Тух ТВпх БНе біу зіп біу Тпк Пув уаї іч Тіз Був 105 105 118
Ага Аіа Азо Аза Аза Рез бес Уаї РБе Ті РНе о Бко Рко бас Азро БІ 115 170 125
Зіп їжи Був Зеїх біу ТПпх Аїа бек Уві Уаї Сув5в цей рей АвпоДяп Врпе 155 135 139
Тух Рко вкз бів Аза Мув Уаї бій Ткр буз уаї Авб5 Аза Аза Бей бід 145 ї50 155 1655
Зек біу Ава Зек біп бій бек Узі Тк оЗів біп Ар оБех буз Азр ех 165 176 175
Тк Тук бек пе) Зек Бек ТЕЖ бе ТВг Бей бБег уз Аіа Авр о Тухк Б1ц 180 185 150 ув нів пуз чаї Тух Аза Сув Бій мві тах Ні біз Оу іже беж Бех із5 209 205
Ехо уУаі Тпг оБуз Бек Ре Авп Аху піу бій Сув 510 215 «2105 6 «2115107 «212» Білок «213» Ното зарієп5 «400» 6 дкч тТврк Уаі Азія Аза Рко беж Уаі РБе Ті Рпе Рко Рко Бех Авр сі) 1 З 10 13 сів во Буз Зеїх Сіу Тпх Аза Бех Маії Уаї Сув Пец ви Ав о АвповНпа 25 о Зо
Тук Бко Ахч бій Віа Був Уаі бів Тхр о зуз Уаї Аво Аво Аза Бей біп 35 48 45
Зех сіу Ав Бех біз Зі Зек Уаії ТВжх Сі біп Ар о бех ув Авр о бехг
ЗО 55 6О
ТВЕ Тук Бех Пей бек Бех Тпх Пес Тк Гей Шех пувз Аїа Азр Тух сій бо то 75 во
Був нів Гу Чаї Тух діа Сув біс Чаї ТтВу Ніз біп біу без Бех бек 5 зо ЗБ ха уаї Тих Пує бек РБе Авп Аху піу бій Сув іо ї05 -2105 7 «2115107 «212» Білок «213» Мивз 5р. «4005» 7
Ага А13 Авр о АтТа Аза Ро Тахо Уаї йех т11є Бе Рко Бго бек Бак бі 1 5 19 їз біп їй Тих бек б5іу біу Азіз Бех уаї Узі Сув Ре Пец Ап Авп Рре 20 25 30 тТук Еко Гу Авр оті Авп оуаі Гу Ткв о Буз Т1е Азр біу Бек бій Акад 35 40 45
Сіп вв б01іУу Уаї Пец Авпопек Тсв тн Авробів здо Бех Був Аври Зех що 55 БО
ТЕ Тук Зек МебЄ Зек бех Твхжх Пец ТпПх цео Тах Буя Адвв обі) Тух 51 25 то т5 во
Агч Нів Авп бек Тук ТПК Сув біс Аїа Тк Ні Пуз Тпу бех Тах бек 8 зо 35
Рхо Іі Уві пуб бек Ре Ап Агу Ап бій Сув 1995 Та5 «2105» 8 «-21155 «212» Білок «213» Мивз 5р. «400» 8
Зак Тук Тхр Меї нНіз 1 З «2105» 9 «211517 «212» Білок «213» Мивз 5р. «400» 9 біз тів Азр оРго пек бій Зех Ав Тпх Авп Тук Азпобів Був Ре Буз 1 5 10 ї5 51 210510 «211512 «212» Білок «213» Мивз 5р. «4005 10 піу сіу Тук Авробіу Тгр Авр Тук Аза т1ії1а Авр о Тук 1 5 10
«2105 11
«212» Білок «213» Мивз 5р. «400» 11 ака Бех бБетїх біп беж ПЗ Аза уз бБеї Туг піу Ава)п оТВх Тух деп Заж і З 18 15 «210512 «2115 7 «212» Білок «213» Мивз 5р. «400» 12 сіу Ті Бех Авп о Аку Ре Зеуг 1 5 «210513 «21159 «212» Білок «213» Мивз 5р. «4005» 13 їн обіп бБіу ТЕ Ніз сій Бко Тух ТВЕ 1 5
«2105» 14 «2115 111 «212» Білок «213» Ното зарієп5
«400» 14
Азр їі Уаії Меє ТвВу біз Бех Рко бецп бек Бей Рко ді ТБЕ Рко пі 1 5 зо 158 сій Рко Аіз Бех Ті Бах Сув Ах Бек щех біп бек пей дец Нів Зек о ех 30
Азп осіу Тук Авв оТук їец Авю Ткр о Тух Без біп пу Рко біу бій бек 35 40 45
Еко біп їец їеч Ті Тужх Пей б1у бек Азп Аху Аіа Бек Сіу чаї РЕб
БО 55 ко
Азр Ак пе бек біу дек біу бек б5іу ТИЖ Ар Бпе Трх Бей був Ті 65 То 7 во
Бех Ака чаї 510 Аза 010 Аз оУаї сбіу Уаіїі Тук Тух Суях Меє сів дії 85 ЗО за
Без) вів Ту Бко зів Тих рБа о зіуУу біп піу Був Уві біз її Буд 100 105 119 «210515 «2115 119 «212» Білок «213» Ното зарієп5 «4005 15 сів чаї Сіп пе) Уді біп бек біу Аза біз Узі Був Пув Бо Біу Аїа 1 5 16 15 бек чаї Був Уві хек Сув Пув діз дек 5іу Тух Твх Рипе Тпху бек Тук 2 25 ЗО
Аза Мес Нів Тктр Уві Ага сіп Ага Рко Сіу Біб Агу Бей бій Тур Мес біу ТЕр тіє Ачзподіа с1іу Ази сіу Ав отТВвІ Пух Тух Бех біз Був ЕпПе за 55 50 бів зіу АкЧ уві тах ї1їе Тих Ага Азр о ТВх беї діа Беж Тв лів Тух 65 зо 75 ВО
Мес сЗіц їевц Бех Бек Гей Ату бек 510 Ар Тих Аіа Уаії Тук Тук сСуяч
Ва зо за
Аіа АхЗ сіу біуУу Тук Тух с1у Бех сСіу Бек Авп о ТЕ Тер біу біп обвід 105 105 110 тк о бео уві Тих Уаї ех Зак

Claims (5)

ФОРМУЛА ВИНАХОДУ
1. Спосіб досягнення загоєння слизової оболонки і підтримання клінічної ремісії у пацієнта, який є людиною, з неспецифічним виразковим колітом від помірного до тяжкого ступеня активності, що включає внутрішньовенне введення клінічно доведеної ефективної дози 300 мг антитіла, яке має специфічність зв'язування з інтегрином «4р7 людини, кожні вісім тижнів, де антитіло містить послідовність варіабельної ділянки важкого ланцюга, представлену амінокислотами 20-140 5ЕО ІО МО: 2, і послідовність варіабельної ділянки легкого ланцюга, представлену амінокислотами 20-131 5ЕО ІЮО МО: 4, і де досягається загоєння слизової оболонки і підтримується клінічна ремісія, і загоєння слизової оболонки визначається за ендоскопічною підшкалою як 1 бал або менше.
2. Спосіб за п. 1, в якому важкий ланцюг антитіла містить амінокислоти з 20 по 470 5ЕО ІЮО МО: 2, а легкий ланцюг антитіла містить амінокислоти з 20 по 238 5ЕО ІЮ МО: 4.
З. Спосіб за п. 1, в якому пацієнт, який є людиною, демонстрував відсутність адекватної відповіді, втрату відповіді або був інтолерантним до антагоніста ТМЕа.
4. Спосіб досягнення загоєння слизової оболонки і підтримання клінічної ремісії у пацієнта, який є людиною, з неспецифічним виразковим колітом від помірного до тяжкого ступеня активності, що включає внутрішньовенне введення клінічно доведеної ефективної дози 300 мг ведолізумабу кожні вісім тижнів, де досягається загоєння слизової оболонки і підтримується клінічна ремісія, і загоєння слизової оболонки визначається за ендоскопічною підшкалою як 1 бал або менше.
5. Спосіб індукції клінічної ремісії у пацієнта, який є людиною, з неспецифічним виразковим колітом від помірного до тяжкого ступеня активності, що включає внутрішньовенне введення: першої дози 300 мг антитіла, яке має специфічність зв'язування з інтегрином «487 людини, другої дози 300 мг антитіла через два тижні після першої дози, третьої дози 300 мг антитіла через шість тижнів після першої дози і потім 300 мг антитіла кожні вісім тижнів після цього, де антитіло містить послідовність варіабельної ділянки важкого ланцюга, представлену Зо амінокислотами 20-140 5ЕО ІЮ МО: 2, і послідовність варіабельної ділянки легкого ланцюга, представлену амінокислотами 20-131 5ЕО ІЮО МО: 4, і де пацієнт, який є людиною, демонстрував відсутність адекватної відповіді, втрату відповіді або був інтолерантним до антагоніста ТМЕа.
6. Спосіб за п. 5, в якому важкий ланцюг антитіла містить амінокислоти 20-470 5ЕО ІЮО МО: 2, а легкий ланцюг антитіла містить амінокислоти 20-238 5ЕО ІО МО: 4.
7. Спосіб індукції клінічної ремісії у пацієнта, який є людиною, з неспецифічним виразковим колітом від помірного до тяжкого ступеня активності, що включає внутрішньовенне введення:
першої дози 300 мг ведолізумабу, другої дози 300 мг ведолізумабу через два тижні після першої дози, третьої дози 300 мг ведолізумабу через шість тижнів після першої дози, а потім 300 мг ведолізумабу кожні вісім тижнів після цього, де пацієнт, який є людиною, демонстрував відсутність адекватної відповіді, втрату відповіді або був інтолерантним до антагоніста ТМЕа.
8. Спосіб досягнення клінічної відповіді на хворобу Крона у пацієнта, який є людиною, що включає внутрішньовенне введення пацієнту, який є людиною, з хворобою Крона, де вказаний пацієнт, який є людиною, демонстрував відсутність адекватної відповіді, втрату відповіді або був інтолерантним до антагоніста ТМЕа: першої дози 300 мг антитіла, яке має специфічність зв'язування людського інтегрину а«4р87, другої дози 300 мг антитіла через два тижні після першої дози і третьої дози 300 мг антитіла через шість тижнів після першої дози, де антитіло містить послідовність варіабельної ділянки важкого ланцюга, представлену амінокислотами 20-140 5ЕО ІО МО: 2, і послідовність варіабельної ділянки легкого ланцюга, представлену амінокислотами 20-131 5ЕО ІЮ МО: 4.
9. Спосіб за п. 8, в якому важкий ланцюг антитіла містить амінокислоти 20-470 5ЕО ІЮ МО: 2, а легкий ланцюг антитіла містить амінокислоти 20-238 5ЕО ІО МО: 4.
10. Спосіб за п. 8, в якому хвороба Крона являє собою хворобу Крона від помірного до тяжкого ступеня активності.
11. Спосіб досягнення клінічної відповіді на хворобу Крона у пацієнта, який є людиною, що включає внутрішньовенне введення пацієнту, який є людиною, з хворобою Крона, де пацієнт, який є людиною, демонстрував відсутність адекватної відповіді, втрату відповіді або був інтолерантним до антагоніста ТМЕс: першої дози 300 мг ведолізумабу, другої дози 300 мг ведолізумабу через два тижні після першої дози і третьої дози 300 мг ведолізумабу через шість тижнів після першої дози.
12. Спосіб за п. 11, в якому хвороба Крона являє собою хворобу Крона від помірного до тяжкого ступеня активності.
13. Спосіб індукції клінічної ремісії у пацієнта, який є людиною, з хворобою Крона від помірного до тяжкого ступеня активності, що включає внутрішньовенне введення: першої дози 300 мг антитіла, яке має специфічність зв'язування з інтегрином а487 людини, другої дози 300 мг антитіла через два тижні після першої дози, третьої дози 300 мг антитіла через шість тижнів після першої дози і потім 300 мг антитіла кожні вісім тижнів після цього, де антитіло містить послідовність варіабельної ділянки важкого ланцюга, представлену амінокислотами 20-140 5ЕО ІО МО: 2, і послідовність варіабельної ділянки легкого ланцюга, представлену амінокислотами 20-131 5ЕО ІЮО МО: 4, і де пацієнт, який є людиною, демонстрував відсутність адекватної відповіді, втрату відповіді або був інтолерантним до антагоніста ТМЕа.
14. Спосіб за п. 13, в якому важкий ланцюг антитіла містить амінокислоти 20-470 5ЕО ІЮ МО: 2, а легкий ланцюг антитіла містить амінокислоти 20-238 5ЕО ІЮ МО: 4.
15. Спосіб індукції клінічної ремісії у пацієнта, який є людиною, з хворобою Крона від помірного до тяжкого ступеня активності, що включає внутрішньовенне введення: першої дози 300 мг ведолізумабу, другої дози 300 мг ведолізумабу через два тижні після першої дози, третьої дози 300 мг ведолізумабу через шість тижнів після першої дози, а потім 300 мг ведолізумабу кожні вісім тижнів після цього, при цьому пацієнт, який є людиною, демонстрував відсутність адекватної відповіді, втрату відповіді або був інтолерантним до антагоніста ТМЕа.
16. Спосіб за будь-яким із пп. 1, 5, 8 або 13, в якому кожну дозу вводять внутрішньовенно у вигляді інфузії протягом приблизно 30 хвилин.
Нова ДНК СОРО?2 важкий ланцюг - містить свити клонування (маленькі літери), послідовність Козака (великі літери) та лідерну послідовність (маленькі літери) ваайсісваваісвиСТСАСсСавераїсрарсівіасагссіспснееарсаасасстасавріріссасісссав пВСААТТОСТОИСАСТСТИ КИТА ГП ТААСЛАСССТОСООСТТСАСТИАА СОТО ТТ ССТОИСААОСО ТТ СТОИсССТАСАССТТСАССАССТАСТОСАТОСАТТОСОЮ ТОАСОСАСОСОССТОСССААСОСТСОСТАСАСТОСАТСОСАСАСАТТОАТОССТТС ТОАИаАСТААТАСТААСТАСААТСАААААТТСААСОИАСОСОТСАСАТТОСАСТ СТАСАСАТТ ТССОСТАССАСАОСССТАСАТО СА ССТОТССАСССТИаАСАТСТО АСИСАСАСТОССОЮТСТАСТАТ ТО ГОСА АсАТ ТАССОАСОСАТООССАСТА ТОСТАТТОАСТАСТОИ КН ТСА А ОСОССАСОССТИтТСсАССОТСАССТСАОССТОСА ССААСОСИаСССАТСОТ СТ СССССТОССАСССТОСТССААСВАССАССТСТОСО СКСАСАССОИ ОТО ОССТО ОО ТСААССАСТАСТТСССОСПААССОСТИаА Сас СсОТОсААСТСАИпЧйСОСССТаАССАОоСсСОаСОТиСсСАСАССТТОССИаОС ТОТССТАСАИКТССТСАСОСАСТСТАСТОССТСАССАОСОтТОСтТаАСсССОсТОСОеСтТ ССАССАИаСтТТОСИТсАСССАадсстАСАТСТИсСсААСОСТаААТСАСААССОССАС СААСАССААСОСТОСАСААОАААСТ ТЛ ОСССАААТСТТИ ТСБАСАлЛААСТСАС АСАТСССАССОТОСССАССАССТО АЛ АСТСИССОСОСКСНКСАССОСТСАСТСТІСС ТСТІССССССАЛАААСССАДОСАСАСЄССТСАТИАТСТОССОпЧАССССТОАОСТС АСАТОССИ ТО ТОСТОСАСОСТОАОССАССААСАСССТОАСОТСААСТТСААСТ ССТАСОИТОСАСИ СО ТасАсОТаИСАТААТОССААСПАСАААСС,СОЇССО АС АССАОСТАСААСАССАССТАССО ТО ТООТСАССОТССТСАССИТССТОСАССА ОССАСТООСТОААТСОС Фіг 1А ААДОСАСТАСЛАСТОСААСОСТСТОСААСААЛАСОССТОССЛОСССССАТОСОСАСА АААССАТСТССААДАСССАААОСИССАСССССОСАСААССАСАаКСТОИтТАСАСССТ ССССССАТСССООССАТВАОСТИаАССААСААССАОССТСАОССТаАССТОССТОо СТСААДАССИСТТСТАТСССАОСОСАСАТСОССОТОСАС КОпЧАИаДОСААТОСОЮЄ АСВССОСАСААСААСТАСААСАССАСОССТОСССТОСТООАСТОССОАСООСТО СТСТІССТСТАСАССААОССТСАССОТООСАСААСАССАСО ТТ ОССАССАСОССИС ААСОСТСТІСТСАТОСТОСОТОАТОСАТСА ЧКИССТСТОСАСААССАСТАСАСОСА пААСАСИССТСТОССТО ТСТОСООСТА А Атазвістававса Новий білок ЦОРО2 важкий ланцюг (проміжок між УНІ, УН ії людський ІдДО1-Естти МОМУВСП І УАТАТОУНЬ ОО УОЗ АЕУККРОаАЗБУКУВСКОВОУ ТЕТУ УМНУУКОАРООКСЕМІИЕТР ЗЕМ МУ МОКЕКОКУ ПТУ БВІЗАЗТАУ МЕ ЗІ КЗЕОТАУ ХУ САС М У АШУУСОСТУТУ5 АЗІКОРЗУУКРГСАРЗЗКЗТ СИТА АГОСІУКОУЕРЕРУТУВУМ5ОСАІЛТ СОУ НТЕРА МГО5О1 АГ О5УУТУРВВ СТО УСМУМНЕ РОМ КУОККУЕРКОСОКТНТСР РСОРАРЕСАСАРЗУВЕРРКРЕКОТІ МІЗКТРЕУТСУУМУПУЗНЕОРЕУКЕМЖМ У УС ЕУНМАКІКРКЕВОУ МТУ КУМЗУЛУ НОВУ СМОКЕУКСКУЗМКАСРАРІЕКТІ ЗКАКСОРКЕРОУХУТЕРЗКОЕ ТКМОУБІЛСТУКОВУРЗМАМЕМЖ ЕБМОСОРЕММ УКТТРРУ ЗВО БК ДКЗ ООСМУгСЗУМНЕАСНМНУТОК ВІ 515 РОК
Фіг. 185
Нова ДНК ГОРО2 легкий ланцюг - містить сайти клонування (маленькі літери), послідовність Козака (великі літери) та лідерну послідовність (маленькі літери) вкаайсісваваїсває т САСсСагвоовісварсттагсвіссісИспеоставсдасавстасавототосасіссраї ОТАСТОАТвАСТСААЛДАСТССАСТТТОССТОИшСТОИТСАСОССТОИАСАЛАССАСЮ ТІСТАТСТСТТаСАСИ СТАС ТСАСАСТСТТОСАААОСАСТТАТОССААСАССТ АТПОТСТТООСТАССТОСАСААИССТООССАСТСТССАСАСОСТОСТСАТСТАТ СОСАТТТССААСАЧАТ ПСО ТОССАСАСАООСТТСАСТООСАСТОСТТ САСССАСАСАТТТСАСАСТСААСАТСТОССИЧАч С ТАпАОИСтТОлОачйАСОТИасс А2ОсТатАТТАСТОСТТАСААССТАСАСАТСАЛИаССОИТАСАСОТТСОСАСАСОСИ АССААССТОСАСАТСААССОТАССООТОИОСТаИСАССАТСТОТСТТСАТСТТССС ОСССАТСТОАТОАССАСТТОАААТСТОСААСТОССТОТИ ТТ ТО ТТОССТОСтТОА АТААСТІСТАТСССАСАСАСИССАААСТАСАС ПОСАДА СОТОПАТААСОСОССТ ССААТСОСОСТААСТОССАОСАСпАОС ТО САСАСАЛОИСАОСАСАССЛАССАСАС САССТАСАассТСАССАССАСССТОАССТОАОСАААИЧаСАсСАСТАСОСАСААА САСАААСТСТАСОССТОСИаАлД АОС ТСАСССАТСАСЬСОССТОЛдИсСтСасСССОтТсСА СсСАААЧАОССТТСААСАСООАИаЧАО ГО Гавістарарсавс Новий біпок МОРО2 важкий ланцюг (проміжок між УКІ,, УК і людський С-каппа) МОВО ЕТ УАТАТОУНЬ ОУУМТО5РІ.ЗСРУТРОВЕРАВІЗСКВВОВСАКУОаМТ ВУХ ГОКРИОСОЗРОСЕТКСІЇ ЗМКЕБОУВВКЕОаЗОсВО ТОВ .КІЗКУВАЕВУСУМУ УСТ ОСТНОРУТРОСОСТКУ ВІ Кк ЕТУААРЗУКЕРРІВБОЇ К5ОТАВУМУСІТММЕХРКЕЕАКУ ОС УКУПМАГОВСМБОЕ зУтвОоракрьБі ЗВ ПЛІКАВУВКиИКУХАСЕМТНОСТВЬОРУТКВЕМКО ВС
Фіг. 2 попарно пеУМіІО02-по вів ГОР-О2-по вів хі А 1 ВУУМТОБРІБІЕРУТРОЕРАБІВСВВВОБТСАКВУСМТУ БИ ОКРООБРО 50 ПЕТ в'1 рУУМТОБРІББРУТРОЕРАБІВСВВВОБГЛАКОУСМТУОЗИХТОКРООВРО БО 51 ПОІХСІБМЕКООУРОВЕБОСБОСеОТОЕТІКІЗВУВАВЕрУСУХУСІОСстТНОР 100 ТЕТ зі ПІУХСІ5МЕКООУРОВЕБОБОООСТОЕТІКІВВУВАВОУсСУХУУСІТОСТНОрР 100 191 УТЕБОСТКУБІКЕТУААРОУЕЄЕТЕРРОРЕОТКОСТАБУУСІТММЕХРВЕАК 150 ПТ ЕТ ТЕЛЕ 101 УТЕСОСТКУБІКРАРААРБУКТЕРРООЕОТКВОТАЕМУСІІММЕХРВЕАК 150 151 УОМКУЮМАТОБОМБОВВУТЕООЛОКОВТУВІВЕТОТЬЗКАПУЕКНКУХАСЕ 200 о й У й ПОЛ ЕЕ 151 УСИКУЮМАТОоОБОМБОВВУТЕОПЛОКОрОТУВИООІТОКАПОУЕКНКМУАСЕ 200 291 УТНОоОсСЬБОРУТКБЕМВОСВЕС 219 ПЕТ 201 УТНОСЬ5БОБРУТКОЕМВОВС 219
Фіг. З попарно Нит Карра-сопві ММ Карра-сопвх А Її кЕуаарвуєі1іїррздецікавоасазуУусііппгурхгеакузикудпаїсвуа 50 Ер ТЕ ТТ ту, В 1 хабаарсувіїррззецісвоавзучУусгіпоуркаїпукикідавехкці 50 І рр 1 ча ур ч Ї і павцдезутедчавказгувіваві1сівкаауекВкууасеуїєПпаціввруєк 109 ІЕЕ ТЕ. 1: Зі ат1іпзеисадовказсувптаввс 1 сі скаеуекппзуссеасйпксвсвріук 100 101 вЕпедес 107 ТРЕТІ 101 вбпкпес 107
Фіг. 4
Во 12226) Ру 1628) Ніпа НЕ (266) Бпаві (1670) в ни й яд У і упо БМ І (2006) а ак ра Митовову ру зв о дос ВВ ЛК АтроОве пом хх Хва 2330) А я підерна послідовність УК рай " / / пюдський СК / / -- Ват Н МБО 7 полід ВОН І Ї 7 М о попід Ніяк ІЙ (2858) і І е «40 пром. ЕЕ-Та // і ок й І М хм Ме ОНЕ підерна послідовність УН вч АВ Ж пром, пюдовкий сн--- ЕОМ І (4182)
З. о полід СЯ и й я ЕЕ! КА : а я а Же ще й ми Ме «С 7 ра с бреї пд Вірі, ДУ Ме (261) нин «ФР хватизо3 І і Вір! 4619) Ват 0 Хваг(ввів) вай -7 Те ши пром. дих БУ 5У40 . Ватні (79901- ОНЕВ ма Ватні (5892 (7990) ЗУ, Ух Ваг) шо дн ши Нра (6055) 7 т дин Ніпа НЕ (7508) -
рі.КтоКзво
Фіг. 5 ща ща те -0.1 т ру оо петлі тис ев 033 ит Да вто ра : й : хх «р й к я ' -0,5- : У й
0.6 : : З в : : «ва о сви вн ' : се 0.2 ПОВЕ пен шину : 0 : : - : и с -0.6 ше а ве пін А, 5525 | пт - 8 З З -1.2 ян р -415 : | : БО 84 6 ВА 7 300 8500 700 500
657.8
5.5555 цукор-аргінін/ а білок Фіг бА
Прогноз профілю ; ік - ; -
не . пох же У -04 шо-7 шо т : хх В - : : : як вояж е -0.25 : : : «ше : , : Фе Госжоонт нд шт. ОА ит тт -еї " : : - :
0.55 й : 7 : є : Є че Зв 04 : : : с) : ж : - : що «о ез т : ча шо т- : в т: - : , з" «5 02 Тент, п во, бе с тя У пт тт рт МТ й в'я ом чі Ош І - ох . 0 : : : ! , 4 ' є - ; во - : : -- : Фж о В 0.8 шо - й -ї м. Ж : / , о Б 5» : ще : бе рення хх и т: Е Ва : ре : Вс -12 шо от, ек я Кон, а 7 : т я ше : : й: : -15 : ; ; ; ! ; 82 64 88 8 7 ОО 295 975 0255 0 30 500
8.6 800 бо ря цукор : білок аргінін : білок
Фіг. 68
Варіабельна ділянка каппа-легкого « ї я т, ланцюга антитіла СОМбОЙ СІ сх т ЗЕО ПО МО: 14 Ма ла їди пон 1 п. пит щі й т - Пани 171 я т лк; Авроі1іе Уді Меї ТВк бСіп бвх Рго ей бех Бей Рто Уаії Тпх ро біу 1 5 10 15 бі Рго діа бег Т1е бек Сув Аго бек бет біп о бех їец Теп бів бек 29 25 Б) дет т дет ау йду ую Пет Тон; ж, та тя Сх Авп обіу Тух Авп о Тук без Авр о Тхротух їн о біп о бує РКО біт б1п Бех Рхо сіп о йец оїец фіе тую Геп опіу бек Або Ат Аіва бех біт Ууді Рео хе оди ТІ Ся й ля У "1; г СЯ «с Птнуну д г пе т ті АвроВтЯ РБа ет зіу бек сіу бег біу Тпх Авро РВе Ту Тем дув 118 цех аку Уді біз А1іа сій Авроуді 0іу уві Тук Тух Суб Меї Сбіп ДАїта І що І І 5 теп бій тв о Бка пів тв Ба 015 5 с тк оту буді Сі тів т пей обіп Тк Рко біб тТБх Ре о біу біп біу Тбх о пув Уа) бій тів Був п гук т чт Дд М х те - 100 105 115 рення Варіабельна ділянка важкого ! с пу х Е ланцюга антитіла 21/28 ! Ки : і ЗО о МО: 15 Ї пі. я Тата 1 Одно: Дт ОЙ Хто ую у п М сіп уаї біп бе Уді біп бек біу АТ біз Уві Був Ту5 Рто бі Аа я щ ч т 1 5 1 15 1 17 : й бнєйчіттує 1. с, я г пт рН Се М, Бех Уаі Гуз Уві Зег Сув бує А1з бех біу Тут ТВІ Рпе Тврху Зек Тух й 20 т та Й Б «г «Й и А Ма Щі Ме п НО пт х1- зи пів й Тдлх "1 дн Аіа Меє Ліз Тер Уді Ато бій д1із Ро біу біп Ага Гсз СТ Тір Меї до 42 іх пунк ті дом дл бі до А тка Баг т Седк с У сіу тхо 112 ап дія біу Двп оСіу Авп о ТВт Був Тук о бБет біп о ГБу5 рое за зо Бо сій біу Ага Уві ТВі Ті Тахо Агу АвроТВт беї Дід 5еї ТІ Ата Тух 65 70 75 о 2144 си Си ди п Си й я Деу; туя пу іх а Меє бі Гес бех бетї деп дта бех Сі АБроТВх Діа Уаї Туї Тут Сув 5 зо 95 7 є 7 ст. ча Ок: їх би я Су й. тя ( 1 ДН 1. Азіа Ахоа Сіу біуУ Тк Тук біт бех бі бех Азп ТУЮ Ткробіт біб біу ; ЕЕ я 100 105 110 Тапх бес Уді Твх Уді б5ех бехг
Фіг. 7
100--7 і х 8000 « 80- | х х М Ж | 7900 5794 - х 5БОО в во 6000 о ; Х БО х х 40 М п Зо Фо твердих речовин
Фіг. 8 Поява перших симптомів 100 таня ЩЕ х 80 інн ежняннянянняяі 8 З В 6О і у Гям і
5. 40 - плацебо В 20 --4. внаталізумаб ! - ведопізумаб !
о . о 5 10 15 20 25 30 Час після індукції ЕАЄЕ Фіг, 9
UAA201707804A 2011-05-02 2012-05-02 Спосіб лікування виразкового коліту та хвороби крона UA126545C2 (uk)

Applications Claiming Priority (3)

Application Number Priority Date Filing Date Title
US201161481533P 2011-05-02 2011-05-02
US201161550545P 2011-10-24 2011-10-24
US201261585859P 2012-01-12 2012-01-12

Publications (1)

Publication Number Publication Date
UA126545C2 true UA126545C2 (uk) 2022-11-02

Family

ID=46085207

Family Applications (2)

Application Number Title Priority Date Filing Date
UAA201313899A UA116189C2 (uk) 2011-05-02 2012-02-05 КОМПОЗИЦІЯ АНТИ-α4β7 АНТИТІЛА
UAA201707804A UA126545C2 (uk) 2011-05-02 2012-05-02 Спосіб лікування виразкового коліту та хвороби крона

Family Applications Before (1)

Application Number Title Priority Date Filing Date
UAA201313899A UA116189C2 (uk) 2011-05-02 2012-02-05 КОМПОЗИЦІЯ АНТИ-α4β7 АНТИТІЛА

Country Status (42)

Country Link
US (16) US9764033B2 (uk)
EP (4) EP2704798B1 (uk)
JP (7) JP6190360B2 (uk)
KR (8) KR20140145953A (uk)
CN (4) CN108129565B (uk)
AR (1) AR086237A1 (uk)
AU (7) AU2012250873B2 (uk)
BR (1) BR112013028424A2 (uk)
CA (2) CA2834867C (uk)
CL (2) CL2013003146A1 (uk)
CO (1) CO6801647A2 (uk)
CR (1) CR20130677A (uk)
CY (1) CY1119435T1 (uk)
DK (2) DK2704798T3 (uk)
DO (1) DOP2013000253A (uk)
EA (1) EA032729B1 (uk)
EC (2) ECSP13013050A (uk)
ES (2) ES3016382T3 (uk)
FI (1) FI3329965T3 (uk)
GE (1) GEP201706734B (uk)
HK (1) HK1249466A1 (uk)
HR (2) HRP20250472T1 (uk)
HU (2) HUE071510T2 (uk)
IL (5) IL275038B2 (uk)
LT (2) LT2704798T (uk)
MA (1) MA35136B1 (uk)
ME (1) ME02859B (uk)
MX (4) MX383317B (uk)
MY (2) MY172735A (uk)
PE (2) PE20141175A1 (uk)
PH (3) PH12013502236A1 (uk)
PL (2) PL3329965T3 (uk)
PT (2) PT3329965T (uk)
RS (2) RS66809B1 (uk)
SG (1) SG194652A1 (uk)
SI (2) SI3329965T1 (uk)
SM (2) SMT201700508T1 (uk)
TW (3) TWI664978B (uk)
UA (2) UA116189C2 (uk)
UY (1) UY34053A (uk)
WO (1) WO2012151248A2 (uk)
ZA (3) ZA201308069B (uk)

Families Citing this family (73)

* Cited by examiner, † Cited by third party
Publication number Priority date Publication date Assignee Title
US8822663B2 (en) 2010-08-06 2014-09-02 Moderna Therapeutics, Inc. Engineered nucleic acids and methods of use thereof
RS63430B1 (sr) 2010-10-01 2022-08-31 Modernatx Inc Ribonukleinske kiseline koje sadrže n1-metil-pseudouracile i njihove primene
EP2691101A2 (en) 2011-03-31 2014-02-05 Moderna Therapeutics, Inc. Delivery and formulation of engineered nucleic acids
AU2012250872B2 (en) 2011-05-02 2017-07-13 Millennium Pharmaceuticals, Inc. Formulation for anti-alpha4beta7 antibody
UA116189C2 (uk) * 2011-05-02 2018-02-26 Мілленніум Фармасьютікалз, Інк. КОМПОЗИЦІЯ АНТИ-α4β7 АНТИТІЛА
AR087305A1 (es) * 2011-07-28 2014-03-12 Regeneron Pharma Formulaciones estabilizadas que contienen anticuerpos anti-pcsk9, metodo de preparacion y kit
US9464124B2 (en) 2011-09-12 2016-10-11 Moderna Therapeutics, Inc. Engineered nucleic acids and methods of use thereof
DK3682905T3 (da) 2011-10-03 2022-02-28 Modernatx Inc Modificerede nukleosider, nukleotider og nukleinsyrer og anvendelser deraf
DE12858350T1 (de) 2011-12-16 2021-10-07 Modernatx, Inc. Modifizierte mrna zusammensetzungen
US9283287B2 (en) 2012-04-02 2016-03-15 Moderna Therapeutics, Inc. Modified polynucleotides for the production of nuclear proteins
US9572897B2 (en) 2012-04-02 2017-02-21 Modernatx, Inc. Modified polynucleotides for the production of cytoplasmic and cytoskeletal proteins
HK1206601A1 (en) 2012-04-02 2016-01-15 Moderna Therapeutics, Inc. Modified polynucleotides for the production of biologics and proteins associated with human disease
US9878056B2 (en) 2012-04-02 2018-01-30 Modernatx, Inc. Modified polynucleotides for the production of cosmetic proteins and peptides
HRP20220607T1 (hr) 2012-11-26 2022-06-24 Modernatx, Inc. Terminalno modificirana rna
US8980864B2 (en) 2013-03-15 2015-03-17 Moderna Therapeutics, Inc. Compositions and methods of altering cholesterol levels
LT2968588T (lt) * 2013-03-15 2019-05-10 AbbVie Deutschland GmbH & Co. KG Anti-egfr antikūnų vaistų konjugatų kompozicijos
WO2015048744A2 (en) 2013-09-30 2015-04-02 Moderna Therapeutics, Inc. Polynucleotides encoding immune modulating polypeptides
WO2015051214A1 (en) 2013-10-03 2015-04-09 Moderna Therapeutics, Inc. Polynucleotides encoding low density lipoprotein receptor
CN106456784A (zh) * 2014-04-16 2017-02-22 拜康有限公司 包含摩尔过量的山梨醇的稳定蛋白质制剂
WO2016057424A1 (en) 2014-10-06 2016-04-14 Chemocentryx, Inc. Combination therapy of inhibitors of c-c chemokine receptor type 9 (ccr9) and anti-alha4beta7 integrin blocking antibodies
WO2016086147A1 (en) 2014-11-26 2016-06-02 Millennium Pharmaceuticals, Inc. Vedolizumab for the treatment of fistulizing crohn's disease
WO2016105572A1 (en) 2014-12-24 2016-06-30 Millennium Pharmaceuticals, Inc. PREDICTING OUTCOME OF TREATMENT WITH AN ANTI-α4β7 INTEGRIN ANTIBODY
MA41636A (fr) * 2015-03-06 2018-01-09 Millennium Pharm Inc Méthode de traitement de la cholangite sclérosante primitive
HK1249549A1 (en) * 2015-08-11 2018-11-02 Osaka University Antibody
WO2017087735A1 (en) * 2015-11-18 2017-05-26 Millennium Pharmaceuticals, Inc. Method for treating crohn's disease
USD866757S1 (en) 2016-03-11 2019-11-12 Millennium Pharmaceuticals, Inc. Autoinjector
CN117298268A (zh) * 2016-03-14 2023-12-29 千禧制药公司 治疗或预防移植物抗宿主疾病的方法
CA3017743A1 (en) * 2016-03-14 2017-09-21 Millennium Pharmaceuticals, Inc. Method of preventing graft versus host disease
WO2017158393A1 (en) * 2016-03-18 2017-09-21 Oslo University Hospital Hf Methods of treating graft-versus-host disease
TW201735949A (zh) 2016-03-24 2017-10-16 千禧製藥公司 治療抗ctla4及抗pd-1組合治療中的胃腸道免疫相關不良事件之方法
US11760803B2 (en) 2016-03-24 2023-09-19 Takeda Pharmaceutical Company Limited Methods of treating gastrointestinal immune-related adverse events in immune oncology treatments
EP3443346B1 (en) * 2016-04-13 2023-08-30 Medimmune, LLC Use of amino acids as stabilizing compounds in pharmaceutical compositions containing high concentrations of protein-based therapeutic agents
US10918716B2 (en) 2016-05-04 2021-02-16 Millennium Pharmaceuticals, Inc. Triple combination therapy for treating Crohn's disease
US11389533B2 (en) 2016-06-12 2022-07-19 Takeda Pharmaceutical Company Limited Method of treating inflammatory bowel disease
MY197672A (en) * 2016-10-07 2023-07-03 Regeneron Pharma Room temperature stable lyophilized protein
WO2018104893A1 (en) 2016-12-06 2018-06-14 Glaxosmithkline Intellectual Property Development Limited Alpha4-beta7 antibodies with incrased fcrn binding and/or half-life
EP3558391B1 (en) * 2016-12-23 2022-02-02 Immunogen, Inc. Immunoconjugates targeting adam9 and methods of use thereof
JP2020517671A (ja) 2017-04-28 2020-06-18 ミレニアム ファーマシューティカルズ， インコーポレイテッドＭｉｌｌｅｎｎｉｕｍ Ｐｈａｒｍａｃｅｕｔｉｃａｌｓ， Ｉｎｃ． 小児の障害を処置する方法
WO2018211517A1 (en) 2017-05-16 2018-11-22 Bhami's Research Laboratory, Pvt. Ltd. High concentration protein formulations with reduced viscosity
KR20200011457A (ko) * 2017-05-26 2020-02-03 밀레니엄 파머슈티컬스 인코퍼레이티드 만성 맹낭염의 치료 방법
MX2020001525A (es) 2017-08-24 2020-03-20 Novo Nordisk As Composiciones de peptido similar al glucagon tipo 1 (glp-1) y sus usos.
ES2938608T3 (es) * 2017-09-20 2023-04-13 Tillotts Pharma Ag Método para preparar una forma farmacéutica sólida que comprende anticuerpos mediante granulación en húmedo, extrusión y esferonización
IL322969A (en) 2017-10-12 2025-10-01 Novo Nordisk As Semaglutide in medical therapy
WO2019147824A1 (en) 2018-01-26 2019-08-01 Progenity, Inc. Treatment of a disease of the gastrointestinal tract with a pde4 inhibitor
US12024561B2 (en) * 2018-04-10 2024-07-02 Dr. Reddy's Laboratories Limited Stable antibody formulation
EP3773696A4 (en) * 2018-04-10 2021-12-29 Dr. Reddy's Laboratories Ltd. Stable formulations of therapeutic antibody
SG11202009874QA (en) * 2018-04-10 2020-11-27 Dr Reddys Laboratories Ltd Antibody formulation
SG11202011651SA (en) 2018-05-31 2020-12-30 Ono Pharmaceutical Co Biomarkers for determining the effectiveness of immune checkpoint inhibitors
US12227565B2 (en) 2018-06-20 2025-02-18 Biora Therapeutics, Inc. Method of formulating a pharmaceutical composition comprising administering an immune modulator to the small intestine
US20230312700A1 (en) 2018-06-20 2023-10-05 Progenity, Inc. Treatment of a disease of the gastrointestinal tract with a tnf inhibitor
US20230041197A1 (en) 2018-06-20 2023-02-09 Progenity, Inc. Treatment of a disease of the gastrointestinal tract with an immunomodulator
EP3810094A1 (en) 2018-06-20 2021-04-28 Progenity, Inc. Treatment of a disease of the gastrointestinal tract with a jak or other kinase inhibitor
EP3810268A1 (en) 2018-06-20 2021-04-28 Progenity, Inc. Treatment of a disease of the gastrointestinal tract with an il-12/il-23 inhibitor
WO2019246455A1 (en) 2018-06-20 2019-12-26 Progenity, Inc. Treatment of a disease of the gastrointestinal tract with an integrin inhibitor
CN109239335A (zh) * 2018-09-11 2019-01-18 广州万孚生物技术股份有限公司 联检试纸条及其制备方法
WO2020123241A1 (en) * 2018-12-10 2020-06-18 Clear Creek Bio, Inc. Multiphasic dosing regimens for treating cancer
KR102735988B1 (ko) 2019-02-18 2024-12-03 일라이 릴리 앤드 캄파니 치료 항체 제제
EP3956358A4 (en) * 2019-04-17 2023-01-25 Millennium Pharmaceuticals, Inc. COMBINATION THERAPY WITH ALPHA4BETA7 INHIBITOR AND IL-23 INHIBITOR
PL439809A1 (pl) * 2019-06-10 2022-12-05 Takeda Pharmaceutical Company Limited Metody wytwarzania przeciwciała anty-alfa4beta7
MX2021015302A (es) * 2019-06-10 2022-01-18 Takeda Pharmaceuticals Co Metodos de purificacion de anticuerpos y composiciones de estos.
CA3143246A1 (en) * 2019-06-10 2020-12-17 Takeda Pharmaceutical Company Limited Cell culture methods and compositions for antibody production
US10792360B1 (en) 2019-11-21 2020-10-06 Chemocentryx, Inc. Compositions and methods for treating inflammatory bowel disease using CCR9 inhibitor and anti-TNF-alpha blocking antibodies
IL294520A (en) 2020-02-18 2022-09-01 Novo Nordisk As Pharmaceutical formulations
CN113577281A (zh) * 2020-04-30 2021-11-02 中国科学院分子细胞科学卓越创新中心 调控整合素β亚基的试剂和方法
AR122983A1 (es) 2020-07-16 2022-10-19 Abbvie Inc ANTICUERPOS ANTI-a4b7
EP4281045A4 (en) * 2021-01-20 2024-12-18 Dr. Reddy's Laboratories Limited LYOPHILIZED ANTIBODY FORMULATIONS AND RELATED METHODS
BR112023022811A2 (pt) * 2021-05-07 2024-01-16 Dr Reddys Laboratories Ltd Formulações farmacêuticas de um anticorpo alfa-4-beta-7 de alta concentração e de vedolizumabe de alta concentração, e, métodos para controlar a formação de partículas subvisíveis em um anticorpo alfa-4-beta-7 e de variantes de carga ou agregados ou fragmentação do anticorpo em uma composição de anticorpo alfa-4-beta-7 de alta concentração, para controlar a opalescência em uma composição de anticorpo alfa-4-beta-7 de alta concentração e para preparar uma composição de anticorpo alfa-4-beta-7
CN113813377A (zh) * 2021-09-07 2021-12-21 杭州远大生物制药有限公司 抗α4β7抗体制剂及其应用
WO2024249568A1 (en) 2023-05-30 2024-12-05 Paragon Therapeutics, Inc. Alpha4beta7 integrin antibody compositions and methods of use
WO2024252368A2 (en) 2023-06-09 2024-12-12 Takeda Pharmaceutical Company Limited Methods and compositions for treating ulcerative colitis
WO2025133872A1 (en) * 2023-12-19 2025-06-26 Intas Pharmaceuticals Ltd. Method for reducing oxidation levels in vedolizumab during cell culture process
WO2025149974A1 (en) 2024-01-11 2025-07-17 Takeda Pharmaceutical Company Limited Combination therapy with an anti-alpha4beta7 antibody
WO2025177214A1 (en) 2024-02-20 2025-08-28 Takeda Pharmaceutical Company Limited Therapeutic methods

Family Cites Families (89)

* Cited by examiner, † Cited by third party
Publication number Priority date Publication date Assignee Title
US774216A (en) 1903-11-19 1904-11-08 Alexander F Ward Machine for pointing and lapping hoops.
GB8308235D0 (en) 1983-03-25 1983-05-05 Celltech Ltd Polypeptides
US4816567A (en) 1983-04-08 1989-03-28 Genentech, Inc. Recombinant immunoglobin preparations
GB8422238D0 (en) 1984-09-03 1984-10-10 Neuberger M S Chimeric proteins
US4699880A (en) 1984-09-25 1987-10-13 Immunomedics, Inc. Method of producing monoclonal anti-idiotype antibody
GB8601597D0 (en) 1986-01-23 1986-02-26 Wilson R H Nucleotide sequences
GB8607679D0 (en) 1986-03-27 1986-04-30 Winter G P Recombinant dna product
US5225539A (en) 1986-03-27 1993-07-06 Medical Research Council Recombinant altered antibodies and methods of making altered antibodies
IL85035A0 (en) 1987-01-08 1988-06-30 Int Genetic Eng Polynucleotide molecule,a chimeric antibody with specificity for human b cell surface antigen,a process for the preparation and methods utilizing the same
EP0307434B2 (en) 1987-03-18 1998-07-29 Scotgen Biopharmaceuticals, Inc. Altered antibodies
US5258498A (en) 1987-05-21 1993-11-02 Creative Biomolecules, Inc. Polypeptide linkers for production of biosynthetic proteins
EP0303463B1 (en) 1987-08-11 1994-11-30 The Board Of Trustees Of The Leland Stanford Junior University Method to control leukocyte extravasation
US5403919A (en) 1987-08-11 1995-04-04 Board Of Trustees Of The Leland Stanford Junior University Stanford University Method to control leukocyte extravasation
US5538724A (en) 1987-08-11 1996-07-23 The Board Of Trustees For The Leland Stanford Junior Univ. Method of control leukocyte extravasation
US5336603A (en) 1987-10-02 1994-08-09 Genentech, Inc. CD4 adheson variants
US5223392A (en) 1988-01-25 1993-06-29 Exocell, Inc. Monoclonal antibodies against glycated albumin, hybrid cell lines producing these antibodies, and use therefore
JP3095168B2 (ja) 1988-02-05 2000-10-03 エル． モリソン，シェリー ドメイン‐変性不変部を有する抗体
EP0462111A4 (en) 1988-12-23 1992-07-08 The Board Of Trustees Of The Leland Stanford Junior University Homing sequences and their uses
US5530101A (en) 1988-12-28 1996-06-25 Protein Design Labs, Inc. Humanized immunoglobulins
IL162181A (en) 1988-12-28 2006-04-10 Pdl Biopharma Inc A method of producing humanized immunoglubulin, and polynucleotides encoding the same
US5225538A (en) 1989-02-23 1993-07-06 Genentech, Inc. Lymphocyte homing receptor/immunoglobulin fusion proteins
DE3920358A1 (de) 1989-06-22 1991-01-17 Behringwerke Ag Bispezifische und oligospezifische, mono- und oligovalente antikoerperkonstrukte, ihre herstellung und verwendung
US5730978A (en) 1989-09-01 1998-03-24 Fred Hutchinson Cancer Research Center Inhibition of lymphocyte adherence with α4β1-specific antibodies
IL95501A (en) 1989-09-01 1997-04-15 Hutchinson Fred Cancer Res Inhibition by antibodies of lymphocyte adherence to vascular endothelium utilizing an extracellular matrix receptor-ligand interaction, and pharmaceutical compositions containing said antibodies
GB8928874D0 (en) 1989-12-21 1990-02-28 Celltech Ltd Humanised antibodies
US5859205A (en) 1989-12-21 1999-01-12 Celltech Limited Humanised antibodies
CZ282603B6 (cs) 1991-03-06 1997-08-13 Merck Patent Gesellschaft Mit Beschränkter Haftun G Humanizované a chimerické monoklonální protilátky
US5665595A (en) 1991-06-07 1997-09-09 Dowelanco Immunoglobulins against insect tissue
CA2103059C (en) 1991-06-14 2005-03-22 Paul J. Carter Method for making humanized antibodies
GB9115364D0 (en) 1991-07-16 1991-08-28 Wellcome Found Antibody
EP1136556B1 (en) 1991-11-25 2005-06-08 Enzon, Inc. Method of producing multivalent antigen-binding proteins
US5871734A (en) 1992-01-13 1999-02-16 Biogen, Inc. Treatment for asthma with VLA-4 blocking agents
US5932214A (en) 1994-08-11 1999-08-03 Biogen, Inc. Treatment for inflammatory bowel disease with VLA-4 blockers
EP0625912B1 (en) 1992-02-12 1997-04-16 Biogen, Inc. Treatment for inflammatory bowel disease
WO1993023526A1 (en) 1992-05-21 1993-11-25 Center For Blood Research, Inc. A NOVEL RECEPTOR FOR α4 INTEGRINS AND METHODS BASED THEREON
WO1994012214A1 (en) 1992-12-01 1994-06-09 Protein Design Labs, Inc. Humanized antibodies reactive with cd18
WO1994013312A1 (en) 1992-12-15 1994-06-23 The Board Of Trustees Of The Leland Stanford Junior University Mucosal vascular addressin, dna and expression
NZ261259A (en) 1993-01-12 1996-12-20 Biogen Inc Humanised recombinant anti-vla4 antibody and diagnostic compositions and medicaments
JP3593343B2 (ja) 1993-02-09 2004-11-24 バイオジェン インコーポレイテッド インシュリン依存型糖尿病の治療
US6017695A (en) 1993-03-26 2000-01-25 Becton Dickinson And Company Nucleic acids encoding human cell adhesion molecule
JPH06303990A (ja) 1993-04-24 1994-11-01 Kanebo Ltd モノクローナル抗体、それを産生するハイブリドーマおよび該抗体の製造方法
WO1994029351A2 (en) 1993-06-16 1994-12-22 Celltech Limited Antibodies
WO1995019790A1 (en) 1994-01-25 1995-07-27 Athena Neurosciences, Inc. Humanized antibodies against leukocyte adhesion molecule vla-4
US5840299A (en) 1994-01-25 1998-11-24 Athena Neurosciences, Inc. Humanized antibodies against leukocyte adhesion molecule VLA-4
US5594120A (en) 1994-02-18 1997-01-14 Brigham And Women's Hospital, Inc. Integrin alpha subunit
US5610281A (en) 1994-05-03 1997-03-11 Brigham & Women's Hospital, Inc. Antibodies for modulating heterotypic E-cadherin interactions with human T lymphocytes
GB2292079B (en) 1994-08-12 1998-07-15 Flexpharm Ltd Coated prednisolone preparation for the treatment of inflamatory bowel disease
US5624321A (en) 1994-12-23 1997-04-29 Snyder; Stephen D. Spring-actuated swing device
US6551593B1 (en) 1995-02-10 2003-04-22 Millennium Pharmaceuticals, Inc. Treatment of Inflammatory bowel disease by inhibiting binding and/or signalling through α 4 β 7 and its ligands and madcam
US7750137B2 (en) 1995-09-01 2010-07-06 Millennium Pharmaceuticals, Inc. Mucosal vascular addressins
MX9706049A (es) 1995-02-10 1998-02-28 Leukosite Inc Adresinas vasculares mucosas y sus usos.
US7803904B2 (en) 1995-09-01 2010-09-28 Millennium Pharmaceuticals, Inc. Mucosal vascular addressing and uses thereof
US6267958B1 (en) * 1995-07-27 2001-07-31 Genentech, Inc. Protein formulation
US6037324A (en) 1996-01-04 2000-03-14 Leukosite, Inc. Inhibitors of MAdCAM-1-mediated interactions and methods of use therefor
US6015662A (en) 1996-01-23 2000-01-18 Abbott Laboratories Reagents for use as calibrators and controls
US7147851B1 (en) 1996-08-15 2006-12-12 Millennium Pharmaceuticals, Inc. Humanized immunoglobulin reactive with α4β7 integrin
EP0852951A1 (de) * 1996-11-19 1998-07-15 Roche Diagnostics GmbH Stabile lyophilisierte pharmazeutische Zubereitungen von mono- oder polyklonalen Antikörpern
US20010046496A1 (en) * 2000-04-14 2001-11-29 Brettman Lee R. Method of administering an antibody
JP4317010B2 (ja) 2001-07-25 2009-08-19 ピーディーエル バイオファーマ，インコーポレイティド ＩｇＧ抗体の安定な凍結乾燥医薬製剤
US7053202B2 (en) 2001-10-19 2006-05-30 Millennium Pharmaceuticals, Inc. Immunoglobulin DNA cassette molecules, monobody constructs, methods of production, and methods of use therefor
DE10163459A1 (de) 2001-12-21 2003-07-03 Merck Patent Gmbh Lyophilisierte Zubereitung enthaltend Antikörper gegen EGF-Rezeptor
SI1485127T1 (sl) * 2002-02-25 2011-09-30 Elan Pharm Inc Dajanje aktivne snovi za zdravljenje vnetja
EP2399903A1 (en) 2002-05-24 2011-12-28 Millennium Pharmaceuticals, Inc. Ccr9 inhibitors and methods of use thereof
PT1562940E (pt) 2002-11-18 2007-07-23 Chemocentryx Inc Sulfonamidas de arilo.
US20040191243A1 (en) * 2002-12-13 2004-09-30 Bei Chen System and method for stabilizing antibodies with histidine
HRP20050934B1 (hr) 2003-04-04 2014-09-26 Genentech, Inc. Formulacije s visokom koncentracijom antitijela i proteina
MY162179A (en) * 2004-04-01 2017-05-31 Elan Pharm Inc Steroid sparing agents and methods of using same
HRP20120171T1 (hr) * 2004-09-03 2012-03-31 Genentech Humanizirani anti-beta 7 antagonisti i njihove uporabe
CA2629147A1 (en) 2005-11-17 2007-05-31 Millennium Pharmaceuticals, Inc. Humanized immunoglobulin reactive with .alpha.4.beta.7 integrin
US9084777B2 (en) 2005-12-28 2015-07-21 Chugai Seiyaku Kabushiki Kaisha Stabilized antibody-containing formulations
WO2007092772A2 (en) * 2006-02-03 2007-08-16 Medimmune, Inc. Protein formulations
BRPI0710826A2 (pt) 2006-04-21 2011-08-23 Novartis Ag composições farmacêuticas de anticorpo anti-cd40 antagonista
TW200831129A (en) 2006-10-06 2008-08-01 Amgen Inc Stable formulations
TW200833357A (en) 2006-10-20 2008-08-16 Amgen Inc Stable polypeptide formulations
EP2109480B1 (en) 2006-12-07 2017-06-28 The Government of the United States of America as Represented by the Secretary of the Department of Health and Human Services Use of antagonists of the interaction between hiv gp120 and alpha4beta7 integrin
AU2007331712A1 (en) 2006-12-11 2008-06-19 F. Hoffmann-La Roche Ag Abeta antibody parenteral formulation
UA107557C2 (xx) 2007-07-06 2015-01-26 Композиція антитіла офатумумабу
WO2009020654A1 (en) * 2007-08-08 2009-02-12 Abbott Laboratories Compositions and methods for crystallizing antibodies
WO2010100200A2 (en) * 2009-03-05 2010-09-10 Novartis Ag Lyophilised antibody formulation
CN102388068B (zh) 2009-03-20 2015-05-20 安姆根有限公司 α-4-β-7异二聚体特异性拮抗剂抗体
KR20120027031A (ko) * 2009-06-18 2012-03-20 와이어쓰 엘엘씨 소형 모듈 면역제약용 동결건조 제제
US20120121580A1 (en) 2009-07-28 2012-05-17 Merck Sharp & Dohme Corp. Methods for producing high concentration lyophilized pharmaceutical formulations
AU2012236304C1 (en) 2011-03-31 2017-01-05 Genentech, Inc. Methods of administering beta7 integrin antagonists
AU2012250872B2 (en) 2011-05-02 2017-07-13 Millennium Pharmaceuticals, Inc. Formulation for anti-alpha4beta7 antibody
UA116189C2 (uk) 2011-05-02 2018-02-26 Мілленніум Фармасьютікалз, Інк. КОМПОЗИЦІЯ АНТИ-α4β7 АНТИТІЛА
WO2016086147A1 (en) * 2014-11-26 2016-06-02 Millennium Pharmaceuticals, Inc. Vedolizumab for the treatment of fistulizing crohn's disease
WO2016105572A1 (en) 2014-12-24 2016-06-30 Millennium Pharmaceuticals, Inc. PREDICTING OUTCOME OF TREATMENT WITH AN ANTI-α4β7 INTEGRIN ANTIBODY
US10918716B2 (en) 2016-05-04 2021-02-16 Millennium Pharmaceuticals, Inc. Triple combination therapy for treating Crohn's disease
US11389533B2 (en) * 2016-06-12 2022-07-19 Takeda Pharmaceutical Company Limited Method of treating inflammatory bowel disease

Also Published As

Publication number Publication date
AU2016231469A1 (en) 2016-10-06
CA3028209A1 (en) 2012-11-08
HRP20171432T1 (hr) 2017-11-03
TW201247223A (en) 2012-12-01
US10004808B2 (en) 2018-06-26
US20120282249A1 (en) 2012-11-08
SMT202500218T1 (it) 2025-07-22
IL267668A (en) 2019-08-29
MX383317B (es) 2025-03-13
ZA201308069B (en) 2016-01-27
CA2834867C (en) 2019-02-12
US20250000981A1 (en) 2025-01-02
EA032729B1 (ru) 2019-07-31
CA2834867A1 (en) 2012-11-08
JP6190360B2 (ja) 2017-08-30
AU2019201926A1 (en) 2019-04-11
CN108187042A (zh) 2018-06-22
JP6878489B2 (ja) 2021-05-26
KR20170116217A (ko) 2017-10-18
CN108079291B (zh) 2022-04-08
PH12013502236A1 (en) 2014-01-06
AU2012250873A1 (en) 2013-05-09
GEP201706734B (en) 2017-09-25
US20220370617A1 (en) 2022-11-24
ME02859B (me) 2018-04-20
HRP20250472T1 (hr) 2025-06-06
TWI664978B (zh) 2019-07-11
ES3016382T3 (en) 2025-05-09
UY34053A (es) 2012-11-30
JP7492057B2 (ja) 2024-05-28
TWI556828B (zh) 2016-11-11
IL275038B2 (en) 2023-03-01
JP6534415B2 (ja) 2019-06-26
KR102275603B1 (ko) 2021-07-08
MX356827B (es) 2018-06-15
US20160340431A1 (en) 2016-11-24
US20180289811A1 (en) 2018-10-11
US20170002078A1 (en) 2017-01-05
CN108129565A (zh) 2018-06-08
CL2013003146A1 (es) 2014-07-25
KR20210084711A (ko) 2021-07-07
TW201718012A (zh) 2017-06-01
PH12018500030A1 (en) 2018-10-15
KR101923378B1 (ko) 2018-11-29
KR20220154834A (ko) 2022-11-22
DK2704798T3 (en) 2017-10-23
PL2704798T3 (pl) 2017-12-29
ECSP13013050A (es) 2014-01-31
AU2022231726A1 (en) 2022-10-06
JP2019108400A (ja) 2019-07-04
CR20130677A (es) 2014-10-07
EP3329965A3 (en) 2018-12-12
US20160340432A1 (en) 2016-11-24
JP2018150388A (ja) 2018-09-27
EP3329965B1 (en) 2025-03-19
EA201391614A1 (ru) 2014-07-30
IL267668B (en) 2020-10-29
US20250041424A1 (en) 2025-02-06
LT3329965T (lt) 2025-06-10
US20140377251A1 (en) 2014-12-25
AR086237A1 (es) 2013-11-27
EP3263178A1 (en) 2018-01-03
CY1119435T1 (el) 2018-03-07
JP2017137351A (ja) 2017-08-10
JP2014514346A (ja) 2014-06-19
ES2645187T3 (es) 2017-12-04
JP2021113223A (ja) 2021-08-05
WO2012151248A2 (en) 2012-11-08
EP4378484A3 (en) 2024-09-04
HUE036663T2 (hu) 2018-07-30
HUE071510T2 (hu) 2025-09-28
PH12018500030B1 (en) 2022-05-04
US9764033B2 (en) 2017-09-19
US12171832B2 (en) 2024-12-24
AU2016231469B2 (en) 2018-12-20
US9663579B2 (en) 2017-05-30
US20250295786A1 (en) 2025-09-25
US20190231878A1 (en) 2019-08-01
JP6473845B2 (ja) 2019-02-20
US20250288679A1 (en) 2025-09-18
MX348814B (es) 2017-06-30
US12053526B2 (en) 2024-08-06
MX2013012724A (es) 2013-12-06
DK3329965T3 (da) 2025-04-07
IL296847A (en) 2022-11-01
US10143752B2 (en) 2018-12-04
BR112013028424A2 (pt) 2021-05-04
JP2023076616A (ja) 2023-06-01
AU2012250873B2 (en) 2016-07-07
KR102096484B1 (ko) 2020-04-02
MX2021006723A (es) 2022-05-03
PT2704798T (pt) 2017-11-14
EP4378484A2 (en) 2024-06-05
FI3329965T3 (fi) 2025-04-30
PL3329965T3 (pl) 2025-04-28
IL229104A0 (en) 2013-12-31
MA35136B1 (fr) 2014-05-02
CO6801647A2 (es) 2013-11-29
KR101923371B1 (ko) 2018-11-29
EP2704798A2 (en) 2014-03-12
PE20190405A1 (es) 2019-03-14
CL2017000830A1 (es) 2017-12-22
KR20180050435A (ko) 2018-05-14
AU2018278866B2 (en) 2020-07-09
EP3329965A1 (en) 2018-06-06
KR20180127540A (ko) 2018-11-28
TW201906631A (zh) 2019-02-16
ECSP22034515A (es) 2022-05-31
HK1256106A1 (en) 2019-09-13
AU2022231726B2 (en) 2025-01-09
PE20141175A1 (es) 2014-09-25
RS66809B1 (sr) 2025-06-30
LT2704798T (lt) 2017-10-25
US20190076532A1 (en) 2019-03-14
US20210052733A1 (en) 2021-02-25
KR102465394B1 (ko) 2022-11-09
SI2704798T1 (sl) 2017-12-29
AU2025202434A1 (en) 2025-04-24
AU2020250249A1 (en) 2020-11-05
CA3028209C (en) 2021-01-05
CN103608071A (zh) 2014-02-26
AU2020250249B2 (en) 2022-10-06
TWI664980B (zh) 2019-07-11
CN108129565B (zh) 2022-09-20
MY183471A (en) 2021-02-19
SI3329965T1 (sl) 2025-07-31
PH12020500336A1 (en) 2021-02-22
IL275038B (en) 2022-11-01
CN108079291A (zh) 2018-05-29
HK1249466A1 (en) 2018-11-02
AU2018278866A1 (en) 2019-01-03
WO2012151248A3 (en) 2013-02-28
UA116189C2 (uk) 2018-02-26
US20180207279A1 (en) 2018-07-26
KR20200035503A (ko) 2020-04-03
SG194652A1 (en) 2013-12-30
KR20140145953A (ko) 2014-12-24
SMT201700508T1 (it) 2017-11-15
DOP2013000253A (es) 2013-12-31
CN103608071B (zh) 2017-12-26
ZA201806946B (en) 2022-03-30
US20200206353A1 (en) 2020-07-02
ZA201707158B (en) 2019-01-30
PT3329965T (pt) 2025-04-02
IL296838A (en) 2022-11-01
RS56397B1 (sr) 2017-12-29
IL275038A (en) 2020-07-30
EP2704798B1 (en) 2017-07-12
NZ617833A (en) 2016-04-29
JP2024098027A (ja) 2024-07-19
MY172735A (en) 2019-12-11
KR20250094743A (ko) 2025-06-25
JP7258941B2 (ja) 2023-04-17

Similar Documents

Publication Publication Date Title
UA126545C2 (uk) Спосіб лікування виразкового коліту та хвороби крона
CN103533959B (zh) 抗α4β7抗体的制剂
AU2007307107B2 (en) Stable antibody formulations
AU2012200284B2 (en) Stable Antibody Formulations
EA034583B1 (ru) ПРИМЕНЕНИЯ АНТИ-α4β7 АНТИТЕЛА