[go: up one dir, main page]

UA119068C2 - Спосіб комплексного впливу на навколобурильну зону продуктивного пласта - Google Patents

Спосіб комплексного впливу на навколобурильну зону продуктивного пласта Download PDF

Info

Publication number
UA119068C2
UA119068C2 UAA201702064A UAA201702064A UA119068C2 UA 119068 C2 UA119068 C2 UA 119068C2 UA A201702064 A UAA201702064 A UA A201702064A UA A201702064 A UAA201702064 A UA A201702064A UA 119068 C2 UA119068 C2 UA 119068C2
Authority
UA
Ukraine
Prior art keywords
well
zone
reservoir
technological
perforation
Prior art date
Application number
UAA201702064A
Other languages
English (en)
Russian (ru)
Inventor
Сергій Петрович Малигон
Олексій Олександрович Палько
Олексій Володимирович Симоненко
Original Assignee
Сергій Петрович Малигон
Priority date (The priority date is an assumption and is not a legal conclusion. Google has not performed a legal analysis and makes no representation as to the accuracy of the date listed.)
Filing date
Publication date
Application filed by Сергій Петрович Малигон filed Critical Сергій Петрович Малигон
Priority to UAA201702064A priority Critical patent/UA119068C2/uk
Priority to US16/489,930 priority patent/US10947827B2/en
Priority to PCT/UA2018/000017 priority patent/WO2018160156A1/ru
Priority to RU2019129971A priority patent/RU2751694C2/ru
Publication of UA119068C2 publication Critical patent/UA119068C2/uk

Links

Classifications

    • EFIXED CONSTRUCTIONS
    • E21EARTH OR ROCK DRILLING; MINING
    • E21BEARTH OR ROCK DRILLING; OBTAINING OIL, GAS, WATER, SOLUBLE OR MELTABLE MATERIALS OR A SLURRY OF MINERALS FROM WELLS
    • E21B43/00Methods or apparatus for obtaining oil, gas, water, soluble or meltable materials or a slurry of minerals from wells
    • E21B43/25Methods for stimulating production
    • CCHEMISTRY; METALLURGY
    • C09DYES; PAINTS; POLISHES; NATURAL RESINS; ADHESIVES; COMPOSITIONS NOT OTHERWISE PROVIDED FOR; APPLICATIONS OF MATERIALS NOT OTHERWISE PROVIDED FOR
    • C09KMATERIALS FOR MISCELLANEOUS APPLICATIONS, NOT PROVIDED FOR ELSEWHERE
    • C09K8/00Compositions for drilling of boreholes or wells; Compositions for treating boreholes or wells, e.g. for completion or for remedial operations
    • C09K8/58Compositions for enhanced recovery methods for obtaining hydrocarbons, i.e. for improving the mobility of the oil, e.g. displacing fluids
    • C09K8/592Compositions used in combination with generated heat, e.g. by steam injection
    • CCHEMISTRY; METALLURGY
    • C09DYES; PAINTS; POLISHES; NATURAL RESINS; ADHESIVES; COMPOSITIONS NOT OTHERWISE PROVIDED FOR; APPLICATIONS OF MATERIALS NOT OTHERWISE PROVIDED FOR
    • C09KMATERIALS FOR MISCELLANEOUS APPLICATIONS, NOT PROVIDED FOR ELSEWHERE
    • C09K8/00Compositions for drilling of boreholes or wells; Compositions for treating boreholes or wells, e.g. for completion or for remedial operations
    • C09K8/60Compositions for stimulating production by acting on the underground formation
    • C09K8/62Compositions for forming crevices or fractures
    • CCHEMISTRY; METALLURGY
    • C09DYES; PAINTS; POLISHES; NATURAL RESINS; ADHESIVES; COMPOSITIONS NOT OTHERWISE PROVIDED FOR; APPLICATIONS OF MATERIALS NOT OTHERWISE PROVIDED FOR
    • C09KMATERIALS FOR MISCELLANEOUS APPLICATIONS, NOT PROVIDED FOR ELSEWHERE
    • C09K8/00Compositions for drilling of boreholes or wells; Compositions for treating boreholes or wells, e.g. for completion or for remedial operations
    • C09K8/60Compositions for stimulating production by acting on the underground formation
    • C09K8/62Compositions for forming crevices or fractures
    • C09K8/72Eroding chemicals, e.g. acids
    • EFIXED CONSTRUCTIONS
    • E21EARTH OR ROCK DRILLING; MINING
    • E21BEARTH OR ROCK DRILLING; OBTAINING OIL, GAS, WATER, SOLUBLE OR MELTABLE MATERIALS OR A SLURRY OF MINERALS FROM WELLS
    • E21B43/00Methods or apparatus for obtaining oil, gas, water, soluble or meltable materials or a slurry of minerals from wells
    • E21B43/16Enhanced recovery methods for obtaining hydrocarbons
    • E21B43/24Enhanced recovery methods for obtaining hydrocarbons using heat, e.g. steam injection
    • EFIXED CONSTRUCTIONS
    • E21EARTH OR ROCK DRILLING; MINING
    • E21BEARTH OR ROCK DRILLING; OBTAINING OIL, GAS, WATER, SOLUBLE OR MELTABLE MATERIALS OR A SLURRY OF MINERALS FROM WELLS
    • E21B43/00Methods or apparatus for obtaining oil, gas, water, soluble or meltable materials or a slurry of minerals from wells
    • E21B43/25Methods for stimulating production
    • E21B43/26Methods for stimulating production by forming crevices or fractures
    • E21B43/27Methods for stimulating production by forming crevices or fractures by use of eroding chemicals, e.g. acids
    • CCHEMISTRY; METALLURGY
    • C09DYES; PAINTS; POLISHES; NATURAL RESINS; ADHESIVES; COMPOSITIONS NOT OTHERWISE PROVIDED FOR; APPLICATIONS OF MATERIALS NOT OTHERWISE PROVIDED FOR
    • C09KMATERIALS FOR MISCELLANEOUS APPLICATIONS, NOT PROVIDED FOR ELSEWHERE
    • C09K2208/00Aspects relating to compositions of drilling or well treatment fluids
    • C09K2208/10Nanoparticle-containing well treatment fluids
    • CCHEMISTRY; METALLURGY
    • C09DYES; PAINTS; POLISHES; NATURAL RESINS; ADHESIVES; COMPOSITIONS NOT OTHERWISE PROVIDED FOR; APPLICATIONS OF MATERIALS NOT OTHERWISE PROVIDED FOR
    • C09KMATERIALS FOR MISCELLANEOUS APPLICATIONS, NOT PROVIDED FOR ELSEWHERE
    • C09K8/00Compositions for drilling of boreholes or wells; Compositions for treating boreholes or wells, e.g. for completion or for remedial operations
    • C09K8/42Compositions for cementing, e.g. for cementing casings into boreholes; Compositions for plugging, e.g. for killing wells
    • C09K8/426Compositions for cementing, e.g. for cementing casings into boreholes; Compositions for plugging, e.g. for killing wells for plugging

Landscapes

  • Chemical & Material Sciences (AREA)
  • Life Sciences & Earth Sciences (AREA)
  • Engineering & Computer Science (AREA)
  • General Life Sciences & Earth Sciences (AREA)
  • Geology (AREA)
  • Mining & Mineral Resources (AREA)
  • Materials Engineering (AREA)
  • Organic Chemistry (AREA)
  • Environmental & Geological Engineering (AREA)
  • Fluid Mechanics (AREA)
  • Physics & Mathematics (AREA)
  • Geochemistry & Mineralogy (AREA)
  • General Chemical & Material Sciences (AREA)
  • Chemical Kinetics & Catalysis (AREA)
  • Oil, Petroleum & Natural Gas (AREA)
  • Production Of Liquid Hydrocarbon Mixture For Refining Petroleum (AREA)
  • Catalysts (AREA)
  • Fuel Cell (AREA)
  • Filtering Materials (AREA)

Abstract

Згідно зі способом на першій стадії на вибій свердловини подають технологічну рідину № щільністю 1,3-1,4 г/см3. Потім встановлюють насосно-компресорні труби на висоті 20-25 м над верхньою ділянкою перфорації, через них в свердловину подають технологічну рідину № 2 щільністю 1,6-1,8 г/см3. До складу технологічних рідин № 1 і № 2 входять гідрореагуючі суміші, паливно-окислювальні суміші та ініціатор горіння. До складу технологічної рідини № 1 водять ініціатор горіння, за який використовують гідрид натрію NaH і пасивований оксидною плівкою порошок наноалюмінію Аl при співвідношенні 1:(2-5) порошку гідриду натрію NaH до порошку наноалюмінію Аl, відповідно. На другій стадії подають технологічну рідину № 3, за яку використовують кислотний розчин, що містить соляну кислоту з концентрацією 12-15 % в кількості 0,4-1,5 м3 на 1 м товщини продуктивного пласта. Забезпечується фізичний вплив на пласт за рахунок створення імпульсів тиску, утворених газами, що виділяються, в результаті чого поліпшуються фільтраційні і гідродинамічні характеристики навколобурильної зони продуктивного пласта, а також забезпечується суттєве збільшення проникності пласта і дебіту свердловини.

Description

Винахід належить до нафтовидобувної галузі, а саме до способів збільшення продуктивності нафтових свердловин, за рахунок зміни проникності продуктивного пласта для збільшення дебіту свердловин, а також швидкості витікання рідких корисних копалин (нафти, газу, газового конденсату та ін.) в свердловини для підвищення їх продуктивності та інтенсифікації видобутку рідких корисних копалин.
Об'єм видобутку рідких корисних копалин з навколобурильної зони продуктивного пласта за добу залежить від ряду параметрів, в першу чергу від проникності пласта. Для забезпечення необхідної швидкості витікання рідких вуглеводнів з зони пласта, віддаленої від свердловини до місця видобутку, потрібно періодичне відновлення або поліпшення проникності продуктивного пласта.
Поряд з цим продуктивність свердловини залежить від густини і в'язкості нафти, наявності відкладень парафіну та асфальто-смолистих речовин у пласті та у навколобурильній зоні. В процесі буріння свердловини частинки шламу разом з буровим розчином кольматують навколобурильну зону, погіршуючи фільтраційні властивості продуктивного пласта, що знижує рівень видобутку ще до запуску свердловини в експлуатацію.
Всі методи впливу на навколобурильну зону продуктивного пласта в процесі експлуатації можна розділити на три основні групи: хімічні (кислотна обробка, обробка за допомогою ПАР, хімреагентами і органічними розчинниками), механічні (гідравлічний розрив пласта, гідропіскоструминна перфорація, вібровплив) і теплові (паро-теплова обробка, гарячо-кислотна обробка). Проте всі вони пов'язані з високою вартістю, високою складністю проведення робіт або малоефективні в малопроникних продуктивних пластах, а також на пластах з високов'язкими рідкими корисними копалинами, зокрема нафтою.
Найбільш ефективні з відомих методів підвищення проникності пласта базуються, як правило, на технології гідророзриву пласта. Однак відомі технології гідророзриву пласта дорогі і екологічно небезпечні. Гідророзрив являє собою досить дорогу технологію, яка вимагає використання обладнання з високим рівнем енергоспоживання, а також тривалого часу обробки гірської породи. При цьому результати її застосування важко контролювати, і, як показав досвід її застосування на нафтових родовищах такі результати нестабільні як у кількісному, такі в часовому відношеннях.
Зо Видобуток рідких корисних копалин з продуктивного пласта вимагає достатньої проникності пласта для забезпечення необхідної швидкості витікання рідини в свердловину з областей покладів, віддалених від неї.
Поширеною технологією відновлення або збільшення швидкості витікання рідких корисних копалин (далі - флюїду) з продуктивного пласта є зміна його структури за допомогою водневої термогазохімічної обробки навколобурильної зони зазначеного пласта, що призводить до розущільнення гірської породи у навколобурильній зоні і, відповідно, підвищенню проникності пласта за рахунок утворення макро- і мікротріщин в гірській породі і, відповідно, створення каналів для надходження флюїду до місця вилучення.
Відомий спосіб термобарохімічної обробки продуктивного пласта і пристрій для його здійснення (див. патент на винахід К7 (13) А (11) 17779, М. кл. Е21В 43/24). Спосіб здійснюється за рахунок термобарохімічного впливу на продуктивний пласт, в результаті якого забезпечується деяке розущільнення продуктивного пласта. Пристрій, який використовують для термобарохімічної обробки привибійної зони пласта, включає термогазову і повітряну камери, виконані в корпусах з герметичних трубчастих елементів, які розділені спалимим елементом, герметично встановленим між камерами, при цьому спалимий елемент виконаний з газовиділяючого твердого палива торцевого горіння.
Недоліком цього способу є низька продуктивність, зважаючи на малу ефективність хімічного впливу на продуктивний пласт з боку спалимого елемента, а також нетривалий вплив на пласт (не більше однієї години). При реалізації відомого способу основний вплив здійснюється на продуктивний пласт і зони кольматації, однак відсутній вплив на флюїд, що знаходиться в зазначеному пласті. Нетривалість дії і небезпека пошкодження обсадної колони в результаті неконтрольованого вибуху обмежує застосування даного способу.
Відомий спосіб термохімічної обробки продуктивного пласта і паливно-окислювальний склад для його здійснення (див. патент КО Мо 2153065, М. кл. Е21843/24, Е21В43/25, опубл. 20.07.2000), який включає закачування в навколобурильну зону продуктивного пласта паливно- окисної суміші і потім доставку в зазначену зону ініціатора горіння, за який використовують склад на основі боргідриду лужного металу і метанолу або діетилового ефіру та/або твердого ізопропілкарборану. Паливно-окислювальна суміш містить комплексне з'єднання діаміду щавлевої кислоти й азотної кислоти, оцтовий ефір саліцилової кислоти, перманганат калію, бо ізопропілкарборан, воду і нітрат амонію.
Недоліком цього способу є висока вартість використовуваних компонентів, а також трудомісткість отримання ізопропілкарборану. У той же час реалізація способу сполучена з високим ризиком для обладнання свердловини і обслуговуючого персоналу. Це пов'язано з тим, що ініціатор горіння доставляють в зону продуктивного пласта в герметизованому контейнері за допомогою лебідки, де здійснюють вибух контейнера за допомогою використання шнурової торпеди, що живиться від джерела електроенергії. Такий спосіб введення ініціатора горіння в зону продуктивного пласта загрожує ризиком неспрацювання торпеди або неповного реагування компонентів ініціатора горіння з паливно-окисної сумішшю.
Відомий спосіб термохімічної обробки продуктивного пласта (див. деклараційний патент ОА
Мо 46425 А, М. кл. Е21В43/24, опубл. 15.05.2002), який включає в себе доставку через насосно- компресорні труби у навколобурильну зону продуктивного пласта паливно-окисної суміші, гідрореагуючого складу і стабілізуючих добавок. Цей спосіб характеризується тим, що в зону обробки роздільно-послідовно шляхом використання буферної рідини тетрахлорметану, закачують двоскладову паливно-окислювальну суміш, яка при взаємодії компонентів складу в зоні обробки продуктивного пласта ініціює займання системи паливно-окислювальна суміш - гідрореагуючий склад, при співвідношенні маси води до маси гідрореагуючого складу 2,7:36,0.
Як гідрореагуючі добавки використовують інтерметаліди бору І ІВ», І ІВ:о, АІВ:о, АІВ:2.
Недоліками цього винаходу є використання трудомістких в отриманні і дорогих компонентів гідрореагуючого складу, зокрема інтерметалідів бору. Також до недоліків належить низька продуктивність способу, обумовлена отриманням водню в одну стадію, що знижує потенціал його використання, а також не дозволяє керувати процесом теплогазовиділення.
Найбільш близьким є спосіб комплексного впливу на навколобурильну зону продуктивного пласта (див. патент ША Мо 102501, Е21В 43/24, опубл. 10.07.2013), згідно з яким спочатку свердловину зі щонайменше однією ділянкою перфорації, розташованої у зоні продуктивного пласта, заглушають водою або рідиною глушіння, потім через насосно-компресорні труби у вибій свердловини роздільно-послідовно подають технологічну рідину Мо 1, щільністю 1,3-1,4 г/сму, потім встановлюють насосно-компресорні труби на висоті 20-25 м над верхньою ділянкою перфорації, після чого в свердловину подають технологічну рідину Ме 2, щільністю 1,6-1,8 г/сму, яка, вступаючи в зону взаємодії технологічних рідин Мо 1 ії Мо 2, що сполучається за допомогою
Зо перфорації з навколобурильною зоною продуктивного пласта, змішується з технологічною рідиною Мо 1, у результаті чого здійснюється екзотермічна реакція теплогазовиділення з підвищенням температури і тиску в навколобурильній зоні продуктивного пласта, що призводить до прогріву пласта, а також до утворення в ньому множинних мікротріщин і поліпшенню його фільтраційних характеристик, при цьому до складу зазначених технологічних рідин Мо 1 ії Мо 2 входять гідрореагуючі суміші, паливно-окислювальні суміші та ініціатор горіння, що містить гідрореагуючий склад на основі алюмінію.
Недоліками відомого способу є його низька продуктивність, зумовлена тим, що технологічні рідини Мо 1 і Мо 2 є паливно-окислювальними сумішами, які є водними розчинами солей, тому під час і після заглушки водою або рідиною глушіння свердловини концентрація компонентів цих розчинів значно знижується за рахунок розбавлення водою, що призводить до зниження температури реакції теплогазовиділення, а також не дозволяє реально контролювати процес термохімічного впливу. Також у відомому способі гідрореагуючі суміші рівномірно розподіляються в технологічних рідинах Ме 1 і Мо 2, із-за чого більша частина водню окислюється безпосередньо в свердловині, не впливаючи на продуктивний пласт і флюїд.
Задачею цього винаходу є розробка способу комплексного впливу на навколобурильну зону продуктивного пласта, в якому за рахунок використання постадійного водневого термогазохімічного і кислотного впливу на навколобурильну зону продуктивного пласта, поряд з хімічним і тепловим впливом на нього, забезпечується також фізичний вплив на вказаний пласт.
Ще однією задачею способу комплексного впливу на навколобурильну зону продуктивного пласта є підвищення дебіту зазначеної свердловини відносно до сусідніх свердловин, які опинилися заглиненими із-за кольматації привибійної зони пласта. А також підвищення дебіту свердловини в родовищах зі складнодобувними запасами із-за низької проникності і низької пористості гірської породи, або довго простоюючих свердловин, у тому числі після їх капітального або підземного ремонту, а також свердловин, які не реагують на інші методи інтенсифікації.
Для досягнення поставленої задачі у відомому способі комплексного впливу на навколобурильну зону продуктивного пласта, згідно з яким спочатку свердловину зі щонайменше однією ділянкою перфорації, розташованої в зоні продуктивного пласта, заглушають водою або рідиною глушіння, потім через насосно-компресорні труби у вибій 60 свердловини роздільно-послідовно подають технологічну рідину Мо 1, щільністю 1,3-1,4 г/см3,
потім встановлюють насосно-компресорні труби на висоті 20-25 м над верхньою ділянкою перфорації і в свердловину подають технологічну рідину Мо 2, щільністю 1,6-1,8 г/см", яка, вступаючи в зону взаємодії технологічних рідин Мо 1 ії Мо 2, що сполучається за допомогою перфорації з навколобурильною зоною продуктивного пласта, змішується з технологічною рідиною Мо 1, в результаті чого здійснюється екзотермічна реакція теплогазовиділення з підвищенням температури і тиску у навколобурильній зоні продуктивного пласта, що призводить до прогріву пласта, а також до утворення в ньому множинних мікротріщин і поліпшенню його фільтраційних характеристик, при цьому до складу зазначених технологічних рідин Мо 1 і Мо 2 входять гідрореагуючі суміші, паливно-окислювальні суміші та ініціатор горіння, що містить гідрореагуючий склад на основі алюмінію, згідно з винаходом, комплексний вплив на навколобурильну зону продуктивного пласта ведуть у дві стадії, на першій з яких, зазначеній вище, до складу технологічної рідини Мо 1 додатково вводять ініціатор горіння, за який використовують гідрид натрію Ман і пасивований оксидною плівкою порошок наноалюмінію А|Ї при співвідношенні 1:(2-5) порошку гідриду натрію Ман до порошку наноалюмінію АЇ, відповідно, а потім після завершення першої стадії, здійснюють другу стадію обробки, при якій насосно- компресорні труби встановлюють у зоні перфорації свердловини, після чого в свердловину подають технологічну рідину Мо 3, за яку використовують кислотний розчин, що містить соляну кислоту з концентрацією 12-15 95 в кількості 0,4-1,5 му на 1 м товщини продуктивного пласта, в результаті чого прогрітий на першій стадії продуктивний пласт піддають додатковій кислотній обробці для збільшення новостворених на першій стадії способу, що заявляється, множинних мікротріщин і поліпшення фільтраційних характеристик пласта.
Для здійснення способу комплексного впливу на навколобурильну зону продуктивного пласта, що заявляється, виконують постадійну обробку зазначеного пласта. При цьому на першій стадії свердловину заглушають водою або рідиною глушіння, після чого через насосно- компресорні труби у вибій свердловини подають технологічну рідину Мо 1 щільністю 1,3-1,4 г/см, що призводить до заповнення нею свердловини в інтервалі від вибою до верхньої ділянки перфорації. Потім піднімають насосно-компресорні труби та їх встановлюють на висоті 20-25 м над верхньою ділянкою перфорації, після чого через них в свердловину подають технологічну рідину Ме 2 щільністю 1,6-1,8 г/см3, яка змішується з технологічною рідиною Мо 1, в результаті
Зо чого в свердловині здійснюється екзотермічна реакція теплогазовиділення з підвищенням температури і тиску. Це відбувається в результаті взаємодії технологічних рідин Мо 1 і Мо 2, до складу яких входять гідрореагуючі суміші і паливно-окислювальні суміші. При цьому до складу технологічної рідини Мо 1 входить ініціатор горіння, за який використовують гідрид натрію Ман і пасивований оксидною плівкою порошок наноалюмінію А! при співвідношенні 1:(2-5) порошку гідриду натрію Ман до порошку наноалюмінію АЇ, відповідно.
Оскільки зона взаємодії технологічних рідин Мо 1 і Мо 2, які перебувають у свердловині, сполучається за допомогою перфорації з навколобурильною зоною продуктивного пласта, в останньому спостерігається зростання температури і тиску. При цьому відбувається прогрів пласта, а виникаючі імпульси тиску призводять до утворення в ньому множинних мікротріщин.
За рахунок впливу на пласт гідрореагуючих і паливно-окислювальних сумішей, які входять до складу технологічних рідин Мо 1 ії Мо 2, поліпшуються фільтраційні характеристики пласта, в результаті чого відбувається його прогрівання, знижується в'язкість і збільшується рухливість флюїду, збільшується змочуваність гірських порід, активізується режим розчиненого газу, забезпечується краще очищення флюїду від породи, а також зростання інтенсивності капілярного просочення малопроникних насичених флюїдом зон пласта. Утворений в результаті екзотермічної реакції теплогазовиділення водень проникає в продуктивний пласт, що містить флюїд, зокрема в продуктивний пласт, насичений нафтою, в результаті чого в ньому відбувається гідрокрекінг нафти, а також багатостадійна деструктивна гідрогенізація, що являє собою процес збагачення парафінів воднем - гідрування - і крекінгу гідрованої сировини під тиском водню в присутності каталізаторів, якими є цеоліти, що входять до складу піщаника, з якого складається порода продуктивного пласта. В результаті деструктивної гідрогенізації, різні високомолекулярні парафіни перетворюються в суміш насичених воднем низькомолекулярних сполук. Також в результаті хімічних реакцій між продуктами реакції і породою пласта відбувається підвищення пористості породи і, отже, проникності пласта.
Другу стадію обробки здійснюють після завершення першої стадії обробки, При другій стадії обробки насосно-компресорні труби встановлюють у зоні перфорації свердловини і в свердловину подають технологічну рідину Мо 3, за яку використовують кислотний розчин, що містить соляну кислоту з концентрацією 12-1595 в кількості 0,4-1,5 мЗ3 на 1 м товщини продуктивного пласта. В результаті чого прогрітий на першій стадії продуктивний пласт 60 піддають додатковій кислотній обробці для збільшення новостворених на першій стадії способу,
що заявляється, множинних мікротріщин і поліпшення фільтраційних характеристик пласта.
Прогрітий на першій стадії продуктивний пласт обробляють кислотою. На відміну від звичайної кислотної обробки кислота рухається по новостворених в результаті впливу імпульсів тиску мікротріщинам, розширюючи їх і створюючи нову мережу мікротріщин в породі, а не тільки розширюючи старі мікротріщини, як це зазвичай відбувається при традиційних методах кислотної обробки, що часто веде до утворення каверн і погіршення проникності пласта.
У окремому варіанті реалізації способу як технологічну рідини Мо 1 використовують окисно- відновлювальну суміш (ОВС-1), при наступному співвідношенні інгредієнтів, мас. Фо: нітрат амонію МНАМОз 44,0-54,0 гідрид натрію Ман 2,8-3,2 порошок наноалюмінію АЇ 5,6-15,6 нітрат гідразину М2НьМОз 3,0-5,0 нітрат оксаміду 1,0-3,0
С2гО5(МНг)2-НМО»з дигідроокиметилкарборан з 0-50
СаНівВтоО» (99,9 95) т вуглеводневе пальне 8,0-13,0 хлорид натрію Масі та/або 4 5-55 хлорид калію КСІ Мт азотна кислота НМОз 7,0-9,0 емульгатор 0,5-3,0 вода 10,0-15,0, а як технологічну рідину Ме 2 використовують окисно-відновлювальну суміш (ОВС-2) при наступному співвідношенні інгредієнтів, мас. о: нітрит натрію Мамо» 18,0-23,0 вуглеводневе пальне 8,0-13,0 сечовина СО(МН?)2 22,0-28,0 9-ББН димер СтівНзоВг 1,0-3,0 о-карборан С2В'іоН!» (99,9 9) 3,0-6,0 хлорид натрію Мас! та/або 4 5-55 хлорид калію КСІ Мт емульгатор 0,5-3,0 вода 24,0-27,0.
Технічним результатом цього винаходу є комплексний вплив на навколобурильну зону продуктивного пласта, при якому, поряд з хімічним і тепловим впливом на продуктивний пласт, забезпечується і фізичний вплив на нього, за рахунок створення імпульсів тиску, утворених газами, що виділяються, в результаті чого поліпшуються фільтраційні і гідродинамічні характеристики навколобурильної зони продуктивного пласта, а також забезпечується суттєве збільшення проникності пласта і дебіту свердловини.
Для пояснення винаходу, що заявляється, наведені креслення, де: на Фіг. 1 зображена схема свердловини з насосно-компресорними трубами, опущеними в вибій для подачі технологічної рідини Мо 1; на Фіг. 2 - схема свердловини з насосно-компресорними трубами, піднятими над верхньою ділянкою перфорації, для подачі у свердловину технологічної рідини Ме2; на Фіг. З - схема свердловини з насосно-компресорними трубами, встановленими в зоні ділянки перфорації, для подачі у свердловину технологічної рідини Мо 3.
Спосіб комплексного впливу на навколобурильну зону продуктивного пласта здійснювали наступним чином. На першій стадії робили водневий термогазохімічний вплив на навколобурильну зону продуктивного пласта. Для цього свердловину 1 з ділянкою перфорації 2, яка розташована у зоні продуктивного пласта 3, заглушували водою або рідиною глушіння (див.
Фіг. 1). Потім через насосно-компресорні труби 4 у вибій свердловини 1 подавали технологічну рідину Ме 1, щільністю 1,3-1,4 г/см3. Після заповнення забою технологічною рідиною Ме 1
Зо піднімали насосно-компресорні труби на висоту 20-25 м над верхньою ділянкою перфорації 2 (див. Фіг. 2). Потім через них у свердловину 1 подавали технологічну рідину Мо 2 щільністю 1,6- 1,8 г/см3, яка, вступаючи в зону взаємодії технологічних рідин Ме 1 і Ме 2, змішувалася з технологічною рідиною Мо 1, в результаті чого відбувалася екзотермічна реакція теплогазовиділення з підвищенням температури і тиску у навколобурильній зоні продуктивного пласта 3. До складу зазначених технологічних рідин Мо 1 і Мо 2 входили гідрореагуючі суміші, паливно-окислювальні суміші та ініціатор горіння. Екзотермічна реакція теплогазовиділення, що відбувається, забезпечила прогрів продуктивного пласта З і утворення в ньому множинних мікротріщин, що призвело до поліпшення його фільтраційних характеристик.
Комплексний вплив на навколобурильну зону продуктивного пласта 3 вели в дві стадії, на першій з яких до складу технологічної рідини Мо 1 додатково вводили ініціатор горіння, що містить гідрореагуючий склад, за який використовували гідрид натрію МанН і пасивований оксидною плівкою порошок наноалюмінію АЇ при співвідношенні 1:(2-5) порошку гідриду натрію
Ман до порошку наноалюмінію АЇ, відповідно.
Оскільки зона взаємодії технологічних рідин Мо 1 ї Мо 2, що знаходяться в свердловині 1, сполучалась за допомогою перфорації 2 з навколобурильною зоною продуктивного пласта 3, в останньому спостерігалося зростання температури і тиску. При цьому відбувався прогрів продуктивного пласта 3, а виникаючі імпульси тиску приводили до утворення в ньому множинних мікротріщин. За рахунок впливу на пласт З гідрореагуючих і паливно-окислювальних сумішей, які входять до складу технологічних рідин Мо 1 ї Мо 2, покращилися фільтраційні характеристики пласта 3, в результаті чого відбулося його прогрівання, знизилася в'язкість і збільшилася рухливість флюїду, в даному випадку - нафти. В результаті активізації режиму розчиненого газу забезпечувалося більш ефективне омивання флюїду від породи пласта 3, а також збільшилася інтенсивність капілярного просочення малопроникних насичених флюїдом зон пласта 3. Також в результаті хімічних реакцій між продуктами реакції і породою відбувалося підвищення пористості породи і проникності пласта 3.
Легкі фракції флюїду, зокрема легкі фракції нафти, при нагріванні випаровувалися, а при подальшому охолодженні і конденсації утворювали облямівки розчинника, в результаті чого різко зросла ефективність витіснення флюїду (нафти) з продуктивного пласта 3. Таким чином, використання нового способу дозволило одночасно впливати на привибійну зону свердловини 1, пласт З і флюїд, а також підвищити дебіт свердловини у 2-10 разів. Утворений при екзотермічній реакції водень проникав в продуктивний пласт З, що містить флюїд, зокрема нафту, внаслідок чого відбувався гідрокрекінг нафти, а також здійснювалася багатостадійна деструктивна гідрогенізація, що полягає у збагаченні парафінів воднем - гідрування - і крекінгу гідрованої сировини під тиском водню в присутності каталізаторів, якими були цеоліти, що входять до складу піщаника, з якого складається порода пласта 3. В результаті деструктивної
Зо гідрогенізації різні високомолекулярні парафіни перетворювалися в суміш насичених воднем низькомолекулярних сполук.
Після другої стадії насосно-компресорні труби 4 встановлювали в зоні перфорації 2 свердловини 1 (див. Фіг. 3), а потім у свердловину 1 подавали технологічну рідину Мо З, який використовували кислотний розчин, що містить соляну кислоту з концентрацією 12-15905 в кількості 0,4-1,5 м3 на 1 м товщини продуктивного пласта 3. Таким чином, прогрітий на першій стадії продуктивний пласт З піддавали додатковій кислотній обробці для збільшення новостворених на першій стадії способу, що заявляється, множинних мікротріщин і утворення розгалуженої структури каналів для поліпшення фільтраційних характеристик пласта 3.
Згідно з вищевикладеним, до складу технологічної рідини Мо 1 входили наступні інгредієнти: нітрат амонію МНАМОз-44,0-54,0 мас. 90; югідрид натрію МанН-2,8-3,2 мас. 90; порошок наноалюмінію А/І-5,6-15,6 мас. 90; нітрат гідразину М2НьМОз-3,0-5,0 мас. 95; нітрат оксаміду
С2гог(МНг)2НМОз-1,0-3,0 мас. 905; дигідрооксиметилкарборан СаНіеєВ:іоО?» (99,9 9) - 3,0-5,0 мас. 95; вуглеводневе пальне - 8-13 мас. 906; хлорид натрію Мас! та/або хлорид калію КСІ - 4,5-5,5 мас. 9о; азотна кислота НМОз-7-9 мас. 95; емульгатор - 0,5-3,0 мас. 95., вода -10-15 мас. 9.
Як емульгатор використовували дистилят талової олії в суміші зі змочувачем ОП-10 у відношенні 1:1 по масі, а як вуглеводневе пальне - суміш дизельного палива і мінерального масла у відношенні 1:2 за масою, відповідно.
Спосіб отримання технологічної рідини Мо 1, а саме окислювально-відновлювальної суміші (ОВС-1), включає роздільне приготування водного розчину окислювача (азотна кислота і вода) і суміші рідкого вуглеводневого палива з емульгатором і подальше змішування їх при температурі 80 "С. Спочатку в одній ємності у воді розчинили хлориди натрію або калію або їх суміш у кількості 4,5-5,5 мас. 9о, а потім нітрат амонію, після цього додавали нітрат гідразину, нітрат оксаміду і азотну кислоту у вищевказаних кількостях. В іншій ємності при температурі 70 7С змішували вуглеводневе пальне і емульгатор, а потім нагрівали до 80 "С, після чого при ретельному перемішуванні розчин з другої ємності переливали в першу. Також до складу технологічної рідини Мо 1 додатково вводили ініціатор горіння, що містить гідрореагуючий склад, за який використовували гідрид натрію Ман і пасивований оксидною плівкою порошок наноалюмінію А! при співвідношенні 1:(2-5) порошку гідриду натрію Ман до порошку наноалюмінію АЇ, відповідно.
До складу технологічної рідини Мо 2 входили наступні інгредієнти: нітрит натрію Мамо»-18,0- 23,0 мас. 95; вуглеводневе пальне - 8,0-13,0 мас. 95; сечовина СО(МН»)2-22,0-28,0 мас. 95; гідрид титану Тінг-19,0-23,0 мас. 96; хлорид натрію Мас! та/або хлорид калію КСІ - 4,5-5,5 мас. 95; емульгатор - 0,5-3,0 мас. 95; 9-ББН димер СтвНзоВе-1,0-3,0 мас. 95; о-карборан С2ВіоНі» (99,9 У) - 3,0-6,0 мас. 90; вода - 24,0-27,0 мас. бо.
Спосіб отримання технологічної рідини Мо 2, а саме окислювально-відновлювальної суміші (ОВС-2), включав роздільне приготування водного розчину нітриту натрію і суміші рідкого вуглеводневого палива з емульгатором і подальше змішування їх при температурі 80 76.
Спочатку в одній ємності у воді розчинили хлориди натрію або калію, або їх суміш у кількості 4,5-5,5 мас. 9, а потім нітрит натрію в кількості 18,0-23,0 мас. 90. В іншій ємності, при температурі 70 "С, змішували вуглеводневе пальне і емульгатор у вищевказаних кількостях, а потім нагрівали до 80 "С, після чого при ретельному перемішуванні, розчин з другої ємності переливали в першу.
Необхідну кількість сумішей ОВС-1 та ОВС-2 розраховували виходячи з будови свердловини 1 та обсягу її зумпфа. Обидві технологічні рідини Мо 1 і Мо 2 після надходження у свердловину 1 займали в порожнині свердловини 1 простір від дна свердловини до верхніх отворів перфорації 2. Співвідношення сумішей ОВС-1 та ОВС-2 становило 1:1 по масі.
Завдяки власній підвищеній щільності технологічні рідини Мо 1 і Ме 2 утворили зону взаємодії між собою напроти отворів перфорації 2, виконаних у обсадній трубі свердловини 1. При змішуванні технологічних рідин Мо 1 і Мо 2 починався процес взаємодії між ними, в результаті якого здійснювалася екзотермічна реакція і починав вироблятися водень, який через отвори перфорації 2 надходив у продуктовий пласт 3. При цьому у зумпфі свердловини 1 починали відбуватися наступні реакції:
МанянгОо-На-Маон-о.(1)
Утворений в результаті реакції (1) гідроксид натрію видаляв оксидну плівку з поверхні порошку наноалюмінію АЇ, в результаті чого відбувалася реакція:
АІжНгО-А2Оз3--Н2О (2)
Водень, що виділився в реакціях (1) і (2) за рахунок того, що гідрореагуючі компоненти розташовувалися навпроти отворів перфорації, одразу вступав у пласт 3. У результаті
Зо відбувався гідрокрекінг нафти, а також багатостадійна деструктивна гідрогенізація, що складається із збагачення парафінів воднем - гідрування - і крекінгу гідрованої сировини під тиском водню, у присутності каталізаторів, а саме - цеолітів, що входять до складу піщаника, з якого складається порода.
Одночасно, з реакцією (1) ії (2), відбувалася реакція між нітритом натрію, сечовиною і кислотою: 2МамоОг2-СО(МНг)»2-2Н-2М2-002-3НгО-Ма"--О.(3)
Двоокис вуглецю, утворений з реакції (3), сприяв відмиванню плівкової нафти, що покриває зерна породи, і зменшував можливість розриву водної плівки. Внаслідок цього краплі нафти при малому міжфазному натягу вільно переміщалися в порах і мікротріщинах породи і фазова проникність нафти зростала. Слід зазначити, що при розчиненні в нафті СО» в'язкість нафти зменшується, щільність підвищується, а об'єм значно збільшується: нафта як би набухає.
Збільшення обсягу нафти в 1,5-1,7 разу при розчиненні в ній СО» вносить особливо великий внесок у підвищення нафтовіддачі пластів при розробці родовищ, що містять малов'язкі нафти.
В результаті реакції (1), (2) і (3) виділялося тепло, необхідне для початку розкладання нітрату амонію, яке відбувалося при температурі 110-160 "С:
МНАМОз-»МНз-НМОз-О. (4)
Також, додаткове газовиділення відбувалося при гідролізі сечовини, яка не прореагувала повністю по реакції (2):
СО(МНг)2:-НгО-56О2-2МНз-О.
Так як аміак є інгібітором розкладання нітрату амонію і може призвести до згасання реакції його розкладання, як з'єднання, що вступає в реакцію з аміаком, використовувався о-карборан, при цьому в результаті реакції між аміаком і о-ксарбораном утворювався водень: о-С2ВіоНі2--3ЗМНзі-»С2ВеНіг-В(МН»2)2МНаз--Н». (5)
Після досягнення температури 170-200 "С починався наступний етап розкладання нітрату амонію:
МНАМО»з-»МгО-2НгО-о (6), який закінчувався при досягненні температури 200 "С. Вище цієї температури відбувалося бурхливе розкладання нітрату амонію, з різким підвищенням тиску і створенням імпульсів тиску в зумпфі свердловини 1, яке сягало до 50 МПа, в залежності від прийомистості свердловини по (516) газу:
2МНАМО»з-з2М2-4Н20--02-0. (7)
Одночасно з розкладанням нітрату амонію відбувалося розкладання нітрату оксаміду, в результаті чого додатково утворювалися гази - теплоносії СО», М» з температурою вище 200 С, а також водень: 2б205(МНг)2:-НМОз-3 М2-40О2-2НгОЗ3Н»2-О. (8)
Після досягнення температури в 300"С починалося розкладання гідриду титану з утворенням водню:
ТІН2--ТіНЬ, (9) а також відбувалася реакція розкладання нітрату гідразину, що призводило до виникнення додаткових імпульсів тиску та підвищення температури до 300-350 "С:
АМ2НьМОз-6М2--10НгО-О2 (10)
Водень, утворений в реакціях (8) та (9), частково надходив в пласт, а також, частково окислюючись, вступав в реакцію з киснем, що утворився в результаті реакцій (7) ї (10), що давало додаткову кількість тепла для прогріву пласта: 2Нг-05-2Н2гО-0 (11)
Таким чином, за рахунок впливу на пласт З гідрореагуючих і паливно-окислювальних сумішей, які входять до складу технологічних рідин Мо 1 і Мо 2, забезпечувався прогрів пласта 3, а також поліпшувалися його фільтраційні характеристики, знижувалася в'язкість і зростала рухливість флюїду (нафти).
Кількість включеного до складу технологічної рідини Мо 1 ініціатора горіння, за який використовували гідрид натрію Ман і пасивований оксидною плівкою порошок наноалюмінію АЇ при співвідношенні 1:(2-5) порошку гідриду натрію МанН до порошку наноалюмінію АЇ, відповідно, становило 1,0-5,0 мас. 95 від сумарної маси технологічних рідин Мо 1 ї Мо 2.
Після закінченя 4-24 годин після завершенння першого етапу, насосно-компресорні труби 4 опускали на рівень отворів перфорації 2 і закачували в пласт З технологічну рідину Мо З для розширення мікротріщин і створення розгалуженої структури каналів, для течії нафти в гірській породі.
Технологічна рідина Мо З, що використовувалась для здійснення другої стадії реалізації способу, що заявляється, містила соляну кислоту НСІ з концентрацією 12-15 95 у вигляді
Зо кислотного розчину. Поряд з цим до складу технологічної рідини Мо З входили хлорид амонію
МНАСІ 10,0-12,0 мас. 95; і крижана оцтова кислота СНЗСООН 5,0-8,0 мас. 95, які перешкоджали утворенню і випаданню гідроокису заліза, що засмічує навколобурильну зону продуктивного пласта 3.
Кількість кислотного розчину розраховували за стандартною схемою: 0,4-1,5 м?" на 1 м оброблюваної потужності пласта 3. Після цього проводили освоєння свердловини стандартними методами і здійснювали оцінку результатів способу, що заявляється.
Випробування показали, спосіб комплексного впливу на навколобурильну зону продуктивного пласта, що заявляється, значно покращує фільтраційні і гідродинамічні характеристики привибійної зони свердловин і дозволяє підвищити видобуток нафти в 2-10 разів.
Приклади реалізації способу, що заявляється.
Випробування способу, що заявляється, були проведені на двох свердловинах родовища
Каражанбас і на одній свердловині родовища Жетибай (обидві - Республіка Казахстан).
Приклад Ме1.
Свердловина Мо 798 Каражанбас знаходиться на краю покладу родовища Каражанбас, не контактує з нагнітальними свердловинами. Сусідні свердловини характеризуються ідентичними показниками продуктивності, пластовий тиск значно нижче, ніж в свердловинах з штучним підтриманням пластового тиску.
Ефективна товщина пласта - 7 м. Глибина свердловини 470 м; зона перфорації: 396,2-401,0
БО м; 407,8-408,4 м; 418,3-420,0 м. Дані по продуктивності до обробки: дебіт свердловини по рідині (флюїду) Ож - З м3/на добу; дебіт свердловини по нафті Ок-1,6 т/на добу.
Для проведення комплексного впливу на навколобурильну зону продуктивного пласта були приготовлені технологічні рідини Ме 1 (ОВС-1) та Мо 2 (ОВС-2), ініціатор горіння, за який використовували гідрид натрію Ман і пасивований оксидною плівкою порошок наноалюмінію АЇ при співвідношенні 1:3 порошку гідриду натрію МанН до порошку наноалюмінію АЇ, відповідно, і технологічна рідина Ме З (ОВС-3).
Кількість суміші ОВС-1, щільністю 1,3 г/см3, склала 300 л або 390 кг, з них нітрат амонію
МНАМОз-172,0 кг, гідрид натрію Ман-12,0 кг, порошок наноалюмінію АЇ - 36,0 кг, нітрат гідразину
МаНьМОз-15,6 кг, нітрат оксаміду СгОг(МНг)2-НМОз-7,8 кг, - дигідрооксиметилкарборан СаНівВіоОг2
(99,9 95) - 15,6 кг, вуглеводневе пальне - 34,0 кг, хлорид натрію Масі-18,0 кг, азотна кислота
НМОз-31,2 кг, емульгатор - 7,8 кг, вода - 40,0 кг.
Кількість суміші ОВС-2, щільністю 1,6 г/см3, дорівнювало 250 л або 400 кг, з них нітрит натрію МамМо»-90,0 кг, вуглеводневе пальне - 45,0 кг, сечовина СО(МН»)2-110,0 кг, 9-ББН димер
СтвНзоВ2-5,0 кг; о-карборан С2ВчіоНі2-20,0 кг, хлорид калію КСІ - 20,0 кг; емульгатор - 10,0 кг, вода - 100,0 кг.
Як технологічну рідину Мо З використовували кислотний розчин, що містить соляну кислоту
НОЇ - 1300 кг з концентрацією 12,5 95.
Спосіб, що заявляється, був реалізований в умовах обробки свердловини Ме 798 наступним чином.
У свердловину 1, заглушену рідиною глушіння (див. Фіг. 1), опустили насосно-компресорні труби 4 до вибою свердловини. Далі, через насосно-компресорні труби 4, рідиною глушіння в об'ємі 1,1 м3 продавили 300 л технологічної рідини Мо 1 (ОВС-1), щільністю 1,3 г/см3. Потім (див.
Фіг. 2) підняли насосно-компресорні труби 4 над верхньою ділянкою перфорації 2 і встановили на глибині 365 м, після чого залили 250 л технологічної рідини Мо 2 (ОВС-2) і продавили рідиною глушіння в об'ємі 1,1 м3. В результаті технологічна рідина Мо 2, вступаючи в зону взаємодії технологічних рідин Мо 1 ї Мо 2, змішувалася з технологічною рідиною Мо 1, в результаті чого відбувалася екзотермічна реакція теплогазовиділення з підвищенням температури і тиску у навколобурильній зоні продуктивного пласта 3. Після цього закрили трубний і затрубний простір і залишили свердловину 1 на 16 годин. Через 16 годин відкрили трубний і затрубний простір, опустили насосно-компресорні труби 4 (див. Фіг. 3) на глибину верхньої ділянки перфорації 2- 396,0 м і закачали, з продавлюванням рідиною глушіння в об'ємі 1,5 м3, 1300 кг технологічної рідини Мо 3.
Після проведення комплексного впливу на навколобурильну зону продуктивного пласта свердловина увійшла у стабільний режим роботи і досягла наступної продуктивності: дебіт свердловини по рідині (флюїду) Ож - 5мУ; дебіт свердловини по нафті Он-3,2 т/на добу. Таким чином, дебіт свердловини нафти збільшився у 2 рази.
Приклад Мо 2.
Свердловина Мо 6047 Каражанбас. Глибина свердловини - 475 м; зона перфорації: 407,4- 409,9 м; 410,3-411,3 м; 428,8-432,8 м; 442-446,4 м; 447,2-448,7 м. Дані по продуктивності до обробки: дебіт свердловини по рідині (флюїду) Ож -31 му; дебіт свердловини по нафті Он -2,3 т/на добу.
Для проведення комплексного впливу на навколобурильну зону продуктивного пласта були приготовані технологічні рідини Ме 1 (ОВС-1) та Мо 2 (ОВС-2), ініціатор горіння, за який використовували гідрид натрію Ман і пасивований оксидною плівкою порошок наноалюмінію АЇ при співвідношенні 1:3 порошку гідриду натрію МанН до порошку наноалюмінію АЇ, відповідно, і технологічна рідина Ме З (ОВС-3).
Кількість суміші ОВС-1, щільністю 1,3 г/сму, становила 300 л або 390 кг, з них нітрат амонію
МНАМОз-185,0 кг, гідрид натрію Ман-11,0 кг, порошок наноалюмінію АЇ - 33,0 кг, нітрат гідразину
МаНьМОз-18,6 кг, нітрат оксаміду СгОз(МНг)2-НМОз-5,7 кг, дигідрооксиметилкарборан СаНівВіоО2 (99,9 95) - 11,8 кг, вуглеводневе пальне - 29,4 кг, хлорид натрію МасСі-19,5 кг; азотна кислота
НМОз-28,0 кг, емульгатор - 3,0 кг, вода - 45,0 кг.
Кількість суміші ОВС-2, щільністю 1,6 г/см, дорівнювала 350 л або 560 кг, з них нітрит натрію Мамо»-130,0 кг, вуглеводневе пальне - 56,6 кг, сечовина СО(МН?»)2-140,0 кг, 9-ББН димер
СтвНзоВ2-12,0 кг; о-карборан С2ВіоНі2г-27,0 кг, хлорид калію КСІ - 30,4 кг; емульгатор - 14,0 кг, вода - 150,0 кг.
Як технологічну рідину Мо З використовували кислотний розчин, що містить соляну кислоту
НОЇ -1000 кг з концентрацією 14 95.
Спосіб, що заявляється, був реалізований в умовах обробки свердловини Мо 6047 наступним чином.
У свердловину, заглушену рідиною глушіння, опустили насосно-компресорні труби до вибою свердловини. Далі, через насосно-компресорні труби, рідиною глушіння, в об'ємі 1,3 м продавили 300 л технологічної рідини Ме 1 (ОВС-1), щільністю 1,3 г/см3. Потім підняли насосно- компресорні труби над верхньою ділянкою перфорації і встановили на глибині 390 м, після чого залили 350 л технологічної рідини Ме 2 (ОВС-2) і продавили рідиною глушіння в об'ємі 1,2 м3. В результаті технологічна рідина Мо 2, вступаючи в зону взаємодії технологічних рідин Мо 1 ї Мо 2, змішувалася з технологічною рідиною Мо 1, в результаті чого відбувалася екзотермічна реакція теплогазовиділення з підвищенням температури і тиску у навколобурильній зоні продуктивного пласта. Після цього закрили трубний і затрубний простір і залишили свердловину на 24 години. 60 Через 24 години відкрили трубний і затрубний простір, опустили насосно-компресорні труби на глибину верхньої ділянки перфорації - 407 м, і закачали, з продавлюванням рідиною глушіння в об'ємі 1,5 му, 1000 кг технологічної рідини Мо 3.
Після проведення комплексного впливу на навколобурильну зону продуктивного пласта свердловина запрацювала стабільно і досягла продуктивності: дебіт свердловини по рідині (флюїду) Сж - 32,6мУ; дебіт свердловини по нафті СОн-6б,72 т/на добу. Таким чином, дебіт свердловини по нафті збільшився майже в З рази.
Приклад Мо З
Свердловина Мо 3332 Жетибай. Експлуатується понад 25 років, сусідні свердловини характеризуються ідентичними показниками продуктивності. Характеризується низькою обводненістю (1095) і сильним впливом газу. Ефективна товщина пласта 9 метрів. Зона перфорації: 2357,0-2360,5 м; 2364,5-2370,5 м.
Щільність дегазованої нафти: 0,84 г/см3, асфальто/смолисто/парафінові речовини: 28,6 95.
Температура застигання нафти: «30 "С. Пластовий тиск: 173 атм. Вибійний тиск: 159 атм.
Середньодобова продуктивність за З місяці до обробки: дебіт свердловини по рідині (флюїду) Ож - 5мУ; дебіт свердловини по нафті Сн - 3,8 т/доб.
Для проведення комплексного впливу на навколобурильну зону продуктивного пласта були приготовані технологічні рідини Мо 1 (ОВС-1) та Мо 2 (ОВС-2), ініціатор горіння, за який використовували гідрид натрію Ман і пасивований оксидною плівкою порошок наноалюмінію АЇ при співвідношенні 1:3 порошку гідриду натрію МанН до порошку наноалюмінію АЇ, відповідно, і технологічна рідина Мо З (ОВС-3).
Кількість суміші ОВС-1, щільністю 1,3 г/см3, склала 300 л або 390 кг, з них нітрат амонію
МНАМОз-173,0 кг, гідрид натрію Ман-10,0 кг, порошок наноалюмінію АЇ - 30,0 кг, нітрат гідразину
М2НьМОз-18,5 кг, нітрат ооксаміду С2гОз(МНег)2-НМОз-11,7 кг, дигідрооксиметилкарборан
СаНівВіоО2-7,0 кг вуглеводневе пальне - 33,6 кг, хлорид натрію Масі-19,5 кг; азотна кислота
НМОз-35,0 кг, емульгатор - 11,7 кг, вода - 40,0 кг.
Кількість суміші ОВС-2, щільністю 1,6 г/см3, дорівнювала 250 л або 400 кг, з них нітрит натрію МамМоО»-92,0 кг, вуглеводневе пальне - 51,0 кг, сечовина СО(МН?»)2-100,0 кг, 9-ББН димер
СтвНзоВ2-5,0 кг; о-карборан С2ВіоНі2-10,0 кг хлорид калію КСІ - 22,0 кг; емульгатор - 10,0 кг, вода - 110,0 кг.
Зо ЯК технологічну рідину Мо З використовували кислотний розчин, що містить соляну кислоту
НОЇ - 1250 кг з концентрацією 12,5 95.
Спосіб, що заявляється, був реалізований в умовах обробки свердловини Мо 3332 наступним чином.
В свердловину, заглушену рідиною глушіння, опустили насосно-компресорні труби до вибою свердловини. Далі, через насосно-компресорні труби, рідиною глушіння в об'ємі 7,1 м продавили 300 л технологічної рідини Мо 1 (ОВС-1), щільністю 1,3 г/см3. Потім підняли насосно- компресорні труби над верхньою ділянкою перфорації 2 і встановили на глибині 2340 м, після чого залили 400 л технологічної рідини Мо 2 (ОВС-2) і продавили рідиною глушіння в об'ємі 7,1 м. В результаті технологічна рідина Ме 2, вступаючи в зону взаємодії технологічних рідин Ме 1 і
Мо 2, змішувалася з технологічною рідиною Мо 1, в результаті чого відбувалася екзотермічна реакція теплогазовиділення з підвищенням температури і тиску в навколобурильній зоні продуктивного пласта. Після цього закрили трубний і затрубний простір і залишили свердловину на 24 години. Через 24 години відкрили трубний і затрубний простір, опустили насосно- компресорні труби на глибину верхньої ділянки перфорації - 2358 м, і закачали, з продавлюванням рідиною глушіння в об'ємі 5,5 м3, 1250 кг технологічної рідини Мо 3.
Після проведення комплексного впливу на навколобурильну зону продуктивного пласта свердловина 1 запрацювала стабільно і досягла продуктивності: дебіт свердловини по рідині (флюїду) Ож - 26,7 м3; дебіт свердловини по нафті Он-21,0 т/на добу. Таким чином, дебіт свердловини нафти збільшився у 5,5 разу.

Claims (2)

ФОРМУЛА ВИНАХОДУ
1. Спосіб комплексного впливу на навколобурильну зону продуктивного пласта, згідно з яким, спочатку в свердловину зі щонайменше однією ділянкою перфорації, розташованою в зоні продуктивного пласта, заглушають водою або рідиною глушіння, потім через насосно- компресорні труби у вибій свердловини роздільно-послідовно подають технологічну рідину Мо 1 щільністю 1,3-1,4 г/см3, потім встановлюють насосно-компресорні труби на висоті 20-25 м над верхньою ділянкою перфорації, після чого через них в свердловину подають технологічну рідину Мо 2 щільністю 1,6-1,8 г/см"у, яка, вступаючи в зону взаємодії технологічних рідин Мо 1 і Мо бо 2, що сполучається за допомогою перфорації з навколобурильною зоною продуктивного пласта,
змішується з технологічною рідиною Мо 1, у результаті чого здійснюється екзотермічна реакція теплогазовиділення з підвищенням температури і тиску в навколобурильній зоні продуктивного пласта, що приводить до прогріву пласта, а також до утворення в ньому множинних мікротріщин і поліпшенню його фільтраційних характеристик, при цьому до складу зазначених технологічних рідин Мо 1 ії Мо 2 входять гідрореагуючі суміші, паливно-окислювальні суміші та ініціатор горіння, що містить гідрореагуючий склад на основі алюмінію, який відрізняється тим, що комплексний вплив на навколобурильну зону продуктивного пласта ведуть в дві стадії, на першій з яких, зазначеної вище, до складу технологічної рідини Мо 1 додатково вводять ініціатор горіння, за який використовують гідрид натрію Ман і пасивований оксидною плівкою порошок наноалюмінію АІЇ при співвідношенні 1:(2-5) порошку гідриду натрію МанН до порошку наноалюмінію АЇ, відповідно, а потім після завершення першої стадії здійснюють другу стадію обробки, при якій насосно-компресорні труби встановлюють у зоні перфорації свердловини і в свердловину подають технологічну рідину Мо 3, за яку використовують кислотний розчин, що містить соляну кислоту з концентрацією 12-15 95 в кількості 0,4-1,5 му на 1 м товщини продуктивного пласта, в результаті чого прогрітий на першій стадії продуктивний пласт піддають додатковій кислотній обробці для збільшення новостворених на першій стадії способу, що заявляється, множинних мікротріщин і поліпшення фільтраційних характеристик пласта.
2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що як технологічну рідину Мо 1 використовують окисно-відновлювальну суміш (ОВС-1), при наступному співвідношенні інгредієнтів, мас. Фо: нітрат амонію МНАМОз 44,0-54,0 гідрид натрію Ман 2,8-3,2 порошок наноалюмінію АЇ 5,6-15,6 нітрат гідразину МАЕН»МОз 3,0-5,0 нітрат оксаміду 1,0-3,0 С2гО5(МНг)2-НМО»з дигідрооксиметилкарборан 3,0-5,0 СаНівВтоО» (99,9 95) вуглеводневе пальне 8,0-13,0 хлорид натрію Масі 4,5-5,5 та/або хлорид калію КСІ азотна кислота НМОз 7,0-9,0 емульгатор 0,5-3,0 вода 10,0-15,0, а як технологічну рідину Мо 2 використовують окисно-відновлювальну суміш (ОВС-2), при наступному співвідношенні інгредієнтів, мас. о: нітрит натрію Мамо» 18,0-23,0 вуглеводневе пальне 8,0-13,0 сечовина СО(МН?)2 2,0-28,0 9-ББН димер СтівНзоВг 1,0-3,0 о-карборан С2ВіоН:іг 3,0-6,0. (99,9 У) хлорид натрію Мас! 4,5-5,5 та/або хлорид калію КСІ емульгатор 0,5-3,0 вода 24,0-27,0.
У ї; кІ І : ї Н и КЕ ня Кл ОК м и А В ВІ ен В В й ЗК КАКХМХХА ВИХ пут ГЕО ПЕ Шві КК ен и Ко МНК А ОА ння На кий МУК КО оно я ГИКУ т ЕІ А УК Ко КАК Ки ОК ЕК КК ШЕЕДи ан и МА ЗК М в оо У й в и мм ВИ о У пен оо дея, М Кі іх ЗК нини їх зона пд 5 ї КК У НН З ОНА В тях ен а о ой ни нен Ки ее оо пов ще НН поз НИ і да и и ви ооо рою о ВВ МОН и и я ї ДУМКИ З є ЕК і, нин я ВИНИ ЩЕ В. остов оон МНК В а коки Кая ЛЕК Ки В У у я Кі ха ОК У ло ЩО КОМУ ких їх Ух у Бай ль Ями я у К Бе хе ах СК вай А Х Ку Ен Ка КАК АК КА УМА КАСА ПО АК КТК му хз д А КВК ем Е Кк х. Я Шк я ях тя я ик два рев З М З Нв жар У Я ій ще й Х ти УА ло 5 Ки М КАТА ше я нок ки в МИ,
1.3 хх Кв Те МИ що ре а ЛУНА ле ку Ж КО КК ОК Ж Вер х и у З мя еВ пд ий КАСА ЕН УКХ пок Кк Б Ки АЛЛА АВ АХ ЕЕ ШИЯ Я хх Я том ух ЕН У Ж я АЛ АКА З а о Ки ЕЕ ВНІ хріг. З
UAA201702064A 2017-03-03 2017-03-03 Спосіб комплексного впливу на навколобурильну зону продуктивного пласта UA119068C2 (uk)

Priority Applications (4)

Application Number Priority Date Filing Date Title
UAA201702064A UA119068C2 (uk) 2017-03-03 2017-03-03 Спосіб комплексного впливу на навколобурильну зону продуктивного пласта
US16/489,930 US10947827B2 (en) 2017-03-03 2018-02-26 Method for exerting a combined effect on the near-wellbore region of a producing formation
PCT/UA2018/000017 WO2018160156A1 (ru) 2017-03-03 2018-02-26 Способ комплексного воздействия на околоскважинную зону продуктивного пласта
RU2019129971A RU2751694C2 (ru) 2017-03-03 2018-02-26 Способ комплексного воздействия на околоскважинную зону продуктивного пласта

Applications Claiming Priority (1)

Application Number Priority Date Filing Date Title
UAA201702064A UA119068C2 (uk) 2017-03-03 2017-03-03 Спосіб комплексного впливу на навколобурильну зону продуктивного пласта

Publications (1)

Publication Number Publication Date
UA119068C2 true UA119068C2 (uk) 2019-04-25

Family

ID=63371424

Family Applications (1)

Application Number Title Priority Date Filing Date
UAA201702064A UA119068C2 (uk) 2017-03-03 2017-03-03 Спосіб комплексного впливу на навколобурильну зону продуктивного пласта

Country Status (4)

Country Link
US (1) US10947827B2 (uk)
RU (1) RU2751694C2 (uk)
UA (1) UA119068C2 (uk)
WO (1) WO2018160156A1 (uk)

Families Citing this family (4)

* Cited by examiner, † Cited by third party
Publication number Priority date Publication date Assignee Title
US11497655B2 (en) 2018-12-31 2022-11-15 Kimberly-Clark Worldwide, Inc. Absorbent articles with curved elasticized laminates
US11454098B2 (en) 2020-05-20 2022-09-27 Saudi Arabian Oil Company Methods for wellbore formation using thermochemicals
CN112322270B (zh) * 2020-10-19 2023-01-24 中国石油大学(华东) 一种油田压裂液用持续自生热产气体系及其制备方法
US12486446B2 (en) * 2022-07-05 2025-12-02 Halliburton Energy Services, Inc. Catalyst for exothermic reaction in a wellbore

Family Cites Families (12)

* Cited by examiner, † Cited by third party
Publication number Priority date Publication date Assignee Title
US6488086B1 (en) * 2000-08-23 2002-12-03 Evgeniy Venediktovich Daragan Method of thermochemical treatment of a producing formation and combustible-oxidizing compound (COC) for realizing the same
MY165508A (en) * 2010-08-24 2018-03-28 Tctm Ltd Method and apparatus for thermally treating an oil reservoir
US9228424B2 (en) * 2011-05-31 2016-01-05 Riverbend, S.A. Method of treating the near-wellbore zone of the reservoir
US10081759B2 (en) * 2012-10-09 2018-09-25 Eric John Wernimont Method, apparatus, and composition for increased recovery of hydrocarbons by paraffin and asphaltene control from reaction of fuels and selective oxidizers in the subterranean environment
CN102942913B (zh) * 2012-11-22 2014-09-24 吉林冠通能源科技有限公司 一种应用于浅井加氢热气化学增产的溶液组份
US20140158578A1 (en) * 2012-12-06 2014-06-12 Jason Varan Folding apparatus for the containment and transport of bottles and method of use
UA102501C2 (uk) * 2013-03-11 2013-07-10 Научно-Технический Концерн "Институт Проблем Машиностроения" Нан Украины Спосіб комплексного водневого та термобарохімічного впливу на привибійну зону продуктивного пласта
RU2015147999A (ru) 2013-04-10 2017-05-16 Винтерсхол Хольдинг Гмбх Способ гидравлического разрыва подземного пласта с использованием частиц алюминия
US9932518B2 (en) * 2013-05-14 2018-04-03 Montgomery Chemicals Llc Method for enhancing the permeability of a geological formation
US9664018B2 (en) * 2013-06-19 2017-05-30 Dri Frac Technologies Ltd. Method for fracturing subterranean rock
US10060237B2 (en) * 2013-11-22 2018-08-28 Baker Hughes, A Ge Company, Llc Methods of extracting hydrocarbons from a subterranean formation, and methods of treating a hydrocarbon material within a subterranean formation
US20160230522A1 (en) * 2014-09-09 2016-08-11 Noel Daniel DEEPGAD Bitumen-Heavy Oil Extraction process

Also Published As

Publication number Publication date
WO2018160156A1 (ru) 2018-09-07
RU2019129971A (ru) 2021-04-05
US10947827B2 (en) 2021-03-16
RU2751694C2 (ru) 2021-07-15
RU2019129971A3 (uk) 2021-04-05
US20200240249A1 (en) 2020-07-30

Similar Documents

Publication Publication Date Title
CA2744556C (en) Methods of treating the near-wellbore zone of the reservoir
CA2736894C (en) A method for performing thermochemical treatment of an oil reservoir
US10081759B2 (en) Method, apparatus, and composition for increased recovery of hydrocarbons by paraffin and asphaltene control from reaction of fuels and selective oxidizers in the subterranean environment
AU2010359821B2 (en) Apparatus for thermally treating an oil reservoir
RU2525386C2 (ru) Термогазохимический состав и способ применения для обработки призабойной и удаленной зоны продуктивного пласта
UA119068C2 (uk) Спосіб комплексного впливу на навколобурильну зону продуктивного пласта
RU2576267C1 (ru) Способ комбинированного воздействия на пласты, содержащие углеводороды и/или твердые органические вещества, и устройство для осуществления способа
US20170037716A1 (en) A method for the recovery and exploration of hydrocarbons from a subterraneous reservoir by means of gases, a system and an apparatus for the execution of the method
CN103333670A (zh) 一种用于油水井解堵增能的层内自生气体系及其使用方法
CN101839123A (zh) 一种析蜡型油藏开采方法
US11454098B2 (en) Methods for wellbore formation using thermochemicals
WO2018212674A1 (ru) Способ добычи углеводородов из нефтекерогенсодержащих пластов и технологический комплекс
WO2017041772A1 (en) Method for extracting hydrocarbons using exothermic gas generating chemical reactions fracturing the rock formation
US20140096958A1 (en) Method, apparatus and composition to increase recovery of hydrocarbons by reaction of selective oxidizers and fuels in the subterranean environment
CN104121005A (zh) 高能气流驱动支撑剂导入井下压裂地层的设备
CN108468537A (zh) 化学增能实现地下稠油减粘裂化开采新技术
CN105156082A (zh) 一种提高低孔、低渗透和低压储层油井产能的方法及组合液
WO2017222426A1 (ru) Способ комплексной водородной термобарохимической обработки продуктивного пласта
RU2726703C1 (ru) Способ повышения эффективности добычи высокотехнологичной нефти из нефтекерогеносодержащих пластов и технологический комплекс для его осуществления
RU2801030C2 (ru) Способ разработки месторождений трудноизвлекаемых углеводородов
RU2797165C1 (ru) Способ разработки высоковязкой нефти башкирского объекта
RU2726693C1 (ru) Способ повышения эффективности добычи углеводородов из нефтекерогеносодержащих пластов и технологический комплекс для его осуществления
CN104121004B (zh) 采用地面高能气体进行储层改造的方法
UA79373U (uk) Спосіб вилучення вуглеводневої сировини із нафтогазоконденсатних пластів
EA041433B1 (ru) Устройство для эффективного извлечения битума, сланцевой нефти, очень тяжелой и лёгкой нефти с использованием полностью автоматизированной системы управления и способ подготовки добывающего оборудования