38628 Гуя
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| 38628 Гуя | |
 | |
| Названо на честь | Huyad |
|---|---|
| Попередник | (38627) 2000 EV119d |
| Наступник | (38629) 2000 ER173d |
| Першовідкривач або винахідник | Ignacio Ramón Ferrín Vázquezd[1][2] |
| Дата відкриття (винаходу) | 10 березня 2000[3] |
| Місце астрономічного відкриття | Мерида[3] |
| Група астероїдів | Плутино[2] і транснептуновий об'єкт[3] |
| Підлегле тіло | S/2012 (38628) 1d |
| Батьківське небесне тіло | Сонце |
| Апоцентр | 7 646 545 562 959,8 м[4] і 50,011912103039 ± 0,00034664 астрономічна одиниця[3] |
| Перицентр | 4 269 266 325 354,6 м[4] і 28,542446219902 ± 3,039E−5 астрономічна одиниця[3] |
| Аргумент перицентра | 1,187 радіан[4] і 68,023274191636 ± 0,00021935 °[3] |
| Ексцентриситет орбіти | 0,2816992, 0,2834242[4] і 0,273307125683 ± 4,2673E−6[3] |
| Нахил орбіти | 15,487 ± 0,001 °, 0,27 радіан[4] і 15,474977364653 ± 3,1078E−6 °[3] |
| Період обертання | 251 рік[4] і 89 910,178832365 ± 0,93478000001 доба[3] |
| Період власного обертання | 19 008 s[3] |
| Велика піввісь орбіти | 5 948 528 169 755,7 м[5] і 39,27717916147 ± 0,00027224 астрономічна одиниця[3] |
| Довгота висхідного вузла | 2,954 радіан[4] і 169,43860773948 ± 3,2955E−5 °[3] |
| Середня аномалія | 0,077 радіан[4] і 12,441532248602 ± 0,00016031 °[3] |
| Абсолютна зоряна величина | 4,8[4][3] |
| Альбедо | 0,08 |
| Радіус | 203 ± 8 км |
 | |
| Епоха | 13 вересня 2023 рокуd[3] |
| Time of periapsis | 2 457 093,2211405 ± 0,0297409999 Юліанський день[3] |
| Тимчасове позначення | 2000 EB173[3] |
 38628 Гуя у Вікісховищі | |
Гуя, постійне позначення 38628, тимчасове 2000 EB173 (Huya) — великий подвійний транснептуновий об'єкт, що належить до групи плутино[6]. Він обертається навколо Сонця, перебуваючи в резонансі 2:3 з Нептуном. За даними телескопа Спітцер, його розміри оцінюються в 532±25 км[7] — тобто він є можливим кандидатом у карликові планети.
Назва походить від імені Juyá (бог дощу в міфології індіанців ваю)[джерело не вказане 1819 днів], затверджена в серпні 2003 року.
Об'єкт було відкрито 10 березня 2000 року венесуельським астрономом Ігнасіо Ферріном у Національній обсерваторії Льяно-дель-Гато (штат Мерида), Венесуела.
- ↑ Minor Planet Center Database
- ↑ а б БД малих тіл Сонячної системи (JPL)
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у БД малих тіл Сонячної системи (JPL)
- ↑ а б в г д е ж и к https://www.minorplanetcenter.net/db_search/show_object?object_id=38628
- ↑ https://www.minorplanetcenter.net/db_search/show_object?utf8=%E2%9C%93&object_id=38628
- ↑ Wm. Robert Johnston (22 квітня 2008). List of Known Trans-Neptunian Objects. Johnston's Archive. Архів оригіналу за 23 жовтня 2019. Процитовано 30 січня 2010.
- ↑ John Stansberry, Will Grundy, Mike Brown, Dale Cruikshank, John Spencer, David Trilling, Jean-Luc Margot (2007). Physical Properties of Kuiper Belt and Centaur Objects: Constraints from Spitzer Space Telescope. University of Arizona, Lowell Observatory, California Institute of Technology, NASA Ames Research Center, Southwest Research Institute, Cornell University. Архів оригіналу за 9 жовтня 2016. Процитовано 24 липня 2008.
- David Jewitt (Univ. of Hawaii) on Plutinos
- Minor Planet Center, List of TNOs [Архівовано 2 березня 2011 у Wayback Machine.]
- MPC List of Distant Minor Planets [Архівовано 25 квітня 2009 у Wayback Machine.]
| Сонце Геліосфера Геліопауза |
| ||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Хмара Оорта | |||||||||||||||||||||||||||||||