Очікує на перевірку

Культура клітин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Культура клітин раку шийки матки HeLa (фазово-контрастна мікроскопія)

Клітинні культури — генетично однорідні популяції клітин, що ростуть у постійних умовах оточуючого середовища. Це можуть бути штами нормальних клітин людини, тварин, рослин або тканин злоякісних пухлин.

Культивування клітин — це фундаментальна техніка в галузі біотехнології, яка передбачає культивування та розмноження клітин поза їх природним середовищем, як правило, у контрольованих лабораторних умовах. Цей метод здійснив революцію в різних наукових дисциплінах і галузях, уможлививши поглиблені дослідження, розробку ліків, тканинну інженерію та біовиробництво.

Історія

[ред. | ред. код]

Концепція вирощування клітин поза їх природним середовищем бере свій початок з кінця XIX століття. У 1906 році американський зоолог Росс Гаррісон досяг значної віхи, успішно культивувавши нервові клітини ембріона жаби в сольовому розчині, продемонструвавши потенціал для росту клітин у штучних умовах.[1] Подібним чином у 1911 році Алексіс Каррель, французький хірург, розвинув цю сферу завдяки своїй новаторській роботі з культивування клітин. Він розробив метод «курячого серця», який передбачав використання ембріональних тканин для створення першої успішної довготривалої клітинної культури.[2]

На початку 20-го століття розробка відповідних культуральних середовищ і стерильних методів проклала шлях для більш систематичних експериментів з культурою клітин. Розробка Гаррі Іглом у 1950-х роках мінімально необхідного середовища Eagle's Minimum Essential Medium (MEM) стала важливою віхою, забезпечивши чітку та збалансовану суміш поживних речовин, придатну для широкого діапазону типів клітин.[3] Крім того, удосконалення асептичних методів Говардом Ґріном у 1970-х роках значно покращило здатність підтримувати вільні від контамінації клітинні культури.[4]

Основні поняття

[ред. | ред. код]

Типи клітин

[ред. | ред. код]
Мозкові органоїди людини з клітин людського мозку під час розвитку.

Клітинна культура охоплює різноманітний набір типів клітин, починаючи від первинних клітин, отриманих безпосередньо з тканин, до безсмертних клітинних ліній і спеціалізованих клітинних конструкцій. Первинні клітини зберігають свої характеристики ближче до свого природного стану, тоді як безсмертні клітинні лінії, такі як клітини HeLa, зазнали генетичних змін, щоб уникнути типового старіння та підтримувати постійне розмноження. Стовбурові клітини та органоїди, які відтворюють складніші структури тканин, пропонують нові шляхи імітації фізіологічного середовища in vitro (від лат. in — в, лат. vitro — скло).[5]

Культуральні середовища

[ред. | ред. код]

Культуральні середовища забезпечують необхідні поживні речовини та фактори росту, необхідні для виживання та проліферації клітин поза організмом. Формула культуральних середовищ з часом еволюціонувала від простіших поживних сумішей, які використовувалися на початку 20-го століття, до хімічно визначених безсироваткових середовищ, доступних сьогодні. Загальні компоненти культуральних середовищ включають амінокислоти, вітаміни, солі та фактори росту.[6][7][8][9][10]

Умови культивування

[ред. | ред. код]

Підтримка належних умов культивування має вирішальне значення для здоров’я та росту клітин. Такі фактори, як температура, вологість, рН і концентрація газів (зазвичай CO2 і O2), суворо контролюються, щоб імітувати природне фізіологічне середовище клітин.[11] Інкубатори, оснащені точним контролем, забезпечують оптимальні умови для росту клітин.[12][13]

Клітини звичайно поміщають у скляні посудини, звідси і дослідження отримали назву вивчення in vitro, хоча тепер частіше культури вирощують у пластмасових посудинах. Виділені з тканин клітини інкубують при температурі +38 °C +39 °C (для клітин тваринного і людського організмів) та при +22 °C +28 °C (для рослинних клітин) у поживному середовищі відповідного складу. Клітини тоді ростуть у вигляді суспензії або моношару. Суспензійна культура — це вирощування окремих клітин або невеликих їх груп у завислому стані у рідкому живильному середовищі з використанням апаратури, що забезпечує їх аерацію і перемішування. Характерною особливістю суспензійних культур є їх морфологічна та біохімічна гетерогенність. Клітинна популяція містить клітини, які відрізняються за розміром і формою. Метод суспензійної культури може бути застосовано не тільки до клітин тварин, а й до рослинних клітин.

Посудини для культур клітин

[ред. | ред. код]

Вибір посудини для культури впливає на ріст клітин і результати експерименту. Традиційні посудини включають чашки Петрі, багатолункові планшети та роликові пляшки. Досконаліші варіанти, такі як біореактори[14][15][16] та мікрофлюїдні пристрої[17][18][19][20], забезпечують динамічне культуральне середовище для імітації фізіологічних умов.

Флакони із культуральним середовищем для вирощування тваринних клітин

Застосування

[ред. | ред. код]

Застосування у цитології

[ред. | ред. код]
Під час експерименту. Культивування клітин проводиться у стерильних умовах з відповідними засобами захисту.

У цитології даний метод зручний тим, що клітини в культурі легко доступні для різних біохімічних маніпуляцій. При роботі з ними радіоактивні речовини, отрути, гормони та ін. можуть бути введені у потрібній концентрації протягом необхідного періоду часу. Кількість цих речовин може бути на порядок менше, ніж при експерименті на тварині. Зникає загроза того, що речовина буде метаболізована печінкою, екскретована нирками або відкладеться у м'язах. Це забезпечує отримання реальних значень швидкості дії речовини на клітину або її засвоєння клітиною.

Для дослідження живих рослинних клітин використовують культуру ізольованих протопластів. Ізольовані протопласти можна визначити як «голі» клітини рослин, оскільки клітинна стінка видаляється механічним або ферментативним способом. Система ізольованих протопластів дає можливість вести селекцію на клітинному рівні, працювати у малому об'ємі з великою кількістю індивідуальних клітин, отримувати нові форми рослин шляхом прямого перенесення генів, отримувати соматичні гібриди між віддаленими у систематичному відношенні видами. Оскільки в ізольованих протопластах одразу починається регенерація клітинної оболонки, то вони є зручним об'єктом для вивчення формування целюлозних мікрофібрил.

Застосування у вірусології

[ред. | ред. код]

У вірусології культури клітин використовуються дуже широко, оскільки з ними порівняно легко працювати у лабораторії, на відміну від інших методів — вирощування вірусів на курячих ембріонах або у організмі живих тварин. Крім того на моношарі клітинної культури можна добре вивчити цитопатичну дію вірусів, за утворенням внутрішньо-клітинних включень, бляшок, у реакціях гемадсорбції й пасивної гемаглютинації та за кольоровою пробою. При роботі з культурами клітин суттєві результати можуть бути отримані при роботі з невеликою кількістю культур. Експерименти, які потребують для підтвердження того чи іншого факту сотні або тисячі лабораторних тварин можуть бути з рівною статистичною достовірністю поставлені на такій же кількості культур клітин. Таким чином при лабораторії не треба тримати віварій і відсутні етичні аспекти поводження з хворими тваринами.

Також вивчається трансформація клітин вірусами, механізм якої подібний до механізму виникнення злоякісних пухлин.

Застосування у фармакології

[ред. | ред. код]

Культури клітин широко застосовуються для тестування дії речовин, які можуть бути використані як лікарські препарати. Попри те, що результати, отримані на культурах клітин не можна екстраполювати на весь організм, не викликає сумніву, що якщо та чи інша речовина порушує діяльність клітин з кількох різних лініях культур, то необхідно очікувати негативного ефекту і при введенні цієї речовини у організм.

Застосування у біотехнології

[ред. | ред. код]

Специфічні культури клітин є цінним джерелом гормонів та інших біологічно активних речовин. Вже зараз вони застосовуються для виробництва противірусного білку інтерферону.

Застосування у генетиці

[ред. | ред. код]

У генетиці здатність клітин до росту у культурі використовується у наступних напрямках:

  • Клонування
  • Зберігання клітин
  • Отримання мутантних клітин та робота з ними

Застосування в біомедичній інженерії

[ред. | ред. код]

Тканинна інженерія

[ред. | ред. код]
Трансплантація коркових органоїдів людини в кору головного мозку щурів, що розвивається[21]

Тканинна інженерія — це міждисциплінарна сфера, яка об’єднує принципи клітинної біології, матеріалознавства та інженерії для створення функціональних тканин для регенеративної медицини, трансплантації, персоналізованої медицини та моделювання захворювань. Культура клітин відіграє центральну роль у тканинній інженерії, слугуючи основою для створення складних тривимірних конструкцій тканин in vitro.

Скаффолди (каркаси) діють як опорні структури, які імітують позаклітинний матрикс і забезпечують основу для прикріплення, росту та диференціації клітин. Клітини висівають на ці каркаси за допомогою методів клітинної культури, що дозволяє їм прилипати та розмножуватися, утворюючи тканиноподібні структури.[22] Матеріали скелетів різноманітні, включаючи природні полімери (наприклад, колаген, фібрин), синтетичні полімери (наприклад, полімолочна кислота, полігліколева кислота) і гібридні матеріали для оптимізації механічних і біологічних властивостей.

Диференціація клітин від початкового стану до більш спеціалізованого фенотипу є критичним аспектом тканинної інженерії. Умови культивування клітин, включаючи фактори росту[23], хімічні сигнали[24] та механічні сили[25][24], ретельно контролюються, щоб керувати диференціацією клітин за певними лініями. Маніпулюючи культуральним середовищем, дослідники можуть стимулювати клітини розвиватися в бажані типи клітин, що призводить до формування функціональних тканин.

Останні досягнення в техніці культивування клітин дозволили створювати органоїди — мініатюрні, спрощені версії органів — in vitro.[26][27][28] Ці тривимірні структури формуються за допомогою точних умов культивування клітин, які імітують середовище in vivo. Органоїди повторюють архітектуру та функції певних тканин або органів, забезпечуючи безцінні моделі для вивчення процесів розвитку та механізмів захворювання[29], а також реакції на ліки в персоналізованій медицині[30][31] та розробці нових ліків[32][33][34][35][36]. Крім того, такі органоїди відкривають великі можливості для регенеративної медицини, наприклад, в лікуванні інсульту[37] чи травм голомного мозку[38][21]. (див. також Інженерія нервової тканини)

Застосування в харчовій промисловості

[ред. | ред. код]

Культивоване м'ясо

[ред. | ред. код]

Культивоване м’ясо, також відоме як м’ясо, вирощене в лабораторії, м'ясо з пробірки, або м’ясо на клітинній основі, — це інноваційний підхід, який використовує методи культивування клітин для виробництва м’ясних продуктів без традиційного тваринництва. Культура клітин відіграє ключову роль у цій галузі, забезпечуючи ріст і розмноження клітин тварин у контрольованому середовищі.[39][40]

Виробництво культивованого м’яса починається з відбору та ізоляції клітин тварин, як правило, із зразка тканини, отриманого за допомогою біопсії або інших неінвазивних методів. Ці клітини, відомі як «стартерні клітини», служать основою для вирощування культивованого м’яса in vitro. Вони можуть включати м’язові стовбурові клітини (міобласти), які мають потенціал диференціюватися в м’язові волокна, які є основним компонентом м’яса.[41][42]

Методи культивування клітин використовуються для розширення та проліферації початкових клітин у великій кількості, створюючи достатню популяцію клітин для виробництва м’яса. Ці клітини забезпечені ретельно розробленим культуральним середовищем, яке містить поживні речовини, фактори росту та інші важливі компоненти, необхідні для їхнього росту та реплікації.[43]

Щоб отримати м’ясо, текстура якого нагадує м’ясо, вирощене на традиційних фермах, клітини часто культивують у тривимірних структурах, які, як і в тканинні інженерії, називаються каркасами (скаффолдами). Ці каркаси забезпечують підтримку та імітують природний позаклітинний матрикс, спрямовуючи клітини до формування структур, схожих на м’язову тканину. Цей підхід до 3D-культури має вирішальне значення для створення текстури та відчуття у роті, які споживачі асоціюють із м’ясом.[44][45]

Культивовані клітини проходять процес диференціювання, керуючись конкретними умовами культивування та ознаками, щоб перетворитися на зрілі м’язові волокна. Цей процес передбачає злиття клітин, утворюючи більші багатоядерні структури, схожі на м’язову тканину.[46] Для посилення розвитку функціональних м’язових волокон використовується використання різноманітних факторів диференціації та механічної стимуляції.[39][43]

Типи культур клітин

[ред. | ред. код]

1. Первинно-трипсинізовані — отримують із подрібнених тканин людини та тварин шляхом їх обробки трипсином чи іншими ферментами. Витримують лише 5-10 поділів (пасажів).

2. Перещеплювані — клітини, які набули здатності до безмежного розмноження, оскільки є похідними пухлин людини та тварин.

3. Напівперещеплювані (диплоїдні) — можуть витримувати до 100 пасажів, зберігаючи при цьому вихідний диплоїдний набір хромосом.

Найбільш розповсюджені лінії клітин

[ред. | ред. код]
Лінія клітин Розшифровка скорочення Організм Тканина Морфологія Примітки та посилання
293-T людина нирка(ембріональна) Похідна від HEK-293 ECACC [Архівовано 5 листопада 2010 у Wayback Machine.]
3T3 cells «3-day transfer, inoculum 3 x 105 cells» миша ембріональні фібробласти Відома також як NIH 3T3 ECACC [Архівовано 14 лютого 2012 у Wayback Machine.]
721 людина меланома
9L пацюк гліобластома
A2780 людина яєчник рак яєчника ECACC [Архівовано 13 червня 2013 у Wayback Machine.]
A2780ADR людина яєчник похідне A2780 з резистентністю до адріаміцину ECACC [Архівовано 13 червня 2013 у Wayback Machine.]
A2780cis людина яєчник похідне A2780 з резистентністю до цисплатину ECACC [Архівовано 15 червня 2013 у Wayback Machine.]
A172 людина гліобластома злоякісна гліома ECACC [Архівовано 26 вересня 2011 у Wayback Machine.]
A431 людина шкіряний епітелій плоскоклітинна карцинома ECACC [Архівовано 26 вересня 2011 у Wayback Machine.]Cell Line Data Base
A-549 людина карцинома легень епітелій DSMZECACC [Архівовано 2 травня 2012 у Wayback Machine.]
B35 пацюк нейробластома ATCC[недоступне посилання з червня 2019]
BCP-1 людина периферичні лейкоцити HIV+ лімфома ATCC
BEAS-2B bronchial epithelium + adenovirus 12-SV40 virus hybrid (Ad12SV40) людина легені епітелій ATCC[недоступне посилання з червня 2019]
bEnd.3 brain endothelial миша кора головного мозку ендотелій ATCC
BHK-21 «Baby Hamster Kidney» хом'як нирка фібробласти ECACC [Архівовано 14 лютого 2012 у Wayback Machine.]Olympus [Архівовано 27 грудня 2009 у Wayback Machine.]
BR 293 людина молочна залоза рак
BxPC3 Biopsy xenograph of pancreatic carcinoma line 3 людина панкреатична аденокарцинома епітелій ATCC[недоступне посилання з червня 2019]
C3H-10T1/2 миша ембріональні мезенхімальні клітини ECACC [Архівовано 14 лютого 2012 у Wayback Machine.]
C6/36 комар тканини личинки ECACC [Архівовано 14 лютого 2012 у Wayback Machine.]
CHO Chinese hamster ovary Cricetulus griseus яєчник епітелій ECACC [Архівовано 14 лютого 2012 у Wayback Machine.]ICLC[недоступне посилання з червня 2019]
COR-L23 людина легені ECACC [Архівовано 14 лютого 2012 у Wayback Machine.]
COR-L23/CPR людина легені ECACC [Архівовано 14 лютого 2012 у Wayback Machine.]
COR-L23/5010 людина легені ECACC [Архівовано 14 лютого 2012 у Wayback Machine.]
COR-L23/R23 людина легені епітелій ECACC [Архівовано 14 лютого 2012 у Wayback Machine.]
COS-7 Cercopithecus aethiops, origin-defective SV-40 мавпа Cercopithecus aethiops нирка фібробласти ECACC [Архівовано 2 травня 2012 у Wayback Machine.]ATCC
CML T1 Chronic Myelod Leukaemia T-lymphocyte 1 людина хронічна міелоїдна лейкемія T-клітинна лейкемія Blood
CMT canine mammary tumor собака молочна залоза епітелій
D17 собака остеосаркома ECACC [Архівовано 14 лютого 2012 у Wayback Machine.]
DH82 собака гістіоцитоз моноцити/макрофаги ECACC [Архівовано 14 лютого 2012 у Wayback Machine.]

J Vir Meth

DU145 людина карцинома простата
DuCaP Dura mater Cancer of the Prostate людина метастазуючий рак простати епітелій 11317521
EL4 миша T-клітинна лейкемія ECACC [Архівовано 14 лютого 2012 у Wayback Machine.]
EMT6/AR1 миша молочна залоза епітелій ECACC [Архівовано 5 листопада 2010 у Wayback Machine.]
EMT6/AR10.0 миша молочна залоза епітелій ECACC [Архівовано 14 лютого 2012 у Wayback Machine.]
FM3 людина метастази в лімфатичний вузол меланома
H1299 людина легені рак
H69 людина легені ECACC [Архівовано 14 лютого 2012 у Wayback Machine.]
HB54 гібридома гібридома секретує L243 mAb (проти HLA-DR) Human Immunology
HB55 гібридома гібридома секретує MA2.1 mAb (проти HLA-A2 и HLA-B17) Journal of Immunology [Архівовано 16 грудня 2008 у Wayback Machine.]
HCA2 людина фібробласти Journal of General Virology
HEK-293 human embryonic kidney людина нирка (ембріональна) епітелій ATCC
HeLa Henrietta Lacks людина рак шийки матки епітелій DSMZECACC [Архівовано 14 лютого 2012 у Wayback Machine.]
Hepa1c1c7 clone 7 of clone 1 hepatoma line 1 миша гепатома епітелій ECACC [Архівовано 14 лютого 2012 у Wayback Machine.]

ATCC[недоступне посилання з червня 2019]

HL-60 human leukemia людина мієлобласти клітини крові ECACC [Архівовано 14 лютого 2012 у Wayback Machine.]DSMZ
HMEC human mammary epithelial cell людина епітелій ECACC [Архівовано 8 жовтня 2012 у Wayback Machine.]
HT-29 людина епітелій товстого кишечника аденокарцинома ECACC [Архівовано 14 лютого 2012 у Wayback Machine.]

Cell Line Data Base

Jurkat людина T-клітинна лейкемія білі клітини крові ECACC [Архівовано 14 лютого 2012 у Wayback Machine.]

DSMZ

JY людина лімфобласти В-клітини, іморталізовані EBV
K562 людина лімфобласти хронічна мієлоїдна лейкемія ECACC [Архівовано 14 лютого 2012 у Wayback Machine.]
Ku812 людина лімфобласти еритролейкемія ECACC [Архівовано 14 лютого 2012 у Wayback Machine.]

LGCstandards [Архівовано 12 лютого 2012 у Wayback Machine.]

KCL22 людина лімфобласти хронічна мієлоїдна лейкемія
KYO1 Kyoto 1 людина лімфобласти хронічна мієлоїдна лейкемія DSMZ [Архівовано 22 травня 2011 у Wayback Machine.]
LNCap Lymph node Cancer of the Prostate людина аденокарцинома простати епітелій ECACC [Архівовано 14 лютого 2012 у Wayback Machine.]ATCC[недоступне посилання з червня 2019]
Ma-Mel 1, 2, 3….48 людина лінії клітин меланоми
MC-38 миша аденокарцинома
MCF-7 Michigan Cancer Foundation-7 людина молочна залоза інвазивна карцинома протоків молочної залози ER+, PR+
MCF-10A Michigan Cancer Foundation людина молочна залоза епітелій ATCC
MDA-MB-231 M.D. Anderson — Metastatic Breast людина молочна залоза рак ECACC [Архівовано 14 лютого 2012 у Wayback Machine.]
MDA-MB-468 M.D. Anderson — Metastatic Breast людина молочна залоза рак ECACC [Архівовано 14 лютого 2012 у Wayback Machine.]
MDA-MB-435 M.D. Anderson — Metastatic Breast людина молочна залоза меланома або карцинома (єдина думка відсутня) Cambridge Pathology ECACC [Архівовано 14 лютого 2012 у Wayback Machine.]
MDCK II Madin Darby canine kidney собака нирка епітелій ECACC [Архівовано 14 лютого 2012 у Wayback Machine.] ATCC
MOR/0.2R людина легені ECACC [Архівовано 14 лютого 2012 у Wayback Machine.]
NCI-H69/CPR людина легені ECACC [Архівовано 14 лютого 2012 у Wayback Machine.]
NCI-H69/LX10 людина легені ECACC [Архівовано 14 лютого 2012 у Wayback Machine.]
NCI-H69/LX20 людина легені ECACC [Архівовано 14 лютого 2012 у Wayback Machine.]
NCI-H69/LX4 людина легені ECACC [Архівовано 14 лютого 2012 у Wayback Machine.]
NIH-3T3 National Institutes of Health, 3-day transfer, inoculum 3 x 105 cells миша ембріон фібробласти ECACC [Архівовано 14 лютого 2012 у Wayback Machine.]ATCC
NALM-1 периферична кров хронічна мієлоїдна лейкемія Cancer Genetics and Cytogenetics
NW-145 меланома ESTDAB [Архівовано 16 листопада 2011 у Wayback Machine.]
OPCN / OPCT Onyvax[1] [Архівовано 10 червня 2019 у Wayback Machine.] Prostate Cancer…. лінії клітин рака простати Asterand [Архівовано 7 липня 2011 у Wayback Machine.]
Peer людина T-клітинна лейкемія DSMZ
PNT-1A / PNT 2 лінії клітин рака простати ECACC [Архівовано 5 листопада 2010 у Wayback Machine.]
RenCa Renal Carcinoma миша карцинома нирки
RIN-5F миша підшлункова залоза
RMA/RMAS миша T-клітинний рак
Saos-2 людина остеосаркома ECACC [Архівовано 14 лютого 2012 у Wayback Machine.]
Sf-9 Spodoptera frugiperda метелик Spodoptera frugiperda яєчник DSMZ [Архівовано 22 травня 2011 у Wayback Machine.]ECACC [Архівовано 5 листопада 2010 у Wayback Machine.]
SkBr3 людина карцинома молочної залози
T2 людина гібридома В-клітин та Т-клітинної лейкемії DSMZ [Архівовано 22 травня 2011 у Wayback Machine.]
T-47D людина молочна залоза карцинома протоків
T84 людина карцинома товстого кишечника/ метастази в легені епітелій ECACC [Архівовано 14 лютого 2012 у Wayback Machine.]ATCC
THP1 людина моноцити гостра мієлоїдна лейкемія ECACC [Архівовано 14 лютого 2012 у Wayback Machine.]
U373 людина гліобластома-астроцитома епітелій
U87 людина гліобластома-астроцитома епітелій Abcam
U937 людина лейкемічна моноцитарна лімфома ECACC [Архівовано 5 листопада 2010 у Wayback Machine.]
VCaP Vertebra Prostate Cancer людина метастазуючий рак простати епітелій ECACC [Архівовано 24 лютого 2012 у Wayback Machine.] ATCC [Архівовано 19 лютого 2012 у Wayback Machine.]
Vero 'Vera Reno' / 'Vero' ('істина') африканська зелена мартишка епітелій нирки ECACC [Архівовано 14 лютого 2012 у Wayback Machine.]
WM39 людина шкіра первинна меланома
WT-49 людина лімфобласти
X63 миша меланома
YAC-1 миша лімфома Cell Line Data Base ECACC [Архівовано 14 лютого 2012 у Wayback Machine.]
YAR людина B-лімфоцити трансформовані EBV [2] [Архівовано 14 лютого 2012 у Wayback Machine.] Human Immunology [Архівовано 20 вересня 2008 у Wayback Machine.]

Див. також

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Мікробіологія: навчальний посібник для студентів фармацевтичних вищих навчальних закладів і фармацевтичних факультетів вищих медичних навчальних закладів III—IV рівнів акредитації за спеціальністю «клінічна фармація». Дейнека С. Є., Патратій В. К., Сидорчук І. Й. та ін. — Чернівці: Медик, 2004. — 312 с.

Додаткова література

[ред. | ред. код]

Книги

[ред. | ред. код]

Журнали

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Harrison, R. G. (1 серпня 1906). Observations on the living developing nerve fiber. Experimental Biology and Medicine (англ.). Т. 4, № 1. с. 140—143. doi:10.3181/00379727-4-98. ISSN 1535-3702. Процитовано 16 серпня 2023.
  2. ↑ Carrel, Alexis; Burrows, Montrose T. (1 березня 1911). CULTIVATION OF TISSUES IN VITRO AND ITS TECHNIQUE. Journal of Experimental Medicine. Т. 13, № 3. с. 387—396. doi:10.1084/jem.13.3.387. ISSN 1540-9538. PMC 2125263. PMID 19867420. Процитовано 16 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  3. ↑ Eagle, Harry (16 вересня 1955). Nutrition Needs of Mammalian Cells in Tissue Culture. Science (англ.). Т. 122, № 3168. с. 501—504. doi:10.1126/science.122.3168.501. ISSN 0036-8075. Процитовано 16 серпня 2023.
  4. ↑ Rheinwatd, James G.; Green, Howard (1975-11). Seria cultivation of strains of human epidemal keratinocytes: the formation keratinizin colonies from single cell is. Cell. Т. 6, № 3. с. 331—343. doi:10.1016/s0092-8674(75)80001-8. ISSN 0092-8674. Процитовано 16 серпня 2023.
  5. ↑ Lancaster, Madeline A.; Knoblich, Juergen A. (18 липня 2014). Organogenesis in a dish: Modeling development and disease using organoid technologies. Science (англ.). Т. 345, № 6194. doi:10.1126/science.1247125. ISSN 0036-8075. Процитовано 16 серпня 2023.
  6. ↑ Yao, Tatsuma; Asayama, Yuta (2017-04). Animal-cell culture media: History, characteristics, and current issues. Reproductive Medicine and Biology (англ.). Т. 16, № 2. с. 99—117. doi:10.1002/rmb2.12024. PMC 5661806. PMID 29259457. Процитовано 16 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  7. ↑ Czapla, Justyna; Matuszczak, Sybilla; Kulik, Klaudia; Wiśniewska, Ewa; Pilny, Ewelina; Jarosz-Biej, Magdalena; Smolarczyk, Ryszard; Sirek, Tomasz; Zembala, Michał Oskar (2019-12). The effect of culture media on large-scale expansion and characteristic of adipose tissue-derived mesenchymal stromal cells. Stem Cell Research & Therapy (англ.). Т. 10, № 1. doi:10.1186/s13287-019-1331-9. ISSN 1757-6512. PMC 6683465. PMID 31383013. Процитовано 16 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  8. ↑ Bonnet, M.; Lagier, J. C.; Raoult, D.; Khelaifia, S. (1 березня 2020). Bacterial culture through selective and non-selective conditions: the evolution of culture media in clinical microbiology. New Microbes and New Infections. Т. 34. с. 100622. doi:10.1016/j.nmni.2019.100622. ISSN 2052-2975. PMC 6961714. PMID 31956419. Процитовано 16 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  9. ↑ Winkel, Andreas; Jaimes, Yarúa; Melzer, Catharina; Dillschneider, Philipp; Hartwig, Henning; Stiesch, Meike; von der Ohe, Juliane; Strauss, Sarah; Vogt, Peter M. (2020-11). Cell culture media notably influence properties of human mesenchymal stroma/stem-like cells from different tissues. Cytotherapy. Т. 22, № 11. с. 653—668. doi:10.1016/j.jcyt.2020.07.005. ISSN 1465-3249. Процитовано 16 серпня 2023.
  10. ↑ Vis, Michelle A. M.; Ito, Keita; Hofmann, Sandra (2020). Impact of Culture Medium on Cellular Interactions in in vitro Co-culture Systems. Frontiers in Bioengineering and Biotechnology. Т. 8. doi:10.3389/fbioe.2020.00911. ISSN 2296-4185. PMC 7417654. PMID 32850750. Процитовано 16 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  11. ↑ Coluccio, Maria Laura; Perozziello, Gerardo; Malara, Natalia; Parrotta, Elvira; Zhang, Peng; Gentile, Francesco; Limongi, Tania; Raj, Pushparani Michael; Cuda, Gianni (1 березня 2019). Microfluidic platforms for cell cultures and investigations (PDF). Microelectronic Engineering. Т. 208. с. 14—28. doi:10.1016/j.mee.2019.01.004. ISSN 0167-9317. Процитовано 16 серпня 2023.
  12. ↑ Pirkkanen, Jake; Laframboise, Taylor; Liimatainen, Peter; Sonley, Tom; Stankiewicz, Stephen; Hood, Mike; Obaid, Mehwish; Zarnke, Andrew; Tai, T. C. (1 березня 2021). A novel specialized tissue culture incubator designed and engineered for radiobiology experiments in a sub-natural background radiation research environment. Journal of Environmental Radioactivity. Т. 228. с. 106512. doi:10.1016/j.jenvrad.2020.106512. ISSN 0265-931X. Процитовано 16 серпня 2023.
  13. ↑ Samokhin, Philip; Gardner, Georgina L.; Moffatt, Chris; Stuart, Jeffrey A. (2022-03). An Inexpensive Incubator for Mammalian Cell Culture Capable of Regulating O2, CO2, and Temperature. Oxygen (англ.). Т. 2, № 1. с. 22—30. doi:10.3390/oxygen2010003. ISSN 2673-9801. Процитовано 16 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  14. ↑ Peroglio, Marianna; Gaspar, Diana; Zeugolis, Dimitrios I.; Alini, Mauro (3 серпня 2017). Relevance of bioreactors and whole tissue cultures for the translation of new therapies to humans: BIOREACTORS: CURRENT STATUS AND FUTURE CHALLENGES. Journal of Orthopaedic Research (англ.). doi:10.1002/jor.23655. Процитовано 16 серпня 2023.
  15. ↑ Murthy, Hosakatte Niranjana; Joseph, Kadanthottu Sebastian; Paek, Kee Yoeup; Park, So Young (2023). Bioreactor systems for micropropagation of plants: present scenario and future prospects. Frontiers in Plant Science. Т. 14. doi:10.3389/fpls.2023.1159588. ISSN 1664-462X. PMC 10154609. PMID 37152119. Процитовано 16 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  16. ↑ Niu, Xiaolian; Xu, Zhiwei; Di, Mingzhao; Huang, Di; Li, Xiaoming (15 червня 2023). Bioreactor strategies for tissue-engineered osteochondral constructs: Advantages, present situations and future trends. Composites Part B: Engineering. Т. 259. с. 110736. doi:10.1016/j.compositesb.2023.110736. ISSN 1359-8368. Процитовано 16 серпня 2023.
  17. ↑ Preetam, Subham; Nahak, Bishal Kumar; Patra, Santanu; Toncu, Dana Cristina; Park, Sukho; Syväjärvi, Mikael; Orive, Gorka; Tiwari, Ashutosh (1 травня 2022). Emergence of microfluidics for next generation biomedical devices. Biosensors and Bioelectronics: X. Т. 10. с. 100106. doi:10.1016/j.biosx.2022.100106. ISSN 2590-1370. Процитовано 16 серпня 2023.
  18. ↑ Niculescu, Adelina-Gabriela; Chircov, Cristina; Bîrcă, Alexandra Cătălina; Grumezescu, Alexandru Mihai (2021-01). Fabrication and Applications of Microfluidic Devices: A Review. International Journal of Molecular Sciences (англ.). Т. 22, № 4. с. 2011. doi:10.3390/ijms22042011. ISSN 1422-0067. PMC 7921936. PMID 33670545. Процитовано 16 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  19. ↑ Anggraini, Dian; Ota, Nobutoshi; Shen, Yigang; Tang, Tao; Tanaka, Yo; Hosokawa, Yoichiroh; Li, Ming; Yalikun, Yaxiaer (2022). Recent advances in microfluidic devices for single-cell cultivation: methods and applications. Lab on a Chip (англ.). Т. 22, № 8. с. 1438—1468. doi:10.1039/D1LC01030A. ISSN 1473-0197. Процитовано 16 серпня 2023.
  20. ↑ Babaliari, Eleftheria; Ranella, Anthi; Stratakis, Emmanuel (2023-08). Microfluidic Systems for Neural Cell Studies. Bioengineering (англ.). Т. 10, № 8. с. 902. doi:10.3390/bioengineering10080902. ISSN 2306-5354. PMC 10451731. PMID 37627787. Процитовано 29 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  21. ↑ а б Revah, Omer; Gore, Felicity; Kelley, Kevin W.; Andersen, Jimena; Sakai, Noriaki; Chen, Xiaoyu; Li, Min-Yin; Birey, Fikri; Yang, Xiao (2022-10). Maturation and circuit integration of transplanted human cortical organoids. Nature (англ.). Т. 610, № 7931. с. 319—326. doi:10.1038/s41586-022-05277-w. ISSN 1476-4687. PMC 9556304. PMID 36224417. Процитовано 16 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  22. ↑ Langer, Robert; Vacanti, Joseph P. (14 травня 1993). Tissue Engineering. Science (англ.). Т. 260, № 5110. с. 920—926. doi:10.1126/science.8493529. ISSN 0036-8075. Процитовано 16 серпня 2023.
  23. ↑ Ren, Xiaochen; Zhao, Moyuan; Lash, Blake; Martino, Mikaël M.; Julier, Ziad (2020). Growth Factor Engineering Strategies for Regenerative Medicine Applications. Frontiers in Bioengineering and Biotechnology. Т. 7. doi:10.3389/fbioe.2019.00469. ISSN 2296-4185. PMC 6985039. PMID 32039177. Процитовано 16 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  24. ↑ а б Xing, Fei; Li, Lang; Zhou, Changchun; Long, Cheng; Wu, Lina; Lei, Haoyuan; Kong, Qingquan; Fan, Yujiang; Xiang, Zhou (27 грудня 2019). Regulation and Directing Stem Cell Fate by Tissue Engineering Functional Microenvironments: Scaffold Physical and Chemical Cues. Stem Cells International (англ.). Т. 2019. с. e2180925. doi:10.1155/2019/2180925. ISSN 1687-966X. PMC 6948329. PMID 31949436. Процитовано 16 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  25. ↑ Vining, Kyle H.; Mooney, David J. (2017-12). Mechanical forces direct stem cell behaviour in development and regeneration. Nature Reviews Molecular Cell Biology (англ.). Т. 18, № 12. с. 728—742. doi:10.1038/nrm.2017.108. ISSN 1471-0080. PMC 5803560. PMID 29115301. Процитовано 16 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  26. ↑ Brugmann, Samantha A.; Wells, James M. (20 грудня 2013). Building additional complexity to in vitro-derived intestinal tissues. Stem Cell Research & Therapy. Т. 4, № 1. с. S1. doi:10.1186/scrt362. ISSN 1757-6512. PMC 4029141. PMID 24565179. Процитовано 16 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  27. ↑ Zhao, Zixuan; Chen, Xinyi; Dowbaj, Anna M.; Sljukic, Aleksandra; Bratlie, Kaitlin; Lin, Luda; Fong, Eliza Li Shan; Balachander, Gowri Manohari; Chen, Zhaowei (1 грудня 2022). Organoids. Nature Reviews Methods Primers (англ.). Т. 2, № 1. с. 1—21. doi:10.1038/s43586-022-00174-y. ISSN 2662-8449. PMC 10270325. PMID 37325195. Процитовано 16 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  28. ↑ Handa, Kan; Matsubara, Kentaro; Fukumitsu, Ken; Guzman-Lepe, Jorge; Watson, Alicia; Soto-Gutierrez, Alejandro (1 лютого 2014). Assembly of Human Organs from Stem Cells to Study Liver Disease. The American Journal of Pathology (English) . Т. 184, № 2. с. 348—357. doi:10.1016/j.ajpath.2013.11.003. ISSN 0002-9440. PMC 3906514. PMID 24333262. Процитовано 16 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  29. ↑ Heydari, Zahra; Moeinvaziri, Farideh; Agarwal, Tarun; Pooyan, Paria; Shpichka, Anastasia; Maiti, Tapas K.; Timashev, Peter; Baharvand, Hossein; Vosough, Massoud (1 грудня 2021). Organoids: a novel modality in disease modeling. Bio-Design and Manufacturing (англ.). Т. 4, № 4. с. 689—716. doi:10.1007/s42242-021-00150-7. ISSN 2522-8552. PMC 8349706. PMID 34395032. Процитовано 16 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  30. ↑ Bose, Shree; Clevers, Hans; Shen, Xiling (2021-09). Promises and challenges of organoid-guided precision medicine. Med. Т. 2, № 9. с. 1011—1026. doi:10.1016/j.medj.2021.08.005. ISSN 2666-6340. PMC 8492003. PMID 34617071. Процитовано 16 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  31. ↑ Sereti, Evangelia; Papapostolou, Irida; Dimas, Konstantinos (2023-03). Pancreatic Cancer Organoids: An Emerging Platform for Precision Medicine?. Biomedicines (англ.). Т. 11, № 3. с. 890. doi:10.3390/biomedicines11030890. ISSN 2227-9059. PMC 10046065. PMID 36979869. Процитовано 16 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  32. ↑ Matsui, Toshikatsu; Shinozawa, Tadahiro (2021). Human Organoids for Predictive Toxicology Research and Drug Development. Frontiers in Genetics. Т. 12. doi:10.3389/fgene.2021.767621. ISSN 1664-8021. PMC 8591288. PMID 34790228. Процитовано 16 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  33. ↑ Lenin, Sakthi; Ponthier, Elise; Scheer, Kaitlin G.; Yeo, Erica C. F.; Tea, Melinda N.; Ebert, Lisa M.; Oksdath Mansilla, Mariana; Poonnoose, Santosh; Baumgartner, Ulrich (2021-01). A Drug Screening Pipeline Using 2D and 3D Patient-Derived In Vitro Models for Pre-Clinical Analysis of Therapy Response in Glioblastoma. International Journal of Molecular Sciences (англ.). Т. 22, № 9. с. 4322. doi:10.3390/ijms22094322. ISSN 1422-0067. PMC 8122466. PMID 33919246. Процитовано 16 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  34. ↑ Liu, Yingjuan; Xu, Honglin; Abraham, Sabu; Wang, Xin; Keavney, Bernard D. (21 грудня 2022). Progress of 3D Organoid Technology for Preclinical Investigations: Towards Human In Vitro Models. International Journal of Drug Discovery and Pharmacology (англ.). с. 9—9. doi:10.53941/ijddp.v1i1.188. ISSN 2653-6234. Процитовано 16 серпня 2023.
  35. ↑ Szűcs, Diána; Fekete, Zsolt; Guba, Melinda; Kemény, Lajos; Jemnitz, Katalin; Kis, Emese; Veréb, Zoltán (6 січня 2023). Toward better drug development: Three-dimensional bioprinting in toxicological research. International Journal of Bioprinting. Т. 9, № 2. doi:10.18063/ijb.v9i2.663. ISSN 2424-8002. PMC 10090537. PMID 37065668. Архів оригіналу за 10 червня 2023. Процитовано 16 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  36. ↑ Vandana, J. Jeya; Manrique, Cassandra; Lacko, Lauretta A.; Chen, Shuibing (2023-05). Human pluripotent-stem-cell-derived organoids for drug discovery and evaluation. Cell Stem Cell. Т. 30, № 5. с. 571—591. doi:10.1016/j.stem.2023.04.011. ISSN 1934-5909. Процитовано 16 серпня 2023.
  37. ↑ Cao, Shi-Ying; Yang, Di; Huang, Zhen-Quan; Lin, Yu-Hui; Wu, Hai-Yin; Chang, Lei; Luo, Chun-Xia; Xu, Yun; Liu, Yan (30 травня 2023). Cerebral organoids transplantation repairs infarcted cortex and restores impaired function after stroke. npj Regenerative Medicine (англ.). Т. 8, № 1. с. 1—14. doi:10.1038/s41536-023-00301-7. ISSN 2057-3995. PMC 10229586. PMID 37253754. Процитовано 16 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  38. ↑ Jgamadze, Dennis; Lim, James T.; Zhang, Zhijian; Harary, Paul M.; Germi, James; Mensah-Brown, Kobina; Adam, Christopher D.; Mirzakhalili, Ehsan; Singh, Shikha (2023-02). Structural and functional integration of human forebrain organoids with the injured adult rat visual system. Cell Stem Cell. Т. 30, № 2. с. 137—152.e7. doi:10.1016/j.stem.2023.01.004. ISSN 1934-5909. PMC 9926224. PMID 36736289. Процитовано 16 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  39. ↑ а б David, Shlomit; Tsukerman, Anna; Safina, Dina; Maor-Shoshani, Ayelet; Lavon, Neta; Levenberg, Shulamit (12 червня 2023). Co-culture approaches for cultivated meat production. Nature Reviews Bioengineering (англ.). с. 1—15. doi:10.1038/s44222-023-00077-x. ISSN 2731-6092. Процитовано 16 серпня 2023.
  40. ↑ Xu, Enbo; Niu, Ruihao; Lao, Jihui; Zhang, Shengliang; Li, Jie; Zhu, Yiyuan; Shi, Huimin; Zhu, Qingqing; Chen, Yijian (6 травня 2023). Tissue-like cultured fish fillets through a synthetic food pipeline. npj Science of Food (англ.). Т. 7, № 1. с. 17. doi:10.1038/s41538-023-00194-2. ISSN 2396-8370. PMC 10164169. PMID 37149658. Процитовано 16 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  41. ↑ Stephens, Neil; Di Silvio, Lucy; Dunsford, Illtud; Ellis, Marianne; Glencross, Abigail; Sexton, Alexandra (1 серпня 2018). Bringing cultured meat to market: Technical, socio-political, and regulatory challenges in cellular agriculture. Trends in Food Science & Technology. Т. 78. с. 155—166. doi:10.1016/j.tifs.2018.04.010. ISSN 0924-2244. PMC 6078906. PMID 30100674. Процитовано 16 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  42. ↑ Reiss, Jacob; Robertson, Samantha; Suzuki, Masatoshi (2021-01). Cell Sources for Cultivated Meat: Applications and Considerations throughout the Production Workflow. International Journal of Molecular Sciences (англ.). Т. 22, № 14. с. 7513. doi:10.3390/ijms22147513. ISSN 1422-0067. PMC 8307620. PMID 34299132. Процитовано 16 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  43. ↑ а б MacQueen, Luke A.; Alver, Charles G.; Chantre, Christophe O.; Ahn, Seungkuk; Cera, Luca; Gonzalez, Grant M.; O’Connor, Blakely B.; Drennan, Daniel J.; Peters, Michael M. (21 жовтня 2019). Muscle tissue engineering in fibrous gelatin: implications for meat analogs. npj Science of Food (англ.). Т. 3, № 1. с. 20. doi:10.1038/s41538-019-0054-8. ISSN 2396-8370. PMC 6803664. PMID 31646181. Процитовано 16 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  44. ↑ Bomkamp, Claire; Skaalure, Stacey C.; Fernando, Gonçalo F.; Ben‐Arye, Tom; Swartz, Elliot W.; Specht, Elizabeth A. (2022-01). Scaffolding Biomaterials for 3D Cultivated Meat: Prospects and Challenges. Advanced Science (англ.). Т. 9, № 3. с. 2102908. doi:10.1002/advs.202102908. ISSN 2198-3844. PMC 8787436. PMID 34786874. Процитовано 16 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  45. ↑ Wang, Yuan; Zou, Liqiang; Liu, Wei; Chen, Xing (2023-01). An Overview of Recent Progress in Engineering Three-Dimensional Scaffolds for Cultured Meat Production. Foods (англ.). Т. 12, № 13. с. 2614. doi:10.3390/foods12132614. ISSN 2304-8158. PMC 10340413. PMID 37444351. Процитовано 16 серпня 2023.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  46. ↑ Hanga, Mariana P.; Ali, Junaid; Moutsatsou, Panagiota; Raga, Fritz A.; Hewitt, Christopher J.; Nienow, Alvin; Wall, Ivan (2020-10). Bioprocess development for scalable production of cultivated meat. Biotechnology and Bioengineering (англ.). Т. 117, № 10. с. 3029—3039. doi:10.1002/bit.27469. ISSN 0006-3592. Процитовано 16 серпня 2023.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Культура_клітин&oldid=42407789